Ортіна Ганна Володимирівна. Економічний механізм збуту зерна аграрними підприємствами

Краткое описание

Ортіна Ганна Володимирівна. Економічний механізм збуту зерна аграрними підприємствами : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.

Ортіна Г.В. Економічний механізм збуту зерна аграрними підприємствами Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Харківський національний аграрний університет, Харків, 2009.
У дисертаційній роботі обґрунтовано науково-методологічні засади і практичні рекомендації щодо вдосконалення економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами.
Проаналізовано і систематизовано теоретичні погляди на ринок зерна і визначенно його роль в аграрному секторі економіки. Уточнено економічну сутність основних форм реалізації зерна аграрними підприємствами. Розвинено теоретичні засади ринкового механізму у формуванні нових форм реалізації зерна аграрними підприємствами. Розвинено методичні положення щодо пріоритетних заходів держави по створенню конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції. Визначено сучасний стан збуту зерна аграрними підприємствами. Проаналізовано існуючий механізм державного регулювання збуту зерна. визначити особливості економічного механізму організації збуту зерна аграрними підприємствами. Запропоновано новий методичний підхід в керуванні виробничою і збутовою діяльністю в умовах ринку. Удосконалено методичні підходи до оцінки механізму утворення ціни на зерно. Розроблено заходи щодо підвищення стійкості зернового ринку регіону за допомогою посилення ролі держави. Удосконалено систему організації сільськогосподарського консультування зерновиробників.

У дисертації висвітлено теоретико-методичні положення та опрацьовано напрями розв’язання наукового завдання з розробки економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами. Отриманні результати дають можливість сформувати висновки, розробити пропозиції, що мають теоретичні і практичні значення і свідчать про досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Проведені дослідження свідчать про неефективність багатьох форм реалізації зерна, коли її продаж за встановленими правилами й інструкціями входить у суперечність з вимогами економічних реформ. Разом з тим вдало знайдена форма реалізації здатна оздоровити виробничо-економічні зв'язки, економічні зв'язки сільськогосподарського підприємства з переробними підприємствами, що стимулює господарську діяльність. З іншого боку, завдяки окремим економічним чи організаційним змінам можна наповнити новим змістом яку-небудь форму реалізації. Визначено, що нові ефективні форми реалізації зерна повинні повною мірою розкрити потенціал механізму ринкових відносин, налагодити виробничо-економічні зв'язки споживача з виробником таким чином, щоб сам ринок, умови реалізації підказували виробникам, яку продукцію, якої якості треба випускати.
Обґрунтована система ринкового механізму дає широкий простір для розвитку нових форм реалізації зерна. Основою дії цього механізму в сфері реалізації є продаж зерна відповідно до закону вартості. Розвиток форм реалізації зерна під впливом закону вартості буде йти в напрямку його обміну на основі суспільної вартості. Ринковий механізм змушує виробників відхиляти форми реалізації, що віджили, і знаходити нові, відповідні організаційно-економічні умови, що змінюються, і за допомогою конкуренції і підприємництва вирішувати головну проблему здатність економічно вижити.
Поглиблено методологію найважливішого елемента ринкового механізму конкуренції взаємної боротьби між учасниками ринкових відносин за найбільш вигідних умовах виробництва і збуту товарів, ріст обсягів виробництва, за одержання максимального ефекту. Виходячи з цього, розроблено методичні положення щодо пріоритетних заходів держави по створенню конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції складовими яких є удосконалення нормативно-правової бази розвитку конкуренції, підтримка нових форм господарювання, малого підприємництва, усунення численних адміністративних, економічних і технологічних бар'єрів входу на ринок потенційних конкурентів, забезпечення безпеки і захисту товаровиробників від кримінальних структур, державне регулювання цін на висококонцентрованих товарних ринках, виявлення й усунення несумлінної конкуренції. Реалізація цих заходів дозволять сформувати і підтримувати конкурентне середовище на ринках зерна в Україні.
Застосований аналітичний підхід оцінки діючого механізму збуту зерна аграрними підприємствами на ринку дозволяє різнобічно оцінити діючий механізм виробництва та реалізації зернової продукції на ринку зерна та ступінь його невідповідності правилам ціноутворення в умовах цивілізованих ринків розвинутих країн. Необхідні корективи політики державного регулювання економічних відносин на ринках зерна та інших видів сільськогосподарської продукції, найважливішим з яких виступає підвищення платоспроможного попиту.
Проблеми державного регулювання ринку зерна доцільно вирішувати шляхом створення ринкової інфраструктури, що не може обмежуватися тільки зовнішніми атрибутами, юридично-правовою базою й формуванням відповідних інститутів (банків, страхових компаній, бірж та ін.). Необхідні надійні ринкові інструменти, що служать економічним інтересам всіх учасників ринку, бо вони створюють ринкову ініціативу. Один с таких інструментів є складське свідоцтво.
Визначено особливості організації заготівель зерна в Україні. В умовах переходу до ринкових економічних відносин виникла необхідність орієнтуватися на децентралізацію питань накопичення продовольчих фондів для постачання населення. Серйозним недоліком залишається недостатньо розвинута база підприємств по зберіганню зерна (в Україні функціонує 540 елеваторів), високі тарифи на послуги по доробці, зберіганню зерна, його транспортуванню.
У ринковій економіці "механічний" тип керування, що існував раніше, зі своєю негнучкою системою керування є низько ефективним. Новим, швидкомінливим фактором зовнішнього середовища повинні відповідати нові цілі, задачі і механізми їхньої реалізації. Ми пропонуємо новий методичний підхід у керуванні виробничою і збутовою діяльністю в умовах ринку складовими якого є пріоритет економічних методів, високий рівень виробничої самостійності, повна економічна відповідальність підприємств, дотримання економічних інтересів працівників, забезпечення доходу, достатнього для розширеного відтворення. Головною метою керування виробничою і збутовою діяльністю сільськогосподарських підприємств в умовах ринку є одержання високого і стабільного прибутку. Під керуванням виробничою і збутовою діяльністю доцільно розуміти систему економічних відносин, що складаються в процесі виробництва і збуту продукції, що враховує у взаємозв'язку економічні, організаційні, соціально-психологічні аспекти менеджменту.
На даному етапі визначилися два підходи до механізму утворення ціни: витратний і ринковий. Це не ізольоване, а взаємодоповнюючі один одного підходи. На нашу думку, використання одного чи іншого методу ціноутворення приводить до негативних наслідків. Витратний механізм ціноутворення, що використовувався довгий час, значно деформував економіку країни, орієнтуючи підприємства не на поліпшення якості продукції і розширення її асортименту, а на всіляке збільшення витрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. З розвитком ринкових перетворень господарствам України рекомендується використовувати ці два методи у взаємозв'язку. Витратний підхід необхідно використовувати для одержання точної і достовірної інформації про свої витрати, а на основі ринкового підходу розраховувати сумарний прибуток, який господарство може одержати при реалізації визначеного обсягу продукції за сформованими на ринку цінами.
Основні напрями регулювання зернового ринку, що визначені в дисертації, мають бути такі: створення організаційно-економічного механізму регулювання ринку, вдосконалення кредитно-фінансової системи, вдосконалення оподаткування, цінове регулювання, розвиток інфраструктури. Для вирішення завдання створення цивілізованого зернового ринку необхідно розробити цілий ряд механізмів, здатних зняти ряд об'єктивних і суб'єктивних суперечностей, що постійно виникають на зерновому ринку, основні з них: підтримка певного рівня цін, що забезпечує стабільність доходів виробників; проведення заходів щодо інвестування аграрних підприємств; формування організованих каналів збуту зерна; вдосконалення нормативно-правових засади формування та функціонування фонду зерна; посилення контролю за кількісними потоками зерна і зернопродуктов, їх якістю, збереженням, раціональним використанням; вдосконалення цінової політики на ринку зерна; вдосконалення системи оподаткування товаровиробників; підвищення якості законодавчого, податкового, фінансово-кредитного контролю за господарською діяльністю суб'єктів зернового ринку.
Запропоновано шляхи удосконалення організації сільськогосподарського консультування зерновиробників країни. Тому що у зерновиробників недостатньо інформації з питань маркетингу (15 %), бух обліку (12 %), економіці в цілому (11 %). Організація діяльності всієї служби передбачається шляхом формування дволанкової системи із зональних сільських консультаційних центрів на чолі з центральним офісом у областях. При цьому в зону дії кожного центру ввійде кілька районів. Тому в складі такого центру по кожному виду діяльності буде по кілька територіальних консультантів, які мають забезпечити безпосередню роботу з клієнтами.