Омельченко Тарас Володимирович. Конституційне право особи на правову допомогу і його реалізація на досудових стадіях кримінального процесу

Краткое описание

Омельченко Тарас Володимирович. Конституційне право особи на правову допомогу і його реалізація на досудових стадіях кримінального процесу: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004

Омельченко Т.В. Конституційне право особи на правову допомогу і його реалізація на досудових стадіях кримінального процесу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза.
Національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2004.
У дисертації розглянуто проблеми механізму реалізації конституційного права особи на правову допомогу на досудових стадіях кримінального процесу. Досліджено генезис інституту правової допомоги в державі. Розкривається зміст права на правову допомогу в стадії порушення кримінальної справи, при провадженні дізнання та досудового слідства. Визначено суб'єктів її одержання і надання, а також їх процесуальні функції. Аналізується процесуальний статус адвоката-захисника і адвоката-представника. Охарактеризовано особливості реалізації права на правову допомогу неповнолітніми, особами з психічними і фізичними вадами та з чітко не визначеним статусом.
Сформульовано пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства з метою підвищення ефективності надання правової допомоги на досудових стадіях кримінального процесу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні механізму реалізації конституційного права особи на правову допомогу на досудових стадіях кримінального судочинства, і отримано наукові і практичні результати, основними з яких є наступні.
Проаналізувавши поняття, сутність і систему конституційних гарантій прав і свобод особи у кримінальному процесі, здобувач стверджує, що забезпечення кожному права на правову допомогу є конституційним принципом кримінального судочинства, який повинен знайти відображення і в КПК України.
Визначивши коло суб'єктів як одержання, так і надання правової допомоги, дослідивши їх характерні ознаки, автор формулює висновок про необхідність удосконалення процесуального статусу адвоката-захисника і адвоката-представника і висловлює конкретні пропозиції з цього приводу. На думку дисертанта, тимчасовим захисником, про якого йде мова у ст. 47 КПК, може бути тільки адвокат. З метою врегулювання його статусу на законодавчому рівні слід вирішити питання про обсяг прав тимчасового захисника, можливість його подальшої участі у справі, адвокатську таємницю і збереження таємниці досудового слідства після того, як він виконав свою роль, тощо.
З метою підвищення ефективності правової допомоги на досудових стадіях кримінального процесу здобувачем сформульовано низку пропозицій щодо внесення ряду змін і доповнень до статей 73, 43-1, 44, 45, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 60, 61, 96, 97, 99, 107, 140, 206, 251 чинного КПК та доповнення Кодексу новими статтями 20-1, 51-1, 197-1.