Номінативна ланка в середовищі українського обрядового гіпертексту

Краткое описание

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

на правах рукопису

Алатирєва Наталя Борисівна

811.161.2΄42

Номінативна ланка в середовищі українського обрядового гіпертексту

10.02.01 українська мова

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Зубов Микола Іванович,
кандидат філологічних наук, доцент

Одеса - 2002

ВСТУП................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ І. НОМІНАТИВНА ЛАНКА В УНІВЕРСУМІ ОБРЯДОВОГО ГІПЕРТЕКСТУ............................................................................................................................. 8
1.1.Гіпертекст: виникнення поняття, його визначення та будова. Обрядовий текст як гіпертекст......................................................................................................... 8
1.2. Риси гіпертексту..................................................................................... 10
1.3. Текстуальні ознаки окремих гіпертекстових лексій............................. 13
1.4 Динаміка гіпертексту............................................................................... 24
1.5. Зв’язки гіпертексту з кінетичною частиною......................................... 26
1.6. Icнування гіпертексту в усній та писемній формі................................. 27
1.7. Першотекст та інваріант........................................................................ 29
1.8. Особливості гіпертексту як комунікативного конструкта.................... 31
1.9. Структура обрядових свят.................................................................... 32
1.10. Деякі світоглядні уявлення міфологічного мислення......................... 33
1.11. Метатексти в обрядовому гіпертексті................................................. 38
1.12. Номінативна ланка як форма існування номінації у гіпертексті........ 43
1.13. Лакунне використання власних назв у гіпертекстових лексіях.......... 55
1.14. Механізми обрядової номінації........................................................... 61
Висновки до розділу..................................................................................... 68
РОЗДІЛ ІI. РОДИННЕ ГІПЕРТЕКСТОВЕ КОЛО.......................................... 70
2.1. Родильний вузол.................................................................................... 70
2.2. Весільний вузол...................................................................................... 75
2.3. Вузол голосінь....................................................................................... 90
Висновки до розділу................................................................................. 96
РОЗДІЛ ІIІ. КАЛЕНДАРНЕ ГІПЕРТЕКСТОВЕ КОЛО.................................. 98
3.1. Колядковий вузол.................................................................................. 98
3.2. Веснянковий вузол............................................................................... 110
3.3. Русальний вузол................................................................................... 119
3.4. Купальський вузол............................................................................... 126
3.5. Жнивний вузол..................................................................................... 137
Висновки до розділу................................................................................... 143
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 145
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 149

ВСТУП
Всебічне вивчення обрядового гіпертекстового конструкту сприяє не лише повнішому розкриттю духовного надбання українського народу, збереженню його етнічних традицій у світовому культурологічному континуумі; воно одночасно дозволяє створити підґрунтя, базову основу для аналізу сучасних гіпертекстових середовищ, що, в свою чергу, полегшує побудову таких одиниць і ергонімізує представлення інформації у них з урахуванням ментальних особливостей української нації, тобто забезпечує подальший розвиток інформаційно-текстових баз даних та структур, які відповідають за збереження знань відповідного колективу. Саме тому аналіз обрядового гіпертексту як єдиного цілого і номінативної ланки у його складі з використанням нових досягнень наукової думки в області комп’ютерних технологій, пов’язаних з використанням тексту в мультімедійних середовищах, є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики тексту і теорії референції. Досі, однак, обрядовий текст ще не розглядався як гіпертекст.
Детальний аналіз і розгляд цієї проблеми пов’язаний із науковою темою Мовні зміни з погляду сучасних мовознавчих парадигм”, № державної реєстрації 0101І001413, що розробляється кафедрою загального і слов’янського мовознавства Одеського національного університету ім.І.І. Мечникова.
Усі вищезгадані фактори зумовили вибір об’єкта дослідження - українські обрядові тексти, та предмету їх існування у вигляді обрядового гіпертексту та мовленнєву номінативну ланку в складі цього гіпертексту.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному розгляді обрядових текстів як єдиного конструкту гіпертексту і послідовному введенні цілого ряду нових понять, що сприяють такому вивченню: динаміка гіпертексту, першотекст, відчуження, апорія, перекодування, мовленнєва номінація; у використанні для такого аналізу понять, що до цього не вживались для аналізу обрядових гіпертекстів (лексія, метатексти, аподосис, протасис, одос, порос, лакуна) і номінативної ланки у його складі як специфічного наскрізного мовленнєвого конструкту.
Отже, робоча гіпотеза цього дослідження полягає у визнанні існування єдиного обрядового гіпертекстового конструкту, що складається з окремих вузлів відповідників обрядових свят, які відтворюються кожного разу по-новому з існуючих у суспільстві обрядових текстів-лексій; номінативна ланка у складі цього конструкту відбиває обрядові механізми сакральних дій та обрядові прикмети учасників та предметів.
Прийняття робочої гіпотези зумовило постановку такої мети і завдань дослідження:
Мета роботи аналіз обрядового гіпертексту, його вербальної та невербальної частин, і розгляд номінативної ланки у його складі.
Основні завдання дисертації:
Розгляд та опис обрядового гіпертекстового конструкту, його будови та часово-просторових форм існування.
Опис та визначення мовленнєвої номінації та її репрезентанта номінативної ланки в обрядових текстах-лексіях.
Окреслення функціонального використання власних назв в обрядових текстах та номінативних ланках.
Визначення механізмів обрядової номінації, основаних на гіпертекстових номінативних ланках.
Виявлення, шляхом послідовного опису гіпертекстового родинного і календарного кола, загального зв’язку між окремими вузлами гіпертексту.
Поставлена мета та специфіка досліджуваного матеріалу зумовили застосування дослідницьких методів, які відповідають лінгвістичному і специфічно текстовому та номінативному аспектам роботи - описовий, порівняльно-історичний, когнітивний методи. Описовий метод, як загальнолінгвістичний метод, використовувався на протязі всього дослідження, порівняльно-історичний для визначення темпорального аспекту розвитку обрядового гіпертексту (через окремі лексії), когнітивний для аналізу та інтерпретації окремих обрядових лексій та номінативних ланок у їхньому складі.

Положення, що виносяться на захист:
Обрядові тексти існують у вигляді гіпертексту єдиного складного утворення.
Номінації у складі цього конструкту існують у вигляді специфічного мовленнєвого конструкту номінативної ланки і вербально відображають обрядовий стан номінованих об’єктів та суб’єктів.
У зв’язку з окресленими завданнями прийнята така структура дисертації: вступ, три розділи, висновки.
У вступі викладається актуальність та новизна теми, її зв’язок з науковими програмами, планами та темами, прийнята робоча гіпотеза, згідно з якою сформульована мета і завдання дослідження, описане практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача у розвиток ідей та досліджень обрядового гіпертексту, вказано, на яких конференціях оприлюднено результати досліджень та у скількох збірниках наукових праць були опубліковані результати дисертації.
У першому, теоретичному, розділі представлено опис літератури та коротко викладена історія виникнення поняття гіпертекст”, проаналізовано поняття гіпертексту і обрядового гіпертексту зокрема, його риси і текстуальні ознаки його окремих складових лексій, його динаміку, зв’язки з кінетичною частиною, існування його в усній та писемній формі, введено та визначено поняття першотекст”, описані особливості гіпертексту як комунікативного конструкту, структура обрядових свят, деякі світоглядні уявлення міфологічного мислення, визначено місце метатекстових вставок загадок та снотлумачень у гіпертекстовому конструкті, описана історія питання теорії номінації та зійснено огляд літератури, введені та визначені поняття мовленнєва номінація” та мовленнєва ланка”, вказано особливості останньої, розглянуто лакунне використання власних назв у гіпертекстових лексіях, введено поняття заповнювачі лакун”, проаналізовано специфічні механізми обрядової номінації відчуження, апорію, перекодування.
У другому розділі детально проаналізовано родинне гіпертекстове коло, що складається з трьох вузлів родильного, весільного та вузла голосінь.
У третьому розділі проведено аналіз календарного гіпертекстового вузла та його складових колядкового, веснянкового, русального, купальського та жнивного вузлів.
У висновках підсумовано проаналізований матеріал і пітверджено правильність робочої гіпотези.
Джерельну базу дослідження склали матеріали, що зберігаються в Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та Одеській Державній бібліотеці імені М.Горького: 14 збірок українських народних обрядових пісень, що були зібрані протягом середини XIX та у XX сторіччі видатними діячами української культури, етнографічними експедиціями та окремими дослідниками, професіоналами й аматорами. Такий підбір матеріалу дозволяє проаналізувати й описати обрядовий гіпертекст найбільш повно та різнопланово.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть використовуватись при читанні курсу із загального мовознавства (при вивченні теорії тексту та теорії референції); у використанні проаналізованого матеріалу для читання спецкурсів з етнолінгвістики та слов’янської теоніміки; при складанні когнітивних та етнолінгвістичних словників; у можливості залучення систематизованого матеріалу для наукової роботи студентів (написання доповідей, курсових та дипломних робіт).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки роботи обговорювалися на V та VI Міжнародних Кирило-Мефодіївських конференціях (Одеса, 1999, 2000), на кафедрі загального мовознавства Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.
Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 3 статтях.
Загальний обсяг роботи становить 179 сторінок, список використаних джерел налічує 321 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ.
Вивчення гіпертекстового обрядового конструкту є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики, яка ставить перед дослідниками ряд завдань, що потребують вирішення: розгляд та опис обрядового гіпертекстового конструкта, його будови та часово-просторових форм існування; опис та визначення мовленнєвої номінації та її репрезентанта номінативної ланки в обрядових текстах-лексіях; окреслення функціонального використання власних назв в обрядових текстах та номінативних ланках; визначення механізмів обрядової номінації, заснованих на гіпертекстових номінативних ланках; виявлення, шляхом послідовного опису гіпертекстового родинного і календарного кола, загального зв’язку між окремими вузлами гіпертексту. Ці проблеми детально розглянуто у нашій роботі, яка присвячена дослідженню обрядового гіпертексту та номінативної ланки у його середовищі. Цей розгляд дозволяє зробити такі висновки:
Обрядовий текст є гіпертекстовою конструкцією, яка повинна аналізуватися як єдине ціле. При такому підході декодування окремих обрядових лексій є більш адекватним, бо проводиться у контексті інших лексій-текстів, споріднених між собою. Можемо говорити про гіпертекстовий обрядовий універсум, що формує життя індивіда з відповідним світобаченням, вербально оформлюючи важливі для нього, поворотні моменти життєвого шляху. Використання вербального тексту на позначення події утворює ситуацію зворотньої референції, коли не подія співвідноситься з актуалізованим мовцем текстом, а навпаки, текст-обрядова лексія лежить в основі виникнення події. Тому життя індивіда, що знаходиться усередині” гіпертекстового кола, є текстово-орієнтованим, вербальноцентричним. Вихід за межі гіпертексту є для індивіда неможливим.
Гіпертекстові характеристики децентралізованість, нелінійність, інтертекстуальність дозволяють говорити про нього як складну текстову гіперодиницю, що утворюється з окремих текстових одиниць лексій, яким притаманні текстові характеристики, і відтворюється кожного разу заново, згідно з інтенціями і вимогами колективу, актуальними у певний період часу. Утворена тут і зараз” конструкція є сильнокінетизованою побудовою, бо вона виникла напочатку як вербальний додаток” до кінетичного ритуального дійства. Існування гіпертексту у писемній формі означає, що він пройшов стадію запису і не існує як робоча гіпертекстова система, але як розрихлена”, у значній мірі зруйнована конструкція, яка не використовується мовцями на сучасному етапі для досягнення специфічніх обрядових цілей. Споконвічно ж гіпертекст був текстуальною конструкцією, використання якої опосередковувалось пам’яттю, тобто особи, що вербалізували його, були не авторами текстів, а їхніми відтворювачами. Гіпертекст як сакрально маркована текстова структура у свідомості мовців реферує до першотексту (тексту, вербалізованого у першочас культурним героєм чи богом), тобто реферує до іншого тексту з підвищеним сакральним потенціалом ідеальної, не існуючої в дійсності текстової одиниці і є застиглим комунікативним конструктом. Специфічність структури обрядових свят базується на усіх вищезгаданих його особливостях. Найнижчою текстовою складовою гіпертексту є метатексти, які слугують текстовим засобом інтертекстуальності і відсилками до інших гіпертекстових систем. У ролі метатекстів можуть виступати загадки та тлумачення снів. Метатексти як тексти-вставки можуть змінювати свою будову при вживленні до обрядової материнської” лексії. Розглянутий нами обрядовий гіпертекст є двочасною структурою, що складається з родинного та календарного кіл, що, в свою чергу, поділяються на окремі вузли: родильний, весільний, вузол голосінь та колядковий, веснянковий, русальний, купальський, жнивний. Усі вузли пов’язуються між собою через складну систему лексійних запозичень та відсилок. Родинне гіпертекстове коло вербально оформлює життєвий шлях індивіда. Родильний та вузол голосінь є обов’язковими для всіх членів колективу; при випаданні середньої ланки весільного вузла з життєвого кола колективу робиться спроба актуалізувати пропущений обряд в останньому вузлі і провести необхідні дії у дещо скороченому вигляді. Перший вузол цього кола цікавий тим, що на момент письмової фіксації гіпертекстових лексій він знаходився у стадії становлення, тому його лексійний матеріал є досить бідним; він описує засвоєння нового члена колективу. Метатексти у його складі відсутні. Другий, весільний, є найбільшим у цьому колі, бо включає до свого складу ініціальні обрядові дії та численні лексії, орієнтовані на підвищення рослинної фертильності, його підвищена значущість пояснюється свідомою участю обрядових осіб у ньому на відміну від першого і останнього; він відбиває часткове відчуження одного з елементів F-локусу (локусу нареченої) і так само часткове засвоєння її локусом нареченого (М-локусу). Метатекстами цього вузла є снотлумачення. Останній вузол Родинного гіпертекстового кола, вузол голосінь, остаточно відчужує особу від соціального та фізичного простору відповідного колективу, проте завдяки уявленням про тісний зв’язок усього з усім у природі навіть таке відчуження не є остаточним і переривається у спеціально зазначені періоди часу (прихід померлих у гості). Метатекстів у цьому вузлі не виявлено. Календарне гіпертекстове коло співвідноситься з макрокосмосом, природними силами та явищами. Колядковий вузол співвідноситься з річними змінами і є оберненим до купальського вузла, який також зазначає час переходу від Хаосу до Космосу, тому структура обох вузлів є подібною, а метатекстовими вставками в обох випадках є загадки. Веснянковий вузол, розмазаний” у часі, можна назвати найбільш дидактичним” у порівнянні з іншими гіпертекстовими вузлами, тому метатекстами у його складі є снотлумачення та загадки. Русальний вузол це вихідна точка вузла голосінь, у якій померлі предки приходять у гості до живих у вигляді русалок; метатексти-загадки у його складі позначають перехід осіб до іншої вікової групи під наглядом старших, як живих, так і померлих предків. Жнивний вузол має найменший сакральний потенціал, бо реферує до побутово-трудової події збирання врожаю і не має метатекстів у своєму складі. Розгляд обрядової сукупності текстів дозволяє узагальнити денотатну структуру обряду і виділити у ній такі складові, як обрядові особи, обрядові предмети та обрядові дії. Сакральний характер складових позначається відповідними номінаціями. Обрядові особи це особи, що беруть участь в обряді. Вони можуть бути представниками групи старших чи групи молодших; головними обрядовими особами можуть бути як індивіди з групи молодших, так і індивіди з групи старших, хоча пріоритет належить найчастіше першим. Сакральний статус обрядових осіб може маркуватися номінаціями на позначення військових чинів, світських титулів, назв рослин чи тварин, дій природних явищ, рослин, тварин. Обрядові предмети виступають як предметна частина обряду і набирають сакральних якостей через відповідні номінації; до групи останніх належать ад’єктиви золотий, номінації, що позначають такі предмети, як виготовлені далеко, номінації, що мають сакральний характер для членів колективу внаслідок традиції і т.д. Обрядові дії це акти людської поведінки, що отримують відмінне від звичайного інтерпретування у контексті поганського свята і, на думку учасників обряду, викликають ті чи інші бажані події в оточуючому соціальному чи природному середовищі. Номінативна ланка, що існує у гіпертекстовому середовищі, може бути представлена як гіперланка, що маркує обрядово називає особу протягом всього життя, від народження через щорічно повторювані обрядові вузли до весілля і похорон. Номінативна ланка є мовленнєвим утворенням, номінує денотати у динаміці і тому приховано відбиває предикатно-дійову частину гіпертексту; можемо говорити про неї як про предикатну номінацію, розтягнуту на весь гіпертекст, лише первинний елемент якої є зачепленим” за дійсність. Така гіперланка є узагальненою називаючи узагальнені, бажані” , обрядові характеристики учасників, вона водночас дає змогу індивідуалізувати лексію через заповнення спеціальних текстових лакун, що позначають значущу відсутність власного імені і є широким утворенням, яке маркує групу неіндивідуалізованих денотатів людина”, далека просторова точка”, близька просторова точка”, надприродна сила”. Ці лакуни заповнюються власними назвами згідно з вимогами користувачів, що в свою чергу залежать від складу учасників ритуалу і часу його використання. Як бачимо, обрядовий гіпертекст і номінативна ланка у його середовищі є складними багатофункціональними структурами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Грамматика и текст// Вопросы языкознания. 1985. - №1. С. 63 69.
2. Адмони В.Г. Система форм речевого высказывания. С.-Петербург: Наука, 1994. 151 с.
3. Алатирєва Н.Б. Деякі аспекти існування метатексту в гіпертексті (загадки у колядках та русальних піснях)// Записки з загальної лінгвістики: Збірник наукових праць. Одеса: АстроПринт, 1999. С. 99 104.
4. Алатирєва Н. Номінація світового дерева у колядкових текстах: варіанти, трансформації та диференціація слов'янської ментальної моделі // Слов'янський збірник. Одеса: Астропринт, 2000. Вип. VII. С. 274 279.
5. Алатирєва Н.Б. Номінація своїх” та чужих” як засіб відчуження в обряді (на матеріалі весільних пісень)// Щорічні записки з українського мовознавства: Збірник наукових праць. Одеса, 1999. Вип. 6. С. 30 36.
6. Алганева Н.А. Языковые особенности комментария как особого типа текста (на материале комментария к художественным произведениям) // Структура текста 1981: Тезисы симпозиума. М., 1981. С. 138 149.
7. Анисимов А.В. Компьютерная лингвистика для всех: Мифы, алгоритмы, язык. К.: Наукова думка, 1991. 151 с.
8. Аничков А.Е. Весенняя обрядовая песня на западе и у славян. Ч. 1. От обряда к песне. С.-Петербург, 1903. 392 c. Ч. I. От обряда к песне. С.- Петербург, 1903. Ч. II. От песни к поэзии. С. Петербург, 1905. 404 c.
9. Арутюнова Н.Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XII. Логика и лингвистика (Проблемы референции). М.: Радуга, 1982. С. 5 40.
10. Арутюнова Н.Д. Феномен второй реплики, или о пользе спора // Логический анализ языка. Противоречивость и аномальность текста / Отв. ред. Арутюнова Н.Д. М.: Наука, 1990. С. 175 189.
11. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. М.: Наука, 1982. 190 с.
12. Байбурин А. О реализации имени собственного в русских похоронных причитаниях // Материалы XXV научной студенческой конференции. Литературоведение, лингвистика. Тарту, 1970. С. 7 10.
13. Байбурин А. Функция загадки в свадебном обряде // Материалы XXV научной студенческой конференции. Литературоведение, лингвистика. Тарту, 1970. С. 11 12.
14. Байбурин А., Левинтон Г. Князь” и княгиня” в русском свадебном величании (к семантике обрядовых терминов) //Русская филология. Сборник студенческих работ. IV. Тарту, 1975. С. 68 76.
15. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях славян. Ленинград: Наука, 1983. 191 с.
16. Байбурин А.К. Ритуал: между биологическим и социальным // Фольклор и этнографическая действительность. С.- Петербург: Наука, 1992. С. 18 27.
17. Байбурин А.К. Ритуал: свое и чужое // Фольклор и этнография: Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры: Сборник статей. Ленинград: Наука, 1990. С. 3 17.
18. Байбурин А.К. Родинный обряд у славян и его место в жизненном цикле // Киевская старина. 1997. - №2. С. 7 9.
19. Байбурин А.К., Левинтон Г.А. К описанию организации пространства в восточнославянской свадьбе //Русский народный свадебный обряд: исследования и материалы / Под. ред. К.В.Чистова, Т.А. Бернштам. Ленинград: Наука, 1978. С. 89 105.
20. Байбурин А.К., Левинтон Г.А. Похороны и свадьба // Исследования в области балто-славянской духовной культуры. Погребальный обряд. М.: Наука, 1990. С. 64 98.
21. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Иностранная литература, 1955. 413 с.
22. Балушок В.Г. Инициации древних славян (попытка реконструкции) // Этнографическое обозрение. 1993. - №4. С. 57 66.
23. Баранов А.Н., Добровольский Д.О., Михайлов М.Н., Паршин П.Б., Романова О.И. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике. М.: Помовский и партнеры, 1996. Т. 1. 641 с.
24. Баранов А.Н., Паршин Б.П. К построению словаря терминов когнитивной науки // Когнитивные исследования за рубежом: модели искусственного интеллекта в моделировании политического мышления. М., 1990. С. 133 148.
25. Барт Р. Лингвистика текста // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистика текста. М.: Прогресс, 1978. Вып. VIII. с. 442 449.
26. Бахтин М.М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках // Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. С. 297 325.
27. Беньковский И. Народные обычаи и обряды, приуроченные к Спасу” // Киевская старина. 1895. Т. 50. С. 9 14.
28. Беньковский Ив. Поверья и обрядности родин и крестин // Киевская старина. 1904. Т. 87. №10. С. 1 3.
29. Бернштам Т.А. Совершеннолетие девушки в метафорах игрового фольклора (традиционный аспект русской культуры) // Этнические стереотипы мужского и женского поведения. С. Петербург: Наука, 1991. С. 234 257.
30. Бибикова Н.Е. Фоновые знания и их отражение в словарном составе языка // Лексико-номинативные свойства английского языка (Статика и динамика ). М., 1988. С. 5 12.
31. Бодуэн де Куртене И.А. Лингвистические заметки и афоризмы // Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по языкознанию. М.: АН СССР, 1963. Т. 2. С. 35 55.
32. Бодуэн де Куртене И.А. Некоторые общие замечания о языковедении и языке // Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по языкознанию. М.: АН СССР, 1963. Т. 2. С. 44 77.
33. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. К.: Наукова думка, 1988. 188 с.
34. Брайловский С. Малорусская похоронная причеть и мифическое ее значение // Киевская старина. К., 1885. Т. XXI. С. 73 81.
35. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Аномалии в тексте: проблемы интерпретации // Логический анализ языка. Противоречивость и аномальность текста / Отв. Ред. Н.Д. Арутюнова. - М.: Наука, 1990. С. 94 105.
36. Ван Дейк Т.А., Кинч В. Макростратегии // Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуниуация: Сборник работ. М.: Прогресс, 1989. С. 41 67.
37. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 237 с.
38. Вежбовский А.А. Основы всеобщей этимологической грамматики языков Земли. Минск: Наука и техника, 1969. 669 с.
39. Вейхман Г.А. Текст и его синтаксические конституенты // Филологические науки. 1989.№ 4. С. 8082.
40. Велецкая Н.Н. О новогодних русалиях (к вопросу о значении фольклорных материалов в исследовании языческой обрядности) // Славяне и Русь. М.: Наука, 1968. С. 394 400.
41. Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. -М.: Наука, 1978. 235 с.
42. Вендлер З. Сингулярные термы // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XII. Логика и лингвистика (Проблемы референции). М.: Радуга, 1982. С. 203 236.
43. Веселовский А.Н. Заметки и сомнения о сравнительном изучении средневекового эпоса // Веселовский А.Н. Собрание сочинений. М.- Л.: АН СССР, 1938. Т. 16. С. 1 83.
44. Веселовский А.Н. Разыскания в области русских духовных стихов // ОРЯС. Т. XX. 1879. - № 6. С. 1- 22.
45. Веселовский А.Н. Славянские сказания о Соломоне и Китоврасе и западные легенды о Морольфе и Мерлине. С. Петербург, 1872. 350 с.
46. Веселовский А.Н. Слово о двенадцати снах Шахаиши (по рукописи XV века) // ОРЯС. 1879. Т. 20. №2. С. 1 47.
47. Виноградова Л.Н. Девичьи гадания о замужестве в цикле славянской календарной обрядности (западно-восточные параллели) // Славянский и балканский фольклор. Обряд. Текст. М.: Наука, 1981. С. 13 42.
48. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян: Генезис и типология колядования. М.: Наука, 1981. 254 с.
49. Виноградова Л.Н. Мифологический аспект полесской русальной” традиции // Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. М.: Наука, 1986. С. 88 130.
50. Виноградова Л.Н., Толстая С.М. Мотив уничтожения проводов нечистой силы” в восточнославянском купальском обряде // Исследования в области балто-славянской духовной культуры. Погребальный обряд. М.: Наука, 1990. С. 5 11.
51. Витгенштейн Л. Философские исследования // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16. Лингвистическая прагматика. Прогресс, 1985. С. 79 128.
52. Від упорядника // Весільні пісні / Упор. М.М. Шубравська. К.: Дніпро, 1988. С. 5 6.
53. Гаврилюк Н.К. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев) К.: Наукова думка, 1981. 279 с.
54. Гак В.Г. Повторная номинация и ее стилистическое использование// Вопросы французской филологии: Сборник трудов. М., 1972. С. 123 136.
55. Гак В.Г. Повторная номинация на уровне предложения // Синтаксис текста. М.: Наука, 1979. С. 91 102.
56. Галичев А.И. К вопросу о взаимосвязи вербального и кинетического в речевом общении // Вопросы системной организации речи: Сборник статей / Под ред. Н.К. Габровского М.: МГУ, 1987. С. 79 87.
57. Гальперин И. Р. О понятии текста // Синтаксис текста. М.: Наука, 1979. - С. 1417.
58. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
59. Гамкрелидзе Т.В., Иванов Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Тбилиси: Тбилисский университет, 1984. Ч. 2. 1328 с.
60. Гиндин С.И. Что такое текст и лингвистика текста //Аспекты изучения текста: сборник научных трудов. М., 1981. С. 25 31.
61. Горелов Н.И. Проблема глубинных” и поверхностных” структур в связи с данными психолингвистики и нейрофизиологии // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1977. Т. 36. - № 2. С. 165 176.
62. Горелов Н.И. Соотношение невербального и вербального в коммуникативной деятельности // Исследования речевого мышления в психолингвистике. М.: Наука, 1985. С. 116 150.
63. Горелов Н.И. Невербальные компоненты коммуникации. М.: Наука, 1980. 104 с.
64. Гурский А.И. Зимняя поэзия белорусов (по записям XIX XX вв.) Минск: Наука и техника, 1980. 165 с.
65. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. К.: Наукова думка, 1987. 470 с.
66. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Вежа, 1997. 294 с.
67. Даль В.И. О повериях, суевериях и предрассудках русского народа: Материалы по русской демонологии. С.- Петербург: Литера, 1994. 477 с.
68. Дарбанова Е.М. Древнемесопотамский сборник снотолкований (к вопросу о структуре построения текста) // Вестник древней истории. М.: Наука, 1989. - №3. С. 102 107.
69. Дей О.І. Київ у народній творчості // Народна творчість та етнографія. 1982. - № 2. С. 9 21.
70. Демина Л.А. Референция и сингулярные термины // Референция и проблемы текстообразования: Сборник научных трудов. М.: Наука, 1988. С. 19 29.
71. Демьянков В.З. ”Событие” в семантике, прагматике и координатах интерпретации текста // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1983. Т. 41. - № 4. С. 320 329.
72. Дмитренко М.К. Український сонник. К., 1991. 93 с.
73. Донеллан К.С. Референция и определенные дескрипции // Новое в зарубежной лингвистике. Логика и лингвистика (Проблемы референции). М.: Радуга, 1982. Вып. 13. С. 134 160.
74. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. М.: Наука, 1984. 267 с.
75. Елеонская Е. Некоторые замечания о роли загадки в сказке // Этнографическое обозрение. 1907. - №4. С. 108 117.
76. Елизаренкова Т.Я., Топоров В.Н. О ведийской загадке типа branmodya // Паремиологические исследования: сборник статей. М.: Главная редакция восточной литературы, 1984. С. 14 46.
77. Еремина В.И. К вопросу об исторической общности представлений свадебной и погребальной обрядности (невеста в черном”) //Русский фольклор. XXIV. Этнографические истоки фольклорных явлений. Ленинград: Наука, 1987. С. 3 20.
78. Еремина В.И. Ритуал и фольклор. Ленинград: Наука, 1991. 206 с.
79. Ермолович Д.И. Структура сигнификата топонима // Системная организация английской фразеологии: Сборник научных трудов. М., 1986. Вып. 262. С. 28 36.
80. Загадки. Упор. Березовський І.П. К.: АН УРСР, 1962. 510 c.
81. Залевская А.А. Информационный тезаурус человека как база речемыслительной деятельности // Исследования речевого мышления в психолингвистике. М.: Наука, 1985. С. 150 171.
82. Зеленин Д.К. Идеологическое перенесение на диких животных социально-родовой организации людей //Известия АН СССР. 7-ая Серия. Отделение общественных наук. М. Л.: АН СССР, 1935. С. 403 424.
83. Зеленин Д.К. К вопросу о русалках (культ покойников, умерших неестественной смертью, у русских и финнов). С.-Петербург, 1912. С. 357 424.
84. Зеленин Д.К. Східнослов’янські хліборобські обряди качання та перекидання по землі // Етнографічний вісник. К., 1927. Кн. 5. С. 1 10.
85. Зелинский В. Сон, исполненный тайным” значеньем // Холл Д.А. Юнгианское толкование сновидений: Практическое руководство. С.- Петербург, БСК. С. 145 159.
86. Земцовский И. Мелодика календарных песен. Ленинград: Музыка, 1975. 222 с.
87. Златковская Т.Д. Rosalia русалии? (О происхождении восточнославянских русалий) //VII Международный съезд славистов. История, культура, этнография и фольклор славянских народов. Доклады советской делегации. М.: Наука, 1978. С. 210 226.
88. Иванов В.В., Топоров В.Н. Инвариант и трансформации в мифологических и фольклорных текстах //Типологические исследования по фольклору: Сборник статей памяти В.Я. Проппа (1895 - 1970). М., 1975. С. 44 76.
89. Иванов В.В., Топоров В.Н. Исследования в области славянских древностей: Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов. М.: Наука, 1974. 340 с.
90. Иванов Вяч. Вс. О взаимоотношении динамического исследования эволюции языка текста и культуры // Исследования по структуре текста / Отв. ред. Т.В. Цивьян . М.: Наука, 1987. С. 5 26.
91. Иванов Вяч. Вс. Реконструкция структуры символики и семантики индоеропейского погребального обряда // Исследования в области балто-славянской духовной культуры. Погребальный обряд. М.: Наука, 1990. С. 5 11.
92. Иванов Вяч. Вс. Чет и нечет: ассиметрия мозга и знаковых систем. М.: Советское радио, 1978. 184 с.
93. Иванов Вяч.Вс., Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (древний период). М.: Наука, 1965. 245 с.
94. Иванов П. Этнографические материалы, собранные в Купянском уезде Харьковской губернии // Этнографическое обозрение. 1897. - № 1. С. 22 81.
95. Иванова А.А. Гадания на зимние святки // Русская словесность. 1995. - № 1. С. 3 7.
96. Иванова Т.Г. Специфика фольклористичной текстологии // Русский фольклор. Проблемы текстологии фольклора. XXVI. Ленинград: Наука, 1991. С. 5 21.
97. Казиева Н.Р. Синтаксические аспекты номинации // Типология номинаций современного английского языка: Межвузовский сборник научных трудов. Уфа, 1985. с.
98. Казимир Е.П. Из свадебных, родинных и похоронных обычаев Подольской губернии // Этнографическое обозрение. 1907. - № 1. С. 208 210.
99. Каменская О.Л. Текст и коммуникация: Учебное пособие. М.: Высшая школа, 1990. 148 с.
100. Касевич В.Б. Язык и знание // Язык и структура знания. М., 1990. С. 8 25.
101. Касевич В.Б. Языковые структуры и когнитивная деятельность // Язык и когнитивная деятельность. М., 1989. С. 8 9.
102. Квитка К. Песни украинских зимних обрядовых празднеств// Квитка К. Избранные труды: В 2 Т. М.: Советский композитор, 1971. С. 103 160.
103. Кенгэс Маранда Э. Теория и практика анализа загадок // Паремиологические исследования: Сборник статаей. М.: Главная редакция восточной литературы, 1984. С. 14 46.
104. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Кн. 1 2. Київ: Обереги, 1994.
105. Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні. К.: Наукова думка, 1990. 141 с.
106. Кожевникова К. Об аспектах связности в тексте как целом // Синтаксис текста. М.: Наука, 1979. С. 49 47.
107. Колесник Н.С., Чувашова Л.В. Імена в народній пісні // Літературна ономастика української та російської мов: взаємодія, взаємозв’язки: Збірник наукових праць. К.: НМК ВО, 1992. С. 53 59.
108. Колесов В.В. Словообразование как динамический принцип реорганизации текста // Словообразование. Стилистика. Текст: Номинативные средства в текстах разных функциональных стилей. Казанский университет, 1990. С. 9 13.
109. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 173 с.
110. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке/ Отв. ред. А.М. Шахнарович. М.: Наука, 1990. 103 с.
111. Колшанский Г.В. Паралингвистика. М.: Наука, 1974. 79 с.
112. Копержинський К. Обжинки. Одеса, 1926. 59 с.
113. Коробка Н.И. Камень на море и камень алатырь // Живая старина. 1908. IV. С. 409 426.
114. Котляревский А.О. О погребальных обычаях языческих славян. М., 1868. 252 с.
115. Кривулин Б.С. О снах, их толкователях и сонниках // Справочный энциклопедический лексикон сновидений. Репринтное воспроизведение издания 1862 г. М.: Книга, 1991. С. 3 44.
116. Кримський А. Волосова борода” в учебнокабінетній мітології XIX віку // Кримський А. Розвідки, статті та замітки. Київ: Українська Академія Наук, 1928. С. 1 19.
117. Крупская Л.А. Паралингвистические сопроводители и заместители yes в дискурсе // Текст, структура и семантика: Межвузовский сборник научных трудов. Пятигорск, 1981. С. 40 50.
118. Круть Ю.З. Топоніміка в епічній та обрядовій пісенності східних слов’ян // Народна творчість та етнографія. 1989. - № 1. С. 26 28.
119. Круть Ю.З. Хліборобська обрядова поезія слов’ян. К.: Наукова думка, 1973. 209 с.
120. Крюков А.Н. Фоновые знания и языковая коммуникация// Этнопсихолингвичтика / Отв. ред. Ю.А. Сорокин. М.: Наука, 1988. С. 19 34.
121. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. 156 с.
122. Кулиш П. Записки о Южной Руси: В 2 т. К.: Дніпро, 1994. Т. 1 2.
123. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. К.: Наукова думка, 1978. 190 с.
124. Курочкін О. Із досвіду картографування новорічної обрядовості// Народна творчість та етнографія. 1995. - № 3. С. 35 43.
125. Латынин Б.А. Мировое дерево, древо жизни в орнаменте и фольклоре восточной Европы: к вопросу о пережитках // Известия государственной академии истории материальной культуры. Ленинград: ГАИМК, 1933. Вып. 69. 32 с.
126. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. М.: Атеист, 1980. 337 с.
127. Левин Г.Ю. Речевой акт вопроса: коммуникативные цели и пресуппозиции // Структуры языкового сознания. М.: Наука, 1990. С. 172 182.
128. Левинтон Г.А. К проблеме изучения повествовательного фольклора // Типологические исследования по фольклору: Сборник статей памяти В.Я. Проппа (1895 - 1970). М., 1975. С. 26 43.