ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

На правах рукопису

БРІТ Оксана Віталіївна

УДК 331.52

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Музиченко Анатолій Степанович,
доктор економічних наук, професор

Умань – 2012

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………..…… 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ ………..……...…….. 12
1.1. Теоретичні підходи до визначення фахівців з вищою освітою як суб’єктів сучасного ринку праці …. ……………………………………...….… 12
1.2. Сутність і структура ринку праці фахівців з вищою освітою………….… 29
1.3. Структура організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою ………….……………………………….....… 51
Висновки до розділу І……………………………………………….……...…... 71

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОУЗГОДЖЕННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА РИНКУ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ ………………………..……………………………………………. 75
2.1. Методичні підходи до визначення потреби національної економіки у фахівцях з вищою освітою …………………….……………………………….. 75
2.2. Соціально-економічні фактори формування пропозиції праці
фахівців з вищою освітою ……………………………………………………… 97
2.3. Аналіз сучасного ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні……………………………………………………………………….…… 119
Висновки до розділу ІІ……………………………………………...……..…… 140

РОЗДІЛ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ …………………………………………. 142
3.1. Сучасні світові тенденції регулювання підготовки та зайнятості фахівців з вищою освітою ………………………………...…………………… 142
3.2. Основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою …………………..….… 162
Висновки до розділу ІІІ ………………………………………….………..…... 188
Висновки ………………………………………………………….……….......... 191
Додатки …………………………………………………………………....…….. 195
Список використаних джерел …………………………………...……..…….. 214

ВСТУП

Актуальність теми. За сучасних умов становлення суспільства знань актуалізуються питання розвитку й реалізації інтелектуального потенціалу кожної країни. Економічна діяльність у ХХІ ст. ґрунтується на широкому використанні передових, у тому числі, інформаційно-комунікативних технологій та, відповідно – висококваліфікованих людських ресурсах, здатних із ними працювати. У новому суспільному контексті, коли вирішального значення набув людський фактор, важливими стають його якісні характеристики: здатність до творчості, здатність до навчання протягом життя, володіння поглибленими знаннями, уміннями та навичками. На формування такого висококваліфікованого людського ресурсу орієнтована система вищої освіти, місце і роль якої в розвитку суспільства постійно зростає.
Підготовка фахівців з вищою освітою потенційно може стати потужним джерелом економічного розвитку, але за умови наявності в країні відповідного середовища для їх ефективного працевлаштування. З огляду на це, актуальними є проблеми взаємоузгодження системи вищої освіти, яка випускає висококваліфікованих професіоналів, та ринку праці, що має їх сприйняти. Порушення такого взаємоузгодження між системою вищої освіти та ринком праці внаслідок багатьох причин (структурних зрушень, циклічних коливань, політичної нестабільності тощо), може мати наслідком як надлишок, так і дефіцит кваліфікованих кадрів, проявлятись у численних негативних економічних та соціальних негараздах.
Питання теоретичного і практичного обґрунтування відповідності системи підготовки фахівців з вищою освітою запитам ринку праці з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу й економічного розвитку суспільства знаходяться у центрі уваги світової та вітчизняної наукової думки, зокрема, таких учених, як Д. Богиня, І. Бондар, М. Волгин, О. Волкова, О. Грішнова, Е. Лібанова, В. Петюх та ін. Проблеми підготовки фахівців з вищою освітою в умовах розвитку економіки на інноваційній основі досліджують науковці О. Амоша, В. Андрущенко, Л. Антонюк, Л. Антошкіна, А. Асаул, Ю. Вітренко, Б. Вульфсон, В. Геєць, Г. Драйден, І. Каленюк, О. Карпенко, А. Колот, Ю. Комар, К. Корсак, А. Музиченко, О. Поступна, Е. Тоффлер, Л. Цимбал і багато інших. Проте, незважаючи на значну кількість теоретичних і прикладних розробок вітчизняних та іноземних учених, проблема взаємоузгодженого функціонування системи вищої освіти і ринку праці залишає ще великий простір для досліджень. На сучасному українському ринку праці мають місце безробіття фахівців з вищою освітою (як молодих, так і досвідчених), зайнятість не за фахом і не відповідно до кваліфікаційного рівня та ін. Усі ці явища актуалізують необхідність не просто дослідження проблем функціонування ринку праці, а поглибленого обґрунтування формування цілісного організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою, орієнтованого на взаємоузгодження і збалансування процесів підготовки, розподілу та працевлаштування фахівців з вищою освітою, що обумовило вибір теми дослідження, його актуальність, визначило об’єкт, предмет, мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у рамках реалізації науково-дослідної роботи відділу соціальної політики Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за темою «Розроблення порядку формування замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів для державних потреб» (номер державної реєстрації – 0108U003683), а також Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за темою «Аналіз економічного і соціального стану регіону та визначення пріоритетів і перспектив його розвитку» (номер державної реєстрації – 0106U12337), де автором досліджено питання визначення потреби національної економіки у фахівцях з вищою освітою за спеціальностями та видами економічної діяльності з врахуванням показників обсягів випуску, витрат на підготовку дипломованих спеціалістів, науково-педагогічних і робітничих кадрів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою. Для досягнення поставленої мети було визначено й вирішено такі задачі:
– розкрити сутність і структуру ринку праці фахівців з вищою освітою;
– визначити сучасні вимоги ринку праці до фахівців з вищою освітою у контексті переходу національної економіки на інноваційні засади розвитку;
– провести аналіз наукових підходів до визначення сутності та структури організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою;
– систематизувати та вдосконалити методичні підходи до визначення поточних і перспективних потреб національної економіки у фахівцях з вищою освітою;
– виявити і проаналізувати сучасні тенденції розвитку вітчизняної системи підготовки та працевлаштування фахівців з вищою освітою;
– дослідити світовий досвід взаємоузгодження системи підготовки фахівців з вищою освітою і ринку праці;
– запропонувати основні напрями удосконалення регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою для забезпечення їх продуктивної зайнятості.
Об’єктом дослідження виступають процеси регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою.
Предметом дослідження є теоретико-прикладні засади удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання підготовки та працевлаштування фахівців з вищою освітою.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових і специфічних методів економічної науки: системного аналізу (при виявленні сучасних вимог до фахівців – п. 1.1), абстрактно-логічний (при узагальненні понятійно-термінологічного апарату дослідження ринку праці фахівців з вищою освітою – п. 1.2), аналізу та синтезу (при дослідженні структури організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці – п. 1.3; при аналізі методичних підходів до визначення потреби національної економіки у фахівцях з вищою освітою – п. 2.1), економіко-статистичного аналізу (при оцінці стану ринку праці та соціально-економічних факторів пропозиції праці висококваліфікованих кадрів – п. 2.2–2.3), економіко-математичного моделювання (при визначенні кореляції між основними показниками ринку праці України – п. 2.3), порівняльного аналізу (при вивченні світового досвіду регулювання системи підготовки та працевлаштування фахівців з вищою освітою – п. 3.1), логічного узагальнення й економічного моделювання (при розробці напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою – п. 3.2).
Теоретичною основою дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблематики регулювання процесів підготовки фахівців у вищих навчальних закладах та їх подальшого працевлаштування. Інформаційну базу дослідження склали чинні нормативно-правові акти України та інших країн світу, офіційні дані Державної служби статистики України, Європейської статистики, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України, власні аналітичні напрацювання автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою. Основні результати дослідження, що становлять наукову новизну дисертаційної роботи, полягають у наступному:
вперше:
– розроблено концептуальні засади механізму взаємоузгодження системи вищої освіти та ринку праці фахівців з вищою освітою на основі врахування сучасних тенденцій розвитку вітчизняної і світової освіти (навчання протягом життя, глобалізація освіти, поширення інформаційно-комунікативних технологій, масовізація вищої освіти тощо), конкретизації інструментів, з одного боку – впливу на зміст, обсяги та структуру підготовки фахівців за допомогою обґрунтованого державного замовлення, планування і прогнозування основних показників випуску фахівців у взаємозв’язку з визначеними пріоритетними напрямами розвитку національної економіки, а з іншого – активного формування попиту ринку праці на фахівців з вищою освітою за допомогою створення розгалуженої системи стимулювання роботодавців до їх навчання і працевлаштування;
удосконалено:
– обґрунтування необхідності використання в якості основного інструменту впливу на обсяги та структуру підготовки молодих спеціалістів гнучкої системи державного замовлення, яка б, по-перше, виконувала не тільки соціальну, а й інноваційно-генеруючу та структурно-модернізуючу функції, по-друге, була орієнтована на перспективні, стратегічно важливі та інноваційно спрямовані напрями розвитку національної економіки, по-третє, була взаємопов’язана з системою працевлаштування (через механізми надання відповідних пільг та визначення чітких зобов’язань фахівців і роботодавців);
– обґрунтування необхідності розширення інструментарію регулятивного впливу на розвиток розгалуженої системи перепідготовки фахівців з вищою освітою, який би передбачав наявність суттєвих пільг для роботодавців (зниження оподаткування при працевлаштуванні та ін.) за умови організації навчання працівників на своєму підприємстві або фінансуванні його в інших установах післядипломної освіти;
– методичні підходи до визначення потреби національної економіки у фахівцях з вищою освітою за допомогою системного узагальнення та поглиблення переліку факторів, що впливають на попит (кількість та якість наявних і перспективних робочих місць, насиченість фахівцями з вищою освітою різних видів економічної діяльності, формування перспективних та інноваційних напрямів розвитку національної економіки) і пропозицію праці фахівців з вищою освітою (вступ та випуск студентів навчальними закладами за джерелами фінансування навчання, напрямами підготовки, освітньо-кваліфікаційними рівнями, зміна структури населення);
набуло подальшого розвитку:
– методичні підходи до розуміння сутності ринку праці фахівців з вищою освітою як складної системи різнорівневих економічних відносин між роботодавцями, навчальними закладами та працівниками з приводу підготовки, розподілу, працевлаштування і продуктивної зайнятості фахівців з вищою освітою; поглиблено класифікацію (за критеріями умов функціонування, масштабності, географічної приналежності, рівня прогнозованості, типу кон’юнктури, рівня державного регулювання, чисельності суб’єктів ринку, рівня адаптивності до умов динамічного середовища, спеціальностей та галузей зайнятості, рівня інноваційного спрямування) та сегментацію ринку праці (ринок низькокваліфікованої праці, ринок праці спеціалістів з неповною вищою освітою, ринок праці кадрів з базовою вищою освітою, ринок праці фахівців з вищою освітою; ринок праці молодих спеціалістів, ринок праці досвідчених фахівців) у якості важливого підґрунтя для вибору інструментарію державного регулятивного впливу на різні сегменти ринку праці з урахуванням таких його особливостей, як інтелектомісткий характер праці, необхідність постійного оновлення знань, висока вартість трудових послуг та ін.;
– методичні підходи до аналізу стану ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні, що дозволило доповнити перелік загальних і секторальних диспропорцій між обсягами підготовки і працевлаштування фахівців з вищою освітою: безробіття населення з вищою освітою, у тому числі – молодих спеціалістів; працевлаштування фахівців з вищою освітою не відповідно до фаху та рівня кваліфікації; регіональні диспропорції зайнятості; невідповідність обсягів і структури державного замовлення на підготовку фахівців поточним та перспективним потребам розвитку національної економіки;
– визначення основних напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання вітчизняного ринку праці фахівців з вищою освітою: посилення ролі та трансформація функцій державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою; формування дієвої системи стимулювання підприємств до більш активної участі в організації та фінансуванні підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців з одночасними механізмами підвищення відповідальності за працевлаштування; впровадження комплексної державної політики сприяння зайнятості фахівців з вищою освітою на основі створення стимулів для підприємств і організацій у працевлаштуванні найбільш вразливих груп населення; розвиток державно-приватного партнерства; посилення соціальної відповідальності бізнесу; сприяння підвищенню якості вітчизняної вищої освіти в контексті забезпечення високого рівня підготовки та конкурентоспроможності випускників на регіональному, національному і міжнародному ринках праці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені наукові та методичні положення розвивають теорію і методику регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою. Запропоновані у дисертаційній роботі практичні рекомендації та сформульовані висновки знайшли впровадження у поточній діяльності державних органів влади і вищих навчальних закладів у процесі прогнозування обсягів підготовки фахівців з вищою освітою відповідно до актуальних і перспективних запитів національної економіки.
Результати дослідження використано у ході виконання науково-дослідної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на тему «Аналіз економічного і соціального стану регіону та визначення пріоритетів і перспектив його розвитку», фінансування якої здійснювалось за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, зокрема, при проведенні досліджень за тематичним напрямом «Оцінка показників розвитку соціальної сфери Черкаської області» (довідка № 207/01 від 16.01.2012 р.). Основні теоретичні положення дисертаційної роботи були використані в наукових дослідженнях Науково-дослідного економічного інституту за темою «Розроблення порядку формування замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів для державних потреб» (довідка № СВР/452 від 10.12.2008 р.).
Авторські розробки використовуються у навчальному
процесі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 523 від 27.06.2011 р.). Окремі результати дисертаційної роботи використано у поточній роботі Головного управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 05/1518 від 02.09.2009 р.) та Економічного відділу Уманської міської ради (довідка № 5-е від 11.02.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід до розв’язання проблеми вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою в контексті реформування національної економіки на інноваційній основі та підвищення вимог до якості знань кадрів. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення та ідеї, що належать здобувачеві. Особистий внесок автора в працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорені та позитивно оцінені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інвестиції ХХІ століття: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку» (м. Умань, 2007 р.), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка України: проблеми економічного зростання» (м. Умань, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми інвестиційного розвитку економіки України в умовах трансформації до світового економічного простору» (м. Умань, 2008 р.), Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Проблеми інноваційного розвитку України в умовах трансформації до світового економічного простору» (м. Умань, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти» (м. Черкаси, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка України: стратегічне планування» (м. Умань, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,»Економіка України: макропроблеми розвитку» (м. Умань, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції «Розвиток освітніх систем у глобальному вимірі: тенденції і прогнози» (м. Умань, 2011 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено в опублікованих автором 15 наукових працях загальним обсягом 10,98 друк. арк. (у тому числі, 5 розділів у колективних монографіях обсягом 7,9 друк. арк., 6 статей у фахових виданнях обсягом 2,17 друк. арк. і 4 – у збірниках наукових праць обсягом 0,91 друк. арк.). Особисто автору належить 5,16 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації Робота складається зі вступу, трьох розділів, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 234 сторінки друкованого тексту. Робота містить 14 таблиць (у тому числі, 1 займає окрему сторінку), 25 рисунків (у тому числі, 5 займають окремі сторінки). Список використаних джерел включає 221 найменування і займає 21 сторінку; 13 додатків розміщено на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки.
1. Ринок праці фахівців з вищою освітою – це складна система різнорівневих економічних відносин між роботодавцями, навчальними закладами та працівниками з приводу підготовки, розподілу, працевлаштування та продуктивної зайнятості фахівців з вищою освітою. Основними суб’єктами ринку праці є економічні суб’єкти (роботодавці), фахівці з вищою освітою (працівники) та держава. До головних особливостей ринку праці фахівців з вищою освітою відносяться: специфічний характер праці, необхідність безперервної освіти та регулярного підвищення кваліфікації, тривалість відносин між суб’єктами ринку, висока вартість трудових послуг, загострення конкуренції тощо. Конкуренція на ринку праці фахівців з вищою освітою відбувається на кількох рівнях: мікро- (внутрішньофірмова конкуренція), мезо- (регіональна, галузева конкуренція), макро- (конкуренція на національному рівні) та мегаекономічному (на рівні міжнародного ринку праці). Окрім того, на ринку спостерігається активна конкуренція між фахівцями з вищою освітою за престижне робоче місце, між роботодавцями за перспективні кадри, між працівниками за збереження робочих міць.
2. Основними вимогами до сучасних фахівців з вищою освітою є: здатність до навчання протягом життя, високий рівень теоретичних і практичних професійних знань, умінь і навичок, креативність, нестандартність мислення, сприйнятливість до інновацій, володіння передовими й інформаційно-комунікативними технологіями, адаптивність до мінливих умов зовнішнього оточення, інтелектуальний рівень, лідерські якості, комунікабельність тощо. Поширення тенденцій навчання протягом життя обумовлює зростання значення різних форм післядипломної освіти та посилення зацікавленості бізнес-структур у підвищенні кваліфікації кадрового складу підприємств. Незважаючи на існування відмінностей у системах підготовки і працевлаштування фахівців з вищою освітою у різних країнах світу, сучасний етап розвитку характеризується наявністю спільних рис, зокрема: набуття сферою вищої освіти значення одного із головних чинників соціально-економічного розвитку суспільства; диверсифікація джерел фінансування; трансформація форм організації діяльності вищих навчальних закладів; інтернаціоналізація та глобалізація освітньої діяльності; зростання мобільності фахівців з вищою освітою; уніфікація освітньо-кваліфікаційних рівнів тощо.
3. Вітчизняний ринок праці фахівців з вищою освітою характеризується наступними рисами: недостатня зайнятість кадрів; наявність прихованого безробіття; регіональні диспропорції у працевлаштуванні фахівців; наявність дефіциту висококваліфікованих кадрів з окремих напрямів при вагомому надлишку фахівців з вищою освітою з інших; недостатній рівень трудової мобільності висококваліфікованих кадрів; неузгодженість системи вищої освіти з перспективними та інноваційно-спрямованими напрямами розвитку національної економіки.
4. Організаційно-економічний механізм регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою – це сукупність взаємопов’язаних методів, принципів, інструментів узгодження трудових відносин між роботодавцями (суб’єктами господарювання, установами й організаціями), вищими навчальними закладами (як установами підготовки фахівців з вищою освітою) і фахівцями з вищою освітою (випускниками навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації і досвідченими спеціалістами). Реалізація механізму здійснюється на основі таких принципів: відповідність обсягів підготовки фахівців з вищою освітою потребам національної економіки, врахування пріоритетних напрямів розвитку національної економіки, реалістичності, системності, гнучкості, оптимальності, раціональності, рівності, легітимності, автономності, навчання протягом життя, підвищення якості освітніх послуг, сприяння розширенню масштабів міжнародного співробітництва, регіональності, стратегічної спрямованості, збалансованості, особистісної орієнтації, інформаційного забезпечення, єдності відповідальності тощо. Регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою - випускників вищих навчальних закладів доцільно здійснювати через систему науково обґрунтованого гнучкого державного замовлення на підготовку кадрів, що відповідає поточним і перспективним потребам національної економіки і взаємопов’язане із системою працевлаштування. Вплив на зайнятість досвідчених фахівців доречно реалізовувати через активізацію участі підприємств у процесі їх перепідготовки, підвищення кваліфікації та працевлаштування, також з урахуванням актуальних запитів соціально-економічного розвитку.
5. Високий рівень безробіття серед випускників вищих навчальних закладів в Україні вимагає удосконалення методичних підходів до визначення прогнозних показників попиту на ринку праці фахівців з вищою освітою. Прогнозування потреби ринку праці у спеціалістах має включати: методи обчислення обсягів вступу молоді до вищих навчальних закладів (окремо за державним замовленням та за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб), величини випуску фахівців з вищою освітою (окремо за джерелами фінансування навчання), потреби ринку у фахівцях з вищою освітою (окремо за причинами виникнення потреби в кадрах: розширення виробництва, заміна природного вибуття фахівців з вищою освітою, часткова заміна практиків фахівцями з вищою освітою, забезпечення інноваційного характеру розвитку національної економіки).
6. Державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою має формуватись на основі ґрунтовного планування і прогнозування потреб ринку праці у кадрах відповідно до пріоритетних напрямів розвитку національної економіки при обов’язковому впровадженні заходів стимулювання попиту роботодавців на фахівців перспективних спеціальностей. Розробки потребує гнучка система державного замовлення як один із інструментів впливу на обсяги та структуру підготовки фахівців з вищою освітою. Така система має бути тісно пов’язаною із системою працевлаштування та виконувати не тільки соціальну, а, у першу чергу, інноваційно-генеруючу та структурно-модернізуючу функції.
7. Основними напрямами вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання вітчизняного ринку праці фахівців з вищою освітою на національному рівні є: стимулювання притоку інвестицій в економіку України; державне сприяння легалізації робочих місць і заробітної плати; пільгове оподаткування економічних суб’єктів при створенні ними нових робочих місць та працевлаштуванні випускників вищих навчальних закладів; державне сприяння перенавчанню працівників у закладах вищої освіти або на підприємствах; державна підтримка підприємств, заробітна плата працівників яких є вищою встановленого мінімального рівня та регулярно зростає; підтримка розвитку технопаркових структур; підвищення ролі державного фінансування вищої освіти тощо. На мікроекономічному рівні взаємоузгодження системи підготовки кадрів і ринку праці фахівців з вищою освітою передбачає: збільшення обсягів підготовки студентів за цільовими замовленнями підприємств, залучення роботодавців до формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою, посилення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців на підприємствах та ін. Реалізація запропонованих у дисертаційній роботі напрямів удосконалення механізму регулювання підготовки та зайнятості фахівців з вищою освітою на основі врахування світових тенденцій трансформації сучасної системи підготовки кадрів і національних здобутків може стати одним із основних чинників підвищення конкурентоспроможності як вищої освіти України, так і національної економіки в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абанкина И.В. Анализ зарубежного и отечественного опыта образовательного кредитования / И.В. Абанкина, Н.Я. Осовецкая // Экономика образования. – 2006. – №5. – С. 25–44.
2. Абасов З. Инновации в образовании и синергетика / З. Абасов // Вестник высшей школы (Alma mater). – 2007. – № 4. – С. 3–7.
3. Агишев Р. Р. Практический опыт интернационализации и международной академической интеграции университета: вклад европрограммы Tempus / Р.Р. Агишев // Вестник высшей школы (Alma mater). – 2010. – № 9. – С. 15–19.
4. Айнабек К. С. Мотивация творческого труда и пути совершенствования научно-образовательной деятельности / К.С. Айнабек // Экономика образования. – 2008. – № 4 (47). – С. 32–38.
5. Альперн О.І. Тенденції змін в освітній системі Польщі в 1998-2004 р.р. в контексті інтеграції до Євросоюзу / О.І. Альперн // Вища освіта України. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – Додаток 4, том І (19). – 2010. – С.6–11.
6. Альтбах Ф. Г. Интернационализация высшего образования: движущие силы и реальность / Ф. Г. Альтбах, Д. Ж. Найт // Экономика образования. – 2008. – № 4 (47). – С. 100–106.
7. Альтбах Ф.Д. Модели развития высшего образования в преддверии 2000 г. / Ф.Д. Альтбах // Перспективы. – 1992. – № 3. – С.18–25.
8. Амоша О. Підґрунтя інноваційного розвитку. Проблеми і перспективи взаємодії академічної науки й освіти / О. Амоша, А. Землянкін, Г. Моісеєв // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 10. – С. 3.
9. Амоша О. І. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. І. Амоша // Економіст. – 2005. – № 6. – С. 28–32.
10. Антонюк Л. Л. Міжнародне науково-технічне співробітництво – фактор зростання інноваційної конкурентоспроможності країни / Л. Л. Антонюк // Прометей. Зб. наук. пр. – Вип. 2. – Донецьк, 2003. – С. 17–28.
11. Антонюк Л. Л. Роль освіти у формуванні конкурентоспроможного людського капіталу / Л. Л. Антонюк // Наукові засади економіки та управління освітою. – К. : Підручники та посібники, 2004. – С. 20–22.
12. Антошкіна Л.І. Вища освіта в системі суспільних інтересів / Л.І. Антошкіна // За ред. І.К. Бондар. – Донецьк.: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2008. – 284 с.
13. Антошкіна Л.І. Нові вимоги до концепції професійних знань / Л.І. Антошкіна // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. – 2005. – Вип. № 1 (44). – С.28–34.
14. Антошкіна О. Економіка вищої освіти: тенденції та перспективи реформу¬вання / О. Антошкіна. – К.: Корпорація, 2005. – 366 с.
15. Арыстанбекова А. Экономика, основанная на знаниях / А. Арыстанбекова // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 6. – С. 30–33.
16. Асаул А. Н. Управление высшим учебным заведением в условиях инновационной экономики / Под ред. д. э. н, проф. А. Н. Асаула / А. Н. Асаул, Б. М. Капаров – С.-Пб. : «Гуманистика», 2007. – 280 с.
17. Бабкина О. Зачем реформировать высшую школу / О. Бабкина // Зеркало недели. – 2000. – № 11.– С.12.
18. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик; За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 703 с.
19. Бандурка О. Про сьогодення вищої освіти в Україні / О. Бандурка // Вища школа. – 2011. – № 9. – С.7–15.
20. Беляков С. А. Лекции по экономике образования / С. А. Беляков – М.: ГУ-ВШЭ, 2002. – 338 с.
21. Бєліков С. Б. Участь ВНЗ в міжнародних проектах – ефективний шлях до євроінтеграції в освітянській сфері / С. Б. Бєліков, О. В. Климов, Д. В. Ткач // Болонський процес: стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні : зб. тез доповідей ІХ всеукр. наук.-метод. конф., 18-19 листоп. 2010 р. – Ч. 1. – К. : НТУУ «КПІ», 2010. – С. 191–193.
22. Богиня Д.П. Основи економіки праці: Навч. посібник / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – К.: «Знаня-Прес», 2001.
23. Богиня Л.І. Мотивація праці в ринковій економіці / Богиня Л.І., Долгова І.І. – К.: Інститут економіки України, 1997. – 182 с
24. Боголіб Т. М. Принципи управління вузом / Т. М. Боголіб. – Переяслав-Хмельницький, 2004. – 204 с.
25. Бондар І.К. Продуктивність праці – нові підходи / І.К. Бондар, О.П. Сологуб // Україна: аспекти праці. – 1995. – №1–2. – С.17–21
26. Бріт О.В. Актуальні проблеми реформування освіти в Україні // Економіка України: проблеми розвитку галузей і регіонів: Колективна монографія. – К.: 2008. – C. 38–42.
27. Бріт О.В. Методичні підходи до визначення обсягів підготовки фахівців з вищою освітою як механізм державного регулювання фахового ринку праці. Збірник наукових праць «Наукові праці НДФІ». − К.: НДФІ, 2008. − Вип. 4. − С.8–13.
28. Бріт О.В. Проблеми формування ринку фахівців з вищою освітою / О.В. Бріт // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти». – Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2008. – С. 16–17.
29. Бріт О.В. Сучасний зареєстрований ринок праці як інструмент державного регулювання забезпечення роботою фахівців з вищою освітою / О.В. Бріт // Міжнародний науково-практичний журнал «Економіка та держава». − К.: 2009. – С.106–108.
30. Бріт О. В. Вища освіта: міжнародний вимір / О. В. Бріт // Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія 1, Економіка : збірник наукових праць. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2012. – № 1 (13). – С. 182−189.
31. Бузько І. Розвиток ринку освітніх послуг в Україні в умовах глобалізації / І. Бузько // Економіст. – 2007. – № 8. – С. 28–33.
32. Буланов В.С. Рынок труда / В.С. Буланов, Н.А. Волгин. – М.: Экзамен, 2003. – 480 с.
33. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе / М.К. Ван дер Венде // Высшее образование в Европе. – 2000. – Том XXV. – № 3.
34. Васильєв Ю. С. Экономика и организация управления вузом / Ю. С. Васильєв и др. – СПБ.: Лань, 2002. – 448 с.
35. Вдосконалення системи підготовки кадрів для підприємницької ді-яльності. – К., 2001. – 48 с.
36. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г Кременя. [Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш. В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин]. – Тернопіль: Навчальна книга, 2004. – 384 с.
37. Відкритість, дієвість, результативність. Програма діяльності Кабінету Міні¬стрів України. – К.: Кабінет Міністрів України, 2003. – 34 с.
38. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи / С.С. Вітвицька. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 341 с.
39. Вітренко Ю. Освіта як вид економічної діяльності в Україні / Ю. Вітренко // Економіка України. – 2011 р. – № 10. – С.4–15.
40. Вітренко Ю.М. Державне замовлення на підготовку висококваліфікованих фахівців / Ю.М. Вітренко // Матеріали круглого столу «Нова генерація та ринок праці».– К., 2001. – C.23.
41. Волгин Н.А. Экономика труда (социально-трудовые отношения) / Н.А. Волгин, Ю.Г. Одегов. – М.: Экзамен, 2004. – 736 с.
42. Волкова О.В. Ринок праці: Навч. посібник / О.В. Волкова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 624 с.
43. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века / Вульфсон Б.Л. – М.: Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.
44. Высшее образование в XXI в.: подходы и практические меры (ЮНЕСКО, Париж, 5–9 октября 1998) // Alma Mater. Вестник высшей школы. – 1998. – № 11.
45. Гальчинський А. С. Глобальні трансформації : концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти : наукове видання / А. С. Гальчинський. – К. : Либідь, 2006. – 312 с.
46. Геєць В.М. Стратегія людського розвитку в Україні / В.М. Геєць. – К.: Інститут економіки та прогнозування, Фенікс, 2003. – 1008 с.
47. Геймер X. Система высшего образования в Германии. Реформы и инициативы для XXI века / X. Геймер, Р. Геймер // Образование и наука. –№ 2/3. – 1999. – С.54–63.
48. Говард Гарднер. Искусство и наука влияния на взгляды людей / Г. Говард. – Издательство: Вильяме. – 2008. – 345 с.
49. Гранин Ю. Что такое «глобализация»? // Высшее образование в России. – 2007. – № 10. – С. 116–121.
50. Гретлер А. Исследования в области образования в Европе / А. Гретлер //
Перспективы. – 2000. – № 3. – С.81–96.
51. Грецький P. Теоретичні підходи до визначення природи та сутності
конкуренції / Р. Грецький // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 12. – С 35–38.
52. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. 3-тє видання / О.А. Грішнова. – К. : Знання, 2007. – 559 с.
53. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. – К. : Т-во «Знання», 2001. – 254 с.
54. Грішнова О. А. Людський розвиток в системі пріоритетів регіональної соціально-економічної політики / О.А. Грішнова // Вісник Прикарпатського університету. Економіка. – 2006. – Вип. 4. – С. 23–29.
55. Грішнова О. А. Ринок праці України під впливом глобалізації // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект / О.А. Грішнова, І.О. Крехівський. – Сб. научн. трудов. – Донецк : ДонНУ, 2007. – С. 32–40.
56. Грішнова О. А. Управління людським капіталом у контексті реалізації інноваційної стратегії підприємства / О. Грішнова, Н. Поливяна. // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 5. – С. 37–41.
57. Горли Б. Болонский процесс в глобальном контексте: потенциальные возможности и угрозы для европейского сектора высшего образования / Б. Горли // Вопросы образования. – 2007. – № 2. – С. 6–19.
58. Громовий В. Вища школа / В. Громовий. – К.: «Плеяди», 2004. – 14 с.
59. Державна статистика освіти. Основні показники діяльності ВНЗ України на початок 2011/12 навчального року // Вища школа. – 2012. – № 5. – С.65–108.
60. Доклад о развитии человека за 1999 г. Нью-Йорк. – ПРООН, 1999. – 262 с.
61. Домбровська С.М. Механізми реалізації державної політики в галузі вищої освіти / С.М. Домбровська // Актуальні проблеми державного управління. – 2011. – № 2 (40). – С.1–6.
62. Драйден Г. Революция в обучении: Пер. с англ. / Гордон Драйден, Джаннет Вое. – М.: ООО «Парвино», 2003. – 672 с.
63. Дудка Н. И. Высшая школа Украины: стратегия управления и проблемы реформирования / Н. И. Дудка – К.: Основа, 2002. – 272 с.
64. Дэниел Гоулман. Эмоциональное лидерство. Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта / Дэниел Гоулман и др. – 2008. – Альпина Бизнес Букс. – 302 с.
65. Економіка вищої освіти України: тенденції та механізм розвитку / За заг. ред. В.П. Андрущенка. – К.: Пед. Преса, 2006. – 208 с.
66. Жалило Б. Как удержать высококвалифицированного сотрудника / Б. Жалило // Отдел кадров. – 2000. – № 15. – С. 20–21.
67. Журавський В. Приватний сектор навчання: проблеми і перспективи розвитку / В. Журавський // Урядовий кур'єр. – 2002. – С.8.
68. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії Міністерства освіти і науки 1-2 березня 2007 року. – К.: 2007. – 91 с.
69. Завіновська Г.Т. Економіка праці: навч. посібник / Г.Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2003.
70. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002р. № 2984-111. – Урядовий кур’єр № 86, 2002 р.
71. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю то¬варів, робіт і послуг за державні кошти» // Урядовий кур'єр. – № 51. – 2006.
72. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді України» від 23.03.2000р. –Урядовий кур'єр. – № 77. – 2000.
73. Закон України «Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки» // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 238.
74. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000р., №1490-111-11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ua-tenders.eom/legislation/laws/l 61663/
75. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 36, ст.299. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1775-14
76. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21.– С.84.
77. Зарубежный опыт реформ в образовании: Европа, США, Китай, Япония // Высшее образование сегодня. – 2001. – № 2. – С. 60–67.
78. Зверева Т.Ю. К вопросу об эффективности образовательных услуг российской высшей колы на международном рынке / Т.Ю. Зверева, Л.Г.Малышева // Экономика образования. Научный журнал. – 2009. – № 6. – С.83–95.
79. Зіньковський Ю. Вища освіта у вітчизняних системах навчання та економіки / Ю. Зіньковський // Вища школа. – 2011. – № 9. – С.16–26.
80. Зусь В.М. Мониторинг и прогнозирование профессионально¬го образования / В.М. Зусь, Н.П Новиков. – M., 1999. – С.43.
81. Іваноньків О. О. Зарубіжний досвід розвитку економічних систем на інноваційній основі / О. О. Іваноньків // Актуальні проблеми економіки. –2007. – № 12 (78). – С. 23–30.
82. Іщенко Т. Особливості та проблеми національної вищої освіти / Т. Іщенко, М. Хоменко // Вища школа. – 2011. – № 11. – С.7–14.
83. Кадочников СМ. Особенности высшего образования как экономического блага и некоторые практические следствия этих особенностей / СМ. Кадочников // Университетское управление: практика и анализ. – 2001. –№2 (17). – С.48–49.
84. Каленюк І. До питання про освітній потенціал країни / І. Каленюк // Економіка України. – 2001. – № 11.– С.70–77.
85. Каленюк І.С. Розвиток вищої освіти та економіка знань : монографія / І.С. Каленюк, О.В. Куклін. – К. : Знання, 2012. – 343 с. – (Сучасна наука).
86. Каленюк І. Побудова суспільства знань та інноваційної економіки / І. Каленюк, К. Корсак // Науковий світ. – 2006. – № 4. – С. 18–21.
87. Каленюк І. Проблеми та механізми фінансового регулювання освіти в сучасних умовах // Вища освіта. – 2002. – № 4–5. – С. 82–90.
88. Каленюк І. Рух Європи до суспільства знань, Болонський процес і Україна / І. Каленюк, К. Корсак // Вища освіта України. – 2004. – № 3. –
С. 22–27.
89. Каленюк І. С. Економіка освіти / І. Каленюк. – К., 2003. – 380 с.
90. Каленюк І.С. Інтеграція вищої освіти України в європейський та світовий освітній простір: економічний вимір: монографія / І.С. Каленюк, О.І. Гонта, М.П. Вербовий, Н.І. Холявко; За заг. ред. д.е.н., проф. Каленюк І.С. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2011. – 165 с.
91. Каленюк І.С. Освіта в економічному вимірі: потенціал та механізм розвитку / І.С. Каленюк. – К.: ТОВ «Кадри». – 2001. – 326с.
92. Каленюк І.С. Особливості регулювання ринку освітніх послуг: Монографія / І.С. Каленюк, Л.І. Цимбал. – Чернігів: ЧДІЕіУ, 2011. – 184 с.
93. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. / А.В. Калина. – К.: МАУП, 2004.
94. Капелюшников Р.И. Российский рынок труда: адаптация без реструктуризации / Р.И. Капелюшников. – М.: ГУ ВШЭ. – 2001. – С. 13.
95. Карпенко О.М. Высшее социально-экономическое образование за рубежом / О.М. Карпенко, М.Д. Бершадская, Ю.А. Вознесенская, О.И. Лукьяненко, М.А. Медведева // Инновации в образовании. – 2004. – № 2. – С.47–50.
96. Кларсфелд А. Национальные модели подготовки управленческого персонала в Европе / А. Кларсфелд, К. Мэби // Экономика образования. – 2007. – № 3. – С. 104–109
97. Коваль Т. Вища освіта сучасної Німеччини в умовах політичних і технологічних модернізацій / Т. Коваль // Вища освіта України. – 2007. – № 4. – С.95–101.
98. Колотило М. О. Сутність та роль вищої освіти в національній інноваційній системі / М. О. Колотило // Болонський процес: стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні : зб. тез доповідей ІХ всеукр. наук.-метод. конф., 18-19 листоп. 2010 р. – Ч. 1. – К. : НТУУ «КПІ», 2010. – С. 286–288.
99. Комар Ю.М. Наукові засади інноваційних механізмів державного управління підготовкою студентів управлінських спеціальностей: Монографія / Ю.М. Комар. – Донецьк: СПД Купріянов, 2008. – 358 с.
100. Колот А. М. Соціально-трудова сфера : стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку : монографія / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2010. – 251 с.
101. Конституція України, 28 червня 1996 року: офіційне видання. – Вид-во «Право», Українська правнича Фундація. – 54 с.
102. Корсак К. Європейський простір вищої освіти і Україна у ХХІ столітті / К. Корсак // Вища школа. – 2005. – № 1. – С.47–57.
103. Корсак К. Чи потрібно проводити масове рейтингування університетів України / К. Корсак // Науковий світ. – 2008. – № 12. – С.2–4.
104. Корсак К.В. Великобританія: система освіти і підготовки наукових кадрів / К.В. Корсак // Науковий світ. – 1999. – № 4 – С.8–11.
105. Кратт О.А. Методологічні основи формування кон’юнктури ринку послуг вищої освіти: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.09.01 / О.А. Кратт. –ДДУ, Донецьк, 2004.– 35с.
106. Кремень В. Філософія освіти ХХІ століття / В. Кремень // Вища школа. – 2002. – № 6. – С. 9–17.
107. Крупнов Ю.В. Экономика образования или экономика на образовании / Ю.В. Крупнов // «Русский переплет». – 2002. – С.25–32.
108. Кустов А. В. Эффективность использования государственных средств в системе управления наукой и образованием / А. В. Кустов // Экономика образования. – 2007. – № 5. – С. 107–112
109. Куценко В. І. Економіка освіти: Навчальний посібник. / В. І. Куценко. –К. : Міленіум, 2003. – 105 с.
110. Лебедева Е. Инновационное развитие и образование / Е. Лебедева // Мировая экономики и международные отношения. – 2007. – № 12. – С. 45–54.
111. Левченко О.М. Економіка знань: управління розвитком людських ресурсів Великобританії / О.М. Левченко. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2005. – 292 с.
112. Лібанова Е.М. Ринок праці в економічній системі: навч. посібник / Е.М. Лібанова, Д.П.Мельничук. – Житомир: ЖТІ, 2002.
113. Ліцензування та акредитація. Аналітичне дослідження / Т.В.Фініков. О.І.Шаров. – К.: Навч.-метод, центр . – 2003. – 68 с.
114. Лук’яненко Д. Інноваційний ресурс економічного розвитку України: інтелектуальна місія університетів / Д. Лук’яненко, П. Поручник// Вища школа. – 2011. – № 12. – С.74–86.
115. Луковенко Ю. Стан і перспективи реформування освіти в Україні / Ю. Луковенко, В. Нікітін, О. Коловіцкова // Постметодика. – № 3 («Критичне мислення»), № 4 («Ракурси педагогічних інновацій»). – 2001.
116. Майбуров И. А. Сотрудничество высшей школы и промышленности в условиях глобализации экономики / И. А. Майбуров // Экономика образования. – 2003. – № 3. – С. 27–35.
117. Маршалл А. Принципи економічної науки / А. Маршалл. – К.: АДС «УМК Центр», 2001. – 211с.
118. Матицина Г. Актуальні проблеми функціонування вищих навчальних закладів України в умовах ринкової економіки / Г. Матицина // Економіст. – 2006. – № 4. – С. 23–25.
119. Матросов М.Б. Через развитие системы образовательных кредитов к доступности качественного образования // Экономика образования. – 2008. – №2. – С. 40–56.
120. Матушкин Н. НИРС как составляющая системы формирования компетенций специалиста / Н. Матушкин, И. Столбова, Т. Ульрих // Вестник высшей школы (Alma mater). – 2007. – № 5. – С. 3–7.
121. Методичні рекомендації щодо визначення обсягів підготовки висококваліфікованих фахівців у навчальних закладах за напрямами та спеціальностями. – К.: Соцінформ, 2004. – 165 с.
122. Методичні рекомендації щодо визначення потреби у фахівцях з повною ви¬щою освітою. – К., Соцінформ, 2004. – 134 с.
123. Модернізація вищої освіти Російської Федерації // Вища школа. – 2001. – № 6.– С.99–104.
124. Мороз О. Вища освіта в США в перспективі / О. Мороз // Економіст. – 2003. – № 9.– С.5–10.
125. Музиченко А.С. Проблеми та перспективи державного регулювання ринку фахівців з вищою освітою / А.С. Музиченко, О.В. Бріт // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. – 2010. – Випуск ІV(40) − С.171–177.
126. Музыченко А. Формирование рынка специалистов с высшим образованием: механизмы регулирования / А. Музыченко, О. Брит // XALQ TA'LIMI: илмий-методик журнал. − 2011. – № 1. – С.136–141.
127. Музыченко А.С. Механизмы регулирования рынка специалистов с высшим образованием: опыт Украины / Музыченко А.С., Брит О.В. // Научные записки Тольятинского государственного университета «Вектор науки». –
2011. – № 1 (4). – С.124–126.
128. Муравьева А. А. Совместные программы высшего образования / А. А. Муравьева // Вестник высшей школы (Alma mater). – 2010. – № 9. –
С. 11–14.
129. Мысник В.Г. Маркетинг рынка профессионального образования региона / В.Г. Мысник, Ф.Е. Довженко, Н.Ф. Козора. – Хабаровск, 1998. – 156 с.
130. Навроцький О.І. Вища школа України в умовах трансформації сус-пільства / О.І. Навроцький . – X.: Основи. – 2002. – 240 с.
131. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті / Програма підтримки вироблення стратегії реформування освіти : Бюлетень. Вип. 1. – К. : Мін-во освіти, 2001. – 35 с.
132. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К.: Вікол, 2000. – 636 с.
133. Ніколаєнко С. Підвищення ефективності вищої освіти – визначальний чинник зростання соціально-економічного потенціалу держави / С. Ніколаєнко // Освіта України. – 2006. – № 13. – С.1–9.
134. Новіков В. Кредитування вищої освіти / В. Новіков // Економіка України. – 2000. – №4. – С.72–79.
135. Образование в России – 2008. Статистический бюллетень. – М. : МГУПИ, 2009. – 436 с.
136. Огнев’юк В. Освіта як сфера «майбутнього» часу / В. Огнев’юк // Персонал. – 2003.– № 9. – С.66–71.
137. Олійник І. А. Фактори підсилення внутрішньої мотивації персоналу в сучасних умовах / І. А. Олійник // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформаційний період : Міжнародна науково-практична конференція аспірантів, молодих учених та студентів, 3–4 червня 2009 р.) : тези доповідей. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2009. – С. 88–90.
138. Онищенко Н. В. Інноваційні процеси у функціонуванні вищих навчальних закладів в Україні / Н. В. Онищенко, Н. Й Радіонова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 6 (85). – С. 46–49.
139. Онікієнко В.В. Маргіналізація населення України / За заг. ред. В.В. Онікієнка – К.: НЦЗРП НАН і Мінпраці України, 1997. – 192с.
140. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003–2004 pp.) / За ред. В.Г. Кременя. – Київ-Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.
141. Офіційний сайт Державної служби зайнятості України. Режим доступу: www.dcz.gov.ua
142. Офіційний сайт Державної служби статистики України. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
143. Офіційний сайт Євростату. Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu
144. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Режим доступу: www.mon.gov.ua
145. Пазюра Н.В. Тенденції інноваційного розвитку вищих закладів освіти Південної Кореї і Японії / Н.В. Пазюра // Вища освіта України. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – Додаток 4, том І (19). – 2010. – C.357–365.
146. Пальчук М. Еволюційний розвиток професійної підготовки виробничого персоналу в країнах ЄС: досвід Великої Британії / М. Пальчук // Вища школа. – 2011. – № 2. – С.85–98.
147. Педагогический энциклопедический словарь. – М., 2002. – 282 с.
148. Петренко В. Л. Деякі аспекти системного підходу до управління якістю вищої освіти / В. Л. Петренко // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць. – 2000. – № 1 (1). – С. 142–149.
149. Петюх В.М. Ринок праці: Навч. посібник / В.М. Петюх. – К.: КНЕУ, 1999. – 288 с.
150. Поварич И.П. Рынок труда региона: проблемы функционирования и управления / И.П. Поварич, М.Д. Поварич. – Кемерево: ЮНИТИ ЛТД, 2003. – 412 с.
151. Покликання університету: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Гомілко. – К: РІА «ЯНКО»; «ВЕСЕЛКА», 2005. – 304 с.
152. Полторак А. Основи интеллектуальной собственности / А. Полторак, П. Лернер // Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильяме», 2004. – 208 с.
153. Попова Т.Л. Образовательные кредиты в России: опыт, проблемы, перспективы // Экономика образования. – 2009. – №3. – С. 41–49
154. Савченко В. Ф. Національна економіка : навч. посіб. / В. Ф. Савченко. – К. : Знання, 2011. – 309 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
155. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями» № 507 від 24.05.97 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/
Vishya_osvita/2461
156. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за дер¬жавним замовленням» від 22.08.1996 р. – № 992. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elib.crimea.edu/zakon/post992.pdf
157. Поступна О.В. Механізм дражного управління вищою освітою України / О.В. Поступна // Стратегічні пріоритети. – 2010. – № 1. – С.107–111.
158. Прахов И.А. Образовательное кредитование: условия предоставления и спрос на кредит / И.А. Прахов, Г.В. Андрущак // Высшее образование. – 2009. – №3. – С. 76–93
159. Про акредитацію вищих навчальних закладів. [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=303–92–%EF
160. Про інноваційну діяльність : Закон України № 40-IV від 4.07.2002 р. // Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бухгалтерського обліку. – 2008. – № 19 (116). – С. 5–20.
161. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 1 грудня 1998 року № 285 – XIV // Відомості Верховної Ради (ВРР). – 1999. – № 2–3.
162. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні : Закон України № 433-ІV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради (ВРР). – 2003. – № 13. – С. 93.
163. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки : Закон України № 2623-ІІІ від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради (ВРР). – 2001. – № 48.
164. Пуцентейло П. Конкуренція як економічна категорія / П. Пуцентейло // Економіка АПК. – 2007. – № 4. – С. 122–126.
165. Разумова Т. О. Образование и человеческое развитие / Т. О. Разумова, И. Г Телешова. — М.: ТЕИС, 2000. – 141 с.
166. Романовський О. Вища освіта XXI століття і залежить від проблем суспіль¬ства / О. Романовський // Рідна школа. – 1999. – № 6.
167. Россошанская О. В. Модель управления высшим учебным заведением в современных условиях / О. В. Россошанская // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2000. – № 2 (1). – С. 123–127.
168. Ростов Е.Ф. Вся экономика планеты в цифрах и фактах. Справочник / Е.Ф. Ростов – М.: ООО «Издательство ACT»: ООО «Издательство Астрель». – 2004. – 575 с.
169. Рудий М.М. Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: Каравела; Видавець Піча Ю.В., 2008. – 312 с.
170. Сафонова В.Є. Удосконалення фінансово-економічного механізму функціонування закладів вищої освіти в Україні / В.Є. Сафонова // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 2(11). – С.102–109.
171. Сбруєва А. А. Глобальні та регіональні тенденції розвитку вищої освіти в умовах побудови суспільства знань / Г. В. Савицька. – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. – 80 с. (Препринт / СумДПУ ім. А.С. Макаренка).
172. Система вищої освіти України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://education.gov.ua/pls/edu/docs/common/higher_educ_ulcr.html
173. Скітер І. С. Аналіз економетричних підходів в моделюванні інноваційних процесів / І. С. Скітер, Л. С. Ладонько // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. – Запоріжжя : Клас. прив. ун-т, 2009. – № 1. – С. 200–204.
174. Стинська В.В. Норвезький досвід формування системи вищої освіти у контексті Болонського процесу / В.В. Стинська // Вища освіта України. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – Додаток 4, том І (19). – 2010. – C490–495.
175. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Ю.Г. Лук'яненка. – К.: КНЕУ, 2001. – 538 с.
176. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції» / Авт.кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут економічного прогнозування НАН України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, – К.: УВІД Держкомстату України, 2004. – 416 с.
177. Стратегія людського розвитку в Україні. Монографія. – К.: Видавництво «Наукова думка», 2003. – 712 с.
178. Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість. Монографія. – К.: Видавничий дім «КОРПОРАЦІЯ», 2005. – 319с.
179. Суліма Є. Україна у Болонському процесі / Є. Суліма // Урядовий кур’єр, 20 травня 2005. – № 92 (3005).
180. Сусловська Т. Є. Активізація участі України на міжнародному ринку освітніх послуг / Т. Є. Сусловська // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: ІІ Міжнародна науково-практична конференція, 4–5 черв. 2010 р.) : матеріали доповідей та виступів. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2010. – С. 132–133.
181. Терентьєва Н. Т. Вища (університетська) освіта: становлення і розвиток / Н. Т. Терентьєва. – Черкаси, 2005. – 253 с.
182. Товканець Г.В. Освіта як чинник розвитку людського капіталу в країнах Європейського Союзу / Г.В. Товканець // Вища освіта України. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – Додаток 4, том І (19). – 2010. – C503–512.
183. Толочко С.В. Університетська освіта: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. І доп. / С.В. Толочко. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2010 . – 178 с.
184. Тоффлер Э. Шок будущего / Пер. с англ. Э. Тоффлер. – М.: ООО «Издательство ACT», 2002. – 557 с.
185. Указ Президента України «Про національну доктрину розвитку освіти», 17 квітня 2002 p., № 347/2002. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=347/2002
186. Україна в 2010 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: монографія / за заг. ред. А.В. Єрмолаєва. – К.: НІСД, 2010. – 528 с.
187. Федосенко Л. В. Интеллектуальный капитал как фактор инновационного развития / Л. В. Федосенко // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: Міжнародна науково-практична конференція, 24–26 верес. 2008 р.) : матеріали доповідей та виступів. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2008. –
С. 145–148.
188. Філіпенко А. С. Економічний розвиток. Європейський контекст / А. С. Філіпенко. – К.: Знання України, 2001. – 120 с.
189. Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи / Збірник наук, праць. За ред. В.П. Андрущенка. – Вип. З– К.: Знання, 2000. – 520 с.
190