Охріменко Надія Василівна. Стан кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові за умови модуляції інсуліном діяльності серця здорових тварин та тварин з експериментальним цукровим діабетом

Краткое описание

Охріменко Надія Василівна. Стан кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові за умови модуляції інсуліном діяльності серця здорових тварин та тварин з експериментальним цукровим діабетом : Дис... канд. наук: 14.01.14 - 2008.

Охріменко Н.В. Стан кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові за умови модуляції інсуліном діяльності серця здорових тварин та тварин з експериментальним цукровим діабетом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.04.14 ендокринологія. Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню закономірностей розвитку змін кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові при порушеннях інсулінового гомеостазу в організмі, а також їх причинно-наслідкових зв’язків із функціональним станом серцево-судинної системи та особливостями зрушень її нервово-гормональної регуляції.
Виявлено, що за фізіологічних умов введення інсуліну в коронарний кровообіг інтактних тварин викликало кардіогемодинамічні ефекти та зрушення кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові, серед яких найбільш виразними і постійними компонентами були ендотелійзалежне розширення коронарних судин, послаблення скорочувальної функції міокарда, зменшення потреби серця в кисні та зниження закиснення коронарної крові.
Інсулін справляв модулюючий вплив на адренергічні та холінергічні механізми регуляції кровопостачання, функції та метаболізму серця.
При введенні інсуліну за умови порушень в пострецепторній ланці ендотелійзалежної регуляції функції, метаболізму серця і коронарного кровообігу виникало звуження коронарних судин зі збільшенням закиснення і зменшенням насичення киснем коронарної крові.
Введення інсуліну тваринам з експериментальним цукровим діабетом викликало збільшення поглинання кисню кардіоміоцитами внаслідок посилення скорочувальної функції серця та підвищення загального периферичного судинного опору. На тлі значних порушень функціонального стану серцево-судинної системи, нервової, гормональної та ендотелійзалежної регуляції скоротливої функції та метаболізму серця і тонусу судин гіперінсулінемія сприяла зменшенню дилататорних та призводила до констрикторних реакцій коронарних і периферичних судин.
Отримані результати поглиблюють уявлення про патогенетичні механізми участі метаболічних чинників в розвитку серцево-судинних ускладнень при цукровому діабеті, які можуть бути використані в практиці охорони здоров’я при розробці нових підходів до лікування діабетичних уражень серця та судин.

1. У проведеному експериментальному дослідженні отримані нові дані, які висвітлюють закономірності розвитку змін кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові при порушеннях інсулінового гомеостазу в організмі, а також причинно-наслідкових зв’язків цих змін з функціональним станом серцево-судинної системи, її нервово-гормональною і субстратною (метаболічною) регуляцією.
2. При внутрішньовенному введенні інсуліну здоровим тваринам в першу короткотривалу фазу його дії (5-10 хв) на тлі посилення скорочувальної функції міокарда, яка спостерігається в частині дослідів (30%), виникають підвищення виділення вуглекислоти, іонів Н+в кров вінцевого синуса та поглинання кисню кардіоміоцитами, тоді як в другій фазі його дії (10-60 хв) як правило, поряд із розширенням коронарних судин і послабленням скорочувальної функції серця, виникають зменшення виділення вуглекислоти, іонів Н+в кров вінцевого синуса і поглинання кисню кардіоміоцитами.
3. Гостра вінцева гіперглікемія (24,8±2,7 ммоль/л), викликана інфузією 20-40% розчину глюкози в артеріальний потік екстракорпоральної аутоперфузії серця, у здорових тварин спричиняє розширення коронарних судин, посилення скорочувальної функції серця, підвищення потреби міокарда в кисні і зниження насичення киснем крові із коронарного синуса, а також підвищення ВАВР показників рН та насичення киснем крові внаслідок активації адренергічних і пригнічення холінергічних механізмів регуляції кровообігу.
4. У тварин з тяжким перебігом ЕЦД (гіперглікемія 16,1±0,98 ммоль/л) на тлі зменшення скорочувальної функції серця, а також пригнічення адренергічних, холінергічних і ендотелійзалежних механізмів регуляції кровообігу, інсулін викликає виключно зростання ВАВР показників рН, рО2і насичення крові киснем та зменшення ВАВР показників СО2, що зумовлюється активацією позитивних інотропних і обмеженням від’ємних іно- та хронотропних впливів на серце.
5. Внутрішньовенне введення інсуліну на тлі блокади NO-синтази (метиловий ефір N-нітро-L-аргініну, L-NAME, інфузія внутрішньовінцево, 1,0 мг/хв) здоровим тваринам призводить до звуження коронарних судин і підвищення скорочувальної функції серця, що спричиняє підвищення ВАВР показників рН, рО2і насичення крові киснем.
6. За умови блокади -адренорецепторів (пропранолол внутрішньовенно, 2 мг/кг маси) як у здорових тварин, так і у тварин з ЕЦД, інсулін викликає посилення скорочувальної функції серця на тлі підвищення опору коронарних судин, внаслідок чого значно зростає ступінь підвищення ВАВР показників рН, рО2і насичення крові киснем у порівнянні з вихідними величинами, що зумовлене обмеженням холінергічної реактивності серця і підвищенням позитивного інотропного впливу на міокард.
7. Блокада М-холінергічних рецепторів (атропін внутрішньовенно, 0,5 мг/кг маси) як у здорових тварин, так і у тварин з ЕЦД, суттєво обмежує серцево-судинні впливи інсуліну, а також зменшує ступінь збільшення позитивної ВАВР показників рН, рО2і насичення киснем крові у порівнянні з вихідними величинами цих показників.