ОНОМАСІОЛОГІЯ ТА ЛІНГВОГЕОГРАФІЯ ФІТОНОМЕНІВ В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРКАХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СКОРОФАТОВА Анна Олександрівна

УДК 811.161.2’282.2 (043.3)

ОНОМАСІОЛОГІЯ ТА ЛІНГВОГЕОГРАФІЯ ФІТОНОМЕНІВ В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРКАХ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Глуховцева Катерина Дмитрівна

Луганськ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........................................................

5

ВСТУП...........................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. Стан ономасіологічного та ареального вивчення фітономенів в українському мовознавстві.................................................

13

1.1. Фітономени як об’єкт лінгвістичного опису......................................

13

1.2. Принципи та способи номінації фітономенів як предмет діалектологічних досліджень......................................................................

19

1.3. Лінгвогеографічний аспект опису фітономенів.................................

27

Висновки до розділу 1..................................................................................

30

РОЗДІЛ 2. Принципи та способи номінації корисних рослин в українських східнослобожанських говірках.............................................

32

2.1. Принципи номінації корисних рослин в українських східнослобожанських говірках...................................................................

32

2.1.1. Номінація корисних рослин за їх ознаками.....................................

34

2.1.2. Номінація корисних рослин за їх властивостями...........................

41

2.1.3. Номінація корисних рослин за їх функцією....................................

47

2.1.4. Номінація корисних рослин за мотиваційними ознаками, що належать до різних принципів номінації...................................................

50

2.2. Способи номінації корисних рослин в українських східнослобожанських говірках...................................................................

52

2.2.1. Семантична трансформація слова....................................................

54

2.2.2. Деривація............................................................................................

78

2.2.3. Композитивне словотворення...........................................................

82

2.2.4. Фразотворення....................................................................................

85

Висновки до розділу 2..................................................................................

100

РОЗДІЛ 3. Просторова поведінка назв корисних рослин в українських східнослобожанських говірках...................................................................

104

3.1. Ареальне членування східнослобожанських говірок на матеріалі лексики тематичної групи „Назви корисних рослин”..............................

104

3.1.1. Північно-західний ареал : західний ареал.......................................

106

3.1.2. Північно-західний ареал : центральний ареал................................

108

3.1.3. Західний ареал : центральний ареал................................................

112

3.1.4. Західний ареал : південний ареал....................................................

115

3.1.5. Західний ареал : ареал перехідних говірок від східнослобожанських до степових.............................................................

116

3.1.6. Центральний ареал : східний ареал..................................................

117

3.1.7. Центральний ареал : південний ареал..............................................

118

3.1.8. Південний ареал : ареал перехідних говірок від східнослобожанських до степових.............................................................

119

3.2. Міжареальна взаємодія: інтеграція та диз’юнкція ареалів, експансійні процеси....................................................................................

122

3.3. Мінімальна ареальна диференціація та ареальна мозаїка як типи просторової поведінки назв корисних рослин в українських східнослобожанських говірках...................................................................

132

3.4. Східнослобожанські вузьколокальні флороізоглоси ........................

137

3.5. Лексичні паралелі східнослобожанських фітономенів в інших говірках української мови...........................................................................

140

3.5.1. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в говірках усіх трьох наріч української мови...............

141

3.5.2. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в інших говірках південно-східного та північного наріч української мови.................................................................................

149

3.5.3. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в інших говірках південно-східного та південно-західного наріч української мови...............................................................

152

3.5.4. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в говірках північного та південно-західного наріч української мови...........................................................................................

157

3.5.5. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в говірках північного наріччя української мови...........

159

3.5.6. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в говірках південно-західного наріччя української мови................................................................................................................

161

3.5.7. Ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в інших говірках південно-східного наріччя української мови...........................................................................................

165

Висновки до розділу 3..................................................................................

173

ВИСНОВКИ.................................................................................................

176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................

187

ДОДАТКИ....................................................................................................

208

ДОДАТОК А. Принципи картографування...............................................

209

ДОДАТОК Б. Мережа населених пунктів.................................................

215

ДОДАТОК В. Карти.....................................................................................

217

ДОДАТОК Г. Коментарі до карт................................................................

413

ДОДАТОК Д. Некартографовані матеріали..............................................

449

ДОДАТОК Е. Індекси картографованих і некартографованих матеріалів......................................................................................................

475

ДОДАТОК Ж. Немотивовані назви фітономени в українських східнослобожанських говірках...................................................................

530

ДОДАТОК З. Діаграми................................................................................

545

ДОДАТОК И. Таблиці.................................................................................

551

ДОДАТОК К. Вузьколокальні східнослобожанські флороізоглоси...

557

ДОДАТОК Л. Структурний опис периферійних підгруп флороізоглос

581

ВСТУП

Вивчення діалектної лексики є одним з актуальних завдань сучасної лінгвістики через те, що лексичний склад говірок української мови зберігає багато цінної інформації і про мовлення носіїв говірки, і про навколишній світ. Упродовж останніх двох-трьох десятиліть з’явилися мовознавчі праці, присвячені осмисленню теоретичних питань української діалектної лексики й опису її окремих тематичних груп (М.В.Бігусяк [8], К.Д.Глуховцева [3234], Е.Д.Ґоца [42], П.Ю.Гриценко [39; 40], Й.О.Дзендзелівський [4345], Л.І.Дорошенко [46], В.В.Лєснова [79; 80], І.В.Магрицька [8284], М.В.Никончук [113116], І.О.Ніколаєнко [117123], П.Ф.Романюк [143144], І.В.Сабадош [145158], М.І.Толстой [168] та ін.).
Однією з давніх за часом формування й цінних за інформаційною спроможністю про історичні процеси в мові є лексика на позначення рослин, активно вживана, тісно пов’язана з побутом, виробництвом і культурою народу. В українському мовознавстві цій тематичній групі лексики присвячено праці Й.О.Дзендзелівського [4345], Т.П.Заворотної [50; 51], Я.В.Закревської [5254], А.Й.Капської [63; 64], В.Л.Карпової [6568], О.А.Малахівської [8590], О.Ф.Миголинець [100107], Л.А.Москаленко [110; 111], Р.С.Омельковець [127133], М.В.Поістогової [138], І.В.Сабадоша [145158], Л.О.Симоненко [160; 161], М.М.Фещенка [171173], Л.Д.Фроляк [174177], А.М.Шамоти [73, 179] та ін.; але фітономени східнослобожанських говірок ще не були об’єктом спеціального вивчення, а отже, відсутня монографічна праця з описом фітономенів в українських східнослобожанських говірках як цілісної системи в її просторовій варіативності. Виходячи з того, що основними інформаторами про назви корисних рослин та їх властивості є люди похилого віку, наголошуємо на необхідності активізації збирання, систематизації та репрезентації діалектного матеріалу цієї галузі знань.
Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю фіксації та синхронічного системного вивчення лексики на позначення корисних рослин в українських східнослобожанських говірках з особливою увагою до принципів їх номінації, мотиваційних ознак, типів мотиваційного значення, способів номінації, особливостей просторової поведінки з виокремленням східнослобожанських вузьколокальних флороізоглос та лексичних паралелей східнослобожанських фітономенів в інших говірках української мови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми „Українські східнослобожанські говірки: динаміка мовної системи” (номер державної реєстрації 01030003604), яка виконується на кафедрі української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; пов’язана з темою відділу діалектології Інституту української мови НАН України „Українська діалектна мова сьогодні: онтологічний і гносеологічний аспекти” (номер державної реєстрації 0101U003944). Тему дисертації затверджено на засіданні Наукової координаційної ради „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України (протокол № 4 від 17 жовтня 2006 року).
Мета дослідження: описати склад, принципи та способи номінації корисних рослин; проаналізувати просторову поведінку фітономенів в українських східнослобожанських говірках.
У роботі передбачено розв’язання таких завдань:
1) виявити та зафіксувати номени, які репрезентують корисні рослини в українських східнослобожанських говірках;
2) проаналізувати назви корисних рослин у досліджуваних говірках за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення;
3) каталогізувати способи однослівної та багатослівної номінації флорооб’єктів у досліджуваному континуумі; дослідити їх функціональне співвідношення; установити основні семантичні моделі творення фітономенів в українських східнослобожанських говірках;
4) з’ясувати основні типи просторової поведінки фітономенів; здійснити ареальне членування досліджуваного континууму на матеріалі флоролексики; визначити диференційні та інтеграційні ознаки ареалів і характер міжареальної взаємодії;
5) вивчити лексичні паралелі східнослобожанських фітономенів в інших говірках української мови та виділити й описати східнослобожанські вузьколокальні флороізоглоси з акцентом на їх специфічних ознаках.
Об’єктом дослідження є назви корисних рослин у східнослобожанських говірках української мови (996 основних видів). Видовий склад флори Луганської області налічує 1 838 видів, які відносяться до 629 родів і 141 родини. Господарська цінність та значущість рослин пов’язана виключно зі специфічними речовинами, які містяться в них, та масою органічної речовини всієї рослини чи окремих її частин. За характером використання й хімічним складом усі рослини умовно поділяють на кілька груп. До харчових рослин віднесено ті, які прийнято споживати безпосередньо в їжу. Усього на території Луганської області нараховують 496 видів харчових рослин. Група кормових рослин обіймає 546 видів. Лікарських видів рослин у флорі Луганської області близько 450. З них 160 видів використовуються в офіційній медицині та фармакології. Близько 200 видів застосовуються в народній медицині, а інші підлягають подальшому вивченню. У флорі Луганської області виявлено 228 видів рослин, які можуть використовуватися з декоративною метою. Найбільший інтерес становлять ефемероїди широколистих лісів, але не менше зацікавлення викликають степові види з оригінальним забарвленням, які мають не тільки красиві квітки, а й декоративні вегетативні органи для ландшафтних композицій. Великим попитом користуються види, які ніколи не цвітуть, але мають красиві листки й стебла хвощ великий, страусове перо звичайне, пухирник ламкий, орляк звичайний тощо. Багата флора Луганської області й на медоносні рослини. У її структурі 368 медоносних видів. Група ефіроносних рослин у флорі Луганської області репрезентована 150 видами (види оману, шавлії, чебрецю, деревію тощо). Ефірні олії цих рослин використовуються в парфумерній, миловарній, кондитерській, лікеро-горілчаній промисловості, а також у медицині. До жироолійних рослин належить 138 видів, з яких найбільшим виходом олії характеризуються катран татарський, вощанка мала, гикавка сіра, воловик італійський тощо. Дубильні рослини містять значну кількість дубильних речовин (таніни), які використовуються в шкіряній, текстильній, авіаційній промисловості, фармакології та медицині. Флора Луганської області налічує 123 види таких рослин. Отже, до корисних рослин відносимо: харчові, кормові, лікарські, медоносні, жироолійні, вітамінні, дубильні, фарбувальні та декоративні рослини. Бур’яни, рослини-паразити та отруйні рослини, якщо вони так чи інакше використовуються в народному господарстві (в основному, з лікувальною або декоративною метою), також вважаємо корисними рослинами, наприклад: амброзія полинолиста, блекота чорна, волошка синя, дурман звичайний тощо.
Предмет дослідження мотиваційні зв’язки та просторова варіативність фітономенів в українських східнослобожанських говірках.
Джерела дослідження власні записи, зібрані експедиційним методом у 46 населених пунктах Луганської області за авторською програмою („Програма для збирання діалектних одмін української мови (корисні рослини Східної Слобожанщини)”), що складається з таких розділів: „Питальник” (1 982 питання), „Мережа населених пунктів”, „Корисні рослини Східної Слобожанщини (узагальнююча таблиця)”, „Морфологічний опис рослин”, „Кольорові зображення рослин”, „Словник термінів з ілюстраціями” (загальна кількість сторінок 528). Джерелами для укладання Програми послугували праці та навчальні посібники таких учених, як: І.М.Григора, С.І.Шаброва, І.М.Алейніков [БАУ], А.Я.Губергриц, Н.І.Соломченко [ЛРД], М.І.Котов [ДДР, ДКР], А.Л.Тахтаджян [ЖР І, ЖР ІІ, ЖР ІІІ], О.А.Калініченко [ДД], О.М.Конопля [ФЛО], Д.С.Івашин, З.Ф.Катина, І.З.Рибачук [ЛРУ], Г.І.Воробйов [ЛЕ І, ЛЕ ІІ], С.С.Морозюк, В.В.Протопопова [АЗБ], М.А.Носаль, І.М.Носаль [ЛРСЗ], А.Л.Бельгард [ОРЛ], А.Н.Сладков [ПЗ], П.П.Вавилов, В.В.Гриценко, В.С.Кузнецов [Раст], М.Л.Рева, Н.Н.Рева [Рева], В.І.Чопик, Л.Г.Дудченко, А.Н.Краснова [ДПРУ] та ін. У роботі також використано лексикографічні, лінгвогеографічні джерела та спеціальні дослідження.
У дисертації запроваджено загальногносеологічні методи дедукції, індукції, аналізу й синтезу. Разом з тим, у процесі дослідження застосовано описовий, зіставний, лінгвогеографічний і статистичний методи. Крім того, активно використано окремі прийоми структурного методу дослідження, зокрема компонентний аналіз на основі наочних діаграм та аналітичних і зведених таблиць.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виявлено основні принципи та способи номінації корисних рослин у східнослобожанських говірках, установлено базові моделі творення фітономенів, з’ясовано основні типи просторової поведінки фітономенів, вивчено лексичні паралелі східнослобожанських фітономенів в інших говірках української мови та виділено й описано східнослобожанські вузьколокальні флороізоглоси.
Теоретичне значення дисертації полягає в здійсненні системного дослідження принципів та способів номінації в межах тематичної групи лексики, поглибленні теорії мотивології, визначенні диференційних й інтеграційних ознак ареалів та характеру міжареальної взаємодії, удосконаленні методики картографування діалектних явищ.
Практичне значення роботи полягає в уведенні в науковий обіг нового лексичного матеріалу, який може бути використаний у подальших ономасіологічних, лінгвогеографічних, етнолінгвістичних дослідженнях і вміщений у „Словнику східнослобожанських говірок”, „Лексичному атласі української мови”, „Словнику українських говорів”, „Ботанічному словнику української мови” та ін. Флоролексичний матеріал, представлений в „Атласі назв корисних рослин в українських східнослобожанських говірках”, що є додатком до дисертації, допоможе точніше здійснити ареальне членування досліджуваного континууму та діалектне членування української мови. Матеріали та результати дослідження також можуть бути використані в теоретичних курсах з української діалектології та етнолінгвістики, спецкурсах та спецсемінарах з регіональної лексикології та діалектології.
Особистий внесок здобувача. Автор роботи самостійно записала, систематизувала, проаналізувала діалектний матеріал, сформулювала основні теоретичні положення, зробила висновки, одноосібно підготувала дев’ять публікацій.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; результати дослідження представлено на засіданнях Міжнародної школи гуманітарних наук Центральної та Східної Європи „Українська і польська діалектології” (Львів, 2004), Міжнародній науковій конференції „Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2005), Другій сесії наукової школи-семінару „Актуальні проблеми етнолінгвістики” (Житомир, 2006) та IV, V і VІІ регіональних науково-практичних конференціях „Образне слово Луганщини” (Луганськ, 2005, 2006, 2008).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у дев’яти публікаціях та тезах доповідей, з яких п’ять опубліковано у фахових виданнях, що містяться в переліку ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел (57 позицій), списку використаної літератури (192 позиції) та додатків: А „Принципи картографування”, Б „Мережа населених пунктів”, В „Карти”, Г „Коментарі до карт”, Д „Некартографовані матеріали”, Е„Індекси картографованих і некартографованих матеріалів”, Ж„Немотивовані назви корисних рослин в українських східнослобожанських говірках”, З „Діаграми”, И „Таблиці”, К „Вузьколокальні східнослобожанські флороізоглоси”, Л „Структурний опис периферійних підгруп флороізоглос”.
Загальний обсяг дисертації становить 619 с. (основний текст 180 с.); додатки займають 412 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Назви корисних рослин українських східнослобожанських говірок (усього 4 336 номінативних одиниць) утворюють велику та структурно розгалужену тематичну групу лексики. Рослинна лексика одна з найдавніших, а отже, концентрує в собі багато цінної інформації про побут, культуру, космогонічні уявлення наших пращурів. Ботанічна народна номенклатура багатовимірна, тобто на позначення однієї рослинної реалії може функціонувати кілька назв, які характеризують її з різних боків (зовнішні ознаки, внутрішні властивості чи застосування в побуті), що сприяє збереженню етнокультурної інформації, яка передається діалектоносіями від покоління до покоління.
2. Залежно від ступеня прозорості внутрішньої форми фітономени в українських східнослобожанських говірках поділяються на мотивовані (84,0%) та немотивовані (16,0%). Група немотивованих фітономенів формується на основі назв рослин, що належать до питомої лексики, успадкованої українською мовою з індоєвропейської та праслов’янської доби (47,8%), зокрема назв дикорослих трав’янистих рослин 51,0%, назв дерев та кущів 36,0%, назв культурних рослин 13,0%; та запозичень (52,2%), зокрема з латинської мови 27,0%, грецької мови 18,0%, тюркських мов 11,0%, німецької мови 9,0%, італійської та російської мов по 7,0% та ін.
3. Спостережено три основні ПН рослинних реалій в українських східнослобожанських говірках за ознаками флорооб’єктів, за їх властивостями та функцією. Парадоксально, що ПН корисних рослин „функція” хоча й характеризується значною розгалуженістю ТМЗ (19 типів), у відсотковому відношенні до інших ПН є периферійним (12,0%), наприклад: |йадовиǐ горо|шок ‘горошок’, году|ван ‘кульбаба’, меи|дова т|раўка ‘резеда жовта’, |доктор ‘очиток звичайний, о. їдкий’, геимо|роǐна тра|ва ‘дивина борошниста, д. густоквіткова, д. східна’, подушеич’|ки ‘аїр звичайний, лепеха звичайна’, |пан’с’киǐ мак ‘мак сумнівний’ та ін. Перевагу при називанні флорооб’єктів діалектоносії надають ПН за ознаками рослин (64,5%), що є результатом узагальнення п’яти МО (особливості морфологічної будови, колір, смак, запах і звук), які, у свою чергу, формуються на основі 22 ТМЗ. Ядровою МО цього ПН є номінація за особливостями морфологічної будови рослин (53,1%), наприклад: шч.ие|риц’а зак|руч’еина ‘щириця’, |йав.ір ‘аїр звичайний, лепеха звичайна’, куч’еи|р’ава |бариен’а ‘айстра багаторічна’, ку|кушки ‘еспарцет’, |сумоч’ки ‘грицики звичайні’, кос’|т’ор ‘бромус’, сон-тра|ва ‘шафран сітчастий’ та ін. Значно менш продуктивним ПН рослинних реалій є ПН за їх властивостями (23,5%), що узагальнює п’ять МО та 27 ТМЗ, серед яких основною МО виступає номінація за місцем зростання рослини (12,0%), як-от: батла|ук ‘герань’, топ|ч’іǐ, топ|тун ‘гірчак звичайний, спориш звичайний’, |жабйач’е ‘жовтець’ тощо; а периферійними за походженням (амеирие|канка ‘галінсога дрібноцвіта, незбутниця’), особливостями росту та поширення рослин (ў|йунка ‘березка польова’), біологічними властивостями (мо|розско ‘айстра багаторічна’) і впливом на організм людини або тварини (за|буд’ки ‘бугила довгоносикова, б. лісова’) (разом 11,5%). Отже, загальна статистика принципів номінації корисних рослин в українських східнослобожанських говірках має вигляд: ПН : МО : ТМЗ = 3 : 12 : 68, що свідчить про різноманітність та багатство техніки номінації досліджуваних реалій в окресленому континуумі.
4. Дво- та полімотивованість виявлено у 8,5% фітономенів, серед яких 83,7% назв, дво- та полімотивовані в межах двох ПН за ознакою та властивістю (56,0%) (амеирие|кан’с’ка амб|роз’ійа ‘нетреба звичайна, н. колюча’), за ознакою та функцією (25,4%) (|гореиц’ п|тич’іǐ ‘гірчак звичайний, спориш звичайний’), за властивістю та функцією (2,3%) (водок|рас ‘жабурник звичайний’); разом з тим спостережено фітономени, дво- та полімотивовані в межах одного ПН за ознакою (12,3%) (б.ілого|лоў, б.ілого|лоўниек ‘деревій майже звичайний, д. степовий’) та за властивістю (4,0%) (|дич’ка та|тарс’ка ‘оман’).
5. Однослівна номінація корисних рослин в українських східнослобожанських говірках характеризується трьома способами номінації як прийомами реалізації вищезазначених ПН, серед яких основним способом номінації є семантична трансформація (78,0%), тоді як деривація (конверсія та афіксальне словотворення) і композитивне словотворення (зрощення, чисте основоскладання, складно-суфіксальне основоскладання, словоскладання й контамінація) є периферійними (разом 22,0%). У межах семантичної трансформації 83,0% формує парадигматично зумовлена внутрішньо мотивована лексико-семантична трансформація (розширення (коло|сок ‘бромус’) і звуження (з|лаков.і ‘страусове перо звичайне’) семантичного обсягу, власне метафора (бакла|жани ‘помідор їстівний’) і метафора, ускладнена деривацією (бурку|нец’ ‘вероніка’)), а 17,0% синтагматично зумовлена лексико-семантична трансформація (семантична компресія (пол’овиеч’|ки ← пол’о|ва |вишн’а, кие|таǐка ← кие|таǐс’ка |вишн’а ‘вишня кущова (степова)’), власне метонімія (ку|бан’ ‘космос двічіперистий’), метонімія, ускладнена деривацією (во|луǐки ‘горошок’), метонімія, ускладнена конверсією й деривацією (|рева ‘борщівник сибірський’)). Аналіз способів та принципів номінації дозволив виділити 45 типових семантичних моделей однослівної номінації корисних рослин в українських східнослобожанських говірках.
6. Багатослівній номінації флорооб’єктів у досліджуваному континуумі властивий непредикативний характер; для таких фітономенів характерним способом номінації є фразотворення, представлене чистою когеренцією (27,0%) (|астра са|дова ‘айстра багаторічна’); когеренцією, ускладненою метафоричною / метонімічною трансформацією або трансформацією семантичного обсягу одного компонента словосполучення (44,0%) (ар|м.ан’с’ка с|лива ‘абрикос звичайний’), та когеренцією, ускладненою метафоричною / метонімічною / метафоро-синекдохічною / метоніміко-синекдохічною трансформацією цілого словосполучення (29,0%) (куч’еи|р’ава тра|ва ‘горошок’). Аналіз способів та принципів номінації дозволив описати 26 типових семантичних моделей багатослівної номінації флорооб’єктів в українських східнослобожанських говірках. Однослівна (68,5%) та багатослівна (31,5%) номінація рослинних реалій характеризується співвідношенням ≈ 2 : 1.
7. Усебічний ономасіологічний аналіз східнослобожанських фітономенів засвідчив асоціативний спосіб пізнання світу носіями досліджуваних говірок з огляду на те, що серед 73 типових семантичних моделей номінації корисних рослин 50 метонімічне й метафоричне перенесення.
8. Просторова варіативність східнослобожанських фітономенів характеризується трьома типами; на основі основного типу окреслення ареалів (54,0%) виділяємо шість ареалів, два мікроареали та сім перехідних зон. Мінімальна диференціація та ареальна мозаїка як типи просторової поведінки фітономенів становлять разом 46,0%.
9. Шляхом аналізу диференційних та інтеграційних ознак ареалів виділено 399 лексико-семантичних, словотвірних і граматичних опозицій; разом з тим спостережено активізацію інтеграційних міжареальних процесів. Засвідчено, що найбільш агресивною ареальною експансією є експансія центрального ареалу в західний і східний ареали та ареалу перехідних говірок від східнослобожанських до степових у південний. Перехідна зона між центральним і південним ареалами є найбільшою за територією, а перехідна зона між південним ареалом і ареалом перехідних говірок від східнослобожанських до степових збільшується. Результати дослідження свідчать про загрозливу тенденцію до спрощення міжареальних диференційних ознак та поступове зникнення специфічних для кожної окремої говірки найменувань рослинних реалій.
10. Вузьколокальні східнослобожанські флорозоглоси складають 68,0% (1 597 ізоглос), а флороізоглоси, що мають своє продовження в інших говірках української мови 32,0% (754 ізоглоси). Спостережено активне вживання фітономенів з української наукової ботанічної номенклатури в еквівалентному значенні (веир|ба |козач’а ‘верба козяча’); використання фітономенів з розширеною (коло|сок ‘бромус’), звуженою (|папоаротниек ‘безщитник жіночий’) і повністю трансформованою (ка|нац’киǐ |сойашниек ‘амброзія полинолиста’) семантичною структурою загальновживаних лексем; поширення когерованих фітономенів (пшеи|ниц’а-йач’|м.ін’ ‘бромус’); фонетичних, граматичних та словотвірних варіантів фітономенів (жеир|дел’ (жеир|д’ола) ‘абрикос звичайний’); власних інноваційних утворень (гу|с’атниеч’ка ‘герань’) та запозичень із суміжних говірок російської мови (с’еин’т’аб|р’іна ‘айстра багаторічна’).

11. В умовах поступового нівелювання міждіалектної диференціації та з огляду на історію формування слобожанського говору закономірним є те, що ядром групи флороізоглос, які мають своє продовження в інших говірках української мови, виступають ізоглоси, що охоплюють східнослобожанські говірки й продовжуються в говірках усіх трьох наріч української мови (33,0% (250 ізоглос)). Генетична близькість східнослобожанських і степових говірок зумовлює наявність найбільшої (порівняно з іншими окремими говірками південно-східного, південно-західного й північного наріч української мови) кількості спільних флороізоглос (160 ізоглос)).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Августинович Ф.М. О дикорастущих врачебных растениях Полтавской губернии / Ф.М.Августинович // Тр. комис. при ун-те св. Владимира для описания губерний Киев. учеб. округа. К., 1853. Т. 2. С. 191.
2. Адаменко С.Л. Серболужицька ботанічна номенклатура: її формування та специфіка (на матеріалі назв лікарських рослин) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.03 „Слов’янські мови” / С.Л.Адаменко. К., 1999. 18 с.
3. Анненковъ Н.И. Ботаническій словарь / Анненковъ Н.И. СПб. : Тип. імператор. акад. наукъ, 1878. 645 с.
4. Арьянова В.Г. Об одной стороне системных отношений в диалектной фитонимике / В.Г.Арьянова // Русские говоры Сибири. Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1981. С. 2124.
5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О.С. М. : Сов. энцикл., 1969. 605 с.
6. Беринда П. Лексикон славенороский и имен тълкованіе / Памво Беринда ; підгот. тексту і вст. ст. В.В.Німчука. К. : Вид-во АН УРСР, 1961. 272 с.
7. Бичко З.М. Тематична група „Флора” в наддністрянському діалекті / З.М.Бичко // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. 2001. № 4. С. 107113.
8. Бігусяк М.В. Лексика традиційних сімейних обрядів у гуцульському говорі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Бігусяк Михайло Васильович. Івано-Франківськ, 1997. 205 с.
9. Блинова О.И. Лексическая мотивированность и некоторые проблемы региональной лексикологии / О.И.Блинова // Вопросы изучения лексики русских народных говоров. Диалектная лексика. 1971. Л. : Наука, 1972. С. 92104.
10. Блинова О.И. Мотивационный словарь диалекта и некоторые вопросы теории / О.И.Блинова // Вопросы языкознания и сибирской диалектологии. 1977. № 7. С. 107110.
11. Блинова О.И. Мотивированность слова и функциональный аспект (на диалектном материале) / О.И.Блинова // Русское слово в языке и речи. Кемерово : Изд-во Кемеров. гос. ун-та, 1976. С. 1621.
12. Блинова О.И. Русская диалектология : лексика : учеб. пособие / БлиноваО.И. Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1984. 132 с.
13. Боброва Т.А. Структурно-семантическая типология названий растений на -ик(а), -иц(а) в русском языке / Т.А.Боброва // Этимологические исследования по русскому языку. М. : Изд-во МГУ, 1972. С. 1218.
14. Будилович А.С. Первобытные славяне в их языке, быте и понятиях по данным лексикальным / Будилович А.С. К., 1878. Ч. 1. Вып. 12. ХХII, 408, XV c.
15. Венжинович Н.Ф. Лексика, пов’язана з вирощуванням конопель / Н.Ф.Венжинович // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту : серія філол. 2002. № 6. С. 1721.
16. Верхратський І.Г. Ботаніка на висші кляси шкіл середних / Верхратський І.Г. Львовъ, 1896. 150 с.
17. Верхратський І.Г. Ботаніка на низші кляси шкіл середних / Верхратський І.Г. Львовъ, 1905. 238 с.
18. Верхратський І.Г. Ботаніка на низші кляси шкіл середних / Верхратський І.Г. [2-е вид.] Львовъ, 1912. 267 с.
19. Верхратський І.Г. Говір батюків / Верхратський І.Г. Львовъ, 1912. 306 с.
20. Верхратський І.Г. Знадоби до словаря южноруского / ВерхратськийІ.Г. Львовъ, 1907. 88 с.
21. Верхратський І.Г. Нові знадоби номенклатури і термінології природописної, народної, збирані між людьми / Верхратський І.Г. Львовъ, 1908. 84 с.
22. Верхратський І.Г. Початки до уложення номенклатури и терминологіи природописноі, народнёі / Верхратський І.Г. Львовъ, 18641872. Вип. 15.
23. Верхратський І.Г. Списъ важн±йшихъ выразфвъ зъ рускои ботанычнои термынольоґі± и номенклятуры зъ оглядом на шкфльну науку въ высшихъ клясахъ ґімназі± / Верхратський І.Г. Львовъ : Т-во имени Шевченка, 1892. 48 с.
24. Визначник рослин України. [2-е вид.] К. : Урожай, 1965. 877 с.
25. Волян В. Начальноє основаніє рослиннословія про низшіи гімназіи а нижшіи реальніи школы в ц. к. Австрійской державі / В.Волян. Відень, 1854. 271 с.
26. Волян В. Снідніи и ядовитіи губы в их найважніших видах / В.Волян. Відень, 1862. 188 с.
27. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке / В.Г.Гак // Принципы и методы семантических исследований. М. : Наука, 1976. С. 7391.
28. Галайчук В.В. Лексичні одиниці мікросистеми „Рослини” в українських фольклорних текстах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / В.В.Галайчук. Л., 2004. 20 с.
29. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Д.І.Ганич, І.С.Олійник. К. : Вища шк., 1985. 360 с.
30. Ганчарык М.М. Беларускія назвы расьлін / М.М.Ганчарык // Праца навуковага таварыства по вывученю Беларусі. Горы-Горкі, 1927. Т. 2. С. 194216.
31. Герасимчук І.Ю. Лексика на позначення лісових ягід у надгоринських говірках / І.Ю.Герасимчук // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі : XV респ. діалектол. нарада : тези доп. і повідомл. Житомир : АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні, 1983. С. 184.
32. Глуховцева К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок : монографія / Глуховцева К.Д. Луганськ : Альма-матер, 2005. 592 с.
33. Глуховцева К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / К.Д.Глуховцева. К., 2006. 38 с.
34. Глуховцева К.Д. Лінгвістичний атлас лексики народного побуту українських східнослобожанських говірок / Глуховцева К.Д. Луганськ : Альма-матер, 2003. 181 с.
35. Голев Н.Д. О некоторых общих особенностях принципов номинации в диалектной лексике флоры и фауны / Н.Д.Голев // Русские говоры Сибири. Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1981. С. 1220.
36. Голев Н.Д. О некоторых ономасиологических особенностях диалектных наименований одной тематической группы (на материале народных названий рыб) / Н.Д.Голев // Вопросы исследования лексики и фразеологии сибирских говоров. Красноярск : Изд-во КрГПИ, 1978. С. 5969.
37. Гордієнко Г. Назви рослин у Вишнім Студенім / Г.Гордієнко // Подкарпатская Русь. Річник X. Ужгород, 1933. С. 4855; Річник XI. Ужгород, 1934. С. 7072.
38. Городенська К.Г. Морфеміка української мови / К.Г.Городенська, О.К.Безпояско ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К. : Наук. думка, 1987. 209 с.
39. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики / Гриценко П.Ю. ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К. : Наук. думка, 1990. 268 с.
40. Гриценко П.Ю. Мікроконтинуум як предмет ареалогії / П.Ю.Гриценко // Лінгвогеографія Черкащини : зб. матеріалів міжвуз. наук.-практ. конф., 2526 трав. 2000 р., Умань. К. : Знання, 2000. С. 37.
41. Гуйванюк Н.В. Категорія присвійності в народній ботанічній термінології (на матеріалі буковинських говірок) / Н.В.Гуйванюк // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі : XV респ. діалектол. нарада : тези доп. і повідомл. Житомир : АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, 1983. С. 188190.
42. Ґоца Е.Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах : автореф. диc. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Е.Д.Ґоца. Ужгород, 2001. 20 с.
43. Дзендзелівський Й.О. Назви сільськогосподарських культур в говорах Закарпаття / Й.О.Дзендзелівський // Studia Slavica Hung. Budapest, 1960. T. 6. C. 113143.
44. Дзендзелівський Й.О. Укр. діал. йагли „пшоно” та ін., ягли „вид страви” / Й.О.Дзендзелівський // В памет на проф. Стойко Стойков : езиковедски изследования. София, 1974. С. 341345.
45. Дзендзелівський Й.О. Укр. полуниця, діал. половниця, макед. діал. планучка у зв’язку з іншими слов’янськими назвами для Fragaria vesca L. / Й.О.Дзендзелівський // Зб. во чест на Блаже Конескию. Скопjе, 1984. С. 77105.
46. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту : дис. канд. філол. наук : 10.02.01 / Дорошенко Любов Іванівна. К., 1999. 728 с.
47. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии : очерки по этнографии края / [под ред. В.В.Иванова]. Х., 1898. Т. 1. 1012 с.
48. Жилко Ф.Т. Деякі питання лінгвогеографічного аспекту в українській діалектології / Ф.Т.Жилко // Праці Х респ. діалектол. наради. К. : Вид-во АН УРСР, 1961. С. 316.
49. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови / Жилко Ф.Т. К. : Рад. шк., 1966. 307 c.
50. Заворотна Т.П. Народна номінація рослин в українській і російській мовах / Т.П.Заворотна // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами : тези доп. Ужгород, 1982. С. 8283.
51. Заворотна Т.П. Типи умотивованості народних назв рослин / Т.П.Заворотна // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі : XV респ. діалектол. нарада : тези доп. і повідомл. Житомир : АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, 1983. С. 191192.
52. Закревська Я.В. Народні назви рослин // Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті / Я.В.Закревська. К. : Наук. думка, 1976. С. 105138.
53. Закревська Я.В. Українські назви картоплі (Solanum Tuberosum) (на матеріалі ІІ тому „Атласу української мови”) / Я.В.Закревська // Дослідження і матеріали з української мови. К., 1964. Т. 4. С. 2836.
54. Закревська Я.В. Шляхи дослідження народних назв рослин / Я.В.Закревська // Праці ХІІ респ. діалектол. наради. К. : Наук. думка, 1971. С. 318325.
55. Звездова Г.В. Особенности мотивации при назывании растений (на материале флоронимов Липецкой области) / Г.В.Звездова // Формирование и развитие говоров территории поздних заселений : межвуз. науч. сб. Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1987. С. 8392.
56. Зінченко І.В. Способи і засоби лексичної номінації : конспекти лекцій / Зінченко І.В. Чернівці : Рута, 1999. 60 с.
57. Иванов В.А. Названия растений средней полосы России на материале калужских говоров : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / В.А.Иванов. М., 1985. 16 с.
58. Іллічевський С.О. Українські назви рослин, їх походження та класифікація / С.О.Іллічевський // Записки Полтав. ін-ту нар. освіти. Полтава : Полтава поліграф, 1927. Т. 4 [за 19261927 ак. рік.] С. 6274.
59. Інструкція до збирання мовного матеріялу з галузи природничої термінології та номенклатури. К. : Ін-т укр. наук. мови при УАН, 1928. 19 с.
60. Казаченок Т.Г. Огородная и садовая лексика в Старобелорусском языке (на материалах письменных памятников XV XVІІ вв.) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 „Языки народов СССР (белорусский язык)” / Т.Г.Казаченок. Мн., 1976. 16 с.
61. Калько В.В. Когнітивно-ономасіологічний аналіз назв рослин в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / В.В.Калько. Черкаси, 2003. 20 с.
62. Калько В.В. Когнітивно-ономасіологічний аналіз назв рослин в українській мові : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Калько Валентина Володимирівна. Черкаси, 2003. 203 с.
63. Капська А.Й. З історії назв квітів / А.Й.Капська // Укр. мова і л-ра в шк. 1970. № 2. С. 8283.
64. Капская А.И. Семантико-словообразовательная структура названий цветов в украинском языке : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.661 „Языки народов СССР (украинский язык)” / А.И.Капская. К., 1979. 22 с.
65. Карпова В.Л. Назви рослин староукраїнської мови / В.Л.Карпова // Історія української мови : лексика і фразеологія. К. : Наук. думка, 1983. С. 186195; 321355.
66. Карпова В.Л. О некоторых особенностях вторичной номинации растений в староукраинском языке / В.Л.Карпова // Междунар. симпозиум по проблемам этимологии, исторической лексикологии и лексикографии : тез. докл. М. : Наука, 1984. С. 6768.
67. Карпова В.Л. Семантична еволюція назв рослин у староукраїнській мові / В.Л.Карпова // Мовознавство. 1982. № 2. С. 4552.
68. Карпова В.Л. Староукраїнські вторинні назви рослин / В.Л.Карпова // Мовознавство. 1984. № 2. С. 4654.
69. Киселевский А.И. Белорусская ботаническая терминология : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.661 „Языки народов СССР (белорусский язык)” / А.И.Киселевский. Мн., 1962. 19 с.
70. Киш М. Диjалектната лексика од областа на растителниот свет / Мариjана Киш. Скопjе : Ин-т за македонски jазик „Крсте Мисирков”, 1996. 246 с.
71. Клименко Н.Ф. Осново- і словоскладання у процесах номінації сучасної української мови / Н.Ф.Клименко // Укр. мова. 2003. № 34. С. 83105.
72. Кобів Ю.Й. Про українські назви рослин / Ю.Й.Кобів // Дзвін. 1990. № 8. С. 143145.
73. Коломієць В.Т. Семантична мотивація українських назв рослин / В.Т.Коломієць, А.М.Шамота // Мовознавство. 1979. № 4. С. 2025.
74. Коломієць І.І. Флоролексеми в українській поезії ІІ пол. ХХ ст.: функціонально-стилістичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / І.І.Коломієць. К., 2003. 18 с.
75. Коновалова Н.И. Фитонимика говоров Среднего Урала в системно-функциональном аспекте : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Н.И.Коновалова. М., 1993. 20 с.
76. Леков И. Праславянските имена на растения / Иван Леков // Български преглед. София, 1931. Кн. 4. С. 173520.
77. Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ словъ просто // Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросска² / [підгот. текстів пам’яток і вст. сл. В.В.Німчука]. К. : Наук. думка, 1964. С. 175194.
78. „Лексіконъ латинський” Є.Славинецького // Лексикон латинський Є.Славинецького. Лексикон словено-латинський Є.Славинецького та А.Корецького-Сатановського / [підгот. до вид. В.В.