Особливості архітектури Львова наприкінці ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. (стильові тенденції та типологія споруд)

Краткое описание

Національний університет Львівська Політехніка”
На правах рукопису
УДК 72.03(477.83/86)
Ковальчук Христина Ігорівна
Особливості архітектури Львова наприкінці ХVІІІ - першої
половини ХІХ ст. (стильові тенденції та типологія споруд)
18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури
Науковий керівник
кандидат архітектури,
доцент Гнесь І. П.
Львів 2004

ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. Стан дослідження архітектури Львова
кінця XVIII першої половини ХІХ ст. ............................................................ 10
1.1. Теоретичні дослідження архітектури класицизму
в Європі та в Україні. ................................................................................................. 10
1.2. Літературні джерела, присвячені архітектурі Львова .......................................11
Висновки до розділу 1. .............................................................................................. 17
РОЗДІЛ 2. Методика дослідження архітектури Львова
кінця XVIII першої половини ХІХ ст., застосована
в дисертаційній роботі. ........................................................................................... 18
2.1. Загальнонаукові методи, використані у досліджені. ........................................ 18
2.2. Спеціальна методика дослідження..................................................................... 21
Висновки до розділу 2. .............................................................................................. 28
РОЗДІЛ 3. Передумови формування архітектури Львова
кінця XVIII першої половини ХІХ ст. ............................................................... 29
3.1. Формування класицизму в провідних країнах Європи. .................................. 29
3.1.1. Архітектура класицизму у Франції ................................................................. 30
3.1.2. Архітектура класицизму в Англії .................................................................... 32
3.1.3. Архітектура класицизму на землях Німеччини ............................................. 35
3.1.4. Архітектура класицизму в Австрії .................................................................. 38
3.1.5. Архітектура класицизму на землях Польщі ................................................... 41
3.1.6. Архітектура класицизму в Росії ...................................................................... 46
3.1.7. Архітектура класицизму на Східній Україні................................................... 48
3.2. Історико-культурна ситуація у Львові ............................................................... 52
3.3. Архітектурно-містобудівні зміни у розвитку Львова ....................................... 55
Висновки до розділу 3. .............................................................................................. 63
3
РОЗДІЛ 4. Типологія та стильові особливості архітектури громадських
споруд Львова кінця XVIII першої половини ХІХ ст. ................................... 67
4.1. Адміністративні споруди .................................................................................... 67
4.2. Адміністративні споруди військового призначення ........................................ 70
4.3. Митрополичі резиденції ..................................................................................... 70
4.4. Пенітенціарні заклади .......................................................................................... 73
4.5. Бібліотеки та учбово-освітні заклади................................................................. 73
4.6. Музейні споруди .................................................................................................. 77
4.7. Видовищно-розважальні споруди ..................................................................... 83
4.8. Лікарні та заклади милосердя............................................................................. 90
4.9. Сакральні об’єкти ................................................................................................ 90
4.9.1. Християнські храми ......................................................................................... 90
4.9.2. Синагоги ............................................................................................................ 98
4.9.3. Меморіальна пластика ...................................................................................... 98
4.10. Малі архітектурні форми .................................................................................. 110
Висновки до розділу 4. ............................................................................................. 112
РОЗДІЛ 5. Типологія та стильові особливості архітектури житлових споруд
Львова кінця XVIII першої половини ХІХ ст. та їх декор. ......................... 117
5.1. Вілли та палаци .................................................................................................. 117
5.2. Житлові кам’яниці та прибуткові будинки .......................................................122
5.3. Готелі ....................................................................................................................163
5.4. Декор та скульптура в архітектурі Львова .......................................................167
5.4.1. Скульптура та рельєфи в оздобленні споруд................................................167
Висновки до розділу 5. .............................................................................................174
Загальні висновки ..................................................................................................178
Список використаних джерел ..............................................................................182
Додатки:
Додаток А. Збереженість окремих художньо-декоративних елементів
фасадів споруд Львова кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. ..........................201
Додаток Б. Класифікація споруд за локалізацією у забудові міста
та конфігурацією плана. ...........................................................................................204
4
Додаток В. Характеристики об’єктів. ....................................................................207
Додаток Д. Стан збереженності будівель і споруд Львова
кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. ...................................................................215
Додаток Е. Архітектура класицизму у Кракові. ....................................................226
Додаток Ж. Каталог рельєфів з фасадів житлових будинків Львова
кінця XVІІІ - пер. пол. ХІХ ст. ..................................................................................233
Додаток З. Впливи архітектури періоду класицизму у Львові
на подальші процеси розвитку архітектури міста. ................................................264
Додаток К. Архітектори, будівничі та скульптори Львова
кінця XVІІІ - пер. пол. ХІХ ст. ..................................................................................275
Додаток Л. Паспортизація об`єктів Львова кінця XVIII - першої
половини XIX ст. Паспорт об’єкта (пам’ятки) культурної
спадщини (будинок на вул. Краківській, 4 у Львові). ............................................278

ВСТУП
З часів свого заснування Львів завжди був важливим політичним,
адміністративним і культурним центром Галичини. За кількістю і цінністю
архітектурних пам’яток Львів є одним з найбагатших міст України; кожен
історичний період вніс свій вклад у формування унікального архітектурного
середовища.
Актуальність теми дослідження визначається такими основними
положеннями:
1. Архітектура Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст. є невід’ємною складовою
культурної спадщини України, але і дотепер залишається маловивченою. Деякі
вітчизняні та зарубіжні, зокрема польські, вчені досліджували в своїх роботах
архітектуру Львова цього часу, але опублікований матеріал є розрізненим і
фрагментарним. Цілісної картини розвитку архітектури Львова кінця XVIII пер. пол.
XIX ст. створено ще не було.
2. Період XVIII пер. пол. XIX ст. був надзвичайно важливим для розвитку
європейської архітектури, що підтверджують ґрунтовні наукові дослідження. В цей
період спостерігається розквіт всіх видів мистецтв, їх взаємопроникнення і
взаємозбагачення; гармонія, спокій, порядок. Назріла потреба дослідити місце і
значення цього періоду для формування архітектурного образу Львова, архітектура
якого є невід’ємною частиною європейської архітектурної спадщини.
3. Недостатність фундаментальних наукових досліджень архітектури Львова
цього періоду є однією з причин, що призвели до знищення цінних споруд у місті
(будинки №9 та №10 на пл. Міцкевича, будинки № 15 на вул. Валовій, № 102 на
вул. Зеленій).
4. Значна кількість споруд Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст., знаходиться
в ”Ансамблі історичного центру м. Львова”, що внесений до списку світової
культурної спадщини UNESCO включений в реєстр пам’яток архітектури і
6
містобудування різних категорій охорони, але є ряд цінних споруд цього періоду
(альтанка і ваза в парку ім. І. Франка, грот на Високому замку, будинок № 15 на
вул. Пекарській), які не внесені в цей реєстр; такі споруди потребують
першочергового історико-архітектурного дослідження для оформлення документації
для включення в реєстр пам’яток архітектури.
5. Ряд законів, указів і постанов, (Закон України про Охорону культурної
спадщини” від 8.06.2000р., міжнародна хартія охорони історичних міст, Вашингтон,
1987р., Краківська хартія про принципи консервації і реставрації архітектурноорбан
істичної спадщини, Краків, 2000р.)прийнятих протягом останніх років в
Україні, підтверджують актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана у
рамках наукової теми кафедри „Дизайн та основи архітектури” Національного
університету „Львівська політехніка” „Вивчення архітектурної спадщини та
значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора”,
співпадає з основним напрямком роботи кафедри „Архітектурне проектування”
Національного університету „Львівська політехніка” „Розвиток практики та теорії
архітектури, вдосконалення якості архітектурної освіти та навчального процесу”, а
також у рамках Державної програми проведення паспортизації пам’яток Львова
Управлінням охорони історичного середовища.
Мета дослідження виявити і дослідити стильові особливості архітектури
та типологію споруд Львова кінця XVIII - пер. пол. XIX ст.
Згідно поставленої мети визначені завдання дослідження:
1. Вивчити та систематизувати результати попередніх досліджень архітектури
Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст.;
2. Розглянути архітектуру класицизму в провідних країнах Європи як одну з
передумов, що вплинули на виникнення і становлення архітектури Львова кінця
XVIII пер. пол. XIX ст.;
3. Дослідити архітектурно-містобудівні, суспільно-політичні та історико-культурні
чинники формування архітектури Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст.;
4. Виявити основні типи споруд Львова кінця ХVIII пер. пол. XIX ст.;
7
5. Виявити та узагальнити стильові особливості архітектури Львова і закономірност
і застосування архітектурного декору наприкінці XVIII пер. пол. XIX ст.;
6. Визначити етапи розвитку львівської архітектури кінця XVIII пер. пол. XIX ст.
Об’єкт дослідження громадські, житлові споруди, декор та скульптура
Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст.
Предмет дослідження передумови розвитку, особливості формування,
стильові риси архітектури Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст.
За робочу гіпотезу взято припущення, що на розвиток архітектури Львова
кінця XVIII пер. пол. XIX ст. впливали як загальноєвропейські архітектурні
процеси, так і місцеві традиції, що зумовило особливості у формуванні львівської
архітектури та визначило стильові тенденції цього періоду.
Межі дослідження часові межі дослідження охоплюють період від перших проявів
класицизму в архітектурі Львова до затухання стильових рис і появи ознак наступного
стилю, а саме 1760 1860 рр. Територіальні межі дослідження охоплюють центральну
частину Львова та території, які були забудовані наприкінці XVIII пер. пол. XIX ст.
Методи дослідження. Дослідження проводилось з позицій комплексного та
багаторівневого підходів; були використані традиційні загальнонаукові методи:
першоджерел, порівняльно-історичний, натурних обстежень, а також спеціально
розроблена методика стилістичного та архітектурно-композиційного аналізів.
Джерелознавча база дослідження ґрунтується на широкому колі
опублікованих та неопублікованих (архівних) текстових та іконографічних матеріалів,
а також на результатах натурних обстежень.
Наукова новизна одержаних результатів:
- вперше проаналізовано архітектурно-містобудівні та історико-культурні чинники,
що вплинули на формування архітектури Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст.;
- вперше створено цілісну картину формування архітектури Львова кінця
XVIII пер. пол. XIX ст., виявлено її закономірності та особливості;
- вперше введено в науковий обіг 16-ть об’єктів кінця XVIII пер. пол. XIX ст.;
- виявлені типологічні групи споруд характерні для архітектури Львова кінця
XVIII - пер. пол. XIX ст.;
8
- виявлено характерні стилістичні риси громадських, житлових споруд і
скульптури кінця XVIII пер. пол. XIX ст. у Львові;
- визначені етапи розвитку львівської архітектури кінця XVIII пер. пол. XIX ст.
Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному узагальненні та
систематизації результатів попередніх досліджень, у постановці мети та формуванні
задач, у систематизації та аналізі великого обсягу фактичного матеріалу, виявленні
характерних стилістичних рис громадських, житлових споруд, декору та скульптури
кінця XVIII пер. пол. XIX ст. у Львові, проведені їх архітектурно композиційного
аналізу. Дослідження спирається на результати проведених автором численних
архівних пошуків та натурного обстеження об’єктів.
Практичне значення дослідження. Зібраний та систематизований автором
фактичний матеріал є важливою джерелознавчою базою для проведення досліджень
з історії архітектури Львова, а також для створення цілісної картини розвитку
архітектури класицизму в Україні.
Дослідження доповнює відомості про архітектуру Львова кінця XVIII пер.
пол. XIX ст. і може бути використане у довідниках, науково-популярних та науково
дидактичних виданнях.
Результати дослідження можуть використовуватись при реконструкції та
реставрації споруд Львова кінця XVIII пер. пол. XIX ст., а також можуть бути
використані у проектуванні за аналоговим методом.
Дослідження дає науково обґрунтовані підстави надати ряду об’єктів статус
пам’яток місцевого значення і внести їх як цінні культурологічні та історичні об’єкти
у регіональні туристичні програми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки
дисертації викладені і обговорені на: Третіх Драганівських читаннях (Дрогобич,
16 січня 1999 р.); регіональній конференції Історична спадщина Галичини” (Львів,
2000 р.); Міжнародному науково практичному семінарі П’ятий фасад міста”
(Львів, 1 5 червня 2001 р.); XІV науковій сесії Наукового товариства
ім. Т. Шевченка (Львів, 11 13 березня 2003 р.), на презентації в Ягілонському
університеті (Краків, Польща, 2001 р.), а також у Міжнародній архітектурній літній
9
школі університету св. Кирила та Мефодія (Крива Паланка, Македонія, 2001 р.,
2003 р), та 7-ій інтернаціональній літній школі UNESCO збереження культурної
спадщини (Замость, Польща, 6 18 вересня 2004 р.).
Основні положення дисертації опубліковані у 13 друкованих працях, 8 з яких
опубліковано у виданнях, внесених ВАК України до списку фахових видань за
спеціальністю 18.00.01. теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури;
6 статей виконано у співавторстві.
Впровадження результатів дослідження. Результати роботи були використані
при проведенні паспортизації пам`яток Львова Управлінням охорони історичного
середовища (Довідка про впровадження від 27. 11 2003 р. № 06/1750). Впроваджені
в навчальних курсах: архітектурне проектування, об’ємно-просторова композиція,
історія архітектури та містобудування для перших третіх курсів напрямку
архітектура. Розроблено методичні вказівки та завдання для студентів базового
напряму Архітектура” Архітектура класицизму у Львові” (48 с., у співавторств
і), [77]. Також результати дослідження стали основою для курсу лекцій,
підготовленому для екскурсоводів Львівського регіонального підприємства туризму
„Галінтур” та впроваджені в екскурсійному маршруті Класицизм у Львові” (Довідка
про впровадження від 22. 12. 2003), [84].
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі змісту, вступу, 5 ти
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел,
додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 119 сторінок основного тексту,
82 сторінка з ілюстраціями; список використаних джерел складається з 264 позицій,
7 ілюстративних та текстових додатків на 77 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження
архітектури класицизму не розглядали архітектуру Львова кінця XVIII пер. пол.
ХІХ ст. як самостійний об’єкт дослідження і не пов’язували її з європейською
архітектурою класицизму. Незважаючи на наявність певної кількості опрацювань,
присвячених цій проблемі, цілісної картини розвитку класицизму у Львові до даного
дослідження створено не було.
2. Архітектурно-планувальна структура Львова кінця XVIII пер. пол. ХІХ ст.
сформувалась під впливом комплексу функціональних вимог і естетичних
категорій, до яких належать: історико-культурний, суспільно-економічний,
демографічний, адміністративний, комунікаційний, естетичний, архітектурном
істобудівний чинники.
3. Перехід Львова під владу австрійської монархії та надання йому статусу
столиці провінції обумовив для міста приоритетний розвиток таких функцій:
оборонної, торгівельної, промислово-ремісничої, адміністративної,
репрезентативної, духовно-релігійної, культурно-освітньої, обслуговуючої та
житлової, що вплинуло на виникнення і розвиток нових типів споруд.
4. Громадська забудова у Львові наприкінці XVIII пер. пол. ХІХ ст.
розділяється на: адміністративні споруди, адміністративні споруди військового
призначення, резиденції, пенітенціарні заклади, бібліотеки, заклади освіти,
музейні споруди, видовищно-розважальні заклади, лікарні та заклади
милосердя, сакральні споруди; житлова забудова Львова в цей період
розділяється на: садиби, вілли та палаци, житлові кам’яниці, прибуткові
будинки та готелі.
5. Встановлено такі особливості архітектури громадських споруд Львова
наприкінці XVIII у пер. пол. ХІХ ст.: регулярна симетрична планувальна
схема; пропорційність та симетричність фасадів, осьове підпорядкування різних
елементів композиції планів і фасадів; гармонійне розташування просторових
акцентів; прямокутна або квадратна конфігурація споруд, де приміщення
групуються навколо внутрішніх дворів; широке застосування ризалітів та
179
розкріповок. Характерним для громадських споруд в цей період є
тричастинність тектонічної схеми (цоколь; основна частина; завершення) та
стримане ордерне декорування. Найсильніший вплив на архітектуру Львова в
цей період мала німецька та австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу
чергу, адміністративним підпорядкуванням Львова Відню, а також
безпосереднім впливом особистостей архітекторів і будівничих.
6. Найсильніший вплив на архітектуру Львова в цей період мала німецька та
австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу чергу, адміністративним
підпорядкуванням Львова Відню, а також безпосереднім впливом особистостей
архітекторів і будівничих.
7. Визначено основні етапи еволюції житлової архітектури цього періоду,
яка розвивається у кількох напрямках: кам’яниці, збудовані в межах середмістя
з кінця ХVІІІ до 1830-х рр.; будинки, збудовані за межами середмістя у 1820
1860-х рр.
8. Визначальною стилістичною рисою житлових споруд Львова кінця ХVІІІ пер.
пол. ХІХ ст. є декор фасадів. Багатство та вишуканість декору, характер розміщення
орнаментальних панно та рельєфів на міфологічну тематику наближає ці будинки
до ренесансної забудови Львова і дозволяє стверджувати, що у житловому
будівництві Львова в цей період склався тип забудови, пов’язаний як з ідеями
класицизму, так і з ідеалами Ренесансу.
9. Визначено етапи розвитку львівської архітектури кінця XVIII пер. пол. ХІХ ст.:
- перший етап 1760 1800 рр. період раннього класицизму. Для нього
характерне барочне декорування на фоні тектонічних прийомів класицизму;
- другий етап 1800 1840 рр. період зрілого класицизму, характерний
високою будівельною активністю, широким застосуванням ордерних форм та
скульптурного декору для громадських і житлових споруд; а також розквітом
меморіальної пластики;
- третій етап 1840 1860 рр. пізній класицизм час затухання стильових форм
та появи рис наступного періоду історизму. Споруди мають ознаки стилю бідермеєр
плоскі фасади, помірне ордерне декорування, як правило, за допомогою пілястр.
180
10. Проведену структуризацію львівських споруд кінця XVIII пер. пол.
ХІХ ст., рекомендується використовувати для паспортизації та як підоснову при
проведенні будь-яких реставраційних робіт; при реконструкції класицистичних
споруд рекомендується розглядати їх архітектурно-планувальну структуру,
об’ємно-просторову композицію, декорування як єдиний комплекс, що має

історичну, архітектурну і містобудівну цінність.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження
архітектури класицизму не розглядали архітектуру Львова кінця XVIII пер. пол.
ХІХ ст. як самостійний об’єкт дослідження і не пов’язували її з європейською
архітектурою класицизму. Незважаючи на наявність певної кількості опрацювань,
присвячених цій проблемі, цілісної картини розвитку класицизму у Львові до даного
дослідження створено не було.
2. Архітектурно-планувальна структура Львова кінця XVIII пер. пол. ХІХ ст.
сформувалась під впливом комплексу функціональних вимог і естетичних
категорій, до яких належать: історико-культурний, суспільно-економічний,
демографічний, адміністративний, комунікаційний, естетичний, архітектурном
істобудівний чинники.
3. Перехід Львова під владу австрійської монархії та надання йому статусу
столиці провінції обумовив для міста приоритетний розвиток таких функцій:
оборонної, торгівельної, промислово-ремісничої, адміністративної,
репрезентативної, духовно-релігійної, культурно-освітньої, обслуговуючої та
житлової, що вплинуло на виникнення і розвиток нових типів споруд.
4. Громадська забудова у Львові наприкінці XVIII пер. пол. ХІХ ст.
розділяється на: адміністративні споруди, адміністративні споруди військового
призначення, резиденції, пенітенціарні заклади, бібліотеки, заклади освіти,
музейні споруди, видовищно-розважальні заклади, лікарні та заклади
милосердя, сакральні споруди; житлова забудова Львова в цей період
розділяється на: садиби, вілли та палаци, житлові кам’яниці, прибуткові
будинки та готелі.
5. Встановлено такі особливості архітектури громадських споруд Львова
наприкінці XVIII у пер. пол. ХІХ ст.: регулярна симетрична планувальна
схема; пропорційність та симетричність фасадів, осьове підпорядкування різних
елементів композиції планів і фасадів; гармонійне розташування просторових
акцентів; прямокутна або квадратна конфігурація споруд, де приміщення
групуються навколо внутрішніх дворів; широке застосування ризалітів та
179
розкріповок. Характерним для громадських споруд в цей період є
тричастинність тектонічної схеми (цоколь; основна частина; завершення) та
стримане ордерне декорування. Найсильніший вплив на архітектуру Львова в
цей період мала німецька та австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу
чергу, адміністративним підпорядкуванням Львова Відню, а також
безпосереднім впливом особистостей архітекторів і будівничих.
6. Найсильніший вплив на архітектуру Львова в цей період мала німецька та
австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу чергу, адміністративним
підпорядкуванням Львова Відню, а також безпосереднім впливом особистостей
архітекторів і будівничих.
7. Визначено основні етапи еволюції житлової архітектури цього періоду,
яка розвивається у кількох напрямках: кам’яниці, збудовані в межах середмістя
з кінця ХVІІІ до 1830-х рр.; будинки, збудовані за межами середмістя у 1820
1860-х рр.
8. Визначальною стилістичною рисою житлових споруд Львова кінця ХVІІІ пер.
пол. ХІХ ст. є декор фасадів. Багатство та вишуканість декору, характер розміщення
орнаментальних панно та рельєфів на міфологічну тематику наближає ці будинки
до ренесансної забудови Львова і дозволяє стверджувати, що у житловому
будівництві Львова в цей період склався тип забудови, пов’язаний як з ідеями
класицизму, так і з ідеалами Ренесансу.
9. Визначено етапи розвитку львівської архітектури кінця XVIII пер. пол. ХІХ ст.:
- перший етап 1760 1800 рр. період раннього класицизму. Для нього
характерне барочне декорування на фоні тектонічних прийомів класицизму;
- другий етап 1800 1840 рр. період зрілого класицизму, характерний
високою будівельною активністю, широким застосуванням ордерних форм та
скульптурного декору для громадських і житлових споруд; а також розквітом
меморіальної пластики;
- третій етап 1840 1860 рр. пізній класицизм час затухання стильових форм
та появи рис наступного періоду історизму. Споруди мають ознаки стилю бідермеєр
плоскі фасади, помірне ордерне декорування, як правило, за допомогою пілястр.
180
10. Проведену структуризацію львівських споруд кінця XVIII пер. пол.
ХІХ ст., рекомендується використовувати для паспортизації та як підоснову при
проведенні будь-яких реставраційних робіт; при реконструкції класицистичних
споруд рекомендується розглядати їх архітектурно-планувальну структуру,
об’ємно-просторову композицію, декорування як єдиний комплекс, що має
історичну, архітектурну і містобудівну цінність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Архітектура Галичини XIX-XX ст. // Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму
24-27 травня 1994 р., присвяченого 150-річчю заснування ДУ Львівська політехніка” / За
ред. Б.Черкеса, М.Кубеліка, Е.Гофер Львів: ДУ Львівська політехніка”, 1996. 208 с.
2. Архитектура мира // Материалы конференции Запад-восток: античная
традиция в архитектуре”. ВНИИТАГ, МАРХИ. М.: ARCHITECTURA, 1994.
Выпуск 3. 212 с.
3. Архітектура: Короткий словник-довідник / За ред. Мардера А.П. К.:
Будівельник, 1995. 333 с.
4. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. К. : Будівельник, 1989. 104 с.
5. Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Русский интерьер XVIII-XIX веков. Л.:
Стройиздат, 1997. 128 с.
6. Баумгартен Ф. Эллинская культура. - „Брокгауз и Ефрон”, 1906. 580 с.
7. Бевз М.В. Нове джерело до історії урбаністики Львова XIX ст.// Народознавчі
зошити, Львів, 2000. - № 2. С. 371-373.
8. Безсонов С.В. Архитектура Западной Украины. М.: Акад. архитектуры СССР,
1946. 91 с.
9. Бірюльов Ю.А. Перші скульптори львівського класицизму // Галицька брама.
Львів, 2002. №4 6.
10. Борисова Е.А., Каждан Т.П. Русская архитектура конца XIX начала XX века.
М.: Наука, 1971. 239 с.
11. Борисова Е.А. Русская архитектура второй половины XIX века. М.: Наука,
1979. 320 с.
12. Брунов Н.І. Альбом архитектурных стилей. М.: ОГИЗ, 1937. С. 24 42, 48 74.
13. Брунов Н.І. Проблема масштаба в классической греческой архитектуре //
Архитектура СССР, 1934. С. 8.
14. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2 т.
М.: Стройиздат, 1979. Т. 1: Градостроительство рабовладельческого строя и
феодализма. 496 с.
183
15. Верещагин В.А. Старый Львов. Петроград, 1915. 140 с.
16. Вечерський В.В. Архітектура і містобудування України доби Гетьманщини
(Особливості становлення і розвитку. 1648-1781 рр. ). Автореферат дис... канд. арх. -
К., 2001, 19с.
17. Виньола Дж. Правила пяти ордеров архитектуры. М., 1937. С. 5 7.
18. Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства.: ВНИИ
искусствознания. М. : Изобразительное искусство, 1985. 283 с.
19. Вінкельман И.И. Про художній ідеал прекрасного: Збірник. К. : Мистецтво,
1990. 305 с.
20. Вісник законів і розпоряджень крайових для королівства Галичини з великим
князівством Краківським // Львів, 1895-1914. № 36.
21. Види давнього Львова і Кракова. // Каталог спільної виставки Історичного музею
Кракова і Львівського історичного музею. Краків, 1997.
22. Вологодцев И.К. Особенности развития городов Украины. // Всемирная история.
К.: Госиздат, 1930. М.: СОЦЭКГИЗ, 1959. Т. 6. С. 608-705.
23. Вуйцик В.С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки
НТШ. т. CCXLI: Праці комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001.
С. 113 - 125.
24. Вуйцик В.С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрац
ія. Львів, 1999. №10. С. 37 61.
25. Вуйцик В.С. До історії будинків Наукового товариства ім. Шевченка. Будинок на
вул. Винниченка, 24 // Вісник НТШ. Львів, 1997. № 17. С. 26 27.
26. Вуйцик В.С. До історії театральних будинків у Львові. // Народознавчі зошити. -
Львів, 2000. № 2. - С. 374-375
27. Вуйцик В.С. З історії львівських кам’яниць. Вул. Театральна, 18 // Поступ.
Львів, 1999. № 162.
28. Вуйцик В.С. З історії львівських кам’яниць. Пл. Ринок, 45 // Галицька брама.
Львів, 2001. № 74 75.
29. Вуйцик В.С. Львівський архітектор Ф. Кульчицький // Вісник інституту
Укрзахідпроектреставрація. Львів, 1996. № 5 С. 68 82.
184
30. Вуйцик В.С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник.
Львів.: Каменяр, 1973. 123 с.
31. Вуйцик В.С. Матеріали до історії кам’яниць вул. Вірменської // Галицька
брама. Львів, 1996. № 21 22.
32. Вуйцик В.С. Нове про дзвіницю Святоонуфрійовської церкви Василіанського
монастиря у Львові // Галицька брама. Львів, 1999. № 12.
33. Вуйцик В.С. Площа Ринок, 29 // Ратуша. Львів, 1993. № 100.
34. Вуйцик В.С. Скульптор Іван Щуровский. // Записки НТШ. Т. CCXXXVI: Праці
комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. С. 305 319.
35. Вуйцик В.С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів.: Каменяр, 1987. 176 с.
36. Всеобщая история архитектуры: В 12 т Изд-во лит-ры по стр-ву. М.: 1973.
Т. 7. С. 271 272, 368 370.
37. Всеобщая история искусств: В 6 т. (Академія художеств СССР). М.:
Искусство, 1963. Т. 4. 477 с.
38. Город Львов или Лемберг // Живописное обозрение, 1875. № 17.
39. Гольдзамт Э.А., Швидковский О.А. Градостроительная культура европейских
социалистических стран. М.: Стройиздат, 1985. 479 с.
40. Гуляницкий Н.Ф. Концепция формообразующего влияния конструктивной
основы : Автореф. дис д-ра арх. М., 1982. 45 с.
41. Грабарь И.Э. История русского искусства. Т. 3: Петербургская архитектура
XVIII нач. XIX в. С-Петербург., 1912. С. 7 20.
42. Грабарь И. Э. Ранний александровский класицизм и его французкие
источники // О русской архитектуре. Исследования. Охрана памятников. - М., Наука,
1969. 423с., с. 248-309.
43. Грубе Г.Р., Кучмар А. Путеводитель по архитектурным формам: Справочник /
Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1990. 216 с.
44. Губерніальна будівля. Центральний державний історичний архівУкраїни у
Львові (далі ЦДІАУ). Фонд 726, опис 1, справа 1067.
45. Демків М.В., Лінда С.М. Метод стилістичного аналізу містобудівельних
об’єктів // Вісник Держ. ун-ту Львівська політехніка”. № 375. С. 27 30.
185
46. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник / Під ред. Я.П. Запаска: В 2 т.
Львів: Афіша, 2000. Т.1. 362 с., Т. 2. 365 с.
47. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств: В 2 т. М.: Искусство, 1985.
Т. 1. 319 с.
48. Долинська М. Українські квартали в часи австрійського періоду Львова // Вісник
Державного університету Львівська політехніка”. 1999. Архітектура. С. 199 204.
49. Ескізи на врегулювання вул. Вірменської. Державний архів Львівської області
(далі ДАЛО), фонд 2, опис 4, справа 932.
50. Ескізи на врегулювання вул. Галицької. ДАЛО. Фонд 2, опис 4, справа 908.
51. Ескізи на врегулювання вул. Краківської. ДАЛО. Фонд 2, опис 4, справа 907.
52. Ескізи на врегулювання вул. Личаківської. ДАЛО. Фонд 2, опис 4, справа 920.
53. Жолтовський П.М. Художній метал: Історичний нарис. К.: Мистецтво,
1972. С. 5 12.
54. Жолтковський П.М. Художнє лиття на Україні XIV XVIII ст. К.: Наукова
думка, 1972. С. 10 19.
55. Захватович Я.И. Польская архитектура до половины XIX столетия. Варшава:
Budownictwo і architektekt, 1956. 32 с.
56. Зенцов С.М. Львов. М.: Государственное издательство литературы по
строительству и архитектуре, 1956. С. 98 117.
57. Змеул С.Г., Маханько Б.А. Архитектурная типология зданий и сооружений:
Учебник для вузов спец. Архитектура” - М.: Строиздат, 1999. - 240с.
58. Зодчество Украины: Сб. К.: Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1954. С.42 49.
59. Ігнаткін І.О. Архітектура // Істория українського мистецтва: В 6 т. К: ГРУРЕ,
1970. Т. 4, кн.2. С. 17 45.
60. Игнаткин И.А. Архитектура классицизма на Украине: Автореф. дис... д-ра.
арх. 1974. 54 с.
61. Иконников А.В. Архитектура и история. М.: ARHITECTURA, 1993. С. 252.
62. Искусство стран и народов мира. Архитектура, живопись, скульптура,
графика, декоративное искуство. Краткая художественная энциклопедия. Ред.
коллегия: Б.В. Иогансон и др. Т.1 - М, Сов. энциклопедия., 1962. — 696 с.
186
63. Искусство стран и народов мира. Архитектура, живопись, скульптура,
графика, декоративное искуство. Краткая художественная энциклопедия. Ред.
коллегия: Б.В. Иогансон и др. - Т.3 - М, Сов. энциклопедия., 1971. — 768 с.
64. Історія Львова. К.: Наук. думка, 1984. 420 с.
65. Історія Львова в документах і матеріалах. К.: Наук. думка, 1986. 420 с.
66. Історія української архітектури / Ю.С. Асеев, В.В. Вечерський,
О.М. Тодованюк та ін; за ред. В.І. Тимофієнка. - К. Техніка, 2003. - 472с.
67. Історія українського мистецтва: В 6 т. / Мистецтво кінця XVIII- пер. пол.
XIX ст., Т. 4 К. ГРУРЕ, 1969. 364 с.
68. Каплун А.И. Стили и архитектура. М.: Стройиздат, 1985. 232 с.
69. Карпович В. Строительный устав и обязательные постановления в области
зодчества у нас и в Западной Европе // Зодчий, 1909. № 41. С. 397 401.
70. Карти - плани міста Львова. ДАЛО. Фонд 2, опис 5, справа 852.
71. Каталог гравюр XVII XX ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки
ім. В. Стефаника АН УРСР. К.: Наук. думка, 1989. 46 с.
72. Килессо Т.С. Формирование архитектуры Киева второй пол. XVII 80-х г.
XVIII ст.: Автореф. дис...канд. арх. К., 1996.
73. Кириллова Л. Масштабность в архитектуре. М.: Гос. издат. лит-ры по
строительству, архитектуре и строительным материалам, 1961. 190 с.
74. Кириченко Е.И. Архитектурные теории XIX века в России. М.: Искусство,
1986. 344 с.
75. Кириченко Е.И. Русская архитектура 1830-1910-х годов. М.: Искусство,
1978. 975 с.
76. Клименюк Т.М. Творчество И.Багенского и львовская архитектурная школа:
Автореферат. дис канд. арх. М., 1992.
77. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Архітектура класицизму у Львові:
Збірник завдань для курсів: архітектурне проектування, об’ємно-просторова
композиція, історія архітектури і містобудування для студентів базового
напрямку 6.12.01 Архітектура”. Державний університет Львівська
політехніка”. 2000. 39 с.
187
78. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Вплив австрійського класицизму на архітектуру
Львова першої половини XIX ст. // Проблеми теорії і історії архітектури України.
Одеса, 2001. С. 55-59.
79. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І.Композиційна роль карнизу у формуванні фасадів
класицистичних споруд // П’ятий фасад міста”. Матеріали міжнародної конференції
Львів, 2001.
80. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Меморіальна пластика Личаківського цвинтаря
періоду класицизму // Вісник Державного університету Львівська політехніка”.
1999. № 359. С. 179 183.
81. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Роль і місце європейської культури
у формуванні класичних традицій Львівської архітектурної школи. //
Вісник Державного університету Львівська політехніка” 2000. № 360.
С. 70 82.
82. Ковальчук Х.І. Архітектори та будівничі Львова початку XIX ст. // Технічні вісті
Укр. інж. т-во. Л., 2000. № 1 (10 ), 2 (11). С.76 78.
83. Ковальчук Х.І. Житлові споруди доби класицизму у Львові // Проблеми теорії і
історії архітектури України. Одеса, 2001.
84. Ковальчук Х.І. Класицизм у Львові. Маршрут по місту // Галицька брама.
Львів, 2001. № 4 6.
85. Ковальчук Х.І. Львівські палацові споруди першої половини XIX ст. //
Вісник Державного університету Львіська політехніка”, 2000. № 360.
С. 104 107.
86. Ковальчук Х.І. Міфологічна тематика в оздобленні фасадів житлових споруд
Львова першої половини XIX ст. // Вісник Державного університету Львівська
політехніка”. 2000. № 439. С. 239 242.
87. Ковальчук Х.І. Проблеми збереження архітектурної спадщини Львова першої
половини XIX ст. // Історичні пам’ятки Галичини”. Матеріали науково-краєзавчої
конференції: Львів, 2001. С. 39 44.
88. Кожар Н.В. Архитектурная теория в Германии второй половины XVIII
первой половины XIX веков : Автореф. дис... канд. арх. М., 1990.
188
89. Кожар Н.В. Архитектурная теория эпохи романтизма в Германии и развитие
западноевропейского зодчества конца XVIII первой половины XIXст. Минск:
Парадокс, 2000. 260 с.
90. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів: Каменяр, 1991. 165 с.
91. Левчук Л.Т. Історія світової культури. К.: Либідь, 2000. 368 с.
92. Лінда С.М. Стилістичні та архітектурно-композиційні аспекти розвитку
архітектури Львова періоду історизму у XIX поч. XX ст.: Автореф. дис... канд.
арх. Львів, 1999.
93. Лінда С.М., Олешко О.П. Архітектура каплиць Личаківського
кладовища // Вісник Національного університету Львівська політехніка”.
2002. № 439. С. 92 102.
94. Липка Р.М. Ансамбль вулиці Вірменської: Фотопутівник. Львів: Каменяр,
1983. 110 с.
95. Липка Р.Н. Рост творческой активности архитекторов Львова // Строительство
и архитектура. К., 1975. № 9. С.1820.
96. Львів-LVIV: // Під редакцією А. Рудницького, Ю. Бірюльова. Туристичний
путівник. Львів: Центр Європи, 1999. 550 с.
97. Лорентц С., Роттермунд А. Класицизм в Польше. Варшава: Аркады,
1984. 326 с.
98. Лосев А.Ф. Классицизм // Литературная учеба. 1990. К.4. июль,
август. С. 139 150.
99. Львівська область. Історія міст і сіл Української РСР. К.: Голов. ред. УРЕ,
1970. 875 с.
100. Лукомский Т.К. Галиция въ ся старинъ // Очерки по истории архитектуры
XII-XVIII вв. Львов: Т-во Д. Голике и А. Вильберг, 1915.
101. Лягевич М. Еще раз о стиле // Зодчий. 1908. № 15.
102. Малець С. За часів Маркіяна Шашкевича. Львів: Центр Європи,
1996. 96 с.
103. Маркешин А. Личаків скарбниця класицизму // Пам’ятки України, 1988.
№ 4. С.11 12.
189
104. Мартинюк-Медвецка А.М. Збереженість давньої планувальної
структури та елементів кам’яниці № 45 на пл. Ринок у Львові // Вісник
Національного університету Львівська політехніка” 2002. № 439.
С. 155 163.
105. Мельник Б.В, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. Львів: Світ,
2001. 128 с.
106. Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2001. 232 с.
107.Міжнародна хартія про охорону історичних міст // Пам’ятки України. 1988.
№ 2. С. 39 40.
108. Молчанський В. Архитектурные достопримечательности города Львова //
Зодчий. 1910. С. 369 415.
109. Михайлова М.В. Античность источник идей и композиция європейского
зодчества XV XIX вв. // Культура и искусство античного мира. М.: Советский
художник, 1980. С. 221 237.
110. Мистецтво України. Енциклопедія в 5 томах / під редакцією
Кудрицького А.В. К. Українська енциклопедія” УРЕК ім. М.П. Бажана, 1995.,
Т1., - 400с.
111. Мунц О.Р. О классическом и классике: вопрос терминологии // Архитектура
СССР, 1941. № 6.
112. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. К.: Мистецтво,
1981. 286 с.
113. Нариси історії архітектури Української РСР. К.: Держвид. літ. з будівництва
і архіт. УРСР, 1957. 560 с.
114. Нельговський Ю.П., Шуляр А.М. Львів // Історично-архітектурний нарис.
К.: Будівельник, 1969. 126 с.
115. Некрасов А.И. Пространство у Боженова и московская архитектурная
традиция //Акад. архитектуры, 1937. №2. С. 55 57.
116. Некрасов А.И. Русский ампир. М.: ОГИЗ Изогиз, 1935. 128 с.
117. Некрасов А.И. Русское зодчество эпохи классицизма и ампира // Акад.
Архитектуры, 1936. №1. С. 28 39.
190
118. Ничкало С.А. Мистецтво: Короткий тлумачний словник. К.: Либідь, 1999. 202 с.
119. Новаківський Я.О., Петрова А.А, Новаківський А.Я. Нариси по
містобудівельній оцінці пам’яток історії, культури та архітектури міста Львова.
Львів: Діпроміст, 1970. 210 с.
120. Овсійчук В.А. Архітектурні пам’ятки Львова. Львів: Каменяр, 1969. 170 с.
121. Овсійчук В.А. Класицизм і романтизм на Україні. К., 2001. 435 с.
122. Ожегов С.С. Типовое и повторное строительство в России в XVIIIXIX
веках. М., Стройиздат, 1984. 168 с.
123. Островский Г.С. Львов: Архитектурно-художественные памятники XVIII
XX веков. 2-е изд. Л.: Искусство, 1975. 208 с.
124. Островский Г.С. Львов. Л.: Искусство, 1982. 295 с.
125. Палладио А. Четыре книги об архитектуре. М.: Стройиздат, 1989. 352 с.
126. Памятники архитектуры Украины: Чертежи и фотографии. К.: Акад. архит.
УРСР, 1954. С. 5 40.
127. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.
каталог: B 4-х т. / Под ред. Н.Л.Жарикова К.: Будівельник, 1985. Т. 3. С. 5 95.
128. Пам’ятки архітектури та містобудування України. Довідник державного
реєстру національного культурного надбання // За редакцією А.П. Мардера та В.В.
Вечерського. К.; Техніка. 2000. 327 с.
129. Петришин Г., Іваночко У. Відображення Львова на зламі XVIII XIX ст. в
описах чужоземців // Бальтазар