ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Яценко Володимир Семенович

УДК 342.5:351.74

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН:
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне
право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник, –
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник
Ковальська Віта Володимирівна

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН ПРОКУРАТУРОЮ УКРАЇНИ…………………………………......11
1.1. Поняття, сутність та види звернень громадян до органів прокуратури…………………………………………………………….…………..11
1.2. Звернення громадян до прокуратури України як форма реалізації їх прав і свобод в адміністративному праві …………………………………….......……...24
1.3. Провадження із звернень громадян органами прокуратури як різновид адміністративного процесу .....................................................................................36
Висновки до першого розділу………………………………...…………………58

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН…………….…60
2.1. Нормативно-правове регулювання діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян ………………………………………………………60
2.2. Повноваження прокуратури щодо розгляду звернень громадян..................72
2.3. Організаційне забезпечення розгляду звернень громадян органами прокуратури………………………………………………………………………....83
2.4. Акти прокурорського реагування на виявлені при розгляді звернень громадян порушення закону……………………………………….………………91
Висновки до другого розділу ……………………………..……………………..103

РОЗДІЛ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ЯК ФОРМА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ З РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН…..……………………………...........................................................107
3.1. Прокурорський нагляд та судовий контроль за дотриманням законності зрозгляду звернень громадян …………………………………………………..107
3.2. Цивільний контроль за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян ………………………………….128
3.3. Відповідальність посадових осіб прокуратури за порушення законодавства про звернення ромадян..…………………………………………………………155
Висновки до третього розділу …………………………………….………….….166

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..……171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………...………………………..…196

ВСТУП

Актуальність теми. Звернення людей до органів влади з питань, які вони вважають важливими для себе і для суспільства, мало місце на початку процесів державотворення. У сучасному суспільстві воно набуло певних організаційних форм і врегульовано в законодавстві, а право на звернення перетворилося в істотну гарантію захисту прав і свобод лю¬дини та громадянина.
Розгляд звернень громадян є формою діяльності прокуратури як правоохоронної інституції. Сприяють зверненням громадян до органів прокуратури особливостями функцій, які покладені на даний правоохоронний орган, а також неспроможністю відповідних посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на належному рівні вирішити різноманітні питання, які порушуються в зверненнях громадян. Слід також підкреслити, що в очах громадян звернення до органів прокуратури традиційно пов’язується із законністю, швидкістю та ефективністю вирішення їх проблем. Тому належний рівень роботи зі зверненнями громадян значною мірою сприяє формуванню позитивного іміджу органів прокуратури. Особливе значення для забезпечення законності у провадженні за зверненнями громадян має реалізація наглядової функції прокуратури.
Сучасний розвиток юридичної науки з пріоритетами прав людини і громадянина зумовлюють необхідність теоретичного і практичного узагальнення результатів досліджень, осмислення стану норм чинного законодавства України, що регламентує діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, та визначення в ньому місця інституту звернень громадян, який повинен впливати на роботу прокуратури з метою її вдосконалення.
Варто зазначити, що загальні проблеми правоохоронної діяльності, теоретичних та практичних питань провадження зі звернень громадян як складової адміністративного процесу в цілому та особливостей його здійснення в органах прокуратури досліджували такі вітчизняні науковці, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, О.М. Клюєв, В.В. Ковальська, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, М.В. Корнієнко, М.Н. Курко, О.М. Музичук, В.І. Олефір,
О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко, М.М. Тищенко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та ін. Однак, незважаючи на інтенсивність досліджень, присвячених різним аспектам зазначеної проблематики, багато її питань дотепер залишаються дискусійними. Це стосується насамперед перегляду державної політики України в галузі реформування органів прокуратури України; відсутності чіткого виз¬начення поняття «звернення»; врегулювання особливостей правовідносин, які визначаються специфікою функцій прокуратури з розгляду звернень громадян, що дає підстави вважати їх або прокурорсько-наглядовими, або судово-процесуальними. Залишаються невирішеними питання визначення стадій роботи зі зверненнями громадян. Іншими словами, відсутній єдиний підхід щодо розуміння сутності і механізмів організації діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян.
Таким чином, необхідність подальшого становлення, розвитку та удосконалення організації діяльності з розгляду звернень громадян в цілому, та органами прокуратури зокрема, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, низка організаційно-правових проблем у сфері прокурорської діяльності обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.10 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 347 від 29.07.2010 р. п.п. 3.1, 3.3, 3.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практики правоохоронної діяльності щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина визначити сутність, особливості та процедури провадження зі звернень громадян в органах прокуратури, тобто сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення її діяльності.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
 з’ясувати поняття та зміст, сутність та особливості провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;
 визначити місце провадження зі звернень громадян у структурі адміністративного процесу;
 охарактеризувати основні види звернень громадян та причини їх надходжень до органів прокуратури;
 розкрити зміст принципів та поняття стадій провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;
 з’ясувати роль та місце прокурора у системі суб’єктів провадження зі звернень громадян, його обов’язки щодо здійснення цього провадження;
 охарактеризувати акти прокурорського реагування на виявленні при розгляді звернень громадян порушень закону;
 визначити систему засобів забезпечення законності здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;
 сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури та удосконалення його правового регулювання.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян.
Предмет дослідження становлять теоретичні та адміністративно-правові аспекти організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Здійснено системний аналіз організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), порівняльно-правовий метод використано для аналізу точок зору вчених щодо проблем реформування адміністративного процесу, визначення його структури, принципів та стадій провадження зі звернень громадян в органах прокуратури (підрозділи 1.3, 2.2), логіко-юридичний – для визначення забезпечення законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень (підрозділи 2.4, 3.1, 3.2, 3.3), системно-структурний – для визначення структури адміністративного процесу та місця прокурора у системі суб’єктів провадження зі звернень громадян (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3), формально-логічний – для формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які прямо або опосередковано регулюють провадження зі звернень громадян (підрозділи 1.3, 2.1, 3.2, 3.3). Статистичний, історичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного супроводження діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян (розділи 1-3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації діяльності із зазначених питань може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів прокуратури, статистичні матеріали, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно дослідити проблемні питання діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
 системно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначаються проблемні правові та організаційні питання діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян, подано авторське бачення шляхів їх вирішення;
 основні елементи організації діяльності органів прокуратури із звернень громадян охарактеризовано у взаємозв’язку його мети і завдань; суб’єктів і об’єктів звернень; механізму взаємодії суб’єктів звернення та прокуратурою; запропоновано шляхи його врегулювання;
удосконалено:
 поняття, зміст, перелік принципів провадження із звернень громадян, визначено його систему, уточнені завдання провадження за зверненнями громадян;
 характеристику правового забезпечення, поняття, ознаки провадження за зверненням громадян в органах прокуратури України; напрямків та форм діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян;
 розуміння сутності, значення та особливостей організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, наслідком чого стало уточнення переліку обов’язків прокуратури щодо розгляду звернень громадян, удосконалення заходів прокурорського реагування на порушення виявленні при розгляді звернень громадян; а також перегляд ролі та призначення цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян;
дістали подальшого розвитку:
 з’ясування сутності і значення діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, визначення його особливостей, що дозволило відмежувати його від звернень громадян до інших органів влади, а також обґрунтовано висновок про доцільність нормативного закріплення завдань прокуратури щодо проваджень із розгляду звернень громадян;
 питання забезпечення організації діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, основну увагу під час якого приділено удосконаленню його структури, а також вирішення низки внутрішньо-організаційних проблем їх діяльності;
 визначення сутності та значення правового регулювання діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у зв’язку з чим удосконалено їх понятійний апарат, перелік спеціальних ознак діяльності прокуратури, у новому аспекті визначено їх значення;
 сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових аспектів організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
- у науково-дослідній сфері – положення і висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового регулювання здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;
- у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, які регулюють як організацію діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, так і діяльності прокуратури в цілому;
- у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративна діяльність ОВС», вони вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме «Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні» (Черкаси, 2011), «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи розвитку» (Київ, 2011), «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011 р.), круглих столах, координаційних нарадах, а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в п’яти наукових статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Список використаних джерел складається із 197 найменувань і займає 25 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - визначення особливостей організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян. У результаті дисертаційного дослідження автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети основні з них такі:
Визначено, що під зверненням громадян до органів прокуратури слід розуміти спосіб ініціювання громадянами в усній або письмовій формі спілкування з органами прокуратури, з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина шляхом владного вирішення питань суспільного, державного, колективного чи особистого життя, що передбачає реагування органів прокуратури на звернення.
Запропоновано класифікацію нормативно-правового регулювання діяльності органів прокуратури із звернень громадян, в основу якої покладений принцип пріоритетів, на: фундаментальну частину тобто норми, що знайшли своє закріплення у Конституції України, та похідну частину - норми, що детально розкривають зміст фундаментальних, у законах та підзаконних актах. Запропоновано здійснити конкретизацію змісту і порядку застосування повноважень з нагляду за додержанням законів у сфері звернень громадян, за допомогою прийняття Генеральним прокурором України відповідної інструкції.
Обґрунтовано положення стосовно того, що принципово важливим для України є вихід на високий рівень у забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, щоб відповідати світовим та європейським стандартам. Інститут звернення громадян набуває особливого значення, оскільки по-перше, сприяє реальній участі в державному та суспільному житті кожного громадянина, по-друге, зростанню психологічної впевненості громадян у можливості впливати на хід подій у суспільстві, по-третє, є важливим показником настрою громадської думки з конкретного питання. Крім того, звернення громадян є також засобом впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, установ, організацій, незалежно від форм власності, підприємств, посадових осіб для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Окреслені умови законності рішень і дій прокуратури при здійснення нагляду і реалізації інших функцій у сфері звернень громадян: а) правильна юридична оцінка порушень норм матеріального права; б) додержання процесуальних норм при з'ясуванні фактичних обставин юридичної справи; в) адекватність використаних у діяль¬ності прокуратури засобів реагування характеру правопорушень.
Обґрунтовано положення стосовно того, що принципово важливим для українського суспільства є реформування з визначенням правового положення органів прокуратури як середньої ланки між судовою і виконавчою владою, підпорядковану безпосередньо Президенту. Таке положення надасть можливість незалежно здійснювати контроль за законністю, зокрема, у сфері звернень громадян.
Окреслено комплекс елементів цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян. Об'єктом цивільного контролю є органи прокуратури, предметом - діяльність органів прокуратури з питань забезпечення законності при розгляді звернень громадян. Суб'єктами цивільного контролю за діяльністю органів прокуратури є: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; центральні та місцеві органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; судові органи України; громадяни України та громадські організації; засоби масової інформації.
Охарактеризовані особливості цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян: 1) є різновидом державного контролю; здійснюється систематично (постійно); 2) є механізмом участі цивільних органів у здійсненні функції контролю; 3) здійснюється системою законодавче визначених суб'єктів, основні повноваження яких закріплені у спеці¬альному Законі України - «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохорон¬ними органами держави»; 4) суб'єкти цивільного контролю мають обмежені кон¬трольні повноваження; 5) у переважній більшості випадків рішення суб'єктів цивільного контролю носять профілактичне спрямування; 6) основною метою цивільного контролю є підвищення ефективності діяльності органів прокуратури щодо забезпеченням законності під час розгляду звернень громадян; 7) основним завданням є аналіз, перевірка (спостереження) та спрямування діяльності підконтрольних суб'єктів відповідно до їх завдань та встановлених приписів (норм права, вимог, правил, стандартів тощо); 8) призначенням: виявлення фактичного стану справ у діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян; виявлення, попередження, припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності; 9) має зовнішню спрямованість, оскільки здійснюється органами (посадовими особами), які не входять до організаційно-штатної структури органів прокуратури, які перевіряються;
10) здійснюється стосовно організаційно не підпорядкованих суб'єктів у чітких правових рамках.
Визначено два напрямки гарантій законності в діяльності прокуратури у сфері звернень громадян: за¬гальні і спеціально-юридичні. Загальний характер мають гарантії: економічні; політичні; ідеологічні. Спеціально-юридичний характер мають гарантії: практичного застосування взаємопов'язаних засад організації і діяльності прокуратури, як гласної, єдиної і централізованої, незалежної у здійсненні повноважень та проведення цих засад у життя; оптимального визначення правового статусу прокуратури та її функцій, конкретизація повноважень та процесуального порядку їх застосування; упорядкування законодавства, за додержанням і правиль¬ним застосуванням якого здійснюється прокурорський нагляд; удосконалення організаційно-правових форм відомчого та судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень і дій поса¬дових осіб прокуратури.
Зроблено висновок, що організаційні аспекти діяльності органів прокуратури пов'язані із суто організаційною роботою забезпечення звернення громадян, яка не потребує чіткого юридичного оформлення, не пов'язана із здійсненням юридично значущих дій, що спричиняють правові наслідки. Аргументовано, що до організаційних аспектів діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян доцільно віднести: 1) аналітичну роботу; 2) роботи з планування; 3) проведення нарад, зборів трудового колективу, інших подібних масових заходів внутрішньо-організаційного спрямування; 4) діловодство; 5) забезпечення управління органами прокуратури (інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); 6) надання методичної допомоги підпорядкованим підрозділам.
Визначено, що повноваження прокурора у сфері звернень громадян за змістом і призначенням створюють основні групи повноважень щодо: 1) виявлення порушень закону, причин порушень і умов, що їм сприяють; 2) усунення порушень закону, причин і умов, які їм сприяли; 3) притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Удосконалено визначення понять:
• правові засобами прокурорського реагування на виявлені при розгляді звернень громадян порушень закону – це передбачені законом форми фіксації та реалізації повноважень прокурора у сфері звернень громадян, спрямовані на усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють.
• прокурорсько-наглядова діяльність із забезпечення прав і свобод громадян - це сукупність організаційно-правових заходів, які забезпечують повноцінну діяльність прокуратури при здійсненні покладених на неї обов'язків у сфері нагляду за зверненнями громадян.
• судовий контроль за дотриманням законності з розгляду звернень – це вид неупередженого та ефективного контролю, який об’єднує ос¬новні риси судової влади і ознаки юрисдикційної діяльності органів держави (забезпечує панування права в ході розв’язання юридичних конфліктів між громадянами та посадовими особами, уповноваженими розглядати звернення, і застосовує передбачені законодавством санкції).
• правоохоронна діяльність органів прокуратури - це вид державної діяльності, що здійснюється працівниками органів прокуратури з метою охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, попередження і припинення правопорушень, притягнення винних до відповідальності, охорони, захисту і відновлення прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
• інститут провадження за зверненнями громадян до органів прокуратури України є комплексним правовим інститутом прокурорсько-наглядового права, який має процесуальний характер й спрямований на врегулювання відповідної юрисдикційної діяльності.
Сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових аспектів організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення : кодекс Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - № 51.- Ст.1122.
3. Кодекс адміністративного судочинства України : кодекс Верховна Рада України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради. - 2005.- № 35-36. - Ст.446.
4. Кримінальний кодекс України: кодекс Верховна Рада України від 05.04.2001р. № 2341 - ІІІ // Відомості Верховної Ради. - 2001.- № 25-26.-Ст.131.
5. Кримінально-процесуальний кодекс України: кодекс Верховної Ради Української РСР від 28.12.1960р. // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.2.0.
6. Податковий кодекс України: кодекс Верховна Рада України від вiд 02.12.2010р. №2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011.- № 13-14, № 15-16, № 17.- ст.112.
7. Цивільний кодекс України: кодекс Верховна Рада України від 16.01.2003р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради. - 2003.- № 40-44.-Ст.356.
8. Цивільно-процесуальний кодекс України: кодекс Верховна Рада України від 18.03.2004р. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради. - 2004.- № 40-41, № 42. - Ст.492.
9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997р. №280/97-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1997.- № 24.-Ст.170.
10. Про охорону здоров’я : Закон України від 19.11.1992р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 4. - Ст. 19.
11. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996р.
№ 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.
12. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22.02.2000р.
№1489-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000.- № 19.- Ст. 143.
13. Про громадянство України : Закон України від 18.01.2001р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 9. - Ст. 342.
14. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991р.// Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №53.- Ст. 793.
15. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України від 07.04.2011р. № 3206-17. // Голос України від 15.06.2011р.- № 107.
16. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19.06.2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- № 46.- Ст. 366.
17. Про державну податкову службу : Закон України від 04.12.1990р. №509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР.-1991.- № 6.- Ст. 37.
18. Про доступ до судових рішень : Закон України від 22.12.2005р.
// Відомості Верховної Ради України .- 2006.- №15.- Ст. 128.
19. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №48. - Ст. 651.
20. Про Конституційний суд України : закон України від 16.10.1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. – Ст. 272.
21. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999р. // Відомості Верховної Ради. - 1999. - № 20-21. - Ст.190.
22. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30 червня 1993р. // Відомості Верховної Ради. -1993. - № 35. - Ст. 358.
23. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України від 15.12.1993р.№ 3687-XII // Відомості Верховної Ради. - 1994. -№ 7. - Ст.32.
24. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.1993р.№ 3689-XII // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 7. - Ст.36.
25. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15.12.1993р.№ 3688-XII // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 7.- Ст.34.
26. Про статус депутатів місцевих рад: Закону України від 11.07.2002р, № 93-IV // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 40. - Ст.290.
27. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992р, № 2790-XII // Відомості Верховної Ради .-1993.-№3.-Ст.17.
28. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997р.№ 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1998. -
№ 20. - Ст.99.
29. Загальна декларація прав людини (Док.ООН/PES/217 А) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-2001.-№11: Законодавство України про громадянство. - 416с.
30. Конвенция о защите прав человека и основных свобод (от 04.11.1950г.) с Протоколами № 1,4,7. // Действующее международное право. В 3-х томах. Составили Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова. Том 2. - М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1999. - 832 с.
31. Європейська хартія місцевого самоврядування : хартія Мiжнароднi органiзацiї та союзи від 15.10.1985р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002, 00,10.
32. Конвенція про захист прав людини та основних свобод : Конвенція Мiжнароднi органiзацiї та союзи від 04.11.1950 // Голос України. - 2001. - № 3.-(10.01.2001).
33. Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування: Указ Президента України
від 07.02.2008 року № 109/2008 // Офіційний вісник України. - 2008 р. - № 10.- Ст. 239.
34. Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 р. № 611 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=611-93-%EF.
35. Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади та місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. № 348 // Офіційний вісник України - 1997 р.- № 16.- Стор. 85.
36. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України № 2 від 28.10.2002 р.// uazakon.com.
37. Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 28.12.2005.- № 9гн-2005.//zakon.nau.ua.
38. Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України: Наказ ГПУ від 19.03.2005 р. № 1.// zakon.nau.ua.
39. Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги у кримінальних справах: наказ Генерального прокурора України від 05.05.2011р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html.
40. Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом: наказ Генерального прокурора України від 30 грудня 2010 р. № 1/2 // gp.gov.ua/ua/gl.html.
41. Про Регламент Генеральної прокуратури України: Наказ ГПУ від 20 вересня 2001 року № 43// goszakupki.com.ua/zakon.
42. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" Рішення вiд 30.10.1997 № 5-зп // Офіційний вісник України - 1997 р., № 46, стор. 126, код акту 4310/1997.
43. Авер'янов В. Б. Державне управління: теорія і практика. / В. Б. Авер'янов, А. В. Омельченко, В. М. Шаповал і ін. — К : Юрінком Інтер, 1998. — 432 c.
44. Административное право : учебник / Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н.. - 3-е изд., пересмотр. и доп. - М.: Норма.- 2008. - 816 с.
45. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у двох томах: том 1. Загальна частина / ред. колегія: Авер’янов В.Б. (голова). - К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с.
46. Адміністративне право України: підручник / Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Дьяченко О. В. та ін..; За ред. Битяка Ю. П. - К. : Юрінком Інтер,2005. – 544 с.
47. Алексеев В. Б. Миронова Е. А. Процессуальные формы надзорной деятельности прокуратуры // Конституционная законность и прокурорский надзор. Сб. статей. НИИ при Ген. Прок-ре Рос. Федерации. - М. : 1997. -
С.105-109.
48. Алексеев В. Б., Колибаб К. Е. Процесуальний статус прокура¬тури й судебная власть. // Организация управлення в органах прокуратури. сб. научн. трудов. - М. : НИЙ при Ген.
49. Алексеев С. С. Государство и право / С. С. Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1996. — 190 с.
50. Алексеев С.С. Общая теория права. -Т.2 М. : Юрид.лит.,1982. - 360с.
51. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебн. - М., 1997. - С. 118-124.
52. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. -М. “Теис”.- 1994. Часть 1. - 269 с.
53. Алистратов Ю.Н. Право граждан на обрашения в государствешіьіе органи й органи местного самоуправления в услови-ях становлення демократического государства: Дисс. канд. юрид. наук. М., 1995.
54. Ардашкин В.Д. К теории правоохранительного механизма // Правоведение. - 1988.- № 1. - С.1-7.
55. Атаманчук. Г. В. Власть и управление в предмете административного права / Г. В. Атаманчук // Административное и информационное право (состояние и перспективы развития). — 2003. — С. 9–16.
56. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник.- Харків: Ун-т внутр..справ, 1998. – 480 с.
57. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навч. закл. - К. : ЛітераЛТД. - 2002. - 288 с.
58. Бандурка О.М. Прокуратура: думки про її реорганізацію // Право України. - 1995. - № 8. - С.40-43.
59. Бандурка А.М., Бессмертний А.К. Судебные правоохранительные органы. - Харьков: Эспада,1999. – 220 с.
60. Басков В.И. Курс прокурорского надзора.- М.: Зерцало. - 1998. - 468с.
61. Бачило И. Л. Еще раз о сути административной реформы в России / И. Л. Бачило // История становления и современное состояние исполнительной власти в России. — М. : Новая правовая культура, 2003. — С. 13–24.
62. Березовская С.Г. К проблемам развития общего надзора прокуратуры в СССР // Сов. Гос. и право. - 1977. - № 9. - С.111-116.
63. Берензон Н.Д., Давиденко Л.М., Долежак В.В., Кенжаев С.К. Анализ районным городским прокурором правонарушений преступног характера.-учебное пособие. - Харьков, 1981. - С.10-11.
64. Берідзе М.Н. Адміністративно-правові засади провадження із звернень громадян в органах прокуратури: автореферат канд. юр. наук.- Харків. - 2005. - 20с.
65. Білоконь М.В. Державнне управління у сфері охорони громадського порядку: Монографія.-Харків: Вид-во Нац.ун-ту внутр..справ,2004. - 700с.
66. Бородін Л.І. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : монографія. – Херсон : ОЛДІ-плюс, 2003. -
220 с.
67. Бочкова Т А. Предложения, заявления й жалобьі как следствие охраньї прав граждан й обеспе-чения законности: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук. - Свердловск, 1966. - С. 15.
68. Брынцев В.Д., Чернухин В.Г. Судебный контроль / теория и практика/ - Х. : Ксилон, 2001. - 204 с.
69. Бурдоль Ю. П. Удосконалення законодавства про прокуратуру: загальні проблеми нормативного регулювання та систематизації законодавства// Систематизація законодавства в Україні: про¬блеми теорії і практики. Мат-ли міжн. наук. - практ. конф. - К.: Інститут зак-ва Верх. Ради України, 1999. - С. 424-427.
70. Бурмистров К. Протест – акт прокурорского надзора // Соц. Законность.-1972. - № 4. - С.55-56.
71. Быкова Т.А. Предложения, заявления й жалобу как средства охраньї прав граждан й обеспечения законности в государственном управлений: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Свердловск, 1966. – 182 с.
72. Важенов В.А., Агафонов Ю.А. Участив прокуратури в право-охранительной деятельности // Акт. проблемьі деятельности прокуратури. Сб. научн. трудов. - М.: НИЙ при Ген. проку-ратуре Рос. Федерации, 1994. -
С. 84-91.
73. Васильєв Г. Деякі питання розвитку правоохоронної системи // Вісник прокуратури. - 1999. - № 2. - С. 42-46.
74. Великий тлумачний словник сучасної укр. мови. /Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. - 1440с.
75. Винокуров Ю.В. Принцип повышения эффективности общего надзора военной прокуратуры. : автореф. дис. д-ра юрид. Наук.-М.,1991. -
С.34-35.
76. Войков А., Скворцов К., Рябцев В. Проблеми развития правового статуса российской прокуратури (в условиях переходного периода)// Уголовное право. - 1999. - № 2. - С. 3-29.
77. Вопленко Н.Н. Ошибки в правоприменении: понимание и виды // Сов. Гос. И право. - 1981. - № 4. - С.38-45.
78. Вопленко Н.Н. Теоретические проблемы режима законности в применении норм права: Автореф. Дисс.канд.юрид.наук.-М. - 1984. - 32 с.
79. Гаращук В.М. Загальні риси громадського контролю в державному управлінні // Проблеми законності. - 2002. - Вип .56. - С.88-93.
80. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Худож.-оформлювач О.Агєєв.-Харків: Фоліо, 2002.-176 с.
81. Горпенюк А. Координаційна роль органів прокуратури /
А. Горпенюк, О. Темніков //Вісник прокуратури. - 2009. - № 2. - С.56-61.
82. Гражданское право: Учебн. - Ч. І / Под ред. А.П. Сергеева,
Ю.К. Толстого. - М., 1997. - С. 268-269.
83. Григоренко В.Н. К вопросу о пределах общего надзора // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. - Вып. 118.-М.,1989. - С.23.
84. Грошовой Ю.М. Нор В.Т. Мораль и уголовно-процесуальная деятельность // Проблемы соц. законности.- Вып,17.-Харьков:1986. - С.58-64.
85. Давиденко Л., Каркач П. Питання організації роботи та управління в органах прокуратури // Вісник прокуратури. 2002. № 4.
86. Давыденко Л.М. и др. Организация работы районной (городской) прокуратуры. X., 1994.
87. Державне управління: Навч. посіб. / Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю.; За ред. Мельник А.Ф.-К.:Знання-Прес, 2003. – 343 с.
88. Державне управління: Навч. посіб. / Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю.; За ред. Мельник А.Ф.-К.:Знання-Прес, 2003. – 343 с.
89. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. Авер’янова В.Б..-К.:Факт, 2003.-384с.
90. Долежан В. Актуальні проблеми зі зверненнями громадян в органах прокуратури // Вісник Академії прокуратури України. - 2006. - № 2. - С.53-58.
91. Долежан В.В. Деякі аспекти співвідношення судової і прокурорської компетенції // Правова система України: теорія і практика. Матеріали наук-практ. конф-ї. - К.: 1993. - С. 383-385.
92. Долежан В.В. Проблемы компетенции прокуратуры. дис. д-ра юрид.наук. - М.,1991. - С.206-207.
93. Долежан В.В. Проблемы компетенции прокуратуры: / Автореф. дис.. докт. юрид. наук. - М. : НИИ Прокуратуры Союза СССР, 1991. - 42с.
94. Долежан В.В. Содержание и структура прокурорско-надзорного процесса // Закон Украины «О прокуратуре»: теория и практика его применения. Харьков: Кратк. тезисы докл-в и научн. сообщений респ. научн.-практ. конфер-и, 1992. - С.13-16.
95. Долежан В.В. Шляхи конкретизації представницької функції прокуратури у майбутньому законі України "Про прокуратуру"// Проблеми організації прокуратури і оптимізації її діяльності в сучасних умовах: 36. наук, праць. - Харків: ШК Ген. прокуратури України, 1998. - С. 184-188.
96. Драговоз В. Взаємодія суду та прокуратури в кримінальному судочинстві / В. Драговоз //Вісник прокуратури. - 2006. - № 8. - С. 26-31.
97. Жученко Д. Вплив прокурора на порушення судами законних прав та інтересів учасників судового розгляду// Вісник прокуратури. - 2001. - №2. - С. 78-80.
98. Звирбуль В.К. Деятельность прокуратури по предупреждению преступности. Научнне основи. - М.: Юрид. лит., 1971. - 166 с.
99. Звирбуль В.К. Перспективи развития прокурорского надзора в правовом государстве// Сов. гос. й право. - 1990. - №9. - С. 53-59.
100. Іванов В.Ф. Законодавство про засоби масової інформації. Україна та зарубіжний досвід. - К. : Вид. центр Київського університету, 1999. – 188 с.
101. Іспанська Конституція //http://vivovoco.rsl.ru/VV/LAW/SPAIN.HTM.
102. Карасева М.В. Конституционное право граждан СССР на обжалование. - Воронеж, 1989. – 194 с.
103. Кіщак Ю., Козаченко О, Міняйло М. Вдосконалення механізму розгляду звернень громадян // Право України. - 2004. - № 1. - С. 119-124.
104. Клигман А. В прокуроры – через квалификуционный отбор // Российская юстиция. - 1995. - № 2. - С.38-44.
105. Клочков В. Акти реагування прокуратури на встановлені порушення прав і свобод громадян / В. Клочков //Міліція України. - 2010. - № 1 . - С.26-27.
106. Ковальчук І. Прокурорський нагляд за додержанням законів про звернення громадян: теоретичні і організаційно-методичні питання// Південноукраїнський правовий часопис. - 2007. - № 4. - С.91-95.
107. Козлов А.Ф. Компетенция прокуратуры СССР // Компетенция прокуратуры СССР: Межвуз сб.научн.трудов. Свердловск: Свердл. юрид. инст-т, 1985. - С.4-17.
108. Козьяков І.М. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю за законністю оперативно-розшукової діяльності: дис. канд. юрид. наук спеціальність: 12.00.10 - судоустрій; прокуратура та адвокатура. /
І. М. Козьяков. - Х.- 2001. - 272 с.
109. Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги - новий інститут адміністративного права // Право України. - 2001. - № 5. - С. 30-34.
110. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник. - К., 1999. – 772 с.
111. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.:Юрінком Інтер, 1999. - 736 с.
112. Кампо В. Українські реформи: політика і право. - К. : 1995. - 30 с.
113. Ковальська В. В. Організаційно-правові засади діяльності міліції в системі правоохоронних органів держави : монографія / В. В. Ковальська. — Х. : Вид-во Золота миля, 2008. — 504 с.
114. Конституція Італійської Республіки // http://www.italyproject.ru/official_constitution2.htm.
115. Крупчан О. Д. Організація виконавчої влади : монографія / О. Д. Крупчан. — К. : Вид-во УАДУ, 2001. — 132 с.
116. Корнякова Т.В. Актуальні проблеми координаційної діяльності прокуратури / Т.В. Корнякова //Право України. - 2004. - № 9. - С.13-16.
117. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: дис. канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.10 – судоустрій, прокуратура та адвокатура. / Т.В. Корнякова. – Одеса, 2004. –
214 с.
118. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та їх роль у здійсненні правосуддя // Право України.-2000.-№6. - С.34-35.
119. Косюта М. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства Одеса, 2002.
120. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: дис. ... докт. юрид. наук за спеціальністю 12.00.10. - Судоустрій, прокуратура та адвокатура / Косюта М.В. - Х., 2002. - 467 с.
121. Косюта М.В. Прокуратура України: Навчальний посібник. – Одеса : Юридична література. - 2002. – 312 с.
122. Косюта М.В. Роль прокуратури у забезпеченні законності при провадженні у справах про адміністративні правопорушення// Проблеми права на злані тисячоліть. Мат-ли міжн-ї наук, практ. конф-ї. Дніпропетровськ: 2001. - С. 434-437.
123. Краснова Л.И. Обеспечение законности актов органов управления средствами общего надзора прокуратуры. Автореф. Дис.канд..юрид.наук.-М.,1988. – 22 с.
124. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки.-М.: Юрид.лит.,1988. – 319 с.
125. Ломовський В.Д. Прокурорское надзорное правоотношение .- Ростов: изд-во Ростовского ун-та. - 1987. – 186 с.
126. Малиновський В.Я. Державне управління: навчальний посібник. –Луцьк : «вежа», 2000. - 558с.
127. Маляренко В., Пилипчук П.. Межі судового контролю за до¬держанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи // Право України. - 2001. - №4. - С. 40-44.
128. Марцеляк О. В. Контрольно-наглядові органи в конституційному механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України / Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Харків: Нац. юрид. академія, 1997. – 22 с.
129. Меградзе Л.В. Рассмотрение жалоб й заявлений граждан в районной (городской) прокуратуре // Вестник Моск. ун-та. - 1980. - № 1. -
С. 52-57.
130. Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. - 1998. - № 4. - С.2-6.
131. Мелкумов В.Г. Некоторые тенденции совершенствования прокурорского надзора. - Душанбе: Инфон, 1969 .- 100 с.
132. Михайленко А.Р. Правовое регулирование деятельности прокуратуры Украины по обеспечению законности // Правоведение. - 1994. -
№ 1. – С. 62-74
133. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: автореф дис. докт. юрид. наук: спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. / М. І. Мичко. – Харків, 2001. – 38 с.
134. Мичко М.І. Прокуратура та інші органи обвинувачення в країнах світу: навчальний посібник / М.І. Мичко. – Донецьк: ДЮІ, 2010. – 417 с.
135. Мичко М.І. Функції та організаційний устрій прокуратури. Наук, видання. Донецьк, 2001. – 214 с.
136. Мудров А.Н. О неприродных функциях (так у тексті – М.К.) и мнимых полномочиях прокуратуры / А.Н. Мудров // Актуальн.проблемы гос. и права : Сб.научн.трудов юрид.фак–та Одесск.гос. ун–та им. И.И. Мечникова. – 1994. –Вып. 1. – С.66–71.
137. Николаева Л.А. Прокуратура и законность в советском государственном управлении. - Л.,1978. - 514 с.
138. Николаева Л.А. Теоретические и практические проблемы обеспечения законности в советском государственном управлении органами прокуратуры и суда. Автореф. дис.канд. юрид. наук.- М.-1973. – 22 с.
139. Новий тлумачний словник української мови.-Т. 3 К.:Аконіт, 1999.-928 с.
140. Новиков С.Г. К вопросу о теоретическом обеспеченности деятельности прокуратуры // Научн. инф. по вопр. Борьбы с преступностью.-№62.-М.:1980. - с.47-60.
141. Новоселов В.И. Основные требования культуры работы органов прокуратуры // Вопросы теории и практикипрок. Надзора. Межвед. Научн. Сборник. Изд-во саратовського юрид. Инстит-та. - Саратов,1974.-с.146-154.
142. Нор В.Т. Правосуддя в умовах формування Української правової державності: проблеми формування суверенної Української держави // Вісник Львівського ун-ту.-Сер. Юрид.Вип.3.-1993. - С.72-75.
143. Нор В.Т. Юридическая этика и формирование профессиональных качеств работников правоохранительных органов // Вестник Львовского ун-та.- Сер. Юридич.-Вып.24, 1986. - С. 64-65.
144. Основи конституційного права України: Підручник / За ред. Копєйчикова В.В.. - К.:Юрінком Інтер,1998. – 288 с.
145. Петрухин И.Л.Правосудие: время реформ.-М.:Наука,1991. - 125 с.
146. Пешков А.Б. Проблемы административно-правового метода регулирования советских общественных отношений. – Иркутск: Изд-во Иркутского гос. ун-та, 1974. – 180 с.
147. Плевако Л.В. Органы прокуратуры в государственном механизме Российской Федерации: Историко-теоретический аспект: дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 . / Л. В. Плевако - СПб.: , 2002 - 212 с.
148. Плішкін В.М. теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка.-К.: НАВСУ, 1999.-702 с.
149. Полюхович В. Адміністративно-правовий захист особи у відносинах з органами державної вла¬ди // Право України. - 2003. - № 5. -
С. 41-47.
150. Полянський Ю.Є. Акти прокуратури: підготовка і внесення : навч. посіб. / Ю. Є. Полянський, В. В. Долежан. – О. : Юрид. літ., 2003. – 248 с.
151. Попов Л.Л. Шергин А.П. Управление. Гражданин. Ответственность (сущность, применение и эффективность административных взысканий). -
Л. : «Наука», 1975. – 250 с.
152. Прокуратура України: Академічний курс: підруч. / за заг. ред.
.В. Сухоноса – Суми: Університетська книга, 2005 . – 566 с.
153. Прокуратура як гарант законності у державі. // Вісник прокуратури. - 2003. -№12(30).
154. Протасов В.Н. Процессуальные механизмы в правовом регулировании социалистических общественных отношений // Сов. гос. и право. - 1983. - № 3. - С.120-125.
155. Пшонка А.В. Дисциплінарна відповідальність прокурорів : автореф. дис. канд. юрид. наук. - Харків. - 2006. – 22 с.
156. Ремнев В.Й. Право жалобы в СССР. - М.: Юрид. лит., 1964. – 194 с.
157. Реформування органів прокуратури України: проблеми та перспективи. Міжнародна науково-практична конференція. //www.gp.gov.ua/ua/conferences_seminars.
158. Розенфельд В.Г. О функциях и организации деятельности прокуратуры Розенфельд В.Г., Фролов А.В. // Журнал российского права. - 1999. - № 2. – С.62-68.
159. Розенфельд В.Г., Серегина В.В. Административное принуждение. Учеб. пособие. – Воронеж. 1996. – 213 с.
160. Руденко Н. Общий надзор прокуратуры: проблемы реформирования / Руденко Н. //Підпрємництво, господарство і право. - 2001. - №10. - С.88-91.
161. Савицкий М.В. Очерки теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. / М.В. Савицький. - М., 1975. – 116 с.
162. Сірик Д. Порівняльний аналіз засад правового регулювання провадження за зверненнями громадян//Вісник прокуратури. - 2007. - № 3. -
С. 45-49.
163. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер.з рос.- Харків: Консум, 2001. – 656 с.
164. Стефанюк В.С. Адміністративний процесуальний кодекс України. Яким йому бути? // Право України. - 1999. - № 12. - С. 15-20.
165. Стефанюк В.О. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні // Верховного Суду України. - 2000. - №6. - С. 6-8.
166. Стефанюк В.С. Проблеми конституційного та адміністративного правосуддя при застосуванні норм Конституції України та інших законів // Право України. - 2002. - № 2. - С.3-6.
167. Субботин Е.А. Тактика общенадзорных действий прокурора : уч. пос. - Харьков. - ИПК Ген. Прокуратуры Украины. - 1993. – 32 с.
168. Судово-правова реформа: потрібні відчутні зрушення. Виступ Пре¬зидента України Леоніда Кучми на ІУ з'їзді суддів України 15 грудня 1999 року // Юрид. вісник України. - 1999. - 23-29 груд.
169. Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності // Право України. - 2000. - № 6. - С.10-13.
170. Тацій В. Прокуратура в системі поділу влад // Вісник прокуратури. - 1999. - № 2. - С. 21-26.
171. Теория государства й права. Курс лекций / Под ред, Матузова Н.Й. й Малько А.В. М, 1997. 201 с.
172. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины, проблемы теории и пути совершенствования. — Х.: Изд-во НУВД, 1998. – 268 с.
173. Тлумачний словник української мови / Укладачі Ковальова Т.В., Коврига Л.П. X., 2005. – 762 с.
174. Українська асоціація прокурорів забезпечує навчання працівників прокуратури України щодо положень та практики застосування Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод // uap.org.ua/ ua/news/education/index.html.
175. Философский энциклопедический словарь. - М. : Инфа. - 1998. -
576 с.
176. Філін Д.,Бігун О. Судова влада: шляхи реформування // Право України. - 1999. - № 3. - С.110-111.
177. Цивільний контроль за діяльністю міліції: організаційно-правові питання. Науково-практичний посібник / за заг. ред. Іншина М.І., Музичука О.М., Веприцького Р.С. – Харків : вид-во Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – 206 с.
178. Шалумов М.С. Проблемы функционирования Российской прокуратуры в условиях формирования демократического правового государства : дис. ...докт. юрид. наук / Шалумов М.С. – Екатеринбург, 2002. – 406 с.
179. Шалумов М.С. Прокурорский надзор и государственный контроль за исполнением законов: разграничение компетенции и ответственности // Государство и право. - 1999. - № 1. - С. 79-85.
180. Шевченко Є. Актуальні питання забезпечення прав громадян на звернення // Вісник прокуратури. - 2002. - № 1. - С. 45-51.
181. Шевченко Є. Реалізація конституційних прав громадян на звернення потребує удосконалення // Право України. - 2002. - № 3. - С. 106.
182. Швець М. Я. Правова інформатика: системна інформатизація законотворчої, правозастосовсовчої, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності в Україні : монографія / М. Я. Швець, Р. А. Калюжний. — Ужгород : ІВА, 2003. — 168 с.
183. Шемшученко Ю., Авер’янов В. Людина і реформування адміністративного права // Урядовий кур’єр. - 2000. - № 53. - 23 березня.
184. Шергин А.П. Административная юрисдикция. - М.: Юрид. лит.- 1979. - 143 с.
185. Шинд В.М., Михайлов В.П. Организация труда в районной (городской) прокуратуре. - М.,1975. – 178 с.
186. Шишкін В. Прокуратура і правосуддя в суверенній Україні // Право України. - 1992. - №1. - С. 6-8.
187. Шобухин В. Возникновение и историческое развитие прокурорского надзора в России / В. Шобухин //История государства и права. - 2007. - №14. - С. 15–18.
188. Шобухин В.Ю. Правовой статус прокуратуры и прокурорский работников Российской Федерации: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Шобухин В.Ю. – Екатеринбург.- 2005. - 239 с.
189. Шумський П.В. Прокуратура України : навч. посібник для студ. юрид. вузів та фак. / П. В. Шумський. - К.:Вентурі, 1998. - 336 с.
190. Шумський П.В. Прокуратура. Гарантія свободи проти сваволі // Віче.-1997. - № 2. - С.48-55.
191. Щур В.Ф. Про значення конституційного статусу прокуратури // Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави. матеріали наук-практ.конф-ї. К.: Ген. прокуратура України, 1996. - С.34-37.
192. Юридична енциклопедія : в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко. - К.: Укр. енцикл., 2001.-Т.3: К-М. – 792 с.
193. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко. - К.: Укр. енцикл., 2002. - Т.4: Н-П. – 720 с.
194. Якимчук М.К. Організаційно-правові основи управління в органах прокуратури України : Дис. ... докт. юрид. наук. Чернівці, 2002. – 382 с.
195. Ярмаки Х.П. Волобоєва О.В. Поняття «адміністративна скарга // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 3. - С.33-39.
196. Ярмакі Х.П. До питання про звернення громадян // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - № 1. - С.46-52.
197. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самовряду