ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ (МІЛІЦІЇ) НІМЕЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ (МІЛІЦІЇ) НІМЕЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
  • Кол-во страниц:
  • 445
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет внутрішніх справ
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ВНУТРІШНІХ СПРАВ



    На правах рукопису

    ПРОНЕВИЧ Олексій Станіславович

    УДК 351.74.001.36(4)

    ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ (МІЛІЦІЇ) НІМЕЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ


    Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
    фінансове право; інформаційне право


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук


    Науковий консультант:
    Комзюк Анатолій Трохимович
    доктор юридичних наук, професор


    Харків – 2011
    ЗМІСТ
    ВСТУП ....................................................................................................................... 4
    РОЗДІЛ І: Теоретико-методологічні засади діяльності поліції (міліції) в системі органів публічної влади сучасної держави ........................................ 18
    1.1. Поняття «поліція» («міліція») в адміністративному (поліцейському) праві сучасних держав........................................................................................................18
    1.2. Поліцейська діяльність як вид державно-управлінської діяльності..............34
    1.3. Принципи діяльності поліції (міліції) як основоположний елемент поліцейсько-правової теорії.....................................................................................46
    1.4. Завдання, функції, форми та методи діяльності поліції (міліції): нормативно-доктринальна інтерпретація................................................................66
    1.5. Сучасні концепції поліцейського права та перспективи його рецепції в Україні........................................................................................................................90
    Висновки до розділу І.............................................................................................103
    РОЗДІЛ ІІ: Інституційно-правове забезпечення функціонування національних поліцейських систем Німеччини та Польщі..........................111
    2.1. Ієрархія джерел поліцейського права Німеччини та Польщі.......................111
    2.2. Особливості організаційної побудови національних поліцейських систем Німеччини та Польщі..............................................................................................124
    2.2.1. Інституційно-правова характеристика профільних «поліцейських» центральних органів виконавчої влади (міністерств)..........................................124
    2.2.2. Організаційна структура загальнонаціональних (федеральних) поліцейських відомств............................................................................................140
    2.2.3. Організаційні засади діяльності органів управління поліцією на земельному (регіональному) та локальному (місцевому) рівнях.......................153
    2.2.4. Поліцейські навчальні заклади як складові елементи національних поліцейських систем...............................................................................................176
    2.3. Правове забезпечення діяльності поліції (міліції) Німеччини та Польщі......................................................................................................................181
    2.3.1. Національні поліцейсько-правові доктрини як базис для формування законодавства про поліцію Німеччини та Польщі..............................................181
    2.3.2. Адміністративна правосуб’єктність поліції (міліції) як суб’єкта державної правоохорони...........................................................................................................189
    Висновки до розділу ІІ ...........................................................................................218
    РОЗДІЛ ІІІ: Організаційно-правові засади превентивної та інтервенційної діяльності поліції Німеччини та Польщі..........................................................230
    3.1. Роз’яснювально-превентивна діяльність поліції як складова соціального управління................................................................................................................230
    3.1.1. Інноваційні підходи до організації роз’яснювально-превентивної діяльності поліції.....................................................................................................230
    3.1.2. Правові стандарти реалізації дільничним інспектором функції «офіцера першого контакту» (на прикладі польської поліції) ...........................................242
    3.2. Організаційно-правові засади залучення громадськості до здійснення поліцейської діяльності...........................................................................................252
    3.3. Заходи адміністративно-правового примусу в діяльності поліції: проблеми цивілізованого застосування..................................................................................267
    Висновки до розділу ІІІ ..........................................................................................289
    РОЗДІЛ ІV: Правове регулювання у сфері кадрового забезпечення діяльності поліції Німеччини та Польщі..........................................................303
    4.1. Правове регулювання державно-службових відносин в поліції .................303
    4.2. Адміністративно-правові засади службової кар’єри в поліції.....................311
    Висновки до розділу ІV ..........................................................................................338
    РОЗДІЛ V: Пропозиції щодо впровадження досвіду організації та діяльності поліції Німеччини та Польщі в умовах реформування системи органів внутрішніх справ України ...................................................................342
    ВИСНОВКИ ...........................................................................................................393
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................400


    ВСТУП
    Актуальність теми. Сучасний етап державно-правового розвитку в Україні характеризується докорінною реорганізацією інститутів виконавчої влади, що зумовлено глобалізаційними (інтеграційними) процесами та прагненням до розбудови правової держави і ствердження громадянського суспільства. Одним з безумовних пріоритетів визнано удосконалення системи органів внутрішніх справ, ключовим елементом якої є міліція, уповноважена охороняти публічний порядок, забезпечувати публічну безпеку, протидіяти правопорушенням, створювати необхідні умови для реалізації громадянами суб’єктивних прав і свобод. Діяльність міліції у суспільстві традиційно асоціювалася з реалізацією державної монополії на застосування примусу (інтервенції). Натомість сучасна ліберальна правова доктрина розглядає міліцію як соціально-правовий інститут, місія якого не обмежується негативним відбиттям небезпеки, оскільки на неї водночас покладена турбота про загальне благо, тобто надання допомоги населенню, вжиття превентивних заходів з метою запобігання маргіналізації суспільства і подолання правового нігілізму.
    Україна тісно інтегрована до світової і європейської систем безпеки, а тому має зважати на сучасні тенденції організаційно-правового забезпечення діяльності поліції (міліції) та інноваційні підходи до охорони правопорядку і налагодження співробітництва у протидії злочинності і викоріненні соціальних патологій. Механічне запозичення зарубіжного досвіду неприпустимо, оскільки існує потреба збереження кращих національних традицій організації охорони правопорядку, урахування специфіки і динаміки розвитку криміногенної ситуації, забезпечення суспільної підтримки пропонованих новацій. Водночас слід визнати доцільність творчого осмислення позитивного досвіду поліцейського будівництва у контексті перегляду філософії поліцейської діяльності, вироблення науково обґрунтованої концепції забезпечення публічної безпеки і коригування організаційно-правових засад діяльності міліції. Особлива увага має приділятися аналізу апробованих підходів до закріплення правового статусу поліції (міліції), визначення конфігурації поліцейських систем, удосконалення форм і методів правоохоронної (поліцейської) діяльності, впровадження цивілізованих стандартів дотримання прав і свобод людини органами правопорядку, розмежування компетенції між органами публічної адміністрації у поліцейсько-правовій сфері, налагодження партнерської взаємодії між поліцією (міліцією) і населенням, встановлення громадського контролю за діяльністю суб’єктів поліцейської діяльності, поглиблення співробітництва із зарубіжними поліцейськими відомствами і міжнародними поліцейськими організаціями тощо.
    Вирішення вищеозначених проблем об’єктивно зумовлює необхідність здійснення компаративного аналізу особливостей організаційно-правового забезпечення діяльності поліції (міліції) країн, що перебувають на різних стадіях державно-правового розвитку, однак націлені на лібералізацію суспільного життя і забезпечення загальнолюдських цінностей, а тому змушені здійснювати пошук цивілізованих шляхів вирішення схожих проблем у сфері публічної безпеки. Акцентуація уваги на правовому та інституційному забезпеченні діяльності поліції (міліції) трьох європейських держав сприяє виявленню специфіки підходів до визначення правового статусу поліції (міліції) в умовах класичної демократії з усталеною поліцейською клаузулою (Федеративна Республіка Німеччина), у суспільстві, де упродовж двох останніх десятиліть відбувся злам тоталітарних інституцій та запроваджено європейські стандарти державного управління (Республіка Польща), а також у суспільстві, що перебуває у стані затяжної трансформації (Україна). Цінність накопиченого у Німеччині та Польщі досвіду поліцейського будівництва пояснюється географічною близькістю цих країн, спорідненістю вирішуваних проблем і необхідністю поглиблення співробітництва у боротьбі з транснаціональною злочинністю.
    Традиція дослідження феноменології поліцейського права була започаткована дореволюційними вітчизняними та іноземними науковцями. Фундаментальне значення для артикуляції догми поліцейського права та інституціоналізації органів охорони правопорядку мали роботи цілої плеяди поліцеїстів, а саме: І.Є. Андрієвського, Г.Г. фон Берга, В.М. Гессена, Н. Деламара, В.Ф. Дерюжинського, Й. фон Зонненфельса, А.І. Єлістратова, В.Л. Кобалевського, Р. фон Моля, В.Ф. Левітського, І.Т. Тарасова, М.М. Шпилевського, Л. фон Штейна, Й.Г.Г. Юсті. У адміністративно-правовій науці новітньої доби дослідженню окремих теоретичних і прикладних аспектів організації та діяльності поліції (міліції) також приділяється значна увага. Методологічні проблеми поліцеїстики аналізувалися у працях Ю.Е. Аврутіна, О.М. Бандурки, В.М. Бевзенка, К.С. Бельського, Д.В. Васильєва, І. Ваховскі, Т. Ганусека, І.А. Горшеньової, В. Готца, Ю. Грала, Е.П. Григоніса, О.В. Губанова, Ф. Гоффмана, К. Ебнотера, В.О. Заросила, С.І. Ігонькіна, Л.Ф. Кваші, М. Кнапе, Ф.Л. Кнемейера, В.В. Ковальської, А.Т. Комзюка, В.К. Колпакова, Н.П. Матюхіної, М.М. Москаленка, В. Пливачевскі, В.І. Позняка, В.П. Сальнікова, Ю.П. Соловея, Ю.М. Старілова, О.Ю. Синявської, В.М. Шадріна та ін. Разом з тим, незважаючи на наявність широкого спектру різнопланових наукових публікацій, необхідно визнати відсутність комплексного підходу до визначення теоретико-методологічних засад функціонування інституту поліції (міліції) та усталеного понятійно-категоріального апарату у галузі поліцейського права, а також нерозвиненість традицій вивчення зарубіжного досвіду організаційно-правового забезпечення діяльності органів правопорядку та недостатність зусиль, спрямованих на імплементацію норм міжнародного поліцейського права і запровадження європейських стандартів поліцейської діяльності.
    Таким чином, необхідність удосконалення організаційно-правових засад діяльності міліції і впровадження в Україні новітніх стандартів правоохоронної (поліцейської) діяльності, а також відсутність предметних наукових праць з цих проблем, зумовлюють актуальність дослідження специфіки організаційно-правового регулювання діяльності поліції Німеччини та Польщі і з’ясування перспектив використання позитивного зарубіжного досвіду в Україні.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 10.9, 10.22, 13.1, 13.53, 13.76, 13.82 та 13.90 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347, та пп. 10.1, 10.2, 13.1, 13.9, 14.1, 16.1 та 17.6 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених на засіданні Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 27 грудня 2010 року.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні специфіки організаційно-правового регулювання діяльності поліції Німеччини та Польщі і з’ясуванні перспектив використання позитивного зарубіжного досвіду для удосконалення організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ і впровадження в Україні новітніх стандартів правоохоронної (поліцейської) діяльності. Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні завдання:
    • охарактеризувати соціальну та правову природу інституту поліції (міліції), а також окреслити існуючі підходи до артикуляції дефініції «поліція» («міліція»);
    • виокремити сутнісні ознаки поліцейської діяльності як специфічного різновиду державно-управлінської діяльності;
    • виявити і класифікувати основоположні правові принципи організації та діяльності поліції (міліції);
    • з’ясувати сутність і типологізувати засадничі завдання, функції, форми і методи діяльності поліції (міліції);
    • розглянути сучасні концепції поліцейського права, окреслити існуючі проблеми методологічного характеру, з’ясувати підстави для рецепції поліцейського (міліцейського) права як підгалузі адміністративного права;
    • визначити ієрархію джерел поліцейського права;
    • з’ясувати значення установчих (титульних) комплексних нормативно-правових актів для організаційно-правового забезпечення діяльності поліції (міліції);
    • здійснити інституційно-правову характеристику профільних «поліцейських» центральних органів виконавчої влади (міністерств) і виявити особливості правового статусу міністрів, уповноважених на управління сферою внутрішніх справ;
    • дослідити організаційну структуру загальнонаціональних (федеральних) поліцейських відомств як однієї з ключових ланок поліцейської ієрархічної драбини;
    • уточнити організаційні засади діяльності органів управління поліцією на земельному (регіональному) та локальному (місцевому) рівнях;
    • охарактеризувати сутність національних поліцейсько-правових доктрин (генеральних поліцейських клаузул) як базису поліцейського законодавства;
    • визначити адміністративну правосуб’єктність поліції як інституту державної правоохорони;
    • розкрити та охарактеризувати концептуальні засади превенції як стратегічного напряму діяльності поліції щодо запобігання правопорушенням і соціальним патологіям;
    • виявити та охарактеризувати інноваційні форми і методи роз’яснювально-превентивної діяльності поліції;
    • з’ясувати сутність польського національного правового стандарту реалізації дільничним інспектором поліції функції «офіцера першого контакту»;
    • узагальнити досвід налагодження партнерства між поліцією та населенням на локальному (територіальному) рівні;
    • з’ясувати організаційно-правові засади залучення громадськості до здійснення поліцейської діяльності;
    • визначити специфіку правового регулювання застосування заходів адміністративно-правового примусу у діяльності поліції;
    • з’ясувати особливості правового регулювання кадрового забезпечення діяльності поліції Німеччини та Польщі;
    • сформулювати обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо шляхів оптимізації діяльності органів внутрішніх справ України.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації державної влади поліцією (міліцією).
    Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади діяльності поліції (міліції) Німеччини, Польщі та України.
    Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системного аналізу тощо), так й спеціальних (порівняльно-правовий, документального аналізу тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів у сфері поліцейської діяльності дозволив розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені тенденції та закономірності еволюції інституту поліції (міліції) (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 1.5). Особлива увага приділялася застосуванню порівняльно-правового методу, що сприяв виявленню переваг і вад зарубіжного досвіду поліцейського будівництва (підрозділи 2.3, 3.3, 4.1, 4.2). Системно-структурний підхід використовувався при визначенні особливостей організаційної побудови поліцейських систем, специфіки правового статусу суб’єктів поліцейської діяльності та окремих організаційних одиниць і ланок (підрозділ 2.2, 3.2), логіко-семантичний, – для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1 та 1.2, розділ 5), документального аналізу, – для визначення джерел поліцейського права (підрозділ 2.1), а соціологічний метод сприяв об’єктивізації позицій фахівців-практиків стосовно досліджуваної проблеми (підрозділ 3.1, 3.2). Методи моделювання, аналізу та синтезу було використано при обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства (розділ 5). Комплексний характер досліджуваного об’єкта також зумовив застосування низки наукових підходів, а саме: фундаментального, системного, органічної єдності теорії і практики, поєднання критичного та раціонального, порівняльно-ретроспективного тощо.
    Використання синергетичного наукового підходу та комплексне застосування методів наукового пізнання сприяло аналізу організаційно-правових засад діяльності поліції (міліції) Німеччини, Польщі та України за сукупністю усіх елементів, єдності соціального змісту та юридичної форми, що сприяло підвищенню наукового і практичного значення отриманих результатів.
    Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали дослідження фахівців у галузі загальної теорії держави і права, конституційного (державного) права, адміністративного права, інших галузевих правових наук. Положення і висновки дисертації ґрунтуються на приписах основних законів вищеназваних держав, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актах, що визначають організаційно-правові засади діяльності поліції (міліції). Інформаційну та емпіричну основу дослідження також становлять узагальнення результатів практичної діяльності різних органів публічної адміністрації, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що компаративний аналіз організаційно-правових засад діяльності поліції (міліції) Німеччини, Польщі та України у вітчизняній адміністративно-правовій науці не здійснювався. Робота є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання та урахуванням новітніх досягнень правової науки, визначити на прикладі Німеччини, Польщі та України сучасний стан організаційно-правового забезпечення діяльності поліції (міліції) як основоположної ланки правоохоронної системи та інституції, наділеної правом застосування легітимного примусу. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових концептуальних наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:
    • встановлення герменевтичного зв’язку між сучасними національними поліцейсько-правовими доктринами і опрацювання масиву джерел поліцейського права Німеччини та Польщі дозволило уперше забезпечити комплексну нормативно-доктринальну інтерпретацію засад діяльності поліції (міліції) у системі органів публічної влади сучасної держави;
    • уперше визначено необхідність та сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо розробки національної поліцейсько-правової парадигми (генеральної поліцейської клаузули), ґрунтованої на приматі ліберальних цінностей, децентралізації поліцейської діяльності, визнанні необхідності наділення персоналу міліції (поліції) дискреційними повноваженнями і вичерпній артикуляції підстав для застосування легітимного примусу посадовими особами органів охорони правопорядку;
    • уперше обґрунтовано необхідність модернізації вітчизняної моделі охорони правопорядку шляхом децентралізації поліцейської діяльності, правова легітимізація якої можлива за рахунок закріплення родової категорії «адміністративна поліція», що у функціональному сенсі може означати сукупність органів публічної адміністрації (служб, інспекцій) і недержавних формувань, уповноважених на реалізацію поліцейських функцій охоронного, контрольного або наглядового характеру;
    • сутність дефініції «поліція» («міліція») уперше охарактеризовано крізь призму визнання особливої значущості соціальної місії та унікальності правової природи поліції як спеціалізованого інституту виконавчої влади, водночас уповноваженого на реалізацію негативної функції держави, що передбачає можливість обмеження прав і свобод людини (поліцейської інтервенції), та виконання позитивних завдань у сфері правоохорони (надання допомоги населенню у захисті від загроз). Поліція (міліція) розглядається як ключова формація, наділена загальною компетенцією у сфері охорони правопорядку та уповноважена на здійснення фахового нагляду за недержавними суб’єктами поліцейської діяльності (муніципальною поліцією, охоронними фірмами, детективними агентствами, громадськими формуваннями з охорони публічного порядку);
    • на підставі аналізу організаційно-правових засад діяльності поліції (міліції) Німеччини та Польщі уперше виокремлено загальні тенденції еволюції сучасних поліцейських систем (гармонізації поліцейського законодавства суб’єктів федерації, приватизації окремих завдань поліції (міліції), муніципалізації поліцейської діяльності, децентралізації управління поліцією (міліцією), уніфікації форм і методів оперативно-службової діяльності, пріоритетності проактивної діяльності, стандартизації поліцейської освіти, вичерпного правового регулювання і алгоритмізації дій персоналу поліції (міліції), фемінізації поліції (міліції), дотримання принципу соціального представництва при наборі на службу до поліції (міліції), гуманізації поліцейської діяльності тощо);
    • на основі аналізу концепції партнерської взаємодії між поліцією (міліцією) та населенням уперше доведено, що дільничні інспектори поліції (міліції) як «офіцери першого контакту» є втілювачами ідей соціально-орієнтованої (проактивної) філософії поліцейської діяльності та ключовою ланкою «поліцейської превентивної піраміди»;
    • у контексті пошуку шляхів вдосконалення правоохоронної (поліцейської) діяльності уперше наголошено на нагальній необхідності запровадження інституту добровільної поліцейської служби як оптимальної форми самоорганізації населення у сфері охорони публічного порядку;
    • уперше сформульовано ґрунтовані на європейському досвіді поліцейського будівництва концептуальні положення щодо вдосконалення організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України і впровадження новітніх стандартів правоохоронної (поліцейської) діяльності;
    • уперше запропоновано вжиття низки адаптованих до умов діяльності територіальних органів внутрішніх справ України практичних заходів з використанням апробованих у Німеччині та Польщі інноваційних форм роз’яснювально-превентивної діяльності;
    • узагальнення зарубіжних підходів до формування понятійно-категоріального апарату у галузі поліцейського права дозволило удосконалити правову категорію «поліція» («міліція»), що визначена як державна мілітаризована формація, уповноважена на здійснення адміністративної юрисдикції і застосування заходів безпосереднього примусу з метою забезпечення публічної безпеки, охорони публічного порядку, протидії та превенції протиправних діянь і соціальних патологій, надання допомоги фізичним і юридичним особам в усуненні існуючих небезпек (загроз) для охоронюваного блага;
    • удосконалено доктринальні положення щодо сутності і значення поліцейської діяльності, визначення ролі і місця поліції (міліції) у системі органів публічної влади та доцільності обмеження повноважень поліції (міліції) виконанням чотирьох стратегічних завдань (захисту суспільства від небезпек (загроз), захисту прав і свобод людини, запобігання і припинення злочинів та адміністративних правопорушень; надання допомоги населенню);
    • проаналізовано існуючі погляди щодо теоретико-методологічних засад юридичної поліцеїстики, внаслідок чого удосконалено класифікацію моделей управління поліцейськими системами, а також правових принципів, завдань, функцій, форм і методів діяльності поліції (міліції);
    • удосконалено інституційно-правову характеристику профільних «поліцейських» центральних органів виконавчої влади (міністерств) і концептуальні положення щодо розмежування компетенції органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері охорони правопорядку, а також федеральних (загальнонаціональних), земельних (регіональних) і місцевих (локальних) органів управління поліцією (міліцією);
    • у контексті з’ясування сутності цивілізованого стандарту реалізації державної монополії на примус удосконалено чинну доктрину «поліцейської інтервенції», тобто офіційних установок щодо умов, підстав і порядку застосування фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї персоналом поліції (міліції);
    • удосконалено існуючі погляди на засади кадрового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ і підходи до організації відомчої системи початкової підготовки та підвищення кваліфікації персоналу;
    • при з’ясуванні перспектив рецепції поліцейського права дістало подальшого розвитку обґрунтування необхідності його виокремлення як підгалузі адміністративного права, галузі юридичної науки і навчальної дисципліни, а також доцільності кодифікації міліцейського (поліцейського) законодавства України;
    • здійснений компаративний аналіз джерел поліцейського права Німеччини та Польщі сприяв подальшому розвитку положення щодо визнання комплексних титульних законів системоутворюючими елементами правової основи діяльності поліції (міліції) та кваліфікації модельних законів про поліцію (міліцію) як дієвого засобу гармонізації поліцейського законодавства у рамках федеративної держави або міжнародної організації;
    • за рахунок аналізу німецької та польської доктрин поліцейського права дістали подальшого розвитку окремі засадничі поліцейсько-правові категорії («внутрішня безпека», «публічна безпека», «публічний порядок», «захист від небезпек» тощо);
    • розгляд особливостей конфігурації національних поліцейських систем Німеччини та Польщі зумовив подальший розвиток положення про безпосередню залежність організаційної побудови поліції (міліції) від форми державного устрою;
    • набуло подальшого розвитку визначення актуальних проблем у сфері охорони правопорядку, що негативно впливають на стан забезпечення прав і свобод людини та реалізацію поліцейської функції держави як функції публічного управління із захисту публічної безпеки та порядку, а також усунення загроз як для суспільства у цілому, так й для кожного громадянина зокрема;
    • дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо співвідношення превенції (роз’яснювально-превентивної діяльності) та інтервенції (застосування легітимних заходів примусу) у діяльності поліції (міліції);
    • на основі розгляду специфіки державно-службових відносин у поліції Німеччини та Польщі дістала подальшого розвитку наукова теза щодо обґрунтованості кваліфікації форми зайнятості атестованого персоналу поліції (міліції) як службових відносин адміністративно-правового характеру, яким властива диспозиційність.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
    - у науково-дослідній сфері отримані результати можуть бути основою для подальшого дослідження проблем адміністративної діяльності органів внутрішніх справ України;
    - у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані у дисертації, можуть бути використані для підготовки та удосконалення законодавчих і підзаконних актів, зокрема, Закону України «Про міліцію» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у діяльність Головного штабу МВС України від 3 червня 2011 р. №1/3-363);
    - у правозастосовній діяльності – впровадження отриманих результатів сприятиме підвищенню ефективності практичної діяльності підрозділів органів внутрішніх справ України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність територіальних підрозділів ГУМВС України в Харківській області від 21 березня 2011 р.);
    - у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати для підготовки підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративне право зарубіжних країн», «Поліцейське право», «Порівняльне поліцейське право», «Міжнародне поліцейське право», а також довідника «Поліція європейських країн» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 21 березня 2011 р.);
    - у правовиховній сфері – положення і висновки дисертації можуть бути використані у роботі з підвищення рівня правової та професійної культури державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування, громадян.
    Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, усі сформульовані положення і висновки обґрунтовано на підставі власних досліджень.
    При підготовці у співавторстві статті «Значення порівняльно-правових досліджень для підвищення професіоналізму персоналу ОВС» дисертантом виокремлено тенденцію «європеїзації поліцейської роботи», охарактеризовано сутність концепції проактивної діяльності поліції (міліції), обґрунтовано особливу соціальну значущість інституту дільничних інспекторів поліції (міліції). У колективному навчальному посібнику «Порівняльне правознавство» одноосібно підготовлено тему 12 «Порівняльне поліцейське право», де обґрунтовано теоретико-методологічні засади функціонування інституту поліції (міліції), з’ясовано особливості організаційної побудови та правового регулювання діяльності поліції окремих зарубіжних країн.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднювалися на міжнародних та всеукраїнських наукових (науково-практичних) конференціях (семінарах), а саме: щорічній міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора К.Г. Федорова (Запоріжжя, 2001); щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (Запоріжжя, 2002); міжнародній науковій конференції пам’яті П.І. Новгородцева (Луганськ, 2003); міжнародній конференції «Поліція Європи ХХІ століття – розвиток у напрямі якості» (Варшава, Польща, 2003); міжнародній науково-практичній конференції «Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми» (Євпаторія, 2004); ХІ-ій історико-правовій конференції «Місцеві органи державної влади та самоврядування: історико-правовий аспект» (Суми, 2004); організованому спільно Радою Європи, МВС України та Національним університетом внутрішніх справ семінарі «Поліцейська етика» (Харків, 2005); організованому спільно Гельсінкським Фондом з прав людини (Варшава, Польща), Харківською правозахисною групою та Інститутом «Відкрите суспільство» (Будапешт, Угорщина) семінарі «Методика викладання прав людини» (Харків, 2005); семінарі «Формування та реалізація державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України» (Харків, 2005); міжнародній науково-практичній конференції «Реформування поліції в Центральній та Східній Європі» (Харків, 2005); науково-практичному семінарі «Поліція і права людини» (Легіоново-Щитно, Польща, 2006); міжнародній науково-теоретичній конференції «Використання світового досвіду підготовки поліцейських в процесі реформування системи освіти МВС України» (Дніпропетровськ, 2006); міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука» (Суми, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Боротьба з торгівлею людьми» (Донецьк, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування на сучасному етапі» (Харків, 2009); україно-німецькій міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення громадської безпеки правоохоронними органами під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року» (Донецьк, 2009); ІІІ-ій міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 2011); міжнародній науково-практичній конференції «Підготовка працівників міліції (поліції): державні і міжнародні стандарти» (Донецьк, 2011); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (Кіровоград, 2011) тощо.
    Публікації. Основні результати дисертації відображено в одноосібній монографії, 38 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, 6 тезах наукових доповідей і повідомлень на наукових (науково-практичних) конференціях і навчальному посібнику (у співавторстві).
    Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, що містять тринадцять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 445 сторінок. Список використаних джерел складається із 507 найменувань і займає 46 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – визначення і порівняння організаційно-правових засад діяльності поліції (міліції) Німеччини, Польщі та України, що об’єктивно сприяло подальшому розвитку вчення про соціальну та правову природу поліції (міліції) як стрижневого елементу правоохоронного механізму сучасної держави. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку концептуальних положень, висновків, пропозицій та рекомендацій щодо шляхів вдосконалення вітчизняного поліцейського (міліцейського) законодавства та оптимізації системи органів внутрішніх справ України. Основні з них є такими:
    1. Сформульовано авторське визначення поняття «поліція (міліція)» як державної озброєної уніформованої формації, функціонально зорієнтованої на здійснення адміністративної юрисдикції і застосування заходів безпосереднього примусу з метою забезпечення публічної безпеки, охорони публічного порядку, превенції правопорушень і соціальних патологій, протидії злочинності, надання допомоги фізичним і юридичним особам в усуненні загроз (небезпек) у сфері публічної безпеки. Наголошено на надвідомчому характері повноважень поліції (міліції). Зазначено, що правова природа поліції (міліції) виявляється у її належності до виконавчої гілки влади, мілітаризованих формацій та правоохоронної системи, а її соціальна природа полягає у наданні суспільству якісних послуг в усуненні загроз (небезпек) для охоронюваного блага, ініціюванні та реалізації загальнонаціональних і локальних заходів превентивного характеру та наданні населенню допомоги у кризових ситуаціях.
    2. Визначено об’єктивну зумовленість імперативу щодо вичерпного нормативно-правового закріплення повноважень поліції (міліції) здійснювати інтервенцію у життя суспільства посиленням її ролі у реалізації державних заходів з протидії загрозам (небезпекам) для охоронюваного блага. Визнано доцільність нормативного закріплення постулату щодо обґрунтованості інтервенції поліції (міліції) при захисті приватних прав осіб виключно у випадках, коли забезпечення своєчасного судового захисту неможливо або ж якщо без втручання поліції (міліції) неможливо чи значно ускладнюється реалізація цих прав.
    3. Зроблено висновок, що поліцейська діяльність є одним із видів державно-управлінської (адміністративної) діяльності, яка реалізується у сфері внутрішньої (публічної) безпеки наділеними спеціальною компетенцією застосування державного примусу озброєними формаціями виконавчої влади, уповноваженими здійснювати охорону правопорядку і забезпечувати особисті та майнові права громадян. Такий підхід корелюється з тлумаченням природи держави як соціального інституту, покликаного придушувати волю окремих осіб заради досягнення публічного інтересу (забезпечення суспільного блага), а також визнанням примусу як методу соціального управління.
    4. Запропоновано правові принципи організації та діяльності поліції (міліції) диференційовано розглядати у контексті правотворчості та правозастосування. Визначено, що при правотворчій діяльності у поліцейсько-правовій сфері існує можливість виходу за межі вузьконормативного (позитивістського) тлумачення правових принципів за рахунок визнання основоположності об’єктивно існуючих закономірностей, суспільно визнаних керівних ідей правосвідомості, традицій та етичних правил. Натомість правові принципи правозастосовної діяльності поліції (міліції) повинні визначатися як основоположні ідеї (положення), що мають характер безумовних вимог, закріплюються у законах або підзаконних нормативно-правових актах (деонтологічних кодексах, статутах тощо), є керівними началами для органів і посадових осіб, уповноважених на забезпечення публічної безпеки та охорону публічного порядку.
    5. Наголошено, що завдання і функції поліції (міліції) реалізуються у сфері протиправних діянь і соціально небезпечних подій, що загрожують як окремим особам, так й суспільству у цілому. Відповідність діяльності поліції її природному (об’єктивному) призначенню залежить від обґрунтованості покладених на неї завдань і функцій. Встановлено, що сучасній поліції (міліції) властивий широкий спектр як класичних, так й нових завдань, до яких відноситься реалізація прогностичних і превентивних заходів у галузі соціального обслуговування. Завдання поліції (міліції) класифіковано на такі категорії: загальні (стратегічні); завдання у сфері забезпечення особистої та майнової безпеки; завдання у сфері захисту суспільства і держави від злочинних та інших посягань; завдання у сфері охорони публічного порядку; завдання соціального (гуманітарного) характеру; завдання особливого характеру. Функції об’єктивно визначають сутність соціальної місії поліції (міліції). Запропоновано виокремити такі функції: адміністративну (родова функція) з диференціацією на спеціальні функції (адміністративно-регламентарну, адміністративно-виконавчу та адміністративно-репресивну); оперативно-розшукову; кримінально-процесуальну (слідчу); превентивно-соціальну з виокремленням профілактичного та соціально-сервісного напрямів; охоронну.
    6. Зважаючи на належність поліції (міліції) до повновладних суб’єктів поліцейської діяльності та законодавчо передбачену можливість інтервенції у сферу прав і свобод людини, особливу увагу акцентовано на формах і методах її діяльності. Визначено, що функції поліції (міліції) реалізуються у конкретних діях уповноважених суб’єктів, які знаходять зовнішній прояв у формах діяльності як об’єктивованого виразу сутності дій суб’єктів. У залежності від характеру та юридичних наслідків форми діяльності запропоновано розділити на організаційні (профілактичні виховні заходи) та правові (нормативно-правові акти, що встановлюють правила поведінки). Метод діяльності поліції (міліції) визначено як спосіб організаційного та правового впливу на суспільні відносини. Підкреслено, що оперативно-службова діяльність поліції (міліції) здійснюється за рахунок поєднання загальних методів державного управління і спеціальних методів.
    7. Ураховуючи адміністративно-правову природу норм, що регламентують суспільні відносини у сфері поліцейської діяльності, запропоновано виокремити поліцейське право як підгалузь адміністративного права. Наголошено на об’єктивній зумовленості перспективи рецепції поліцейського права дуалістичним характером виконавчої влади, що складається з регулятивно-управлінської та поліцейської підсистем.
    8. Встановлено, що у поліцейському законодавстві Німеччини та Польщі відсутня традиція закріплення вичерпного переліку видів нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції (міліції). Проблема джерел вирішується на рівні догм конституційного (державного) та поліцейського права. З’ясовано, що види нормативно-правових актів розташовано у відповідності до ієрархії, притаманної для континентальної (романо-германської) правової традиції. Основоположним нормативно-правовим актом є конституція, а системоутворюючим елементом правової основи діяльності поліції, – комплексні титульні закони, де визначена адміністративна правосуб’єктність поліції. Наголошено на особливій ролі «Взірцевого проекту єдиного закону про поліцію федерації і земель Німеччини», що реалізує функцію повнотекстового внутрідержавного модельного закону, де артикульовано уніфіковані стандарти організації та діяльності поліції, сприйняті ландтагами суб’єктів німецької федерації при ухвалі законів про поліцію земель. Натомість Закон Польщі «Про поліцію» є єдиним нормативно-правовим актом, де закріплено засади організації та діяльності поліції як централізованої озброєної формації.
    9. Визначено, що модель управління німецькою поліцією має комбінований (напівцентралізований) характер, а у Польщі запроваджено централізовану модель управління поліцією. Взаємодія ієрархічних щаблів «поліцейських драбин» (організаційних одиниць і організаційних ланок) ґрунтується на дотриманні принципів галузевої спеціалізації та субординації. Управління у сфері внутрішніх справ здійснюється комплексними міністерствами, що мають ознаки бюрократичної організації. Реалізуючи переважно контрольну та методологічну функції, профільні відділи (департаменти) міністерств забезпечують опрацювання концептуальних питань правоохоронної діяльності і формування стандартів оперативно-службової роботи, налагодження і підтримання співробітництва суб’єктів поліцейської діяльності тощо. Своєрідність німецької поліцейської системи полягає у співіснуванні федеральних поліцейських відомств та поліції земель, яким належить верховенство у поліцейсько-правовій сфері. Натомість Головна комендатури поліції забезпечує централізоване керівництво поліцейськими силами Польщі, а головний комендант наділений статусом начальника усіх функціонерів поліції.
    10. Зроблено висновок, що визначення адміністративної правосуб’єктності поліції Німеччини і Польщі здійснюється у контексті реалізації ліберальної конституційно-правової доктрини, яка відносить внутрішню безпеку до суспільних благ, що підлягають адміністративній охороні, визнає об’єктивну зумовленість наділення поліції дискреційними повноваженнями комплексністю виконуваних завдань, передбачає обов’язок перманентної взаємодії поліції з іншими суб’єктами поліцейської діяльності. Відповідно до чинної доктрини забезпечення внутрішньої безпеки Німеччини суб’єкти поліцейської діяльності диференційовано шляхом виокремлення власне поліції, органів поліцейського управління та органів захисту конституційного ладу. На поліцію земель покладено виконання класичних завдань у сфері правоохорони. Органи поліцейського управління та органи захисту конституційного ладу відповідно до положень спеціальних законів (за винятком законів про поліцію) виконують інші завдання у сфері захисту суспільства від загроз. Польська поліція визнана єдиною державною мілітаризованою формацією, що забезпечує публічну безпеку та порядок.
    11. Обґрунтовано, що соціально-орієнтована концепція проактивної діяльності поліції зумовлює пріоритетність роз’яснювально-превентивного вектору її роботи та прагнення до гуманізації застосування заходів безпосереднього примусу. Превенція визначена як різновид соціального управління, а формування «стандарту превенції» пов’язано з виявленням і запровадженням інноваційних форм роботи з метою запобігання правопорушенням і соціальним патологіям, а також захисту населення в умовах погіршення криміногенної ситуації. Наголошено, що підвищенню почуття безпеки у соціумі поліція приділяє особливу увагу. Констатовано, що перспектива використання апробованих у Німеччині та Польщі інноваційних форм роз’яснювально-превентивної діяльності розглядається у контексті забезпечення умов для реалізації концепції Community Policing.
    12. Підкреслено, що засновані на волонтерських засадах громадські квазиполіцейські формування (добровільні поліцейські служби, варти безпеки, громадянські сторожі) є дієвою формою самоорганізації населення та альтернативою неконтрольованим об’єднанням громадян. Встановлено, що подібні формування у Німеччині законодавчо визнані «частиною поліцейської виконавчої служби». Натомість організаційно-правові засади діяльності «громадянських сторож» у Польщі визначаються радами гмін (міст).
    13. Визначено, що застосування поліцією адміністративно-правового примусу кваліфікується як закономірна стадія діяльності держави у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку у разі, якщо попередньо вжиті заходи не призвели до усунення існуючої загрози. Підкреслено, у поліцейському законодавстві Німеччини та Польщі забезпечена можливість диференційованого застосування сили і вогнепальної зброї. Такий підхід зумовлений усвідомленням апріорної небезпечності та суспільної резонансності використання екстраординарних заходів адміністративного припинення. Наголошено, що втілення доктрини «вогневої підготовки несмертельного спрямування» сприяє унеможливленню нанесення необґрунтованої шкоди правопорушнику.
    14. З’ясовано, що поліцейські Німеччини та Польщі віднесені до «чиновників виконавчого органу поліції» («публічних функціонерів»), уповноважених державою на виконання завдань у сфері правозастосування. Підкреслено, що форма зайнятості атестованого персоналу поліції містить ознаки державно-службових відносин адміністративно-правового характеру.
    15. Встановлено, що формування кадрового ядра німецької і польської поліції здійснюється на конкурсній основі. Кваліфікаційна процедура відбору на службу в поліції має селекційний характер. Багаторівневість відомчих систем професійної підготовки зумовлена існуючими рівнями службової поліцейської ієрархії та професійної освіти. Службова кар’єра ґрунтується на дотриманні кандидатами на заміщення посад низки формально визначених вимог.
    На підставі висновків дисертації сформульовано та обґрунтовано пропозиції і рекомендації щодо удосконалення правового регулювання правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України та запровадження апробованих європейських стандартів поліцейської діяльності.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Abkommen zur Änderung des Abkommens über die einheitliche Ausbildung der Anwärter für den höheren Polizeivollzugsdienst und über die Polizei-Führungsakademie vom 8. Februar 2006 // Gesetz – und Verordnungsblatt NRW. – 2006. – S. 116.
    2. Ahlf E.-H. Erweiterter Sicherheitsbegriff und Polizei / E.-H. Ahlf // Die Polizei. – 2002. – Heft 4. – S. 93-99.
    3. Allgemein Verwaltungsgesetz für das Land Schleswig-Holstein (Landesverwaltunggesetz – LVwG) vom 2. Juni 1992 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1992. – S. 243, 534.
    4. Allgemeines Gesetz zum Schutz der öffentlichen Sicherheit und Ordnung in Berlin (Allgemeines Sicherheits – und Ordnungsgesetz – ASOG) vom 11. Oktober 2006 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2006. – S. 930.
    5. Asylverfahrensgesetz in der Fassung der Bekanntmachung vom 2. September 2008 // Bundesgesetzblatt. – 2008. – Teil I. – S. 1798.
    6. Aufgaben des Bundesministeriums [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bmi.bund.de/cln_183/DE/Ministerium/Aufgaben/aufgaben_node.html;jsessionid= 9F785244B2132407F55A98BA2CCF0648.
    7. Aufgabenbereiche der Ausländerbeauftragten [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei.hessen.de/internetzentral/nav/18e/18e70188-1219-b101-3362-d61edad490cf. htm.
    8. Babiński A. Wybor aktów normatywnych z zakresu prawa policyjnego / A. Babiński. – Szczytno : Wydawnictwo Wyższej Szkoły Policji w Szczytnie, 2004. – 264 s.
    9. Babl S. Kriminalprävention in Deutschland und Europa – Akteure, Modelle und Projekte – Ausgewählte Dokumente aus dem Infopool Prävention. 2. aktualisierte und fortgeschriebene Ausgabe / S. Babl, J. Bässmann. – Wiesbaden : Bundeskriminalamt, 1998. – 96 s.
    10. Bässmann J. Community Policing. Projektbericht des Bundeskriminalamtes zu den Erfahrungen in den USA / J. Bässmann, S. Vogt. – Wiesbaden : Bundeskriminalamt, 1997. – 81 s.
    11. Bayerische Handlungskonzept gegen Rechtsextremismus, beschlossen vom Ministerrat am 12. Januar 2009. – München : Bayerisches Staatsministeriums des Innern, 2009. – 43 s.
    12. Bayley M. Democratizing the Police Abroad: What to Do and How to Do / M. Bayley. – Washington : U. S. Justice Departament, 2001. – 176 s.
    13. Beauftragte der Polizei für Frauen und Kinder [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei.bayern.de/schuetzenvorbeugen/beratung/frauenundkinder/index. html.
    14. Bednarek W. Policja administracyjna w systemie administracji publicznej (wybrane zagadnienia) / W. Bednarek, J. Dobkowski, Z. Kopacz // Instytucje wspolczesnego prawa adminisrtacyjnego. Księga jubileuszowa prof. zw. dra hab. Jozefa Filipka, red. I. Skrzydlo-Niznik. – Kraków, 2001. – S. 25-32.
    15. Berufsinfos der Polizei Bremen [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei.bremen.de/sixcms/detail.php?gsid=bremen09.c.2202.de&font=0.
    16. Beschluss des Rates zur Errichtung des Europäischen Polizeiamts (Europol) vom 6. April 2009 // Amtsblatt der Europäischen Union. – 2009. – L121. – S. 27-66.
    17. Bund Deutscher Kriminalbeamter [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bdk.de.
    18. Bundesbeamtengesetz (BBG) vom 14. Juli 1953 // Bundesgesetzblatt. – 2009. – Teil I. – S. 160.
    19. Bundespolizeibeamtengesetz (BPolBG) vom 3. Juni 1976 // Bundesgesetzblatt. – 1976. – Teil I. – S. 1357.
    20. Bundespolizeigewerkschaft [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bundespolizeigewerkschaft.de.
    21. Bürgerengagement für Sicherheit: Erfolgsmodell «Freiwilliger Polizeidienst» in über 100 Städten und Gemeinden [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hessen.de/irj/HMdI_Internet?uid=ee8609a2-f163-a401-e76c-d1505eb31b65.
    22. Busch H. Zollfahndung und Zollkriminalamt. Die unbekannten und unterschätzen Polizei / H. Busch // Bürgerrechte&Polizei. Cilip 62. – 1999. – Nr. 1. – S. 27-31.
    23. CBOS – poczucie bezpieczenstwa maj 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//statystyka.policja.pl/portal/st/907/49015/CBOSpoczucie_bezpieczeń stwa_maj_ 2009.httml.
    24. Cielecki T. Dziesiec lat prewencji kryminalnej w Polsce / T. Сielecki // Mit represyjności albo o znaczeniu prewencji kriminalnej. – Kraków : Zakamycze, 2002. – S. 544-556.
    25. Community-Policing (CP) (burgernahe Polizeiarbeit) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sozialwiss.unihamburg.de/publish/IKS/MasterStudiengangKrimino logie/materialien/lehne/220506.pdf.
    26. Czapiewski W. Prewencja kryminalna. Teoretyczne podstawy przestępczośći. Materialy pomocnicze dla sluchaczy studium zaocznego / W. Czapiewski, R. Glowacki. – Szczytno : Wyższa Szkoła Policji, 1997. – 97 s.
    27. Czapska J. Community Policing w Polsce – mozłiwośći i ograniczenia // Bezpieczeństwo lokalne. Spoleczny kontekst prewencji kryminalnej / J. Czapska, J. Widacki (red.). – Warszawa, 2000. – S. 140-141.
    28. Czapska J. Lokalna koordynacja dzialań na rzecz bezpieczeństwa publicznego / J. Czapska // Zeszyt problemowy nauka – praktyka – refleksije. – Kraków: Wyższa Szkoła Bezpieczeństwa, 2011. – Nr. 1. – S. 8-24.
    29. Czapska J. Policja w społeczeństwie obywatelskim / J. Czapska, J. Wojcikiewicz. – Kraków: Kantor Wydawniczy Zakamycze, 1999. – 390 s.
    30. Czarniecki J. Wybrane aspekty stosowania przymusu bezposredniego wobec obywateli. Analiza normatywna / J. Czarniecki // Przegląd Policyjny. – 2003. – Nr. 1. – S. 61-78.
    31. Das Allgemeine Gesetz zum Schutz der öffentlichen Sicherheit und Ordnung in Berlin (Allgemeines Sicherheits – und Ordnungsgesetz – BlnASOG) vom 14. April 1992 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1993. – S. 119.
    32. Das Bremische Polizeigesetz (BremPolG) vom 21. März 1983 // BremGBl. – 1983. – S. 141.
    33. Das Gesetz über die Aufgaben und Bedürfnisse der Bayerischen Staatlichen Polizei (PAG) vom 14. September 1990 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1990. – S. 397.
    34. Das Hessische Gesetz über die öffentliche Sicherheit und Ordnung (HSOG) vom 31. März 1994 // Gesetz – und Verordnungsblatt – 1994. – S. 174.
    35. Das Organigramm der Polizeiakademie Hessen [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei.hessen.de/internetzentral/nav/117/11770ee1-825a-f6f8-6373-a91 bbcb63046.htm.
    36. Das Polizeigesetz des Landes Nordrhein-Westfalen (NWPolG) vom 24. Februar 1990 // NWGV. – 1990. – S. 70.
    37. Das Rheinland-Pfälzische Polizei – und Ordnungsbehörderdengesetz (POG) vom 10. November 1993 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1993. – S. 595.
    38. Das Saarländische Polizeigesetz (SaarlPolG) vom 8. November 1989 // Amtsblatt. – 1989. – S. 1750.
    39. Das zweite Gesetz zur Änderung des Gesetzes über die Einrichtung eines Bundeskriminalpolizeiamtes vom 28. Yuni 1973 // Bundesgesetzblatt. – 1973. – Teil I. – S. 7012.
    40. Decyzja nr. 141 Komendanta Głównego Policji w sprawie wprowadzenia kryteriów oceny sprawnosci fizycznej osob ubiegajacych sie o przyjecie do sluzby w Policji z dnia 15 pazdziernika 2007 r. // Dziennik Urzędowy Komendy Głównej Policji. – 2007. – Nr. 19.
    41. Decyzja nr. 184 Ministra Spraw Wewnętrznych i Adminisracji w sprawie zakresu czynnosci Sekretarza Stanu oraz Podsekretarcy Stanu Ministerstwa Spraw Wewnętrznych i Adminisracji w z 21 padzdziernika 2009 r. // Dzennik Urzędowy MSWiA. – 2009. – Nr. 11. – Poz. 65.
    42. Decyzja nr. 39 Komendanta Głównego Policji w spawie programu nauczania na kursie specjalistycznym dla policjantow-spottersow z dnia 3 lutego 2011 r. // Dziennik Urzędowy Komendy Głównej Policji. – 2011. – Nr. 2. – Poz. 15, 16.
    43. Decyzja nr. 434 Komendanta Głównego Policji w sprawie podziału zadań między zastępców Komendanta Głównego Policji oraz upoważnień do podejmowania decyzji w imieniu Komendanta Głównego Policji z dnia 20 listopada 2009 r. // Dziennik Urzędowy Komendy Głównej Policji. – 2009. – Nr. 15. – Poz. 76.
    44. Decyzja nr. 478 Komendanta Głównego Policji w sprawie prowadzenia badań psychologicznych testem MultiSelect osób ubiegających się o przyjęcie do służby w Policji oraz oceny tych badań z dnia 14 września 2005 r. // Dziennik Urzędowy Komendy Głównej Policji. – 2005. – Nr. 15.
    45. Decyzja Rady 2007/845/WSiSW dotyczącej współpracy pomiędzy biurami do spraw odzyskiwania mienia w państwach członkowskich w dziedzinie wykrywania i identyfikacji korzyści pochodzących z przestępstwa lub innego mienia związanego z przestępstwem z dnia 6 grudnia 2007 r. // Dziennik Urzędowy UE L 332. – 18.12.2007 r. – Str. 103.
    46. Der Abteilung III – Öffentliche Sicherheit und Ordnung der Senatsverwaltung für Inneres und Sport [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.berlin.de/sen/ inneres/sicherheit/index.html.
    47. Deutsche Polizeigewerkschaft (DPolG) im DBB [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.dpol.de/front_content.php.
    48. DHPol Deutsche Hochschule der Polizei [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dhpol.de/de/hochschule/Fachgebiete.
    49. Die Europa-Ekspress. Die russischsprachige Wochenzeitung Deutschlands [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.euxpress.de/archive/artikel_17289. html.
    50. Die Rechtssysteme und polizeilichen Organisationen in der Bundesrepublik Deutschland. – Münster : Verlag der Polizeiführungsakademie, 1997. – 32 s.
    51. Diederichs O. Die «Arbeitsgruppe Ausländer» der Berliner Polizei. Eine Sondereinheit mit Doppelfunktion / O. Diederichs // Bürgerrechte&Polizei. – 1993. – Nr. 2. – S. 46-50.
    52. Diederichs O. Tödlicher Schußwaffeneinsatz durch Polizeibeamte / O. Diederichs // Bürgerrechte&Polizei. – 1996. – Nr. 3. – S. 72-76.
    53. Diederricht O. Eine Sicherheitswacht für Sachsen / O. Diederricht // Bürgerrechte&Polizei. – 1997. – Nr. 3. – S. 59-65.
    54. Dienststellen der Bayerischen Bereitschaftspolizei [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei.bayern.de/bepo/wir/organisation/dienststellen/index. html/2136.
    55. Doeding H. Polizeien im demokratischen Rechtsstaat / H. Doeding. – Hilden : Verlag der Polizeiliteratur, 1990. – 73 s.
    56. Dohr H. Die Organisation der Polizei: Entwicklung, Stand und Perspektiven / H. Dohr, U. Wiedemann // Kniesel M., Kube E., Murck M. Handbuch für Führungskräfte der Polizei. Wissenschaften und Praxis. – Lübeck : Schmidt-Römhild, 1996. – 1361 s.
    57. Ebnöther K. Der Heimatsschutz als polizeiliches Problem / K. Ebnöther. – Zürich, 1956. – 176 s.
    58. Elias N. Engagement und Distanzierung / N. Elias. – Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1987. – 216 s.
    59. Eryilmaz H. Konzept, Erfahrungen und Informationen über die Arbeit der Ausländerbeauftragten beim Polizeipräsidium Offenbach a.M. / H. Eryilmaz, M. Harchaouen, R. Schmitt. – Offenbach, 1995. – 65 s.
    60. Europejska Sieć Prewencji Kryminalnej a bezpieczeństwo społeczności lokalnych [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zbadane.pl/?p=274.
    61. Frauenanteil im Polizei(vollzugs)dienst. Information der deutsche Polizeigewerkschaft im DBB (DPolG) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dpolg.de/upload/pdf/FrauenanteilimPolizeidienst.pdf.
    62. Frauenförderungsplan für die saarländische Polizei. Zeitraum 2010 bis 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.saarland.de/dokumente/polizei/6Frauen foerderplan_2010-2012.pdf.
    63. Funk A. Community Policing in den USA / A. Funk // Bürgerechte&Polizei. – 1999. – № 3. – S. 16-27.
    64. Galka J. Policjant do wszystkіego? / J. Galka // Gazeta policyjna. – 2004. – Nr. 10. – S. 2-3.
    65. Garlincki L. Przeslanki ograniczenia konstytucyjnych praw i wolnosci (na tle orzecznictwa Trybunalu Konstytucyjnego) / L. Garlincki // Państwo i Prawo. – 2001. – № 10. – S. 14.
    66. Gemeinsame Geschäftsordnung der Bundesministerien vom 30. August 2000 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2000. – Nr. 28. – S. 526.
    67. Geschäftsordnung des Landespräventionsrates Rheinland-Pfalz vom 15. Januar 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kriminalpraevention.stk. rlp.de/wir-ueber-uns/landespraeventionsrat/organigramm-und-geschaeftsordnung/.
    68. Gesetz für die aktive Bürgerbeteiligung zur Stärkung der Inneren Sicherheit (Hessisches Freiwilligen-Polizeidienst – Gesetz – GFPG) vom 13. Juni 2000 // Gesetz – und Verordnungsblatt I. – 2000. – S. 294.
    69. Gesetz über den Aufenthalt, die Erwerbstätigkeit und die Integration von Ausländern im Bundesgebiet (Aufenthaltsgesetz) in der Fassung der Bekanntmachung vom 25. Februar 2008 // Bundesgesetzblatt. – 2008. – Teil I. – S. 162.
    70. Gesetz über den Bundesgrenzschutz (Bundesgrenzschutzgesetz) vom 19. Oktober 1994 // Bundesgesetzblatt. – 1994. – Teil I. – S. 2978.
    71. Gesetz über den Freiwilligen Polizeidienst in Baden-Württemberg (FPolDG) vom 12. April 1985 // Gesetzblatt. – 1985. – S. 129.
    72. Gesetz über den unmittelbaren Zwang bei Ausübung öffentlicher Gewalt durch Vollzugsbeamte des Bundes vom 10. März 1961 // Bundesgesetzblatt. – 1961. – Teil I. – S. 165.
    73. Gesetz über das Bundeskriminalamt und die Zusammenarbeit des Bundes und der Länder in kriminalpolizeilichen Angelegenheiten vom 7. Yuli 1997 // Bundesgesetzblatt. – 1997. – Teil I. – S. 1650.
    74. Gesetz über die Aufgaben und Befugnisse der Bayerische staatliche Polizei (Polizеіaufgabengesetz-PAG) vom 24. August 1978 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1978. – S. 651.
    75. Gesetz über die Aufgaben und Befugnisse der Bayerischen Staatlichen Polizei (Polizeiaufgabengesetz – PAG) vom 14. September 1990 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1990. – S. 397.
    76. Gesetz über die Aufgaben und Befugnisse der Deutschen Volkspolizei (VPG) vom 11. Juni 1968 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.verfassungen. de/de/ddr/polizeigesetz68.htm.
    77. Gesetz über die Aufgaben und Befugnisse der Polizei vom 13. September 1990 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.verfassungen.de/de/ddr/polizei gesetz 90.htm.
    78. Gesetz über die Aufgaben, Befugnisse, Organisation und Zuständigkeit der Polizei im Land Brandenburg (Brandenburgisches Polizeigesetz – BbgPolG) vom 19. März 1996 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1996. – Nr. 7. – S. 74.
    79. Gesetz über die Bundespolizei (Bundespolizeigesetz – BPolG) vom 19. Oktober 1994 // Bundesgesetzblatt. – 1994. – Teil I. – S. 2978, 2979.
    80. Gesetz über die Deutsche Hochschule der Polizei (Polizeihochschulgesetz – DHPolG) vom 15. Februar 2005 // Gesetz – und Verordnungsblatt NRW. – 2005. – S. 88.
    81. Gesetz über die Einreise und Aufenthalt von Ausländern im Bundesgebiet (Ausländergesetz) vom 28. April 1965 // Bundesgesetzblatt. – 1965. – Teil I. – S. 353.
    82. Gesetz über die Einrichtung eines Bundeskriminalpolizeiamtes vom 8. März 1951 // Bundesgesetzblatt. – 1951. – Teil I. – S. 165.
    83. Gesetz über die öffentliche Sicherheit und Ordnung des Landes Sachsen-Anhalt (SOG LSA) vom 1. Januar 1996 // SA Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1996. – S. 2.
    84. Gesetz über die öffentliche Sicherheit und Ordnung in Mecklenburg-Vorpommern (SOGMV) vom 4. August 1992 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1992. – S. 498.
    85. Gesetz über die öffentliche Sicherheit und Ordnung in Mecklenburg-Vorpommern (Sicherheits – und Ordnungsgesetz – SOG M-V) vom 25. März 1998 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1998. – S. 335.
    86. Gesetz über die Organisation der Polizei in Schleswig-Holstein (Polizeiorganisationsgesetz) vom 3. März 1994 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1994. – S. 158.
    87. Gesetz über die Organisation und Zuständigkeit der Polizei im Land Brandenburg - Polizeiorganisationsgesetz (POG Brbg) vom 20. März 1991// Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1991. – S. 82.
    88. Gesetz über die Personalstruktur der Bundesgrenzschutzes (BGSPersG) vom 3. Juni 1976 // Bundesgesetzblatt. – 1976. – Teil I. – S. 1357.
    89. Gesetz über die Rechtsverhältnisse der Mitglieder der Bundesregierung (Bundesministergesetz) vom 17. Juni 1953 // Bundesgesetzblatt. – 1971. – Teil I. – S. 1166.
    90. Gesetz über die Rechtsverhältnisse der Parlamentarischen Staatssekretäre (ParlStG) vom 24. Juli 1974 // Bundesgesetzblatt. – 1974 . – Teil I. – S. 1538.
    91. Gesetz über explosionsgeförliche Stoffe (Sprengstoffgesetz) vom 25. August 1969 // Bundesgesetzblatt. – 1969. – Teil I. – S. 1358.
    92. Gesetz über Naturschutz und Landschaftspflege (Bundesnaturschutzgesetz) vom 20. Dezember 1976 // Bundesgesetzblatt. – 1976. – Teil I. – S. 3574.
    93. Gesetz über öffentliche Sicherheit und Ordnung des Landes Sachsen-Anhalt (SOG LSA) vom 23. September 2003// Gesetz – und Verordnungsblatt LSA. – 2003. – S. 214.
    94. Gesetz über öffentliche Sicherheit und Ordnung in Mecklenburg-Vorpommern (Sicherheits- und Ordnungsgesetz – SOG M-V) vom 25. März 1998 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1999. – S. 335.
    95. Gesetz über Ordnungswidrigkeiten (Ordnungswidrigkeitengesetz) vom 24. Mai 1968 // Bundesgesetzblatt. – 1968. – Teil I. – S. 481.
    96. Gesetz über Organisation der Bayerischen Staatlichen Polizei (Polizeiorganisationsgesetz – POG) vom 10. August 1976 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1976. – S. 303.
    97. Gesetz über Sächsische Sicherheitswacht (Sächsisches Sicherheitswachtgesetz – SächsSWG) vom 12. Dezember 1997 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1997. – S. 647.
    98. Gesetz über Sicherheitswacht in Bayern (Sicherheitswachtgesetz – SWG) vom 28. April 1997 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1997. – S. 88.
    99. Gesetz über Versammlungen und Aufzüge Versammlungsgesetz vom 24. Juli 1953 // Bundesgesetzblatt. – 1953. – Teil I. – S. 684.
    100. Gesetz zur Abwehr von Gefahren des Internationalen Terrorismus durch das Bundeskriminalamt vom 25. Dezember 2008 // Bundesgesetzblatt. – 1997. – Teil I. – S. 3083.
    101. Gesetz zur Änderung des Gesetzes über die Einrichtung eines Bundeskriminalpolizeiamtes vom 19. September 1969 // Bundesgesetzblatt. – 1969. – Teil I. – S. 1717.
    102. Gesetz zur Errichtung einer standardisierten zentralen Antiterrordatei von Polizeibehörden und Nachrichtendiensten von Bund und Ländern (Antiterrordateigesetz – ATDG) vom 22. Dezember 2006 // Bundesgesetzblatt. – 2006. – Teil I. – S. 3409.
    103. Gesetz zur Regelung der Rechtsverhältnisse der Polizeivollzugsbeamten des Bundes (Bundespolizeibeamtengesetz – BPolBG) vom 3. Juni 1976 // Bundesgesetzblatt. – Teil I. – 1976. – S. 1357.
    104. Glasser S. Polskie prawo karne w zarysie / S. Glasser. – Kraków: Księg. Powsz., 1933. – 463 s.
    105. Gliszczynski A. Praktyczne aspekty pelnienia sluzby patrolowej spostrzezenia wlasne (material dydaktyczny) / A. Gliszczynski. – Słupsk : Wydawnictwo Szkoły Policji w Słupsku, 2011. – 31 s.
    106. Gnüchtel R. Einsatzrecht kompakt /R. Gnüchtel. – Stuttgart : Boorberg, 2000. – 317 s.
    107. Götz V. Allgemeines Polizei- und Ordnungsrecht. Ein Studienbuch. 14., neu bearb. Aufl. / V. Götz. – München : Beck, 2008. – 230 s.
    108. Gozdor G. Prywatyzacja bezpieczeństwa – bujda, abstrakcja czy sposób na poprawe stanu bezpieczeństwa i porządku publicznego? // Kowalski D. Edukacja dla bezpieczenstwa – wybrane perspektywy / D. Kowalski, M. Kwiatkowski, A. Zduniak. – Lublin-Poznan, 2004. – S. 165-172.
    109. Gral J. Community Policing w Polsce ze szczegółnym uwzględnieniem instytucji dzielnicowego / J. Gral // Mit represyjnosci albo o znaczeniu prewencji kryminalnej. – Kraków: Kantor Wydawniczy Zakamycze, 2002. – S. 261-291.
    110. Groß H. Deutsche Länderpolizei / H. Groß // Aus Politik und Zeitgeschichte. – 2008. – Heft 48. – S. 20-26.
    111. Gusy C. Polizeirecht. 6. Aufl. / C. Gusy. – Tübingen : Mohr, 2006. – 449 s.
    112. Guzniczak C. Propozycja zmiany kultury organizacyjnej jednostek Policji / C. Guzniczak // Policja. – 2007. – Nr. 3. – S. 29-37.
    113. Hamburgisches Gesetz zum Schutz der öffentlichen Sicherheit und Ordnung vom 14. März 1966 // Hamburgisches Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1966. – S. 77.
    114. Hanusek T. Ustawa o Policji. Komentarz / T. Hanusek. – Kraków : Zakamycze, 1996. – 325 s.
    115. Hessisches Gesetz über die öffentliche Sicherheit und Ordnung (HSOG) vom 14. Januar 2005 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2005. – Teil I. – S. 14.
    116. Hoffman F. Polizeirecht Baden-Würtemberg / F. Hoffman. – Freiburg : Repetitorium Hofmann, 2009. – 36 s.
    117. Hohmeyer C. Kommunale Kriminalpolitik in Deutschland. Akteure, Themen und Projekte kriminalpräventiver Gremien / C. Hohmeyer // Bürgerechte&Polizei. – 1999. – № 3. – S. 60-68.
    118. Hohmeyer C. Präventionsrat Schöneberger Norden. Ein nicht ganz typisches Beispiel / C. Hohmeyer // Bürgerrechte&Polizei. – 1999. – № 3. – S. 49-60.
    119. Idzikowski P. Program prewencyjny Komendy Stołecznej Policji «Reaguj. Powiadom. Nie toleruj» / P. Idzikowski [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dobrauczelnia.pl/upload/File/KONFERENCJE/bezpieczenstwo_obywatela/Idzikowski.pdf.
    120. Interventionsstelle gegen häusliche Gewalt und Stalking «Hanna» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interventionsstelle-hanna.de/ueber-uns.html.
    121. Jakubowski Z. Milicja Obywatelska 1944-1948 / Z. Jakubowski. – Warszawa : PWN, 1988. – 530 s.
    122. Jaloszynski K. Organy administracji rządowej wobec zagrożen terrorystycznych. Policja w walce i przeciwdzialaniu terroryzmowi / K. Jaloszynski. – Bielsko-Biala : Wyższa Szkoła Administracji, 2009. – 124 s.
    123. Jessen R. Polizei, Wohlfahrt und die Anfange des modernen Sozialstaats während des Kaiserreichs / R. Jessen // Gеchichte und Gesellschaft. – 1994. – Heft 29. – S. 23-31.
    124. Kaminski M. Policja administracyjna w sensie przedmiotowym i podmiotowym a problem ochrony bezpieczeństwa obywateli [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dobrauczelnia.pl/upload/File/KONFERENCJE/bezpieczenstwo_obywatela/Kamin ski.pdf.
    125. Khalil N. Ausländerbeauftragte im Polizeipräsidium Frankfurt am Main – Intervention, Mediation und Kulturinterpretation / N. Khalil. – Frankfurt/M. : Polizei-Verlag, 1999. – 16 s.
    126. Knape M. Allgemeine Polizei – und Ordnungsrecht für Berlin. Kommentar für Аusbildung und Praxis / M. Knape, U. Kiworr. – Berlin : Verlag Deutscher Polizeiliteratur, 2009. – 951 s.
    127. Knemeyer F.-L. Polizei – und Ordnungsrecht, 11. Aufl. / F.-L. Knemeyer. – Berlin : Beck Juristischer Verlag, 2007. – 351 s.
    128. Kodeks karny z dnia 6 czerwca 1997 r. // Dziennik Ustaw. – 1997. – № 128. – Poz. 840 z pozn. zm.
    129. Kodeks postępowania karnego z 6 czerwca 1997 r. // Dziennik Ustaw. – 1997. – Nr. 89. – Poz. 555.
    130. Kodeks pracy z dnia 26 czerwca 1974 r. // Dziennik Ustaw. – 1998. – Nr. 21. – Poz. 94 z pozn. zm.
    131. Kodeks wykroczeń z 20 maja 1971 r. // Dziennik Ustaw. – 1971. – Nr. 109. – Poz. 756.
    132. Komenda powiatowa policji w Zlotoryi [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zlotoryja.policja.gov.pl/www/index.cgi?strona=recepcja& numer=13.
    133. Komenda Rejonowa Policji – Warszawa I. Biuletyn informacji publicznej [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.krp1.policja.waw.pl/portal/227/ 2594/4512/Struktura_organizacyjna.html.
    134. König H.-G. Bayerisches Polizeirecht, 2. Aufl. / H.-G. König. – München : Heymann, 1980. – 177 s.
    135. Konstytucja Rzeczpospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. // Dziennik Ustaw. – 1997. – Nr 78. – Poz. 483.
    136. Konwencja Międzynarodowa o zwalczaniu fałszowania pieniędzy, podpisana w Genewie dnia 20 kwietnia 1929 r. wraz z protokołem fakultatywnym podpisanym tegoż dnia w Genewie // Dziennik Ustaw. – 1934. – Nr 102. – Poz. 919.
    137. Korfes G. Sicherheitspartner im Land Brandenburg. Ergebnisse einer kriminologischen Recherche Kommunale Kriminalitätsverhütung / G. Korfes, K. Sessar. – Potsdam : Innenministerium, 1998. – S. 26-97.
    138. Kriminalprävention in Deutschland. Ein quantitativer Überblick über kommunale Präventionsgremien. – Wiesbaden : Bundeskriminalamt, 2000. – 125 s.
    139. Krol K. Policja w systeme organów państwa. Tablice poglądowe do wybranych zagadnien szkolenia podstawowego policjantów / K. Krol. – Katowice : Wydawnictwo Szkoły Policji w Katowicach, 2002. – 24 s.
    140. Kto czuje sie bezpiecznie – badania OBOP-u [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//statystyka.policja.pl/portal/st/907/48959/Kto_czuje_sie_bezpiecznie_badania OBOPu.httml.
    141. Künast R. Alternatives Sicherheitskonzept für Städte und Gemeinden / R. Künast // Bürgerrechte&Polizei. – 1997. – Nr. 3. – S. 51-59.
    142. Kursy w systemie stacjonarnym Centrum Szkolenja Policji w Legionowo [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.csp.edu.pl/portal/csp/1/292/ KRYTERIA_NABORU_NA_SZKOLENIA_I_KURSY_w_2007.html.
    143. Landespolizeiamt Schleswig-Holstein [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.polizei.schleswigholstein.de/internet/DE/Organisation/Landeskriminal amt/landeskriminalamt__node.html.
    144. Landtag Brandenburg 3. Wahlperiode. Antwort der Landesregierung auf die Kleine Anfrage Nr. 1807 des Abgeordnete Michael Claus Fraktion der DVU. Drucksache 3/4724 // Drucksache 3/4825.
    145. Lederer A. Polizeiliche BürgerInnenbefragung. Ist die Polizei unterwegs zu mehr Bürgernähe? / A. Lederer // Bürgerechte&Polizei. – 1999. – № 3. – S. 40-49.
    146. Leitlinien Polizeiliche Prävention in Baden-Württemberg. – Stuttgart : Polizei Baden-Württemberg, 2008. – 9 s.
    147. Leksykon policyjny / Pod red. Plywaczewskogo W., Kędzierskiej G. – Szczytno: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Policji, 2001. – 444 s.
    148. Leonski Z. Policja administracyjna – istota, rodzaje, zadania [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.wszib.poznan.pl/wydawnictwo/dystrybucja/ download/wezlowe_problemy_Leonski.pdf.
    149. Lersch R. Gesetz über das Bundeskriminalamt und die Zusammenarbeit des Bundes und der Länder in kriminalpolizeilichen Angelegenheiten (BKAG) vom 7. Juli 1997 / R. Lersch // Kriminalpolizei. – 2000. – Heft 2. – S. 47-49.
    150. List Wiceprezesa Najwyzszej Izby Kontroli J. Koscielniaka Komendantowi Glownemu Policji T. Budziku z dnia 10 grudnia 2007 r. Nr P/07/090 KOB – 22-41006/07 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.nik.gov.pl/pl/bip/ wyniki_kontroli_wstep/inform2007/p_07_090_200705290820381180419638/kob/id_jk_kob_p_07_090_200705290820381180419638_id3/px_remote_kob_p_07_090_200705290820381180419638_id3_01.
    151. Lorei C. Der Schusswaffeneinsatz bei der Polizei / C. Lorei. – Berlin : Wissenschaftlicher Verlag, 1999. – 18 s.
    152. Luftsicherheitsgesetz (LuftSiG) vom 11. Januar 2005 // Bundesgestzblatt. – 2005. – Teil I. – S. 78.
    153. Machajski P. Policja chcialąby korzystac z pomocy wolontariuszy / P. Machajski // Gazeta Stołeczna z dnia 9.12.2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httt://warszawa.gazeta.pl/warszawa/1,34889,6045752.html.
    154. Mainwald K. Community Policing w USA / K. Mainwald // Mit represyjności albo o znaczeniu prewencji kriminalnej. – Kraków : Zakamycze, 2002. – S. 236-252.
    155. Maßnahmen zur Prävention von Gewalt an Schulen Bestandaufnahme von Programmen im deutschsprachigen Raum. – Berlin : Deutsche Gesetzliche Unfallversicherung e.V., 2009. – 184 s.
    156. Miejski program poprawy bezpieczeństwa i zapobiegania przestępczośći Bezpieczna Polanica na 2005-2010 r. – Gmina mejska Polanica – Zdrój, 2005. – 12 s.
    157. Młodzieżowe patrole obywatelskie [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kwp.radom.pl/?id=106&art=4613.
    158. Modlinski M. Pojęcie interesu publicznego w prawie administracyjnym / M. Modlinski. – Warszawa, 1932. – 136 s.
    159. Musterentwurf eines einheitlichen Polizeigesetzes des Bundes und Länder // Gallwas H.-U. Polizei und Bürger. Rechtfragen zu polizeilichem Handeln / H.-U. Gallwas. – München, 1993. – S. 112-143.
    160. Napisz do dzielnicowego [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wielkopolska.policja.gov.pl/prewencja/index.php?option=com_content&task=view&id=37&Itemid=8.
    161. Niedersächsisches Beamtengesetz (NBG) vom 25. März 2009 // Nds. Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2009. – S. 72.
    162. Niedersächsisches Gefahrenabwehrgesetz (NgefAG) vom 13. Apriel 1994 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1994. – S. 172.
    163. Niedersächsisches Gesetz über die öffentliche Sicherheit und Ordnung (Nds.SOG) vom 19. Januar 2005 // Niedersächsisches Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2005/2. – S. 9.
    164. O służbie funkcjonariuszy Służby Bezpieczeństwa i Milicji Obywatelskiej Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej : ustawa z dnia 31 lipca 1985 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.legeo.pl/prawo/dziennik-ustaw-1985/38/181/?on=1990-05-10.
    165. Obwieszczenie nr. 691 Ministra Spraw Wewnętrznych i Adminisracji w sprawie wykazu jednostek organisacyjnych podleglych Ministrowi Spraw Wewnętrznych i Adminisracji lub przez niego nadzorowanych z dnia 16 wrzesnia 2008 r. // Monitor Polski. – 2008. – Nr. 77. – Poz. 691.
    166. Ocena działalnosci Policji jako instytucji wedlug CBOS (2000-2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//statystyka.policja.pl/ portal/st/905/48051/Ocena_dzialalnosci_Policji_jako_instytucji_wedlug_CBOS_1996_wrzesien_2009.httml.
    167. Odpowiedź ministra spraw wewnętrznych i administracji na zapytanie Nr. 3270 w sprawie straży obywatelskiej [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://orka2.sejm.gov.pl/IZ5.nsf/main/16F518BA.
    168. Onlinewache der Polizei Sachsen [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.polizei.sachsen.de/onlinewache/onlinewache.asp.
    169. Ooyen R. Community Рolicing in Deutschland Der Bürger zwischen Partizipation, Gemeinschaft und Instrumentalisirung / R. Oozen // Die Polizei. – 2002. – Heft 1. – S. 1-7.
    170. Opferschutzbeauftragte der Polizeidirektion Gotha [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.thueringen.de/de/polizei/gotha/opferschutz/beauftragter/content. html.
    171. Organisationsdiagram der Zentrale Polizeidirektion [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei.niedersachsen.de/dst/zpd/wsp/wspan/.
    172. Otwarte Jednostki Policji [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.warminskomazurska.policja.gov.pl/kpp_nowemiasto/index.php?b=otwarte_jednostki_policji.
    173. Pakula A. Interes publiczny i uzytecznosz publiczna jako kryteria zadań samorządu terytorialnego / A. Pakula // Administracja i prawo administracyjne u progu trzeciego tysiaclecia. Materialy konferencji naukowej Kafedra Prawa i Postępowania Administracyjnego. – Łódż, 2000. – S. 34-37.
    174. Paßgesetz (РaßG) vom 19. April 1986 // Bundesgesetzblatt. – 1986. – Teil I. – S. 537.
    175. Patrole obywatelskie [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ewspol.edu.pl/bdp/site/content/view/139/26.
    176. Pieprzny S. Policja organizacja i funkcjowanie / S. Pieprzny. – Warszawa : Wolters Klumer Polska, 2007. – 160 s.
    177. Plywaczewski W. Ogólne zalożenia wspolpracy policji ze spolecznosciami lokalnymi. Referat wygloszony na konferencji «Bezpeczeństwo czlowieka w srodowisku lokalnym, diagnozy i rozwiazania» / W. Plywaczewski. – Olsztyn, 1999. – 20 s.
    178. Policjant, który mi pomógł [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zyjbezpiecznie.policja.pl/portal/zb/837/47835/Policjant_ktory_mi_pomogl.html.
    179. Policyjne infolinie [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. dolnoslaska.policja.gov.pl/www/index.cgi?strona=policyjna_infolinia&numer=70.
    180. Policyjne Studium Bezpieczeństwa rozpoczęto [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/www.profilaktyka.info.pl.
    181. Polizei – und Ordnungsbehördengesetz des Landes Rheinland-Pfalz (POG) vom 10. November 1993 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 1993. – S. 595.
    182. Polizeiausbildung in Bayern [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://de.wikipedia.org/wiki/Polizeiausbildung_in_Bayern.
    183. Polizeiausbildung in Deutschland [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://de.wikipedia.org/wiki/Polizeiausbildung#cite_note-2.
    184. Polizeiausbildung NRW [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dewiki.net/polizeiausbildung_nrw.html?PHPSESSID=ec7ad84eb0eedd1301e730b37ab3b27a.
    185. Polizeiberatung [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polizei-beratung.de/.
    186. Polizeigesetz Baden-Württemberg (Polizeigesetz – PolG BW) vom 13. Januar 1992 // Gesetzblatt. – 1992. – S. 1, ber. S. 596.
    187. Polizeigesetz Baden-Württemberg vom 13. Januar 1992 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2007. – S. 192.
    188. Polizeigesetz der Freistaates Sachsen vom 15. August 1994 // SächsGVBl. – 1994. – S. 1541.
    189. Polizeigesetz des Freistaates Sachsen (SächsPolG) in der Fassung der Bekanntmachung vom 13. August 1999 // Sächsisches Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2004. – S. 148.
    190. Polizeigesetz des Landes Nordrein-Westwalen (PolG NRW) vom 25. Juli 2003 // Gesetz – und Verordnungsblatt NRW. – 2003. – Nr. 38. – S. 441.
    191. Polizeigesetz des Landes Nordrhein-Westfalen (PolG NRW) vom 25. Juli 2003 // Gesetz – und Verordnungsblatt. – 2008. – S. 127.
    192. Polizei-Lexikon / Hg. R. Rupprecht. – Heidelberg : Kriminalistik-Verlag, 1995. – 607 s.
    193. Porozumienie zawarte pomiędzy Komendantem Powiatowym Policji w Radomsku a Prezydentem Miasta Radomska «Porozumienie w sprawie ustalenia zasad współpracy z Komendą Powiatową Policji w Radomsku w ramach realizacji programu Razem Bezpieczniej» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.e-wspol.edu.pl/bdp /site/content/view/139/26.
    194. Porozumiеnie w sprawie uruchomenia telefonu bezpieczeństwa dla turystów zagranicznych z dnia 29 czerwca 2010 r. // Dziennik Urzędowy Komendy Głównej Policji. – 2010. – Nr. 8. – Poz. 34.
    195. Posiege P. Bürgernahe Polizeiarbeit in Deutschland. Darstellung von Konzepten und Modellen / P. Posiege, B. Steischulte-Leidig. – Wiesbaden : Bundeskriminalamt, 1999. – 123 s.
    196. Praktyka patroli jednoosobowych w wojewodztwie Pomorskim // Przegląd Prewencyjny. – 2010. – Nr. 2. – S. 10-11.
    197. Prätorius R. Die Polizei als Organisation mit Gewaltkompetenz / R. Prätorius // Kriminalistik. – 2001. – Nr. 2. – S. 117-120.
    198. Präventionsbeamte Thüringer Polizei [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.thueringen.de/de/polizei/gotha/praevention/praeventionsbeamte/arnstadt_ilmenau /content.html.
    199. Prawo policyjne. Podstawowe akty prawne dla sluchaczy szkolenia podstawowego / oprac. A. Babiński. – Szczytno : Wydawnictwo Wyższej Szkoły Policji w Szczytnie, 2003. – 130 s.
    200. Preußisches Polizeiverwaltungsgesetz (Preuß. PVG) vom 1. Juni 1931 // PrGS. – 1931. – S. 77.
    201. Problemy związane ze szkolnictwem policyjnym – spotkanie z Komendantem Głównym Policji [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nszzp.pl/ ?page=Structure&id=19&nid=1423.
    202. Program «Rekrut» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.policja.pl/rekrutacja/program_rekrut.html.
    203. Program przedmiotu «Bezpieczeństwo społeczności lokalnych i kształtowanie bezpiecznych przestrzeni» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://kampus. wspol.edu.pl/courses/INFORMACJEd316/document.
    204. Programy prewencji realizowane i wspolrealizowane przez policję w latach 2002-2009 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.kgp.policja. gov.pl/portal/kgp/784/8475/PROGRAMY_PREWENCYJNE_REALIZOWANE_I_WSPOLREALIZOWANE_PRZEZ_POLICJE.html.
    205. Przybyla M. Struktura organizacyjna jako narzędzie zarządzania / M. Przybyla, W. Wudarzewski, J. Koziński. – Wrocław : Wydaw. Akademii Ekonomicznej, 1993. – 238 s.
    206. Pütter N. Bekämpfungsrecht – Recht und Rechtsstaat. Vorwärtsverrechtigung in gebremsten Bahnen / N. Pütter, W.-D. Narr, H. Busch // Bürgerechte&Polizei. – 2005. – № 3. – S. 6-15.
    207. Pütter N. Bürgerorientierte Polizeiarbeit. Gegenwärtige Tendenzen in Deutschland / N. Pütter // Bürgerechte&Polizei. – 1999. – № 3. – S. 28-40.
    208. Pütter N. Community Policing. Alternative zu herkömmlicher Polizeiarbeit? / N. Pütter // Bürgerechte&Polizei. – 1999. – №3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cilip.de/ausgabe/64/alternat.htm.
    209. Pütter N. Ehrenämtliche PolizeihelferInnen. Freiwillige Polizeidienste, Sicherheitswachen und Sicherheitspartner / N. Pütter, M. Kant // Bürgerrechte&Polizei. – 2000. – Nr. 2. – S. 34-36.
    210. Pütter N. Polizeilicher Schusswaffengebrauch / N. Pütter. – Berlin, 1999. – 15 s.
    211. Pütter N. Polizeilicher Schusswaffengebrauch. Eine statistische Übersicht / N. Pütter // Bürgerrechte&Polizei. – 1999. – Nr. 1. – S. 41-48.
    212. Pütter N. Prävention. Spielarten und Abgründe einer populäre Überzeugung // Bürgerechte&Polizei. – 2007. – № 1. – S. 3-15.
    213. Regulamin Komendy Miejskiej Policji w Rzeczówie z dnia 18 kwietnia 2008 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.rzeszow.kmp.policja.gov.pl/ portal/287/3425/7674/Regulemin_Komendy_Miejskiej_Policji_w_Rzeszowie.html.
    214. Regulamin Komendy Powiatowej Policji w Brodnicy z dnia 15 grudnia 2006 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.brodnica.kpp.policja.gov.pl/portal/ 038/213/524/status_prawny.html.
    215. Regulamin Komendy Powiatowej Policji w Legionowo z dnia 12 marca 2007 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.legionowo.policja.waw.pl/portal/ 235/2550/4556/Status_prawny.html.
    216. Regulamin Komendy Stołecznej Policji w Warszawie z dnia 20 maja 2010 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.ksp.policja.gov.pl/portal/ ksp/28/154/Status_Prawny.html.
    217. Regulamin Komendy Woewodzkej Policji w Olsztynie z dnia 6 czerwca 2006 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.olsztyn.kwp.policja.gov.pl/ portal/KPO/wolnytekst/283.
    218. Regulamin Komendy Woewodzkej Policji w Rzeczówie z dnia 4 lutego czerwca 2009 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bip. podkarpacka.policja.gov.pl/portal/KPR/220/5193/Podstawy_prawne_dzialania_KWP_w_Rzeszowie.html.
    219. Regulamin Komendy Wojewodzkej Policji w Poznaniu z dnia 15 czerwca 2010 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.poznan.kwp.policja.gov.pl/ dokumenty/zalaczniki/36-22868.pdf.
    220. Regulamin Komendy Wojewodzkej Policji w Szczecinie z dnia 20 marca 2009 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.szczecin.kwp.policja.gov.pl/portal/ KWS/172/6193/Regulamin_Komendy_Wojewodzkiej_Policji_w_Szczecinie.html.
    221. Regulamin Komendy Wojewodzkej Policji we Wroclawiu z dnia 10 kwietnia 2007 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip.dolnoslaska.policja.gov.pl/ portal/KWW/196/483/ZAKRES_DZIALANIA_KOMENDY_W
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА