Орішко Ярослав Альбертович. Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття

Краткое описание

Орішко Ярослав Альбертович. Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття: Дис... канд. мед. наук: 14.01.14 / Івано-Франківська держ. медична академія. - Івано-Франківськ, 2002. - 161арк. - Бібліогр.: арк. 133-161.

Орішко Я.А. Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14. ендокринологія, Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, Київ, 2002.
Представлено до захисту 12 наукових робіт. Основні положення дисертації містять порівняльний аналіз захворюваності на гіпотиреоз та ендемічний зоб на радіаційно-ендемічних територіях Прикарпаття. Розроблені діагностичні критерії гіпотиреозу на основі обстеження 210 хворих на гіпотиреоз середнього і важкого ступеню, 460 осіб, що проживають на радіаційно-ендемічних територіях (200 осіб контрольна група). Проведені експериментальні дослідження поєднаного впливу малих доз радіації, обумовлених забрудненням грунту і води внаслідок аварії на ЧАЕС сумою довгоживучих радіонуклідів Cs137i Sr90та ендемічної місцевості на щитовидну залозу експериментальних тварин.
Розроблена діагностична скринінг-система активного виявлення гіпотиреозу дозволяє встановити діагноз у 76,6% випадків і може бути використана як метод догоспітальної оцінки зниження функції щитовидної залози при масовому обстеженні населення.
Дія малих доз гама - опромінення проявляється дистрофічними змінами паренхіми щитовидної залози та її гіпофункцією. За даними морфометрії збільшується кількість великих за розмірами фолікулів та змінюється їх форма, зростає площа просвіту фолікулів, зменшується частка фолікулярного епітелію. Отримані в експерименті дані дають підставу вважати, що в патогенезі можливої гіпофункції щитовидної залози в районах ендемічних по зобу і забруднених радіонуклідами після аварії на ЧАЕС, головною ланкою може бути радіотоксичне пошкодження паренхіми залози внаслідок постійної хронічної дії малих доз опромінювання інкорпорованими довгоживучими радіонуклідами цезію та стронцію.

В умовах ендемічної місцевості Прикарпаття в осіб, які проживають на території забрудненій після аварії на ЧАЕС довгоживучими радіонуклідами Cs137i Sr90, спостерігається збільшення захворюваності на гіпотиреоз. Таке зростання за даними експерименту обумовлено дією на паренхіму щитовидної залози малих доз опромінення, про що свідчить наростання патогістологічних змін в залежності від терміну перебування тварин на забруднених радіонуклідами територіях.
У досліджуваних районах Івано-Франківської області протягом 1986-1999 рр. спостерігаються фазні зміни захворюваності на ендемічний зоб, які не пов'язані із рівнем забрудненості території радіонуклідами після аварії на ЧАЕС.
Розроблена діагностична скринінг-система активного виявлення гіпотиреозу дозволяє встановити діагноз у 76,6% випадків і може бути використана як метод догоспітальної оцінки зниження функції щитовидної залози при масовому обстеженні населення.
Дія малих доз гама - опромінення проявляється дистрофічними змінами паренхіми щитовидної залози та її гіпофункцією. Перебування піддослідних тварин протягом 1 міс в селах із різним ступенем забрудненості (від 1 до 5 Кі/км2) показало наростання патогістологічних проявів у залежності від рівня забрудненості грунту і води. Збільшується кількість великих за розмірами фолікулів та змінюється їх форма, зростає площа просвіту фолікулів, зменшується частка фолікулярного епітелію.
Морфологічні прояви недостатності функції щитовидної залози найбільш виражені при перебуванні тварин протягом 2, 3,5, 6, 12 міс, у місцевості з забрудненістю грунту і води понад 5 Кі/км2. У функціонуючих фолікулах тироцити зменшені в розмірах і характеризуються ознаками зниження секреторної активності.
В ультраструктурній організації типовими проявами є нерівномірне розширення елементів ендоплазматичної сітки за рахунок зменшення питомої ваги інших органел, явища накопичення і затримки секреторних гранул у цитоплазмі тироцитів.
У піддослідних тварин відповідно до рівня забрудненості та часу тривалості експерименту поступово наростають функціональні ознаки гіпотиреозу: збільшення маси тіла, зниження вмісту Т3та Т4при одночасному збільшенні рівня ТТГ.
Зростаюче накопичення в тканинах експериментальних тварин вмісту стронцію в залежності від терміну перебування на забруднених радіонуклідами ендемічних територіях свідчить про значну роль радіаційного фактору в розвитку гіпотиреозу.