Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності

Краткое описание

­ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису
­

КОКУН Олег Матвійович
УДК: 159.938

Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності

19.00.02 психофізіологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант
дійсний член АПН України, доктор психол. наук, професор С.Д. Максименко

Київ - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП ...

9

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОПТИ­МІ­ЗАЦІЇ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЛЮДИНИ..

19

1.1. Системні передумови оптимізації адаптаційних можливостей
людини
1.1.1. Основні положення системного підходу .
1.1.2. Системні концепції в психології і психофізіології..
1.1.3. Специфіка та проблеми системних досліджень адапта­цій­них можливостей та діяльності людини...
1.2. Ключові питання психологічної теорії діяльності ....
1.2.1. Сутність та визначення поняття діяльності.
1.2.2. Види діяльності...
1.2.3. Структура діяльності .
1.2.4. Загальні особливості, характеристики, закономірності
діяльності.
1.2.5. Мотив та мета діяльності...
1.2.6. Системний підхід при дослідженні діяльності
1.2.7. Проблеми, перспективи та завдання досліджень діяльності
1.3. Психологічні та психофізіологічні передумови діяльності..
1.3.1. Людина як цілісна біопсихосоціальна система
1.3.2. Уявлення про фактори, що зумовлюють ефективність
діяльності.
1.3.3. Психофізіологічний стан
1.3.4. Фактори, які негативно впливають на виконання діяльності.
1.4. Адаптація та адаптаційні можливості людини...
1.4.1. Загальні уявлення про адаптацію .
1.4.2. Види адаптації
1.4.3. Загальні закономірності адаптації
1.4.4. "Ціна" адаптації до діяльності та дезадаптація ..
1.4.5. Поняття адаптивності та адаптаційних можливостей.
1.5. Висновки до першого розділу..
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ оптимізації адап­таційних можливостей людини у психо­фізіологічноМУ забезпеченні діяльності
2.1. Загальний зміст та принципи психофізіологічного забезпе­-
чен­­­ня діяльності .
2.2. Принципи та зміст алгоритму оптимізації адаптаційних мож-
ливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяль­-
ності
2.3. Методи дослідження адаптаційних можливостей людини ..
2.3.1. Принципи вибору і застосування дослідницьких методів та їх класифікація
2.3.2. Методи емпіричного дослідження адаптаційних можли­востей людини
2.3.3. Методики експрес-діагностики ПФС...
2.3.3.1. Шкалована самооцінка ПФС..
2.3.3.2. Методика біогальванометричного контролю ПФС..
2.3.4. Уявлення про моніторинг ПФС та його методи..
2.4. Методи оптимізації адаптаційних можливостей людини..
2.4.1. Загальна характеристика оптимізаційних методів .
2.4.2. Методи оптимізації, що застосовувались у власних
дослідженнях..
2.5. Загальна характеристика етапів, обсягу та методів досліджень
2.6. Висновки до другого розділу ..
РОЗДІЛ 3. оптимізація адаптаційних можливостей
УЧНів
3.1. Загальні особливості навчальної діяльності та психофізичного
розвитку різних вікових груп учнів..
3.2. Визначення загальних адаптаційно значущих для учнів фак­то­рів та їх оптимізація
3.2.1. Величина навчального навантаження та його самооцінка учнями.
3.2.2. Показники працездатності, самопочуття, рівня захво­рю­ваності та ознак втоми учнів..
3.2.3. Показники навчальної сфери учнів...
3.2.4. Показники соціальної сфери учнів
3.2.5. Показники рівня тривожності учнів .
3.2.6. Показники занять учнів фізичною культурою та спортом.
3.2.7. Взаємозв'язки між різними показниками..
3.2.8. Узагальнюючі висновки за результатами досліджень
3.2.9. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів через вплив на загальні адаптаційно значущі для них фактори...
3.3. Індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей учнів...
3.3.1. Визначення індивідуально адаптаційно значущих фак­торів.
3.3.2. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів через вплив на індивідуально адаптаційно значущі фактори..
3.4. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів у ході моніторингу ПФС.
3.5. Експрес-оцінка адаптаційних можливостей учнів .....
3.6. Висновки до третього розділу .
РОЗДІЛ 4. оптимізація адаптаційних можливостей
студентів..
4.1. Загальні особливості навчальної діяльності та ПФС студентів
4.2. Визначення загальних адаптаційно значущих для студентів
факторів та їх оптимізація
4.2.1. Величина навчального та позанавчального навантаження і його самооцінка студентами
4.2.2. Показники загальної і творчої працездатності, рівня зах­во­рюваності та ознак втоми студентів
4.2.3. Найважливіші, на думку студентів, психологічні, фізичні та психофізіологічні якості для досягнення високого рів­ня у своїй спеціальності
4.2.4. Показники навчальної сфери студентів
4.2.5. Показники соціальної сфери студентів.
4.2.6. Показники рівня тривожності студентів ..
4.2.7. Показники поширеності серед студентів шкідливих звичок...
4.2.8. Показники занять студентів фізичною культурою та спортом
4.2.9. Взаємозв'язки між різними показниками.
4.2.10. Узагальнюючі висновки за результатами досліджень.
4.2.11. Принципи та напрями оптимізації адаптаційних мож­ливостей студентів через вплив на загальні адаптаційно значущі для них фактори .
4.3. Індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей сту­дентів ..
4.3.1. Визначення індивідуально адаптаційно значущих фак­торів
4.3.2. Оптимізація адаптаційних можливостей студентів через вплив на індивідуально адаптаційно значущі фактори .
4.4. Оптимізація адаптаційних можливостей студентів у ході
моніторингу ПФС..
4.5. Висновки до четвертого розділу ..
РОЗДІЛ 5. оптимізація адаптаційних можливостей
УЧИТЕЛІв
5.1. Специфічні особливості та вимоги педагогічної діяльності в сучасних умовах..
5.2. Визначення загальних адаптаційно значущих для вчителів факторів та підходів до їх оптимізації..
5.2.1. Характеристика досліджуваних за віком, стажем і вели­чиною навантаження
5.2.2. Визначення адаптаційних типів вчителів на основі самоо­цінки динаміки самопочуття і працездатності..
5.2.3. Ознаки втоми та виникнення захворювань як прояв психо­фізіо­логічної ціни” педагогічної діяль­ності
5.2.4. Показники професійної та соціальної сфери вчителів .
5.2.5. Показники рівня тривожності вчителів .
5.2.6. Взаємозв'язки критеріальних показників адаптованості
вчителів
5.2.7. Узагальнюючі висновки за результатами досліджень..
5.2.8. Основні підходи до оптимізації адаптаційних можливос­тей вчителів через вплив на загальні адаптаційно значущі для них фактори
5.3. Індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей вчителів...
5.3.1. Визначення індивідуально адаптаційно значущих факторів
5.3.2. Оптимізація адаптаційних можливостей вчителів через вплив на індивідуально адаптаційно значущі фактори ..
5.4. Оптимізація адаптаційних можливостей вчителів у ході моніторингу ПФС
5.5. Висновки до п’ятого розділу
ВИСНОВКИ..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ.

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність ефективного вирішення проблеми психофізіологічного забезпечення соціально пріоритетних видів діяль­ності зростає в Україні з кожним роком. Зумовлено це як внутрішніми бурхливими соціально-економічними перетвореннями, так і все більшою інтег­рованістю країни до загального стрімкого розвитку світової цивілізації. Адже з кожним роком зростають і змінюються вимоги різних видів професійної та навчальної діяльності, змінюються умови їх виконання, з’являються нові види діяльності, зростає інформаційний потік. Вплив згаданих факторів часто перевищує наявні адаптаційні можливості людини, що призводить до різноманітних порушень в її професійній та соціальній сферах, виникнення нервово-психічних та психосоматичних розладів. Тому оптимізацію адаптаційних можли­востей людини можна вважати одним з найперспективніших напрямів психофізіологічного забезпечення діяль­ності, реалізація якого могла би значною мірою попередити та виправити вказані негативні тенденції.
Можна констатувати, що проблема психофізіологічного забезпечення діяльності нині недостатньо розроблена і в теоретико-мето­до­логічному, і в практично-впроваджувальному аспектах. Дослід­ження за цією проблематикою (Ю.П. Горго, Л.Г. Дикої, Ю.М. Забродіна, О.В. Кар­пенко, А.М. Карпухіної, М.С. Корольчука, М.В. Макаренка, В.І. Осьод­ло та ін.) майже виключно були пов'язані з забезпеченням діяль­но­сті операторів та військових спеціалістів. Лише порівняно недавно (останні 10 - 20 років) почали з'яв­ля­тися дослідження, пов'язані з забезпеченням навчальної діяльності учнів та студентів.
Також, слід відзначити, що зміст психофізіологічного забезпечення діяльності не є усталеним. Здебільшого його розуміють як систему заходів, спрямовану на збільшення ефективності та надійності діяльності за рахунок контролю, прогнозування та корекції стану людини. Та при такому підході, як правило, залишаються поза увагою дезадаптаційні фактори соціально-побутового, соціального-психологічного, мотивацій­ного та інших рівнів, вплив яких може зробити неефективними спроби поліпшити діяльність людини тільки завдяки врахуванню і впливу переважно на енергетичні характеристики її стану. Наслідком цього стають два основних недоліки:
· перший розроблені для окремих видів діяльності методичні процедури щодо їх психо­фізіологічного забезпечення виявляються непридатними для інших видів діяльності;
· другий це спрямованість тільки на якийсь окремий аспект (рівень) забезпечення діяльності, без врахування впливу дезадаптаційних факторів інших рівнів, вплив яких значно знижує ефект застосування окремих методів.
Недарма на недоліки так званого інженерного підходу до забезпечення діяльності вказують, зокрема, О.М. Волков [61], Є.О. Климов [142] та ін. Про відсутність цілісної системи психофізіологічного забезпечення діяльності, її необхідність та значні труднощі, які існують у цій сфері, говорили ще 15 - 20 років тому Є.П. Ільїн [117], О.В. Карпенко [128], А.М. Карпухіна [131]. З того часу ситуація суттєво не змінилася.
Зважаючи на вищевказане, актуальним є створення загального алгоритму оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності. Подібний алгоритм, який би порівняно легко міг бути адаптованим до застосування в різних сферах, надав би можливість досягнути найбільшого ефекту в забезпеченні діяльності.
Актуальність обраної проблеми, її недостатнє теоретичне обґрун­ту­вання та практична розробка зумовили вибір теми дисертаційного дос­лід­ження, його предмет та об'єкт, визначили мету та завдання наукового пошуку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з виконанням державних програм "Діти України", "Вчи­тель" та "Здоровя нації"; зокрема, поводилось в межах трьох пла­нових НДР АПН України: 1) "Психофізіологічне забезпечення учбової діяль­­­­ності: системні принципи діагностики, корекції та розвитку" (реєст­раційний номер 0196U006952); 2) "Психофізіологічне забезпечення педа­го­гічної діяльності: системні принципи оцінки, діагностики та корекції" (реєст­раційний номер 0100U000108); 3) "Психологічне обґрунтування прог­ра­ми "Про­фі­­лактика та подолання тютюнопаління" (реєст­раційний номер 0103U005024); а також 4) експериментальної педагогічної прог­рами "Шко­ла здоров'я школа розвитку" (наказ Головного управління освіти і науки КДМА № 238 від 9.09.2003 р.). Автор брав участь у вико­нанні пер­ших двох науково-дослідних робіт в якості ви­конавця; у виконанні третьої та четвертої в якості наукового керівника.
Об'єкт дослідження адаптаційні можливості людини.
Предмет дослідження зміст оптимізації адаптацій­них можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяль­ності.
Метою роботи є розробка та апробація концепції оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що найбільш ефективне вирішення проблеми психофізіо­ло­гіч­но­го забезпечення різних видів діяльності, в порівнянні з іншими підходами, може бути забезпечене через застосування загального алгоритму забез­пе­чення діяльності, який спрямований на оптимізацію адаптаційних можли­востей людини і складається із послідовних та взаємопов’язаних етапів. При цьому, для досягнення найбільшої узгодженості адаптаційних можливостей людини з вимогами її діяльності, що і є метою оптимізації, спочатку необхідно оптимізувати адаптаційні можливості певного контингенту осіб через вплив на загальні адаптаційно значущі фактори, після цього - на індивідуальні, і на завершальному етапі здійснювати оптимізацію адаптаційних можливостей людини в процесі моніторингу її психофізіологічного стану.
Завдання дослідження:
· обґрунтувати загальні теоретико-методологічні основи оптимізації адаптаційних можливостей людини;
· визначити зміст етапів оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності;
· розробити алгоритм оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності, обґрунтувати його загальну методологію, визначити та розробити його методичне забезпечення;
· апробувати розроблений алгоритм на матеріалі різних видів діяльності: навчальної діяльності учнів різних вікових груп та навчальної діяльності студентів, професійної діяльності вчителів;
· дослідити особливості та критерії ефективності оптимізації адаптаційних можливостей людини у вказаних видах діяльності, розробити практичні рекомендації щодо здійснення їх психофізіологічного забезпечення за розробленим алгоритмом.
Методологічною основою дослідження стали:
· системний підхід в психології та психофізіології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ло­мов, С.Д. Максименко, В.С. Мерлін, К.В. Судаков, В.Б. Швирков та ін.);
· принципи психологічної теорії діяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.А. Семиченко, Г.В. Сухо­дольсь­кий, С.Л. Рубінштейн, В.Д. Шадриков та ін.);
· методологічні принципи організації психологічного дослідження (Б.Г. Ананьєв, А. Анастазі, Л.Ф. Бурлачук, В.О Ганзен, В.М. Дружинін, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко та ін.);
· підходи до оцінки та оптимізації психофізіологічного стану людини (Л.Г. Дика, Є.П. Ільїн, О.В. Карпенко, А.М. Карпухіна, А.Б. Леонова, М.С. Корольчук, М.В. Макаренко, В.А. Семиченко та ін.);
· концепції психічної та психофізіологічної адаптації людини (М.О. Ага­д­жанян, Г.О. Балл, Ф.Б. Березін, В.П. Kазначєєв, Ц.П. Короленко та ін.).
Методи і обсяг дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми і науково-експериментальної роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні дослідницькі та оптимізаційні методи:
1) теоретичні: аналіз наукової літератури за темою досліджень та уза­гальнення здобутої інформації, системний аналіз і інтерпретація отри­маних даних, класифікація, структурно-функціональне моделювання.
2) емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, експертна оцінка, аналіз продуктів діяльності, експериментальний метод, методика діаг­но­с­тики рівня соціальної фрустрованості Вассермана-Бойко, мето­дика са­мо­­оцінки рівня тривожності Спілбергера-Ханіна, шкала самоефек­тив­но­сті Р. Шварцера та М. Єрусалема, шкалована самооцінка параметрів пси­хо­фізіологічного стану (ПФС), методика кольорового вибору М. Лю­ше­ра, методика дослідження функціональної рухливості нервових процесів М.В. Макаренка, методика біогальванометричного контролю ПФС.
3) з метою оптимізації адаптаційних можливостей людини застосо­вувались: рекомендації щодо індивідуальної регламентації (оптимізації) діяльності, рекомендації щодо коригування впливу дезадаптаційних фак­торів різних рівнів (на основі застосування різних методів, описаних у пунк­ті 2.4.1.), а також безпосередньо такі методи: метод психічної само­ре­гуляції, розроблений на основі психотехнології нейролінг­віс­тич­но­го програмування та методика біоактиваційної оптимізації ПФС людини.
4) методи описової та математичної статистики: порівняння середніх значень за t-критерієм Ст’ю­дента, кореляційний, регресійний та факторний аналіз.
У дослідженнях, які проводились упродовж 1997 - 2003 рр., взяли участь 915 учнів різних вікових груп (1 11-го класів), 411 студентів, 422 вчителі (разом 1748 осіб). Вибір саме такого контингенту дос­лі­д­жу­ваних зумовлений виконанням освітою винятково важливих соціальних фу­нкцій, її непересічним значенням для розвитку України, вираженою не­гативною динамікою с

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності. Обґрунтовано вибір адаптаційних можливостей людини як об'єкта спрямування заходів психофізіологічного забезпечення діяльності й оптимізації як найбільш адекватного різновиду впливу на адаптаційні можливості. На цій основі розроблено концепцію оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності. Послідовність і зміст етапів психофізіологічного забезпечення, відпрацьовані в процесі досліджень, завдяки їх універсальності, можуть бути використані у різних видах діяльності.
2. Як загальні теоретико-методологічні основи оптимізації адаптацій­них можливостей людини при вирішенні завдань психофізіологічного забезпечення діяльності визначено використання системного підходу, психологічної теорії діяльності, уявлень про психологічні та психофізіологічні передумови виконання діяльності, теорії адаптації людини.
Використання положень системної методології обґрунтоване тим, що лише на основі системного підходу можна найбільш повно подати, вивчити, змоделювати всі особливості таких надскладних систем, які являють собою і сама людина, і її діяльність; саме системні уявлення, і зокрема уявлення про людину як цілісну біопсихосоціальну систему, надають можливість правильно спрогнозувати в кожному випадку динаміку розвитку цих систем, обрати вірні шляхи для їх оптимізації та коригування, що є важливою передумовою вирішення конкретних практичних завдань.
Аналіз факторів, які зумовлюють ефективність діяльності, дав підставу до найважливіших передумов виконання діяльності віднести працездатність, психофізіологічний стан та мотивацію людини. Також як один із найважливіших факторів, що зумовлюють ефективність діяльності, проаналізовано та визначено поняття адаптаційних можливостей людини. Крім того, підлягають обов'язковому врахуванню фактори, що негативно впливають на виконання діяльності (стрес, нервово-психічна напруга, втома тощо).
3. На основі аналізу змісту та проблем, що існують у сфері психофізіологічного забезпечення діяльності, обґрунтовано необхідність розробки та відпрацювання загального алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності, послідовне виконання етапів якого надало б можливість досягнути максимально можливого ефекту і який би порівняно легко міг бути адаптованим до застосування в різних її видах. Основними принципами розробленого алгоритму, крім двох вищезгаданих (вибір адаптаційних можливостей та оптимізація), також визначено необхідність урахування різних рівнів системної організації людської індивідуальності (фізіологічного, біоенергетичного, психічного, поведінкового, особистісного, соціально-психологічного) у взаємозв'язку із значущими аспектами діяльності й соціальних взаємодій людини та необхідність відповідності дослідницьких і оптимізаційних методів, які застосовуються при вирішенні завдань психофізіологічного забезпечення діяльності, таким вимогам, як простота, інформативність, ефективність, зручність та дешевизна в застосуванні.
4. Визначено три основних етапи оптимізації адаптаційних можли­востей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності: 1) перший етап передбачає оптимізацію адаптаційних можливостей певного контингенту осіб на основі визначення загальних найбільш адаптаційно значущих для виду діяльності факторів та впливу на ці фактори; 2) на другому етапі здійснюється індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей тих осіб, що її потребують; 3) на третьому етапі оптимізація адаптаційних можливостей людини проводиться шляхом моніторингу її психофізіологічного стану в процесі діяльності.
5. Створено класифікацію та визначено принципи добору й застосування дослідницьких і оптимізаційних методів, які можуть використовуватись у психофізіологічному забезпеченні діяльності. Розроблено й апробовано технологію проведення та методичного забезпечення всіх етапів психофізіологічного забезпечення діяльності, використання якої в кожному конкретному випадкові передбачає обов’язкове врахування конкретних умов і особливостей діяльності, що дає змогу досягти найкращого результату.
6. Розроблені дві методики експрес-оцінки психофізіологічного стану людини показали достатньо високу ефективність і надали можливість для вирішення завдання комплексного та різнобічного контролю психофізіологічного стану при здійсненні моніторингу: методика шкалованої самооцінки ПФС (суб'єктивний тест) і методика біогальванометричного контролю ПФС (об'єктивний тест). Розроблена методика біоактиваційної оптимізації ПФС людини також показала достатньо високу ефективність та відповідність висунутим вимогам до методів психофізіологічного забезпечення діяльності.
7. Розроблений алгоритм психофізіологічного забезпечення діяльності успішно апробовано на матеріалі навчальної діяльності учнів різних вікових груп, навчальної діяльності студентів, професійної діяльності вчителів.
На першому етапі забезпечення вказаних видів діяльності визначена їх специфіка, основні вимоги, які вони ставлять до людини, критерії ефективності діяльності. Також на основі наших досліджень визначені загальні особливості діяльності та найбільш адаптаційно значущі фактори для учнів, студентів і вчителів, надано рекомендації та апробовано підходи до оптимізації їх адаптаційних можливостей через вплив на ці фактори.
На другому етапі:
· апробовано здійснення індивідуальної оптимізації адаптаційних можливостей учнів, студентів і вчителів, яка показала достатньо високу ефективність;
· опрацьовано просту і придатну для практичної індивідуальної роботи систему ідентифікації використаних у дослідженнях показників як адаптаційно сприятливих та дезадаптаційних факторів; розроблено формули для визначення індивідуального рівня адаптаційних можливостей учнів, студентів і вчителів;
· надано рекомендації щодо оптимізації їх адаптаційних можливостей через вплив на індивідуально значущі фактори;
· відпрацьовано дослідницько-математичну процедуру розробки методики та формул експрес-оцінки адаптаційних можливостей з урахуванням статево-вікових відмінностей (на прикладі учнів).
На третьому етапі успішно апробовано здійснення оптимізації адаптаційних можливостей учнів, студентів і вчителів у ході моніторингу їх психофізіологічного стану. На основі цього встановлені загальні закономірності динаміки ПФС досліджуваних, визначені для них індивідуальні адаптаційні типи, відпрацьована методична процедура оптимізації їх адаптаційних можливостей у процесі моніторингу.
8. Одержані в дослідженні результати можуть бути безпосередньо використані при здійсненні психофізіологічного забезпечення навчальної діяльності учнів та студентів, професійної діяльності вчителів, а також при організації психофізіологічного забезпечення будь-яких видів діяльності за розробленим алгоритмом.

Тому подальші перспективи досліджень насамперед вбачаються у здійсненні за запропонованим алгоритмом оптимізації адаптаційних можливостей людини при забезпеченні різних видів діяльності. Крім того, необхідно поглиблено вивчити зв’язок між адаптаційними можливостями людини та формуванням одномоментної та процесуальної структури її ПФС в процесі діяльності, механізми, за якими здійснюється оптимізація адаптаційних можливостей, а також розширити арсенал інформативних діагностичних та ефективних оптимізаційних методів, які можуть використовуватись у процесі психофізіологічного забезпечення діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. - М.: Просвещение, 1984. - 208 с.
2. Аверьянов В.С., Уткина Н.С., Капустин К.Г., Виноградова О.В. Динамика психофизиологических функций при действии экстремальных факторов, связанных с рабочей деятельностью // Компоненты адаптационного про­цесса / Под ред. В.И. Медведева. - Л.: Наука, 1984. - С. 32 - 55.
3. Агавелян В.С. Психолого-педагогическая диагностика и регуляция психи­ческих состояний учителя в образовательном процессе. - Челябинск: Челя­бинский гос. ун-т, 2001. - 44 с.
4. Агаджанян Н.А. Адаптация и резервы организма. - М.: ФиС, 1982. - 176 с.
5. Агаджанян Н.А., Катков А.Ю. Резервы нашего организма. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Знание, 1990. - 240 с.
6. Азаров Ю.П. О мастерстве воспитателя. - М.: Просвещение, 1974. - 64 с.
7. Александров Ю.И. Системная психофизиология // Основы психофизиологии. - М.: Инфра-М, 1997. - С. 266 - 313.
8. Александров Ю.И., Дружинин В.Н. Теория функциональных систем в психологии // Психол. журн. - 1998. - Т. 19. - № 6. - С. 5 - 19.
9. Александров Ю.И., Брушлинский А.В., Судаков К.В., Умрюхин Е.А. Систем­ные аспекты психической деятельности. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 270 c.
10.Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. - М.: Наука, 1976. - 272 с.
11.Алексеев А.В. Себя преодолеть. - 3-е изд., перер. и доп. - М.: ФИС, 1985. - 192 с.
12.Альбуханова-Славская К.А. Категория деятельности в советской психологии // Психол. журн. - 1980. - Т. 1. - № 4. - С. 11 - 28.
13.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - СПб.: Питер, 2001. - 288 с.
14.Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - СПб.: Питер, 2001. - 272 с.
15.Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика,1982. - Кн. 1. - 318 с.
16.Андреев А.Н. Методика измерения коммуникативной дистанции // Вопр. психол. - 1987. - № 1. - С. 159 - 161.
17.Андреева Т.И., Красовский К.С. Что обусловливает неэффективность прог­рамм профилактики курения для подростков? Поиски выхода. - Казань: Фолиант, 2000. - 40 с.
18.Андрусишина И.Н., Луценко Л.И. Изменение показателей умственной работоспособности под влиянием различных видов учебной нагрузки // Физиологические проблемы утомления и восстановления: Тез. докл. Все­союз. конф., посвященной 100-летию со дня рождения академика АН УССР Г.В. Фольборта. - Киев-Черкассы, 1985. - Ч. 1. - С. 21 - 23.
19.Анохин П.К. Очерки физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 402 с.
20.Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональных систем. - М.: Наука, 1978. - 303 с.
21.Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем. - М.: Наука,1980. - 197 с.
22.Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л.С., Заброцький М.М. Психологічна стабілізація особистості вчителя зони радіологічного контролю: Навч. посіб. - К.: ІЗМН, 1997. - 180 с.
23.Анциферова Л.И. Психологическое учение о человеке: теория Б.Г. Ананьева, зарубежные концепции, актуальные проблемы // Психол. журн. - 1998. - Т. 19. - № 1. - С. 3 - 15.
24.Аракелов Г.Г. Стресс и его механизмы // Вестник Московск. ун-та. - Сер. 14. Психология. - 1995. - № 4. - С. 45 - 54.
25.Аракелов Г.Г., Лысенко Н.Е., Шотт Е.К. Психофизиологический метод оценки тревожности // Психол. журн. - 1997. - Т. 18. - № 2. - С. 102 - 113.
26.Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа.- М.: Смысл, 2001. - 416 с.
27.Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление. - М.: Политиздат, 1981. - 432 с.
28.Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. -М.: Медицина, 1979. - 298 с.
29.Балабанова Л.М. Категорія норми у дослідженні та регулюванні функціональних станів людини: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.02 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2001. - 32 с.
30.Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопр. психол. - 1989. - № 1. - С. 92 - 100.
31.Балл Г.О. Психологічні засади становлення гуманітарно орієнтованої освіти (кон­цепція комплексного дослідження) // Актуальні проблеми психології: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 1999. - Вип. 19. - С. 29 - 36.
32.Барабанщиков В.А., Завалишин Д.Н., Пономаренко В.А. На пути к инте­г­рации психологической науки // Ломов Борис Федорович. Системность в психологии: Избр. психол. труды / Под ред В.А. Барабанщикова. - М.: Институт практ. психологии, 1996. - С. 5 - 25.
33.Барабанщиков В.А. Принцип системности в психологической концепции Б.Ф. Ломова // Психол. журн. - 1997. - Т. 18. - № 1. - С. 3 - 9.
34.Барабанщиков В.А. С.Л. Рубинштейн и Б.Ф. Ломов: преемственность научных традиций // Психол. журн. - 2000. - Т. 21. - № 3. - С. 5 - 9.
35.Барабанщиков В.А. Б.Ф. Ломов: системный подход к исследованию психики // Психол. журн. - 2002. - Т. 23. - № 4. - С. 27 - 38.
36.Батуев А.С., Соколова Л.В. О соотношении биологического и социального в природе человека // Вопр. психол. - 1994. - № 11. - С. 81 - 92.
37.Белоус В.В. Место и роль интегральной индивидуальности в современной науке // Психол. журн. - 1998. - Т. 19. - № 1. - С. 47 - 53.
38.Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. - Л.: Наука, 1988. - 270 с.
39.Берзінь В.І., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А. Наукові засади визначення "фізіологічної ці­ни" уроку у початковій школі інноваційних закладів освіти // Актуальні проблеми психології. - Т. V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Нора-Друк, 2002. - Ч 1. - С. 3 - 10.
40.Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. - М.: Наука, 1990. - 494 с.
41.Блауберг И.В. Программа целостности и системный подход. - М.: Эдиториал УРСС, 1997. - 448 с.
42.Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М.: Наука, 1973. - 270 с.
43.Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М., 1959. - 347 с.
44.Богучарова О.І. Здоров'я в структурі життєвих перспектив студентської молоді // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. - Вип. 17. - С. 210 - 213.
45.Бойко І.І. Соціально-психологічна адаптація підлітка до нових умов навчання: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2001. - 19 с.
46.Болотнікова І.В. Дослідження особливостей процесу мислення та ознак психофізіологічної "ціни" діяльності педагогів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 3. - С. 25 - 31.
47.Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. - К. : Редакція "Бюлетеня ВАК України", 2000. - 303 с.
48.Бочелюк В.Й., Черепєхіна О.А. Соціально-психологічні чинники формування особистості студента під час занять спортом та фізичною культурою // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 3 - С. 43 - 52.
49.Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. - Москва-Воронеж: Ин-т практич. психол. - Модэк, 1996. - 392 с.
50.Брушлинский А.В. Гуманистичность психологической науки // Психол. журн. - 2000. - Т. 21. - № 3. - С. 43 - 48.
51.Бубнова С.С. Эффективность деятельности в зависимости от структуры про­фес­сионально важных качеств // Проблемы системогенеза деятель­ности: Сб. науч. трудов / Под ред. В.Д. Шадрикова. - Ярославль: Изд-во Ярославского универ-та, 1980. - С. 67 - 83.
52.Булич Э.Г. Как повысить умственнную работоспособность студента. - К.: Вища школа. - 1989. - 56 с.
53.Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров’я, 1989. - 168 с.
54.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб: Питер Ком, 1999. - 517 с.
55.Вартанова И.И. К проблеме диагностики мотивации // Вестник Моск. ун-та. - Сер. 14. Психология. - 1998. - № 2. - С. 80 - 87.
56.Василькевич Я.З. Філософсько-психологічні аспекти формування досвіду творчої діяльності особистості // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2002. Вип. 15. - С. 84 - 90.
57.Вашлаева Л.П. Здоровье учителя как ресурс развития образования // Учитель: здоровье и профессиональное развитие: Матер. региональ. науч.-практ. конф. - Кемерово, 2001. - С. 28 -32.
58.Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 288 с.
59.Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 220 с.
60.Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібн / О.В. Скрипченко, Л.В. До­линська, З.В. Огороднійчук, І.С. Булах та ін. - К.: Просвіта, 2001.- 416 с.
61.Волков А.М., Микадзе Ю.В., Солнцева Г.Н. Деятельность: структура и регуляция. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 215 с.
62.Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. - Т. 2. Проблемы общей психологии / Под ред. В. В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1982. - 504 с.
63.Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. - Т. 3. Проблемы развития психики / Под ред. А.М. Матюшкина. - М.: Педагогика, 1983. - 367 с.
64.Галецька І.І. Дослідження самоефективності в психології здоров'я // Вісник Харківського ун-ту. - № 550, Ч. 2., Серія: психологія. - Харків: ХНУ. - 2002. - C. 41 - 43.
65.Ганзен В.А. Системные описания в психологии. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 176 с.
66.Гарбузов В.И. Практическая психотерапия. - СПб.: АО Сфера”, 1994. - 160 с.
67.Гармаш Л.С. Психофізіологічне забезпечення навчання молодших школярів із зони безумовного відселення: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.02/ Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2002. - 20 с.
68.Генкин А.А., Медведев В.И. Прогнозирование психофизиологических сос­тояний. Вопросы методологии и алгоритмизации. - Л.: Наука, 1973. - 144 с.
69.Гиссен Л.Д. Время стрессов. - М.: ФиС, 1990. - 192 с.
70.Гойденко В.С. Использование аппарата без внешних источников энергии для биоэлектропунктурной диагностики // Медико-технические аспекты рефлек­со­диагностики и рефлексотерапии: Тез. докл. обл. науч. конф. - Харьков, 1990. - С. 30 - 33.
71.Голиков Ю.Я. Теоретические исследования проблем взаимодействия человека и техники // Психол. журн. - 2000. - Т. 21. - № 4. - С. 5 - 15.
72.Голиков Ю.Я., Костин А.Н. Проблемы методологических оснований анализа межсистемных взаимодействий в психологических исследованиях // Психол. журн. - 1995. - Т. 16. - № 4. - С. 11 - 24.
73.Голиков Ю.Я., Дикая Л.Г., Костин А.Н. Проблемы исследования психи­ческой регуляции в триаде "деятельность, личность, состояние" // Проб­лемность в профессиональной деятельности: теория и методы психоло­гического анализа. - М.: Изд-во "Ин-тут психологии РАН", 1999. - С. 3 - 5.
74.Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе. - М.: Просвещение, 1965. - 260 с.
75.Горбачев О.М., Иванов В.Г., Чеглоков А.В. Использование способа опреде­ления функционального состояния человека по электрофизиоло­гическим па­ра­метрам БАТ кожи у спортсменов высокой квалификации // Информатив­ность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований: Тез. докл. обл. науч.-пр. конф. - Харьков, 1981. - С. 88 - 90.
76.Горбунов В.В. Психофізіологічне забезпечення надійності операторської діяль­ності: Автореф. дис. ...д-ра біол. наук: 14.00.07 / АМН; Інститут медицини праці. - К., 1994. - 46 с.
77.Горго Ю.П. Оценка и управление функциональным рабочим состоянием операторов следящих систем по вегетативным параметрам человека: Авто­реф. дис... д-ра биол. наук: 05.13.09 / Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова АН УССР. - К., 1989. - 32 с.
78.Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. посіб. - К.: МАУП, 1999. - 128 с.
79.Гребняк В.П., Чуприна Е.И. Динамика системной организации функций при адаптации к труду в экстремальных условиях // Физиология человека. - 1986. - № 2. - С. 269 - 276.
80.Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. - 2-е изд. - М: Политиздат, 1989. - 284 с.
81.Гримак Л.П. Неотложная аутопсихотерапия // Прикладная психология. - 1999. - № 6. - С. 85 - 91.
82.Гриньова М.В. Саморегуляція навчальної діяльності школяра: Теоретико-методичний аспект. - Харків: Фоліо, 1997. - 256 с.
83.Давидова О.М. Стан властивостей основних нервових процесів, функцій пам'яті та уваги у учнів старшого шкільного віку: Автореф. дис. ...канд. біол. наук: 03.00.13 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 1996. - 20 с.
84.Давыдов В.В. Новый подход к пониманию структуры и содержания дея­тельности // Психол. журн. - 1998. - Т. 19. - № 6. - С. 20 - 27.
85.Данилова Н.Н. Психофизиологическая диагностика функциональных сос­тояний: Учеб. пособие для биол., психол. и мед. спец. вузов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - 191 с.
86.Денисов В.А. Сравнительный анализ операторской деятельности и ее срывов // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 39 - 68.
87.Джос В.В. Практическое руководство к тесту Люшера. - Кишинев: Перио­дика, 1990. - 174 с.
88.Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 63 - 90.
89.Дикая Л.Г. Системная детерминация проблемностей в деятельности и функ­циональное состояние человека // Проблемность в профессиональной дея­тельности: теория и методы психологического анализа. - М.: Изд-во "Ин-тут психологии РАН", 1999. - С. 80 - 105.
90.Дикая Л.Г., Гримак Л.П. Теоретические и экспериментальные проблемы управления психическим состоянием человека // Хрестоматия по инженер­ной психологии / Сост. Б.А. Душков, Б.Ф. Ломов, Б.А. Смирнов / Под ред. Б.А. Душкова: Учеб. пособ. - М.: Высш. шк., 1991. - С. 280 - 287.
91.Дикая Л.Г., Щедров В.И. Методы анализа системных детерминант в деятельности и состоянии // Проблемность в профессиональной деятель­ности: теория и методы психологического анализа. - М.: Изд-во "Ин-тут психологии РАН", 1999. - С. 106 - 131.
92.Дичев Т.Г., Тарасов К.Е. Проблемы адаптации и здоровье человека (методологические и социальные аспекты). - М.: Медицина, 1976. - 184 с.
93.Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - 2-е изд., доп. - СПб.: Питер, 2001. - 320 с.
94.Дубенко Е.Г., Панков Е.Я., Пахомов В.И. Состояние проблемы биологически активных точек (БАТ) и основные направления ее изучения // Информа­тивность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований: Тез. докл. обл. науч.-пр. конф. - Харьков, 1981. - С. 3 - 6.
95.Душков Б.А. Функциональные состояния оператора // Основы инженерной психологии: Учеб. пособ. - М.: Высш. шк., 1977. - С. 124 - 136.
96.Душков Б.А. Некоторые психологические проблемы системного подхода при анализе деятельности человека // Психол. журн.- 1983.-Т. 4. - № 6. - С. 23 - 32.
97.Душков Б.А. Структурно-психологический анализ трудовой деятельности // Хрестоматия по инженерной психологии: Учебное пособие / Под ред. Б.А. Душкова. - М.: Высш. шк., 1991. - С. 197 - 208.
98.Евдокимов В.И. Рефлексопрофилактика утомления и профессионального стресса. - Кировоград: Кировоградская правда, 1990. - 104 с.
99.Ермолаев О.Ю., Жоров П.А. Функциональные состояния спортсменов и показатели асимметрии БАТК / Электропунктура и проблемы информацион­но-энергетической регуляции деятельности человека.- М., 1976.- С. 127 - 142.
100. Ермолаева М.В. Смысловые факторы эмоциональной устойчивости // Компо­ненты адаптационного процесса / Под ред. В.И. Медведева. - Л.: Наука, 1984. - С. 87 - 100.
101. Забродин Ю.М. Проблемы разработки практической психологии (о научных основах психологической службы) // Психол. журн. - 1980. - Т. 1. - № 2. - С. 5 - 18.
102. Забродин Ю.М., Зазыкин В.Г. Основные направления исследования деяте­ль­ности человека-оператора в экстремальных условиях // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 5 - 16.
103. Забродин Ю.М. Методологические проблемы исследования и моделиро­вания функциональных состояний человека-оператора // Хрестоматия по инженерной психологии / Сост. Б.А. Душков, Б.Ф. Ломов, Б.А. Смирнов / Под ред. Б.А. Душкова: Учеб. пособ. - М.: Высш. шк., 1991. - С. 266 - 280.
104. Заброцький М. М. Вікова психологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 1998. - 92 с.
105. Завадська Т.В. Вплив навчальної діяльності на психофізіологічний стан шко­лярів // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Н.В. Чепелєвої. - К.: Нора-прінт, 2002. - Вип. 22. - С. 71 - 77.
106. Завадська Т.В. Нейродинамічний компонент психофізіологічного стану вчителів // Вісник Харківського ун-ту № 550. - Ч. 2. Серія: Психологія. - Харків: ХНУ, 2002. - C. 78 - 81.
107. Завязкин О.В. Самоконтроль и саморегуляция.-Донецк: Сталкер, 1998.-319 с.
108. Зайцев В.П., Стафеев В.Ф., Образцова А.М. Контроль за динамикой состоя­ния здоровья и двигательной активности студентов // Вопросы физического во­спитания студентов. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1991.- Вып. 22. - С. 3 - 6.
109. Занюк С.С. Психология мотивации.- К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001. - 352 с.
110. Зараковский Г.М., Королев Б.А., Медведев В.И., Шлаен П.Я. Функцио­нальные состояния оператора // Психические состояния / Л.В. Куликов (сост. и общ. ред.). - СПб.: Питер, 2000. - С. 109 - 120.
111. Зараковский Г.М., Королев Б.А., Медведев В.И., Шлаен П.Я. Диагностика функциональных состояний // Психические состояния / Л.В. Куликов (сост. и общ. ред.). - СПб.: Питер, 2000. - С. 121 - 129.
112. Зараковский Г.М., Павлов В.В. Закономерности функционирования эрга­тических систем. - М.: Радио и связь, 1987. - 232 с.
113. Зборовская И.В. Саморегуляция психической деятельности учителя // Прикладная психология. - 2001. - № 6. - С. 55 - 65.
114. Зеленюк О., Кравченко Л., Макареня В. Здоровий спосіб життя в структурі соціальних пріоритетів студентів Національного університету "Києво-Могилянська академія" // Вісник Технологічного університету Поділля. - Ч. 3. Суспільно-гуманітарні науки. - 2002. - № 5. - С. 50 - 52.
115. Земова А. Техніки психотренінгової роботи з проблемами адаптації першокурсників до умов вищого закладу освіти // Психічна адаптація студентів першого курсу до умов навчання в вищих закладах освіти. - Луцьк: Вежа, 1999. - С. 74 - 82.
116. Ильин Е.П. Теория функциональных систем и психофизиологические состояния // Теория функциональных систем в физиологии и психологии. - М.: Наука, 1978. - С. 325 - 346.
117. Ильин Е.П. Оптимальные состояния человека как психофизиологическая проблема // Психол. журн. - 1981. - Т. 2. - № 5. - С. 35 - 42.
118. Ильин Е.П. Психология спорта. Современные направления в психологии: Учеб. пособ. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1989. - 96 с.
119. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2002. - 512 с.
120. Ильченко Ю.В. Исследование особенностей развития процесса дизадапта­ции человека-оператора. Экспресс-диагностика: Автореф. дис. ...канд. мед. на­­­ук: 05.13.09 / Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова АН УССР. - К., 1991. - 16 с.
121. Имеадзе И.В. Потребность и мотив в поведении человека // Человек в системе наук. - М.: Наука, 1989. - С. 243 - 251.
122. Исаевский Н.К., Кружевая Т.В. О диагностике утомления с использованием некоторых электродермальных характеристик биологически активных то­чек кожи // Физиологические проблемы утомления и восстановления: Тез. докл. Всесоюз. конф., посвященной 100-летию со дня рождения академика АН УССР Г.В. Фольборта. - Киев-Черкассы, 1985. - Ч. 1. - С. 166 - 167.
123. Каверин С.Б. Мотивация труда. - М.: Изд-во "Ин-т психологии РАН", 1998. - 224 с.
124. Kазначеев В.П. Современные аспекты адаптации. - Новосибирск: Наука, 1980. - 192 с.
125. Казначеев В.П., Казначеев С.В. Адаптация и конституция человека. - Новосибирск: Наука, 1986. - 120 с.
126. Кан Е.Л., Дарымов Ю.П., Денисов А.Ф. Функциональная система дис­петчера управления воздушным движением // Управление воздушным дви­жением: Тез. докл. II Всесоюз. науч.-практ. конф. - М.: Воздушный транс­порт, 1983. - С. 126 - 128.
127. Кандыба Д.В., Кандыба В.М. Управляемый медитативный аутотренинг. - М.: Медицина, 1990. - 200 с.
128. Карпенко А.В. Индивидуальный психофизиологический контроль и прог­но­зирование текущей работоспособности как современная гигиеническая проблема: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.07 / Киевский НИИ гигиены труда и проф. заболеваний. - К., 1989. - 46 с.
129. Карпухина А.М. Контроль и регуляция состояния человека как фактор по­вышения эффективности трудовой деятельности. - К: Знание, 1985. - 18 с.
130. Карпу