ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................4
ВСТУП.......................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЙ КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ......................................................................17
1.1. Історичні аспекти зародження та розвитку контролю фінансової сфери країни........................................................................................................................17
1.2. Об’єктивна необхідність контрольної функції держави на фінансовому ринку.........................................................................................................................31
1.3. Порівняльний аналіз світового та вітчизняного досвіду в організації контрольної діяльності учасників фінансового ринку............................................43
1.4. Система учасників фінансового ринку в Україні та правове регулювання їх діяльності..................................................................................................................61
Висновки до розділу.................................................................................................79
РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ.................................................................................................................82
2.1. Проблеми правового регулювання та контролю діяльності учасників фінансового ринку України.....................................................................................82
2.2. Правове забезпечення співпраці правоохоронних органів щодо виявлення та документування правопорушень на фінансовому ринку України..................…...95
2.3. Напрями удосконалення контролю діяльності учасників фінансового ринку в Україні.....................................................................................................................110
Висновки до розділу..........................................….................................................125
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ...................................................................................................................128
3.1. Організаційні проблеми контрольної діяльності учасників фінансового ринку.......................................................................................................................128
3.2. Характеристика юридичної відповідальності за порушення законодавства України на фінансовому ринку..............................................................................142
3.3. Прогнозування та профілактика правопорушень на фінансовому ринку України як умова його стабільності......................................................................153
Висновки до розділу...............................................................................................171
ВИСНОВКИ..........................................................................................................174
ДОДАТОК А..........................................................................................................178
ДОДАТОК Б..........................................................................................................182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................194

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Фінансові відносини супроводжують державу протягом усієї історії її існування, незалежно від етапу, типологічних та етнонаціональних особливостей. Держава не може реалізовувати свої функції та забезпечувати виконання соціально-економічних програм, не маючи у своєму користуванні відповідних фінансових ресурсів, створення та примноження яких відбувається саме на фінансовому ринку країни.
Переваги ринкової економіки підтверджені світовою практикою та перевірені часом. Проте, на сучасному етапі розвитку нашої держави висловлюються прямо протилежні думки щодо достатності та ефективності забезпечення державного контролю діяльності учасників фінансового ринку України. У цьому сенсі можна привести як оптимістичні, так і доволі песимістичні оцінки ступеня урегульованості даної сфери правовідносин. Розмаїття оцінок реального стану справ у цьому напрямі спричиняється не лише різними поглядами на ті реальні здобутки, які має наша країна, а й відмінним розумінням того, у чому проявляється зміст поняття контролю діяльності учасників фінансового ринку, а також різними критеріями, що застосовуються при порівнянні організації такого контролю.
Так, під час роботи над дисертацією автором було проведене опитування осіб, які в тій чи іншій мірі мають відносини на фінансовому ринку України (додаток А). Статистичні результати довели, що 62,7% опитаних зауважують на недосконалому законодавстві яке регулює правовідносини на фінансовому ринку країни. І лише 14,2% не погоджуються з цим. Крім цього, переважна більшість опитаних (46,6%) незадовільно оцінили діяльність держави по забезпеченню контролю діяльності учасників фінансового ринку; украй негативно – 22,5%; задовільно – 19,7%. На думку респондентів, така ситуація на фінансовому ринку країни є результатом неналежного рівня забезпечення державного контролю діяльності учасників фінансового ринку по лініях: законодавства – 68,8%; організації діяльності та взаємодії державних органів – 58,4%; науково-методологічного забезпечення – 78,3%.
Водночас, як вважають респонденти, основні недоліки у діяльності державних органів на фінансовому ринку зумовлені: корумпованістю державних структур (28,3%), незадовільним рівнем професіоналізму працівників державних органів (20,7%), відсутністю цілеспрямованої і предметної діяльності державних органів у цій сфері (20,1%). Разом з тим, при визначенні напрямів підвищення ефективності забезпечення контрольних повноважень держави на фінансовому ринку майже третина опитаних засвідчили про необхідність внесення змін до чинного законодавства (31,3%); приблизно така ж кількість респондентів наголосили на необхідності зниження рівня корупції (32,2%), близько п’ятої частини опитаних підкреслили такий чинник як необхідність підвищення рівня підготовки юридичних кадрів (21,4%), інші зважили на зниженні відсотку плинності кадрів – 15,1%.
Функція контролю фінансового ринку, а також діяльності його учасників, потребує створення системи спеціально уповноважених органів, які в межах наданих їм повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства здійснюють реалізацію інтересів держави у цій сфері. Система таких органів повинна бути розгалуженою, збалансованою та ієрархічно вибудованою. Це, у свою чергу, вимагає вивчення досягнень української правової науки, а також адміністративного та фінансового права, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання закордонного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів на рівні дисертаційного дослідження.
Ще однією з обставин, яка обумовлює необхідність дослідження викладених питань, є потреба сприяти усуненню недоліків, що мають місце у діяльності державних органів, які забезпечують контрольні функції держави на фінансовому ринку.
Зазначені обставини обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили її актуальність та науково-практичне значення.
Найбільш важливими в науковому розумінні для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні розробки провідних вітчизняних фахівців у галузі фінансового, адміністративного та інформаційного права, зокрема В.Б. Авєр’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.А. Бекерської, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.М. Бутузова, А.В. Васильєва, Л.К. Воронової, П.Т Геги, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Л.М. Долі, І.Б. Заверухи, Н.К. Ісаєвої, Р.А. Калюжного, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Копана, Є.Б. Кубко, О.А. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, О.П. Орлюк, О.І. Остапенка, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви, О.П. Рябченко, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи та ін.
Розкриваючи місце та роль контролю діяльності учасників фінансового ринку серед інших функцій держави, автор керувався теоретичними розробками і положеннями наукових праць авторитетних українських вчених-економістів, зокрема Н.А. Адамової, М.О. Бурмаки, Л.А. Жука, А.Г. Зюнькіна, М.І. Камлика, О.М. Мозгового, К.Г. Отченаш, А.А. Рибальченка, В.В. Сопка, В.Ф. Столярова, В.О. Шевчука, Л.К. Яцишиної та ін.
Окремі висновки щодо методів забезпечення ефективного державного контролю діяльності учасників фінансового ринку автором зроблені з використанням деяких положень економічної науки, наведених у роботах російських науковців, зокрема О.Н. Горбунової, Л.А. Дробозіної, О.Ю. Грачевої, Я.М. Міркіна, А.А. Первозванського, В.М. Родіонової, Ю.Н. Стрілова, І.В. Фіруліна, А.С. Чеснокова та ін.
Дисертантом використано праці іноземних дослідників, які присвятили свої роботи проблемам розвитку та становлення фінансового ринку, зокрема А. Адамса, Р. Колба, Х. Хевенса, Г. Чаше, В. Шарпа, І. Шилля та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Необхідність дисертаційного дослідження зумовлена планами наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України “Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 років”, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755.
Дисертація є також складовою частиною Основних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005-2007 роки (рішення вченої ради від 17 травня 2005 року, протокол № 7), а також річних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ, замовлень галузевих служб і підрозділів органів внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета наукового дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу законодавчих та нормативно-правових актів, наукових вітчизняних та закордонних джерел з’ясувати стан організації і законодавчого забезпечення контролю діяльності учасників фінансового ринку України, а також визначити тенденції його подальшого розвитку з метою прогнозування напрямів удосконалення чинного законодавства у цій галузі.
Відповідно до поставленої мети в процесі дослідження виконувались основні завдання:
 розкрити призначення та визначити місце і роль державного контролю діяльності учасників фінансового ринку в системі функцій держави;
 провести системний аналіз діючого законодавства, яке забезпечує контроль діяльності учасників фінансового ринку;
 вивчити історичний досвід здійснення державного контролю учасників фінансового ринку та методи регулювання їх діяльності у світовій практиці;
 дослідити правозастосовчу діяльність державних органів, які здійснюють контроль діяльності учасників фінансового ринку;
 з’ясувати систему суб’єктів державного контролю на фінансовому ринку;
 визначити організаційно-правові проблеми, які виникають у процесі здійснення державного контролю діяльності учасників вітчизняного фінансового ринку, а також шляхи їх подолання;
 систематизувати існуючі проблеми забезпечення ефективності контрольної діяльності органів державної влади щодо учасників фінансового ринку;
 розробити науково обґрунтовані пропозиції з метою вдосконалення чинного законодавства у сфері державного контролю діяльності учасників вітчизняного фінансового ринку.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу діяльності уповноважених суб’єктів (учасників та державних органів) на фінансовому ринку України.
Предметом дослідження є організаційно-правові засади державного контролю діяльності учасників фінансового ринку України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення діалектики щодо пізнання, розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, зумовленість правових норм та відхилень від них, що викликані соціально-економічними чинниками.
При написанні дисертаційного дослідження автор використовував загальнонаукові методи пізнання, а саме:
 метод системно-структурного аналізу, тобто виділення елементів структури державного регулювання діяльності учасників вітчизняного фінансового ринку у системі державний функцій (підрозділи 1.2, 2.1 та ін.);
 соціологічний метод, який дає змогу розкривати суспільні умови функціонування контрольно-правових інститутів та норм, що їх створюють (підрозділи 1.4, 2.1, 2.3 та ін.);
 метод звернення до інших юридичних та економічних наук для того, щоб використати їх досягнення при аналізі різноманітних контрольно-правових явищ (підрозділи 3.2, 3.3 та ін.);
 функціональний метод, який полягає у виявленні взаємозв’язків між елементами структури державного регулювання фінансового ринку України. Основна увага приділяється функціональній характеристиці контрольно-правових інститутів, розмежуванню та взаємозв’язку їх функцій (підрозділи 2.2, 2.3 та ін.).
Крім загальних методів, автором дисертаційного дослідження було використано приватно-наукові методи пізнання, а саме:
 історико-правовий метод, за допомогою якого було досліджено розвиток законодавства щодо забезпечення державного контролю у минулі часи (підрозділи 1.1, 1.3 та ін.);
 формально-юридичний метод, за допомогою якого була здійснена зовнішня юридична обробка правового матеріалу (підрозділи 1.3, 3.2, 3.3 та ін.);
 порівняльно-правовий метод, для зіставлення контрольно-правових інститутів в Україні із зарубіжними країнами з метою визначення схожості та відмінностей між ними для підготовки пропозицій щодо покращання правозастосовчої практики в галузі державного контролю (підрозділи 1.3, 3.1 та ін.);
 критичний метод, для того, щоб з’ясувати, наскільки державний контроль (як галузь законодавства) за діяльністю учасників фінансового ринку відповідає сучасним вимогам країни як незалежної та правової держави, а також які зміни необхідно внести в чинне законодавство, що регулює цю сферу правовідносин (підрозділи 1.4, 2.3, 3.3 та ін.).
Базовим джерелом дослідження є Конституція України, законодавчі та нормативно-правові акти, загальнотеоретична та спеціальна література, відповідні наукові розробки в галузі теорії державного контролю.
Емпіричну основу дисертаційної роботи становлять узагальнення практичної діяльності уповноважених суб’єктів (учасників та державних органів) на фінансовому ринку України; опитування та анкетування підприємців, керівників підприємств, державних службовців (305 осіб); офіційні звіти та довідки, а також інші аналітичні матеріали з проблем дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні низки нових аспектів важливої проблеми – забезпечення належного державного контролю діяльності учасників фінансового ринку України та здійснення взаємодії правоохоронних органів з попередження правопорушень у цій сфері.
Дисертація являє собою комплексне дослідження становлення та подальшого розвитку контрольної діяльності державних органів на вітчизняному фінансовому ринку, заповнює прогалини у знаннях з проблеми організації ефективного контролю діяльності учасників фінансового ринку як функції держави. Дисертація також вирізняється сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку суспільних відносин у сфері регулювання фінансового ринку України та напрямів удосконалення законодавства. У роботі враховані положення чинного законодавства, піддано аналізу теоретичний і практичний матеріал, що стосується тематики дослідження.
Наукова новизна визначається також досягнутими в процесі вирішення поставлених завдань положеннями, які запропоновані здобувачем особисто та містять елементи новизни, зокрема:
вперше:
 сформульовано авторське визначення державного контролю на фінансовому ринку, як здійснення державою комплексу заходів щодо упорядкування правовідносин між учасниками фінансового ринку з метою забезпечення його справедливості, прозорості, ефективності та запобігання зловживанням і порушенням на ньому;
 доведено наявність різноманітних факторів (правового, економічного, соціального та морально-етичного), які впливають на ефективність забезпечення контрольної діяльності держави на фінансовому ринку;
удосконалено:
 систему принципів діяльності державних органів, що в межах повноважень, визначених чинним законодавством здійснюють контроль за діяльністю учасників фінансового ринку;
 положення про визначення державного контролю за діяльністю учасників фінансового ринку України (страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів) як однієї з першочергових функцій держави;
 окремі нормативно-правові акти, що регламентують забезпечення контролю діяльності учасників вітчизняного фінансового ринку та були зорієнтовані, в першу чергу, на виконання завдань, які виникали на етапі створення країни, і не могли повною мірою задовольняти сучасні вимоги її розвитку;
дістало подальший розвиток:
 наукові положення щодо об’єктивних проблем правового забезпечення державного контролю діяльності учасників фінансового ринку, а також можливих шляхів їх усунення;
 характеристика основних напрямів удосконалення державного контролю діяльності учасників фінансового ринку.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що положення, висновки і пропозиції проведеного наукового дослідження створюють основу для подальшого поглибленого теоретичного вивчення специфіки контролю діяльності учасників фінансового ринку України як функції держави.
Узагальнення та аналіз особливостей вітчизняного і міжнародного розвитку контролю діяльності учасників фінансового ринку, а також вироблення пропозицій щодо напрямів удосконалення вітчизняної системи регулювання та контролю діяльності учасників цієї сфери були використані при розробці:
правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (довідка про впровадження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3.07.2007 р. № 02/38);
порядку контролю за дотриманням професійними учасниками ринку цінних паперів норм законодавства на ринку цінних паперів (довідка про впровадження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3.07.2007 р. № 02/38);
положення про порядок реалізації заходів впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою компанією-управителем та призначення тимчасової адміністрації (довідка про впровадження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.07.2007 р. № 12/2-Н);
ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном шляхом створення фондів фінансування будівництва та/або фондів операцій з нерухомістю (нова редакція) (довідка про впровадження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.07.2007 р. № 12/2-Н);
навчально-методичних комплексів “Бухгалтерський облік та експертиза” та “Фінансове право” (довідка про впровадження Кіровоградського інституту ім. Св. Миколая Міжрегіональної академії управління персоналом від 19.11.2007 р. № 381);
посібника “Інвестиційне право” (довідка про впровадження Кіровоградського інституту ім. Св. Миколая Міжрегіональної академії управління персоналом від 19.11.2007 р. № 381);
навчально-методичних комплексів до практичних занять з дисципліни “Фінансове право” (довідка про впровадження Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського від 11.12.2007 р. № 339/12);
фондових лекцій щодо практичної діяльності правоохоронних органів у сфері економіки (довідка про впровадження Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського від 11.12.2007 р. № 339/12).
Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути використані у:
 сфері правотворчості – для вдосконалення відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують контроль діяльності учасників фінансового ринку;
 науково-дослідних цілях – для здійснення подальших наукових розробок у сфері регулювання суспільних відносин, що виникають з приводу контролю діяльності учасників фінансового ринку;
 правовиховній роботі – з метою підвищення рівня правової культури учасників фінансового ринку України;
 діяльності державних органів – для вдосконалення правозастосовчої практики суб’єктів державного контролю на вітчизняному фінансовому ринку;
 навчально-методичному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, програм курсів вищих навчальних закладів в Україні та лекцій за темами “Світовий та вітчизняний досвід здійснення державного контролю діяльності учасників фінансового ринку”, а також суміжних з ними тем.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені у дисертації, були оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (м. Донецьк, 27 жовтня 2006 р.; тези опубліковано); “Актуальні проблеми муніципального управління” (м. Київ, 15 грудня 2006 р.; тези опубліковано); “Шлях України до економічної безпеки” (м. Харків, 20 квітня 2007 р.; тези опубліковано); “Актуальні проблеми управління у сучасний період розвитку державності України” (м. Київ, 26 жовтня 2007 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні теоретичні положення та практичні рекомендації, викладено у дев’яти наукових публікаціях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України та чотирьох збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, сформульовані мета й завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладання матеріалу. Вона містить вступ, три розділи, які поділяються на десять підрозділів, висновки, два додатки та список використаних джерел (295 найменувань). Обсяг роботи становить 177 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити такі висновки:
1. Розвиток ринкових відносин в Україні, поява акціонерних підприємств, комерційних банків та інших господарських структур, притаманних ринку, вимагали докорінної реорганізації системи фінансового контролю. Проте, незважаючи на прийняті законодавчі та нормативно-правові акти з питань перебудови системи управління, в тому числі й контролю фінансової сфери, відсутність стратегії реформування органів контролю, непослідовність дій і прямі помилки – не дозволили створити ефективно функціонуючу в умовах переходу до ринку державну систему контролю діяльності учасників фінансової сфери в Україні.
2. Контроль як функція соціального управління – це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об’єкта у соціальній сфері суспільства з метою встановлення відхилень від заданих параметрів. Як функція соціального управління контроль об’єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об’єкта.
3. Основною метою контролю є: вивчення фактичного стану справ у різних ланках суспільного і державного життя, а також виявлення тих факторів та умов, які негативно впливають на процеси виконання прийнятих рішень, здійснення заходів та досягнення цілей.
4. Державний контроль фінансового ринку є невід’ємним і важливим складником державного регулювання економіки, оскільки покликаний забезпечити цей процес достовірною інформацією про використання господарюючими структурами фінансових ресурсів, про ефективність здійсненого регулювання та наявність відхилень від встановлених норм, які перешкоджають формуванню, цільовому та ефективному використанню державних фінансових ресурсів, а також дає змогу вжити необхідні заходи для блокування негативних явищ і профілактики їх на майбутнє.
5. Роль державного контролю на фінансовому ринку виражається через участь у вирішенні двох проблем: підвищення ефективності державного регулювання економіки, а також дотримання правил формування і використання фінансових ресурсів, встановлених державою.
6. Адаптоване запозичення закордонного досвіду організації контролю діяльності учасників фінансового ринку має стати своєрідним орієнтиром для України. Насамперед, воно повинно сприяти усвідомленню об’єктивної необхідності контролю в забезпеченні функціонування господарських систем у суспільстві з перехідною економікою. Крім цього, воно свідчить про нагальність приведення контролю у відповідність з вимогами, які нині в усьому світі динамічно змінюються. Нарешті, використання іноземного досвіду мусить позитивно впливати на удосконалення системи контролю в ході реалізації в Україні комплексної суспільно-правової реформи.
7. Ефективність системи контролю зумовлена кількома групами чинників і, зокрема, тим, що її удосконалення йде кількома напрямами, серед яких доцільно виокремити принаймні два, які можна вважати пріоритетними. Перший напрям – це посилення незалежності контролерів від будь-яких впливів на їх рішення. Другим важливим напрямом світової практики удосконалення державного контролю діяльності учасників фінансового ринку є підвищення дієвості контрольно-фінансової служби, а також неминучість покарання за порушення, без чого контрольна функція держави стає фікцією.
8. Більшість учасників фінансового ринку країни перебувають у довірчих стосунках зі своїми клієнтами. Проте, численні фінансові скандали минулих років є переконливим свідченням того, що значна кількість фінансових установ не виконують свої зобов’язання, і що регулятивні вимоги та заходи, необхідні для захисту інтересів інвесторів та забезпечення стабільного розвитку фінансового ринку на сьогоднішній день є неадекватними. Це значно стримує інвестиційні бажання потенційних інвесторів та клієнтів фінансових установ, і звужує можливості фінансового сектора щодо збільшення інвестицій в економіку країни.
9. Система державного контролю діяльності учасників фінансового ринку охоплює як нормативно-правову базу, так і органи, що здійснюють державний контроль, а також форми та методи контролю. Водночас, наявність значних обсягів фінансових порушень вказує на необхідність посилення контрольної функції держави, закріплення на законодавчому рівні права держаним контролюючим та правоохоронним органам проводити ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності на державних підприємства, установах та організаціях незалежно від одержання грошових коштів з бюджетів усіх рівнів.
10. Удосконалення контролю діяльності учасників фінансового ринку, що здійснюється у відповідності до положень державно-правової реформи, сприятиме поліпшенню державного контролю шляхом усунення існуючих деформацій, уточненню та перерозподілу контрольних повноважень між гілками державної влади, запровадженню збалансованості та координації здійснюваних ними контрольних дій.
11. Наявні можливості фінансового ринку України використовуються не в повній мірі. Це зумовлено тим, що система державного регулювання, нагляду та правозастосування на фінансовому ринку, яка склалася, відстає від сучасних тенденцій і вимог його розвитку, недостатньо враховує міжнародний досвід та наявний потенціал вітчизняного бізнесу і є одним із головних чинників, що стримує подальшу розбудову фінансової системи країни.
12. Криміналізація фінансової сфери нашої країни має особливу небезпеку, оскільки вона дестабілізує грошово-кредитну систему, підпорядковуючи своєму впливу ключові сегменти ринку, формуючи фінансову базу для вростання організованої злочинності в різні органи державної влади за допомогою корупції та хабарництва.
13. Одним із напрямів підвищення ефективності юридичної відповідальності за порушення законодавства на фінансовому ринку України, може бути розширення переліку складів адміністративних правопорушень в галузі підприємницької діяльності, фінансів, оподатковування, інформації тощо. Необхідно внести до переліку адміністративних стягнень такий новий вид стягнення, як дискваліфікація. Суть цього заходу полягає в позбавленні фізичної особи права займати керівні посади у виконавчому органі юридичної особи, входити в раду директорів (наглядову раду), здійснювати підприємницьку діяльність по управлінню юридичною особою, бути арбітражним керуючим. Слід передбачити, що таке стягнення повинне застосовуватися за фіктивне або навмисне банкрутство, а також за неправомірні дії при банкрутстві.
14. Існуючі труднощі у виявленні правопорушень, які вчиняються на фінансовому ринку пов’язані, перш за все з тим, що шахрайські операції вчинюються фактично під оболонкою різноманітних цивільно-правових угод і здійсненні зовні, як законні господарсько-фінансові операції. Правоохоронцям не вистачає знань з сутності цих операцій і механізму злочинної діяльності у цій сфері. У багатьох випадках злочини маскуються під невиконання цивільно-правових зобов’язань з використанням прогалин законодавства, що складає серйозну правову проблему в країнах пострадянського простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В.Б. Державне управління: теорія і практика. – К.: Юрінком Інтер. – 1998. – 432 с;
2. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль // Вища школа права при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. К.: 1999. – 48 с;
3. Алпатов Ю.Ф. Повышение эффективности контрольной работы – важная задача налоговых органов // Налоговый вестник. – 1997. – №5. – С. 3-8;
4. Андреев А.Г., Соменков А.Д. Правовые основы финансового контроля // Финансы. – 1999. – № 12. – С. 62-64;
5. Андреева М. Липосакция российского бизнеса или как сегодня откачивают из России “денежный жир” // Аргументы и факты в Украине. – 2006. – № 33. – 28 с;
6. Андрійко О.Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин // Міжвідомчий збірник наукових праць “Правова держава”. Випуск 4. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 49-53;
7. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади України // Видавничий Дім “Ін-Юре”. К.: 1999. – 45 с;
8. Андрущенко І.Г., Гусєва А.П. Контроль діяльності банків як важливий напрям боротьби зі злочинністю // Науково-теоретичний журнал КНУВС “Науковий вісник”. – 2006. – № 5. – С. 103-109;
9. Андрущенко І.Г., Осипчук Л.Л. Напрями протидії криміналізації фінансово-кредитної системи України // Науково-теоретичний журнал НАВСУ “Науковий вісник”. – 2005. – № 2. – С. 203-210;
10. Аникин А.Н. История финансовых потрясений. Российский кризис в свете мирового опыта. – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: ЗАО “Олимп-Бизнес”, 2002. – 448 с;
11. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.; Финансы и статистика, 1999. – 320 с;
12. Балацкий Е.Ф. Международный финансовый кризис 1997-1999 г.г. и росийская экономика // Экономист. – 2000. – № 5. – С. 86-96;
13. Банковское дело. Под ред. Ю.Я. Бабичевой. – М., – Экономика. – 2001. – с. 338;
14. Бекерская Д.А. Правовые проблемы совершенствования финансовой деятельности в Украине //Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. – Вып. 2. – Черновцы: Рута, 2003. – С. 18;
15. Белобжецкий И.А. Финансово-хозяйственный контроль в управлений экономикой. – М.: Финансы, 1979. – 160 с;
16. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 256 с;
17. Белуха Н. Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 368 с;
18. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1988. – 255 с;
19. Бенкс М., Ральф Л. Полный цикл финансового учета. М.: Изд-во “Виктория”, 1995. – 212 с;
20. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. – 449 с;
21. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с;
22. Білуха М.Т Судово-бухгалтерська експертиза. – К.: Воля, 2004. – 653 с;
23. Білуха М.Т. Аудит в бізнесі: Посібник для бізнесменів. – Дніпропетровськ: Преском , 1994. – 240 с;
24. Бобыр С.И. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. – М.: Высшая школа, 1975. – 232 с;
25. Боди Зви, Кейн Алекс, Маркус Алан. Принципы инвестиций, 4-е издание: Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вільямс”, 2002. – 984 с;
26. Брейн О., Шрывастава О. Финансовый анализ и торговля ценными бумагами. Пер. с англ. М.: Дело, 1995. – 80 с;
27. Бречко О.В. Удосконалення контролю в системі управління фінансовими ресурсами регіону // Фінанси України. – 2002. – № 9. – С. 51-54;
28. Бурцев В.В. Об Этике и принципах финансового контроля // Финансы. – 2001. – № 6. – С. 35-37;
29. Бутииець Ф.Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г., Петренко Н.І., Шигун М.М. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. – Житомир: ПП “Рута”. 2001. – 416 с;
30. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с;
31. Бутузов В.М. Досвід організації діяльності інститутів спільного інвестування США. // Економіка. Фінанси. Право. – Випуск № 1. – 2000. – С. 16-18;
32. Бутузов В.М. Про ліквідацію та реорганізацію закритих інвестиційних (взаємних) фондів // Економіка. Фінанси. Право. – Випуск № 12. – 1999. – С. 16-18;
33. Бутузов В.М., Андрущенко І.Г. Умови відмивання “брудних” коштів та шахрайські дії на ринку цінних паперів в процесі інтеграції фінансових ринків // Міжвідомчий науковий збірник “Економічні злочини: попередження і боротьба з ними” (Наукове видання). – К. – 2001. – 25 т. – С. 591-594;
34. Бутузов В.М., Марущак А.І. Правові основи інвестиційної діяльності // КНТ. – 2005. – 190 с;
35. Бутузов В.М., Марущак А.І. Правові основи інвестиційної діяльності: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 256 с;
36. Бюджетний кодекс України 21 червня 2001 року № 2542-III, ВВР, 2001, № 37-38, ст. 189;
37. Валуев Б.И., Пойзнер О.Б. Организационно-методические вопросы ревизии предприятий по назначению следственных органов // Финансовый контроль. – 2001. – № 1. – С. 30-32;
38. Ван Хорн ДЖ.К. Основы управления финансами. Пер. с англ. Гл. ред. Я.В. Соколов. М.: Изд-во “Финансы и статистика”. 2002. – 799 с;
39. Василик О. Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000. – 187 с;
40. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 257 с;
41. Велика радянська енциклопедія / Редкол.: Введенський Б.А. (головний редактор) та ін. – М.: Державне наукове видавництво “Велика радянська енциклопедія”. – 1956. – 41 т. – С. 524-525;
42. Вехов В.Б. К вопросу подготовки, совершения и сокрытия компьютерных преступлений в кредитно-финансовой сфере // Компьютерная преступность: состояние, тенденции и превентивные меры ее профилактики: Материалы международ. науч.-практ. конф. Ч.2 / Под общ. ред. В.П. Сальникова. – СПб: Санкт-Петербургский университет МВД России. – 1999. – С. 149-151;
43. Видяпин В.И., Барсуков И.В. Теория финансово-хозяйственного контроля. – М.: МИНХ, 1988. – 166 с;
44. Виявлення та попередження зловживань, пов’язаних з діяльністю фінансових посередників на ринку цінних паперів // НДІ НАВСУ. К.: 2000. – 137 с;
45. Вознесенский Э.А. Внутрихозяйственный контроль на предприятии. – Л.: Знание, 1967. – 40 с;
46. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид. лит., 1973. – 134 с;
47. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль за деятельностью промышленных предприятии. – Л.: ЛТУ, 1965. – 156 с;
48. Вознесенский Э.А.. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юридическая литература. 1973. – 179 с;
49. Вороний Ю. Государственный финансовый контроль в социальной сфере // Экономист. – 2001. – № 1. – С. 16-23;
50. Воронин Ю. Государственный финансовый контроль в социальной сфере // Экономист. – 2001. – № 1. – С. 42-44;
51. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – X.: Легас, 2003. – С. 6;
52. Гагеймейстср Ю.А. Разыскания о финансах Древней Росси. – СПб., 1833, – С. 50-51;
53. Гадойбоєв С.А. Загальна характеристика криміналізації кредитно-фінансової системи України // Науково-теоретичний журнал НАВСУ “Науковий вісник”. – 1999. – № 2. – С. 120-125;
54. Гадойбоєв С.А. Злочинність у кредитно-фінансовій сфері // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. – 2001. – № 25. – С. 242-248;
55. Гадойбоєв С.А. Попередження правопорушень у банківській сфері // Науково-теоретичний журнал НАВСУ “Науковий вісник”. – 2002. – № 2. – 212 с;
56. Галенко Т.В. Фінансові посередники на інвестиційному ринку (політекономічний аналіз) // Автореферат дисертації на здобуття наукової ступені кандидата економічних наук. Київський державний економічний університет. – К. – 1996. – 21 с;
57. Гамза В.А., Ткачук И.Б. Безопасность коммерческого банка: Учебно-практическое пособие. – М.: Издатель Шумилова И. И., 2000. – 192 с;
58. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Уголовная ответственность за преступления в сфере экономики. – М., – Рубикон – 2001. – 272 с;
59. Гембал В. Регулювання фінансових ринків – британський шлях // Британський Фонд Ноу-Хау. – К.: 1997. – 37 с;
60. Герасименко В.Г., Вихорев С.В. Борьба с преступлениями в банковских информационно-вычислительных системах. http://www.infotecs.ru;
61. Гіслен Делеплас “Парадокси сучасних грошей” // Кур’єр Юнеско. Київ. березень 1990. – С. 43-46;
62. Головко О.М. Фінансова адміністрація Російської імперії в Україні (кінець XVIII – початок XX ст.): історико-правове дослідження. Монографія. – Харків: СІМ, 2005. – 448 с;
63. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV, ВВР, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144;
64. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII, ВВР, 1992, № 6, ст. 56;
65. Государственное регулирование экономики переходного периода / Под ред. Т.И. Горенко, В.А. Карпова, В.Р. Кучеренко, Т.И. Лозовой. – Севастополь: Просвіта, 2000. – 287 с;
66. Государственный финансовый контроль на защите финансовых прав граждан // Финансы. – 2000. – № 10. – С. 3-7;
67. Грачева Е.Ю. Правовые основы государственного финансового контроля: Монография / Моск. ин-т МВД России. – М., 2000. – С. 14;
68. Грінчук М.С. Аудит фінансового стану підприємства в умовах реструктуризації економіки // Науковий вісник “Економіка” Чернівецького університету. – Чернівці, 1999. – Вип. 54. – С. 96-100;
69. Грінчук М.С. Особливості контролю в умовах застосування комп’ютерної техніки в системі управління // Науковий вісник “Економічні науки”. – Чернівці: АНТ ЛТД, 2003. – Вип. 4. – С. 364-378;
70. Губарев К. Банківський нагляд: теорія та практика // Юрид. газета. – 2005. – № 10 (46). – 36 с;
71. Гусева К.Н., Данилов Ю.А., Медведева Т.М. и др. “Правовое обеспечение экономических реформ” // М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 76 с;
72. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: Монографія. – X.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – С. 10;
73. Гуцайлюк З.В. Учет и контроль производственных отходов. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 336 с;
74. Данилевский Ю.А., Мезенцева Т.М. Финансовый контроль в отраслях народного хозяйства при различных формах собственности. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 134 с;
75. Дембинский М.В. Экономический анализ деятельности предприятия. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 285 с;
76. Державна контрольно-ревізійна служба України: сторінки історії // Є.Ф. Вербило, О.О. Левандовський, Н.М. Суліковська. – К.: ДІЯ, 2001. – 219 с;
77. Дмитрик О.А. Содержание и классификация финансовых правоотношений: Монография / Под ред. проф. Н.П. Кучерявенко. – X.: Легас, 2004. – С. 33-34;
78. Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби: В 2-х томах. Т. 1. – К.: ДІЯ, 2001. – 431 с;
79. Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби: В 2-х томах. Т. 2. – К.: ДІЯ, 2001. – 370 с;
80. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 47-55;
81. Дудко В.П. Зарубіжний досвід організації контролю господарських систем // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ ЛТД, 2003. – Вип. ІІІ. – 481 с;
82. Дудко В.П. Контроль у системі державного регулювання економіки: теорія та організація: Монографія. – Чернівці: Прут, 2006. – 368 с;
83. Дудко В.П. Особливості комплексної ревізії та поліпшення методики її проведення // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ ЛТД, 2004. – Ч. 2. – Вип. І. – 393 с;
84. Дудко В.П. Роль господарського контролю у системі управління // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ ЛТД, 2003. – Вип. II. – 557 с;
85. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Монографія. – К.: Юридична практика, 2003. – С. 21-22;
86. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с;
87. Елин А.И. Концептуальное построение системы внутреннего контроля в условиях реформирования банковского сектора России. – Ел. ресурс: ;
88. Есипов В.М. Финансово-кредитная сфера: Вопросы преодоления криминальных явлений // Организованная преступность – М., 1996. – 214 с;
89. Звіт Міністерства внутрішніх справ України перед українським народом // Міліція України. – 2003. – № 2. – 36 с;
90. Зимин А.И. Инвестиции: вопросы и ответы // Карт-Бланш. – 2006. – 256 с;
91. Зюнькін А.Г., Андрущенко І.Г. Дзісяк О.П. Боротьба з організованою злочинністю у фінансово-кредитній сфері держави // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2006. – № 14. – С. 34-41.;
92. Зюнькін А.Г., Тараненко Ю.О., Андрущенко І.Г. Запобігання поширенню негативним тенденціям у діяльності фінансових установ // Науково-теоретичний журнал КНУВС “Науковий вісник”. – 2007. – № 1. – С. 98-103;
93. Ивасенко А.Г. Инвестиции: Источники и методы финансирования // Ельга-Н. – 2006. – 253 с;
94. Иноземцев В.И. История и перспективы величайшего финансового эксперимента // Финансист. – 2002. – № 1. – С. 3-7;
95. Ирвин Девид. Финансовый контроль / Перев. с английского. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 253 с;
96. Исправников В.О. Теневая экономика: Личность, предпринимательство, криминал, государство // Теневая экономика и организованная преступность. – М., 1998. – С. 65;
97. Исследования: организованная преступность в России. – Ел. ресурс: ;
98. Их кредо – финансовый эксклюзив. Мошенничества в кредитно-банковской сфере. – Ел. ресурс: ;
99. Ісмаїлов А.Б. Шляхи удосконалення фінансового контролю // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 24-27;
100. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. Контрольно-ревізійна служба – суб’єкт держаного фінансового контролю підприємницької діяльності. – К.: Ін-т рег. досл. НАН України, 2001. – 203 с;
101. Калюга Є.В. Проблеми організації внутрішньогосподарського контролю за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 17. – С. 31-36;
102. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с;
103. Кирин А.В. Правовые основы отношений государства и инвесторов // М.: ИНФРА-М. - 1998. – 266 с;
104. Коваленко П.М. Запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржові торгівлі: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юр. наук: 12.00.07 / Нац. акад. вн. справ України. – Київ, 2005. – 20 с;
105. Ковалюк О.М. Роль контролю у фінансовому механізмі економіки // Фінанси України. – 2002. – № 7. – С. 30-32;
106. Конституція України, ВВР, 1996, № 30, ст. 141, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року;
107. Контроль і ревізія: Підручник для студентів вузів / Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, Н.М. Малгога, Н.І. Петренко. – Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир: Рута, 2002. – 312 с;
108. Корж В.П. Теоретические основы методики расследования преступлений. – Ел. ресурс: ;
109. Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: НДФІ, 2003. – 376 с;
110. Корнієнко М.В. Сучасні засади протидії спеціалізованих підрозділів ОВС організованій злочинності: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 676 с;
111. Коростелев Ю.В. Государственный финансовый контроль: проблемы и решения // Финансы. – 1997. – № 7. – С. 3-5;
112. Кочерин Е.А. Контроль в процессе управления предприятием. – М.: Знание, 1986, – 64 с;
113. Кравченко В.І. Економічні та фінансові проблеми формування територіальних громад в Україні // Наукові праці НДФІ при Мінфіні України. – 1998. – № 6. – С. 11-14;
114. Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 300 с;
115. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н. П. Яблоков. – М.: Юристь, 2000. – 718 с;
116. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III, ВВР, 2001, № 25-26, ст. 131;
117. Кримінально-процесуальний Кодекс України від 28 грудня 1960 року, № 1000-05, ВВР, 1961, № 2 ст. 15;
118. Кужельный Н.В. Бухгалтерский учет и его контрольные функции: Практическое руководство. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 143 с;
119. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування // К.: “Юрінком Інтер”. – 1998. – 526 с;
120. Курман О.В. Проблеми розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 67. – 212 с;
121. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: у 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін./ За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 82;
122. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – 328 с;
123. Ларичев В.Д. Преступления в кредитно-денежной системе и противодействие им // УПП. – М.: ИНФРА. 1996. – С. 75-168;
124. Ларичев В.Д. Преступления, совершаемые в сфере банковского кредитования // Деньги и кредит. – 1998. – № 4. – С. 70-72;
125. Ларичев В.Н. Мошенничество // Финансовый бизнес. – М., – 1999. – № 10. – С. 61;
126. Левченко З. Увагу фінансовим ринкам // Цінні папери України. – 2006. – № 29 (421). – С. 18;
127. Литвак О. Державний вплив на злочинність: кримінологічно-правове дослідження. – К., 2000. – 280 с;
128. Максименко Г.Д. Внутриведомственный контроль. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 172 с;
129. Максимов С.В. Коррупционная преступность в России: правовая оценка, источники развития, меры борьбы //: Аналитическое обозрение Преступность в России. – М., 1997. – С. 3;
130. Малеин Н.С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль. – М.: Наука, 1964. – 152 с;
131. Марущак А.І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації: науково-практичний посібник. – Біла Церква: Вид-во “Буква”, 2006. – 432 с;
132. Матасова С.Г., Михеева Э.А., Трофименко А.Г. Банкиры умирают первыми: Документальный детектив. – Нижний Новгород.: “Юпитер”, 1996. – 630 с;
133. Матеріали семінару “Регулювання діяльності інвестиційних фондів та компаній” // К.: 1997. – 27 с;
134. Матусовский Г.А. Экономические преступления. – Харьков: Консум. – 1999. – С. 52;
135. Медведєв А.М. Экономические преступления: понятие и система // Советское государство и право. – 1992. – № 1. – С. 79;
136. Медведько О. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5. – С. 6-10;
137. Мельник С. Сутність, способи та стадії механізму правового регулювання // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні читання). Матеріали науково-практичної конференції. 11 листопада 2005 р. – Львів.: Львівський юр. інс-т. МВС України, 2005. – 412 с;
138. Мельничук В.Г. Економічне зростання і проблеми державного фінансового контролю // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 18-21;
139. Мельничук В.Г. Норма нашей жизни – расточительство (Финансовый контроль как необходимая составляющая государственного управлення) // Голос України. – 2001. – № 159. – С. 16;
140. Методичні рекомендації з питань документування органами державної контрольно-ревізійної служби ревізійних дій та їх результатів: Наказ ГоловКРУ України від 29.12.2000 року № 110 // Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби. Том 2. – К.: ДІЯ, 2001. – С. 294-369;
141. Методичні рекомендації щодо викриття злочинів у фінансово-кредитній та банківській системі. МНДЦ та ГУДСБЕЗ МВС України. – К., 2001. – 78 c;
142. Миловидов В.Д. Управление инвестиционными фондами // М.: Финстатинформ. – 1993. – 183 с;
143. Митрофанов В.М. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности предприятий. – М.: Финансы, 1971. – 280 с;
144. Мних Є.В. Аналіз і оцінка виробничої діяльності підприємств. – К., 1994. – 104 с;
145. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: Навч. Посібник. – Л.: Світ, 1998. – 220 с;
146. Мурашко В.М. Контроль і ревізія. – К.: ЦУЛ, 2003. – 317 с;
147. Навчальні матеріали для підготовки фахівців фінансових компаній – кредитних установ // Український інститут розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету. К.: 2006. – 136 с;
148. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 224 с;
149. Наумов В.В. Розслідування злочинів, вчинених у комерційних структурах та банківській системі // Слідча практика. К.: РВВ МВС України. – 1997. – С. 20-23;
150. Нешитой А.С. Инвестиции: учебник для ВУЗов. Изд. 4 // Либідь. – 2006. – 376 с;
151. Никифорчук Д.Й., Шостенко О.І. “Виявлення злочинів у банківській системі України” // Національна академія внутрішніх справ України. Науковий вісник. – 2003. – № 1. – С. 52-56;
152. Ольшаный А.И. Банковское кредитование: российский и зарубежный опыт / Под ред. Е.Г. Ищенко, В.И. Алексеева. – М.: Рус. Деловая Литература. – 1997. – 286 с;
153. Орлов П.І., Волобуєв А.Ф., Осика І.М. та ін. Протидія економічній злочинності. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568 с;
154. Орлова Е.Р. Инвестиции: Курс лекций. Изд. 3 // Олди. – 2006. – 207 с;
155. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 6;
156. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 247 с;
157. Пашкевич А.В. Преступность в банковской сфере. – Ел. ресурс: ;
158. Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для операцій фінансового лізингу: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 535;
159. Питання Державної митної служби України: Указ Президента України від 24 серпня 2000 року № 1022/2000;
160. Понтелл Г., Фрид А. Международные финансовые преступления: основные тенденции и проблемы // Университет Калифорнии, Ирвин, 1999. – 22 с;
161. Попередження та викриття зловживань в установах, що здійснюють діяльність у сфері страхування та в інших організаціях, пов’язаних з відшкодуванням шкоди при настанні страхового випадку: Посібник / В.Ф.Ущаповський, С.Н.Баліна, А.Г.Бойков та ін., за ред. В.Д.Сущенка та В.І.Литвиненка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 136 с;
162. Попович В.М. Організаційно-правові проблеми боротьби зі злочинністю у сфері фінансово-кредитної діяльності // Матеріали науково-практичної конференції. Львів, ВП Край. – 1995. – С. 66-68;
163. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 року № 1777;
164. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII, ВВР, 1993, № 50, ст. 472;
165. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ, ВВР, 2001, № 5-6, ст. 30;
166. Про впровадження електронних систем контролю та управління товарним і грошовим обігом: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 червня 1994 р. № 390;
167. Про встановлення виду державних цінних паперів, які можуть придбавати кредитні спілки: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04 листопада 2004 року № 2739, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2004 р., за № 1444/10043;
168. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР, ВВР, 1996, № 51, ст.292;
169. Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 14 лютого 1997 року № 142;
170. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII, ВВР, 1993, № 13, ст.110;
171. Про Державну податкову адміністрацію України: Указ Президента України від 13 липня 2000 року № 886;
172. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII, ВВР, 1991, № 6, ст. 37;
173. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 року № 661-IV, ВВР, 2003, № 27, ст. 208;
174. Про довірчі товариства: Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 23, ВВР, 1993, № 19, ст. 207;
175. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-ІV, ВВР, 2003, № 1, ст. 2;
176. Про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства: Положення, що затверджено Постановою правління Національного банку України від 26 травні 2000 року № 215, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2000 р. за № 382/4603;
177. Про затвердження звіту про роботу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2004 рік: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.05.2005 року № 4041;
178. Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями: Постанова правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631;
179. Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року № 4802, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2005 р. за № 1459/11739;
180. Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02 грудня 2003 року № 146, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1225/8546;
181. Про затвердження Методичних рекомендацій з ліквідації кредитної спілки за рішенням загальних зборів її членів: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.08.2005 року № 4463;
182. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення діяльності кредитною спілкою через відокремлені підрозділи: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.12.2005 року № 5237;
183. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку: наказ Міністерства фінансів України від 18.10.1999 року № 242, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року № 750/4043;
184. Про затвердження Положення про Державний департамент фінансового моніторингу. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 194;
185. Про затвердження Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 року № 125;
186. Про затвердження Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 13 листопада 2003 року № 125, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003 року № 1115, останні зміни від 17 вересня 2004 року № 2384;
187. Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 року № 25;
188. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року № 3981, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 р. за № 565/10845;
189. Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України: Постанова правління Національного банку України від 09 березня 2000 року № 94, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 березня 2000 р. за № 189/4410;
190. Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1800;
191. Про затвердження Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 року № 26;
192. Про затвердження Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.10.2003 року № 96;
193. Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни: Указ Президента України від 28.02.1997 № 187;
194. Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 р. № 685;
195. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII, ВВР, 1991, № 47, ст. 646;
196. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 року № 40-IV, ВВР, 2002, № 36, ст. 266;
197. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 року № 2299-III, ВВР, 2001, № 21, ст. 103;
198. Про кредитні спілки: Закон України від 20 грудня 2001 року № 2908-III, ВВР, 2002, № 15, ст.101;
199. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-III, ВВР, 2000, № 36, ст. 299;
200. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII, ВВР, 1991, № 4, ст. 20;
201. Про Міністерство економіки України: Указ Президента України від 23 жовтня 2000 року № 1159/2000;
202. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV, ВВР, 1999, № 29, ст. 238;
203. Про невідкладні заходи щодо зміцнення законності і правопорядку: постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.1996 № 1201;
204. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року № 1057-IV, ВВР, 2003, № 47-48, ст. 372;
205. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII, ВВР, 1992, № 22, ст. 303;
206. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, ВВР, 1995, № 4, ст. 28;
207. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року № 3341-XII, ВВР, 1993, № 35, ст. 358;
208. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, ВВР, 1992, № 3, ст. 10;
209. Про Положення про Державну комісію з ре