ОРГАН ДІЗНАННЯ ЯК СУБ’ЄКТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

РИМАРЧУК ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК 343.123.1+343.14

ОРГАН ДІЗНАННЯ
ЯК СУБ’ЄКТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ — 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ОРГАНИ ДІЗНАННЯ
У КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ 12
1.1. Поняття органів дізнання та їх місце в системі суб’єктів кримінально-процесуального доказування 12
1.2. Система органів дізнання та їх компетенція 22
Висновки до 1 розділу 43
РОЗДІЛ 2 ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНУ ДІЗНАННЯ ЯК СУБ’ЄКТА ДОКАЗУВАННЯ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 45
2.1. Діяльність органу дізнання як суб’єкта доказування у кримінальному процесі при розгляді та вирішенні заяв та повідомлень про злочин 45
2.2. Органи дізнання як суб’єкт доказування при здійсненні протокольної форми досудової підготовки матеріалів 90
2.3. Діяльність органу дізнання як суб’єкта доказування при провадженні дізнання 94
2.4. Діяльність органів дізнання при виконанні доручень та вказівок слідчого 117
Висновки до 2 розділу 136
РОЗДІЛ 3 ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ТА СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНУ ДІЗНАННЯ ЯК СУБ’ЄКТА ДОКАЗУВАННЯ 139
3.1. Прокурорський нагляд за діяльністю органу дізнання як суб’єкта доказування 139
3.2. Судовий контроль за діяльністю органу дізнання 154
Висновки до 3 розділу 167
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172
ДОДАТКИ 195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
КК – Кримінальний кодекс України
КУпАП − Кодекс України про адміністративні правопорушення
ВРУ – Верховна Рада України
КМУ – Кабінет Міністрів України
ДПА − Державна податкова адміністрація України
МВС – Міністерство внутрішніх справ України
СБУ – Служба безпеки України
ОВС – орган внутрішніх справ
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – оперативно-розшукові заходи

ВСТУП

Актуальність теми. Важливим завданням на шляху становлення правової держави є зміцнення законності, забезпечення дотримання прав людини під час провадження у кримінальних справах. Соціально-економічні перетворення останніх років і процес реформування кримінального судочинства надали потужний імпульс об’єктивній необхідності дослідження важливих питань кримінально-процесуального доказування, зокрема ролі у ньому органів дізнання.
Органи дізнання залишаються чи не найпершою і найближчою інстанцією, куди особа може звернутись за реальною, швидкою допомогою для захисту своїх прав. Найчастіше з-поміж усіх правоохоронних органів, що виконують функцію протидії злочинності, міліція та інші органи дізнання, в силу відомчих причин, першими дізнаються про подію злочину й мають закріпити її сліди та вжити заходів, які б дозволили розкрити злочин і встановити істину. Тому за загальним правилом дізнання передує досудовому слідству. Статус і процесуальна форма діяльності органів дізнання мають відповідати вимогам суспільства.
З огляду на це, згідно з вимогами Конституції України, назріла проблема реформування й оновлення кримінально-процесуального законодавства, а саме в частині діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування. Розглядаючи дану проблему, необхідно, перш за все, зупинитися на питанні щодо процесуальної функції, яку виконує орган дізнання, тому що від вирішення цієї функції безпосередньо залежить його діяльність у досудових стадіях кримінального процесу.
Слід відмітити, що діяльність органу дізнання у кримінальному процесі визначена тільки в найзагальніших рисах, без конкретизації прав та обов’язків.
До проблем визначення повноважень органу дізнання як суб’єкта доказування у науці кримінального процесу звертались такі вчені як:
Ю.П. Аленін, О.В. Баулін, Т.В. Варфоломеєва, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, Г.Ф. Горський, Ю.М. Грошевий, А.Я. Дубинський, М.В. Джига,
В.С. Зеленецький, А.В. Іщенко, О.В. Капліна, Н.С. Карпов, Г.К. Кожевніков, Л.Д. Кокорєв, В.О. Коновалова, Ф.М. Кудін, В.С. Кузьмічов, О.П. Кучинська, О.М. Ларін, Л.М. Лобойко, Є.Д. Лук’янчєиков, С.І. Лук’янець, В.Т. Маляренко,
М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, І.Л. Петрухін, Д.П. Письменний, М.А. Погорецький, В.О. Попелюшко, А.Л. Рівлін, В.М. Савицький, О.Д. Савич, В.І. Сліпченко, С.М. Стахівський, Ю.Ю. Орлов, В.М. Тертишник, В.Т. Трофіменко,
Л.Д. Удалова, Ю.В. Хомотов, Л.І. Шаповалова, С.А. Шейфер, В.Ю. Шепітько, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило та інші.
Одночасно констатуючи значний науковий вклад цих вчених у розробку зазначеної проблеми, зауважимо, що їх пошуки торкалися лише певних її аспектів. До останнього часу комплексного дослідження щодо участі органу дізнання у кримінально-процесуальному доказуванні не проводилось. Фактично залишилися теоретично не розробленими низка ключових проблем, пов’язаних з кримінально-процесуальною діяльністю органу дізнання як суб’єкта доказування. Це стосується насамперед сучасного розуміння органу дізнання, його діяльності як суб’єкта доказування при розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про злочин, при здійсненні протокольної форми досудової підготовки матеріалів, при провадженні дізнання, а також при виконанні доручень та вказівок слідчого.
Викладене свідчить про необхідність наукового дослідження проблем участі органу дізнання як суб’єкта доказування у кримінальному процесі України з метою вдосконалення законодавчого регулювання та правозастосовчої практики в цій сфері.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до Стратегії національної безпеки України (Указ Президента України від 12.02.2007 р. №105/2007), Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан злочинності у державі та координацією діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції» (Указ Президента України від 27.10.2009 р. №870/2009), тематиці Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (наказ МВС України від 29.07.2010 р. №347), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2009-2012 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства з питань правового статусу органу дізнання як суб’єкта доказування, а також внесення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, зміцнення становища та ролі органу дізнання як суб’єкта доказування у кримінальному процесі України.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких задач:
- з’ясувати сутність поняття органу дізнання та визначити його місце в системі суб’єктів кримінально-процесуального доказування;
- розкрити систему та компетенцію органів дізнання;
- визначити форми та способи участі органу дізнання при розгляді та вирішенні заяв та повідомлень про злочин;
- вивчити сучасний стан кримінально-процесуального законодавства України, що регламентує діяльність органу дізнання як суб’єкта доказування при підготовці протокольної форми досудової підготовки матеріалів;
- розкрити теоретичні положення діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування при провадженні дізнання;
- розкрити особливості діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування при виконанні доручень та вказівок слідчого;
- розкрити форми прокурорського нагляду та судового контролю за діяльністю органів дізнання;
- сформулювати пропозиції до чинного КПК та проекту КПК № 9700 з удосконалення компетенції та діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування .
Предмет дослідження – орган дізнання як суб’єкт доказування у кримінальному процесі.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові та спеціальні методи. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання та історичний метод дозволили розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, дослідити правову природу та зміст інституту дізнання у кримінальному процесі (п.п. 1.1, 1.2). Метод системного аналізу а також системно-структурний та формально-логічний методи дали можливість з’ясувати місце органу дізнання у кримінальному процесі (розділ 1); стан сучасного кримінального процесу у сфері застосування прокурорського нагляду, судового і відомчого контролю за діяльністю органу дізнання як суб’єкта доказування (підрозділи 3.1, 3.2). За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися норми Конституції України, КПК, інших нормативно-правових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них понять, обґрунтувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення (розділи 1-3). Метод порівняльного правознавства було покладено в основу аналізу та співставлення чинного національного з проектами КПК в частині розглядуваних питань (п. 1.2). Структурно-функціональний метод сприяв аналізу повноважень органу дізнання на досудових стадіях кримінального процесу, виявленню проблем їх законодавчого врегулювання та практичного застосування (розділи 2). За допомогою соціологічного методу (вивчення кримінальних справ, анкетування) було з’ясовано позиції і думки юристів-практиків (працівників органів дізнання та слідчих) щодо сучасного стану правового регулювання і проблемних питань участі органу дізнання у кримінальному процесі, а статистичний метод дозволив їх узагальнити поряд з результатами вивчення матеріалів кримінальних справ (розділи 2-3).
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять статистичні дані МВС України, Державної судової адміністрації України за 2001-2011 роки; дані, отримані в результаті опитування 130 осіб, серед яких, начальники органу дізнання, працівники, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та слідчі різних регіонів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних питань діяльності органу дізнання як суб’єкта кримінально-процесуального доказування. У роботі сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
- запропоновано авторське визначення таких понять як «орган дізнання», «начальник органу дізнання», «дізнавач», «підрозділи та/або посадові особи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність» та необхідність закріпити їх у чинному КПК;
- обґрунтовано висновок про необхідність вважати дізнання не формою розслідування злочинів, а допоміжним інструментом для забезпечення виконання завдань досудового слідства;
- доведено, що органи дізнання мають бути позбавленні права здійснювати оперативно-розшукову діяльність, яку повинні виконувати чiткo визнaчeнi у ст. 5 Зaкoну України «Про ОРД» підрозділи та/або посадові особи;
- сформульовано низку пропозицій щодо внесення доповнень та змін до чинного КПК (ст. ст. 32, 66, 97, 101, 114, 1141, 178, 187, 193) і проекту КПК № 9700 (ст.ст. 3, 39, 41, 2131, 261, 263, 264); а також, доповнення новими статтями 971, 1011, 1012 чинний КПК та новими нормами ст.ст. 401, 402, 2131 проект КПК № 9700;

удосконалено:
- поняття та класифікацію суб’єктів кримінально-процесуального доказування;
- наукові погляди щодо системи органів дізнання, їх структури та повноважень;
- положення, що проведення судово-медичного освідування та дослідження речовин і об’єктів, слід віднести до переліку способів проведення перевірки заяв та повідомлень про злочини;
- наукові погляди щодо сутності та змісту діяльності органів дізнання при розгляді та вирішенні заяв або повідомлень про злочин;
- наукові погляди щодо нового тлумачення у кримінальному процесі таких категорій як «житло» та «інше володіння особи», а також удосконаленого порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю;
дістали подальшого розвитку:
- наукова думка щодо необхідності нормативного закріплення процедури відібрання пояснень від осіб органами дізнання під час здійснення перевірки заяв або повідомлень про злочин та вдосконалення процедури направлення заяв або повідомлень про злочин за належністю;
- положення із вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, щодо виконання доручень та вказівок слідчого органами дізнання під час провадження досудового слідства;
- система дій, шляхом проведення яких здійснюється перевірка заяв або повідомлень про злочини, до таких дій віднесено: відібрання пояснень від осіб; витребування необхідних документів; проведення ревізій, документальних перевірок, інвентаризацій; огляд місця події; проведення дослідження речовин і об’єктів, судово-медичного освідування, а також необхідних оперативно-розшукових заходів;
- наукова думка про вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства щодо участі прокурора у здійсненні нагляду за виконанням законів органами дізнання під час прийняття, реєстрації і вирішенні заяв або повідомлень про злочин;
- положення щодо визначення підстав та процедури проведення примусового освідування;
- положення щодо визначення підстав накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку у чинному КПК та зняття інформації з транспортних, телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних систем у проекті КПК № 9700.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані: у законотворчій діяльності – при внесенні змін та доповнень до чинного КПК, а також при доопрацюванні проекту КПК № 9700, при прийнятті відомчих нормативних актів з відповідних процесуальних питань (акт впровадження Інституту законодавства ВРУ від 29.02.2012 р. № 22/108-1-6); у науково-дослідній діяльності – для подальших розробок та досліджень актуальних проблем щодо участі органу дізнання у кримінальному процесі; як рекомендації у практичній діяльності (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 08.12.2011 р.); у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження НАВС від 06.06.2011 р.; акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України від 02.11.2011 р.; акт впровадження Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі фінансів та міжнародної торгівлі від 22.12.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на всеукраїнських науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні (Київ, 2010 р.); Особливості провадження у кримінальному процесі України: проблеми теорії та практики (Донецьк, 2010 р.); Проблеми досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх (Донецьк, 2011 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано шість статей, з яких – три статті у наукових фахових виданнях України, а також три тези доповідей на науково-практичних конференціях та круглому столі.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства, практики його реалізації, а також проектів КПК, теоретичного осмислення наукових праць вчених, сформульовані основні результати та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення і полягають у наступному:
1. Зясована сутність поняття органу дізнання, під якими слід розуміти всі державні органи (служби, підрозділи) та посадові особи (працівники зі спеціальним статусом), наділені кримінально-процесуальними та іншими повноваженнями, що спрямовані на забезпечення оперативно-розшукової діяльності.
Визначаючи місце органу дізнання в системі суб’єктів кримінально-процесуального доказування за допомогою їх класифікації, органи дізнання, віднесені до суб’єктів, на які в установленому законом порядку покладено обов’язок здійснювати доказування. Таким чином, визначено, що орган дізнання виступає суб’єктом кримінально-процесуального доказування, оскільки це випливає із його кримінально-процесуальних функцій.
2. Розглянута система органів дізнання, в якій останні, утворюють цілісну систему, що ієрархічно складається із певних елементів-підсистем до яких належать: органи дізнання – установи, органи дізнання – посадові особи, керівники (начальники) органів дізнання, підлеглі керівникові органу дізнання посадові особи, які мають право або уповноважені начальником органу дізнання здійснювати кримінально-процесуальну діяльність, а також підрозділи та/або посадові особи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
До компетенції органів дізнання віднесено виконання оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення невідкладних слідчих дій, сприяння у проведені досудового провадження, прийняття, реєстрації, перевірки та винесення рішення по заявам або повідомленням про злочин, виконання доручень та вказівок слідчого, прокурора та судді, провадженні за протокольною формою досудової підготовки матеріалів та здійсненні інших слідчих та процесуальних дій.
3. Визначені форми та способи участі органу дізнання при розгляді та вирішенні заяв та повідомлень про злочини, де діяльність останніх з розгляду заяв та повідомлень про злочин носить самостійний процесуальний характер і не входить у зміст жодної з форм досудового розслідування.
4. Вивчено сучасний стан кримінально-процесуального законодавства України, що регламентує діяльність органу дізнання як суб’єкта доказування при підготовці протокольної форми досудової підготовки матеріалів. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів розглядається як спрощене кримінально-процесуальне провадження, що полягає у встановленні органами дізнання обставин, вчинення злочину виключно невеликої тяжкості.
5. Розкриті теоретичні положення діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування при провадженні дізнання, на підставі яких визначено, що орани дізнання у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини повинні проводити лише ті дії, завданням яких є збереження слідів злочину на початковому етапі розслідування у зв’язку із загрозою можливої їх втрати у разі зволікання. Дізнання слід вважати не формою розслідування злочинів, а допоміжним інструментом для забезпечення виконання завдань досудового слідства, при цьому. Обґрунтовується думка про недоцільність в законодавчому порядку обмежувати коло невідкладних слідчих дій, оскільки передбачити, які з них виявляться невідкладними в ході розслідування конкретних кримінальних справ, практично неможливо.
6. Розкриті особливості діяльності органу дізнання як суб’єкта доказування при виконанні доручень та вказівок, відповідно до яких, орган дізнання наділяється певною самостійністю і є вільним у виборі оперативно-розшукових чи розшукових заходів проведення яких необхідне для досягнення поставленої мети. У разі виникнення потреби у проведенні додаткових слідчих дій, не зазначених у дорученні, органу дізнання має бути надано право у невідкладних випадках, самостійно виходити за рамки доручення і виконувати необхідні слідчі дії з негайним повідомленням про їх результати ініціатора доручення.
7. Розглянуті форми прокурорського нагляду та судового контролю за діяльністю органів дізнання. Діяльність прокурора з нагляду за дотриманням законів органами дізнання врегульована законом та здійснюється постійно. Встановлено, що початком функціонування прокурорського нагляду у кримінальному процесі є момент прийняття органом дізнання заяв та повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини. Повноваження прокурора під час досудового розслідування потребують відокремлення функції кримінального переслідування від функції нагляду за законністю його проведення. Судовий контроль за діяльністю органів дізнання здійснюється у двох формах: у розгляді й вирішенні подань про проведення процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з обмеженням конституційних прав і свобод людини та громадянина; у розгляді скарги на незаконні і необґрунтовані дії та рішення органу дізнання в межах стадії досудового розслідування.
9. Сформульовано низку пропозицій щодо змін та доповнень до ст. ст. 32, 66, 97, 101, 114, 1141, 178, 187, 193 чинного КПК а також змін та доповнень до ст.ст. 3, 39, 41, 2131, 261, 263, 264 проекту КПК № 9700. Крім цього, пропонується доповнити наступними новими нормами чинний КПК: «Стаття 971. Відібрання пояснень від осіб», «Стаття 1012. Провадження органами дізнання невідкладних слідчих дій», «Стаття 1011. Начальник органу дізнання та його повноваження» та новими нормами проект КПК № 9700, зокрема: «Стаття 401. Начальник органу дізнання та його повноваження», «Стаття 402. Провадження органами дізнання невідкладних слідчих дій», «Стаття 2131. Прийняття, реєстрація, перевірка заяв або повідомлень про злочин та винесення законного рішення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : проект, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним № 1233 від 13 груд. 2007 р. — Режим доступу :
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115
2. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : проект від 18 лис. 2005 р., реєстр. № 3456-д. — Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=26190
3. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : проект від 13 січ. 2012 р., реєстр. № 9700. — Режим доступу :
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?pf3516=9700&skl=7
4. Мачковский Г. И. О некоторых теоретических вопросах в советском уголовном процессе / Г. П. Мачковский // Социалистическая законность. — 1989. — № 11. — С. 67—74.
5. Луковников Г. Д. Органы дознания в системе досудебного производства по уголовным делам : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза” / Г. Д. Луковников. — М., 1999. — 34 с.
6. Павлов Н. Е. Уголовно-процессуальное законодательство и уголовный закон (соотношение и проблемы применения) : [монография] / Павлов Н. Е. — М. : Моск. ин-т МВД России, 1999. — 224 с.
7. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України : за станом на 1 серп. 1995 р. / Міхеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. — К. : Юрінком Інтер, 1995. — 640 с. — (Бюлетень законодавства і юридичної практики України ; № 4—6/1995).
8. Арестова Е. Н. Дознание в органах внутренних дел : [учеб.-практ. пособие] / Н. Е. Арестова, А. С. Есина ; под ред. А. С. Есина. — М. : Щит-М, 2004. — 128 с.
9. Манова К. С. Досудебное и судебное производство : сущность и проблемы дифференциации процессуальных форм [монография] / Манова К. С. ; под ред. В. М. Корнукова. — Саратов : Сарат. гос. акад. права, 2003. — 228 с..
10. Иванов В. А. Дознание в советском уголовном процессе / Иванов В. А. — Л. : ЛГУ, 1966. — 37 с.
11. Лонь С. Дознание : сущность, понятие, виды - теоретические вопросы / С. Лонь, М. Мочекова // Правовые проблемы укрепления Российской государственности. — Томск, 2002. — Ч. 10 : Проблемы уголовного процесса в свете нового Уголовно-процессуального кодекса Российской Федерации. — С. 95—99.
12. Гирько С. И. Уголовно-процессуальные проблемы деятельности милиции : [монография] / Гирько С. И. — М. : Юрист, 2004. — 378 с.
13. Словарь иностранных слов. — [18-е изд., стер.]. — М. : Рус. яз., 1989. — 624 с.
14. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского язика : [в 4 т.] / Даль В. И. — М. : Рус. яз., 1998. —
Т. 1 : А-З. — 1998. — 699 с.
15. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : 80 000 слов и фразеологический выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. — М. : Рус. яз., 1999. — 944 с.
16. Дознание в органах внутренних дел : [учеб. пособие] / под ред. А. А. Чувилева ; Моск. высш. школа милиции. — М. : МВШМ, 1986. — 148 с.
17. Элькинд П. С. Сущность советского уголовно-процессуального права / Элькинд П. С. — Л. : ЛГУ, 1963. — 172 с.
18. Семенов В. М. Правоохранительные органы в СССР : [учеб. для вузов] / Семенов В. М. — М. : Юрид. лит., 1990. — 400 с.
19. Правоохранительные органы : [учеб. для вузов] / под. ред. К. Ф. Гуценко. — М. : Зерцало, ТЕИС. 1996. — 259 с.
20. Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР : науч.-практ. коммент. / [В. Г. Белоусенко, Ю. М. Грошевой, А. Я. Дубинский и др. ] ; отв. ред П. Г. Цупренко. — К. : Политиздат Украины, 1984. — 595 с.
21. Советский уголовный процесс : [учеб. для вузов] / под ред. С. В. Бородина. — М. : Академия МВД СССР, 1982. — 578 с.
22. Советский уголовный процесс : [учеб. для вузов] / под ред. М. И. Бажанова, Ю. М. Грошевого. — К. : Вища школа, 1983. — 439 с.
23. Советский уголовный процесс : [учеб.] / под ред. В. П. Божьева. — М. : Юрид. лит., 1990. — 432 с.
24. Уголовный процесс : [учеб. для студ. юрид. вузов и фак.-тов] / под ред. К.Ф. Гуценко. — М. : Зерцало, ТЕИС, 1996. — 509 с.
25. Тертышник В. М. Теория доказательств : [учеб. изд.] / В. М. Тертышник, С. В. Слинько. — X. : Арсис, 1998. — 256 с.
26. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном
процессе / Горский Г. Ф., Кокорев Л. Д., Элькинд П. С. — Воронеж : Воронеж. ун-т, 1978. — 304 с.
27. Белкин А. Р. Теория доказывания : [науч.-метод. пособие] / Белкин А. Р. — М. : НОРМА, 1999. — 418 с.
28. Душейко П. О. Реалізація оперативно-розшукової інформації на стадії порушення кримінальної справи : [навч. посіб.] / Душейко Г. О. — К. : КНТ, 2007. — 128 с.
29. Погорецький М. А. Докази у кримінальному процесі. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання доказів / М. В. Погорецький // Вісник прокуратури. — 2003. — № 2. — С. 59—65.
30. Удалова Л. Д. Суб’єкти кримінально-процесуального доказування : [навч. посіб.] / Л. Д. Удалова, О. В. Рибалка. — К. : КНТ, 2012. — 160 с.
31. Будников В. Субъект доказывания не может быть свидетелем по уголовному делу / В. Будников // Российская юстиция. — 2002. — № 8. — С. 29—31.
32. Власов А. А. Особенности доказывания в судопроизводстве : [науч.-практ. пособие] / Власов А. А., Лукьянов И. Н., Некрасов С. В. ; под ред. А. А. Власова. — М. : Экзамен, 2004. — 318 с. — (Dura lex, sed lex).
33. Арсеньев В. Д. О понятии и круге субъектов доказывания по уголовным делам / В. Д. Арсеньев // Теория и практика установления истины в правоохранительной деятельности : сб. науч. тр. — Иркутск, 1985. — С. 25—28.
34. Каз Ц. М. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе : (Гос. органы) / Каз Ц. М. ; М-во высш.исред.спец.образования РСФСР. Сарат. юрид. ин-т. — Саратов : Саратов. ун-т, 1968. — 68 с.
35. Рахунов Р. Д. Участники уголовно-процессуальной деятельности по советскому праву / Рахунов Р. Д. — М. : Госюриздат, 1961. — 277 c.
36. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі : [наук.- практ. посіб.] / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. — К. : КНТ, 2006. — 272 c.
37. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : [підручник] / Коваленко Є. Г. — К. : ЮрІнком Інтер, 2006. — 631 с.
38. Система [Електронний ресурс] / Википедия. — Режим доступу :
http://ru.wikipedia.org/wiki/
39. Вапнярчук В. В. Процесуальне становище особи, яка провадить дізнання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза”/ В. В. Вапнярчук. — Х., 2000. — 20 с.
40. Юрченко Л. В. Теорія та практика провадження дізнання органами внутрішніх справ України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Юрченко Лідія Володимирівна. — Х., 2002. — 209 с.
41. Цимбал П. В. Податкова міліція як орган дізнання / Цимбал П. В., Баулін О. В., Мигрин Г. П. — Ірпінь : Академія державної податкової служби України, 2001. — 179 с.
42. Рыжаков А.П. Уголовный процесс : [учеб. для вузов] / Рыжаков А. П. — М. : НОРМА, 2004. — 519 с.
43. Павлухин Л. В. Расследование в форме дознания / Павлухин Л. В. — Томск : Том. ун-т, 1979. — 69 с.
44. Вапнярчук В. В. Процесуальне становище особи, яка провадить дізнання : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Вапнярчук В’ячеслав Віталійович. — Х., 2000. — 199 с.
45. Кругликов А. П. Правовое положение органа и лица, производящего дознание, в советском уголовном процессе : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кругликов Анатолий Петрович. — Свердловск, 1975. — 212 с.
46. Рыжаков А. П. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РФ / Рыжаков А. П. — [4-е изд., перераб. и доп.]. — М. : Норма, 2004. — 943 с.
47. Шпилев В. Н. Полномочия и компетенция лица, непосредственно производящего дознание / В. Н. Шпилев // Вестник Белорусского университета. Серия 3. История. — 1976. — № 3. — С. 60—64.
48. Савицкий В. М. Кому производить дознание? (К вопросу о терминологии закона) / В. М. Савицкий // Пути совершенствования деятельности следственных аппаратов органов внутренних дел. — Ташкент, 1987. — С. 35—39.
49. Чорний В. Я. Дізнання як одна з форм досудового розслідування / В. Я. Чорний, Г. В. Костромін // Вісник Запоріжського інституту МВС України. — Запоріжжя, 1997. — № 1. — С. 101—109.
50. Мешков В. М. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия : [учеб.-практ. пособие] / В. М. Мешков, В. Л. Попов. — М. : Щит-М, 1999. — 80 с.
51. Михайлов В. А. Проблемы дифференциации расследования преступлений / В. А. Михайлов // Актуальные проблемы теории и практики борьбы с организованной преступностью в России : материлы науч.-практ. конф. / Моск. ин-т МВД России. — М., 1995. — Вып. 5. — С. 65—67.
52. Статкус В. Ф. Некоторые проблемы совершенствования организации раскрытия преступления органами внутренних дел / В. Ф. Статкус // Проблемы предварительного следствия. — Волгоград, 1978. — Вып. 7. — С. 30—31.
53. Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : затв. наказом МВС від 24 верес. 2010 р. № 456. — Режим поступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0814-04
54. Кримінальний процес : [підруч.] / за ред. Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної. — Х. : Право, 2010. — 608 с.
55. Прянишников Е. А. Некоторые вопросы предварительного расследования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Е. А. Прянишников. — М., 1955. — 14 с.
56. Николайчик Н. И. Доказывание как процессуальная форма раскрытия преступлений : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная экспертиза” / Н. И. Николайчик. — М., 1983. — 34 с.
57. Григорьев В. Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел : [учеб. пособие] / Григорьев В. Н. — Ташкент : НИиРИО Ташк. ВШ МВД СССР, 1986. — 86 с.
58. Донцов A. M. Проблема соотношения дознания и предварительного следствия в советском уголовном процессе : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Донцов А. М. — Л., 1970. — 318 с.
59. Балашов А. Действительно ли возбуждение уголовного дела — первоначальная стадия уголовного процесса? / А. Балашов // Социалистическая законность. — 1989. — № 8. — С. 53—54.
60. Пешков М. А. Особенности возбуждения уголовного дела в уголовном процессе США / М. А. Пешков // Следователь. — 1997. — № 2. — С. 76—78.
61. Махов В. Н. Уголовный процесс США (досудебные стадии) : [учеб. пособие] / В. Н. Махов, М. А. Пешков. — М. : Бизнес-школа «Интел-синтез», 1998. — 208 с.
62. Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Михайленко А. Р. : под ред. А. Л. Цыпкина. — Саратов : Сарат. ун-т, 1975. — 150 с.
63. Савицкий В. М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве / Савицкий В. М. — М. : Наука, 1975. — 384 с.
64. Рыжаков А. П. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / Рыжаков А. П. — [2-е изд., изм. и доп.]. — М. : НОРМА ; НОРМА-ИНФА -М, 2002. — 1024 с.
65. Уголовный процесс России : [учеб. пособие] / под ред. З. Ф. Ковриги, Н. П. Кузнецова. — Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2003. — 453 с.
66. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. — М. : Госюриздат, 1965. — 367 с.
67. Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються [Електронний ресурс] : затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 квіт. 2004 р. № 400. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0571-04
68. Інструкція про затвердження деяких нормативних актів з питань прийняття, реєстрації, обліку і розгляду в підрозділах податкової міліції заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини [Електронний ресурс] : затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 24 черв.1998 р. № 304. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0444-98
69. Порядок приймання, реєстрації, обліку та розгляду в митних органах заяв та повідомлень про злочини, що вчинення або готуються [Електронний ресурс] : затв. наказом Державної митної служби України від 23 трав. 2011 р. № 410. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0733-11
70. Толковый словарь русского языка [Електронний ресурс] / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. — Режим доступу :
http://что означает.рф/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0% ВB
71. Материалы заседания «круглого стола» по проблемам совершенствования критериев оценки деятельности органов внутренних дел в сфере борьбы с преступностью / МВД РФ. — М., 1998. — 126 с.
72. Белозеров Ю. Н. Обеспечение прав и законных интересов личности в стадии возбуждения уголовного дела / Ю. Н. Белозеров, П. Г. Марфицин. — М. : Юрид. лит., 1994. — 94 с.
73. Уголовный процесс : [учеб. для вузов] / под ред. В. П. Божьева. — [2-е изд., испр. и доп.]. — М. : Спартак, 2000. — 574 с.
74. Ліщенко В. О. Пояснення громадян та посадових осіб у справах про одержання хабара / В. О. Ліщенко // Право і суспільство. — 2010. — № 2. — С. 159—163.
75. Чорний В. Я. Прогалини в кримінально-процесуальному законодавстві, що існують під час вирішення заяв та повідомлень про злочини / В. Я. Чорний // Вісник Запорізького юридичного інституту. — Запоріжжя, 1999. — № 3. — С. 90—93.
76. Короткий тлумачний словник української мови / за ред. Д. Г. Гринчишина. — К. : Просвіта, 2004. — 608 с.
77. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.
78. Зажицкий В. Объяснения в уголовном процессе / В. Зажицкий // Советская юстиция. — 1992. — № 6. — С. 10—11.
79. Шейфер С. А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе : методологические и правовые проблемы / Шейфер С. А. — Саратов : Сарат. ун-т, 1986. — 172 с.
80. Сердюков П. П. Доказательства в стадии возбуждения уголовного дела : [учеб. пособие] / Сердюков П. П. — Иркутск : Иркут. гос. ун-т, 1981. — 87 с.
81. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : [монографія] / Весельський В. К. — К. : Правник – НАВСУ, 1999. — 126 с.
82. Кузьмічов В. С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів : [монографія] / Кузьмічов В. С. — К. : НАВСУ – Правник 2002. — 449 с.
83. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України : за станом законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України на 15 серп. 1997 р. / Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. ; відп. ред. В. Ф. Бойко, В. Г. Гончаренко ; Верховний Суд України. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К. : ЮрІнком Інтер, 1997. — 622 с.
84. Удовенко Ж. В. Криміналістичне забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Ж. В. Удовенко. — К., 2004. — 18 с.
85. Чорноус Ю. Пояснення громадян та протокол допиту : проблеми співвідношення / Ю. Чорноус // Право України. — 2005. — № 12. — С. 57—61.
86. Гій Т. О. Актуальні питання вдосконалення процесуальної форми відібрання пояснення як засобу перевірки заяв і повідомлень про злочини [Електронний ресурс] / Т. О. Гій. — Режим доступу :
http://jurlugansk.ucoz.org/publ/6-1-0-55.
87. Николюк В. В. Стадия возбуждения уголовного дела (В вопросах и ответах) / Николюк В. В., Кальницкий В. В., Марфицин П. Г. — Омск : Омск. юрид. ин-т, 1995. — 76 с.
88. Тетерин Б. С. Возбуждение и расследование уголовных дел : [учеб. пособие] / Б. С. Тетерин, Е. З. Трошкин. — М. : Спарк, 1997. — 224 с.
89. Федоров Ю. Д. Использование специальных знаний при осмотре места происшествия / Ю. Д. Федоров // Пути совершенствования деятельности следственных аппаратов внутренних дел : сб. науч. тр. — Ташкент, 1987. — С. 114—115.
90. Васильев А. И. Рассмотрение сообщений о совершенных преступлениях / Васильев А. И. — М. : Госюриздат, 1954. — 102 с.
91. Мартинович И. И. Некоторые вопросы возбуждения уголовного дела / И. И. Мартинович // Ученые записки Белорусского ун-та. — Минск, 1957. — Вып. 43. — С. 79—81.
92. Томин В. Т. Острые углы уголовного судопроизводства / Томин В. Т. ; под ред. Л. Г. Струковой. — М. : Юрид. лит., 1991. — 240 с.
93. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе / Гуляев А. П. — М. : Юрид. лит., 1981. — 191 с.
94. Рыжаков А. П. Уголовный процесс : возбуждение и отказ в возбуждении уголовного дела : [учеб. пособие] / Рыжаков А. П. — Тула : [б. в.], 1996. — 320 с.
95. Кримінально−процесуальне право України : [підруч.] / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. — Х. : Одіссей, 2009. — 816 с.
96. Химичева Г. П. Досудебное производство по уголовным делам: Концепция совершенствования уголовно-процессуальной деятельности : [монография] / Химичева Г. П. — М. : Экзамен, 2003. — 352 с.
97. Про посилення відповідальності за хуліганство : указ Перезидії Верховної Ради СРСР від 26 лип. 1966 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. — 1966. — № 30. — Ст. 596.
98. Чистякова B. C. Соотношение дознания и предварительного следствия в советском уголовном процессе / Чистякова В. С. — М. : ВЮЗИ, 1987. — 190 с.
99. Ефимичев С. П. Содержание и структура стадии предварительного расследования / С. П. Ефимичев // Уголовно-процессуальная деятельность и правоотношения в стадии предварительного расследования : сб. науч. тр. / Волгоград. ВСШ МВД СССР. — Волгоград, 1981. — С. 3—11.
100. Белозеров Ю. Н. Протокольная форма досудебной подготовки материалов, производимая органами дознания в советском уголовном процессе : [учеб. пособие] / Ю. Н. Белозеров, Л. М. Карнеева. — М. : Юрид. лит., 1987. — 53 с.
101. Дьяченко В. И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов : [учеб. пособие] / Дьяченко В. И. — М. : МВШМ МВД СССР, 1985. — 30 с.
102. Бегунц О. Г. Полномочия начальника органа дознания при производстве протокольной формы досудебной подготовки материалов : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Бегунц Олег Григорьевич. — Х., 1989. — 228 с.
103. Басков В. И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов / Басков В. И. — М. : Юрид. лит., 1989. — 176 с.
104. Провадження дізнання в Україні : [навч.-практ. посіб.] / М. В. Джига, О. В. Баулін, С. І. Лук’янець, С. М. Стахівський. — К. : Друкарня МВС України, 1999. — 156 с.
105. Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання / Вапнярчук В. В. — Х. : Торсінг, 2001. — 220 с.
106. Шадрин В. С. Соотношение форм предварительного расследования / В. С. Шадрин // Уголовно-процессуальные проблемы предварительного следствия и пути его совершенствования : сб. науч. тр. / Волгоград. ВСШ МВД СССР. — Волгоград, 1985. — С. 87—91.
107. Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів : постан. Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 черв. 1986 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972-2002 / за заг. ред. В. Т. Маляренка. — Офіц. вид. — К., 2003. — С. 523—526.
108. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України : [підруч.] / Удалова Л. Д. — К. : ПАЛИВОДА А. В., 2007. — 352 с.
109. Кодекс торгівельного мореплавства [Електронний ресурс] : прийнятий 23 трав. 1995 р. № 176/95-ВР. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80
110. Лобойко Л. Н. Уголовно−процессуальное право : [учеб. пособие : курс лекций] / Лобойко Л. Н. — Х. : Одиссей, 2007. — 672 с.
111. Іщенко В. Способи збирання доказів у кримінальному процесі України / В. Іщенко // Право України. — 2000. — № 10. — С. 75—78.
112. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : науч.-практ. коммент. / под общ. ред. В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. — Х. : Одиссей, 2003. — 456 с.
113. Николюк В. М. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела / Николюк В. М., Кальницкий В. В., Шаюнов В. Г. — Омск : Омск. ВШ МВД СССР, 1990. — 73 с.
114. Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування : [монографія] / Стахівський С. М. — К. : НАВСУ, 2005. — 272 с.
115. Кузьмінова В. Ю. Правові та наукові основи відновлення (реконструкції) втрачених кримінальних справ : дис. … канд. юрид.наук : 12.00.09 / Кузьмінова Вікторія Юріївна. — Х., 2001. — 221 с.
116. Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці : постан. Правління Національного банку України від 14 лип. 2006 р. // Офіційний вісник України. — 2006. — № 32. — Ст. 2330.
117. Астапенко О. Процесуальна форма витребування предметів і документів у порядку ч.1 ст.66 КПК України / О Астапенко // Право України. — 2008. — № 1. — С. 92—95.
118. Дроздов О. Правове регулювання виїмки документів, що становлять банківську таємницю, на стадії досудового розслідування / О. Дроздов // Прокуратура. Людина. Держава. — 2005. — № 3. — С. 46—57.
119. Присяжнюк Т. І. Розкриття банківської таємниці: кримінально-процесуальні питання / Т. І. Присяжнюк // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 1. — С. 40—43.
120. Про виконання вимог наказу МВС від 30 квіт. 2011 № 170 дск «Про затвердження Змін до наказу МВС від 17.12.2009 № 530 дск» : наказ МВС від 31 трав. 2011 р. № 266.
121. Болотин С. В. Орган дознания в системе уголовно-процессуальных правоотношений : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Болотин Сергей Владимирович. — М., 1990. — 205 с.
122. Дербенев А. П. Процессуальные, психологические и этические аспекты взаимодействия следователя и органов дознания МВД / Дербенев А. П. — М. : Юрид. лит., 1980. — 186 с.
123. Дубинский А. Я. Организация и деятельность следственно-оперативной группы : [учеб. пособие] / А. Я. Дубинский, Ю. И. Шостак. — К. : КВШ МВД СССР, 1981. — 49 с.
124. Желєзов Є. О. До питання про правове регулювання взаємодії слідчого та органу дізнання при розкритті злочинів / Є. О. Желєзов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : зб. наук. праць / Харьк. ун-т внутр. справ. — Х., 1997. — Вип. 2. — С. 32—38.
125. Сервецький І. В. Науково-практичний коментар Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (Станом на 1 черв. 2006 р.) / І. В. Сервецький, В. А. Дашков. — [3-тє вид., доп.]. — К. : КНУВС, 2006. — 400 с.
126. Батенев В. А. Организация розыска преступников : [лекция] / Батенев В. А. — К. : КВШ МВД СССР, 1973. — 36 с.
127. Алимджанов Б. Т. Раскрытие преступлений – задача следственных органов / Алимджанов Б. Т. — Ташкент : Узбекистан, 1975. — 102 с.
128. Митричев С. П. Криминалистика : [учеб.] / Митричев С. П. ; ВЮЗИ. — М. : ВЮЗИ, 1966. — 608 с.
129. Пивоваров В. В. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ : [монографія] / В. В. Пивоваров, Л. І. Щербина. — Х. : Право, 2006. — 176 с.
130. Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : [монографія] / Погорецький М. А. — Х. : Арсіс ЛТД, 2007. — 576 с.
131. Кримiнaльнo-прoцeсуaльний кoдeкс Укрaїни : наук.-прaкт. кoмeнтар / зa заг. ред. В. Т. Мaлярeнкa, Ю. П. Aлeнiнa. — Х. : Oдiссeй, 2009. — 944 с.
132. Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений. Криминалистические аспекты / Зеленский В. Д. ; отв. ред. Ю. Н. Лукин. — Ростов-н/Д : Рост. ун-т, 1989. — 150 с.
133. Лaрин A. M. Рaсслeдoвaниe пo угoлoвнoму дeлу : прoцeссуaльныe функции / Ларин А. М. — М. : Юрид. лит., 1986. — 159 с.
134. Тeртишник В. М. Нaукoвo-прaктичний кoмeнтaр дo Кримiнaльнo-прoцeсуaльнoгo кoдeксу Укрaїни / Тертишник В. М. — К. : A.С.К., 2007. — 1056 с. — (Нoрмaтивнi дoкумeнти тa кoмeнтaрi).
135. Базаров Р. А. Современные тенденции преступности и некоторые проблемы взаимодействия следственных и оперативных подразделений органов внутренних дел в раскрытии преступлений / Р. А. Базаров // Актуальные проблемы теории и практики взаимодействия подразделений органов внутренних дел в борьбе с преступностью : материалы межвуз. науч.-практ. конф. / Челяб. юрид. ин-т МВД России. — Челябинск, 1998. — С. 10—11.
136. Долгинов С. Д. Некоторые проблемы взаимодействия следствия и оперативных подразделений при раскрытии и расследовании преступлений, совершенных организованными преступными группами / С. Д. Долгинов // Актуальные проблемы теории и практики взаимодействия подразделений органов внутренних дел в борьбе с преступностью : материалы межвуз. науч.-практ. конф. / Челяб. юрид. ин-т МВД России. — Челябинск, 1998. — С. 110.
137. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : 80 000 слов и фразеологический выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова ; РАН. Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова. — [3-е изд., стереотип.]. — М. : АЗЪ, 1995. — 944 с.
138. Денежкин Б. А. Взаимодействие органов предварительного следствия с другими государственными службами в борьбе с преступностью : [учеб. пособие] / Денежкин Б. А. ; под ред. В. В. Степанова. — Саратов : СГАП, 1997. — 64 с.
139. Криминалистика : учеб. для вузов / [И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин, Е. П. Ищенко и др.] ; под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. — М. : Высшая школа, 1994. — 534 с.
140. Римарчук О. В. Прокурорський нагляд за діяльністю органу дізнання у стадії порушення кримінальної справи / О. В. Римарук // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 166—170.
141. Шумський П. В. Прокуратура України : [навч. посіб. для студ. юрид. вузів і фак.-тів] / Шумський П. В. — К. : Вентурі, 1998. — 334 с.
142. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство [Електронний ресурс] : наказ Генерального прокурора України від 19 верес. 2005 р. № 4гн. — Режим доступу :
http://www.licasoft.com.ua/component/lica/index.php?option=com_lica&p=0&base=1&menu=383214&u=1&type=1&view=text
143. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність [Електронний ресурс] : наказ Генерального прокурора України від 19 верес. 2005 р. № 4/1 гн. — Режим доступу :
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GP05004.html
144. Про внесення змін до наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 № 4гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство [Електронний ресурс] : наказ Генерального прокурора України від 8 черв. 2011 р. № 4гн-4. — Режим доступу :
http://document.ua/pro-vnesennja-zmin-do-nakazu-generalnogo-prokurora-ukrayini--doc59963.html
145. Зеленецкий В. С. Прокурорский надзор за исполнением органами дознания и досудебного следствия законов при приёме, регистрации, проверке и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях : [монография] / Зеленецкий В. С. — Х. : Восточно – региональный центр гуманитарно – образовательных инициатив ; КримАрт, 2004. — 400 с.
146. Зеленецький В. Прокурорський нагляд за виконанням законів при реєстрації джерел інформації про злочини / В. Зеленецький, Л. Лобойко // Вісник прокуратури. — 2002. — № 6. — С. 35—46.
147. Зеленецький В. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів / В. Зеленецький // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 10. — С. 9—13.
148. Прокурорський нагляд в Україні : підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / [І. Є.Марочкін, П. М. Каркач, Ю. М. Грошевой та ін.] ; за ред. проф. І. Є. Марочкіна, П. М. Каркача. — [2-ге вид.]. — Х. : Одіссей, 2008. — 240 с.
149. Кирій Л. Сутність, поняття і значення прокурорського нагляду та судового контролю при вирішенні питання про відмову в порушенні кримінальної справи / Л. Кирій // Підприємництво, господарство і право. —2004. — № 12 . — С. 174—177.
150. Із виступу Генерального прокурора України Олександра Медведька на спільній колегії Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України 27 лют. 2007 р. // Вісник прокуратури. — 2007. — № 8. — С. 3—4.
151. Горбачов В. П. Питання порушення кримінальної справи у проектах нового Кримінально – процесуального кодексу України / В. П. Горбачов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць. — Донецьк, 2004. — № 1. — С. 129—145.
152. Каркач П. М. Органи прокуратури України : [навч.–метод. посіб.] / П. М. Каркач, С. М. Іванов. — Х. : Вапнярчук Н. М., 2007. — 360 с.
153. Маляренко В. Т. Про кваліфікацію діяння при порушенні кримінальної справи / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 39—43.
154. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / Зеленецкий В. С. — Х. : КримАрт, 1998. — 340 с.
155. Кримінально–процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : проект, підготовлений робочою групою, утвореною розпорядженням Голови Верховної Ради України В. М. Литвина від 15 січ. 2003 р. ; внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Г. А. Васильєвим, В. Р. Мойсиком та ін. в порядку законодавчої ініціативи відповідно до статті 93 Конституції України) ; зареєстр. 19 трав. 2003 р. за № 3456-1. — Режим доступу :
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JD2O001I.html
156. Печенкін І. Нагляд за додержанням законів органами внутрішніх справ при прийнятті та вирішенні заяв та повідомлень громадян про злочини / І. Печенкін // Право України. — 1999. —№ 2 . — С. 44—47.
157. Кримінально – процесуальний кодекс України : проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України / відп. за вип. М. М. Михеєнко. — К. : Українська Правнича Фундація ; Право, 1995. — 170 с.
158. Кримінально – процесуальний кодекс України : проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України : за станом на серпень 1996 р. — К. : Право, 1996. — 170 с.
159. Кримінально – процесуальний кодекс України : проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України : за станом на 1 берез. 2000 р. ; внесений у Верховну Раду України народними депутатами України І. Г. Біласом, О. М. Бандуркою та ін. — К., 2000. — 170 с.
160. Середа Г. Прокурорський нагляд за додержанням законів при прийнятті, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини : деякі проблеми правового регулювання / Г. Середа // Право України. — 1999. — № 3 . — С. 18—21
161. Середа Г. П. Організаційно – правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Судоустрій ; прокуратура та адвокатура” / Г. П. Середа. — Х., 2000. — 18 с.
162. Грошевий Ю. Проблеми реформування кримінального судочинства / Ю. Грошевий // Право України. — 2009. — № 2 . — С. 4—10.
163. Прокурорський нагляд в Україні : підруч. / [І. Є. Марочкін и др.] ; ред. П. М. Каркач, І. Є. Марочкін ; Нац. юрид. акад. України. — Х. : Одіссей, 2005. — 240 с.
164. Римарчук О. В. Судовий контроль за провадженням органом дізнання слідчих дій / О. В. Римарук // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 8. — С. 169—173.
165. Кальницкий В. Обоснованность производства следственных действий как предмет судебной оценки / В. Кальницкий // Российская юстиция. — 2003. — № 2. — С. 27.
166. Куценко Д. Виїмка документів, що становлять державну таємницю / Д. Куценко // Право України. — 2007. — № 3. — С. 96—99.
167. Гловюк І. Виїмка документа виконавчого провадження : аналіз новел законодавства / І. Гловлюк // Вісник прокуратури. — 2007. — № 6. — С. 96—99.
168. Козьяков І. Проблеми теорії та практики застосування статей 187-1 КПК України / І. Козьяков // Право України. — 2003. — № 4. — С. 57—62.
169. Козьяков І. Контроль засобів комунікацій в слідчій практиці: проблеми та реальність / І. Козьяков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. — Луганськ, 2003. — Вип. 2. — С. 202—204.
170. Лук'янчиков Є. Д. Правове регулювання зняття інформації з каналів зв'язку / Є. Д. Лук’янчиков // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2004. — № 1. — С. 33—39.
171. Сергєєва Д. Б. Зняття інформації з каналів зв'язку : терміни проведення / Д. Б. Сергєєва // Эволюция уголовного судопроизводства на постсоветском пространстве. — К., 2006. — Кн. 3. — С. 218—219.
172. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства [Електронний ресурс] : постан. Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28 берез. 2008 р. — Режим доступу :
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf
173. Чорнобук В. І. Законність та обґрунтованість процесуальних рішень судді в порядку судового контролю в досудових стадіях кримінального процесу : [монографія] / Чорнобук В. І. — Х. : Право, 2008. — 184 с.
174. Тертишник В. Захист прав нотаріуса у сфері кримінального судочинства / В. Тертишник // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 5. — С. 5—9.
175. Сліпченко В. І. Теоретичні та практичні питання порушення кримінальної справи за заявою юридичної особи / В. І. Сліпченко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. Спеціальний випуск. — Луганськ, 20011. — № 5. — С. 320—324.
176. Римарчук О. В. До питання про виконання доручень та вказівок слідч