Олійник Олександр Васильович. Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві в умовах циклічності його розвитку

Краткое описание

Олійник Олександр Васильович. Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві в умовах циклічності його розвитку : Дис... д-ра екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2005. — 494арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 412-448.

Олійник О.В. Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві в умовах циклічності його розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02. економіка сільського господарства і АПК. Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Харків, 2005.
У дисертаційній роботі викладено результати дослідження тенденцій та умов відтворення в сільському господарстві України, розглянуто особливості економічного механізму його функціонування, обґрунтовано необхідність і напрями державного регулювання розвитку аграрного сектора. Розроблено математичну модель для дослідження циклічності економічного розвитку. Досліджено циклічний характер економічної динаміки в сільському господарстві, причини циклічності його розвитку галузі. Сформульовано засади формування економічного механізму функціонування аграрного сектора економіки, який би створював умови для розширеного відтворення в сільському господарстві, для забезпечення сталого розвитку, для зменшення амплітуди циклічних коливань. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення цінової, податкової, кредитної, амортизаційної політики стосовно аграрного сектора економіки.

1. Розширене відтворення в сільському господарстві України є об’єктивною необхідністю, оскільки лише завдяки цьому можна ефективно вирішити проблему продовольчої безпеки держави та забезпечення населення повноцінним продовольством. В Україні дефіцит основних продуктів, необхідних для здорового харчування, становить майже 40 %. Розширене відтворення в сільському господарстві є необхідною передумовою ефективного вирішення соціальних проблем сільського населення, яке складає майже третину всього населення України. Тенденції розвитку відтворювального процесу значною мірою залежать від досконалості економічного механізму.
2. Економічний механізм функціонування АПК є основним елементом господарського механізму. Під господарським механізмом слід розуміти багаторівневу систему господарювання, яка ґрунтується на використанні економічних законів і через яку відбуваються взаємодія та розв’язання суперечностей між рівнем розвитку продуктивних сил і конкретними формами виробничих відносин. Системоутворюючими елементами господарського механізму є форми організації виробництва, економічні зв’язки, економічні інтереси із системою мотивації та стимулювання, яка реалізується за допомогою відповідного економічного механізму, а також форми та методи управління. Економічний механізм являє собою систему економічних регуляторів, які за певних умов можуть коригувати дію ринкових регуляторів економічного розвитку. Вони в переважній більшості впливають на сфери обміну та розподілу, а через них на темпи та пропорції відтворювального процесу в суспільному виробництві та в окремих його галузях. Основними елементами економічного механізму функціонування АПК є цінова, фінансово-кредитна, податкова, страхова, амортизаційна політика, політика у сфері стимулювання праці тощо.
3. Державне регулювання відтворювального процесу в сільському господарстві є об’єктивною необхідністю, оскільки ринковий механізм не може забезпечити стабільну рівновагу на аграрному ринку, яка б, у свою чергу, створювала передумови сталого розширеного відтворення в сільському господарстві. Ринкова економіка створює передумови для циклічного розвитку відтворювального процесу в сільському господарстві. Основне джерело циклічних змін ринкової економіки криється в динаміці взаємодії виробника та споживача. Амплітудні характеристики кривої циклу визначаються інтегрованою величиною та спрямованістю розбіжності векторів „попит”-„пропозиція”. При випередженні попиту стимулюється економічна діяльність на його задоволення, і чим більше це випередження, тим сильніше поштовх до піднесення економічної активності. Зі зміною вектора попиту в протилежний бік пов’язана необхідність переорієнтації вкладення ресурсів і перебудови господарського механізму. Розриви між „учорашньою” пропозицією та „сьогоднішнім” попитом утворюють передумови для циклічного розвитку.
4. Апробація відомих трендових функцій для дослідження тенденцій економічної динаміки виявила недосконалість цих функцій з точки зору дослідження циклічності економічного розвитку. Використання розробленої нами функції для дослідження циклічності економічного розвитку дозволяє за допомогою методів математичної статистики встановлювати середню тривалість економічного циклу, тенденції зміни рівня циклічних коливань, строки початку та завершення окремих фаз економічного циклу, моделювати накладання економічних циклів один на один. Базовий варіант обґрунтованої нами функції має вигляд: У = А + ВХ +[Сі(Х + Dі)sin(Еі(Х + Fі))]. Усі параметри функції мають економічний зміст. Їх пошук здійснюється за допомогою програми Excel, яка входить до базового програмного забезпечення сучасної комп’ютерної техніки.
5. Використання розробленої нами циклічної функції для прогнозування економічних показників підвищує надійність прогнозних оцінок у порівнянні з відомими трендовими функціями. Апробація цієї функції показала її властивість підвищувати точність прогнозних оцінок за умови розширення бази прогнозу, в той час як більшість з відомих трендових функцій у міру розширення бази прогнозу втрачає чутливість до зміни досліджуваного показника в окремому періоді та знижує точність прогнозних оцінок.
6. У динаміці урожайності основних сільськогосподарських культур в Україні простежується середньострокова та короткострокова циклічність. Гармонічні коливання урожайності формують циклічні коливання валових зборів основних культур. Тривалість середньострокових циклів у динаміці урожайності та валових зборів усіх основних культур коливається від 15 до 18 років, а короткострокових від 2,2 року у соняшнику до шести років у цукрових буряків. Середньострокова циклічність з тривалістю циклу 15,4-17,4 року виявляється в динаміці продуктивності тварин і валового виробництва основних видів продукції тваринництва. Усе це сприяє формуванню середньострокової циклічності в динаміці валової та товарної продукції.
7. Середньострокові циклічні коливання урожайності й обсягів виробництва основних видів сільськогосподарських культур призводять до відповідних періодичних коливань фінансових показників: розміру прибутків, рівня платоспроможності, фінансової стійкості, темпів відтворення основних засобів та їх зносу. У динаміці фінансових результатів виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції виявляється короткострокова циклічність, але внаслідок її асинхронності узагальнені фінансові показники не мають чітко вираженої короткострокової циклічності.
8. Короткострокова циклічність у динаміці цін на сільськогосподарську продукцію обумовлена більш високою еластичністю пропозиції в порівнянні з еластичністю попиту на сільськогосподарську продукцію. Ця ж обставина створює передумови для посилення циклічних коливань цін, яке не подолати за рахунок ринкової саморегуляції. Циклічні коливання цін на сільськогосподарську продукцію є підґрунтям для циклічних коливань доходності окремих галузей, що в свою чергу обумовлює формування циклічних тенденцій відтворення обсягів виробництва певних видів товарів.
9. Формування середньострокової та короткострокової циклічності в динаміці урожайності основних сільськогосподарських культур певною мірою обумовлене циклічними коливаннями погодних умов та сонячної активності. Під впливом циклічних змін сонячної активності урожайність сільськогосподарських культур зростає в періоди збільшення кількості сонячних плям і знижується при зменшенні їх кількості. Рівень впливу коливань сонячної активності на динаміку урожайності основних культур складає 3-5 % від середнього досягнутого рівня урожайності. Короткострокові циклічні коливання урожайності та валових зборів основних сільськогосподарських культур, обумовлені відповідними короткостроковими циклічними коливаннями погодних умов, сприяють прояву аналогічних циклічних коливань в обсягах продажу та цін на культури. Короткострокові циклічні коливання цін (з лагом в один-два роки) впливають на обсяги виробництва відповідного виду сільськогосподарської продукції. За відсутності регулюючого впливу з боку держави на відповідному сегменті аграрного ринку, економічні важелі (коливання цін і доходів) посилюють циклічні коливання відтворювального процесу, які виникли внаслідок коливань погодних умов.
10. У сільськогосподарському виробництві України в цілому й окремих її регіонів сформувалася чітка тенденція до звуженого відтворення родючості ґрунтів. Щорічні втрати гумусу через нераціональне використання орної землі коливаються в останні роки в межах 480-700 кг з кожного гектара ріллі. Дефіцит основних елементів живлення складає 114-164 кг/га. Компенсаційна оцінка цих втрат у цілому по Україні дорівнює 7,2-15,8 млрд грн. Основними причинами звуженого відтворення родючості ґрунтів у сільському господарстві є відсутність дійового економічного механізму, який би, з одного боку, створював передумови, з іншого спонукав сільськогосподарських товаровиробників до здійснення заходів, спрямованих на підвищення родючості використовуваних земельних угідь.
11. З метою створення економічних передумов для розширеного відтворення родючості ґрунтів у багатогалузевих господарствах степової та лісостепової зон України доцільно запровадити стимулювання сільськогосподарських товаровиробників за збільшення питомої ваги багаторічних трав у структурі посівів за умови зменшення до оптимального рівня питомої ваги посівів соняшнику. Розширення посівних площ багаторічних трав за умови державної підтримки сприяло б покращанню фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників, розвитку тваринництва та створенню на цій основі додаткових робочих місць, вирішенню соціальних проблем на селі. Крім того, здійснення виплат сільськогосподарським виробникам, спрямованих на відтворення родючості ґрунтів і підтримку екологічної рівноваги, не суперечить вимогам СОТ до претендентів на вступ до цієї організації.
12. Подоланню негативних тенденцій у відтворенні матеріально-технічною бази сприяло б запровадження нормативного методу нарахування амортизації в розрахунку на 1 га посіву відповідних сільськогосподарських культур. За нашими розрахунками нормативна амортизація на 1 га посіву озимих зернових повинна становити 700 грн., на 1 га ячменя 523 грн., соняшнику 341 грн., цукрових буряків -756 грн., багаторічних трав на сіно 147 грн., багаторічних трав на зелений корм 358 грн. За умови відшкодування цих амортизаційних відрахувань цінами продажу сільськогосподарської продукції за чотири-п’ять років було б створено фінансові джерела для технічного переозброєння сільськогосподарського виробництва. Нормативний метод нарахування амортизації унеможливлює створення штучного, або „паперового”, прибутку, ставить в рівні умови (з точки зору відтворення МТБ) господарства з різним рівнем забезпеченості технікою і може розглядатися як антициклічний захід, оскільки при дотриманні інших вимог сприятиме виходу сільського господарства із кризи.
13. Звужене відтворення в сільському господарстві в останні роки певною мірою обумовлене скороченням чисельності працівників сільськогосподарських підприємств. Однією з головних причин демографічної кризи та звуженого відтворення трудових ресурсів сільськогосподарського виробництва є надзвичайно низький рівень соціальної ефективності сільського господарства. Низький рівень заробітної плати в сільськогосподарському виробництві, соціальна незахищеність селян створюють передумови для того, щоб частина працівників сільськогосподарських підприємств залишала суспільний сектор, розвивала підсобне господарство або взагалі мігрувала із села. Вирішення проблеми відтворення трудових ресурсів села можливе лише за умови радикального підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Стабілізація відтворення трудового потенціалу села сприятиме розширеному відтворенню в сільському господарстві.
14. Державне регулювання цін на аграрному ринку є об’єктивною необхідністю через існування значного диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію та через посилення короткострокових циклічних і сезонних коливань цін. Підтримку цін, регулювання їх циклічних і сезонних коливань на насичених сегментах аграрного ринку доцільно здійснювати за допомогою інтервенційних операцій. Інтервенційні операції недоцільно обмежувати та жорстко пов’язувати з бюджетними коштами. Державний агент зі здійснення інтервенційних операцій може проводити свою діяльність за принципом самоокупності з використанням кредитних ресурсів, які б виділялися під державні гарантії. Підтримка мінімальних цін на зерно у 2002-2003 маркетинговому році за допомогою інтервенційних операцій на рівні, який би забезпечив рентабельність галузі 25%, дозволила б збільшити доходи сільськогосподарських товаровиробників на 56,9 млн грн, а у першій половині 2003 р. знизити сплеск цін майже на 250 грн/т.
15. Податкова політика стосовно аграрного сектора в економіки України будувалася без урахування циклічності його економічної динаміки. Надання сільському господарству наприкінці 90-х років значних податкових пільг було здійснено в той час, коли обсяги виробництва вже зменшилися більш ніж удвічі. Обґрунтовані нами пропозиції щодо зниження прибуткового податку з доходів громадян до 12-13 % уже запроваджені законодавчо. Основними напрямами удосконалення податкової політики з метою підвищення стимулюючої функції податків і зборів, а також посилення їх антициклічного впливу є компенсування за рахунок коштів державного бюджету суми підвищення податкового тиску на сільськогосподарські підприємства у зв’язку з виведенням зі складу фіксованого сільськогосподарського податку внесків до Пенсійного фонду; введення інвестиційних податкових знижок для товаровиробників, які здійснюють реальні інвестиції в технічне переозброєння виробництва. Інвестиційні податкові знижки через ефект податкового щита будуть сприяти здешевленню кредитних ресурсів і на цій основі збільшенню обсягів кредитного і лізингового забезпечення сільськогосподарського виробництва. Механізм використання бюджетних коштів, які виділяються для здешевлення кредитних ресурсів, також доцільно пов’язати з ефектом податкового щита і поширити на всіх сільгосптоваровиробників з метою створення більш рівних умов для одержання кредитних ресурсів і здійснення розширеного відтворення.