ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ПРОСА ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА СІРИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТАХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
„ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК”

На правах рукопису

Любчич Олександр Григорович

УДК 633.173:631.84:631.4.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ПРОСА ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА СІРИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТАХ

спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:

Драган Микола Іванович,
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Київ 2008

ЗМІСТ

С.

ВСТУП...

4

РОЗДІЛ 1
ЗНАЧЕННЯ АЗОТУ ДЛЯ ПРОСА, ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ (огляд спеціальної літератури)..

9

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

29

2.1.

Метеорологічні умови в роки досліджень

29

2.2.

Агрофізична, фізико-хімічна і хімічна характеристика ґрунту ...

34

2.3.

Агротехнічні умови проведення досліджень та біолого-господарська характеристика сортів...

37

2.4.

Методика проведення досліджень та схеми дослідів....................

40

РОЗДІЛ 3
ВПЛИВ ДОЗ ТА СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОСІВІВ ПРОСА .....

48

3.1.

Особливості розвитку рослин проса залежно від строків внесення азоту в умовах піщаної культури (вегетаційний дослід)...........................

48

3.2

Поживний режим ґрунту та динаміка засвоєння елементів живлення залежно від доз та строків внесення азотних добрив..

71

3.3.

Густота сходів та виживання рослин за вегетацію як основа формування високопродуктивних фітоценозів проса...

95

3.4.

Особливості проходження фенологічних фаз та тривалість вегетаційного періоду у проса залежно від системи застосування азотних добрив...

104

3.5.

Біометричні показники розвитку рослин за різних рівнів азотного живлення

109

3.6.

Площа листкового апарату та фотосинтетична продуктивність посівів проса..

119

3.7.

Ріст і розвиток кореневої системи проса залежно від умов азотного живлення

125

3.8.

Динаміка нагромадження рослинами проса сирої та сухої біомаси

131

3.9.

Особливості формування елементів структури зернової продуктивності сортами проса

138

3.10.

Урожайність проса залежно від умов азотного живлення

147

РОЗДІЛ 4
ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ

160

4.1.

Вплив доз та строків внесення азотних добрив на технологічні показники якості зерна проса

160

4.2.

Хімічний склад та накопичення зольних елементів в зерні проса за різних доз і строків внесення азотних добрив .....

171

4.3

Посівні властивості насіння вирощеного за різних систем застосування азотних добрив

185

РОЗДІЛ 5
ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ ПІД ПРОСО.

194

5.1.

Економічна ефективність систем застосування азотних добрив під просо.

194

5.2.

Енергетична ефективність вирощування проса за різних доз та строків внесення азотних добрив

197

ВИСНОВКИ ...............................................................

200

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ................................................................

204

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....... ..

205

ДОДАТКИ.

223

ВСТУП
За посівною площею в світовому землеробстві просо займає шосте місце серед зернових культур. Загальна посівна площа його становить понад 50 млн. га. На Україні просо займає площу 250-300 тис. га, а в роки масової загибелі озимих вона збільшується до 400-500 тис. га. Тобто, культура відіграє роль страхової. Цінним є зерно проса з погляду використання його на харчові цілі. Проте, обсяги виробництва зерна проса та незадовільна його якість потребують подальшого удосконалення елементів технології вирощування.
У комплексі агротехнічних заходів, спрямованих на зростання врожайності культури і збільшення валових зборів зерна, великого значення надається системі удобрення. Численний фактичний матеріал, накопичений у попередні й останні роки такими відомими вченими-просоводами як А.А. Соколов (1948), А.А. Корнілов (1960, 1981), В.М. Лисов (1968), З.Б. Борисонік (1969), А.В. Ватагін (1971), А.В. Петербурзький (1976), О.Ф. Якименко (1976), Е.С. Зарембо (1979), Н.П. Агафонов (1982), З.І. Глазова (1985), І.М. Єлагин (1987), К.Д. Аттила (1998), І.В. Яшовський (1962, 1987), та іншими, дають підстави стверджувати, що добрива є найдієвішим засобом отримання високих і сталих урожаїв проса [3, 13, 27, 29, 34, 56, 61, 82, 83, 97, 124, 158, 193, 194]. Всі відомі рекордні врожаї культури одержано при застосуванні добрив у великих кількостях. Так, Чаганак Барсієв рекордну врожайність зерна проса (201 ц/га) отримав на старому стійбищі овець, удобреному ще додатково гноєм [74, 171].
Щоб одержати найбільший приріст зерна від добрив, потрібно знати і враховувати біологічні й фізіологічні особливості росту й розвитку культури, потребу в елементах живлення на окремих етапах, їхній вплив на формування елементів структури зернової продуктивності, технологічні показники якості та хімічний склад зерна. Це лише одна, але дуже важлива сторона вирішення питання. Інша зводиться до того, щоб при розробленні системи удобрення проса всебічно враховувати ґрунтові умови кожного господарства і поля, яке відводиться під посіви культури.
Актуальність теми. Фізіологічна роль азоту добрив під просо визначається, в першу чергу, зростанням продуктивності культури, підвищенням вмісту білка у ядрі та поліпшенням технологічних показників якості зерна зменшення плівчастості, зростання вирівнянності та виходу крупи, що має велике значення для проса, як істинно круп'яної культури.
Проте, до останнього часу, ще не повною мірою вирішене питання комплексної дії факторів навколишнього середовища та доз і строків застосування азотних добрив на формування фотосинтетичного апарату, елементів структури врожаю й агроценозу в цілому, на зміну біохімічних показників зерна проса та посівних властивостей насіння сортотипів проса, адаптованих до умов Лісостепу України. Практично не вивчений вплив досліджуваних факторів на формування та параметри кореневої системи за різних умов азотного живлення. Це і визначило вибір напрямку досліджень і теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною тематичного плану ННЦ Інститут землеробства УААН” по виконанню НТП УААН на 2001-2005 рр. Зернові і олійні культури”, завдання Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернобобових, круп'яних і олійних культур, що забезпечать отримання високого врожаю конкурентоспроможного і високоякісного зерна, економічну доцільність і екологічну безпеку агроландшафтів Лісостепу України” (№ державної реєстрації 0101U003827).
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень встановити закономірності впливу доз та строків внесення азотних добрив на морфобіометричні показники, ріст і розвиток рослин, формування продуктивності, технологічні показники якості зерна, посівні властивості насіння різних сортотипів проса та оптимізації умов азотного живлення у технології їх вирощування.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
- встановити фізіологічну суть і технологічне значення поетапного внесення азотних добрив за вирощування різних сортотипів проса;
- визначити дію різних доз азотних добрив при застосуванні в основне удобрення, одночасно із сівбою й в підживлення посівів проса та виявити їх вплив на формоутворюючі процеси у рослин;
- визначити пластичність та сортову реакцію проса на різні рівні азотного живлення;
- встановити вплив різних доз та строків внесення азотних добрив на формування кореневої системи проса сорту Київське 87;
- дати порівняльну оцінку продуктивності сортів проса Київське 87 і Миронівське 51 та виявити особливості формування елементів її структури;
- дати оцінку посівним властивостям насіння, що вирощене на різних фонах азотного живлення;
- встановити кореляційні і регресійні зв'язки між технологічними показниками якості зерна (вирівняність, плівчастість, вихід і збір ядра) та строками і дозами внесення азотних добрив;
- дати економічну й енергетичну оцінку систем застосування азотних добрив у технології вирощування культури.
Об’єкт дослідження морфофізіологічні процеси розвитку рослин, продуктивність, якість зерна і посівні властивості насіння проса за різних доз і строків внесення азотних добрив.
Предмет досліджень сорти проса: середньоранній Київське 87 (різновидність флявум) і середньостиглий Миронівське 51 (різновидність ауреум) дози та строки внесення азоту.
Методи дослідження польовий для визначення взаємодії об’єкта досліджень з природними й агротехнічними факторами; вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників розвитку, урожайності зерна, соломи, сухої речовини, кореневої системи; аналітичний для визначення вмісту легкогідролізованого, мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію у ґрунті, вмісту азоту і зольних елементів у рослинах, хімічного складу зерна; розрахунково-порівняльний для визначення економічної та енергетичної ефективності вирощування проса за різних умов азотного живлення; статистично-математичний проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних для встановлення достовірності отриманих результатів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що для сортів Київське 87 і Миронівське 51 у технології вирощування проса вперше:
- науково обґрунтовано та розроблено систему застосування азотних добрив під просо з урахуванням ґрунтових і метеорологічних умов, біологічних особливостей розвитку культури (підтверджено патентом на винахід №65799А від 15.04.2004 р.);
- розкрито фізіологічне значення внесення азоту в період вегетації культури в етапи найбільшої потреби рослин в елементі. Досліджені переваги поетапного внесення азотних добрив перед одноразовим, внаслідок чого поліпшуються умови азотного живлення, особливо в другій половині вегетаційного періоду та відбувається економніше використання рослинами азоту добрив;
- доведена недоцільність внесення підвищених доз азотних добрив одночасно зі сівбою культури;
- виявлена негативна дія застосування високих доз азоту на посівні якості насіння та встановлені її причини;
- дана оцінка і обґрунтовано значення азоту для проса на ІХ етапі органогенезу та досліджено його вплив на технологічні показники та хімічний склад зерна.
Практичне значення проведених досліджень полягає в тому, що для умов північного Лісостепу України в технології вирощування проса удосконалено систему застосування азотних добрив, яка дозволяє отримувати додатково 5,8-7,2 ц/га високоякісного зерна із вмістом білка 11,5-11,8%, що забезпечує умовно чистий прибуток 2402-2433 грн./га, рентабельність 129-135%.
Удосконалена система застосування азотних добрив у технології вирощування проса впроваджена протягом 2004-2005 рр. у виробничих умовах приватних фермерських господарств Крижопільського і Барського районів Вінницької області на загальній площі 268 га.
Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів за темою дисертаційної роботи, обґрунтуванні наукових положень і підходів щодо удосконалення системи азотного живлення проса, закладці та проведенні польових і вегетаційного дослідів, узагальненні одержаних результатів, підготовці друкованих праць, звітів, рекомендацій виробництву та консультаційному супроводі впровадження результатів досліджень у виробництво.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи оприлюднені та обговорені: на Міжнародній науковій конференції „Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003 р.); Міжнародній конференції молодих вчених „Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених у галузі рослинництва” (Харків, 2006 р.); засіданнях лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур ННЦ Інститут землеробства УААН” (Чабани 2000-2003 рр.) методичній комісії з питань землеробства та рослинництва ННЦ Інститут землеробства УААН” (Чабани, 2007р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 9 у фахових виданнях, отримано патент на винахід №65799А.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 238 сторінках машинописного тексту, включає 63 таблиці, 14 рисунків, 9 додатків, список використаної літератури налічує 215 джерел, у тому числі 21 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у виявленні особливостей росту та розвитку, формування врожаю зерна проса сортів Київське 87 і Миронівське 51 і його якісних показників шляхом експериментального порівняння різних систем застосування азотних добрив у технології вирощування проса з метою збільшення зернової продуктивності культури та покращання якісних показників отриманої продукції.
2. Реакція проса на строки внесення азоту залежить від фаз розвитку та етапів органогенезу. Найактивніше рослини засвоюють азот у період кущіння-викидання волотей. Підживлення азотом на ІІІ і VII етапах органогенезу сприяє росту індивідуальної продуктивності рослин, а на ІХ поліпшенню технологічних показників якості і хімічного складу зерна.
3. Збільшення кількості азоту добрив від 45 до 180 кг/га підвищує вміст легкогідролізованого азоту на період сівби проса на 43 кг/га або на 9,5%. Найбільша кількість мінерального азоту в ґрунті на ювенільних етапах розвитку проса накопичується за внесення N90 в основне удобрення. Більш сталим у другій половині вегетаційного періоду азотний режим ґрунту під просом є за внесення цієї дози азоту за етапами органогенезу в рівних дозах у три строки на ІІІ, VII і ІХ е.о.
4. За підвищених запасів мінерального азоту в ґрунті в рослинах (стеблах, листках, волотях) накопичується більше нітратів і загального азоту. Ступінь варіабельності вмісту азоту в рослинах у фазах кущіння, викидання волоті, формування зерна є істотнішою за одноразового його внесення. За внесення азоту за етапами органогенезу вміст його в тканинах рослин у відповідні фази розвитку відносно сталий. Просо сорту Миронівське 51, порівняно з Київським 87, накопичує більше азоту у вегетативних органах.
5. Густота сходів під дією доз та строків внесення азотних добрив змінюється від 283 до 338 шт./м2. Негативний вплив азоту на схожість насіння проявляється за внесення N90 одночасно зі сівбою культури, де вона зменшується до 62,7-63,2%, що на 12% нижче, ніж у контрольному варіанті. Сприятливі умови для виживання рослин за вегетаційний період відмічаються за внесення низьких (N45) і середніх (N60) доз азоту за етапами органогенезу. Кількість рослин, що зберігається до збирання, за цих умов є найвищою і становить 74,2-76,1%;
6. Найактивніше азот стимулює вегетативний розвиток проса у міжфазні періоди кущіння-викидання волоті. Добові прирости рослин, залежно від строків внесення азоту, становлять: у сорту Київське 87 2,45-2,71, у сорту Миронівське 51 2,18-2,38 см. Товщина стебла змінюється симетрично висоті рослин, а товщина стінок соломини збільшується за фосфорного і калійного удобрення та невисоких доз азотних добрив (N45), внесених на фоні Р60К60 (4,3-4,7 мм).
7. Схильність проса до вилягання є більшою у рослин сорту Київське 87. У межах сорту зростаючі дози азотних добрив від 45 до 90 кг/га д.р. підвищують ризик вилягання посівів, особливо коли негативна дія азоту підсилюється під кінець вегетаційного періоду (ІХ-ХІІ етапи органогенезу) складними погодними умовами;
8. Найвищий індекс листкової поверхні в кінці вегетації культури у сорту Миронівське 51 (3,96 м2/м2) забезпечує система удобрення, яка включає фосфорно-калійне добриво (P60K60) та внесення N40 на III і N20 на ІХ етапах органогенезу, в сорту Київське 87 найвищим він є (3,35 м2/м2) за внесення N60Р60К60 в основне удобрення.
9. Фосфорні і калійні добрива стимулюють розвиток коріння, сприяють його прониканню у глибші шари ґрунту. Високі дози азотних добрив (N120) на ювенільних етапах розвитку проса спричиняють інгібуючий вплив. У фазі кущіння проса за внесення N120 маса сирого коріння є меншою на 13,7%, порівняно з фосфорно-калійним удобренням. Продуктивність рослин проса більше залежить від тривалості функціонування кореневої системи, ніж від її маси та об’єму.
10.Оптимальною дозою азоту для проса сорту Київське 87 є N60, внесена на фоні Р60К60 у два строки: на III (40 кг/га) і VII (20 кг/га) етапах органогенезу. Урожайність сорту за такої системи внесення азоту становить 47,0 ц/га. У разі необхідності та за дотримання всіх інших елементів технології, дозу азоту можна зменшити до 45 кг/га і внести у ті ж етапи в пропорції 2:1.
11.Найвищу врожайність зерна (48,7 ц/га) сорт проса Миронівське 51 формує за внесення Р60К60 під весняну культивацію і N90 в підживлення в рівних пропорціях у три строки: на III, VII і ІХ етапах органогенезу. За підвищеного вологозабезпечення у весняний і на початку літнього періодів, дози азоту доцільно зменшувати до 60 кг/га і вносити у два строки: 40 кг/га на ІІІ і 20 кг/га на VII етапах органогенезу.
12.Технологічні показники якості зерна (вирівнянність, плівчастість, вихід пшона та збір ядра) змінюються залежно від доз та строків внесення азотних добрив. Внесення азоту в дозі 20-30 кг/га на ІХ етапі органогенезу сприяє зростанню вирівнянності зерна у сорту проса Київське 87 до 90-92%, у сорту Миронівське 51 до 92-94%, порівняно з 83-85% у контрольному варіанті. Менша плівчастість і більший вихід ядра є за внесення азотних добрив в кількості 60-90 кг/га д.р. на ІІІ і VII етапах органогенезу у співвідношенні 2:1.
13.Внесення повного мінерального добрива (N60Р60К60) покращує хімічний склад анатомічних частин зернівки. За внесення азоту на ІІІ, VII і ІХ етапах органогенезу у рівних пропорціях на фоні Р60К60 відбувається зростання вмісту білка в зародку насінини до 43,4%, жиру до 13,3% та зменшення кількості крохмалю до 1,32%. Істотних змін у хімічному складі ендосперму, як за одноразового, так і поетапного внесення азоту, не відбувається.
14.Вміст загального азоту і білка в зерні проса змінюється залежно від досліджуваних факторів. Із збільшенням дози азоту від 45 до 90 кг/га білковість зерна у сорту Київське 87 зростає від 10,9 до 11,5%, у сорту Миронівське 51 від 11,0 до 11,8%. Найбільша кількість білка в зерні обох сортів проса (11,9%) накопичується за внесення N60 у три строки: на III, VII і ІХ етапах органогенезу.
15.У верхній частині волоті формується насіння з кращими посівними якостями. Внесення N45-60 у період вегетації культури поліпшує посівні властивості насіння переважно нижньої частини волоті. На насінницьких посівах за вирощування проса на ґрунтах з низьким вмістом гумусу і загального азоту ефективним є підживлення проса по N15-30 не пізніше настання фази викидання волоті.
16.Ефективною і економічно обґрунтованою системою застосування азотних добрив у технології вирощування проса є така, що включає внесення Р60К60 в основне удобрення та проведення підживлення рослин аміачною селітрою в два строки з розрахунку 40 кг/га на IІІ і 20 кг/га д.р. на VII етапах органогенезу. У цих варіантах рівень рентабельності виробництва зерна становить 173-174%.
17.Найбільший вихід енергії з урожаєм зерна проса забезпечує така система удобрення: внесення в основне Р60К60 та підживлення культури азотом за етапами органогенезу в дозі 45 кг/га. Вихід енергії у сорту Київське 87 тут становив 73011-78771 Мдж/га, у Миронівського 51 69962-77585 МДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності становив 4,4-4,5 і 4,0-4,1 відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі результатів досліджень господарствам зони Лісостепу на сірих лісових ґрунтах рекомендується:
1. У технології вирощування проса сорту Київське 87 на фоні основного удобрення фосфорно-калійними добривами Р60К60, азотні слід вносити в період вегетації культури у два строки: на ІІІ етапі органогенезу 40 кг/га д.р. і на VII 20 кг/га д.р.;
2. За вирощування проса сорту Миронівське 51 Р60К60 необхідно вносити в основне удобрення, а азотні у підживлення на ІІІ, VII і ІХ етапах органогенезу по 30 кг/га. За достатньої кількості опадів у весняний період, дози азоту слід зменшити до 60 кг/га і внести у два строки: на ІІІ етапі органогенезу 40 кг/га і на VII 20 кг/га.
3. На насінницьких посівах проса доцільно застосовувати N60(Р60К60) і вносити їх одночасно з фосфорно-калійними в основне удобрення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Т.А., Андреева Т.Ф., Ничипорович А.А. Влияние азотного питания на фотосинтез, активность карбоксилирующих ферментов и дегидрогеназы фосфоглицеринового альдегида у растений бобов и кукурузы выращенных при разной интенсивности света // Физиология растений 1974. т.21. вып. 2. с. 308-314.
2. Авдонин Н.С. Критические периоды и периоды максимальной эффективности в питании растений. // Химизация соц. Земледелия. - 1940. - №7. С. 5-14.
3. Агафонов Н.П., Лузина З.П. Основные факторы, определяющие высоту растений проса и ее связь с продуктивностью // Бюл. ВИР. 1982. вып. 124. с. 52-56.
4. Агрохимические методы исследования почв. М.: Наука, 1975. 675с.
5. Агрохімічний довідник по Київській області // Управління гідрометеорологічної служби. М.: Держ в-во с.-г. літератури УРСР, - 1959, - 132 с.
6. Агрохімія / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Господаренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка. К.: Вища школа, 1995. 471с.
7. Адерихин П.Г. Фосфор в почвах и в земледелии Центрально-Черноземной полосы. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1970. 248с.
8. Александрян В., Тарвердян А. Определение показателя стройности стебля злаковых. // Докл. ВАСХНИЛ. 1976. С. 15-16.
9. Амелин А.А. Влияние фосфорных удобрений на аккумуляцию нитратного азота в растениях в зависимости от сопутствующих факторов // Агрохимия. 1999. - №8. С. 13-18.
10. Амелин А.А., Амелина С.Е., Соколов О.А. Роль фосфора в формировании нитратного фонда растений // Агрохимия. 1997. - №11. С. 27-31.
11. Андреева Е.А., Щеглова Г.М. Использование растениями азота почвы и азота удобрений // Агрохимия. 1971. - №6. С. 49-54.
12. Аскинази Д.Н. Фосфатный режим и известкование почв с кислой реакцией. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1949. 216 с.
13. Атрашкова Н.А. и др. Изменение белкового комплекса зерна при различных условиях азотного питания: Обзорная информация. М.: 1984. 58 с.
14. Аттила К.Д. Влияние технологии применении удобрений на урожай и качество зерна проса // Вісник аграрної науки. 1998. - №9. С. 71-72.
15. Башкин В.Н. Агрохимия азота. Пущино, 1987. 270 с.
16. Бекетов Ш. Влияние минеральных удобрений на урожай и качество зерна проса в Актюбинской области. // В кн.: Селекция и семеноводство проса. / Под ред. И.Н. Елагина. М.: Колос, 1976. С. 199-203.
17. Беляев Г.Н. Формы калия в песчаной почве при длительном применении удобрений // Почвоведение. 1971. - №1. С. 58-62.
18. Бобрицкая М.А., Москаленко Н.Н. Изучение степени использования азота удобрений в полевых условиях с помощью стабильного изотопа 15N // Агрохимия. 1969. - №12. С. 23-29.
19. Бобрицкая М.А., Москаленко Н.Н. Исследование баланса азота удобрений в дерново-подзолистых почвах // В кн.: Роль азота в земледелии дерново-подзолистых почв. М.: Колос, 1974. С. 205-214.
20. Болдырев Н.К., Вавилова Л.С. Зависимость содержания нитратов в зерне и соломе озимой ржи от доз и соотношений элементов в удобрении и условий погоды // Тез. докл. Всесоюзн. конф. «Экологические проблемы накопления нитратов в окружающей среде». Пущино: ОНТИ ЦНБИ АН СССР, 1989. С. 49-50.
21. Борисова Л.М., Борисов В.А. Влияние длительного применения разных систем удобрения в овощекормовом севообороте на накопление, миграцию и потери азота в аллювиальной луговой почве. // Агрохимия. 1986. - №3. С. 3-7.
22. Борисоник З.Б., Болтовская Я.И. Итоги и задачи изучения приемов агротехники проса в условиях Степи Украины. // В кн.: Пути повышения урожайности крупяных культур. / Под.ред П.А. Власюк. К., 1969. С. 155-164.
23. Буланов А.В., Карандашов Л.Г. Комплексная диагностика азотного питания // Химизация сельского хозяйства. 1990. - №8. С.18-20.
24. Булгакова Н.Н. О поглощении и накоплении нитрата // Агрохимия. 1999. - №11. С. 80-88.
25. Буцерога М.М., Савицкий К.А. Агротехника проса в Лесостепи. М.: Сельхозгиз, 1956. 56 с.
26. Варюшкина Н.М. Превращение азотных удобрений, внесенных в почву, по данным исследований с применением изотопа 15N: Автореф. дис. канд. биол. наук. М., 1975. 20 с.
27. Ватагин А.В., Оксененко Н.И. Влияние удобрений на урожай и качество проса // Химизация сельского хозяйства. 1971. - №3. с.21-23.
28. Вильямс В.Р. Почвоведение. Избр.соч в 2-х томах. Т. 2. М.: Гос.изд с.-х. лит., Образцовая тип. Им. Жданова 16-ятип. Главполиграфиздата, 1949. 540 с.
29. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. / Е.Г. Дегодюк, В.Ф. Сайко, М.С. Корнійчук та ін.; За ред. Е.Г. Дегодюка. К.: Урожай, 1992. 320с.
30. Возбуцкая А.Е. Химия почвы / Под ред. И.Н. Антипова-Каратаева и Д.Л.Аскинази. Изд. 2-е перераб. и доп. М.: Высшая школа, 1964. 256с.
31. Володарский Н.И. Биологические основы возделывания кукурудзы. 2-е изд. доп. и перераб. М.: Агропромиздат, 1986. 198 с.
32. Гинсбург К.Е. Фосфор основных типов почв СССР. М.: Наука, 1981. 244с. 5
33. Гирфанов В.К., Шкурихина А.К., Ряховская Н.Н. Физиология формирования урожая яровой пшеницы в связи с режимом минерального питания. В кн. Физиологическое обоснование системы питания растений / Отв. Ред. З.И. Журбицкий. М.: Наука, 1964. с. 46-55.
34. Глазова З.И. Реакция нового сорта проса Орловский карлик на дозы, строки и способы внесения минеральных удобрений. // В кн.: Совершенствование селекции, семеноводства и технологии возделывания проса. Сб. научных трудов. Орел. ВНИИЗВК, 1985. С. 119-123.
35. Глазова З.И., Цуканов А.Ф., Анисимов И.П. Урожайность и посевные качества семян проса Быстрое при разных нормах высева и дозах минеральных удобрений // Селекция и семеноводство. 1991. - №6. С.54-55.
36. Гнетиева Л.Н. Влияние доз и соотношение минеральных удобрений на урожай, вынос и использование азота, фосфора и калия растениями проса // Агрохимия. 1971. - №8. С.81-84.
37. Годнев Т.Н. Физиолого-биохимические исследования растений /Сб. статей Ред.кол. Т.Н. Годнев (ред.) и др. Минск: Наука и техника, 1965. 114 с.
38. Гончаренко А.А., Фоканов А.М. Полегание озимой ржи, урожай и качество семян . // Селекция и семеноводство. 1980. - №4. С. 40-42.
39. Гордецька С.П. Особливості формування високопродуктивних агрофітоценозів в зернових колосових культур // В кн.: Наукові основи ведення зернового господарства. / За ред. В.Ф. Сайка. К.: Урожай, 1994. - С. 54-70.
40. Гулякин И.В., Селютина Л.Г. Влияние периодического питания на рост и урожай кукурузы // Докл. ТСХА. 1958. вып. 4. 89-95.
41. Дегодюк Е.Г. Методи розрахунку рівня врожаю і оптимальних доз добрив. // В кн..: Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. / За ред. Е.Г. Дегодюка. К.: Урожай, 1992. С. 188-198.
42. Демолон А. Рост и развития культурных растений / Пер. с франц. / под ред. и с предисл. З.И. Журбицкого. - М.: Сельхозгиз, 1961. 400 с.
43. Дикусар И.Г. Периодичность в минеральном питании растений как фактор повышения урожая и улучшения его качества. // Химизация соц. земледелия. - 1938. - №2. С. 27-34.
44. Дикусар І.Г. Гризлов Б.П. Сроки снабжения проса азотом как средство увеличения урожая зерна и повышения в нем белковости. // Вестник сельскохозяйственной науки ВАСХНИЛ. 1941. вып. 3. С. 19-28.
45. Дмитренко П.А. Фосфатный режим почв Украинской ССР и приемы его улучшения // Труды Почвенного института им. В.В. Докучаева. М.: Изд-во АН СССР, 1957. Т.1. С. 157-274.
46. Добрива та якість врожаю. / За ред. П.О. Дмитренка. К.: Урожай, 1965. 263с.
47. Довідник агронома по удобренню.: Вид 2-е., доп. і перероб. / Під ред. П.А Власюка, П.О. Дмитренка . К.: Урожай, 1966. 671с.
48. Довідник по удобренню сільськогосподарських культур. / П.О. Дмитренко, М.Л. Колосова, Б.С. Носко та ін.; за ред П.О. Дмитренка, Б.С. Носка. К.: Урожай, 1987. 208с.
49. Долгов С.И. Исследования подвижности почвенной влаги и ее доступность для растений. М.: Изд-во АН СССР, 1984. 207с.
50. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 350 с.
51. Драган М.І. Оптимізація азотного живлення проса // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. 2001. - №1. с.77-79.
52. Драган М.І., Любчич О.Г. Формування кореневої системи проса на сірих лісових ґрунтах //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - Вип.1-2. - К.:Фітосоціоцентр, 2001. - С.87-91.
53. Драган М.І., Любчич О.Г., Камінський В.Ф. Спосіб застосування азотних добрив під просо: Деклараційний патент на винахід №65799А від 15.04.2004 року. К., 2004. 6с.
54. Драган М.І., Любчич О.Г., Крупельницька І.М. Вплив агрометеорологічних умов на ріст і розвиток проса в Лісостепу. // Вісник аграрної науки. 2003. №9 С. 19-25
55. Екологічні основи використання добрив. / Е.Г. Дегодюк, В.Т. Мамонтов, В.І. Гамалей та ін.; За ред. Е.Г. Дегодюка. К.: Урожай, 1988. 232 с.
56. Елагин И.Н. Агротехника проса.: Вид. 2-е, перероб. і доп. - М.: Россельхозиздат,1987. 159 с.
57. Єфименко Д.Я., Яшовський І.В. Гречка і просо в інтенсивних сівозмінах. К.: Урожай, 1992. 168 с.
58. Журбицкий З.И. Физиологические показатели минерального питания растений. В кн. Физиологическое обоснование системы питания растений / Отв. Ред. З.И. Журбицкий. М.: Наука, 1964. С. 5-16.
59. Журбицкий З.И., Лавриченко В.М. Определение потребности растений в питании методом растительной диагностики // Агрохимия. - 1977. - №9. С. 4-12.
60. Замятина В.Б., Борисова Н.И., Варюшкина Н.М., Зерцалов В.В. Применение 15N для изучения превращения азотных удобрений в почве и их использование растением // Isotopenpraxis. 1977. - №2. С. 62-66.
61. Зарембо Э.С. Агроклиматические условия произрастания проса в Казахстане. Алма-Ата: Кайнар, 1979 24с.
62. Збарский Б.И., Иванов И.И., Мордашов С.Р. Биологическая химия. Учебник для медвузов. 2-е изд. М.: Медгиз, 1954. 619 с.
63. Зерно. Методы определения массы 1000 зерен. ГОСТ 10842-76.- М.: Изд-во стандартов, 1976. 3 с.
64. Зерно. Методы определения натуры. ГОСТ 10840-64.- М.: Изд-во стандартов, 1986. 4 с.
65. Зерно. Методы определения пленчастости. ГОСТ 10843-76. М.: Изд-во стандартов, 1977. 3 с.
66. Зиямухамедов И.Я., Пируханов Т.П, Султанов С.А. Вопросы ингибирования нитрификации и повышения эффективности азотных удобрений. // Агрохимические и биологические свойства почв Узбекистана. Ташкент, 1983. С. 35-40.
67. Ижик Н.К. Полевая всхожесть семян. К.: Урожай, 1976. 200 с. 93
68. Ильин С.С. Удобрение полевых культур. Казань: Татгосиздат, 1940. 328 с.
69. Ильницкая-Центилович М.А., Рождественский В.Д. Структура вторичных корней и устойчивость к полеганию сортов озимой пшеницы. // Докл.АН СССР. 1955. - №4. С. 44-45.
70. Качинский Н.А. Сущность структурообразования в почвах. Понятие о структуре почвы и ее качестве // Сб. докл. к VIIІ Международному конгрессу почвоведов. М.: Наука, 1964. 18 с.
71. Качинский Н.А.Структура почвы. М.: Изд-во МГУ, 1963. 100 с.
72. Кириченко Ф.Г., Паламарчук А.И. Связь первичной корневой системы с высотой растений и устойчивостью к полеганию у озимой мягкой пшеницы. // Докл. ВАСХНИЛ. 1980. - №9. С. 3-5.
73. Козьмин Г.М. Качество зерна проса в связи с составом подкормки. // Зап. Воронежского с.-х. ин-та. 1940. т. ХІХ. вып. 3. С. 112-123
74. Колесник И.Д. Агротехніка проса в Юго-Восточных районах СССР. М.: Сельхозгиз, 1941.-70с.
75. Кондоль А. Место происхождения возделываемых растений. - С- Петербург, 1885. 490 с.
76. Кореньков Д.А. Агрохимия азотных удобрений. М.: Наука, 1976. 222с.
77. Кореньков Д.А. Вопросы агрохимии азота и экология. // Агрохимия. 1990. - №11. С. 28-37.
78. Кореньков Д.А. Условия эффективного применения азотных удобрений. // В кн.: Основные условия применения удобрений. /Отв.ред. В.Г. Минеев. М.: Колос, 1983. С. 25-43.
79. Кореньков Д.А., Лаврова И.А. Превращение азотных удобрений в почве при внесении их под разные культуры. Сообщение 1 // Агрохимия. 1973. - №3. С. 3-9.
80. Кореньков Д.А., Лаврова И.А. Превращение азотных удобрений в почве при внесении их под разные культуры. Сообщение 2 // Агрохимия. 1974. - №5. С. 12-17.
81. Корневые системы и продуктивность сельскохозяйственных растений. / А.С. Устименко, Т.В. Данильчук, А.Т. Гвоздиковская; Под ред. Н.Г. Городнего. К.: Урожай, 1975. 368 с.
82. Корнилов А.А. Биологические основы высоких урожаев зерновых культур. М.: Колос, 1981. С.94-99.
83. Корнилов А.А. Просо. М.: Сельхозгиз, 1960. 247 с.
84. Круп’яні культури. / За ред. І.В. Яшовського. К.: Урожай, 1982. 158с.
85. Крылова А.И Прогрессивные технологии применения удобрений. Львов: Изд-во Львовского университета, 1989. 144 с.
86. Кудеяров В.Н. Колориметрическое определение нитратов в почвах методом восстановления до аммиака // Агрохимия. 1969. - №1. С. 31-35.
87. Кук Д.У. Системы удобрений для получения максимальных урожаев. Пер. с. англ. Н.В. Гаделия. Под. ред. и с предисл. Э.И. Шкондэ. М.: Колос, 1975. 416с.
88. Кулаковская Т.Н. Оптимизация агрохимической системы почвенного питания растений. М.: Агропромиздат, 1990. 219 с.
89. Кулешова А.Н. Влияние возрастающих доз минеральных удобрений на фосфатный режим почвы // Бюллетень ВИУА «Фосфорные удобрения, плодородия почв и урожай. 1987. - №83. С. 13-20.
90. Куперман Ф.И. Теория индивидуального развития и пути управления природой организма. Лекции из курса «Биология развития растений». Изд. 2-е, доп. и перераб. М.: Изд-во МГУ, 1962. 68 с.
91. Куперман Ф.И., Дворянкин Ф,А,, Ростовцева З.П., Ржанова Е.И. Этапы формирования органов плодоношения у злаков. М.: Изд. Московского университета, 1955. 225 с.
92. Курсанов А.Л. Взаимосвязь физиологических процессов в растении. // В кн. ХХ Тимирязевские чтения. М.: Изд.АН СССР, 1960. 44 с.
93. Лазурський О.В. Гній і мінеральні добрива в польових сівозмінах. К.: Урожай, 1972. 219с.
94. Лебедєв С.І. Фізіологія рослин. К.: Урожай, 1967. 384с.
95. Линев.А.Ф. Показатель устойчивости сортов пшеницы к полеганию. // Селекция и семеноводство. 1977. - №2. С. 21-22.
96. Лысак С.А. Возделывание проса в зоне деятельности Весело-Подолянской опытно-селекционной станции. // В кн.: Просо и гречиха. / Под.ред А.И. Тараринцева. Орел, 1967. С. 289-307.
97. Лысов В.Н. Просо. Л.: Колос, 1968. 224с.
98. Мазур Г.А., Медвідь Г.К., Сімачинський В.М. Підвищення родючості кислих ґрунтів. К.: Урожай, 1984. 176с.
99. Мережко О.І., Величко І.М. Таємниці зеленої фабрики. К.: Наукова думка, 1990. - 104 с.
100. Мерзликин В.С. К вопросу об оптимальных площадях питания твердой яровой пшеницы Харьковская 46 в семеноводческих посевах // В кн: Нормы высева, способы посева и площади питания сельскохозяйственных культур. М.: Колос, 1970. С. 89-92.
101. Методика биоэнергетической оценки технологий производства сельскохозяйственных культур. Вып.2. М.: Колос, 1971. 239 с.
102. Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. М., 1985. Вып. 3. 184 с.
103. Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур. К.: 2000. 100 с.
104. Минеев В.Г. Экологические проблемы агрохимии. М.: Изд-во МГУ, 1988. 286 с.
105. Мосолов И.В., Волейдт Л.П. Обмен веществ и продуктивность яровой пшеницы в зависимости от условий питания. В кн. Физиологическое обоснование системы питания растений / Отв. Ред. З.И. Журбицкий. М.: Наука, 1964. с. 59-65.
106. Мосолов И.В., Волейдт Л.П. Физиологические основы применения минеральных удобрений. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Колос, 1979. 255с.
107. Найдин П.Г. Удобрение зерновых и зернобобовых культур. М.: Сельхозиздат, 1963. 263 с.
108. Недвига Н.В. Содержание фосфатов и превращение фосфорных удобрений в почвах Уманского агропромышленного района: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. К., 1971. 27с.
109. Никитин В.В., Шаповалов Н.К., Нурадинов М.Д. Дозы удобрений и урожай // Сахарная свекла. 1997. - №12. С. 10-11. 164
110. Ничипорович А.А. и др. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 208с.
111. Ничипорович А.А. О путях повышения продуктивности фотосинтеза растений в посевах.// Фотосинтез и вопросы продуктивности растений. М.: изд-во АН СССР, 1963. с. 5 36.
112. Ничипорович А.А. Световое и углеродное питание растений (фотосинтез). - Изд-во АН СССР. 286с.
113. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев // X Темерязивские чтения. М.: изд. АН СССР, 1961. 94 с.
114. Ничипорович А.А. Фотосинтез и урожай. М.: Знание, - 1966. 48с.
115. Носко Б.С. Минеральные удобрения в системе факторов антропогенной эволюции черноземов // Агрохимия. 1996. - №12. С. 108-116.
116. Носко Б.С. Регулирование фосфатного режима основных типов почв УССР // Агрохимия. 1983. - №10. С. 32-40.
117. Носко Б.С. Фосфатний режим грунту і ефективність добрив. К.: Урожай, 1990. 224 с.
118. Оголенко Н.А., Козак И.Ф., Тарнопольськая И.К. Способы снижения содержания нитратов в растениеводческой продукции. К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР, 1991. 36 с.
119. Опарин А.И. Ферментная система как основа физиологических признаков у растений. Известия АН СССР, серия биология. 1937. - №6. С. 243-257.
120. Оптимізація азотного живлення рослин при інтенсивних технологіях / Б.С. Носко, А.Я. Бука, К.П. Юрко та ін.; За ред. Б.С. Носка, А.Я. Буки. К.: Урожай, 1992. 136 с.
121. Основи інтегрованого застосування добрив / Г.М. Господаренко. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2002. 344 с.
122. Петербургский А.В. Корневое питание растений. М.: Россельхозиздат, 1964. 254 с.
123. Петербургский А.В., Кузнецов А.В. О доступности растениям калия почвенных минералов // Известия ТСХА. 1972. Вып. 6. С. 97-104.
124. Петербургский А.В., Никитишен В.И. и др. Азотное питание растений и баланс азота при систематическом внесении удобрений на серой лесной почве // Агрохимия. 1976. - №6. С.3-9.
125. Пикуш Г.Р., Гринченко А.Л., Пыхтин И.Н. Как предупредить полегание хлебов. К.: Урожай, 1988. 200 с.
126. Пономарева А.Т., Бекетов Ш. Влияние удобрений на урожай и качество зерна проса в Актюбинской области // Химия в сельском хозяйстве. 1975. - №4. С. 15-17.
127. Практикум по физиологии растений / Н.Н. Третьяков, Т.В.