Особливості правового регулювання робочого часу в умовах ринкової економіки

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 349.22

Особливості правового регулювання робочого часу в умовах ринкової економіки

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Івчук Юлія Юріївна,
кандидат юридичних наук, доцент

Луганськ – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...…3
ВСТУП……………….………………………........………….……….…..........4

РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ РОБОЧОГО ЧАСУ В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА………….11
1.1. Поняття, сутність і значення робочого часу на сучасному етапі розвитку трудових правовідносин…………………………………………...11
1.2. Порівняльно-правова характеристика видів робочого часу…………...25
1.3. Теоретичні засади визначення режиму робочого часу…………….......35
1.4. Методи правого регулювання робочого часу…………………..………45
1.5. Нормативно-правове регулювання робочого часу: вітчизняний та зарубіжний досвід………………………………………………………….….55
Висновки до розділу 1…………………………………………..…………..72

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ……….77
2.1. Специфіка правового регулювання робочого часу науково-педагогічних працівників…………………………………………………….77
2.2. Особливості правового регулювання робочого часу працівників медичної сфери………………………………………………………………..93
2.3. Сутність правового регулювання робочого часу державних службовців…...………….…………………………………………………...109
2.4. Особливості правового регулювання робочого часу працівників у сфері сільськогосподарського виробництва……………………………….121
2.5. Особливості правового регулювання робочого часу працівників правоохоронних органів…………………………………………………….139
Висновки до розділу 2………………………………………………….….147
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...160

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

КЗпП України – Кодекс законів про працю України
МОП – Міжнародна організація праці
ЄС – Європейський Союз
ВНЗ – вищий навчальний заклад
МОН України – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
РНК СРСР – Рада народних комісарів СРСР
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України
МВС – Міністерство внутрішніх вправ України
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України

ВСТУП
Актуальність теми. Конституція України проголошує, що кожен має право на працю, визначає можливість кожної людини заробляти на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку погоджується, а також гарантує працівникам установлену законом максимальну тривалість робочого часу. Особливості правового регулювання робочого часу працівників деталізуються в нормах чинного Кодексу законів про працю України та інших нормативних актах. Водночас, необхідно враховувати те, що КЗпП України був прийнятий ще в умовах командно-адміністративної системи управління, а тому врегулювання на законодавчому рівні тривалості робочого часу різних категорій працівників виходило, перш за все, з досягнутого рівня розвитку продуктивних сил суспільства на цьому етапі його розвитку. Така ситуація почала змінюватись з моменту проголошення України як незалежної держави, а також з подальшим розвитком ринкових відносин.
У сучасних ринкових умовах належне правове регулювання праці вимагає всебічного врахування тих нових форм робочого часу, з якими стикаються працівники під час виконання своєї трудової функції. Зазначене, насамперед, стосується правового регулювання праці окремих категорій працівників, зокрема науково-педагогічних, медичної сфери, державних службовців, у сфері сільськогосподарського виробництва, правоохоронних органів та ін. Ці категорії працівників зазнають труднощів при реалізації своїх можливостей у царині праці, незважаючи навіть на передбачені законодавчими актами спеціальні правові гарантії реалізації їх конституційного права на працю.
Трудова діяльність вищезазначених категорій працівників завжди була під впливом економічних, соціальних, демографічних та правових проблем і потребувала додаткового дослідження. У радянський період питання правового регулювання робочого часу працівників у науці трудового права знайшли свої відображення в працях Л.Я. Гінцбурга, К.П. Горшеніна, В.П. Дуюн, Д.О. Карпенка, І.Я. Кисельова, Ю.М. Коршунова, Є.О. Монастирського, А.Є. Пашерстника, А.І. Шебанової та ін.
Після здобуття Україною незалежності проблемами вдосконалення правового регулювання трудових відносин на етапі переходу до ринкової економіки займались В.М. Венедиктова, В.В. Жернаков, І.В. Зуб, Л.П. Гаращенко, Г.С. Гончарова, М.І. Гордієнко, О.В. Лавріненко, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко, Б.Г. Розовський, Н.М. Хуторян, О.М. Ярошенко та ін. Разом з тим, ураховуючи процес інтеграції України у світову економічну систему, а також те, що національне трудове законодавство знаходиться на новому етапі свого розвитку та орієнтується на ринок праці, виникає необхідність дослідження особливостей правового регулювання робочого часу в умовах ринкової економіки з урахуванням прогресивного досвіду та новітніх підходів країн світу щодо правового регулювання тривалості робочого часу. Все вищезазначене свідчить про актуальність та своєчасність дослідження обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити нові підходи до особливостей правового регулювання робочого часу у сучасних умовах ринкової економіки, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
Відповідно до поставленої мети, в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
– сформулювати поняття «робочий час», визначити його сутність і значення на сучасному етапі розвитку трудових правовідносин;
– встановити види робочого часу, провести їх порівняльно-правову характеристику;
– розкрити теоретичні засади визначення режиму робочого часу;
– визначити особливості реалізації методів правового регулювання робочого часу;
– визначити особливості правового регулювання робочого часу державних службовців, працівників правоохоронних органів, науково-педагогічних працівників, працівників медичної сфери та сільськогосподарських працівників;
– розробити науково-обґрунтовані пропозиції та внести практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства про працю України та практики його застосування з питань регулювання робочого часу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією працюючими свого права на працю.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють робочий час в умовах ринкової економіки.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. При написанні роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні юридичні методи дослідження. За допомогою логіко-семантичного поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.1). Системно-структурний застосовано під час визначення місця правових норм робочого часу в системі службово-трудової діяльності державних службовців (підрозділ 2.3), працівників органів внутрішніх справ (підрозділ 2.5). Документальний аналіз став основою для визначення недоліків правового регулювання робочого часу науково-педагогічних працівників (підрозділ 2.1), працівників медичної сфери (підрозділ 2.2), працівників у сфері сільськогосподарського виробництва (підрозділ 2.4). Формально-юридичний метод надав змогу обґрунтувати необхідність створення нових правових норм і приписів, подальшого їх удосконалення щодо регулювання робочого часу зазначених категорій працівників.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана наукова робота є одним із перших у вітчизняній науці трудового права окремим комплексним дослідженням проблемних питань регулювання робочого часу працівників в умовах ринкової економіки, у якому розкрито правову природу та сутність робочого часу і розроблено пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату та законодавства у зазначеній сфері.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
Уперше:
– внесена пропозиція ст. 46 Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 р., №4050-VI доповнити ч. 7 такого змісту: «У випадку, якщо державний службовець працює на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, оплата праці може проводитись як за повний робочий день за умови, що державний службовець виконує свої посадові обов’язки, передбачені трудовим договором, сумлінно та в повному обсязі»;
– зроблено висновок, що проект Трудового кодексу України, регламентуючи роботу вахтовим методом, не містить поняття «вахта». З метою усунення зазначеного недоліку, у ч. 3 ст. 255 Проекту необхідно закріпити визначення, що «вахта – загальний період, що включає час виконання робіт на об’єкті та час міжзмінного відпочинку»;
– запропоновано викласти ч. 3 ст. 255 проекту Трудового кодексу України в наступній редакції: «Дні перебування в дорозі від місця постійного проживання до роботи та у зворотному напрямку включаються до робочого часу й не відносяться до часу міжвахтового відпочинку»;
– надано авторське визначення поняття «робочий час працівника медичної сфери» як діяльність працівника відповідного закладу охорони здоров’я, яка спрямована на надання медичної допомоги або послуг медичного характеру, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку медичного закладу та умов трудового договору. До робочого часу такого працівника зараховується час, необхідний для переодягання як до початку, так і після закінчення робочого дня (зміни) працівника;
– внесена пропозиція викласти ч. 1 ст. 133 проекту ТК України в такій редакції: «Працівник, зайнятий неповний робочий час – працююча за наймом особа, тривалість робочого часу якої менше нормальної тривалості робочого часу аналогічних працівників. Неповний робочий час може встановлюватися за згодою сторін трудового договору або колективним договором», а також доповнити зазначеним визначенням ч. 1 ст. 56 КЗпП України.
Удосконалено:
– положення про необхідність установлення скороченої тривалості робочого часу науково-педагогічним працівникам. З цією метою внесена пропозиція ч. 1 ст. 51 КЗпП України доповнити пунктом 3 наступного змісту: «Для працівників, які згідно з законодавством визначаються як науково-педагогічні – не більш як 36 годин на тиждень»;
– положення щодо регулювання питань перерви для відпочинку й харчування працівників. Вноситься пропозиція про необхідність викладення ч. 3 ст. 156 проекту Трудового кодексу України у такій редакції: «Працівник використовує час перерви для відпочинку та харчування на власний розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи».
Дістали подальшого розвитку:
– порівняльні дослідження національного трудового законодавства з нормами Конвенції МОП № 175 «Про роботу на умовах неповного робочого часу» та нормами Рекомендації МОП № 82, на підставі чого зроблено висновок про необхідність закріплення у ст. 56 КЗпП України обов’язку роботодавця проінформувати у письмовій формі працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу про особливості їх найму;
– обґрунтування положень про те, що в умовах ринкових відносин перевага у регулюванні робочого часу працівників повинна надаватися саме децентралізованому (локальному) методу, однак з одночасним закріпленням у централізованому порядку граничних норм робочого часу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертаційному дослідженні положення та висновки у своїй сукупності можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – для подальшого дослідження теоретичних та практичних проблем щодо регулювання робочого часу працівників в умовах ринкової економіки;
б) у правотворчості – суб’єктом законодавчої ініціативи в процесі роботи з удосконалення нормативно-правових актів, присвячених правовому регулюванню робочого часу, а також при розробці проекту Трудового кодексу України. Запропоновані рекомендації можуть бути використані при укладанні Генеральних угод, а також для вдосконалення практики локального регулювання трудових відносин на підприємствах;
в) у правозастосуванні – при використанні наданих конкретних пропозицій з питань регулювання робочого часу в практичній роботі органів державної виконавчої влади та інших суб’єктів;
г) у навчальному процесі – при підготовці відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, викладанні навчальної дисципліни «Трудове право», а також у науково-дослідницькій роботі студентів і слухачів юридичних вузів і факультетів.
Апробація результатів дослідження. Обговорення результатів проведеного наукового дослідження здійснювалося на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на таких науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 2011 р.); «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 2011 р.), «Пріоритетні напрями розвитку законодавства України» (м. Запоріжжя, 2011 р.).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли своє відбиття в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 2 тезах доповідей і повідомлень на зазначених конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у визначенні особливостей правового регулювання робочого часу в умовах ринкової економіки, вдосконаленні понятійного апарату і формулюванні науково-практичних рекомендацій, які мають бути покладені в основу якісного перетворення механізму правового регулювання зазначених питань в Україні.
1. В умовах ринкових відносин перевага у регулюванні робочого часу працівників повинна надаватися децентралізованому (локальному) методу з одночасним закріпленням у централізованому порядку граничних норм робочого часу.
2. На підставі аналізу нормативно-правового регулювання робочого часу в європейських країнах зроблено висновок, що каталізатором удосконалення законодавчої бази у досліджуваній сфері є:
1) розвиток ринкових відносин;
2) соціальний діалог між роботодавцями та працівниками;
3) динамічний розвиток права Європейського Союзу.
Економічна стабільність країни обов’язково призводить до поліпшення як загального добробуту її громадян, так і до надання широкого кола соціальних пільг, зокрема й загального зниження тривалості робочого часу. Оскільки сучасні європейські держави міцно пов’язані між собою торговими, геополітичними, фінансовими на іншими чинниками, майже в усіх них установлена однакова тривалість робочого часу працівників.
3. Обґрунтовано доцільність централізованого законодавчого закріплення визначення робочого часу, оскільки він виступає найбільш дієвим юридичним засобом охорони праці та найважливішою гарантією реалізації конституційного права на працю в будь-якій сфері застосування найманої праці.
4. Внесено пропозицію щодо усунення недоліків та невідповідностей норм проекту ТК України з нормами чинного КЗпП України відносно можливості працівникам під час обідньої перерви відлучатись з місця роботи. З цією метою запропоновано ч. 3 ст. 156 Проекту викласти у такій редакції:
«Працівник використовує час перерви для відпочинку і харчування на власний розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи».
5. У проекті Трудового кодексу України недостатньо врегульованим залишається питання щодо робочого часу працівників вахтовим методом. Проект регламентує роботу вахтовим методом, але не містить чіткого закріплення поняття «вахта». З метою усунення зазначеного недоліку запропоновано ч. 3 ст. 255 Проекту розпочати з визначення, що «вахта – загальний період, який включає час виконання робіт на об’єкті та час міжзмінного відпочинку».
6. Час перебування працівника в дорозі не можна розцінювати як період часу, який відноситься до часу міжвахтового відпочинку, а тому обґрунтована необхідність викласти ч. 3 ст. 255 проекту ТК України в наступній редакції:
«Дні перебування в дорозі від місця постійного проживання до роботи та у зворотному напрямку включаються до робочого часу й не відносяться до часу міжвахтового відпочинку».
7. Внесено пропозицію викласти ч. 1 ст. 133 проекту Трудового кодексу України в наступній редакції: «Працівник, зайнятий неповний робочий час – працююча за наймом особа, тривалість робочого часу якої менша нормальної тривалості робочого часу аналогічних працівників. Неповний робочий час може встановлюватися за згодою сторін трудового договору або колективним договором», а також доповнити ч. 1 ст. 56 КЗпП України зазначеним визначенням.
8. Зроблено висновок, що ст. 56 КЗпП України не відповідає п. 5 Рекомендації МОП №182, так як не містить вимоги роботодавців проінформувати у письмовій формі працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу про особливості їх найму. У зв’язку з цим запропоновано закріпити відповідний обов’язок роботодавця в національному трудовому законодавстві України.
9. Внесена пропозиція закріпити у ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» зазначений термін наступного змісту:
«Робочий час працівника медичної сфери –це діяльність працівника відповідного закладу охорони здоров’я, яка спрямована на надання медичної допомоги або послуг медичного характеру, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку медичного закладу і умов трудового договору. До робочого часу такого працівника зараховується час, необхідний для переодягання як до початку, так і після закінчення робочого дня (зміни) працівника».
Під ненормованим робочим днем для працівників медичної сфери доцільно розуміти режим роботи, обумовлений займаною посадою, відповідно до якої адміністрація медичного закладу встановлює робочий час для такого працівника з відповідною заробітною платою, враховуючи особливий характер праці.
Не можна вважати понаднормовою таку роботу, як надання медичної допомоги хворому на вулиці. У даному випадку лікар виконує свій професійний обов’язок, що знаходиться за межами його трудової функції. Не є надурочною також робота з виконання обов’язків тимчасово відсутніх у даній установі інших лікарів (з підстав хвороби, відрядження, відпустки).
10. Обґрунтована доцільність упровадження для державних службовців можливості виконання службових обов’язків на умовах неповного робочого дня або тижня. Адже специфіка праці державних службовців полягає не у виготовленні об’єктів матеріального світу, а спрямована на отримання інтелектуальних результатів від їх діяльності, наприклад, адміністративно-управлінського або наукового характеру, а тому навіть за умов неповного робочого часу або робочого тижня зазначена категорія працівників може не тільки успішно виконувати свої трудові обов’язки, а й отримувати при цьому повну заробітну плату.
Внесено пропозицію ст. 46 Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 р., № 4050-VI доповнити ч. 7 і закріпити її в наступній редакції: «У випадку, якщо державний службовець працює на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, оплата праці може провадитись як за повний робочий день за умови, що державний службовець виконує свої посадові обов’язки, передбачені трудовим договором сумлінно та в повному обсязі».
11. З урахуванням особливостей праці науково-педагогічних працівників зроблено висновок про необхідність запровадження таких режимів праці, які б сприяли збереженню наукового потенціалу та підвищенню ефективності наукових досліджень, а саме: гнучкого режиму робочого часу, індивідуалізованих режимів праці, які допускаються у законодавстві європейських країн (Бельгії, Фінляндії, Німеччини). Можливість їх установлення має визначатись статутом, колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку наукової установи.
Внесено пропозицію доповнити перелік категорій працівників, для яких згідно із нормами чинної ст. 51 КЗпП України встановлюється скорочена тривалість робочого часу, науково-педагогічними працівниками. З цією метою необхідно ч. 1 указаної статті доповнити п. 3 і викласти його в наступній редакції:
«для працівників, які згідно з законодавством визначаються як науково-педагогічні працівники – не більш як 36 годин на тиждень».
12. Обґрунтовується доцільність прийняття Аграрного кодексу України. Такий Кодекс повинен вирішити наступні завдання у сфері праці працівників сільського господарства:
– визначити правовий статус громадянина в аграрних відносинах, зокрема, як працівника сільського господарства, члена сільськогосподарського підприємства (товариства, кооперативу), учасника чи засновника сільськогосподарського підприємства;
– закріпити права та обов’язки, гарантії працівників у сфері сільськогосподарського виробництва;
– закріпити тривалість робочого часу цієї категорії працівників з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва (сезонність,робота з отруйними речовинами тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Процевский А.И. Гуманизм норм советского трудового права / А.И. Процевский. – Харьков : Висш. шк., 1982. – 152 с.
2. Венедиктова В.М. Правове регулювання неповного робочого часу в умовах ринкової економіки: наук.-практ. посібн. / В.М. Венедиктова. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. – 36 с.
3. Спиркин А.Г. Основы философии / А.Г. Спиркин. – М. : Политиздат, 1988. – 592 с.
4. Ядранський Д.М. Робочий час: соціологічний вимір /Д.М. Ядранський // Соціальні технології: міжвуз. зб. наук. праць. – Вип. 42. – Київ – Одеса-Запоріжжя, 2009. – С. 244 – 252.
5. Карелова Г.Н. Социально-экономические проблемы повышения эффективности использования трудовых ресурсов / Г.Н. Карелова // Сб. статей. – Свердловск : Изд-во УНЦ АН СССР, 1978. – 139 с.
6. Ядов В.А. Социология труда: теорет.-прикладн. толк. словарь / В.А. Ядов. – СПб. : Наука, 2006. – 426 с.
7. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.C. Стичинський, I.B. Зуб, В.Г. Ротань. – К. : A.C.К., 2000. – 1072 с.
8. Советское трудовое законодательство: учебн. пособ. / [Дульская Н.Н., Кучма Н.И., Медведева Г.С., Островский Л.Я. и др.]; под ред. А.В. Ярхо. – М. : Юрид. лит., 1987. – 432 c.
9. Процевский А.И. Рабочее время и рабочий день по советскому трудовому праву / А.И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1963. – 238 с.
10. Гинцбург Л.Я. Проблемы рабочего времени в СССР / Л.Я. Гинцбург. – М. : Юрид. лит., 1968. – 184 с.
11. Гинцбург Л.Я. Регулирование рабочего времени в СССР / Л.Я. Гинцбург. – М. : Наука, 1966. – 302 с.
12. Гордієнко М.І. Особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників ОВС України: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / М.І. Гордієнко. – Х., 2004. – 19 с.
13. Пашерстник А.Е. Регулирование рабочего времени в свете последних законодательных актов // А.Е. Пашерстник // Сов. гос-во и право. – 1941. – № 2. – С. 52 – 57.
14. Советское трудовое право: учебн. / под ред. А.С. Пайкова, О.В. Смирнова. – М. : Юрид. лит., 1982. – 512 с.
15. Барабаш Г.О. Особливості правового регулювання робочого часу суддів / Г.О. Барабаш // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 37 – 41.
16. Дуюн В.П. Рабочее время и время отдыха / В.П. Дуюн. – Мн. : Беларусь, 1985. – 81 с.
17. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: підручн. / Ю.П. Дмитренко. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 624 с.
18. Советское трудовое право: учебн. / Н.Г. Александров, Г.В. Муцинов, А.А. Абрамова, А.Д. Зайкин ; под ред. Н.Г. Александрова. – М. : Юрид. лит., 1972. – 567 с.
19. Советское трудовое право: учеб. [изд. 3-е, дополн. и переработ.] / под ред. В.С. Андреева. – М. : Высш. шк., 1976. – 415 с.
20. Маврин С.П. Трудовое право России / С.П. Маврин, Е.Б. Хохлов. – М. : Норма, 2007. – 656 с.
21. Костюченко О.Є. Використання принципу «єдності та диференціації» у регулюванні робочого часу лікарів / О.Є. Костюченко // Право і суспільство. – 2010. – № 3. – С. 65 – 69.
22. Проект Трудового кодексу України № 1108 (текст до другого читання), затв. пост. Верхов. Ради від 02.10.2008 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30947.
23. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., № 322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – № 50 (Додаток). – Ст. 375.
24. Лавріненко О.В. Робочий час, його склад та види у контексті аналізу положень проекту нового Трудового кодексу України / О.В. Лавріненко // Екон., фінанси, право. – 2010. – № 1. – С. 35 – 39.
25. Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: пост. КМ УКраїни від 30 листопада 2011 р. № 1232 // Офіц. вісник України. – 2011. – № 94. – Ст. 3426.
26. Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів: наказ Мінтрансу України від 07.06.2010 р. № 340 // Офіц. вісник України. – 2010. – № 73. – Ст. 2610.
27. Шурупова К.В. Правове регулювання робочого часу на підприємствах державного і приватного секторів економіки України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / К.В. Шурупова. – Луганськ, 2010. – 22 с.
28. Киселев И.Я. Новый облик трудового права стран Запада / И.Я. Киселев. – М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-синтез», 2003. – 160 с.
29. Розовський Б.Г. Проблеми правового регулювання робочого часу і часу відпочинку у складних економічних умовах / Б.Г. Розовський // Актуал. проблеми права: теорія і практика: зб. наук. праць. – Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – 2008. – № 11. – С. 21 – 26.
30. Венедиктова В.М. Правове регулювання відхилень від нормальної тривалості робочого часу: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.М. Венедиктова. – Х., 1999. – 152 с.
31. Стрепко В.Л. Щодо визначення ризиків допомог за правом соціального забезпечення / В.Л. Стрепко // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. юридична. – 2004. – Вип. 40. – С. 307 – 312.
32. Козак З. Поєднання договірного та нормативного правового регулювання неповного робочого часу / З. Козак // Вісн. Львів. ун-ту: Серія юридична. – 2000. – Вип. 35. – С. 335 – 340.
33. Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці: наказ М-ва праці та соц. політики України від 05.02.1998 р. № 18 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //www.zakon.rada.gov.ua.
34. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины / В.С. Венедиктов. – Харьков : Консум, 2006. – 304 с.
35. Трудовое право в вопросах и ответах / под ред. В.В. Жернакова. – Харьков : Одиссей, 2000. – 624 с.
36. Трудовое право России / отв. ред. Р.З. Лившиц и Ю.П. Орловский. – М. : Инфра-М-Норма, 1998. – 480 с.
37. Словарь по трудовому праву / отв. ред. Ю.П. Орловский. – М. : БЕК, 1998. – 600 с.
38. Трудовое правое / отв. ред. В.С. Бердычевский. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 512 с.
39. Трудове право України : академ. курс : підруч. / [А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана та ін.]; за заг. ред. Н.М. Хуторян. – К. : Вид-во А.С.К., 2004. – 608 с.
40. Лавріненко О.В. Робочий час, його склад та види (у контексті аналізу положень проекту нового Трудового кодексу України) / О.В. Лавріненко // Екон. Фінанси. Право. – 2010. – № 1. – С. 35 – 39.
41. Новий тлумачний словник української мови : у 4 т.: 42000 слів: сер. «Нові словники» / укл. : В.Я. Яременко, О.М. Сліпушко. – К. : Аконіт, 2000. – Т. 3: ОБЕ-РОБ. – 2000. – 927 с.
42. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / под ред. Н.Ю. Шведовой; АН СССР, Ин-т русского яз. – М. : Рус. яз., 1989. – 924 с.
43. Самощенко И.С. Охрана режима законности Советским государством. (Правоохранительная деятельность Советского государства – метод обеспечения социалистической законности) / И.С. Самощенко. – М. : Госюриздат, 1960. – 199 с.
44. Матузов Н.И., Малько А.В. Правовые режимы: вопросы теории и практики / Н.И. Матузов, А.В. Малько // Правоведение. – 1996. – № 1. – C. 16 – 29.
45. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1989. – 288 с.
46. Прилипко С.М. Трудове право України : підручн. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х. : ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
47. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Xарьков : Одиссей, 2000. – 512 с.
48. Гусов К.Н. Трудовое право России : учеб. / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – М. : Проспект, 2003. – 496 с.
49. Основи трудового права України: курс лекцій [3-тє вид., виправл. і доп.] / за ред. П.Д. Пилипенка. – Львів : «Магнолія плюс», 2004. – 238 с.
50. Трудове право України: акад. курс: підруч. / [П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, 3.Я. Козак та ін.]; за ред. П.Д. Пилипенка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: «Ін Юре», 2006. – 544 с.
51. Щербина В.І. Курс лекцій з трудового права України : навч. посібн. / В.І. Щербина. – Дніпропетровськ : ДфУАДУ, 2001. – 435 с.
52. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 г. № 197-Ф3 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.consultant.ru/popular/tkrf/.
53. Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня: Указ Президента України від 26 квітня 1995 р. № 334/95 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.zakon.rada.gov.ua
54. Трудове право України : підручн. / за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К. : Знання. – 2000. – 586 с.
55. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 4-е вид., допов. та переробл. – К. : Вид-во А.С.К., 2003. – 1024 с.
56. Прокопенко В.I. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – X. : Фірма «Консум», 1998. – 480 с.
57. Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці: наказ Мінпраці та соц. політики від 05.02.1998 р. № 18 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.zakon.rada.gov.ua.
58. Колективний договір Черновецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на 2009-2011 роки. – Чернівці, 2009 р. – 38 с.
59. Относительно ориентировочного перечня должностей работников с ненормируемым рабочим днём системы Министерства образования Украины, который может предоставляться дополнительный отпуск: письмо от 11.03.1998 г. № 1/9-96 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS164.html.
60. Магницкая Е.В. Трудовое право : учебн. [2-е изд.] / Е.В. Магницкая, Е.Н. Евстигнеев. – СПб. : Питер, 2008. – 208 с.
61. Бердычевский В.С. Трудовое право: учебн. пособ. / В.С. Бердычевский, Д.Р. Акопов, Г.В. Сулейманова; отв. ред. В.С. Бердычевский. – Ростов Н/Д : Феникс, 2002. – 512 с.
62. Грузінова Л.П. Трудове право України: навч. посіб. / Л.П. Грузінова, В.Г. Короткін. – К. : МАУП, 2003. – Ч. 3. – 2003. – 104 с.
63. Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: наказ МНС України від 20.05.1999 р, № 147 // Офіц. вісник України. – 1999. – № 40. – Ст. 86.
64. Большой Энциклопедический словарь // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://slovari.299.ru/word.php?id=15764&sl=oj.
65. Шебанова А.І. Трудове право і його значення в російській правовій системі / А.І. Шебанова. – Актуал. проблеми права: теорія і практика: зб. наук. статей. – Луганськ, 2005. – С. 15 – 16.
66. Иванкина. Т.В. Проблемы регулирования рабочего времени / Т.В. Иванкина // Правоведение. – 1997. – № 2. – С. 49 – 57.
67. Пашерстник А.Е. О сфере действия и принципах советского трудового права / А.Е. Пашерстник // Сов. гос-во и право. – 1957. – № 10. – С. 92 – 103.
68. Про укладення галузевих угод на 2011-2013 роки: наказ Мінагрополітики України від 15.12.2010 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1021.6854.0.
69. Мамедов Ф.С. Правовое регулирование времени отдыха рабочих и служащих в СССР: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Ф.С. Мамедов. – М., 1967. – 23 с.
70. Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР / Л.А. Муксинова. – М. : Юрид. лит., 1969. – 216 с.
71. Островский Л.Я. Рабочее время по советскому трудовому законодательству / Л.Я. Островский. – Минск : Изд-во АН БССР, 1963. – 157 с.
72. Праця в Україні: необхідність якісних змін для суспільної ефективності та гідного життя: Національна профспілкова доповідь Президенту України В.Ф. Януковичу // Акад. праці і соц. відносин. – Березень, 2010. – 82 с.
73. Гнетова Л.В. Эволюция советского законодательства, регламентирующего рабочее время и время отдыха: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Л.В. Гнетова.– Владимир, 2008. – 22 c.
74. Козлов B.C. Правовое регулирование рабочего времени в России и зарубежных странах: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.С. Козлов. – М., 2007. – 27 с.
75. Auvergnon Ph. Work-Time Reduction in France: the Role of Collective Bargaining in Implementing the Law // The International Journal of Comparative Labour Law and Industrial Relations. – Vol. 16. – Issue 3. 2000. – P. 201 – 216.
76. Valticos N., von Potobsky G. International labour law (2nd ed.). – Kluwer Law International, 1995. – P. 159.
77. Пархоменко Л. Міжнародно-правове регулювання робочого часу і часу відпочинку / Л. Пархоменко // Праця і зарплата. – 2002. – № 28. – С. 32 – 36.
78. Трудове право України / [Ботлаб В.В., Біда К.М., Сімутина Я.М., Вітик І.Р., Мельник В.П. та ін.]; під ред. В.Л. Костюка. – К. : Вид-во «Промінь», 2010. – 280 с.
79. Киселев И.Я. Сравнительное и международное право: учебн. / И.Я. Киселев. – М. : Дело. 1999. – 728 с.
80. Government Offices of Sweden. Working Hours Act (1982:673) [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //http://www.sweden.gov.se/?setEnableCookies=true.
81. Закон про робочий час // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //http://www.av.se/languages/ukrainian/Working_Hours.
82. Кодифікація трудового законодавства України: моногр. / Хуторян Н.М., Лаврів О.Я,, Вишновецька С.В. та ін.; за ред. Н.М. Хуторян, М.І. Іншина, С.М. Прилипка, О.М. Ярошенка. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 432 с.
83. Лютов Н. Рабочее время и время отдыха: международно-правовое регулирование / Н. Лютов // Кадровик. – Труд. право для кадровика, 2010. – № 12. – С. 12 – 19.
84. Конвенція про обмеження тривалості робочого часу на промислових підприємствах до 8 годин на день та 48 годин на тиждень № 1 // Конвенції та рекомендації, ухв. МОП. – Женева : МБП, 1999. – Т. 1: 1919-1964. – С. 19 – 25.
85. Статус Конвенции № 1 Международной Организации Труда «Об ограничении рабочего времени на промышленных предприятиях до восьми часов на день и сорока восьми часов на неделю» // [Электрон. ресурс] – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_395.
86. Конвенція про регулювання робочого часу в торгівлі та установах № 30 // Конвенції та рекомендації, ухв. МОП. – Женева : МБП, 1999. – Т. 1: 1919-1964. – С. 136 – 140.
87. Список ратификаций Конвенции № 30 Международной организации труда «О регламенте рабочего времени в торговле и в учреждениях» // [Электрон. ресурс] – Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_381.
88. Hours of work. From fixed to flexible? General Survey of the reports concerning the Hours of Work (Industry) Convention, 1919 (N 1), and the Hours of Work (Commerce and Offices) Convention, 1930 (N 30). – ILO, Geneva, 2005. – Р. 38 – 49.
89. Конвенція про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень № 47 // Конвенції та рекомендації, ухв. МОП. – Женева: МБП, 1999. – Т. 1: 1919-1964. – С. 230 – 241.
90. Список ратификаций Конвенции № 47 Международной организации труда «О сокращении рабочего времени до сорока часов в неделю» // [Электрон. ресурс] – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_349.
91. О сокращении продолжительности рабочего времени: Рекомендация № 116 МОТ (принята в г. Женеве 26.06.1962 г. на 46-ой сессии Генеральной конференции МОТ) // Конвенции и рекомендации, принятые Междунар. конф. труда. – Т. II. – Женева : МБТ, 1991. – С. 1338 – 1343.
92. О работе на условиях неполного рабочего времени: Конвенция № 175 МОТ (принята в г. Женеве 24.06.1994 г. на 81-ой сессии Генеральной конференции МОТ) // СПС «КонсультантПлюс». – М., 1995. – С. 112 – 127.
93. Список ратификаций Конвенции № 175 Международной организации труда «О работе на условиях неполного рабочего времени» // [Электрон. ресурс] – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_446.
94. О работе на условиях неполного рабочего времени: Рекомендация № 182 МОТ (принята в г. Женеве 24.06.1994 г. на 81-ой сессии Генеральной конференции МОТ) // СПС «КонсультантПлюс». – М., 1995. – С. 154 – 171.
95. Конвенція про нічну працю № 171 // Конвенції та рекомендації, ухв. МОП. – Женева: МБП, 1999. – Т. 2: 1965-1999. – С. 1408 – 1412.
96. Список ратификаций Конвенции № 171 Международной организации труда «О ночном труде» // [Электрон. ресурс] – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=993_441.
97. О продолжительности рабочего времени и периодах отдыха на дорожном транспорте: Конвенция № 153 МОТ (принята в г. Женеве 27.06.1979 на 65-ой сессии Генеральной конференции МОТ) // Конвенции и рекомендации, прин. Междунар. конф. труда. 1957 – 1990. Т. II. – Женева : МБТ, 1991. – С. 1911 – 1916.
98. Список ратификаций Конвенции № 153 Международной организации труда «О продолжительности рабочего времени и периодах отдыха на дорожном транспорте» //[Электрон. ресурс] – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_424.
99. Про нічну працю підлітків у промисловості: Конвенція МОП вiд 10.07.1948 р., № 90 // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1956. – № 7. – Ст. 123.
100. Список ратификаций Конвенции № 90 Международной организации труда «Относительно ночного труда подростков в промышленности (пересмот. в 1948 г.)» // [Электрон. ресурс.] – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_374.
101. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр. : Послання Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур’єр. – 2000. – 23 лютого.
102. Про деякі аспекти організації робочого часу: Директива 2003/88/ЄС від 04.11.2003 р. // Official journal L 299. – Р. 9 – 20.
103. Трудове право ЄС: навч. посіб. / І. Борута, Г.І. Чанишева ; Представництво Європ. Коміс. в Україні. – К. : ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. – 91 с.
104. Про організацію робочого часу осіб, які здійснюють мобільну автотранспортну діяльність: Директива Європейського Парламенту та Ради від 11.03.2002 р. // Офіц. вісник Європейських Співтовариств. – 2002. – С. 35 – 39.
105. Про Рамкову Угоду про неповну зайнятість: Директива Ради 97/81/ЄС від 15.12.1997 р. // Офіц. вісник Європейських Співтовариств.- 1998. – С. 9 – 14.
106. Європейська соціальна хартія (переглянута) (ETS № 163) // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – № 51. – Ст. 2096.
107. Хартія основних прав Європейського Союзу вiд 07.12.2000 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a.
108. Акти європейського права із соціальних питань: зб. / за ред. В.М. Литвина ; упоряд. В.О. Зайчук. – К. : Парлам. вид-во, 2005. – 542 с.
109. Назаров Д.В. До питання проблем гармонізації законодавства України про працю молоді з нормами права Європейського Союзу / Д.В. Назаров // Наше право. – 2007. – № 2. – С. 85 – 89.
110. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка около 100 000 слов, терминов и фразеологических выражений / С.И. Ожегов. – М. : Оникс, 2011. – 1357 с.
111. Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р, № 504/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
112. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»): пост. КМ України від 03.11.1993 р., № 896 // Офіц. вісник України. – 2002. – № 16. – Ст. 860.
113. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України вiд 17.04.2002 р., № 347/2002 // Офіц. вісник України. – 2002. – № 16. – Ст. 860.
114. Кигель Р.Ю. Характер содержание и организация труда преподавателя / Р.Ю. Кигель, М.И. Дикая. – К. : Висш. шк., 1982. – 47 с.
115. Барабаш Г.О. Особливості правового регулювання праці науковців і його вдосконалення: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Г.О. Барабаш. – Х., 2005. – 19 с.
116. Шестаков А.В. Экономика и право / А.В. Шестаков. – Энцикл. словарь. – Дашков и Ко., 2000. – 568 с.
117. Кодекс наукової етики: проект / Всеукр. громад. організ. «Українська федерація вчених». – К, 2005. – 8 с.
118. Сучасні проблеми біоетики / [редкол: Ю.І. Кундієв та ін.]. – К. : Академперіодика. – 2009. – 278 с.
119. Про освіту: Закон України вiд 23.05.1991 р., № 1060-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
120. Про вищу освіту: Закон України вiд 17.01.2002 р., № 2984-III // Офіц. вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 327.
121. Про наукову та науково-технічну діяльність: Закон України від 13.12.1991 р., № 1977-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
122. Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: наказ Мін-ва освіти і науки України вiд 02.06.1993 р., № 161 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0173-93.
123. Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти: наказ М-ва освіти і науки України від 01.08.2001 р., № 563 // Офіц. вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 2123.
124. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти: наказ М-ва освіти і науки України // Офіц. вісник України. – 2004. – № 3. – Ст. 154.
125. Про Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України: наказ М-ва освіти і науки України від 20.12.1993 р., № 455 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0121-94.
126. Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій: наказ Мінпраці, Мінюста, Мінфіну України від 28.06.1993 р., № 43 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z007693?text=%ED%E0%F3%EA%EE%E2%F6.
127. Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів: наказ Міносвіти від 07.08.2002 р., № 450 // Офіц. вісник України. – 2002. – № 35. – Ст. 1655.
128. Клименко А. Дополнительная преподавательская работа: объем и условия выполнения / А. Клименко // Інформ. бюлет. – № 16 (281). – Донецьк, 2007. – С. 31 – 37.
129. Венедиктов В.С. Трудове право України: підручн. / В.С. Венедиктов. – К. : Істина, 2008. – 384 с.
130. Войленко Е.И. Трудовые права преподавателей высших и средних специальных заведений / Е.И. Войленко, В.Л. Гейхман, О.М. Крапивин. – М. : Юрид. лит., 1974. – 256 с.
131. Болотіна Н.Б. Трудове право України / Н.Б. Болотіна, Г.І. Чанишева. – К. : Знання, 2000. – 277 с.
132. Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти: наказ Міносвіти від 15.04.1993 р., № 102 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93.
133. Про загальну середню освіту: Закон України від 13.05.1999 р., № 651-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
134. Про позашкільну освіту: Закон України від 22.06.2000 р., № 1841-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 46. – Ст. 393.
135. Об установлении сокращённой продолжительности рабочего времени отдельным категориям педагогических работников и признании утратившими силу отдельных постановлений Министерства образования Республики Беларусь: пост. Мин-ва образования РБ от 05.09.2011 г., № 255 // Заработная плата. – № 11 (71). – 2011. – С. 37 – 45.
136. Смолярова М.Л. Особливості правового регулювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників / М.Л. Смолярова // Право та Державне Управління. – 2011. – № 1. – С. 27 – 30.
137. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / [укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко]. – К. : Аконіт, 2008. – Т. 3. – 864 с.
138. Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: пост. КМ України від 01.03.1999 р., № 309 // Офіц. вісник України. – 1999. – № 9. – Ст. 71.
139. Устинов О. Медичне право в Україні: проблеми становлення та розвитку / О. Устинов // Щотижневик АПТЕКА. – 2007. – № 590 (19). – С. 12 – 16.
140. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р., № 2801-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
141. Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я: наказ МОЗ України від 28.10.2002 р., № 385 // Офіц. вісник України. – 2002. – № 46. – Ст. 2116.
142. Новіков Д.О. Щодо співвідношення робочого часу та нормування праці медичних працівників / Д.О. Новіков. – С. 157 – 160.
143. Беденко О. Актуальність та перспективи медичного права в Україні / О. Беденко // Новости медицины и фармации. – 2007. – № 13(219). – С. 41 – 52.
144. Парпан Т.В. Істотні умови трудового договору. автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Т.В. Парпан. – К., 2005. – 19 с.
145. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
146. Сенюта І.Я. Медичний кодекс як основа в реформуванні охорони здоров’я України / І.Я. Сенюта, О.В. Люблинец // Укр. медичний часопис. – № 3(53). – V-VI 2006. – С. 14 – 19.
147. Міністерство охорони здоров’я // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://moz.gov.ua/ua/portal/galuzevaugoda_0.html.
148. Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: наказ МОЗ від 25.05.2006 р., № 319 // Офіц. вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1780.
149. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового права України: моногр. / О.М. Ярошенко. – X. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 456 с.
150. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: пост. КМ України від 21.02.2001 р., № 163 // Офіц. вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 352.
151. О продолжительности рабочего дня медицинских работников: пост. СНК СССР от 11.12.1940 г., № 2499 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v2499400-40.
152. Костюченко О.Є. Особливості правового регулювання праці лікарів: моногр. / О.Є. Костюченко. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 232 с.
153. Щукін О.С. Правовий статус медичних працівників за трудовим законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.С. Щукін. – О., 2005. – 19 с.
154. Про затвердження облікової форми № 039/о «Відомість обліку відвідувань в поліклініці (амбулаторії), диспансері, консультації, вдома»: наказ МОЗ України // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0047282-04.
155. Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку: наказ МОЗ України від 18.12.2000 р., № 204-о // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20001218_204-.html.
156. Про доведення Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні: вказівка МОЗ України від 28.05.1996 р., № 165 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.mediline.lviv.ua/html/iadae3e_iaeac3a_iic_ndnd.html.
157. Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці: Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN42212.html.
158. Венедиктова В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки / В. Венедиктова // Право України. – 1999. – № 7. – С. 105 – 131.
159. Антонов С.В. Особливості трудових відносин у закладі охорони здоров’я / С.В. Антонов // Управління закладом охорони здоров’я. – № 3. – 2008. – С. 42 – 51.
160. Артемьев Ф.А. Вопросы труда медицинского и фармацевтического персонала учреждений здравоохранения / Ф.А. Артемьев, А.И. Рогов. – М. : Медицини, 1969. – 91 с.
161. Костюченко О.Є. Специфіка робочого часу лікарів: встановлення режиму та облік / О.Є. Костюченко // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 180 – 187.
162. Трудове право України: підручн. / за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К. : Знання, КОО, 2001. – 564 с.
163. Кодекс законів про працю з постатейними матеріалами // Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 1997. – № 11-12. – 1040 с.
164. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій: пост. КМ України від 03.04.1993 р., № 245 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF.
165. Мукcинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР: моногр. / Л.А. Муксинова. – М. : Юрид. лит., 1969. – 216 c.
166. Островский Л.Я. Законодательство о рабочем времени времени отдыха и повышение эффективности общественного производства: монография / Л.Я. Островский. – М. : Наук, 1972. – 242 с.
167. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., № 3723-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
168. Про тривалість робочого дня для працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування: пост. КМ України від 10.12.1993 р., № 1010 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1010-93-%EF.
169. Война – войной, а обед по расписанию? (результаты опроса портала rabota.ua) // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://marketing.rabota.ua/post/2011/11/16/resultaty_issledovania_grafik_raboty.aspx?utm_source=emailing&utm_medium=email&utm_campaign=news_marketing.
170. Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації: пост. КМ України від 06.05.2001 р., № 439 // Офіц. вісник України. – 2001. – № 20. – Ст. 852.
171. Неполное рабочее время: доклад МОТ. – Женева, 1994. – С. 131.
172. О порядке и условиях применения труда женщин, имеющих детей и работающих неполное рабочее время: полож. Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 29.04.1980 р., № 111/8-51 // [Электрон. ресурс] – Режим доступа: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0111400-80.
173. Про застосування судами законодавства регулюючого оплату праці робітників та службовців: пост. Пленуму Верхов. Суду СРСР від 24.11.1978 р., № 10 // Бюл. Верхов. Суда СССР. – 1991. – № 1. – С. 2.
174. Ставцева А.И. Трудовой договор / А.И. Ставцева, О.С. Хохрякова. – М. : Юрид. лит., 1983. – 175 с.
175. Про державну службу: Закону України від 17.11.2011 р., № 4050-VI // Офіц. вісник України. – 2012. – № 4. – Ст. 115.
176. Політична економія: навч. посібн. / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; за ред. К.Т. Кривенка. – К. : КНЕУ, 2001. – 508 с.
177. Державне агентство земельних ресурсів України: Оцінювання проведення земельної реформи в Україні // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:// http://www.dazru.gov.ua/terra/control/uk/publish/article?art_id=123033&cat_id=118561.
178. Воронцов А.П. Організація, нормування та оплата праці в сільськогосподарських підприємствах: курс лекц. / А.П. Воронцов. – М. : «ЮРКНІГА», 2004. – 201 с.
179. Кочеригін Л.Ю. Аграрне право для студентів: курс лекц. / Л.Ю. Кочеригін. – 2004. – 87 с.
180. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: пост. КМ України від 19.09.2007 р., № 1158 // Офіц. вісник України. – 2007. – № 73. – Ст. 2715.
181. Аграрне право України: підручн. [2-е вид., перероб. та допов.] / за ред. В.З. Янчука. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 720 с.
182. Об утверждении типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций: пост. Госкомитета СССР по труду и соц. вопросам по согласованию с ВЦСПС от 20.07.1984 г., № 213 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0213400-84.
183. Мірошниченко О.А. Правове регулювання трудових відносин у галузі сільського господарства: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.А. Мірошниченко. – Х., 2008. – 20 с.
184. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р., № 469/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.
185. Аграрне право та законодавство України: підручн. / за ред. В.П. Жушмана. – X. : Одисей, 2006. – 736 с.
186. Про пестициди і агрохімікати: Закон України вiд 02.03.1995 р., № 86/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
187. Норма тривалості робочого часу на 2006 рік: додаток до листа Мінпраці України від 04.10.2005 р., № 7881/0/14-05/036-15 // Праця і за