ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ШИРШИКОВА РУСЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 35.078.4

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Науковий керівник –
Константінов Сергій Федорович
кандидат юридичних наук, доцент

КИЇВ – 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………3

ВСТУП…………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ ЗАВДАНЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ……………………13
1.1. Розвиток наукової думки про нормативно-правові акти…………13
1.2. Поняття, сутність та форми нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади України……………………………...21
Висновки до першого розділу…………………………………………...48

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЦЕНТРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ…………………………………………50
2.1. Види нормативно-правових актів в діяльності центральних органів виконавчої влади України……………………………………………………..50
2.2. Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади як юридичне закріплення оптимального варіанту управлінського рішення…………………………………………………………………………..73
2.3. Процедура розробки та реалізації управлінських рішень — основа нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади України…………………………………………………………………………..85
Висновки до другого розділу ………………………………………….113

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ……………………………………………………………………...116
3.1. Поняття та сутність ефективності реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України………………….116
3.2. Сучасний стан оцінювання ефективності вибору оптимального варіанту нормативно-правового акту та шляхи його вдосконалення…………………………………………………………………136
3.3. Судовий контроль за нормативно-правовими актами на сучасному етапі становлення української держави……………………………………...147
Висновки до розділу 3……………………………………………….....161

ВИСНОВКИ……………………………………………………………164

ДОДАТКИ……………………………………………………………...172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...178

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим.
ВРУ – Верховна Рада України.
ВСУ – Верховний Суд України.
ДПА – Державна податкова адміністрація.
ДПІ України – Державна податкова інспекція України.
ЄС – Європейський Союз.
ЗМІ – Засоби масової інформації.
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України.
ККУ – Кримінальний кодекс України.
КМУ – Кабінет Міністрів України.
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення.
МВС – Міністерство внутрішніх справ.
МЗС – Міністерство закордонних справ.
ОВС – органи внутрішніх справ
ООН – організація об’єднаних націй.
РФ – Російська Федерація.
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік.
США – Сполучені Штати Америки.
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина.
ЦОВВ – центральні органи виконавчої влади.

ВСТУП

Актуальність теми. Побудова в Україні демократичного суспільства та правової держави супроводжується загостренням політичних та соціальних проблем, які часто в свою чергу впливають на соціально-економічний розвиток країни. В цих умовах, як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, важливим фактором стабілізації соціально-економічної та політичної ситуації в Україні виступають ефективно реалізовані центральними органами виконавчої влади України нормативно-правові акти. На даний час в Україні діють центральні органи виконавчої влади, які одночасно реформуються, що не може не впливати на організаційно-правове забезпечення прийняття та реалізацію нормативно-правових актів.
Дослідження складних, багатоаспектних і актуальних наукових та прикладних проблем пов’язані з адміністративно-правовими та управлінськими процесами в Україні, передбачає поглиблене розуміння їх сутності, динаміки, специфічних ознак, виявлення процедури розробки і реалізації нормативно-правових актів, дослідження правових засад, оцінювання їх ефективності та вибору оптимального варіанту. В Україні ще не вдалося створити ефективне організаційно-правове забезпечення підготовки прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади. Це пояснюється також відсутністю відповідних теоретико-методологічних розробок та оцінювання ефективності нормативно-правових актів у центральних органах виконавчої влади.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки, практичні рекомендації та методологія ґрунтуються на працях українських і зарубіжних учених, таких як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, В.Т. Білоус, В.Д. Гавловський, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, С.Ф. Константінов, О.В. Копан, О.В. Кузьменко, М.В. Лошицький, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, В.П. Пєтков, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.В. Цвєтков, В.П. Чабан, В.К. Шкарупа та інші.
Разом з тим, системний аналіз наявних джерел свідчить про їх вузький або вузькопрофесійний характер. Організаційно-правове забезпечення реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України розглядається епізодично, без комплексного підходу та науково обґрунтованих висновків, рекомендацій та пропозицій, які б сприяли прогнозуванню, стабілізації, якісному розвитку зазначених актів.
Практика свідчить, що труднощі та помилки, властиві прийняттю ефективних нормативно-правових актів у центральних органах виконавчої влади України, зумовлені відсутністю комплексних теоретичних розробок у цій сфері. Тому актуальним є дослідження організаційно-правових основ прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України та оцінювання їх ефективності.
Так, наприклад, 81 % респондентів вважають, що існуюча на сьогодні система підготовки правових актів органами влади не повною мірою відповідає вимогам сьогодення; 11 % опитаних зазначають, що взагалі не розуміють порядок підготовки, прийняття та реалізації нормативно-правових актів; 10 % опитаних вважають, що дана система підтримується корумпованими чиновниками і найближчим часом не зміниться.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів наукових досліджень МВС України («Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2005–2010 роки»). Обраний напрям дослідження пов’язаний із програмою наукових досліджень, яку виконує Київський національний університет внутрішніх справ і виконано відповідно до п. 119 Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2010 рік.
Тема дисертаційного дослідження розглянута та схвалена у 2007 році відділенням державно-правових наук і міжнародного права Академії правових наук України (п. 428). Її проблематика має безпосереднє відношення до Концепції адміністративної реформи в Україні, запровадженої Указом Президента України № 810 від 22.07.1998).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є вироблення рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-правових засад розробки та оцінювання ефективності нормативно-правових актів в центральних органах виконавчої влади України на основі комплексного дослідження та наукового опрацювання теоретичних питань організаційно-правового забезпечення підготовки та прийняття нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України.
Зазначена мета дослідження вимагає вирішення наступних завдань:
- здійснити аналіз виникнення та еволюції наукової думки про нормативно-правові акти;
- визначити сутність та види нормативно-правових актів в центральних органах виконавчої влади України;
- класифікувати нормативно-правові акти в діяльності центральних органів виконавчої влади України;
- уточнити процедуру розробки та реалізації управлінських рішень як важливого нормативно-правового акту, що реалізується центральними органами виконавчої влади України;
- охарактеризувати правові акти центральних органів виконавчої влади як юридичне закріплення оптимального варіанту управлінського рішення;
- запропонувати рекомендації та пропозиції щодо удосконалення підготовки та прийняття нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються під час підготовки, прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України.
Предмет дослідження – організаційно-правове забезпечення реалізації нормативно-правових актів центральним органом виконавчої влади України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми організаційно-правових питань прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і види нормативно-правових актів управлінських рішень (підрозділи 1.1; 1.2; 2.1); з використанням історико-правового методу досліджувався генезис наукової думки про нормативно-правові акти (підрозділ 1.1). Метод класифікації, системно-структурний і системно-функціональний методи застосовано для визначення правового забезпечення класифікації нормативно-правових актів у діяльності центральних органів виконавчої влади (підрозділи 2.2; 2.3). За допомогою документального аналізу та статистичного методу з’ясовувався зміст процедури розробки та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України (підрозділ 2.1; 3.1). Для розробки пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які приймаються та реалізуються центральними органами виконавчої влади України, застосовувались методи прогнозування та моделювання (підрозділ 3.2). При вирішенні поставлених завдань застосовувався ряд спеціальних методів, у тому числі конкретно-соціологічний метод (під час інтерв’ювання) та структурно-функціональний метод (підрозділ 3.3).
Емпіричну базу дослідження складають: статистичні дані, аналітичні довідки та узагальнення Міністерства юстиції України; дані проведеного анкетування 441 респондента (з них: 37 – керівники різних ланок органів виконавчої влади; 53 – співробітники органів виконавчої влади; 165 – фахівці у галузі права; 186 – пересічні громадяни).
Нормативну базу дослідження складають: Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що складаються під час підготовки, прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України; нормативні документи міжнародних організацій, законодавчі та інші нормативно-правові акти деяких зарубіжних країн (Франції, ФРН, США, Австрії, Нідерландів, Російської Федерації, Республіки Польща), досвід яких у може бути використаний в Україні у діяльності органів виконавчої влади України; історичні правові джерела часів Російської імперії, державності України 1917-1920 рр. та радянської влади.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією з перших в українській юридичній науці робіт, в якій системно, комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки досліджуються організаційно-правове забезпечення прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органом виконавчої влади України.
Основними результатами дисертаційного дослідження є низка положень, які характеризуються науковою новизною:
вперше:
- визначено, що нормативно-правові акти виступають однією з центральних складових процесу управління центральних органів державної влади;
- запропоновано розуміти правову природу нормативно-правового акту, як результат управлінської діяльності з метою вироблення інформації, її розповсюдження серед людей, оцінки діяльності;
- встановлено, що ефективність прийняття нормативно-правових актів в центральних органах виконавчої влади багато в чому визначає ефективність функціонування керівництва, яке їх приймало;
- визначено критерії прийняття рішення центральними органами виконавчої влади під якими пропонується розуміти стандарти, за допомогою яких можна співвідносити альтернативні варіанти;
удосконалено:
- наукові підходи щодо визначення місця, ролі та сутності управлінських нормативно-правових актів при прийнятті та реалізації в центральному органі виконавчої влади України;
- систему оцінювання діяльності центральних органів виконавчої влади, яка має бути розроблена на підставі не всіх завдань та функцій їх діяльності, а лише головних, які забезпечують конституційні права громадян;
- класифікація нормативно-правових актів в діяльності центральних органів виконавчої влади за сферою їх дії: відомчі акти загальної дії (загальнообов’язкові відомчі акти); міжвідомчі (обов’язкові для декількох відомств) акти; внутрішньовідомчі нормативні акти (обов’язкові лише для організацій і осіб, які входять в систему відомств, які їх видають);
дістали подальшого розвитку:
- поняття сутності та змісту процедур розробки і реалізації нормативно-правових актів рішень в центральних органах виконавчої влади України, зокрема чітко визначені етапи та операції процесу прийняття рішення;
- правові питання сучасного стану оцінювання ефективності вибору оптимального варіанту нормативно-правового акту і шляхи його вдосконалення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції використовуються у:
- правотворчій діяльності – при підготовці змін і доповнень до нормативно-правових актів, які складаються під час підготовки, прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України (акт впровадження Інституту законодавства Верховної Ради України про реалізацію наукових досліджень № 326/08 від 3.06.2009);
- навчальному процесі – під час викладання навчальної дисципліни «Адміністративне право», «Адміністративна реформа в Україні», ««Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України», а також при підготовці навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників для студентів вищих навчальних закладів (акт впровадження наукових розробок у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 20.05.2009 та Волинського національного університету ім. Лесі Українки від 3.09.2009);
- правозастосовній діяльності – при розробці нормативних актів (акт впровадження наукових розробок у практичну діяльність Волинської облдержадміністрації України у м. Луцьк № 59/1184/2 від 31.10.2008).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно. У співавторстві опубліковано дві монографії, авторська участь здобувача становить 20 % та стосується управлінських рішень у діяльності органів державного управління та громадських організацій, а також правових актів центральних органів виконавчої влади.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного наукового дослідження обговорювались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ. Підсумки розробки проблеми у цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: науково-практична конференція «Забезпечення громадської безпеки – головне завдання правоохоронних органів держави» (23 лютого 2007 р., м. Донецьк – Донецький юридичний інститут Луганський державний університет внутрішніх справ); ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Україна в євроінтеграційних процесах» (23-24 лютого 2008 р., м. Київ – Київський міжнародний університет); Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Становлення сучасної юридичної науки» (29 квітня 2008 р. – Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція за участю Тернопільської міської громадської організації «Правозахисна організація «АКВІТАС»); V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (30-31 травня 2008 р., м. Луцьк – Волинський національний університет ім. Лесі Українки).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження дістали відображення у дев’яти наукових публікаціях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, три – у тезах науково-практичних конференцій та дві є розділами монографій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, 4 додатків і списку використаних джерел (292 найменування). Загальний обсяг роботи становить 172 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у формулюванні рекомендації щодо наукового і практичного застосування організаційно-правових заходів забезпечення реалізації нормативно-правових актів центральним органом виконавчої влади для зміцнення законності та укріплення правової держави.
Одним з ключових процесів, що вивчаються з різних юридичних сторін, є розробка, прийняття і реалізація нормативно-правового акту. При цьому важливим моментом прийняття нормативно-правового акту виступає процес його закріплення через норми адміністративного права.
Нормативно-правові акти виступають однією з центральних складових процесу управління центральних органів державної влади. Ефективність прийняття і реалізації нормативно-правових актів переважною мірою визначає ефективність функціонування керівництва, яке їх приймало. Це давало можливість розглядати нормативно-правові акти як багатогранний організаційний акт, як один з основних етапів процесу управління, як інтелектуальне завдання, як процес легалізації дії, що здійснює цілеспрямований вплив на всі елементи системи чи підсистеми.
Результати управлінської діяльності в центральних органах виконавчої влади включають різнорідні компоненти: цільові образи, оцінки, норми, нормативи, зв’язки. Дана різнорідність нормативно-правових актів накладає при їх проектуванні певні вимоги на використовувані при цьому методи, оскільки метод пізнання багато в чому визначається предметом пізнання.
На основі аналізу різних наукових джерел в дисертації стверджується, що соціальне управління – це інформаційне явище, до методів реалізації якого відносяться методи вироблення інформації, її розповсюдження серед людей (спілкування), оцінки діяльності (матеріальні і словесні).
Дослідження організаційно-правового забезпечення прийняття нормативно-правових актів центральним органом виконавчої влади України показано, що існуюче адміністративне право і процес мають чимало “білих плям” і у багатьох випадках неспроможні справляти стабілізуючий вплив при прийнятті та реалізації нормативно-правових актів. Виникає ціла низка питань щодо розвитку та забезпечення прийняття та реалізації нормативно-правових актів ЦОВВ України, оскільки в науковій літературі вони залишаються недостатньо дослідженими. Тому було поставлено мету розглянути саме це питання. Отже, в результаті проведеного дослідження ми можемо стверджувати, що всі управлінські науки, які склалися до середини XX ст. у значній мірі взаємозв'язані, незважаючи на те, що їх конкретна назва визначала, перш за все, той аспект управлінського процесу, який було зроблено основним. Але скрізь одним з ключових (вирішальних) управлінських процесів, що ними вивчаються з різних сторін, є розробка і прийняття та реалізація правових актів центральних органів виконавчої влади України. При цьому важливим моментом прийняття та реалізації нормативно-правових актів виступає процес його закріплення через норми адміністративного права. Завдяки розвитку реалізації нормативно-правових актів формувалися методи отримання та аналізу не тільки кількісної, але й якісної інформації, що суттєво впливало на розвиток загальної теорії адміністративного права та управління.
Аналіз правового забезпечення підготовки, прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України показав, що для якісного аналізу і прогнозування соціально-економічних наслідків перетворень, що відбуваються, має бути розроблена комплексна наукова концепція підготовки прийняття і реалізації нормативно-правових актів в кожному ЦОВВ України. Зокрема, Ооримані в процесі аналітичного дослідження результати дозволяють стверджувати, що термін “нормативно-правовий акт” доцільно розглядати не лише як засіб, а й як процес та результат досягнення встановленої мети, яка охоплює і спосіб його досягнення, враховує об’єктивну ситуацію, що склалася навколо мети (завдання) та різні можливі варіанти поведінки дій людей, які стоять навколо цієї проблеми або повинні бути залучені для його реалізації.
Класифікація нормативно-правових актів дозволяє з’ясувати юридичну природу їх, ознаки та призначення нормативно-правових актів, їх роль в управлінні. З’ясування їх природи, ознак та призначення їх різних видів дозволяє сформувати вимоги до розвитку центрального органу виконавчої влади України та допомагає удосконалити процедури прийняття нормативно-правових актів і порядок контролю за дотриманням законності.
Незалежно від того, чи затверджений остаточно нормативно-правовий акт та розпочата його реалізація, також допускається корегування цього акту у зв’язку з уточненням мети (завдання) управління, появою нових обставин та умов діяльності об’єкта управління, зокрема зміни внутрішнього чи зовнішнього середовища. Це свідчить що нормативно-правовий акт може змінюватись у процесі його реалізації, отримувати нові елементи та засоби їх запровадження.
В результаті здійсненого дослідженя запропоновано процес моделювання нормативно-правових актів ЦОВВ України. На нашу думку, процес моделювання можливо умовно поділити на три етапи:
1) аналіз теоретичних закономірностей, властиво науковому явищу або процесу і емпіричних даних про його структуру та особливостях; на основі цього аналізу формуються моделі;
2) визначення методів, за допомогою яких з'являється можливість вирішення задачі;
3) аналіз отриманих результатів.
Найважливішим моментом 1-го етапу моделювання є чітке формулювання кінцевої цілі побудови моделі, а також визначення критерію, за яким будуть порівнюватися різноманітні варіанти рішення. Таким критерієм в системі менеджменту може бути:
а) максимілізація прибутку галузі за умови, що якість товару не буде знижена;
в) зниження собівартості товару при умові, що його якість не буде знижена, витрати у споживача не збільшаться;
г) збільшення продуктивності праці, поліпшення використання обладнання або матеріалів, підвищення обертаємості обігових коштів за умови, що якість товару не буде знижена та інші критерії не погіршаться. Таким чином в якості критерія оптимізації може бути ціле або який завгодно компонент прибутку, ефективності товару, обсягу ринку за умови, що інші компоненти при цьому не погіршаться.
Другим етапом моделювання економічних процесів є вибір найбільш раціонального математичного методу для вирішення задачі.
Кращою моделлю є складна і схожа на реальне явище, а така, яка дозволяє отримати раціональне рішення та найбільш точні економічні оцінки. Зайва укрупнення моделі може привести до втрати суттєвої економічної інформації, до неадекватного відображення дійсності.
Третім етапом моделювання є всебічний аналіз результату, отриманого при вивченні економічного явища. Остаточним критерієм достовірності та якості моделі є практика, відповідність отриманих результатів і висновків реальним умовам, економічна змістовість одержаних оцінок. Якщо результати не відповідають реальним умовам, то необхідно проаналізувати причини невідповідності, в якості котрих може бути недостовірність інформації, невідповідність моделі економічним умовам і т.п. За результатами аналізу причин невідповідності економіко-математична модель корегується тоді нормативно-правовий акт задачі повторюється.
Організаційно-правове забезпечення прийняття управлінських рішень ЦООВ України визначається через ефективність прийняття управлінських рішень. Таким чином, для об’єктивного оцінювання діяльності центральних органів виконавчої влади необхідно також мати можливість використання критеріїв різних показників.
За допомогою критеріїв оцінки ефективності можна досягти суттєвого та систематичного вдосконалення в трьох важливих напрямках — процесі ухвалення нормативно-правових актів веденні системи звітності та безпосередньо оцінюванні діяльності структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади.
Результати дисертаційного дослідження свідчать, що оцінка ефективності прийняття та реалізації нормативно-правових актів допомагає налагодити звітність:
• центральних органів виконавчої влади перед громадянами;
• різних державних організацій, що надають послуги різним категоріям громадян, перед Кабінетом Міністрів України;
• керівників середньої ланки і фахівців перед виборними органами або колегіальними органами управління різних структурних підрозділів центральних органів влади, що призначаються;
• для більш якісного обґрунтування діяльності центральних органів виконавчої влади перед контролюючими органами;
• організацій, що надають послуги з контрактів або грантів (державних і приватних, комерційних і неприбуткових організацій);
• іншими особами зацікавленими в діяльності (зокрема фінансової) цих суб'єктів управління.
Ефективність центральних органів виконавчої влади доцільно визначати через інтеграційну оцінку чотирьох найбільш соціально важливих видів ефективності:
– по-перше, економічну ефективність, як ступінь досягнення загальних цілей відповідної групи працівників шляхом реалізації визначених завдань з найменшими витратами;
– по-друге, внутрішньовідомчу ефективність, як ступінь реалізації очікувань, потреб та інтересів працівників з урахуванням їх різноманіття і комплексності;
– по-третє, соціальна ефективність, як ступінь забезпечення реалізації - нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, які направлені на задоволення соціально-економічних очікувань, потреб та інтересів громадян;
– по-четверте, ефективність праці – результативність трудової діяльності персоналу, що виражається в досягненні найбільшого ефекту при мінімальних затратах праці.
На відміну від економічної ефективності виробництва, вимірюваної відношенням результату до витрат усієї праці, поняття «ефективність праці» як один з основних показників ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади, має водночас ширші межі й виявляється у зростанні продуктивності праці працівників невиробничої сфери при поліпшенні якості послуг, що надаються населенню.
Результати дисертаційного дослідження свідчать, що оцінка ефективності прийняття нормативно-правових актів допомагає налагодити звітність:
- центральних органів виконавчої влади перед громадянами;
- різних державних організацій, що надають послуги різним категоріям громадян, перед Кабінетом Міністрів України;
- керівників середньої ланки і фахівців перед виборними органами або колегіальними органами управління різних структурних підрозділів центральних органів влади, що призначаються;
- для більш якісного обґрунтування діяльності центральних органів виконавчої влади перед контролюючими органами;
- організацій, що надають послуги з контрактів або грантів (державних і приватних, комерційних і неприбуткових організацій);
- іншими особами зацікавленими в діяльності (зокрема фінансової) цих суб’єктів управління.
Автором запропонована кваліфікаційна система оцінювання діяльності центральних органів виконавчої влади, яка має ґрунтуватися на трьох найбільш виражених групах критеріїв: по-перше, акредитаційні критерії стадії створення центрального органу виконавчої влади, за допомогою яких можна визначити, чи відповідає зазначений державний орган визначеним вимогам, тобто чи має він достатньо кваліфікований штат працівників з мінімально необхідною і достатньою кількістю управлінського персоналу, достатню кількість технічних засобів тощо; по-друге, оперативні критерії оцінки ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади, які б уможливлювали відслідковування ефективності їх діяльності в часі (щомісячно, щоквартально, щорічно тощо), і останнє – інспекторські критерії оцінки центральних органів виконавчої влади на стадії інспектування чи контрольних перевірок, або коли оперативні критерії оцінки ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади свідчать, що відбуваються негативні процеси в їх діяльності й необхідно визначити причини та прийняти відповідні нормативно-правові акти для їх усунення.
У процесі дисертаційного дослідження дисертантом встановлено, що результати оцінки реалізації нормативно-правового акту виражаються:
а) кількісними показниками, що визначають кількісне співвідношення між реальним і еталонним значеннями відповідних елементів результативності;
б) ранговими оцінками, що визначають місце кожного органу серед інших за умови можливості порівняння умов діяльності;
в) якісними оцінками, що характеризують належність до тієї або іншої групи (класу, категорії) з приблизно однаковими значеннями відповідних кількісних показників.
До параметрів якості нормативно-правовий актів, за твердженням автора, відносяться:
- показник ентропії, тобто кількісної неврегульованості проблеми. Якщо проблема формулюється тільки якісно, без кількісних показників, то показник ентропії наближається до нуля. Якщо всі показники проблеми виражені кількісно, показник ентропії наближається до одиниці;
- ступінь ризику інвестицій;
- вірогідність реалізації рішення за показниками якості, витрат і термінів;
- ступінь адекватності (або ступінь точності прогнозу, коефіцієнт апроксимації) теоретичної моделі фактичним даним, на підставі яких вона була розроблена.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакьян С. А. Советы и совершенствование деятельности местных контрольных органов / С. А. Авакьян, Г. В. Барабанов // Вестник МГУ. – 1984 – № 1.– С. 12–15.
2. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука / В. Авер’янов // Право України / Міністерство юстиції України ; Конституційний Суд України та ін. – К., 2002. – № 3. – С. 20–27.
3. Авер’янов В. Академічні дослідження проблем державного управління та адміністративного права: результати і перспективи / В. Авер’янов, О. Андрійко, В. Полюхович // Юридичний журнал. – 2004. – №5. – С. 34–39.
4. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Авер’янов // Право України / Міністерство юстиції України ; Конституційний Суд України та ін. – К., 2003. – № 5. – С. 117–120.
5. Агапов А. Б. Учебник административного права / А. Б. Агапов. – М. : Городец, 1999. – 558 с.
6. Агеева Е. А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов / Е. А. Агеева. – М. : Юрид. лит., 1973. – 104 с.
7. Агеенкова Г. Т. Проблемы совершенствования законодательства / Г. Т. Агеенкова // Актуальные проблемы советского административного и финансового права : сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 32-44.
8. Административное право (Общая и Особенная части). Учебник для юрид. ин-тов и фак. / Под ред. проф., д-ра юрид. наук А. Е. Лунева. – М. : «Юридическая литература», 1970. – 600 с.
9. Административное право зарубежных стран : Учебник / Под ред. А. Н. Козырина, М. А. Штатиной. – М. : СПАРК, 2003. – 464 с.
10. Административное право зарубежных стран : учебное пособие / [Андреева Г. Н., Васильева Т. А., Гудошников Л. М. и др.] ; Моск. гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД РФ ; отв. ред. А. Н. Козырин. – М. : Спарк, 1996. – 229 c.
11. Административное право и процесс : полный курс. Второе издание, дополненное и переработанное / Ю. А. Тихомиров. – М. : Изд. Тихомирова М. Ю., 2005. – 697 с.
12. Административное право Украины / ученик для студ. вузов юрид. спец. / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.] ; под ред. проф. Ю. П. Битяка. – [2-е изд., перераб. и доп.]. –Х. : Право. 2003. – 576 с.
13. Адміністративна реформа для людини : науково-практичний нарис / [Коліушко І. Б., Авер’янов В. Б., Тимощук В. П. та ін.] ; Центр політико-правових реформ ; за заг. ред. І. Б. Коліушко. – К. : Факт, 2001. – 72 с.
14. Адміністративна реформа в Україні: чи вдасться розірвати замкнуте коло? // Національна безпека і оборона. – 2000. – № 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
15. Адміністративна юстиція : європейський досвід та пропозиції для України / [наук. ред. В. Шишкін] ; авт.-упоряд. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда / Центр політико-правових реформ ; Фонд сприяння правовим і політичним реформам. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
16. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство : [навч. посіб.] / [Гулєвська Г. Ю., Коломоєць Т. О., Сінєльник Р. В. та ін.] ; за ред. Г. Ю. Гулєвської, Т. О. Коломоєць. – К. : Істина, 2007. – 152 с.
17. Адміністративне законодавство України та його розвиток (нотатки з науково-практичної конференції) // Право України. – 2007. – № 2. – С. 151–156.
18. Адміністративне право України : Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; За ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
19. Адміністративне право України : [підруч.] / [Армаш Н. О, Кукурудз Р. О., Лютіков П. С.] ; за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К. : Істина, 2009. – 475 с.
20. Адміністративне право України. Академічний курс : [підруч.] : у 2 т. : Т. 1. Загальна частина / [редкол. : В. Б. Авер’янов (голова)]. – К. : Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
21. Адміністративне право України: законодавчі визначення : словник-довідник [уклад. Калюжний Р. А., Пєтков С. В.]. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – 220 с.
22. Адміністративне право : [навч. посіб.] / [Кісіль З. Р., Кісіль Р-В.В., Ковалів М. В., Остапенко О. І.]. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 533 с.
23. Адміністративне право : [навч. прогр.] / [уклад. Колпаков В. К.] – К. : Київський національний ун-т внутрішніх справ, 2009. – 24 с.
24. Адміністративне судочинство в Україні / [упоряд. : В. С. Стефанюк, В. В. Сунцов]. – Х. : Консум, 2002–. – (Серія «Реформа судів України»).
25. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н. Г. Александров. – М. : Юриздат, 1961. – 271 с.
26. Алехин А. А. Административное право Российской Федерации : [учеб.] / Алехин А. А., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. : ЗЕРЦАЛО, 2000. – 672 с.
27. Алтуніна О. М. Діяльність органів місцевого самоврядування щодо здійснення делегованих функцій та повноважень виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Алтуніна. – Х., 2009. – 20 с.
28. Альберт М. Основы менеджмента / Альберт М., Мескон М., Хедоури Ф. – М. : Дело, 1994. – 516 с.
29. Андрійко О. Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин / О. Ф. Андрійко // Правова держава. – 1993. – Вип. 4. – С. 49–53.
30. Андрейцев В. Аксіологічні аспекти кодифікації законодавства про наукові школи вчених / Андрейцев В. // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 4. – С. 27.
31. Андрусяк Т. Г. Теорія держави та права : навч. посіб. / Т. Г. Андрусяк. – Л. : Слово, 2003. – 317 с.
32. Антонов О. К. Українська радянська енциклопедія / Антонов О. К., Бабій Б. М., Бабичев Ф. С. – К. : Українська радянська енциклопедія, 1980. – Т. 5. – 566 с.
33. Ануфрієв М. І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне і банкове право» / М. І. Ануфрієв. – Х., 1998. – 23 с.
34. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
35. Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин / К. Афанасьєв // Право України. – 2008. – № 7.– С. 20–28.
36. Афанасьєв К. Щодо змісту категорії «Законодавство України» /
К. Афанасьєв // Право України. – 2009. – № 11.– С. 124–131.
37. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом: Опыт системного исследования / В. Г. Афанасьев. – [2-е изд.]. – М. : Политиздат, 1973. – 392 с.
38. Бандурка А. М. Административный процесс : [учебник для высших учебных заведений] / А. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Литера ЛТД, 2001. – 333 с.
39. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : [підруч.] / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
40. Бару М. И. Оспаривание решений органов управления в судебном порядке / М. И. Бару, А. А. Пушкин // Советское государство и право. – М. : Наука, 1967. – № 2. – С. 26–30.
41. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учеб.] / Бахрах Д. Н., Демин А. В., Хазанов С. Д. – М. : Норма – Инфра-М, 2002. – 620 с.
42. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник для вузов] / Бахрах Д. Н. – М. : Издательство Бек, 1996. – 368 с.
43. Бахрах Д. Н. Субъекты административного права / Д. Н. Бахрах // Административное право и административный процесс: актуальные проблемы : Сб. ст. посвящ. памяти Ю. М. Козлова / Отв. ред.: Л. Л. Попов, М. С. Студеникина. – М. : Юристъ, 2004. – С. 83–89.
44. Беленчук І. А. Адміністративне право України : Навч. посіб / І. А. Беленчук. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 176 с. (Економіка. Фінанси. Право).
45. Березовская С. Г. Прокурорский надзор за законностью правовых актов органов управления в СССР / С. Г. Березовская. – М. : Госюриздат, 1959. – 135 с.
46. Берекашвили Л. Ш. К вопросу об оценке эффективности управленческой деятельности в органах внутренних дел / Л. Ш. Берекашвили. – М. : ВШМ, 1985. – 54 с.
47. Битяк Ю. П. Адміністративна юстиція і права людини / Ю. П. Битяк // Проблеми законності. – Х., 2000. – Вип. 42. – С. 113–119.
48. Біла Л. Р. Адміністративне право України : [навч.-метод. посіб.] / Л. Р. Біла, С. В. Ківалов. – [4-е вид.]. – О. : Фенікс, 2008. – 388 с.
49. Богданов М. В. Контроль в управленческой деятельности органов внутренних дел : [учеб. пособ.] / М. В. Богданов. – Ташкент : ТВШ МВД СССР, 1989. – 100 с.
50. Бойко В. Ф. Проблеми правосуддя в Україні i шляхи їх вирішення / В. Ф. Бойко // Право України / Міністерство юстиції України ; Конституційний Суд України та ін. – К., – 2002. – № 3. – С. 3–7.
51. Боннер А. Т. Судебный контроль в области государственного управления :[ учебное пособие] / А. Т. Боннер, В. Т. Квиткин. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 112 c.
52. Бородин С. С. Административная деятельность органов внутренних дел. Словарь терминов и понятий : [учеб. пособ.] / С. С. Бородин, П. В. Иванов, Ф. Ф. Оськин. – СПб. : Издательство «Лань»; Санкт-Петербургский университет МВС России, 2000. – 240 с.
53. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. Л. Бородін. – Х. : Національний університет внутрішніх справ, 2004. – 38 с.
54. Бородушко И. В. Институт контроля в Российской Федерации: организационно-правовые основы и система контрольных органов / [под ред. В. П. Сальникова]. – СПб. : СПб университет МВД России, 2002. – 346 с.
55. Брэбан Г.Французское административное право / Г. Брэбан; [перевод с французского : Д. И. Васильев, В. Д. Карпович]; под ред. и со вступ. сл. С. В. Боботова. – науч. изд. – М. : Прогресс, 1988. – 488 c.
56. Васильєв М. П. Законодательная техника : [пособ.]. – М. : Городець, 2000. – 237 с.
57. Ведель Ж. Административное право Франции / Жорж Ведель ; [перевод с французского д-ра юр. наук Л. М. Энтина]; под ред. М. А. Крутоголова. – М. : Прогрес, 1973. – 512 с.
58. Ведєрніков Ю. А. Адміністративне право України : Навчальний посібник / Ю. А. Ведєрніков, В. К. Шкарупа. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.
59. Великий тлумачний словник української мови / [за ред. В. Т. Бусела]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
60. Виноградова О. І. Законодавство України про адміністративні правопорушення та адміністративне судочинство : [посіб.] / Виноградова О. І, Мироненко Н. М., Штефан С. М. – К. : Прецедент, 2007. – 158 c.
61. Витрук Н. В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс : [учеб. пособ.] / Н. В. Витрук. – М. : Закон и право, 1998. – 383 с.
62. Власов В. А. Советское административное право : [ученик] / В. А. Власов, С. С. Студеникин. – М. : Госюриздат, 1959. – 535 c.
63. Возгрин И. А. Коррупция. Сущность и пути противодействия / И. А. Возгрин // Актуальные проблемы антикоррупционной политики на региональном уровне : материалы региональной науч.-практ. конф., 16 февраля 2001 р. : тезисы док. – СПб. : МВД России, 2001. – Ч. 1. – С. 15-27.
64. Габричидзе Б. Н. Административное право : [учебник] / Б. Н. Габричидзе, А. Г. Чернявский, А. Н. Ким-Кимэн. – учеб. изд. – М. : Проспект, 2003, – 480 с.
65. Галлиган Д. Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Дж. Галлиган, В. В. Полянский, Ю. Н. Старилов; [пер. текста Д. Дж. Галлигана с англ. П. Филипповой]. – науч. изд. – М. : Юристъ, 2002. – 410 c. – (Res cottidiana).
66. Гаращук В. М. Іще раз про сутність контролю та його загальне розуміння / В. М. Гаращук // Проблеми законності. – Х., 2002. – Вип. 54. – С. 83–90.
67. Гаращук В. М. Контроль та нагляд в державному управлінні / В. М. Гаращук. – Х. : Фоліо, 2002. – 176 с.
68. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / В. М. Гаращук. – Х., 2003. – 35 с.
69. Георгієвський Ю. В. Адміністративна юстиція: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Георгієвський Юрій Валентинович. – Х. : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 185 с.
70. Гладких В.И. Коррупция в России: генезис, детерминанты и пути преодоления / В. И. Гладких // Российский следователь. – 2001. – № 3. – С. 31-36.
71. Гладун З. С. Адміністративне право України : [навч. посіб.-довід.] / З. С. Гладун. – Т. : ТНЕУ, 2008. – 172 с.
72. Гнейст Р. Правовое государство и административные суды Германии / Р. Гнейст; [пер. с нем. Ф. С. Фустов] ; под. ред. М. И. Свешникова. – [2-е изд., испр. и доп.]. – С.-Пб. : Тип. В. Безобразова и Ко, 1896. – 379 c.
73. Годунов А. А. Введение в теорию управлення / А. А. Годунов. – М. : Академия МВД СССР, 1967. – 190 с.
74. Голосніченко І. П. Адміністративний процес : [навчальний посібник] / І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський ; за заг. ред. І. П. Голосніченка. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
75. Гончарук С. Т. Основи адміністративного права України : Навч. посібник / С. Т. Гончарук. – К. : Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2004. – 200 с.
76. Гончарук С. Т. Суб’єкти адміністративного права України. Навчальний посібник / С. Т. Гончарук. – К. : КМУЦА, 1998. – 112 с.
77. Горбунов А. Законность управления и ее необходимые условия / А. Горбунов // Право. – 1905. – № 1. – С. 9–26.
78. Горбунова Л. М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : [монографія] / Л. М. Горбунова. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 240 c.
79. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. – М. : Юридическая литература, 1987. – 176 с.
80. Государственное управление: основы теории и организации : [учеб.] / [под. ред. В. А. Козбаненко]. – М. : Статут, 2000. – 576 с.
81. Градовский Г. Жизнь и закон / Г. Градовский // Журнал гражданского и уголовного права : Январь и февраль. Издание С.-Петербургского Юридического Общества. – С.-Пб. : Тип. Правительствующего Сената, 1880. – Кн. 1. – С. 177–212.
82. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин : [монографія] / [за заг. ред. Нижник Н. Р. та Олуйко В. М]. – Хмельницький: Вид-во ХУУП. – С. 160–168.
83. Давтян С. Г. Механізми взаємодії місцевих державних адміністрацій та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / С. Г. Давтян. – Х., 2008. – 20 с.
84. Демин А. А. Понятие административного процесса и кодификация административно-процессуального законодательства Российской Федерации / А. А. Демин // Государство и право / Российская академия наук ; Институт государства и права. – М. : Наука, 2000. – № 11. – С. 5–12.
85. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : [навч. посіб.] / Е. Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 495 c.
86. Денисов С. А. Формирование контрольной ветви государственной власти и ограничение коррупции / С. А. Денисов // Государство и право. – 2002. – № 3. – С. 9–15.
87. Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини / В. А. Дерець. – К. : Юридична думка, 2007. – 180 c.
88. Державне управління в Україні : [навчальний посібник] / НАНУ; Ін-тут держави і права ім. В. М. Корецького; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К., 1999. – 266 с.
89. Державне управління: теорія і практика / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
90. Десницкий С. Е. Представление об учреждении законодательной, судительной и наказательной власти в Российской империи / С. Е. Десницкий // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. – М. : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 300–311.
91. Додин Е. В. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушениями антиалкогольного законодательства и наркоманией : [учебное пособие] / Е. В. Додин, В. К. Шкарупа. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 64 с.
92. Егоршин А. Г. Управление персоналом / А. Г. Егоршин. – Н. Новгород : НИМБ, 1999. – 624 с.
93. Елистратов А. И. Административное право : [лекции] / Елистратов А. И. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1911. – 235 c.
94. Елистратов А. И. Об утверждении законности в советском строительстве / А. И. Елистратов // Советское право. – 1922. – № 1. – С. 128–131.
95. Елистратов А. И. Основные начала административного права / А. И. Елистратов. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Г. А. Леман и С. И. Сахаров, 1917. – 304 c.
96. Етимологічний словник української мови / [за ред. О. С. Мельничука]. – К. : Наукова думка, 1985. – Т. 2. – 570 с.
97. Жеруолис И. А. Некоторые вопросы особого производства / И. А. Жеруолис // Советское государство и право. – М. : Наука, 1958, – № 8. – С. 63–72.
98. Забарний Г. Г. Адміністративне право України : Навчальний посібник / Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарупа. – К. : Вид. Паливода А. В., 2003. – 212 с.
99. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. [Електроний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?code=%39%39%35%5F%30%31%35.
100. Загряцков М. Д. Административная юстиция / М. Д. Загряцков // Критическое обозрение. – 1908. – Вып. II (VII). – С. 79–83.
101. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1927. – № 63-65. – С. 238-243.
102. Зенович Е. С. Словарь иностранных слов и выражений / Е. С. Зенович. – М. : Олимп ; ООО «Издательство ОСТ-ЛТД», 1997. – 608 с.
103. Зоммерман К. П. Административное судопроизводство (юстиция) в Германии: история развития и основные черты / К. П. Зоммерман, Ю. Н. Старилов // Государство и право / Российская академия наук ; Институт государства и права. – М. : Наука, 1999. – № 7. – С. 70–77.
104. Ивановский В. В. Учебник административного права (Полицейское право. Право внутреннего управления) / Ивановский В. В. – [3-е изд.]. – Казань, 1908. – 165 с.
105. Иллюстрированный энциклопедический словарь / [под ред. А. П. Горкина]. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1995. – 894 с.
106. Ильинский И. П. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах / И. П. Ильинский, Б. В. Щетинин // Советское гоударство и право. – 1969. – № 9. – С. 40–44.
107. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития / [И. Л. Бачило, А. А. Гришковец, И. С. Мелюхин и др.]; отв. ред. И. Л. Бачило. – М. : Юристъ, 1998. – 432 c.
108. Ілієв І. В. Судовий контроль за законністю актів органів місцевої виконавчої влади у Республіці Болгарія : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / І. В. Ілієв. – Одеса : Одеська національна юридична академія, 2001. – 20 с.
109. Карабін Т. О. Співвідношення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: теоретичні і практичні питання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Т. О. Карабін. – К., 2007. – 24 с.
110. Кобалевский В. Административная юстиция в положительном советском праве /В. Кобалевский // Вестник советской юстиции. – 1923. – № 7. – С. 174–175.
111. Коваль Л. В. Адміністратине право України / Л. В. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
112. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
113. Кодекс України про адміністративні правопорушення : введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР № 8074-10 від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
114. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781 с.
115. Козлов Ю. М. Административное право / Ю. М. Козлов, Л. Л. Попов. – М. : Юрист, 2000. – 486 с.
116. Козлов Ю. М. Советское административное право : [пособ.] / Ю. М. Козлов. – М. : Знание, 1984. – 208 с.
117. Коломоєць Т. Принципи кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України / Т. Коломоєць, І. Федоров // Право України / Міністерство юстиції України ; Конституційний Суд України та ін. – К., 2006. – № 6. – С. 14–19.
118. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник]/ В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
119. Кондратьєв О. В. Організаційно-правові проблеми судового контролю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / О. В. Кондратьєв. – Х., 2005. – 19 с.
120. Конин Н. М. Административное право Российской Федерации / Н. М. Конин, В. В. Журик, М. П. Петров ; Под ред. д.ю.н., проф. Н. М. Конина. – М. : Норма, 2005. – 480 с.
121. Конституции государств Центральной и Восточной Европы / [вступ. сл. Б. А. Страшуна] ; отв. ред. Н. В. Варламова. – М. : МОНФ, 1997. – 578 c.
122. Конституции зарубежных государств : учебное пособие / [сост., введ. и вступ. В. В. Маклаков]. – М. : БЕК, 1996. – 432 c.
123. Конституційне право України : [підруч.] / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – [2-є вид.]. – К. : Наукова думка, 2000. – 724 с.
124. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
125. Коренев А. П. Административное право России : учеб. : в 3 ч. / А. П. Коренев. – М. : Изд. «Щит-М», 2001. – Ч. 1. – 308 с.
126. Кошенков В. С. Словарь современных экономических и правовых терминов / В. С. Кошенков, В. Н. Шилов. – Мн. : Амалфея, 2002. – 816 с.
127. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу : [підруч.] / О. П. Крижанівський. – К. : Либідь, 2002. – 590 с.
128. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
129. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.
130. Кузменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу : [монографія] / Кузьменко О. В. – К. : Атіка, 2005. – 352 с.
131. Кузьменко О. В. Процесуальні категорії адміністративного права : Монографія / О. В. Кузьменко. – НАВСУ, Львів : ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 2004. – 232 с.
132. Кульбашна О. Співвідношення понять «службовець» і «державний службовець» у законодавстві України / О. Кульбашна // Право України / Міністерство юстиції України ; Конституційний Суд України та ін. – К., – 1999. – № 4. – С. 97–101.
133. Куплеваский Н. Административная юстиция в Западной Европе : Административная юстиция во Франции. Ч. 1. / Н. Куплеваский. – Харьков : Унив. тип., 1879. – 267 c.
134. Лавріненко О. В. Правовий механізм нагляду і контролю за додержанням законодавства України про охорону праці / О. В. Лавріненко. – Донецьк : Вебер, Донецька філія, 2007. – 118 с.
135. Лагода О. Адміністративна процедура, її значення та місце в адміністративно-процесуальній діяльності / О. Лагода // Право України / Міністерство юстиції України ; Конституційний Суд України та ін. – К., 2006. – № 4. – С. 16–19.
136. Лазаревский Н. И. Административное усмотрение / Н. И. Лазаревский // Право. – 1900. – № 41–42. – С. 1903-1962.
137. Лафитский В. И. Административная ответственность в США / В. И. Лафитский // Журнал российского права. – М. : Норма, 1997. – № 7. – С. 117–125.
138. Лемайер К. Административная юстиция. Понятие охраны субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство / К. Лемайер; [пер. с нем. А. Э. Нольде] ; предисл. В. Дерюжинского. – С.-Пб. : Сенат. Тип., 1905. – 215 c.
139. Либерман Э. Развитие административной юстиции в Германии / Э. Либерман // Конституционное право : восточноевропейское обозрение. – М. : Изд-во Ин-та права и публичной политики, 2002. – № 3 (39). – С. 82–84.
140. Лимонов В. И. Влияние контроля на развитие демократии в обществе / В. И. Лимонов. – Томск : Издательство ТГУ, 1986. – 143 с.
141. Лист Міністерства юстиції України № 17-36-21 від 11 березня 2003 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://uapravo.net/index.htm.
142. Литвин І. І. Адміністративно-правове регулювання взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. І. Литвин. – Запоріжжя, 2009. – 19 с.
143. Лозбяков В. П. Административно-правовые меры предупреждения преступности / В. П. Лозбяков, С. С. Овчинский. – М., 1978. – 152 с.
144. Лошицький М. Вилучення посвідчення водія: заходи забезпечення адміністративного провадження чи незакон