ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

ТАЦИЙ ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 159.923-057/875 (043.5)

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Крюкова Марина Анатоліївна
кандидат психологічних наук, доцент

Одеса – 2013

ЗМІСТ
ТАБЛИЦЯ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………… 4
ВСТУП……………………………………………………………… 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ………. 13
1.1. Проблема психологічної захищеності особистості в сучасній психологічній науці…………………………………………….. 13
1.2. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічної захищеності особистості……………………………………….. 27
1.3. Основні емпіричні складові та механізми психологічної захищеності……………………………………………………… 34
Висновки до першого розділу………………………………….. 45
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 47
2.1. Організація та основні етапи емпіричного дослідження…….. 47
2.2. Обґрунтування діагностичного інструментарію дослідження особливостей психологічної захищеності особистості………. 50
2.3. Cтатистичні характеристики дослідницької вибірки………… 72
Висновки до другого розділу…………………………………... 76
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ОСОБИСТОСТІ........................................................................................... 78
3.1. Контент-аналіз складових психологічної захищеності особистості……………………………………………………… 78
3.1.1. Аналіз чинників та складових, що забезпечують особистості відчуття психологічної захищеності…………………………... 78
3.2. Співвідношення між структурними компонентами психологічної захищеності особистості………………………. 91
3.3. Аналіз факторних моделей психологічно захищеної та незахищеної особистості…..…………………………………… 119
3.4. Індивідуально-типові та індивідуально-психологічні характеристики психологічно захищеної та незахищеної особистості 133
3.4.1. Індивідуально-типові особливості психологічно захищеної та незахищеної особистості 133
3.4.2. Індивідуально-психологічні особливості психологічно захищеної та незахищеної особистості 144
Висновки до третього розділу…………………………………. 150
ВИСНОВКИ………………………………………………………… 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………… 166
ДОДАТКИ 185

ВСТУП
Актуальність дослідження. У сучасній соціокультурній ситуації психічний світ людини потребує захисту і підтримки, а сама людина відчуває дефіцит захищеності, перш за все, психологічної.
Проблема захищеності особистості від дії безлічі несприятливих чинників на сучасному, швидко змінному і такому, що ускладнюється світі є одній з найбільш гострих на сьогоднішній день. Її усвідомлення, - як в наший країні, так і за кордоном, - є результатом розбіжності гуманістичних ідей і соціальної реальності, в якій присутні такі явища як наркоманія, жорстоке поводження з дітьми, війни, міжнаціональні конфлікти, тероризм.
Проблема активізації внутрішніх ресурсів особистості, пошук способів формування та підтримки загального позитивного ставлення особистості до себе у сучасному вітчизняному сьогоденні є особливо актуальним, коли соціальна нестабільність поступово переходить у нестабільність особистісну. У вітчизняних і зарубіжних психологічних дослідженнях феномен психологічної захищеності практично не виступає предметом спеціального розгляду; зазвичай до нього звертаються у зв'язку з вивченням проблеми прихильності і розглядають захищеність як результат дії захисних механізмів. При цьому сам термін «захищеність» часто зустрічається в науковій літературі, де він зв'язується з такими поняттями, як безпека, довіра, упевненість, психоемоційна стабільність, задоволеність, салютогенетична спрямованість та ін (А. Антоновський, А.М.Большакова, Дж.Боулбі, В.С.Мухіна, Ж.Піаже, С.Л.Рубінштейн, Е.Еріксон, S.Ronald, S. Gable, M. Eriksson, M. Carey, B. Lindstrom, A. Frenz, J. Haidt та ін.). Більш конкретні теоретико-емпіричні підходи та розробки зустрічаються в дослідженнях А.В.Петровського, Н.В.Репіної, які розглядають психологічну захищеність як відносно стійке емоційне переживання та усвідомлення індивідом власного психічного благополуччя. Необхідно відзначити, що, не дивлячись на існування досліджень особистості прикладного характеру, де побічно відображені особливості психологічної захищеності, все ж таки залишається тій проблемний простір, який потребує підвищеної уваги науковців, а саме розкриття внутрішніх структурних компонентів, які забезпечують функціонування механізму психологічної захищеності та активізують особистісні ресурси.
Психологічна захищеність є феноменом, який певною мірою «гарантує» здатність особистості зберігати відносне психологічне, психічне благополуччя, що набуває особливої значущості та недостатньої розробленості на прикладі сучасної молоді, зокрема, студентства, яке найбільш чутливе до будь-яких соціально-політичних, економічних, демографічних та інших негараздів. Складність, багатогранність та недостатня розробленість основних структурних компонентів психологічної захищеності особистості та пошук її індивідуально-психологічних проявів і стійкої моделі психологічно захищеної особистості й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Особливості психологічної захищеності особистості студента вищого навчального закладу».
Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану досліджень кафедри диференціальної та спеціальної психології «Психологія особистості на даному етапі розвитку науки» (№ державної реєстрації: 0109U000279), затверджена вченою радою ІМЕМ Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (протокол № 1 від 30 серпня 2011 р.) та затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у напрямі педагогіки і психології АПН Україні (протокол № 8 від 30.10.2012 р.). Автором досліджувалися модель та індивідуально-психологічні особливості психологічної захищеності особистості студента вищого навчального закладу.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні і емпіричному дослідженні психологічної захищеності, як складної властивості особистості, яка включає поєднання певних структурних компонентів, у пошуку індивідуально-психологічних особливостей осіб, які відрізняються специфікою захищеності.
Завдання дослідження:
1. На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми психологічної захищеності особистості визначити психологічний зміст феномену захищеності; обґрунтувати та описати основні наукові підходи до вивчення психологічної захищеності особистості.
2. Виявити спектр властивостей особистості, гіпотетично пов'язаних із складовими психологічної захищеності особистості.
3. Вивчити психологічні та вікові особливості психологічно захищеної/незахищеної особистості.
4. Розробити загальну модель психологічної захищеності та моделі захищеної/незахищеної особистості.
Об’єкт дослідження: психологічна захищеність особистості.
Предмет дослідження: особливості психологічної захищеності особистості студента вищого навчального закладу.
Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких задач в роботі використана низка методів для забезпеченням об’єктивності дослідження психологічної захищеності особистості, а саме: системно-структурний метод; метод теоретичного аналізу та узагальнення наукових першоджерел за досліджуваною проблематикою; метод наукового спостереження; метод діагностичного обстеження; метод контент-аналізу, метод експертних оцінок, метод тестів, проективний метод, метод опитування, бесіди, метод порівняльного аналізу отриманих результатів; метод математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз) із використанням комп'ютерної програми SPSS 16 for Windows.
До комплексу методик, які діагностують показники психологічної захищеності увійшли: модифікований варіант шкали самооцінки Дембо-Рубінштейн, тест-опитувальник «Шкали психологічного благополуччя К. Ріфф» (ШПБ), автор К. Ріфф; методика «Індекс життєвого стилю» (ІЖС), автори Р. Плучик, Г. Келлерман, Г. Конте; опитувальник діагностики рівня суб’єктивного контролю (РСК), автори Є.Ф. Бажин, Є.О. Голинкіна, А.М. Еткінд, методика «Шкала оптимізму і активності» (ШОА), автори Н.Є. Водопьянова, М. Штейн, опитувальник вербальної діагностики самооцінки особистості (СО), авторський модифікований варіант методики на самооцінку Дембо-Рубінштейн; для діагностики властивостей особистості гіпотетично пов’язаних зі складовими психологічної захищеності, а саме: «16-ті факторний тест-опитувальник Р. Кеттелла» (ОРО), методика Must-тест «Виявлення життєвих цінностей особистості», автори П.М. Іванов, Є.Ф. Колобов.
Базою емпіричного дослідження виступили: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Донецький національний університет, Донецький регіональний центр охорони материнства і дитинства.
Всього у дослідженні взяли участь 470 респондентів обох статей, з них: у основну вибірку увійшло 400 осіб (для перевірки гіпотетичних припущень дослідження); у вибірку експертів 70 осіб (для з’ясування та уточнення змісту феномену психологічної захищеності).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
вперше:
- виділено трифакторні моделі: загальну для всієї вибірки модель психологічної захищеності особистості, що демонструє організацію психологічних характеристик в структурі особистості, які забезпечують їй психологічну захищеність; модель психологічно захищеної особистості, модель психологічно незахищеної особистості;
- емпірично визначено змістові складові психологічної захищеності особистості (когнітивні, емоційні та поведінкові блоки властивостей особистості);
- встановлено типові та індивідуально-психологічні відмінності у проявах психологічної захищеності;
- встановлено дві групи чинників, які містять певну сукупність характеристик, що забезпечують особистості відчуття психологічної захищеності: зовнішні (середовищні) – соціально-родинний чинник; та внутрішні (психологічні) – упевненість в собі, у своїх силах і можливостях, оптимізм, віра у майбутнє та ін.);
- уточнено провідну роль соціально-родинного чинника у формуванні психологічної захищеності особистості;
- виявлено вікові розбіжності у прояві психологічної захищеності;
- підтверджено особливу роль захисних механізмів в процесі становлення психологічної захищеності особистості;
- встановлено, що відмінності між факторними моделями загальної і захищеної особистості простежуються лише у значеннях «факторної ваги» кожного показника та їх кількості, що увійшли у той чи інший фактор (у моделі структури психологічної захищеності особистості вони більше ніж у загальній моделі); факторна модель психологічно незахищеної особистості відрізняється структурою та комбінацією показників;
- укладено та емпірично підтверджено психологічні портрети психологічно захищеної та психологічно незахищеної особистості;
-подальшого розвитку дістало:
- уточнення дефініції психологічної захищеності особистості;
- модифікація методики дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн;
Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що результати дослідження сприяють підвищенню особистісного потенціалу суб’єкта, формуванню позитивних емоційних переживань особистості та усвідомленню нею можливості задоволення основних потреб та забезпечення власних прав просоціальним способом у будь-якій, навіть неблагоприємній ситуації.Отрімані результати можуть бути використані як у лекційних курсах із загальної психології, психології особистості, так і в роботі практикуючих психологів, консультантів з питань психології особистості, сім’ї та міжособистісних відносин. Основні результати теоретико-емпіричнеого дослідження впроваджені у 2012-13 навчальному році у навчально-професійну підготовку студентів відділення «Психологія» ОНУ імені І.І.Мечникова (акт впровадження №15 від 25.06.13 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати емпіричного дослідження докладалися і обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми рекреаційної психології дитинства», присвяченої 55-річчу Українського Дитячого Центру «Молода гвардія» (Одеса, 2011 р., 2012 р.); «Психологія особистості: теорія, досвід, практика» (Одеса, 2012 р.); «Харківська школа психології: спадщина і сучасна наука», присвяченої до 80-річного ювілею кафедри психології ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Харків, 2012 р.); «Розвиток особистості у рамках просторово-часової організації життєвого шляху» (Одеса, ОНУ імені І.І.Мечникова, 2013 р.)
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 7 публікаціях, з них 5 статей в спеціалізованих наукових журналах і збірках наукових праць, затверджених ДАК МОН України як фахові.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1.Виділено основні наукові підходи до вивчення психологічної захищеності особистості: психотерапевтичний, культурологічний, соціальнопсихологічний, психолого-педагогічний та загальнопсихологічний. Кожен з виділених підходів розглядає психологічну захищеність з вузьких позицій конкретної наукової галузі, і тільки загальнопсихологічний підхід надає можливість виділити основні структурні компоненти психологічної захищеності, розробити моделі психологічно захищеної та незахищеної особистості та розглядати її як універсальну психологічну систему.
Психологічна захищеність представляє собою відносно стійкий особистісний конструкт, який складається з переживань, установок та властивостей особистості, які суб’єктивно надають можливість усвідомлювати власну автономію, забезпеченість власних потреб та смислів у будь-якій, навіть у неблагоприємної ситуації, при виникненні обставин, які можуть блокувати або утруднювати їхню реалізацію.
Емпірично встановлено сукупність чинників, що забезпечують особистості відчуття психологічної захищеності, яка включає як соціально обумовлені середовишні так і суто психологічні характеристики. Найбільш впливовими на відчуття психологічної захищеності є: серед середовищних чинників - «соціально-родинний». Серед психологічних чинників самими впливовими є: «упевненість у собі, свої сили й можливості», «відчуття підтримки від інших», «психологічного благополуччя», «наявність оптимізму, віри у майбутнє» та «відсутність страху».
2. Вивчено психологічні та вікові особливості психологічно захищеної/незахищеної особистості. На позитивному полюсі на p≤0.05 рівні значущості показник захищеності позитивно пов'язаний з показниками загальної інтернальності, пригнічення. На рівні p≤0.01 значущості він пов'язаний з показниками: з механізмом захисту за типом проекція, показником оптимізм та сукупністю факторів особистості за Р. Кеттеллом, а саме: фактором С – «сила-Я», фактором F – сургенсія, фактором L – протенсія, фактором N фактором – пармія, O фактором – гипотемія, Q1 – радикалізм, фактором Q4 – «висока его напруженість». На негативному полюсі на p≤0.01 рівні значущості показник суб’єктивної оцінки захищеності пов'язаний з показниками: інтернальності у сфері сімейних стосунків, заперечення, M – праксернія, Q2 – залежність від групи і на p≤0.05 рівні значущості з показником Q3 – низька самооцінка.
Для психологічно захищеної особистості характерно домінування інтернальної локалізації контролю практично у всіх сферах її життєдіяльності, оптимістичний погляд у майбутнє, їй притаманні такі риси характеру, як: життєрадісність, відкритість, енергійність, товариськість, самовпевненість, чуйність, мужність, проникливість, реалістичність, критичністю, почуття обов’язку, свободи, терплячості до негараздів, соціабільністю, високою мотивацією. Тип захисту, що використовує у психологічно напружених ситуаціях, це пригнічення і проекція.
Для психологічно незахищеної особистості характерно: екстернальна локалізація контролю у сфері сімейних стосунків, реалістичність, занятість своїми проблемами, практичність суджень, занепокоєність, занадта уважність до значних реалій життя, низька самооцінка, внутрішньоособистісна конфліктність, залежність від групи, прийняття рішень за допомогою оточуючих, висока потреба у фасилітації.
3. Емпірично досліджено співвідношення між складовими психологічної захищеності і певним спектром характеристик особистості; отримані дані статистично підтвердили взаємозв’язки між компонентами психологічної захищеності – локусом контролю та самооцінкою: особистості з високою самооцінкою притаманно домінування інтернального локусу контролю над будь-якими життєво значущими для неї ситуаціями. Встановлено: три показника локусу контролю - загальна інтернальність, інтернальність в сфері сімейних відношень та інтернальність у сфері виробничих стосунків негативно пов’язані з показником оптимізму-песимізму на p≤0.01 рівні значущості. Загальний показник інтернального локусу контролю на p≤0.01 рівні значущості позитивно пов'язаний з показником активності особистості.
Психологічно це свідчить про активність, що відображається потенційними можливостями до вектору постійного розвитку та забезпечує відповідальність особистості за ті події, що трапляються у її житті, при цьому використання наданої енергії та ресурсів до подолання неблагоприємних соціальних обставин здійснюється без застосування репертуару психологічного захисту. Особистість, що має песимістичну позицію по відношенню до життєдіяльності взагалі, і частково, до сімейних і виробничих сфер, має дезадаптивні моделі поведінки, рольову позицію, проявляє нестійкість до психологічного стресу, що може говорити про її психологічну незахищеність.
Отримано взаємозв’язки між компонентами психологічної захищеності особистості, а саме, показниками локусу контролю і психологічного благополуччя: п’ять показників локусу контролю позитивно пов’язані з деякими показниками психологічного благополуччя (p≤0.01). Загальний показник інтернальності пов'язаний з двома показниками психологічного благополуччя (особистісний ріст, мета у житті). Показник інтернальності в сфері досягнень пов'язаний з трьома показниками благополуччя: особистісний ріст, мета у житті і самоприйняття. Інтернальність у сфері невдач пов’язана з показниками особистісний ріст і мета у житті. Показник інтернальності у сфері сімейних стосунків пов'язаний з показником мета у житті, показник інтернальності у сфері виробничих стосунків пов'язаний з показником самосприйняття.
При розгляді екстернального локусу контролю, як особистісної диспозиції, щодо можливості людини брати на себе відповідальність особлива роль належить параметрам «особистісного росту», «мети життя», «самоприйняття».
Встановлено позитивні зв’язки на p≤0.01 рівні значущості між показником самооцінки та двома показниками механізмів психологічного захисту: регресія та реактивне утворення. Такі психологічні реакції, як «реалізація у діях» і «гіперкомпенсація», дозволяє людині підтримувати самооцінку на достатньому рівні, дозволяє уникати почуття тривоги, провини та інше. Показник активності, який відображає спрямованність особистості на позитивне світосприймання має негативні зв’язки на p≤0.01 рівні значущості з трьома показниками механізмів психологічного захисту: компенсація, інтелектуалізація і реактивне утворення. Психологічно захищеній особистості не завжди потрібно використовувати механізми психологічного захисту. Несприятливу ситуацію вона може сприймати як виклик і з подвоєною енергією (активністю, наполегливістю) боротися з нею.
Встановлено зв’язки між показниками механізмів психологічного захисту і психологічного благополуччя. Показник «пригнічення» негативно пов'язаний з показником психологічного благополуччя: «позитивне відношення з іншими». Механізм психологічного захисту за типом «регресія» позитивно пов'язаний з показником «позитивне відношення з іншими» та негативно з показником «мета в житті» (p≤0.05). Показник «компенсація» негативно пов'язаний з чотирма показниками благополуччя: «позитивне відношення з іншими», «автономія», «особистісний ріст», «мета в житті» (p≤0.01). Механізм «проекція» негативно пов'язаний з показниками: «автономія», «мета в житті», «самосприйняття» (p≤0.01). Механізм «заміщення» має два зв’язка з показниками благополуччя: негативний з «метою в житті» (p≤0.05) і позитивний зі «самосприйняттям» (p≤0.01). Показник «реактивне утворення» негативно пов'язаний з показником «автономність» p≤0.01.
Ці дані засвідчують статистичні закономірності у зв’язках між показниками компонентів, що обумовлюють психологічну захищеність особистості.
Отримано дані, що більшість показників психологічного благополуччя позитивно пов’язана з активністю, оптимізмом-песимізмом та самооцінкою особистості. Показник напряму активності пов'язаний з показником благополуччя «самоприйняття» (p≤0.01). Показник оптимізму-песимізму пов’язаний з показниками: «позитивне відношення до інших», «автономність», «керування оточуючими», «самоприйняття» (p≤0.01). Показник самооцінки особистості позитивно пов'язаний з показником благополуччя «автономія».
В умовах життєдіяльності індивідуально-психологічні особливості особистості впливають на такі аспекти психологічної захищеності, як: емоційна зрілість, комфортність, інтерактивна спрямованість позиції тощо.
Також, отримана інформація дозволяє припустити, що особистість з високими оцінками за шкалою Б1 – «позитивне відношення до інших» буде характеризуватися, як людина – експериментатор, яка володіє аналітичним мисленням, не довіряє авторитетам, не віру нічого не приймає. Характеристикою особистістю за шкалою Б2 – «автономія» буде: зібраність, енергійність, з висока мотивація, захист і деяка підозрілість, его-інтереси повернуті на себе. Особистості з високими показниками за шкалою Б3 – «керування оточуючими» притаманні емоційна стійкість, емоційна зрілість, реалістичний настрій, керування ситуацією, реалістична її оцінка і уникнення труднощів. Для особистості з високими значеннями шкали Б4 – «особистісний ріст» характерно: «сила-Я», самоконтроль, самодостатність, зібраність, висока мотивація, лідерські якості, цілеспрямованість. Особистості з високими значеннями за шкалою Б5- «наявність мети у житті» буде характерно: делікатність, емоційна здержаність, сором’язливість, дипломатичність, тактичність тощо. Для особистості з високими значеннями за шкалою Б6 – «самоприйняття» характерно емоційна зрілість, реалістична самооцінка, робото здібність, соціальна сміливість, прямолінійність тощо.
Встановлено вікові відмінності у відчутті психологічної захищеності особистості: на протязі ранньої дорослості як середовишні, так і психологічні чинники мають тенденцію до зміцнення, по мірі дорослішання певний чинник виконує захисну функцію, стає гарантом безпеки. Однак, на протязі середньої дорослості спостерігається тенденція до зниження актуальності у значущості деяких середовищних і психологічних чинників, як гарантів захищено
4. Виділено факторні моделі особистості: перша – модель, отримана на загальній вибірці студентів, друга – модель, отримана в групі «психологічно захищених» студентів і третя – модель, отримана на групі «психологічно незахищених» студентах.
При порівнянні першої трифакторної моделі особистості, побудованої на загальній вибірці досліджуваних з трьохфакторною моделлю особистості, побудованою на вибірці психологічно захищених студентів, можна відмітити наступне. Отримані моделі надали можливість статистично встановити структуру та компонентний склад властивостей особистості, що забезпечує людині психологічну захищеність. Загальна модель та модель психологічної захищеності особистості відтворюють як факторну структуру так і більшість компонентного складу показників: перший фактор - емоційної стійкості і зрілості особистості, другий фактор - організації зовнішньої діяльності особистості, третій фактор - когнітивної (інтернальної) локалізації контролю.
Трифакторна модель «психологічно незахищених» особистостей характеризується наступним: всі фактори у ній виявилися біполярними, тобто представлені позитивними та негативними полюсами, на яких концентруються протилежні характеристики показників. Порівняно з попередніми моделями, модель психологічно незахищеної особистості відрізняється як структурою, так і комбінацією показників, що входять до всіх факторів, та змінами у навантаженні факторної ваги показників та їх порядку у другому і третьому факторів, що відобразилося на їх функціях, змісту і назві. Так, у попередніх моделях перший фактор має назву «фактор емоційної стійкості і зрілості особистості», а в моделі психологічно незахищеної особистості – «фактор емоційної нестійкості і незрілості особистості», другий фактор у перших моделях має назву «фактор організації зовнішньої діяльності особистості», в моделі психологічно незахищеної особистості – «фактор цільової спрямованості життя та організації зовнішньої діяльності особистості», третій фактор у перших моделях – «фактор когнітивної (інтернальної) локалізації контролю», в моделі психологічно незахищеної особистості – «фактор механізмів психологічного захисту».
Подальша робота над даною проблемою передбачає створення спеціального методичного інструментарію експрес-діагностики та розробку коректувальної програми.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни /К.А. Абульханова-Славская. - М.; Мысль,1991.-299 с.
2. Аверин В.А. Психология личности. Учебное пособие. /Вячеслав Афанасьевич Аверин. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. – 89 с.
3. Акмеологические основы профессионального самосознания личности: Учеб. Пособие / [Деркач А.А., Москаленко О.В., Патин В.А., Селезнева Е.В.]. – Астрахань: Изд-во Астраханского гос.пед.ун-та,2000.- 329 с.
4. Амосов Н.М. Преодоление старости. – М., 1996.
5. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания /Б.Г.Ананьев. – СПб.: Питер, 2002 – 228 с.
6. Анастази А. Психологическое тестирование./А. Анастази, С. Урбина. – СПб.: Питер, 2001. – 668 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
7. Анцыферова Л.И. Способности личности к преодолению деформаций своего развития /Л.И.Анцыферова //Психологический журнал. – 1999. Т.20. - №1. – С.45-58.
8. Анцыферова Л.И. Развитие личности и проблемы геронтопсихологии /Людмила Ивановна Анцыферова. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», издание 2-е, испр. и доп., 2006. – 512 с. (Достижения в психологии).
9. Ануфриева Р.А. Стиль жизни личности. Теоретические и методологические проблемы /Р.А.Ануфриева, Е.И.Головаха, Е.А.Донченко - К.: «Наукова думка», 1982 – 372 с.
10. Аргайл М. Психология счастья /М.Аргайл//Психология зрелости. – Самара: изд.дом БАХРАХ-М, 2003. – С.569-655.
11. Аргайл М. Психология счастья. /М. Аргайл /Серия «Мастера психологии». 2-е изд. СПб.: Питер, 2003. 271с.
12. Асмолов А.Г. О предмете психологии /А.Г.Асмолов // Вопросы психологии, 1983. - № 3. - С.118-130.
13. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии /Г.А. Балл. – Донецк: Ровесник, 1993. – 32 с.
14. Балл Г.О. До обгрунтування раціогуманістичного підходу у психології / Г.О.Балл // Психологія і суспільство. – 2004. - №4. – С.60-74.
15. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя /Ф. Баррон // Вопросы психологии - №2. - 1990. - С. 153-159.
16. Баева И.А Психологическая безопасность в образовании: Монография. Санкт-Петербург, 2002. - 271с.
17. Баева И.А. Тренинги психологической безопасности в школе /И.А.Баева. – СПб: Речь, 2002.
18. Бассин Ф.В. О «силе Я» и «психологической защите»/ Ф.В.Бассин //Самосознание и защитные механизмы личности. – Самара: Изд-во БАХРАХ, 2003. – С.3-12.
19. Бодалев А.А. Психология о личности / А.А.Бодалев. - М.: Изд-во Моск. ун-та , 1988. –188 с.
20. Бодалев А.А. Общая психодиагностика /А.А. Бодалев, В.В. Столин. – СПб.: Изд-во «Речь», 2002. С – 51-79.
21. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление /В.А. Бодров. – М,: ПЕР-СЄ, 2006.
22. Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности/ Л.И.Божович. – М.: Междунар. пед. академия, 1995. – 209 с.
23. Большакова А.Н. Потенциальность/реализованность в субъективной картине жизненного пути и проблема личностного благополучия личности /А.Н.Большакова //Вызовы эпохи а аспекте психологической и психотерапевтической науки и практики. [Материалы ІУ Междун. научно-практ. конференции]. – Казанский гос.университет. – Казань, 2009. – С.172-175.
24. Бондырева С.К. Выживание (факторы и механизмы): Учеб. пособие /Бондырева С.К., Колесов Д.В. – 2-е изд., стер. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2007. – 368 с.
25. Боришевский М.Й. Уровни и ведущие психологические механизмы поведения личности / М.Й.Боришевський // Воспитание, обучение и психическое развитие. Тезисы науч. сообщ. VI Всесоюзного съезда общества психологов СССР. М, 1983 – с. 618 – 620.
26. Боришевський М.Й. Екстраполяція теоретичних принципів психологічної науки у контекст практичної психології/М.Й.Боришевський//Актуальні проблеми практичної психології [Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ]. – Херсон, 2009. – С.113-120.
27. Бочкарева З.В. Взаимосвязь психологического благополучия и субъективной оценки здоровья на примере пациентов с патологией сердечно-сосудистой системы / З.В.Бочкарева //Вызовы эпохи а аспекте психологической и психотерапевтической науки и практики. [Материалы ІУ Междун. научно-практ. конференции]. – Казанский гос.университет. – Казань, 2009. – С.569-572.
28. Бочелюк В.Й. Методика та організація наукових досліджень з психології /В.Й.Бочелюк, В.В.Бочелюк. – Київ, «Центр учбової літератури», 2008. – 357с.
29. Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии //Вопросы психологии. - 1997. - № 5 . – С.23-35.
30. Боулби Дж. Привязанность. М., 2003. С. 228.
31. Брушлинский А.В. Проблема субъетности в психологической науке / А.В.Брушлинский // Психологический журнал, 1991. - №6. – С.311.
32. Бурлачук Л.Ф. К построению теории «измеренной индивидуальности» в психодиагностике / Л.Ф.Бурлачук, Е.Ю.Коржова //Вопросы психологии, 1994, №5. – С.5-11.
33. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную практику /Бурлачук Л.Ф. – К.: Ника-Центр, 1997. – 128 с. – (Серия «Новейшая психология»; Віп. 3).
34. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика /Бурлачук Л.Ф.– СПБ.: Питер, 2002. – 352 с.: ил. – (Серия «Учебник нового века»).
35. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике /Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. //СПб: Питер Ком, 1999. – 528 с.: (Серия «Мастера психологии»).
36. Буякас Т.М. Личностное развитие в условиях работы самопонимания, опосредствованной символами /Т.М.Буякас //Вопросы психологии. – 2000. - №1. – С.23-38.
37. Бюдженталь Д. Наука быть живым. Диалоги между терапевтом и пациентами в гуманистической терапии /Д. Бюдженталь /Пер. с англ.
38. Васильева О.С. Психология здоровья человека /О.С.Васильева, Ф.Р.Филатов. – М.: Наука, 2001. – 356 с.
39. Велитченко Л.К.Структура субъектности /Леонид Кириллович Велитченко // Наука і освіта. - №6-7, 2004. – С.38-39.
40. Велитченко Л.К. Суб’єкт і його атрибутивні категорії /Леонид Кириллович Велитченко // Наука і освіта. - №4-5. – 2008. – С.69-73.
41. Вилюнас В. Психология развития мотивации. / Витис Вилюнас. – СПб.: Речь, 2006. – 458 с.: ил.
42. Водопьянова Н.Е. Психодиагностика стресса /Н.Е. Водопьянова. – СПб.: Питер, 2009. – 336 с.
43. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому тестированию: учеб. Пособие /Д.С. Горбатов. - Издательский Дом «БАХ-РАХ-М», 2000. – 248 с.
44. Гаджиева Н.М. Основы самосовершенствования: Тренинг самосознания / Н.М.Гаджиева, Н.Н.Никитина, Н.В.Кислинская. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 144 с.
45. Ганзен В.А. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному иследованию психических состояний человека / В.А.Ганзен, В.Н.Юрченко //Экспериментальная и прикладная психология. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – вып.10. – С.5-16.
46. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности /Психология личности в трудах отечественных психологов. "Питер", 2000. С - 256-269.
47. Гордеева Т.О.Психология мотивации достижения / Т.О.Гордеева. М.: Смысл – ИЦ «Академия», 2006. – 435с.
48. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / Р.М.Грановская. – СПб.: Речь, 2003. – 655 с.
49. Грановская Р.М. Психологическая защита /Рада Михайловна Грановская. – СПб.: Речь, 2007. – 476 с.
50. Грановская Р.М. Защита личности: психологические механизмы /Рада Михайловна Грановская, Ирина Михайловна Никольская. – СПб.: Знание, 1999. – 352 с.
51. Гладкова С. Аутотренинг. Антистрессовые методики/ С.Гладкова//Серия «Будь здоров» - Ростов н./Д: «Феникс», 2002.-320с.
52. Гулина М.А. Внутренняя гармония и психическое здоровье /М.А.Гулина. - СПб.: Питер,1993. – 234с.
53. Додонов Б.И. О системе «личность» /Б.И.Додонов // Вопросы психологии. - 1985. -№5. – С.36-45.
54. Дробинина Л.В. К проблеме исследования структуры личностного потенциала /Л.В. Дробинина //Вызовы эпохи а аспекте психологической и психотерапевтической науки и практики. [Материалы ІУ Междун. научно-практ. конференции]. – Казанский гос.университет. – Казань, 2009. – С.572-575.
55. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология /Владимир Николаевич Дружинин – СПБ.: «Питер», 2000. – 320 с.
56. Ермолаев О.Ю. Математическая статистика для психологов. Учебник /Олег Юрьевич Ермолаев. – М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2002. – 336 с. – (Библиотека психолога).
57. Ершов А.А. Взгляд психолога на активность человека / А.А.Ершов. – М.: Луч, 1991. – 159 с.
58. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка / А.И.Захаров. – СПб: Питер, 1997. – 345 с.
59. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. /Эвальд Фридрихович Зеер. – 4 –е изд. перераб., доп. – М.: Академический Проект; Фонд «Мир», 2006. – 336 с.
60. Иващенко А.В. Я-концепция личности в отечественной психологии / А.В.Иващенко, В.С.Агапов, И.В.Барышникова. – М.: МГСА, 2000.- 154 с.
61. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. /Евгений Павлович Ильин. – СПб.: Питер, 2004. – 701 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
62. Ильин Е.П. Психология мужчины и женщины. /Евгений Павлович Ильин. – СПб.: Питер, 2006. – 544 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
63. Калинин С.И. Компьютерная обработка данных для психологов /Сергей Иванович Калинин /Под науч. Ред. А.Л. Тулупьева. СПб.: «Речь», 2002. – 134 с.
64. Кондратьев М.Ю. Азбука социального психолога-практика /М.Ю. Кондратьев, В.А. Ильин. - М.:, ПЕР СЭ, 2007. — 464 с.
65. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. / Пол Клайн. - К.: Малое научно-внедренческое предприятие «ПАН ЛТД», 1994. - 283 с.
66. Климов Е.А.. Индивидуальный стиль деятельности //Психология индивидуальных различий. Тексты/ под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. - М.: Изд-во МГУ, 1982 г., с.74-77.
67. Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека/ Л.Н. Коган. – М.: Мысль, 1984. – 252 с.
68. Колпачников В.В. Индивидуальные модели консультативного процесса и психологического здоровья в консультировании / В.В.Колпачников//Журнал практического психолога. – 1997. - №5. – С.20-22.
69. Кольцова В.А. Системный подход и разработка проблем истории отечественной психологической науки / В.А.Кольцова // Психологический журнал. – 2002. - №2. – С.6-18.
70. Колот С.А. Моделирование психокоррекционной работы / С.А.Колот //Наука і освіта. – 2004. - №6-7. – С.129.
71. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / И.С.Кон. - М.:Политиздат,1984. - 335 с.
72. Коссов Б.Б. Личность: актуальные проблемы системного подхода / Б.Б.Коссов // Вопросы психологии. 1997, №6. – С.58-68.
73. Кочунас Р. Основы психологического консультирования.– М.: Академический прокект, 1999.– 240с.
74. Киреева З.А. Развитие сознания детерминированное временем. Монография //З.А. – Одесса, 2010. – 380 с.
75. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н.Леонтьев. - М.: Политиздат,1975 -304 с.
76. Леонтьев Д.А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В.Ломоносова. Вып. 1 / Под ред. Б.С.Братуся, Д.А.Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – С. 56 – 65.
77. Леонтьев Д.А. Очерк психологии личности / Д.А.Леонтьев. – М.: Смысл, 1993. – 216 с.
78. Леонтьев Д. Факторная структура смысложизненной ориентации / Д.Леонтьев, М.Калашников//Психологический журнал. – 1993. - №1. – С.34=45.
79. Леонтьев Д.А. Тест жизнестойкости /Д.А.Леонтьев, Е.И.Рассказова. – М.: Смысл, 2006. – 20с.
80. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций /Александр Викторович Либин. – М.: Смысл: Per Se, 2000 – 549 с.
81. Литвинова Н.Ю. К вопросу о повышении качества жизни через посредство здоровьесберегающих психологических технологий /Н.Ю. Литвинова //Вызовы эпохи а аспекте психологической и психотерапевтической науки и практики. [Материалы ІУ Междун. научно-практ. конференции]. – Казанский гос.университет. – Казань, 2009. – С.454-457.
82. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф.Ломов. – М.: Педагогика, 1984. – 364 с.
83. Ломов Б.Ф. Направленность личности. Субъективные отношения личности//Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб: Питер, 2000. – С.105-110.
84. Лось О.М. Екзистенціальні детермінанти феномену вигорання / О.М.Лось//Актуальні проблеми практичної психології [Матеріали Міжнар.наук.-практ.конференції][23-24 квітня 2009р., Херсонський держ. університет].- Херсон, 2009. – С.694-700.
85. Мадди С. Смыслообразование в процессах принятия решения /С. Мадди //Психологический журнал. – 2005. – Т.26. - №6. – С.87-101.
86. Маслоу А. Психология бытия. /А. Маслоу – М., Изд-во «Релф-бук», 1997. - 300 с.
87. Маслоу А. Самоактуализированные люди: исследование психологического здоровья. /А. Маслоу – СПб.:, 1999.
88. Маслоу А. Креативность личности и готовность к ней /А. Маслоу //Психология зрелости. – Самара: изд.дом БАХРАХ-М, 2003. – С. 669-685.
89. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях //Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 16 – 24.
90. Мартинковский М. Личностные детерминанты здорового образа жизни /М. Мартинковский //Психологическое здоровье в контексте развития личности. Материалы 2 международной научно-практической конференции. 3-4 февраля 2005. Брест 2005. С.169-172.
91. Методологические и теоретические проблемы психологии /Стар. ред. Шорохова Е.В. — М., 1969. — С. 218—245.
92. Муздыбаев К. Качество жизни населения Петербурга: 1990—2004 годы, /Куанышбек Муздыбаев — ГУП Международный центр социально-экономических исследований «Леонтьевский центр». — СПб.: ГУП МЦСЭИ «Леонтьевский центр», 2005. — 144 с.
93. Муздыбаев К. Удовлетворенность жизнью, ощущение счастья, переживание смысла собственного бытия / Куанышбек Муздыбаев // Рабочий класс СССР на рубеже 80-х годов / Под ред. Л.А. Гордона,А.К. Назимовой. — М.: Ин-т международного рабочего движения АН СССР, 1981. — С. 181-198.
94. Низовских Н.А. Человек как автор жизни: Психосемантика жизненных ориентаций / Н.А.Низовских. – Киров: Изд-во Вятского ГПУ, 2000. – 116 с.
95. Олпорт Г. Становление личности: Избранные труды. / Гордон Олпорт. – М.: Смысл, 2002. – 462 с.
96. Остапчук Н.В. Профессиональное здоровье педагога в условиях инновационной деятельности/ Н.В.Остапчук, А.А.Печеркина//Вызовы эпохи а аспекте психологической и психотерапевтической науки и практики. [Материалы ІУ Междун. научно-практ. конференции]. – Казанский гос.университет. – Казань, 2009. – С.262-264.
97. Основы психологии. Практикум /Ред. Сост. Л.Д. Столяренко. Ростов н/Д: «Феникс», 1999. – 576 с.
98. Орбан Л.Э. Становление личности / Л.Э. Орбан. – М.: Луч, 1992.- 112 с.
99. Орбан Л.Є. Життєва перспектива особистості: акмеологічний аспект аналізу/ Л.Є.Орбан//Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ, вид.Прикарпатського університету, 1996. – Вип.1. – Ч.1. – С.14-25.
100. Олпорт Г. Становление личности. /Г. Олпорт /Избранные труды. М.: Смысл, 2002. 462 с.
101. Осин Е.Н. Чувство связности как показатель психологического здоровья и его диагностика / Е.Н.Осин//психологическая диагностика. – 2007. - №3. – С.22-37.
102. Панкратов В.Н. Саморегуляция психического здоровья: Практическое руководство/В.Н.Панкратов. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2001.-352 с.
103. Панкратов В.Н. Искусство управлять собой (Практическое руководство)/ В.Н.Панкратов. М. Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 345с.
104. Пахальян В.Э. Развитие и психологическое здоровье. Дошкольный и школьный возраст. /В.Э. Пахальян. – Спб.: Питер, 2006. - 204 с.].
105. Первин Л. Психология личности: Теория и исследования Лоуренс Первин, Оливер Джон. /Пер. с англ. М.С. Жамкочьян под ред. В.С. Магуна – М.: Аспект Пресс, 2001. – 607 с.
106. Пергаменщиков Л.А., Лепешинский Н.Н. Опросник «Шкала психологического благополучия» К. Рифф: процесс и результаты адаптации. /Л.А. Пергаменщиков, Н.Н. Лепешинский //Психологическая диагностика, 2007. №3. С. 73-97.
107. Першина Л.А. Врзрастная психология: Учебное пособие для вузов. /Людмила Алексеевна Першина – М.: Академический проект, 2004. – 256 с.
108. Петровский В.А. Личность: феномен субъектности В.А.Петровский. - Ростов-на-Дону.: Изд-во Ростовского ун-та, 1993. - 345 с.
109. Петровский А.В. Л.С.Выготский и проблема личности в современной психологии / А.В.Петровский, В.А.Петровский//Вестник МГУ. – Психология. – 1982. – С.15-20.
110. Підласа І.А. Життєва ситуація особистості та життєва проблема / І.А.Підласа//Наукові записки Інституту психології ім.. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2002. – Випуск 22. – С.282-289.
111. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие /Ред. сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998 – 672 с.
112. Психология. Словарь/ Петровский А.В. Ярошевский М.Г. 2-е издание исправленное и дополненное.–М.: Политиздат, 1990.– 494стр.
113. Психология личности. Т.2./ [ред.-уклад. Д.Я.Райгородський] – Самара: Издательский дом «Бахрах – М», 2008. – 544 с.
114. Психологическая диагностика: учебное пособие /Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. – М.: Изд-во УРАО, 1997. – 304 с.
115. Психология формирования и развития личности / [под ред. Л.И. Анцыферовой]. – М.: Наука, 1981 – 365 с.
116. Психология человека от рождения до смерти. /[Под ред. А.А. Реана. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2002. – 656 с. – (Серия «Психологическая энциклопедия).
117. Психологическая энциклопедия /Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – Спб., 2003.
118. Психологическая защита в чрезвычайных ситуациях:Учебное пособие /Под ред. Л.А. Михайлова. – СПб.: Питер, 2009. – 256 с.
119. Реан А.А. О «силе Я» и «психологической защите: Учебное пособие /А. А. Реан, Ф.В.Бассин - СПб.: Издательство Михайлова В.А., 1999. С - 96-105.
120. Рейнвальд Н.И. Личность как предмет психологического анализа / Н.И.Рейнвальд. – К.: «Вища школа», 1974 – 165 с.
121. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості / Валентин Васильович Рибалка. – К.: Деміур 1996. – 236 с.
122. Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: Навчальний посібник./ Валентин Васильович Рибалка. – Одеса: Букаєв Вадим Вікторович, 2009. – 575 с.
123. Роджерс К. Становление личности: Взгляд на психотерапию /Карл Роджерс /Пер. с англ. М.: ЭКСМО-пресс, 2001. 414 с.
124. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание / С.Л.Рубинштейн. – М.: Наука, 1957. – 367с.
125. Сапронов Д.В. Личностный динамизм и его диагностика / Д.В.Сапронов, Д.А.Леонтьев//Психологическая диагностика. – 2007. - №1. – С.66-84.
126. Сарджвеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой / Н.И.Сарджвеладзе. – Тбилиси: «Мецниеба», 1989. – 367с
127. Сафин В.Ф. Психология самоопределение личности / В.Ф.Сафин. – Свердловск.: Свердловск. ГПИ, 1986.- 141 с.
128. Семья Г.В. Основы социально-психологической защищенности выпускников образовательных учреждений для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей /Г.В. Семья. - М:, 2001.
129. Сепевко Г.К. Самосовершенствование личности (самоактуализация) /Сепевко Г. К., Селевко А. Г., Левина О.Г. - М.: Педагогика,1999. – 143с.
130. Сержантов В.Ф. Человек, его природа и смысл бытия / В.Ф.Сержантов. - Л.: Изд-во Ленинградского университета,1990. -360 с.
131. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии /Е.В. Сидоренко. – Санкт-Петербург: Изд-во «Социально-психологический центр», 1996. – 349 с.
132. Скворцов Л.В. Культура самосознания: Человек в поисках истины своего бытия / Л.В.Скворцов. - М.: Политиздат, 1989. – 319 с.
133. Слободчиков В.И. Антропологический подход к решению проблемы психологического здоровья детей /В.И. Слободчиков, А.В.Шувалов //Вопросы психологии. – 1996. -№5. – С.54-78.
134. Созонтов А.Е. Гедонистический и эвдемонистический подходы к проблеме психологического благополучия /А.Е. Созонтов // Вопросы психологии. 2006. №4. С. 105-114.
135. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности / Е.Т.Соколова. - М.: Наука, 1989. – 129с.
136. Соловьева С.Л. Ресурсы личности. [Электронный ресурс] / Светлана Леонидовна Соловьева // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2010. N 2. URL: http:// medpsy.ru.
137. Сосновский Б.А. Мотив и смысл./ Б.А.Сосновский. – М.: Педагогика, 1993. – 220с.
138. Сохань Л.В. Жизненный путь личности / Л.В.Сохань, Е.Г.Злобина, В.А.Тихонович. - Киев, Наукова думка,1987.-279 с.
139. Старовойтенко Е.Б. Жизненные отношения личности: Модели психологического развития / Е.Б.Старовойтенко. – К.: Либiдь, 1992.-278с.
140. Татенко В.А. Проблема розвитку суб’єктивних механізмів психічної активності в онтогенезі /В.А.Татенко//Міжнародні наукові Костюківські читання. 9-11 червня 1992 р. Т.1. С.76-77.
141. Таций В.М. Розвиток психологічної захищеності як базової потреби особистості /В.М. Таций //«Наука і освіта» Південного наукового центру АПН України, № 11, 2011– С.165-168.
142. Таций В.М. Особливості розвитку психологічної захищеності особистості /В.М. Таций //Вісник ОНУ. 2011. – Т.16. – Вип.17. – С.148-155.
143. Таций В.М. Психологічна захищеність як стійка властивість особистості /В.М. Таций, М. А. Крюкова //Актуальні проблеми сучасної психології: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів 26 квітня 2012 року. - Одеса: СМИЛ, 2012. С. 43-46.
144. Таций В.М. Проблема дослідження психологічної захищеності особистості //Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції: Харківська школа психології: спадщина і сучасна наука (19-20 жовтня 2012 року). – Харків: ХНПУ, 2012. – С – 247-249.
145. Таций В.М. Основні емпіричні гаранти психологічної захищеності особистості /В.М. Таций //Вісник ОНУ. -2013. – Вип.22 (3). – С.170-177.
146. Таций В.М. Чинники, що забезпечують особистості відчуття психологічної захищеності/В. М. Таций //Науково-практичний журнал «Наука і освіта» Південного наукового центру АПН України, № 1-2’2013/CXII – С. 96-100.
147. Таций В.М. Проблема психологічно захищеної особистості в сучасній психологічній науці/В. М. Таций //Вісник ОНУ. – 2012. -Т.17.- Вип.13.-С.164-171.
148. Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології:[ Матеріали Всеукраїнської науково практичної конференції], [Київ, 22 листопада 2003] За наук. ред. Л.І. Мороз. – К.: КІВС, 2003. – 456c,
149. Титаренко Т.М. Буденний досвід як матеріал особистісного самоосмислювання / Т.М.Титаренко // Психологія. – 2000. - вип. 1(8). - С.26- 33.
150. Фесенко Л.Л. Осмысленность жизни и психологическое благополучие личности. /Л.Л. Фесенко. Дис. канд. психол. наук. М., 2005. - 206 с.
151. Фетискин Н.П. /Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. /Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов – М:, Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 490 с.
152. Франкл В. Человек в поисках смысла /В.Франкл [Пер. с англ. и нем.] [общ. ред. Л.Я. Гозмана и Д.А. Леонтьева].- М.: Прогресс,1990. -368 с.
153. Фромм Э. Величие и ограниченность теории Фрейда. /Эрик Фроммм. /М.: ACT, 2000. 448с.
154. Холмогорова А.Б. Культура, эмоции и психическое здоровье / А.Б.Холмогорова, Н.Г.Гаранян //Вопросы психологии. – 1999. - №2. – С.67-78.
155. Холмогорова А.Б. Принципы и навыки психогигиены эмоциональной жизни /А.Б.Холмогорова, Н.Г.Гаранян // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы.–1996.–№1.– стр7-13.
156. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положення, исследования и примечания). /Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб. Питер Пресс, 1997. – 608 с. – (Серия «Мастера психологии»).
157. Цукерман Г.А. Психология саморазвития / Г.А.Цукерман, Б.М.Мастеров. – М.: Интерпракс, 1995. – 288 с.
158. Шадриков В.Д От индивида к индивидуальности: Введение в психологію. / Владимир Дмитриевич Шадриков. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. – 656 с.
159. Чистяков. М.: Рсфл-бук; К.: Ваклер, 1997. 300 с.
160. Чудновский В.Э. К проблеме соотношения «внешнего» и «внутреннего» в психологии/ В.Э.Чудновский//Вопросы психологии. – 2001. - №5. – С.3-18.
161. Ширяева О.С "Психологическое благополучие личности в экстремальных условиях жизнедеятельности"/О.С Ширяева -Хабаровск, 2008.
162. Элиот Р.С. Мы побеждаем стресс/ Р.С. Элиот /Пер. с англ. В. Козлова. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. – С. 80-131.
163. Энциклопедия психодиагностики. Психодиагностика взрослых. Самара: Издательский Дом "Бахрам - М", 2009. С - 305.
164. Юрченко В.М. Психічні стани людини: системний опис /Юрченко В.М. – Рівне, 2006.– 564с.
165. Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности / В.А.Ядов // Методологические проблемы социальной психологии. - М.: Наука, 1975. – 347с.
166. Яценко Т.С. Теоретико-методологічний підхід до цілісного розуміння психіки у її структурних компонентах / Т.С.Яценко // Наука і суспільство. – 2004. - №4. – С.37-60.
167. Allred K.D., Smith T.W. The Hardy Personality: Cognitive and physiological responses to evaluative threat // Journal of Personality & Social Psychology. – 1989. – Feb. – Vol. 56. – N2. – Р. 257 – 266.
168. Antonovsky A. Health, Stress and Coping. San Francisco: Jossey-Bass, 1979/ - 230p.
169. Antonovsky A. The Sense of Coherence as a Determinant of Health//Advances, Institute for Advancement of Health, 1984. Vol.22 №4.Р.273-280.
170. Brooks R.B. Children at risk: Fostering resilience and hope. (abstract) // American Journal of Orthopsychiatry. – 1994. – Oct. – Vol. 64. – N 4. – Р. 545 – 553.
171. Clarke D.E. Vulnerability to stress as a function of age, sex, locus of control, Hardiness and Type A personality // Social Behavior and Personality. – 1995. – Vol. 23. – N 3. – Р. 285 – 286.
172. Diener.E., Emmons R.A., Larsen R.J., Griffin S. The Satisfaction With Life Scale //J. of Personality Assesment. 1985. Vol.49.№1.Р.71-75.
173. Evan, D.R., Pellizzari J.R., Culbert B.J., Metzen M.E. Personality, marital, and occupational factors associated with quality of life // Journal of Clinical Psychology. – 1993. – Jul. – Vol. 49. – N 4. – Р. 477 – 485.
174. Florian V., Mikulincer M., Taubman O. Does hardiness contribute to mental health during a stressful real-life situation? The roles of appraisal and coping // Journal