ОРГАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ СЛУХАЧІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Краткое описание

Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди

На правах рукопису

Хлєбнікова Таліна Миколаївна

УДК 343+378.14

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ СЛУХАЧІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
доктор педагогічних наук, професор
член-кореспондент АПН України
Лозова В.І.

Харків – 2008

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ СЛУХАЧІВ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ТА ПРАКТИЦІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 14
1.1 Сутність особистісно орієнтованого навчання 14
1.2 Особливості організації особистісно орієнтованого навчання
в системі післядипломної освіти 25
1.3 Етапи організації особистісно орієнтованого навчання в умовах післядипломної педагогічної освіти 43
1.4 Критерії якості навчання слухачів та розробка кваліметричної
моделі оцінки якості післядипломної освіти 56
Висновки до першого розділу 73
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ОСНОВНИХ
ЕТАПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО
НАВЧАННЯ СЛУХАЧІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ 75
2.1 Загальні питання організації й проведення експериментальної
роботи 75
2.2 Реалізація етапів організації особистісно орієнтованого
навчання слухачів у системі післядипломної освіти 79
2.2.1 Діагностика соціально – педагогічного досвіду слухачів 79
2.2.2. Організація диференційованого навчання на основі індивідуальних освітніх программ 97
2.2.3. Аналітично – корекційний етап 125
2.3 Аналіз результатів дослідження 137
Висновки до другого розділу 170
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175
ДОДАТКИ 211

ВСТУП

Центральним положенням, визначеним у Національній доктрині розвитку освіти України, є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя. Становлення національної системи освіти об’єктивно пов’язане з критичним аналізом, модернізацією та розбудовою як середньої, вищої, так і післядипломної освіти педагогів, тобто освіти дорослих, фахівців, які мають вищу освіту, певний професійний та життєвий досвід.
Післядипломна освіта в сучасному суспільстві розглядається як цілеспрямована, спеціально організована й керована система перманентного формування соціального досвіду суб’єкта, як об’єктивна умова для розвитку суспільства відповідно до соціальних потреб. Формування педагога ХХІ століття, здатного здійснювати професійну діяльність, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, забезпечувати розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх потреб, забезпечення професійно-особистісного розвитку на засадах особистісної педагогіки є метою післядипломної педагогічної освіти.
Проблема післядипломної освіти знайшла своє відображення в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст., Концепції післядипломної освіти України, проекті Положення про післядипломну освіту [215, 148]. У цих документах визначаються основні складові післядипломної освіти: перепідготовка (отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду), спеціалізація (набуття особистістю здатності виконувати основні завдання та обов’язки в межах спеціальності), розширення профілю (підвищення кваліфікації – набуття особистістю здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності), стажування (набуття особистістю досвіду виконання завдань і обов’язків з певної спеціальності).
Теорія й практика післядипломної освіти розглядається М. Дробноходом [95], В. Краєвським [153],С. Крисюком [159, 160, 161], Л. Ніколаєнко [221, 222], Н. Протасовою [264, 265], В. Семиченко [289, 290, 291] та іншими.
Науковим основам професійно-педагогічної освіти й формування особистості сучасного педагога присвячені роботи О. Абдуліної [1], І. Зязюна [117], Н. Ничкало [219, 220], В. Олійника [226, 227], О. Пєхоти [241-243], О. Савченко [284, 285] та інших.
Окремі питання підвищення професійної компетентності педагога розглядаються в дисертаційних дослідженнях В. Дивак [90], Л. Зазуліної [102], О. Козлової [142], В. Мельник [198], Л. Паращук [235], М Чобітько [362] та інших .
Особливого значення набуває врахування в процесі навчання суб’єктивного досвіду особистості й організація навчального процесу на основі особистісного підходу. Особистісний підхід розглядається в дослідженнях як пріоритетна ідея педагогічної науки, як сукупність концептуальних уявлень, принципів, цільових установок, орієнтацій, психодіагностичних та психодидактичних засобів, що сприяють глибокому й повноцінному розумінню особистості людини і на цій основі створенню освітнього середовища, яке сприятиме її розвитку й самореалізації.
Особистісно орієнтоване навчання передбачає не тільки врахування індивідуальних властивостей особистості, а й стимулювання розвитку її суб’єктивних якостей (Г. Балл [24], І. Бех [31, 32], Л. Божович [268], В. Давидов [81], І. Зязюн [116], Г. Костюк [149, 150], О. Пєхота [241, 242, 243], О. Савченко [284, 285], С. Сисоєва [298 – 300], В. Татенко [313, 314]).
Упровадженню особистісно орієнтованого навчання сприяли дослідження психологами закономірностей розвитку особистості (К. Альбуханова-Славська [9, 10], Б. Ананьєв [13, 14], І. Бех [31, 32], Л. Божович [268], Л. Виготський [55], П. Гальперін [59], В. Давидов [81], Д. Ельконін [59, 378], О. Запорожець [59], І. Кон [147], В. Крутецький [157], Н. Лейтес [167], О. Леонтьєв [169], А. Петровський [239], С. Рубінштейн [279], Б. Теплов [317] та інші). Особистісно орієнтований підхід В. Рибалка [273, 274] розглядає з точки зору аналізу його співвідношень з іншими підходами у психолого-педагогічних дослідженнях: індивідуальним (індивідуально-психологічним), віковим, соціологічним (соціально-психологічним), діяльнісним та системним (системно-психологічним). Так, індивідуально-психологічний підхід розглядає своєрідність особистості в аспекті природжених якостей, але він не охоплює всіх ознак особистості. Особистість у соціально-психологічному підході (Г. Андрєєва [18, 19], О. Бодальов [38] І. Кон [147], А. Петровський [239], та інші) розглядають переважно з боку соціальної взаємодії, трудової динаміки, міжособистісних стосунків.
К. Альбуханова – Славська [10], Б. Ананьєв [13], Б. Зейгарник [112], Г. Костюк [149, 150], О. Леонтьєв [169], В. Мерлін [200, 201], А. Петровський [239] та інші в наукових працях приходять до висновку про необхідність об’єднання соціально-психологічного й індивідуально-психологічного підходів, інтеграції індивідуально та соціально – психологічних характеристик особистості.
З точки зору Л. Божович [268], Н. Лейтеса [167], О. Леонтьєва [169], В. Рибалка [273], С. Рубінштейна [279], віковий підхід тісно пов’язаний з індивідуально-психологічним та соціально-психологічним. Усі три підходи об’єднуються в контексті особистісного підходу, який В. Андрєєвим [16, 17], А. Деркачом [85], І. Зимньою [115] розглядається як особистісно – діяльнісний підхід, О. Савченко [285] – як „індивідуально-особистісний”.
Б. Ломов, досліджуючи психологічний аспект системного підходу, розкриває системність побудови та функціонування особистості з урахуванням її атрибутів цілісності, структурності, ієрархічності, взаємозв’язку складових психічних елементів, які забезпечують адекватну регуляцію діяльності й поведінки [184]. Усі розглянуті підходи В. Рибалка інтегрує в межах єдиного особистісного підходу [273].
Проблематика особистісно орієнтованого навчання, якщо оцінювати її за специфічною термінологією, у вітчизняній педагогіці з’явилася порівняно недавно (В. Сєріков [292], І. Якиманська [381-387] та інші). Однак це не означає, що окремі її аспекти не розроблялися в руслі інших підходів до організації освіти.
Питання врахування індивідуальних особливостей особистості в навчанні тією чи іншою мірою розглядалися в працях педагогів і психологів, які працювали в контексті таких напрямів:
- наукового обґрунтування навчання (мета, стратегія, зміст, методи тощо) – А. Асмолов [21], Б. Гершунський [61], В. Гінецинський [64], М. Данилов [82], В. Загвязинський [101], Т. Ільїна [122], В. Краєвський [154, 316], В. Ледньов [166], М. Скаткін [302] та інші;
- специфіки педагогічних систем і особливості розробки педагогічних технологій - Ю. Бабанський [22], В. Беспалько [30], Л. Ітельсон [129], І. Лернер [171], Г. Селевко [287], В. Семенов [288], Г. Сєріков [292], В. Шадриков [364], Н. Щуркова [377] та інші;
- структури навчальної діяльності - В. Давидов [81], І. Ільясов [123 - 125], Д. Ельконін [378], А. Хуторський [358] та інші;
- особливі типи педагогічних систем та інновації в освіті - В. Беспалько [30], В. Біблер [35], П. Гальперін [59], В. Давидов [81], Д. Ельконін [378], В. Євдокімов [262], Л. Занков [108, 378], М. Махмутов [197], І. Прокопенко [262, 263], Н.Тализіна [311, 312] та інші;
- проблеми проектування педагогічної дійсності - Н. Алексєєв [8], Б. Гершунський [61], В. Гінецинський [64], В. Монахов [211], В. Петровський [240], П. Щедровицький [370], І. Якиманська [381, 384] та інші;
-особливості творчої індивідуальності педагога - В. Загвязинський [101], А. Маркова [194], Л. Мітіна [204; 205], В. Сластьонін [304] та інші;
- пізнавальний інтерес, пізнавальна активність, самостійність і творчість тих, хто навчається, - Д. Богоявленська [37], З. Калмикова [135], В. Лозова [181, 182], П. Підкасистий [248, 249], Т. Шамова [368], Г. Щукіна [375, 376] та інші;
- умови та фактори успішного навчання: А. Бєлкін, А. Маркова [27, 193, 194], та інші;
- психодіагностика й індивідуальний підхід - М. Акимова [5, 6], Ю. Гільбух [63], К. Гуревич [77, 78], Е. Зеєр [110, 111], Е. Кабанова-Меллер [130], В. Мерлін [201], В. Симонов [296, 297], Л. Фрідман [326, 327] та інші;
- творча діяльність педагогів-новаторів: Ш. Амонашвілі [11, 12], Е. Ільїн [ 120], С. Лисенкова [185], В. Шаталов [369] і інші.
Аналіз праць названих авторів і низки досліджень, спрямованих на вивчення безпосередньо специфіки й особливостей організації особистісно орієнтованого навчання (Ш. Амонашвілі [11, 12], Є. Бондаревська [41-45], О. Пєхота [241-243], А. Старєва [243], С. Подмазін [251-254], В.Сєріков [292], І. Якиманська [381-387]), говорить про багатоаспектність і багатоплановість розробки досліджуваної проблеми.
Загальним для різних підходів є орієнтація на особистість, особливості її індивідуальності й підкреслення необхідності відбору спеціальних засобів, методів, технологій тощо для створення умов, що сприяють виявленню потенційних можливостей особистості, прояву самості, розвитку здібностей до самозміни, саморозвитку. Однак дані розробки, в основному, стосувалися питань теорії й методології навчально-виховного процесу. На практиці більшість дослідників йшла шляхом модифікації традиційної методики навчання.
Аналіз сучасних досліджень у галузі післядипломної освіти свідчить про те, що, не дивлячись на певну увагу до цих питань, проблема особистісно орієнтованого навчання слухачів залишається недостатньо розкритою. У зв'язку з вищевикладеним, проблема дослідження полягає у відсутності єдиного й достатньо обґрунтованого підходу до розуміння сутності й особливостей організації особистісно орієнтованого навчання в умовах реалізації післядипломної освіти, необхідністю усунення суперечності: між об’єктивною потребою підвищення рівня компетентності педагога й традиційною системою його післядипломної підготовки, яка більшою мірою зорієнтована на оволодіння професійними знаннями і вміннями; між вимогами нової парадигми освіти, яка проголошує унікальність кожної особистості, й відсутністю спеціальних програм, освітніх технологій, що стимулювали б потреби слухачів самореалізовувати свої задатки, здібності з урахуванням їхніх потреб, інтересів, досвіду; між новими соціальними потребами у високій професійній компетентності педагогів, керівників навчального закладу, спроможних успішно працювати в сучасному навчальному закладі, та відсутністю в системі професійної підготовки певної технології, спрямованої на посилення педагогічної ефективності особистісно орієнтованого навчання в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Отже, актуальність вивчення питань особистісно орієнтованого навчання, потреба в розробці педагогічною наукою і практикою технології особистісно орієнтованого навчання в умовах післядипломної освіти, а також необхідність усунення визначених суперечностей обумовили вибір теми дослідження „Організація особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти”.
Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри наукових основ управління і психології Інституту післядипломної освіти, кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що виконується за проблемою „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах” (РК № 1-20 0199 004104). Тему затверджено вченою Радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол №5 18. 05. 2006) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05. 2006 р.).
Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити вплив розробленого науково-методичного забезпечення організації особистісно орієнтованого навчання слухачів на ефективність їхньої підготовки в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. На основі аналізу наукової літератури з’ясувати особливості організації особистісно орієнтованого навчання в системі післядипломної освіти.
2. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити етапи технології організації особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти.
3. Розробити кваліметричну модель оцінки якості післядипломної освіти слухачів управлінських спеціальностей, уточнити її критерії й показники.
Об’єкт дослідження – процес післядипломної освіти педагогічних працівників.
Предмет дослідження: організація особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти.
У дослідженні було висунуто припущення про те, що ефективність організації особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної освіти може забезпечувати науково обґрунтована технологія, етапи якої (діагностика соціально-педагогічного досвіду слухачів, організація диференційованого навчання, що передбачає розробку індивідуальних освітніх програм, та аналітично-корекційний етап на основі аналізу результатів, отриманих із використанням кваліметричної моделі оцінки якості післядипломної освіти педагога) спрямовані на диференціацію навчання як спосіб реалізації особистісно орієнтованого навчання, що сприяє розвитку здібностей слухачів, їхніх пізнавальних потреб, саморозкриттю, самореалізації.
Методологічну й теоретичну основи дослідження становлять: теорія наукового пізнання; психологічні й педагогічні положення про діяльність і спілкування особистості як основні фактори її розвитку; філософські, соціальні, психологічні ідеї щодо загальних тенденцій створення нової системи освіти в Україні; теоретичне обґрунтування особистісно орієнтованого навчання; сучасні дослідження з проблеми післядипломної освіти; вихідні положення філософії, психології, педагогіки про сутність післядипломної освіти (І. Зязюн, С. Крисюк, Н. Ничкало, В. Олійник, Н. Протасова [117, 161, 219, 227, 265]); теорія особистості (А. Адлер [3], А. Бандура [25, 392], Л. Виготський [55], О. Леонтьєв [169], Г.Олпорт [228], К. Роджерс [276, 277], С. Рубінштейн [279, 280], З. Фрейд [325], К. Юнг [379]); компетентісний підхід у навчанні (Н. Авдєєва [2], В. Лозова [179], А. Маркова [193], О. Пометун [255], І. Родигіна [278], О. Савченко [285], Ю. Татур [315], А. Хуторський [357], та інші); індивідуальний підхід як засіб реалізації навчання шляхом організації й пред’явлення навчального матеріалу різного рівня трудності (М. Акімова, І. Унт [6, 320] та інші); інтеграцію й диференціацію навчального процесу в підготовці висококваліфікованих фахівців (А. Бєляєва, П. Сікорський [29, 293]); особистісно орієнтоване навчання й виховання (А. Балл [24], І Бех [31, 32], Є. Бондаревська [41-45], І. Глікман [66], В. Гузеєв [75, 76], В. Загвязинський [101], С. Подмазін [251-254], В. Сєріков [292], В. Слободчиков [305], А. Фурман [329], І. Якиманська [382, 383]), суб’єктивний досвід особистості як умову забезпечення особистісно орієнтованого підходу в навчанні (А. Бєлкін [27], Д. Локк [183], В. Нуркова [224], О. Осницький [231], К. Роджерс [277], С. Рубінштейн [279], І. Якиманська [385]), особистісно орієнтовані технології навчання М. Башмаков [26], А. Границька [71], В. Давидов [81], В. Дьяченко [96], Д. Ельконін [378], М. Кларін [139, 140], С. Подмазін [251], Г. Селевко [287], В. Сілков [294], Є. Степанов [68], П. Третьяков [319], А. Фурман [329], І. Якиманська [382, 383], Є. Ямбург [388, 389] та інші).
Відповідно до визначених завдань і для перевірки вихідних припущень у дисертаційній роботі було використано комплекс методів дослідження:
• теоретичні: аналіз наукових джерел для порівняння, узагальнення наукової літератури, обґрунтування теоретичних основ організації особистісно орієнтованого навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, уточнення принципів особистісно орієнтованого навчання;
• емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди, інтерв’ювання, тестування) з метою вивчення соціально-педагогічного досвіду слухачів; обсерваційні (пряме, побічне спостереження) для виявлення ефективності організації особистісно орієнтованого навчання в різних групах слухачів; прогностичні методи (експертні оцінки) з метою встановлення рівнів сформованості реальних навчальних можливостей слухачів; педагогічний експеримент для перевірки висунутої гіпотези;
• статистичні: метод математичної статистики для визначення валідності й надійності отриманих результатів, порівняння експериментальних даних із вихідними.
Експериментальною базою дослідження було обрано інститут післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Дослідження проводилось протягом 2000 – 2008 рр.
Наукова новизна й теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:
• вперше науково обґрунтовано етапи технології організації особистісно орієнтованої підготовки слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти (діагностика соціально-педагогічного досвіду слухачів, організація диференційованого навчання, що передбачає розробку індивідуальних освітніх програм, та аналітично-корекційний етап на основі аналізу результатів; з’ясовано особливості особистісно орієнтованого навчання в системі післядипломної педагогічної освіти; розроблено кваліметричну модель оцінки якості післядипломної освіти слухачів з управлінських спеціальностей;
• уточнено критерії і показники оцінки якості післядипломної освіти слухачів;
• дістало подальшого розвитку питання діагностики соціально-педагогічного досвіду слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці:
• інструментарію технології реалізації етапів організації особистісно орієнтованого навчання слухачів із різним рівнем соціально-педагогічного досвіду в умовах післядипломної педагогічної освіти;
• науково-методичного забезпечення організації особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти: підготовлено навчально-методичні посібники для слухачів „Актуальні проблеми дидактики”, „Сучасні дидактичні технології”, „Управління навчальною діяльністю”, „Ділова гра як метод активного навчання педагога” та методичні рекомендації з проблем організації особистісно орієнтованого навчання слухачів, які можуть бути використані в системі післядипломної педагогічної освіти.
Технологія організації особистісно орієнтованого навчання пройшла дослідно-експериментальну перевірку й дозволяє реалізовувати її в системі післядипломної педагогічної освіти.
Упровадження результатів дослідження здійснювалось у ході навчального процесу в Інституті післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 140 від 15.01.08), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 132 від 17.01.2008), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 48 від 19.02.2008) та під час підготовки резерву керівників навчальних закладів м. Харкова (довідка № 145 від 28.01.2008р.), за дидактичними матеріалами і методичними рекомендаціями, що розроблялися дисертантом.
Особистий внесок дисертанта у працях, написаних у співавторстві, полягає в аналізі психолого-педагогічних основ організації особистісно орієнтованого навчання педагога в системі післядипломної освіти, виділенні форм і методів, що сприяють ефективності зазначеної роботи.
Вірогідність та обґрунтованість дослідження забезпезпечено відповідністю наукового апарату об’єкту, предмета, меті дослідження, теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній практиці, відповідністю методів дослідження його меті й завданням; всебічним якісним і кількісним аналізом експериментальних даних, використанням методів математичної статистики в обробці емпіричного матеріалу, можливістю відтворення експерименту.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися на кафедрі наукових основ управління і психології, а також у виступах на міжвузівській науково-практичній конференції „Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів” (м. Харків, 2002 р), 2 Міжнародній науково - практичній конференції „Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання” (м. Київ, 2002 р.), Всеукраїнській науково - практичній конференції „Актуальні проблеми безперервної освіти” (м. Харків, 2003 р.), 1 Міжнародній науково - практичній конференції „Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів” (м. Харків, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти” (м. Запоріжжя, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону” (м. Чернігів, 2004 р.), Науково-практичних конференціях „Сучасні системи і технології управління у сфері освіти” (м. Суми, 2004 р.), „Модернізація управління сучасним закладом освіти” (Харків, 2005 р.), „Управління навчальним закладом в інноваційному поступі суспільства” (Харків, 2007 р.).
Основні результати дослідження викладено в 25 публікаціях, надрукованих у наукових фахових виданнях України (8), матеріалах науково-практичних конференцій (8), навчально-методичних посібниках (4), інших виданнях (5), з них 22 написано одноосібно.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження свідчить про те, що розроблене науково-методичне забезпечення організації особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти суттєво позитивно вплинуло на якість підготовки слухачів.
1. Аналіз наукових досліджень виявив теоретичну актуальність проблеми організації особистісно орієнтованого навчання педагогічних працівників, яке розглянуто як взаємопов’язана діяльність учасників освітнього процесу, в якому відбувається особистісний розвиток особистості на основі врахування суб’єктивного досвіду, реальних навчальних можливостей, потреб, інтересів і основним завданням якого є створення умов для удосконалення індивідуальних здібностей.
2. З’ясовано особливості навчання слухачів у системі післядипломної освіти, а саме: а) врахування потреб, інтересів, цілей, досвіду слухачів, їхньої компетентності, майстерності з метою вибору ними змісту, форм і методів навчання; б) оптимальна адаптація сучасних освітніх технологій у андрагогічній освіті (організація самостійної роботи та її методичне забезпечення, оцінка результатів, розробка авторських програм); в) створення відповідного психолого-педагогічного клімату взаємодії викладачів і слухачів (довіра, повага, взаємодопомога, свобода самовираження різних точок зору тощо).
3. Науково обґрунтовано етапи технології організації особистісно орієнтованого навчання педагога у системі післядипломної освіти.
3.1. Етап діагностики соціально-педагогічного досвіду, метою якого є виявлення потенціалу особистості для подальшого її розвитку ( мотиваційно-потребнісної, когнітивної, професійно-діяльнісної та рефлексивної сфер індивіда).
3.2. Етап здійснення диференційованого навчання відповідно до базової професії, спеціальності, якої набуває слухач, рівнів базових педагогічних знань, умінь, соціально-педагогічного досвіду, що дозволяє організовувати навчальний процес із врахуванням індивідуальних особливостей особистості, її здібностей, нахилів, потреб.
Реалізації етапу сприяли розроблені автором індивідуальні освітні програми, що включали планування тем для вивчення, кількість годин, форми і методи засвоєння матеріалу, питання для індивідуальної роботи, творчі завдання, види контролю. Слухачам надавалась можливість вибору змісту навчального матеріалу, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.
3.3. Аналітично-корекційний етап передбачав виявлення ефективності організації особистісно орієнтованого навчання за конкретними параметрами і критеріями, для чого було розроблено кваліметричну модель оцінки якості післядипломної освіти слухачів управлінських спеціальностей.
4. Експериментально перевірені етапи технології організації особистісно орієнтованого навчання довели позитивний вплив їх реалізації на рівень теоретичної та практичної підготовки слухачів, їхньої професійної майстерності. Так, залежно від вияву сукупності визначених показників оцінки якості післядипломної освіти слухачі групи Е-1 підвищили загальний рівень підготовки з ситуативного до високого, Е-2 та Е-3 груп з недостатнього до достатнього.
У дисертації розкрито конкретні якісні зміни, що відбулися в різних експериментальних групах, й представлено в таблицях кількісні показники.
5. Розроблено навчально-методичні посібники для слухачів та методичні рекомендації з питань організації особистісно орієнтованого навчання у системі післядипломної педагогічної освіти.
Отримані в ході експерименту результати дають підставу вважати, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано, мети досягнено. Одержані теоретичні й практичні висновки забезпечують реалізацію особистісно орієнтованого навчання в умовах післядипломної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: для пед. спец. Высш. учеб. заведений / О.А. Абдуллина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Авдеева Н. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования/ Н. Авдеева // Педагогика. – 2005. – № 5. – С. 34-39.
3. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер. – СПб.: Питер, 2003. – 248 с.
4. Азгольдов Г. Г. О квалиметрии / Г. Г. Азгольдов, Э. П. Райхман. – М., 1973. – 172 с.
5. Акимова М. К. Индивидуальность учащихся и индивидуальный подход / М. К. Акимова, В. Т. Козлова. – М., 1992. – 77 с.
6. Акимова М. К. Учет психологических особенностей учащихся в процессе обучения / М. К. Акимова, В. Т. Козлова // Вопр. психологии. – 1988. – № 6. – С. 71-77.
7. Алексеев Н. И. Личностно-ориентированное обучение: вопросы теории и практики / Н. И. Алексеев. – Тюмень : Изд-во ТюмГУ, 1997. – 216 с.
8. Алексеев Н. И. Педагогические условия проектирования личностно-ориентированного обучения : автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.01 „Общая педагогика и история педагогики” / Н. И. Алексеев. – Екатеринбург, 1997. – 38 с.
9. Альбуханова-Славская К. А. Особенности типологического подхода и метода исследования личности / К. А. Альбуханова-Славская // Принцип системности в психологических исследованиях. – М.: Наука, 1990. – С. 18-24.
10. Альбуханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Альбуханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 335 с.
11. Амонашвили Ш. Бесконечные пути совершенства: о гуманистическо – личностной педагогике / Ш. Амонашвили // Педагагогический вестн. – 2002. – № 3, февраль. – С. 1.
12. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш. А. Амонашвили. – Минск : Изд-во БГУ, 1990. – 560с.
13. Ананьев Б. Г. Некоторые вопросы психологии взрослых / Б. Г. Ананьев. – М.: Знание, 1972. – 32 с.
14. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Ананьев. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. – 339 с.
15. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19-27.
16. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития: инновационный курс : в 2-х кн. / В. И. Андреев. – Казань: Изд-во Казан. гос. ун-та, 1996. – Кн. 1. – 567 с.; Кн. 2. – 317 с.
17. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. – Казань : Изд-во Казан. гос. ун-та, 1988. – 69 с.
18. Андреева Г. М. Психология социального познания / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с.
19. Андреева Г. М. К проблематике психологии социального познания / Г. М. Андреева // Мир психологии. – 1999. – № 3. – С. 15-24.
20. Анциферова Л. И. Личность с позиции динамического похода / Л. И. Анциферова // Психология личности в социалистическом обществе. Личность и ее жизненый путь / под. ред.: Б. Ф. Ломова, К. А. Альбухановой-Славской. – М.: Наука, 1990. – С. 7-17.
21. Асмолов А. Психология личности : учебник / А. Асмолов. – М: Изд-во МГУ, 1992. – 367 с.
22. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: метод. основы / Ю. К. Бабанский. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с.
23. Багаева И. Д. Наставнику об основах педагогического мастерства в коммуникативной деятельности : метод. рекомендации / И. Д. Багаева. – Усть-Каменогорск, 1988. – 48 с.
24. Балл Г. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии / Г. Балл. – К.; Донецк : Ровесник, 1993. – 32 с.
25. Бандура А. Теория социального изучения / А. Бандура. – СПб.: Евразия, 2000. – 320 с.
26. Башмаков М. И. Что такое продуктивное обучение / М. И. Башмаков // Теория и практика продуктивного обучения – М.: Народное образование, 2000. – С. 34.
27. Белкин А. С. Витагенное образование. Голографический подход / А. С. Белкин, Н. К. Жукова. – Екатеринбург : Изд-во УГПУ, 1999. – 326 с.
28. Белкин Е. Л. Педагогические основы организации самостоятельной работы студентов в вузе : метод. рекомендации / Е. Л. Белкин, Л. П. Корнева, Н. А. Требулина. – Орел, 1989. – 35 с.
29. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования : монография / А. П. Беляева. – СПб., 1997. – 226 с. – (РАО, Ин-т профтехобразования).
30. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 191 с.
31. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб. / І. Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 203 с.
32. Бех І. Д. Виховання особистості : в 2-х кн. / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 1. – 278 с.; Кн. 2. – 342 с.
33. Бібік Н. Теоретичні засади моделі особистісно орієнтованого навчання за програмою „Крок за кроком” / Н. Бібік // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. пр. – К., 2000. – С. 134-138.
34. Бібік Н. М. Компетентнісна освіта – від теорії до практики / Н. М. Бібік, І. Г. Єрмаков, О. В. Овчарук. – К.: Плеяда, 2005. – 120 с.
35. Библер В. С. Школа „диалога культур” / В. С. Библер // Сов. педагогика. – 1989. – №2. – С. 46-47.
36. Богданова М. К. Личностно ориентированное педагогическое общение – необходимое условие успешного педагогического взаимодействия / М. К. Богданова // Наука і освіта. – 2000. – № 4. – С. 6-7.
37. Богоявленская Д. Б. Методы исследования уровней интеллектуальной активности / Д. Б. Богоявленская // Вопр. психологии. – 1971. – № 1. – С. 144 -146.
38. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М.: Педагогика, 1983. – 271 с.
39. Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями) : навч.-метод. посіб. / А. М. Бойко. – К.: ІЗМН, 1996. – 232 с.
40. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной парадигме / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8-14.
41. Бондаревская Е. В. Вариативность стратегии личностно-ориентированного воспитания / Е. В. Бондаревская // Лучшие страницы педагогической прессы. – 2001. – № 1. – С. 63-71.
42. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования : монография / Е. В. Бондаревская.– Ростов н/Д. : Изд-во Рост. пед. ун-та, 2000. – 352 с.
43. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания : учеб. пособ. : для студ. педвузов и слушателей ИПК / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – М.; Ростов н/Д : Учитель, 1999. – 560 с.
44. Бондаревская Е. В. Парадигмальный подход к разработке содержания ключевых педагогических компетенций / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич // Педагогика. – 2004. – № 10. – С. 23-31.
45. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированого образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. –№ 4. – С. 11-17.
46. Валицкая А. П. Философские основания современной парадигмы образования / А. П. Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 3. – С. 15-21.
47. Василенко О. Умови реалізації особистісно орієнтованого змісту загальної середньої освіти / О. Василенко // Освіта і управління. – 1999. – № 1. – С. 53-58.
48. Васильченко Л. В. Як оцінювати культуру управління / Л. В. Васильченко // Директор шк. (Україна). – 2001. – № 3. – С. 50-55.
49. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход : метод. пособие / А. А. Вербицкий. – М.: Высш. шк., 1991. – 204 с.
50. Верджерио П. П. О благородных нравах и свободных науках / П. П. Верджерио // Итальянский гумманизм эпохи Возрождения : сб. текстов / [пер. с итал. Н. В. Ревякиной]. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – Ч. 2. – С. 71-107.
51. Вєтров С. Тип навчання – інноваційний : (шлях до побудови особистісно орієнт. системи безперерв. освіти) / С. Вєтров // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 50-57.
52. Вилюнас В. К. Психологические механизмы становления человека / В. К. Вилюнас. – М. : МГУ, 1990. – 283 с.
53. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: теорія, технологія, практика : монографія / Н. П. Волкова. – Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2005. – 301 с.
54. Волченкова Г. Розвиток особистості: крок за кроком : (модель безперервної особистісно орієнтованої освіти в українській реальності) / Г. Волченкова // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2001. – № 2-3. – С. 82-89.
55. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии / Л. С. Выготский ; под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1982. – 504 с.
56. Гадецький М. В. Організація навчального процесу в сучасній школі / М. В. Гадецький, Т. М. Хлєбнікова. – Х.: Веста: Ранок, 2003. – 136с.
57. Гадецький М.В. Кваліметричний підхід до оцінки ефективності підготовки слухачів в умовах післядипломної освіти // Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 20-21 листопада 2003 р.) / М-во освіти і науки України, Академія педагогічних наук України, Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди [та ін.] / М. В. Гадецький, Т. М. Хлєбнікова. – Х.: ОВС, 2003. – С. 92.
58. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія : навч. посіб. / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К.: Вища шк., 1995. – 237 с.
59. Гальперин П.Я. Проблемы формирования знаний и умений у школьников и новые методы обучения в школе / П. Я. Гальперин, А. В. Запорожец, Д. В. Эльконин // Вопр. психологии. – 1963. – № 5. – С. 61-72.
60. Галузевий стандарт вищої освіти України. Підготовка магістра за спеціальністю специфічних категорій : 8. 000009 „Управління навчальним закладом” : в 2-х ч. – К.: М-во освіти і науки України, 2006. – Ч. 1. – 27 с.; Ч 2. – 61 с.
61. Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: методология, теория, практика / Б. С. Гершунский. – К., 1986. – 198 с.
62. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века (в поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б. С. Гершунский. – М.: Совершенство, 1998. – 605 с.
63. Гильбух Ю. З. Психодиагностика в школе / Ю. З. Гильбух. – М.: Знание, 1989. – 79 с.
64. Гинецинский В. И. Знание как категория педагогики: опыт педагогической когнитологии / В. И. Гинецинский. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – 142с.
65. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стенли ; [пер с англ. Л. И. Хайрусовой]. – М., 1976. – 296 с.
66. Гликман И. З. Социально-личностный подход к образованию / И. З. Гликман // Наука и шк. – 2002. – №2. – С. 46-52.
67. Гончаренко С. Гуманізація і гуманітаризація освіти / С. Гончаренко, Ю. Мальований // Шлях освіти. – 2001. – № 2. – С. 2-7.
68. Горелик И. Ф. Характерные черты личностно ориентированного урока / И. Ф. Горелик, Е. Н. Степанов // Завуч. – 2000. – №6. – С. 130-131.
69. Гопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи / Дейвід Гопкінз ; [переклад з англ. Галини Вець]. – Львів : Літопис, 2003. – 256с.
70. Гоцкало Н. Особистісно зорієнтований підхід у творчій спадщині видатних педагогів / Н. Гоцкало // Рідна шк. – 2002. - № 7. – С.61-63.
71. Границкая А. С. Научить думать и действовать: адаптивная система обучения в школе : кн. для учителя / А. С. Границкая. – М.: Просвещение, 1991. – 175 с.
72. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / В. М. Гриньова. – Х.: Основа, 1998. – 300 с.
73. Гришина И. В. Профессиональная компетентность руководителя школы / И. В. Гришина, Л. В. Васильченко. – Х.: Основа, 2006. – 224 с.
74. Грінченко Б. Д. Народні вчителі і вкраїнська школа / Б. Д. Грінченко // Дивослово. – 1997. – № 4. – С. 6 – 33.
75. Гузеев В. В. О планировании личностно ориентированного обучения: системные основания образовательной технологии / В. В. Гузеев // Химия в шк. – 2001. – № 6. – С. 27-35.
76. Гузеев В. В. Образовательная технология: от приема до философии / В. В. Гузеев. – М.: Сентябрь, 1996. – 112 с.
77. Гуревич К. М. Современная психологическая диагностика: пути развития / К. М. Гуревич // Вопр. психологии. – 1982. – № 1. – С. 24-29.
78. Гуревич К. М. Что такое психологическая диагностика? / К. М. Гуревич. – М.: Знание, 1985. – 80 с.
79. Гусев Д. Гармонизирующий диалог в педагогике / Д. Гусев // Народное образование. – 2001. – № 5. – С. 137-141.
80. Гушлевська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці / І. Гушлевська // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 22 - 24.
81. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов. – М.: ОПЦ ИНТОР, 1996. – 541 с.
82. Данилов М. А. Дидактика / М. А. Данилов, Б. П. Есипов. – М., 1957. – 518 с.
83. Даниленко Л. Методологічні та методичні засади освітніх інновацій / Л. Даниленко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. пр. – К.: Логос, 2001. – Вип. 5. – С. 49-58.
84. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
85. Деркач А. А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека. Акмеологические основы управленческой деятельности / А. А. Деркач. – М.: РАГС, 2000. – 536 с.
86. Деятельность: теория, методология, проблемы / [сост. И. Т. Касавин]. – М.: Политиздат, 1990. – 264 с.
87. Джеймс У. Психология / Уильям Джеймс ; под ред. Л. А. Петровской. – М.: Педагогика, 1991. – 367 с.
88. Диагностика успешности учителя: сб. метод. матер. : для директоров и заместителей директоров учеб. заведений, руководителей школ / [сост.Т. В. Морозова]. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2001. – 160 с.
89. Директор школы в системе повышения квалификации / под ред. Е. П. Тонконогой. – М.: АПН НИИ общ. образования взрослых, 1983. – 291 с.
90. Дивак В. В. Професійне становлення методистів у закладах післядипломної освіти педагогічних працівників: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / В. В. Дивак. – К., 1999. – 189 с.
91. Дистерверг А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. – М.: Гос. учеб.-пед. изд-во М-ва просвещения РСФСР, 1956. – 374 с.
92. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: кн. для вчителя / [В. В. Андрієвська, Г. О. Балл, А. Г. Волинець та ін.] ; за ред. Г. О. Балла, О. В. Киричука, Р. М. Шамелашвілі. – К.: ІЗМН, 1997. – 136 с.
93. Дмитренко Г. А. Перестройка в строительстве: оценка управленческого и инженерного труда / Г. А. Дмитренко, В. В. Якимчук.– К.: Будівельник, 1989. – 111 с.
94. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент в системе образования : учеб. пособ. / Г. А. Дмитренко. – К.: МАУП, 1999. – 174 с.
95. Дробноход М. Освітні системи майбутнього творяться сьогодні / М. Дробноход // Рідна шк. – 1997. – № 2. – С. 4 – 6.
96. Дьяченко В. К. Сотрудничество в обучении: о коллективном способе учебной работы : кн. для учителя / В. К. Дьяченко. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.
97. Евланова Л. Образование с человеческим лицом : содерж. образования, личностно-ориентированное образование / Л. Евланова // Дайджест пед. идей и технологий: Школа-парк. – 2001. – № 5/6. – С. 51.
98. Есипов Б. П. Основы дидактики / Б. П. Есипов. – М.: Просвещение, 1967. – 472с.
99. Єльнікова Г. В. Наукові основи управління загальною середньою освітою в регіоні : монографія / Г. В. Єльнікова. – К.: ДАККО, 1999. – 303 с.
100. Житник Б. О. Актуалізація особистісно орієнтованого навчання: методологічний аспект / Б. О. Житник.– Х. : СІНГ, 2001. – 70 с.
101. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь / В. И. Загвязинский. – М.: Знание, 1980. – 96 с.
102. Зазуліна Л. В. Діалогізація дидактичного процесу в курсовій підготовці педагогічних кадрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.01 ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Л. В. Зазуліна. – К., 2000. – 19 с.
103. Зайцев С. Развивающая среда: принципы организации, вариативность и изменчивость / С. Зайцев // Директор шк. (Россия). – 2001. – № 6. – С. 68-79.
104. Зайцев С. Трудный отказ от традиционных стереотипов: личностно-ориентированное обучение / С. Зайцев // Директор шк. (Россия) – 2001. – № 5. – С. 56-63.
105. Зайцев С. В. Новая роль учителя в личностно-ориентированном образовании / С. В. Зайцев // Построение модели личностно-ориентированной школы: (из опыта работы гор. эксперим. площадки) / под науч. ред. И. С. Якиманской – М., 2001. – С.19-42.
106. Закон України „Про освіту” : прийнятий 23 берез. 1996р. №100 // Освіта. – 1996. – 21 серп. – С. 8-9.
107. Закон України „Про вищу освіту” : прийнятий 17 січ. 2002р. № 2984 – ІІІ // Освіта України. – 2002. – 26 лют. ( №17). – С. 2 – 8.
108. Занков Л. В. Обучение и развитие / Л. В. Занков. – М., 1975. – 440 с.
109. Зверева В. И. Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы / В. И. Зверева. – М.: Новая шк., 1997 – 320 с.
110. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования в ФРГ / Э. Ф. Зеер // Педагогика. – 1993. – №4. – С. 106-110.
111. Зеер Э. Ф. Личностно ориентированное профессиональное образование / Э. Ф. Зеер, Г. М. Романцев // Педагогика. – 2002. – № 3. – С. 16-21.
112. Зейгарник Б. В. Теории личности в зарубежной психологии / Б. В. Зейгарник. – М., 1982. – 128 с.
113. Зельманов А. В. Актуальные проблемы образования на современном этапе развития общества / А. В. Зельманов // Филос. науки. – 1987. – № 5. – С. 35-47.
114. Зенкина С. А. Личностно-ориентированная учебная ситуация как гуманитарная практика / С. А. Зенкина // Школа. – 2001. – №3. – С.31-33.
115. Зимняя И. А. Педагогическая психология : [учеб. для вузов] / И. А. Зимняя. – 2-е изд., доп., испр. и перераб.– М.: Логос, 1999. – 384 с.
116. Зязюн І. Філософські проблеми гуманізації і гуманітаризації освіти / І. Зязюн // Педагогіка толерантності. – 2000. – № 3. – С. 58-61.
117. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / І. А. Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / за ред. І. А. Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С. 11-57.
118. Иванова Е. О. Личностно ориентированное обучение: индивидуализация содержания образования / Е. О. Иванова // Завуч. – 2002. – № 8. – С. 100-117.
119. Измерения качества продукции. Вопросы квалиметрии / под ред. А. В. Гличева. – М., 1971. – 167 с.
120. Ильин Е. П. Психология индивидуальных различий / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2004. – 701 с.
121. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2006. – 512 с. – (Мастера психологии).
122. Ильина Т. А. Структурно-системный подход к организации обучения / Т. А. Ильина.– М.: Знание, 1972. – Вып. 1. – 72 с.
123. Ильясов И. И. Структура процесса учения / И. И. Ильясов. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 198 с.
124. Ильясов И. И. Проектирование курса обучения по учебной дисциплине : пособие для преподавателей / И. И. Ильясов, Н. А. Галатенко. – М.: Логос, 1994. – 205, [2] с.
125. Ильясов И. И. Личностно-ориентированное образование в школе: миф или реальность? / И. И. Ильясов // Вопр. психологи. – 2001. – №6. – С. 133-134.
126. Іонова О. М. Освіта дорослих як пробудження волі людини. Педагогічні умови професійного становлення учнівської молоді / О. М. Іонова, О. Л. Топтигін // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. пр. – Х.; Луганськ : Стиль-изд-во, 2005. – С. 28-42.
127. Исаев В. А. Образование взрослых: компетентностный подход / В. А. Исаев, В. И. Воротилов, О. В. Ковальчук // Взаимодействие личности, общества и образования в современных социокультурных условиях : межвуз. сб. науч. тр. – СПб.: ЛОИРО, 2005. – С. 230-233.
128. История древнего мира. Часть 2 : Греция и Рим / под ред. А. Г. Бокщанина. – М.: Просвещение, 1982. – 431 с.
129. Ительсон Л. Б. Психологические теории изучения и модели процесса обучения / Л. Б. Ительсон // Сов. педагогика. – 1973. – № 3. – С. 145-154.
130. Кабанова-Меллер Е. Н. Формирование приемов умственной деятельности и умстенное развитие учащихся / Е. Н. Кабанова-Меллер. – М.: Просвещение, 1968. – 288 с.
131. Каган М. С. Культура. Философия. Искусство : диалоги / М. С. Каган, Т. В. Холостова – М., 1988 . – 312 с.
132. Казаков А. Н. Логика. Парадоксология : пособ. для учащ. ст. кл. лицеев, колледжей и гимназий / А. Н. Казаков, А. О. Якушев. – М.: АО «Аспект Пресс», 1994. – 256 с.
133. Калініна Л. М. Професіограма українського директора школи / Л. М. Калініна // Директор шк. (Україна). – 2001. – № 3. – С. 12-15.
134. Калініна Л. М. Програма самоосвіти керівників шкіл / Л. М. Калініна, Н. М. Островерхова // Завуч. – 1999. – № 16. – С. 2-9.
135. Калмыкова З. И. Обучаемость и принципы построения методов ее диагностики : проблемы умственного развития учащихся / З. И. Калмыкова. – М., 1975. – 186 с.
136. Кантор И. М. Понятийно-терминологическая система педагогики: логико-методологические проблемы / И. М. Кантор.– М.: Педагогика, 1980.– 321 с.
137. Карамушка Л. М. Психологія управління : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / Л. М. Карамушка. – К.: Міленіум, 2003. – 344 с.
138. Келли П. Теория личности: психология личностных конструктов : [пер. с англ] / П. Келли, А. Джордж. – СПб.: Речь, 2000. – 249 с.
139. Кларин М. В. Личностная ориентация в непрерырвном образовании / М. В. Кларин // Педагогика. –1996. – № 2. – С. 14-21.
140. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игр, дискуссии : анализ зарубежного опыта / М. В. Кларин. – М. ; Рига : Эксперимент, 1998. – 180 с. . – (Междунар. ассоц. „Развивающее обучение”).
141. Козлова О. Оновлення освітнього простору в системі постдипломної підготовки педагога / О. Козлова // Післядипломна освіта в Україні. – 2007. – № 2 . – С. 25-27.
142. Козлова О. Г. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти : дис. ... канд. пед наук : 13.00.01 / О. Г. Козлова. – К., 1999. – 235 с
143. Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті: соціально-психологічний аспект : монографія / Н.Л. Коломінський.– К.: МАУП, 2000. – 286 с.
144. Коменский Я. А. Избраные педагогические сочинения : в 2-х т. Т. 1. / Я. А. Коменский. – М.: Педагогика, 1982. – 656 с.
145. Коменский, Локк, Руссо, Песталоцци. Педагогическое наследие / [сост.: В. М. Кларин, А. Н. Джуринский]. – М.: Педагогика, 1989. – 416 с.
146. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : б-ка з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: К.І.С., 2004. – 112 с.
147. Кон И. С. Социальная психология / И. С. Кон. – М.: Моск. психолого-социал. ин-т ; Воронеж : НПО „МОДЭК”, 1999. – 555 с. – (Сер. «Психологи отечества»).
148. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. – Київ, 2002. – 12 с.
149. Костюк Г. С. Проблема личности в философском и психологическом аспектах / Г. С. Костюк. – М.: Педагогика, 1988. – 384 с. – (Избр. психол. тр.).
150. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк .– К.: Рад. шк., 1989. – 609 с.
151. Корсак К. Про якість інструментарію оцінювання / К. Корсак // Директор школи. (Україна). – 2002. – № 5. – С. 15.
152. Коррекционно-развивающие программы повышения уровня профессионального развития учителя : учеб. пособие / под ред Л. М. Митиной. – М.: Московский психолого-социал. ин-т ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. – 304 с.
153. Краевский В. В. Повышение квалификации педагогических кадров / В. В. Краевский // Педагогика. – 1992. – № 7-8 – С. 19-20.
154. Краевский В. В. Дидактика средней школы: некоторые проблемы современной дидактики / В. В. Краевский, М. Н. Скаткин. – М.: Просвещение, 1982. – 320 с.
155. Кремень В. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет / В. Кремень // Рідна шк. – 1998. – № 11. – С. 53-57.
156. Кремень В. Формування особистості в умовах розвитку української державності : тези доповідей / В. Кремень // Освіта. – 1999. –29 груд. (№ 60/61). – С. 3.
157. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников / В. А. Крутецкий. – М.: Просвещение, 1976. – 303 с.
158. Крылова Н. Б. Культурология образования / Н. Б. Крылова. – М.: Нар. образование, 2000. – 65 с.
159. Крисюк С. В. Становлення та розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1917-1995 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13001; 13004 „Теорія та історія педагогіки”, „Теорія і методика професійної освіти”/ С. В. Крисюк. – К., 1996. – 48 с.
160. Крисюк С. В. Розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1944-1995 рр.) / С. В. Крисюк. – Львів : ЛОНМІО, 1997. – 206 с.
161. Крисюк С. В. Соціально-педагогічні тенденції розвитку післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні / С. В. Крисюк // Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів : матеріали звіт. наук. конф. – Київ, 1998. – Ч. 1. – 180 с.
162. Крягжде С. П. Управление формированием профессиональных интересов / С. П. Крягжде // Вопр. психологии. – 1985 – № 3. – С. 23-30.
163. Кульневич С. В. Педагогика личности от концепций до технологий : учеб.-практ. пособие для учителей, кл. руководителей, студ., магистрантов и аспирантов пед. учеб. заведений, слушателей ИПК / С. В. Кульневич. – Ростов н/Д.: ТЦ «Учитель», 2001. – 159 с. – ( Педагогика нового времени).
164. Куханова Е. Методы личностно-ориентированного обучения учащихся с особенностями в развитии / Е. Куханова // Шк. технологии. – 1999. – № 1/2 – С. 244-249.
165. Лаврикова Т.В. Педагогическая практика личностной ориентации / Т.В. Лаврикова. – Воронеж, 1998. – 144 с.
166. Леднев В. С. Содержание образования : учеб. пособие / В. С. Леднев. – М.: Высш. шк., 1989. – 360 с.
167. Лейтес Н. С. Умственные способности и возраст / Н. С. Лейтес. – М., 1971. – 279 с.
168. Леонидова Н. На пути к личностно-ориентированному обучению: мнения и опыт / Н. Леонидова // Мир образования – образование в мире. – 2002. – № 1. – С. 130-136.
169. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.
170. Лернер И.Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? / И. Я. Лернер. – М., 1978. – 47 с. – ( Новое в жизни, науке, технике. Педагогика и психология ; № 1).
171. Лернер И. Я. Проблемное обучение / И. Я. Лернер. – М.: Знание, 1974. – 64 с.
172. Лещинский В.И. Педтехнология личностной ориентации / В. И. Лещинский. – Воронеж, 1998. – 123 с.
173. Лизинский В.М. Диагностико-аналитические процедуры и активно-игровые формы в управлении школой / В. М. Лизинский. – М., 1996. – 77 с.
174. Лизинский В.М. Идеи к проектам и практика управления школою / В. М. Лизинский. – М.: Образов. центр „Пед. поиск”, 1999. – 160 с.
175. Лийметс Х. Й. Групповая работа на уроке / Х. Й. Лийметс. – М.: Знание, 1975. – 64 с.
176. Лийметс Х. Й. Как воспитывает процесс обучения? / Х. Й. Лийметс. – М.: Знание, 1982. – 96 с.
177. Личностно-ориентированное образование: проблемы и тенденции развития / [Н. В. Афанасьева, И. Ю. Дробинина, З. А. Кокарева, А. Е. Осокина] ; Вологод. ин-т развития образования. – Вологда, 2000. – 235 с.
178. Личностно-ориентированный подход в работе педагога: разработка и использование / под ред. Е. Н. Степанова. – М.: ТЦ «Сфера», 2004. – 128 с.
179. Лозова В. І. Формування педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів освіти / В.І. Лозова // Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів. – Х.: ОВС, 2002. – С. 3 -8.
180. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання : навчальний посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і доповн. – Х.: ОВС, 2002. – 400 с.
181. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів / В. І. Лозова. – Х.: Основа, 1990. – 40 с.
182. Лозова В. І. Стратегічні питання сучасної дидактики / В. І. Лозова// Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002 : зб. наук. пр. : до 10-річчя АПН України. – Х.: ОВС, 2002. – Ч.1. – 640 с.
183. Локк Д. Избранные философские произведения : в 2-х т. / Д. Локк. – М.: Соцэкгиз, 1960. – Т. 1 – 734 с.; Т. – 2. – 532 с.
184. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов.– М.: Наука, 1984. – 444 с.
185. Лысенкова С. Н. Жизнь моя – школа, или Право на творчество / С. Н. Лысенкова.– М.: Новая шк., 1995. – 238 с.
186. Луценко Л. И. Компетентностная модель повышения квалификации директора школы / Л. И Луценко // Педагогика. – 2005. – № 3. – С. 61-68.
187. Лялюк І. М. Формування індивідуального досвіду розв’язування мислительних задач у студентів вищого педагогічного закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія” / І. М. Лялюк. – К., 2002. – 20 с.
188. Мадзигон В. М. Крок у майбутнє – продуктивність освіти / В. М. Мадзигон // Педагогічна газета. – 2000. – № 10. – С. 4-6.
189. Майоров А. Н. Элементы педагогического мониторинга и региональных стандартов в управлении / А. Н. Майоров, Л. Б. Сахарчук, А. В. Сотов.– СПб., 1992. – 78 с.
190. Малитиков Е. М. Концептуальные основы образования взрослых / Е. М. Малитиков // Право и образование. – 2001. – № 2. – С. 35-40.
191. Маралов В.Г. Основы самопознания и саморазвития. / В. Г. Маралов. – М.: Изд. центр „Академия”, 2002. – 256 с. – (Серия: «Пед. образование»).
192. Мармаза О. Г. Система підвищення функціональної компетентності керівників загальноосвітніх закладів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец 13.00.01 „Теорія та історія педагогіки” / О. І. Мармаза. – К., 1998. – 18 с.
193. Маркова А. К. Формирование мотивации учения / А. К. Маркова, Т. Н. Матис, А. Б, Орлов. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с. – (Психологическая наука – школе).
194. Маркова А. К. Психологические проблемы повышения квалификации / А. К. Маркова // Педагогика. – 1992. – №9-10 . – С. 65-67
195. Маслов В. И. Теория и методика непрерывного повышения квалификации руководителей школы : учеб. пособие / В. И. Маслов. – К.: МНО УССР, 1990. – 259 с.
196. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование / А. Маслоу / пер. с англ., предисл. Г. А. Балла. – К.; Донецк, 1994. – 35 с. – (Серия „Психопедагогика и методология науки” ; вып. 4).
197. Махмутов М. И. Проблемное обучение / М. И. Махмутов. – М.: Педагогика, 1975. – 368 с.
198. Мельник В. К. Підвищення управлінської кваліфікації керівника загальноосвітнього закладу в системі післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки”/ В. К. Мельник. – К., 2003. – 18 с.
199. Меньшиков В. М. Педагогика Эразма Роттердамского. Открытие мира детства. Педагогическая система Хуана Луиса Вивеса : учеб. пособие / В.В. Меньшиков. – М.: Нар. образование, 1955. – С. 107-134.
200. Мерлин В. С. Формирование индивидуального стиля деятельности в процессе обучения / В. С. Мерлин, Е. А. Климов // Сов. педагогика. 1967. – № 4. – С. 32-39.
201. Мерлин В. С. Структура личности: характер, способности, самосознание : учеб. пособие по спецкурсу „Основы психологии личности” / В. С. Мерлин. – Перм : ПГПИ, 1990. – 110 с.
202. Мірошник З. Організація співпраці в умовах особистісно орієнтованого навчання / З. Мірошник // Рідна шк. – 2000. – № 9 – С. 25-26.
203. Миропольский С. И. Жизнь и школа. Практические задачи народной школы // Семья и шк. – 1874. – № 1. – С. 6-33.
204. Митина Л. М. Эмоциональная устойчивость учителя: психологическое содержание, генезис, динамика / Л. М. Митина // Шк. здоровья. – 1995. – Т. 2, №1. – С. 25-42.
205. Митина Л. М. Психология развития конкурентноспособной личности / Л. М. Митина. – М.: Моск. психолого-социал. ин-т ; Воронеж : НПО „МОДЭК”, 2003. – 399 с.
206. Мишель Монтень. Опыты : в 3-х кн. Кн.. 1 / Мишель Монтень. – М.: Голос, 1992. – 383 с.
207. Моделирование педагогических ситуаций. Проблемы повышенного качества и эффективности общепедагогической подготовки учителя / под ред. Ю. Н. Кулюшкина, Г. С. Сухобской – М.: Педагогика, 1981. – 120 с.
208. Моисеев А. М. Качество управления школой: каким оно должно быть / А. М. Моисеев. – М.: Сентябрь, 2001. – 160 с.
209. Молл Е. Г. Управление карьерой менеджера / Е. Г. Молл. – СПб.: Питер, 2003. – 352 с.
210. Моляко В. О. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини / В. О. Моляко // Практ. психологія та соціал. робота. – 2004. – № 8. – С. 1-4.
211. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса / В. М. Монахов. – Волгоград : Перемена, 1995. – 96 с.
212. Моніторинг в управлінні навчальним закладом / О. М. Касьянова. Управлінський супровід моніторингу якості освіти / Т. Б. Волобуєва. – Х.: Основа, 2004. – 96 с. – (Бібліотека журналу „Управління школою” ; вип. 1 (13).
213. Москаленко П. Г. Основи теорії навчання / П. Г. Москаленко, М. В. Гадецький. – Х., 1992. – 123 с.
214. Муравьев В. М. Рекомендации по организации управленческой деятельности администрации школы / В. М. Муравьев, А. Е. Богоявленская.– М.: Центр „Пед. поиск”, 2000. – 254 с.
215. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.: Шк. світ, 2001. – 24 с.
216. Немов. Р. С. Психология : словарь-справочник : в 2-х ч. Ч. 1. – М.: Изд-во „ВЛАДОС – ПРЕСС”, 2003 – 304с.
217. Немов Р.С. Психология : учебник для студ. высш. пед. учеб заведений : в 3-х кн. Кн. 1. / Р. С. Немов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 688 с.
218. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за ред. І. А. Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – 636 с.
219. Ничкало Н. Г. Професійно-технічній освіті – державну політику та науково-педагогічне забезпечення / Н. Г. Ничкало // Нові технології навчання: наук. метод.- зб. – К.: ІСДЖО, 1995. – Вип. 15. – С. 9-18.
220. Ничкало Н. Г. Воспитание труженика / Н. Г. Ничкало, А. А. Молчанова. – М.: Профтехобразование, 1992. – 73 с.
221. Ніколаєнко Л. Інтеграція змісту навчання в системі післядипломної педагогічної освіти / Л. Ніколаєнко // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2004. – № 5. – С. 100-103.
222. Ніколаєнко Л. Т. Особистісно орієнтований підхід у підвищенні кваліфікації педагогів / Л. Т. Ніколаєнко // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2003. – № 1. – С. 103-106.
223. Ніколенко Л. Модернізація післядипломної педагогічної освіти в контексті особистісно орієнтованого підходу / Л. Ніколенко // Післядипломна освіта в Україні. – 2007. – № 2. – С. 38-41.
224. Нуркова В. В. Автобиографическая память как проблема психического исследования / В. В. Нуркова // Психол. журн. – 1996. – Т. 17, № 2. – С. 5-20.
225. Ньюстром Дж. В. Организационное поведение / Дж. В. Ньюстром, Дэвис Кейт ; [перевод с англ. ; под ред. Ю.Н. Кантуревского] – СПб.: Питер, 2000. – 447 с.
226. Олійник В. В. Управління персоналом: оцінка діяльності викладачів в системі післядипломної освіти / В. В. Олійник // Післядипломна освіта: проблеми управління, методичне забезпечення : навч.-метод. посіб. / за ред.: Г. С. Данилової, Г. А. Дмитренка. – К.: ІЗМН, 2000. – 188 с.
227. Олійник В. В. Наукові основи управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти : монографія / В. В. Олійник. – К.: Міленіум, 2003. – 503 с.
228. Олпорт Г. Становление личности : избр. тр. / Г. Олпорт ; под общ. ред. Д. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – 462 с.
229. Осадчий І. Особистісно зорієнтована педагогіка / І. Осадчий // Світло. – 2000. – № 4. – С. 36 – 38.
230. Освітній менеджмент : навч. посіб. / за ред. : Л. Даниленко, Л. Карамушки. – К.: Шк. світ, 2003. – 400 с.
231. Осницкий А. К. Проблемы исследования субъективной активности / А. К. Осницкий // Вопр. психол