ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАЙНЯТТЯ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ТОПОРЕЦЬКА ЗОРЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 343.98

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАЙНЯТТЯ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Погорецький Микола Анатолійович

Київ 2012

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………….……………….3
ВСТУП…………………..………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЙНЯТТЯ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ……..……..….………………………………….……….....13
1.1. Предмет безпосереднього злочинного посягання……………………...………....13
1.2. Спосіб вчинення злочину…………………….……..……….………….….….....…23
1.3. Типова «слідова картина»…………………………………………….…….………40
1.4. Особа злочинця…………………………………………….…..……………..….….49
Висновки до розділу 1………………………………………..……………………….…57
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАЙНЯТТЯ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ …..…………………………………………………………60
2.1. Особливості початку досудового розслідування……………………………….…60
2.2. Типові слідчі ситуації та відповідні їм алгоритми розслідування на початковому етапі………………………………………………………………………………….…....79
2.3. Організаційно-тактичні засади провадження окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування………………………………………………..…99
Висновки до розділу 2………………………………...………..……………………....120
РОЗДІЛ 3. ПОДАЛЬШИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАЙНЯТТЯ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ ……………………………………………………………….…………...126
3.1. Організаційно-тактичні засади провадження окремих слідчих (розшукових) дій на подальшому етапі розслідування………………………………………….……….126
3.2. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні зайняття гральним бізнесом …………………………………………………………..…………145
3.3. Використання допомоги ЗМІ та громадськості при розслідуванні………….…163
Висновки до розділу 3…………………………………………………....……….........176
ВИСНОВКИ………………………………………………………..………………..…180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..………………….....185
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….….208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України
ГК – Господарський кодекс
ДДСБЕЗ – Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю
ЗМІ – засоби масової інформації
КК – Кримінальний кодекс
КНУ – Київський національний університет
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС – Міністерство внутрішніх справ
ОВС – Органи внутрішніх справ
ОЗГ – Організована злочинна група
ОРД – Оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – Оперативно-розшукові заходи
СБУ – Служба безпеки України
СОГ – Слідчо-оперативна група
ЦК – Цивільний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. Вседозволеність в Україні протягом тривалого часу різних видів азартних ігор сприяла стрімкому збільшенню кількості гральних закладів та зумовила активність участі населення в азартних іграх. Значна кількість працездатного населення сприймала азартні ігри як джерело можливого швидкого збагачення, а вільний доступ до великої кількості гральних закладів призвів до формування у частини населення стійкої психічної залежності від гри. Потрапляючи в залежність від гри, людина не контролює своїх бажань, а стійкий потяг до виграшу провокує тотальне її розорення. Більш того, не маючи коштів на гру, така людина здатна на будь-які вчинки з метою їх отримання та продовження гри, в результаті чого збільшується кількість злочинів, вчинених гравцями, зокрема, крадіжок, грабежів, розбоїв, шахрайств та більш тяжких злочинів.
Викладене вище зумовило заборону грального бізнесу та його визнання суспільно-небезпечним діянням Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року, який набрав чинності 25 червня 2009 року. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні» № 2852-VI від 22 грудня 2010 року Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 203-2, якою встановлено кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом. На сьогодні даний злочин після внесення змін до Кримінального кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» № 4025-VI від 15 листопада 2011 року віднесено до особливо тяжких злочинів. Проте працюючі на момент заборони грального бізнесу казино та інші гральні заклади не припинили своєї діяльності, а почали перекваліфіковуватися в «законні» заклади. Відбулися якісні зміни в злочинній діяльності цього виду, підвищився рівень її професіоналізму та організованості.
Аналіз статистичних даних свідчить, що за період існування заборони грального бізнесу, лише з червня 2009 року по лютий 2010 року порушено 109 кримінальних справ по фактах зайняття гральним бізнесом. У 2011 році в Україні всього зареєстровано 952 злочини, з яких лише за 363 злочинами кримінальні справи направлені до суду; за 4 місяці 2012 року відповідно – 516 злочинів, з яких направлено до суду – 183. При цьому у 2011 році судами розглянуто 114 кримінальних справ про зайняття гральним бізнесом, з яких у 58 справах винесено обвинувальні вироки, у 55 випадках кримінальні справи закрито, у 1 справі застосовано примусові заходи медичного характеру. Таким чином лише 38% виявлених злочинів у 2011 році та 35% у 2012 році направлено до суду, при цьому при розгляді в суді лише у 51% справ винесено обвинувальні вироки. Окрім того, проведене опитування фахівців з розслідування зайняття гральним бізнесом свідчить про високу латентність цього злочину, оскільки лише близько 12% цих злочинів виявляються правоохоронними органами.
Основними чинниками низького рівня розкриття зайняття гральним бізнесом є низький рівень практичного досвіду працівників правоохоронних органів у розслідуванні зайняття гральним бізнесом та відсутність науково розробленої методики його розслідування, що актуалізує наукове дослідження цієї проблеми.
Науково-теоретичним підґрунтям її дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених з кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, кримінології, теорії оперативно-розшукової діяльності та інших галузей права, а саме: Ю. П. Аленіна, Н. М. Ахтирської, В. П. Бахіна, П. С. Берзіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, П. Д. Біленчука, Т. В. Варфоломеєвої, О. М. Васильєва, В. К. Весельського, Ю. М. Грошевого, В. Г. Гончаренка, А. Я. Дубинського, Л. Я. Драпкіна, В. С. Зеленецького, А. В. Іщенка, О. В. Капліної, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, Л. М. Лобойка, І. М. Лузгіна, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, О. Р. Михайленка, В. Т. Нора, М. А. Погорецького, М. В. Салтевського, М. О. Селіванова, Д. Б. Сергєєвої, Н. П. Сизої, В. І. Сліпченка, С. М. Стахівського, О. Ю. Татарова, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, М. І. Хавронюка, М. С. Цуцкірідзе, В. Ю. Шепітька, В. П. Шибіка, О. Г. Шило, М. Є. Шумила, М. П. Яблокова, О. Г. Яновської та інших.
Окремі аспекти правового регулювання, виявлення, розкриття та розслідування заняття гральним бізнесом досліджувалися у працях вітчизняних та зарубіжних науковців: Д. О. Гетманцева, В. М. Дорогих, Є. М. Ковтуна, А. Лохвицького, В. Д. Леготкіна, Г. Ф. Лук’яниці, С. Г. Осики, Н. О. Петричко, А. В. Савченка, Р. О. Севостьянова та ін.
Проте комплексно проблема особливостей розслідування заняття гральним бізнесом на дисертаційному рівні з урахуванням змін в правовому регулюванні грального бізнесу в період 2009-2011 років, доповнення КК України новою статтею, яка передбачає кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом, а також нового КПК України 2012 року не досліджувалася.
Вибір теми дисертації зумовили наукова і практична значущість досліджуваної проблеми, недостатній рівень її наукової розробленості, а також нагальна потреба впровадження відповідних наукових результатів у практичну діяльність слідчих та оперативних підрозділів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене відповідно до планів науково-дослідних робіт юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за напрямком досліджень юридичного факультету «Доктрина права в правовій системі України: теоретичні та практичні аспекти» (номер теми 11БФ042-01; номер державної реєстрації 01111u008337) та на виконання Указу Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1000/2011 «Про Концепцію державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю» на 2011-2017 роки; Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р; Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. № 190-р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на розкриття і розслідування зайняття гральним бізнесом.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:
- розробити криміналістичну характеристику зайняття гральним бізнесом, визначити особливості її структурних елементів:
• визначити основний та додатковий предмети безпосереднього злочинного посягання;
• встановити сучасні способи вчинення зайняття гральним бізнесом, а також способи його приховання;
• визначити типову «слідову картину» зайняття гральним бізнесом та розкрити її зміст;
• виявити особливості особи злочинця – організатора грального бізнесу, власника грального бізнесу, осіб, які надають доступ до азартних ігор;
- визначити особливості початку досудового розслідування зайняття гральним бізнесом з урахуванням норм прийнятого Кримінального процесуального кодексу України 2012 року;
- виділити типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування зайняття гральним бізнесом, висунути типові слідчі версії та розробити типові плани розслідування для кожної з встановлених слідчих ситуацій;
- розробити організаційно-тактичні засади проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування;
- розробити організаційно-тактичні засади проведення окремих слідчих (розшукових) дій на подальшому етапі розслідування;
- встановити особливості використання спеціальних знань при розслідуванні цього виду злочину;
- визначити особливості використання допомоги ЗМІ та громадськості при розслідуванні зайняття гральним бізнесом.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі розслідування зайняття гральним бізнесом.
Предметом дослідження є особливості розслідування зайняття гральним бізнесом.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. Відповідно до мети та завдань дослідження, його об’єкта та предмета в роботі використано: діалектичний метод пізнання – при аналізі тенденцій та закономірностей розслідування зайняття гральним бізнесом; історичний метод – при дослідженні генезису кримінально-правового регулювання сфери грального бізнесу в Україні, а також розвитку методологічних засад розслідування кримінальних справ про зайняття гральним бізнесом; формально-логічний – під час визначення змісту способу вчинення зайняття гральним бізнесом; системно-структурний – для визначення елементів криміналістичної характеристики зайняття гральним бізнесом та встановлення їх особливостей, при дослідженні типових слідчих ситуацій, які виникають на початковому етапі розслідування зайняття гральним бізнесом, висуненні версій та розробленні планів розслідування; порівняльно-правовий – з метою надання порівняльного аналізу окремих положень нормативно-правових актів України які регулюють сферу грального бізнесу; функціональний – для визначення ефективності окремих слідчих (розшукових) дій; методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, порівняння, узагальнення і т.п.) – під час дослідження концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження; статистичний та соціологічний – з метою збору інформації шляхом анкетування слідчих та узагальнення отриманих результатів, узагальнення кримінальних справ про зайняття гральним бізнесом та інші методи.
Емпіричною базою дослідження є вивчені та узагальнені кримінальні справи про зайняття гральним бізнесом (247), статистичні дані МВС України щодо розслідування даного виду злочину та Державної судової адміністрації України щодо судового розгляду кримінальних справ за період з 2009 по 2012 роки, дані анкетування та опитування працівників органів внутрішніх справ та прокуратури (339 осіб).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих проблем дисертація є одним з перших в Україні монографічних досліджень, в якому на базі загальних положень теорії криміналістики, кримінального права та процесу, кримінології, результатів вивчення кримінальних справ про зайняття гральним бізнесом, результатів узагальнення статистичних даних та проведеного анкетування практичних працівників розроблено теоретичні засади розслідування грального бізнесу, виділено особливості розслідування цього злочину.
У межах проведеного дослідження отримано результати, що мають наукову новизну, у тому числі:
вперше:
- визначено ознаки особи злочинця – організатора азартних ігор, проведено розмежування «номінального» (формального) та «реального» (фактичного) організатора грального бізнесу, а також виконавців злочину – працівників грального закладу, які проводять азартні ігри чи надають доступ до них;
- класифіковано способи вчинення та приховування зайняття гральним бізнесом на: створення та діяльність власне гральних закладів (залів гральних автоматів, казино); створення та діяльність гральних закладів, які замасковані під законну господарську діяльність (Інтернет-клуби, спортивні бари, рекламні акції, надання платних послуг за допомогою телекомунікаційного зв’язку, проведення конкурсів).
- визначено типову «слідову картину» зайняття гральним бізнесом та розкрито її зміст;
- визначено типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування та складено типові плани розслідування зайняття гральним бізнесом відповідно до визначених слідчих ситуацій;
удосконалено:
- положення щодо початку кримінального провадження та організації початкового етапу розслідування даного виду злочину з урахуванням прийнятого у 2012 році Кримінального процесуального кодексу України;
- організаційно-тактичні рекомендації проведення слідчого огляду, обшуку, допиту свідків та підозрюваних з урахуванням особливостей вчинення зайняття гральним бізнесом;
дістали подальший розвиток:
- виділення основного і додаткового предмету злочинного посягання зайняття гральним бізнесом, якими є майно гравця та особа гравця (його свідомість, психічне здоров’я) відповідно;
- положення щодо особливостей використання спеціальних знань, порядку призначення та проведення судових експертиз при розслідуванні зайняття гральним бізнесом;
- рекомендації щодо способів використання допомоги ЗМІ та громадськості у розслідуванні цього виду злочину.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що викладені в ньому положення, пропозиції та висновки можуть бути використані у:
– правотворчій діяльності – щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює сферу грального бізнесу та протидію зайняття гральним бізнесом (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження в роботу підкомітету Верховної Ради України з питань державного внутрішнього і зовнішнього боргу та законодавчого забезпечення регулювання державних лотерей Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-37/129 від 9 квітня 2012 року; акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження в роботу Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 04-19/14-877 від 24 квітня 2012 року);
– практичній діяльності – Головного слідчого управління МВС України (акт впровадження від 17 жовтня 2012 року); у роботі найбільшого оператора лотерей в Україні для відмежування азартних ігор від лотерей (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в роботу оператора лотерей ТОВ «М.С.Л.» № 2734-08/11 від 03 квітня 2012 року);
– науково-дослідній роботі з криміналістики – як підґрунтя для подальшої розробки та вдосконалення криміналістичної характеристики та методики розслідування злочинів, пов’язаних з гральним бізнесом;
– навчальному процесі – при викладанні курсу «Криміналістика» «Кримінально-процесуальне право України», підготовці підручників, навчальних та довідкових посібників, методичних матеріалів (акт про впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження в навчальний процес на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 14 червня 2012 року № 14/06-2012).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедр криміналістики та правосуддя юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка та рекомендоване кафедрою правосуддя до захисту (Протокол № 2 від 17.09.2012 р.), та міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції КНУ імені Тараса Шевченка «Актуальні питання державотворення очима молодих учених» (м. Київ, 23 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Дослідження та сучасність. Випуск 2» (м. Київ, 15 серпня 2011 р.); Всеукраїнській конференції науковців та практиків «Теоретико-практичні механізми розбудови правової держави» (м. Львів, 23-24 вересня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та сьогодення» (м. Одеса, 29-30 вересня 2011 р.); Всеукраїнській науковій історико-правовій конференції молодих учених «Питання державотворення в Україні та зарубіжних країнах на різних етапах історії» (м. Харків, 1 грудня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у 12 наукових публікаціях, 6 з яких опубліковано у виданнях, включених до переліку наукових фахових видань, одна стаття опублікована в закордонному виданні, та у п’яти тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається метою, завданнями та предметом дослідження та композиційно складається із вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок, із яких основний текст – 184 сторінки, список використаних джерел – 23 сторінки (225 найменувань) та 12 додатків (18 с.).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження особливостей розслідування зайняття гральним бізнесом дозволяє сформулювати теоретичні положення та рекомендації, що мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
1. Криміналістична характеристика зайняття гральним бізнесом містить такі структурні елементи: предмет безпосереднього злочинного посягання; спосіб вчинення злочину; типова «слідова картина» та особа злочинця.
а) предмет безпосереднього злочинного посягання зайняття гральним бізнесом є комплексним, оскільки складається з основного та додаткового предметів. Основним предметом злочинного посягання цього злочину є майно (гроші, речі, майнові права) гравця в азартні ігри. Додатковим предметом злочинного посягання є фізична особа – гравець (його свідомість, психічне здоров’я).
б) способами вчинення зайняття гральним бізнесом є: створення та діяльність власне гральних закладів (казино, букмекерських контор, залів гральних автоматів тощо), а також створення та діяльність гральних закладів, які замасковані під законну господарську діяльність (Інтернет-клуби, лотереї, рекламні акції, вікторини, спортивні клуби тощо). Способами приховання зайняття гральним бізнесом є надання доступу до азартних ігор обмеженому колу постійних гравців (підпільний гральний заклад), маскування під законну діяльність тощо;
в) типову «слідову картину» цього злочину складає сукупність слідів, які надають інформацію про подію злочину. В залежності від способу вчинення зайняття гральним бізнесом виділено «слідову картину» створення та діяльності власне гральних закладів та «слідову картину» діяльності грального закладу, замаскованого під законну діяльність.
Джерелами ідеальної інформації про подію злочину є люди: гравці, працівники грального закладу, випадкові перехожі, працівники сусідніх закладів, члени сім’ї гравця, працівники оперативно-розшукових органів, підозрювані тощо. Матеріальними слідами цього злочину є гральне та комп’ютерне обладнання, грошові кошти, документи та інше;
г) особою злочинця є: «реальний» організатор грального бізнесу, «номінальний» організатор грального бізнесу, виконавці злочину – працівники грального закладу, які проводять азартні ігри або надають до них доступ. «Реальним» організатором грального бізнесу, як правило, є колишні власники гральних закладів, які створюють організовані злочинні групи виключно з метою організації мережі гральних закладів. «Номінальним» організатором грального бізнесу є фізична особа, яка має право займатися підприємницькою діяльністю і яка формально вважається власником грального закладу. Працівники грального закладу – касири, круп’є, адміністратори притягуються до кримінальної відповідальності за проведення азартних ігор чи надання доступу до них у випадку фіксації отримання ставки, виплати виграшу чи отримання прибутку.
2. Найпоширенішими приводами для внесення відомостей до Єдиного реєстру і початку кримінального провадження згідно з проведеними опитуваннями слідчих є самостійне виявлення слідчим чи прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Більшість фактів зайняття гральним бізнесом викривається оперативно-розшуковими підрозділами під час: здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій самостійно чи спільно з іншими органами; проведення контрольної закупівлі, зокрема здійснення ставки в гральному закладі, участі в азартній грі та отримання виграшу та проведенні інших оперативно-розшукових заходів; здійснення перевірки суб’єктів господарювання в порядку, передбаченому Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
3. Типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування зайняття гральним бізнесом є: 1) в органи внутрішніх справ надійшло повідомлення про зайняття гральним бізнесом у приміщенні за певною адресою, інформація про особу злочинця та спосіб вчинення злочину відсутня; 2) до правоохоронних органів надійшла інформація про спосіб вчинення злочину у певному приміщенні, види азартних ігор, які проводяться, особа організатора грального бізнесу (номінального чи реального) невідома; 3) до правоохоронних органів надійшла інформація про факти проведення азартних ігор конкретними особами в певному приміщенні, проте спосіб вчинення злочину невстановлений; 4) до органів внутрішніх справ надійшло повідомлення про зайняття гральним бізнесом у конкретному приміщенні з повідомленням способу вчинення злочину та особи злочинця; 5) правоохоронні органи самостійно отримали інформацію про зайняття гральним бізнесом, виявили предмети чи документи, які свідчать про вчинення цього злочину під час проведення оперативно-розшукової діяльності чи в процесі розслідування інших злочинів. Відповідно до виокремлених слідчих ситуацій розроблені алгоритми дій слідчого на початковому етапі розслідування.
4. На початковому етапі розслідування цього злочину найчастіше проводять слідчий огляд (у тому числі огляд місця події) та допит свідка.
Огляд місця події при розслідуванні зайняття гральним бізнесом є складною слідчою (розшуковою) дією, яка складається зі слідчого огляду приміщення (грального закладу), слідчого огляду речей та слідчого огляду документів. Проте дані види слідчого огляду можуть проводитися і окремо від огляду місця події, коли слідчий проводить огляд грального обладнання чи документів після проведення огляду місця події. Особливістю огляду місця події у даних злочинах є необхідність залучення спеціалістів в галузі комп’ютерної техніки та азартних ігор, а також необхідність огляду особливих предметів – грального обладнання, спеціального комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, призначеного для проведення чи наданням можливості доступу до азартних ігор.
При підготовці (обранні тактики допиту, визначенні кола обставин, які належить з’ясувати тощо) та проведенні допиту свідків слід враховувати їх особливості та належність до певної групи, а саме: 1) безпосередні свідки зайняття гральним бізнесом (створення чи роботи грального закладу чи участі в азартних іграх, працівники грального закладу); 2) свідки, які володіють іншою інформацією, що має значення для справи (члени сім’ї гравця чи працівника грального закладу). Тактика допиту безпосередніх свідків спрямована на з’ясування «внутрішніх» особливостей злочину – особливостей грального закладу, кількості грального обладнання, особи злочинця. Допит свідків, які володіють іншою інформацією, дозволяє отримати лише відомості, які вони отримали від інших осіб і проводиться, як правило, у випадку, коли відсутня інформація про безпосередніх свідків або ж дані особи не бажають співпрацювати зі слідством.
5. На подальшому етапі розслідування слідчим проводиться допит підозрюваного у 74% справ, у тому числі очна ставка у 28 % справ та обшук грального закладу у 35% справ.
Допит «реальних» організаторів грального бізнесу, як правило, проводиться в конфліктній ситуації. Відповідно тактика допиту вимагає застосування слідчим тактичних прийомів, спрямованих на подолання такої протидії, зокрема: використання протиріч між показаннями, пред’явлення речових доказів, використання позитивних якостей особи, використання протиріч між показаннями допитуваного та показаннями інших осіб та інших.
Допит «номінальних» організаторів та виконавців злочину проводиться у безконфліктній ситуації. Слідчий пропонує допитуваному розповісти інформацію, яка йому відома, після чого, у випадку необхідності з’ясування окремих обставин чи уточнення певної інформації, ставить відповідні запитання.
Речами та документами, які необхідно відшукати під час обшуку, як правило, є гральне обладнання чи гральні програми, які використовувалися для організації грального бізнесу; грошові кошти, отримані від зайняття гральним бізнесом; документи, які підтверджують факти зайняття гральним бізнесом – договори оренди чи купівлі-продажу грального обладнання, договори на поставку комп’ютерного обладнання, договори про надання телекомунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет, бухгалтерська документація, касова документація, особисті записи організатора грального бізнесу. При цьому гральне обладнання, незалежно від вказівки про нього в постанові про проведення обшуку, підлягає вилученню, оскільки воно є забороненим для використання в Україні і підлягає конфіскації відповідно до санкції статті 203-2 КК України.
6. Використання спеціальних знань при розслідуванні зайняття гральним бізнесом відбувається в непроцесуальній та процесуальній формах.
Непроцесуальними формами використання спеціальних знань є: залучення спеціаліста до проведення перевірок, що проводяться за вимогою правоохоронних органів або правоохоронними органами на підставі Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»; консультативна допомога фахівця (консультація спеціаліста в азартних іграх чи гральному бізнесі, в тому числі науковця, оператора лотерей); перевірка за обліками кримінальної реєстрації.
Процесуальними формами використання спеціальних знань при розслідуванні зайняття гральним бізнесом є: залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих дій; проведення судової експертизи; допит експерта. При розслідуванні зайняття гральним бізнесом призначають: експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів (комп’ютерно-технічні експертизи); товарознавчі експертизи; економічні експертизи; судово-психіатричні експертизи; криміналістичні експертизи (почеркознавчі, техніко-криміналістичні експертизи документів, трасологічні).
7. Формами участі громадськості у розслідуванні цього злочину є участь громадян в якості понятих; законних представників неповнолітнього, представників цивільного позивача та цивільного відповідача; заявників; осіб, які беруть участь у профілактиці та попередженні злочинів тощо.
Участь ЗМІ в розслідуванні зайняття гральним бізнесом відбувається шляхом: формування негативного ставлення громадськості до азартних ігор; допомоги ЗМІ у викритті фактів злочинної діяльності (виявлення правоохоронними органами публікацій в ЗМІ про факти вчинення злочину та подання представниками ЗМІ (журналістами) заяв чи повідомлень про вчинення злочину до правоохоронних органів); допомоги ЗМІ під час розслідування злочину для встановлення невідомих слідству обставин тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001року № 2341-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст.1.
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні» від 22 грудня 2010 року N 2852-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 28. – Ст.253.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. –1961. – № 2. – Ст. 15.
4. Топорецька З. Особа потерпілого від грального бізнесу. Механізм формування лудоманії / З. Топорецька // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка (юридичні науки). – 2011. – № 89/2011. – С. 111-113.
5. Севостьянов Р. А. Проблемы уголовной ответственности за организацию и ведение незаконного игорного бизнеса: автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Р. А. Севостьянов. – Саратов, – 2009. – 255 с.
6. Петричко Н. О. Незаконні азартні ігри: кримінально-правове та кримінологічне дослідження: дис. канд. юрид. наук : спе. 12.00.08 / Н. О. Петричко. – Київ, – 2010. – 258 с.
7. Криміналістика: [Підручник] / [Біленчук П. Д., Лисиченко В. К., Клименко Н. І. та ін.] за ред. П. Д. Біленчука. — [2-ге вид., випр. і доп.]. — К.: Атіка, 2001. – 544 с.
8. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с.
9. Криміналістика: [підручник] / П. Д. Біленчук, В. В. Головач, М. В. Салтевський]; за ред. П. Д. Біленчука. –К.: Право, 1997. – 256 с.
10. Дорогих В. М. Адміністративно-правове регулювання грального бізнесу в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адмін. право і процес; фін. право; інформ. Право» / В. М. Дорогих. — Ірпінь, 2004. — 20 с.
11. Гетманцев Д. О. Азартна гра в Україні та за кордоном. Нарис сучасної теорії правового регулювання ігор на гроші: [монографія] / Д. О. Гетманцев. – К.: ТОВ «СЕЕМ Принт», 2008. – 209 с.
12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К.: Юридична думка, 2012. – 1316 с.
13. Грабовская Н. П. Преступления, посягающие на советский образ жизни // Курс советского уголовного права в 5 т. Т. 5 / Н. П. Грабовская. –Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1981. – 592 с.
14. Лохвицкий А. Курс русского уголовного права / А. Лохвицкий. − СПб., 1871. – 455 с.
15. Звіт FATF Слабкі сторони сектору казино та грального сектору [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2009/8.07.09/c.pdf.
16. Великий В. М. Сутність і профілактика залежності від азартних ігор. – Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення.) : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://medicallaw.org.ua/uploads/media/02_051.pdf.
17. Кукк В. Залежність до азартних ігор [Електронний ресурс] / Кукк В. // Професійна медицина: – Режим доступу: http://doctor.wpoonline.com/article.php?sid=21994.
18. Диагностика и лечение игромании [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: http://www.igromania.info.ru.
19. Українці хочуть грати за правилами. Про це свідчать результати соціологічних опитувань про ставлення жителів нашої країни до азартних ігор [Електронний ресурс] / Василь Конюшенко // Дзеркало тижня. – Режим доступу: http://dt.ua/articles/52875.
20. Чи граєте ви в азартні ігри? [Електронний ресурс] // Високий замок – 2008. – №30(3679). – [від 18.02.2008 р.]. – Режим доступу: http://www.wz.lviv.ua/articles/62855.
21. Почти половина украинцев поддерживают запрет игорного бизнеса / сайт програми «Подробности» телеканалу «Інтер» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://podrobnosti.ua/society/2012/04/19/832500.html.
22. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. — М.: Госюриздат, 1960. — 244 c.
23. Колесниченко А. Н. К вопросу о понятии способа совершения преступления в криминалистике / А. Н.Колесниченко, А. Н. Савченко // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы— [вып. 2]. — Душанбе, 1962 — 325с.
24. Зуйков Г. Г. Криминалистическое понятие и значение способа совершения преступления / Зуйков Г. Г.— [Труды ВШ МВД СССР]. – № 15. – М., 1967. – 73 с.
25. Семенов М. В. Перспективы вложений азартного капитала / М. В.Семенов // Игорный бизнес: бухгалтерский учет и налогообложение: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/online/base/?req=doc;base=PBI;n=100162.
26. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму : наук.-практ. посібник / [за ред. В. С. Зеленецького, Кротюка В. Л., Файера Д. А.]. – Харків: Кроссроуд, 2007. – 672 с.
27. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року № 1334-VI // Голос України. – 2009. – № 116.
28. Дорогих В. М. Адміністративно-правове регулювання грального бізнесу в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адмін. право і процес; фін. право; інформ. право» / В. М. Дорогих. — Ірпінь, 2004. — 20 с.
29. Короткевич М. Є. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та за порушення порядку зайняття нею / М. Є Короткевич., П. П.Андрушко // Вісник Верховного Суду України. –1998. – № 3 (9). – С. 54 – 59.
30. Короткевич М. Є. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та за порушення порядку заняття нею (закінчення) / М. Є.Короткевич, П. П. Андрушко // Вісник Верховного Суду України. – 1998. –№ 4 (10). –– С. 34 – 45.
31. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2-а-40401/09/2070 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/9095119.
32. Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року у справі № 2а-5814/10/1870 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13591047.
33. Савченко А. В. Кримінально-правова кваліфікація незаконних азартних ігор / А. В. Савченко // Адвокат. – 2010. – № 1 (112). – С. 40–44.
34. Топорецька З. М. Спосіб підготовки, вчинення та приховування злочину як структурний елемент криміналістичної характеристики злочинів у сфері грального бізнесу / З. М.Топорецька //Адвокат. – 2011. –№ 9 (132).–С.44–48.
35. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2009 року у справі № 2-10298/09 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/12211358?Liga=True.
36. Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною від 14.06.1994р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.
37. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 2а-10972/11/2670 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/19994250?Liga=True.
38. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року у справі № 2а-10972/11/2670 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24351555?Liga=True
39. Постанова Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2011 року у справі № 4-43/11 Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14149349.
40. Інформація прес-служби МВС: міліція продовжує моніторинг дотримання Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» [Електронний ресурс] // Урядовий портал. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=243266317.
41. Вирок Івано-Франківського суду у справі № 1-199 від 28 жовтня 2010 року [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11945889.
42. Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 22.07.2011 року у справі № 1-832/2011 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18772539.
43. Леготкин В. Д. Правовое регулирование азартных игр [учебное пособие] / Леготкин В. Д., Букатов Е. М. - Омск: Юридический институт МВД России, 1996. – 321 с.
44. Топорецька З. М. Розслідування злочинів у сфері грального бізнесу: проблеми та шляхи вирішення / З. М. Топорецька // Актуальні питання державотворення очима молодих учених: зб. наук. праць Міжнародної науково-практичної конференції, 23 квітня 2010 р. – Київ: у 2-х частинах. – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. – .– ч. 2. – С. 389–391.
45. Топчій В. В. Протидія злочинам, пов’язаним із незаконним зайняттям гральним бізнесом: проблеми теорії та практики / В. В. Топчій // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 6. – С. 58–67.
46. Осыка С. Г. Государсьвенное регулирование глобальной индустрии азартных игр / Осыка С. Г.– К. : «К.И.С.», 2011. – 528 с.
47. Регулирование игорного бизнеса в разных странах мира: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://100casino.net/intresting/online_casino/regulirovaniia_igornogo_biznesa_v_raznyh_stranah_mira.html.
48. Постанова Оболонського районного суду міста Києва від 17.08.2011 року у справі № 1-981/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18648177.
49. Ковтун Е. В. Игорный бизнес в России: законодательное регулирование / Ковтун Е. В. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 214 с.
50. Вирок Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 1-304/10 від 19 лютого 2010 року [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9392299.
51. Салтевський М. В. Навчально-довідковий посібник з криміналістики / Салтевський М. В., Лукашевич В. Г., Глібко В. М. – К.: ВІПОЛ, 1994. – 180 с.
52. Руководство по расследованию преступлений: [Науч. практ. пособие] / А. В. Гриненко, Т. В. Каткова, Г. К. Кожевников и др. – Х.: Консум, – 2001. – 266 с.
53. Крылов И. Ф. Криминалистическое учение о следах / Крылов И. Ф. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. – 197 c.
54. Коновалова В. О. Вбивство: мистецтво розслідування : [монографія]. / Коновалова В. О.– К. : Факт, 2001. – 311 с.
55. Погорецький М. А. Докази у кримінальному процесі: проблемні питання / М. А. Погорецький // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2011. – №1(3). – С. 1–53.
56. Топорецька З. М. Слідова картина, як джерело первинної інформації про вчинення злочинів у сфері грального бізнесу / З. М. Топорецька // Реформування національного та міжнародного права: перспективи та сьогодення: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 29-30 вересня 2011р.). – Одеса : у 2-х частинах. – Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2011. – . – ч. 2. – С. 105–108.
57. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року № 4651-VI [не набрав чинність] // Голос України. – 2012. – № 90-91.
58. Обвинувальний висновок по кримінальній справі № 59-2807, затверджений заступником прокурора міста Києва 21.09.2011 року // Архів Солом’янського районного суду міста Києва за 2011 рік.
59. Постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі № 1-1115/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18417952.
60. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15.11.2011 р. № 4025-VI // Голос України. – 2011. – № 239.
61. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства / Т. В. Варфоломеева. – М.: Юрид. лит., 1980. – 48 с.
62. Постанова Дарницького районного суду міста Києва від 09.09.2011 року у справі № 1-570/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18579824.
63. Александров Ю. В. Кримінологія: [Курс лекцій] / Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. — К.: МАУП, 2002. — 295 с.
64. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / Ермолович В. Ф. – Мн.: Амалфея, – 2001. – 194 с.
65. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / Дагель П. С. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1970. – 267 с.
66. Есберн Алауханов. Криминология. [Учебник] / Есберн Алауханов. – Алматы, 2008. – 429 с.
67. Кудрявцев В. Н. Криминология. [Учебник] / В. Н. Кудрявцев, В. Е.Эминов. – М.: Юристь, -1999. – 678 с.
68. Криминология: [Учебник] / [Беляев Н. А. и др.] ; под ред. В. В. Орехова. – Санк-Петербург: Университет. – 1992. – 216с.
69. Закон України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року № 3680-VI // Голос України. – 2011. – № 135-136.
70. Постанова Білопільського районного суду Сумської області від 31.08.2011 року у справі № 1-185/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/17973069.
71. Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі № 1/2608/533/12 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/23697084.
72. Постанова Оболонського районного суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 1-900/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/20471875.
73. Постанова Солом’янського районного суду міста Києва від 14.12.2011 року у справі № 1-1203/2011 // Архів Солом’янського районного суду міста Києва за 2011 рік.
74. Вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.06.2011 року у справі № 1-61/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18075614.
75. Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2011 року у справі № 1-62/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13625412.
76. Ущаповський В. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності: сутність, тенденції розвитку, кримінально-правові проблеми / В. Ущаповський // Право України. – 2000. –№ 2. – С. 62.
77. Шумило М. Оперативно-розшукові захолди у структурі досудового розслідування в проекті КПК України (проблеми унормування і правозастосування) / М. Шумило // Право України. – 2012. –№ 3-4. – С.452 – 462.
78. Досудове розслідування кримінальних справ : [навч.-практ. посібник] / за заг. ред. Ю. М. Грошевого. – Х.: Фінн, 2009. – 328 с.
79. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецкий. – Х., 1998. – 340 с.
80. Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються» від 14.04.2004 № 400 // Офіційний вісник України. – 2004 . – № 19. – Ст. 341.
81. Інструкція «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини», затверджена Наказом Генеральної прокуратури України від 24 червня 2004 р. N 66/13-ок // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. – №12.
82. Інструкція «Про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян та реєстрації, обліку заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини», затверджена Наказом Служби безпеки України від 27 січня 2005 р. № 44, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2005 р. за № 240/10520 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 7. – Ст. 422.
83. Кримінальний процес: [Підручник] / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. — Х.: Право, 2010 — 608 с.
84. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В. Т. Нор [за ред. М. Л. Накловича]. – Львів : Вища школа, 1978. – 111 с.
85. Григор’єва М. Є. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Крим. право та кримінологія» / М. Є. Григор’єва. – Харків, 2007. – 20 с.
86. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
87. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина І: [Підручник] / Бандурка О. М. — Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. — 244 с.
88. Шило О. Г. Забезпечення конституційних прав людини при проведенні слідчих дій у вигляді зняття інформації з каналів зв’язку і накладення арешту на кореспонденцію / О. Г. Шило // Захист прав і законних інтересів особи у кримінальному судочинстві : матеріали наук. семінару 20 травня 2011 р. / ред. кол.: В. І. Борисов (голов. ред.), Н. В. Сібільова (наук. ред.). – Харків : ФІНН, 2011. – С. 43–47.
89. Цитш У. Контроль за телефонными разговорами / У. Цитш // Переводы Материалов о практике правоохранительных органов зарубежных стран. — И.,1997. —№ 3. – С. 8.
90. Бандурка А. М. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ / А. М. Бандурка, А. В. Горбачев. – К.: РИО МВД Украины, 1994. – 160 с.
91. Криминалистика. Руководство по уголовной технике и тактике. [Новое издание, перепечатанное с издания 1925 г.]. / Якимов И. Н. — М.: ЛексЭст, 2003. – 496 c.
92. Мешков В. М. Оперативно-розыскная тактика и особенности использования полученных результатов в ходе предварительного расследования. Учебно-практическое пособие / В. М. Мешков, В. Л. Попов. – [2-е изд., доп.]. – М., 2003. – 108 c.
93. Шумило М. Є. Про матеріали оперативно-розшукової діяльності, що використовуються в інтересах кримінального судочинства / М. Є. Шумило // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчої влади. Т.7. Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою : аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників : міжвід. наук. зб. [під ред. А. І. Комарової, В. В. Медведчука, В. О. Євдокимова, В. Ф. Бойка, О. О. Крикуна]. – К., 1998. – С. 246-248.
94. Топорецкая З. Н. Результаты оперативно-разыскной деятельности как повод возбуждения уголовного дела за совершение преступлений в сфере игорного бизнеса / З. Н. Топорецкая // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. – 2011. – № 10(33) – С. 192-194.
95. Погорецький М. А. Протоколи оперативно-розшукових заходів з відповідними додатками, складені оперативно-розшуковими підрозділами, — новий вид доказів у кримінальному процесі / М. А. Погорецький // Вісн. Академії правових наук України. – Х.: Право, 2002. — № 1(28). – С. 208–216.
96. Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : [монографія] / М. А. Погорецький. — Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. — 574 с.
97. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В. И. Галаган. – К., 1992. – 20 с.
98. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Ю. П. Аленин. – Одесса : Центр.-Укр. изд-во, 2002. — 263 с.
99. Берназ В. Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти) [монографія] / В. Д. Берназ, С. М. Смоков. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2005. – 151 с.
100. Правові й організаційно-процедурні основи здійснення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ в Україні. Загальна частина : [навч. пос]. / [ Б. І. Бараненко, Д. О. Бабічев, О. В. Бочковий та ін.]; за ред. А. В. Іщенка, Б. І. Бараненка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – 360 с.
101. Басиста І. Тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи / І. Басиста // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 10. — С. 141–143.
102. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
103. Офіційний веб-сайт телепередачі «Гроші»: [Електронний ресурс] . –Режим доступу: http://groshi.1plus1.ua.
104. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений: автореф. дис. на полчение науч. степени д-ра. юрид. наук: 12.00.09. – Х., 1967. – 44 с.
105. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей / Ратинов А. Р. – М.: Юрлитинформ, 2001. – 352 c.
106. Дубровицкая Л. П. Планирование расследования / Л. П., Дубровицкая, И. М. Лузгин. – М., 1967. – 157 с.
107. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики / Р. С.Белкин. – М., 1979 — . — Т.3.: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 1979. — 408 с.
108. Драпкин Л. Я. Основы криминалистической теории следственных ситуаций: автореф. дис. на получение науч. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 / Л. Я. Драпкин – М., 1987, – 45 с.
109. Криминалистика. [Учебник] / [Адамова В. А., Голдованский Ю. П., Лазари А. С., Любичев С. Г., и др.] ; под ред.: Пантелеев И. Ф., Селиванов Н. А. – М.: Юрид. лит., 1993. – 592 c.
110. Белкин Р. С. Избранные труды / Белкин Р. С. — М.: Норма, 2009. — 768 c.
111. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002). / В. П. Бахин. – К., 2002. – 268 с.
112. Возгрин И. А. О соотношении следственных ситуаций и алгоритмов расследования преступлений / И. А. Возгрин // Вопросы профилактики преступлений. – Л., 1977. – С. 60–67.
113. Клименко Н. И. Структура тактических операций в типичных ситуациях расследования грабежей и разбойных нападений / Н. И. Клименко // Криминалистика и судебная экспертиза. — К., 1986. — Вып. 33. — С. 51.
114. Шепитько В. Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике: [Монография] / Шепитько В. Ю. – Х.: РИП Оригинал, 1995. – 200 с.
115. Берназ В. Д. Организация расследования преступлений как научная категория криминалистики / В. Д. Берназ // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту : зб. наук. пр. – 2006. – № 2. – С. 172–176.
116. Волобуєв А. Ф. Загальні положення криміналістичної методики. Лекція / Волобуєв А. Ф. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1996. – 32 с.
117. Лисиченко В. К. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике / В. К. Лисиченко, О. В. Батюк // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1998. – Вып. 36. – С. 3–9.
118. Образцов В. А. Понятие и криминалистическое значение следственной ситуации / В. А. Образцов, В. Г. Танасевич // Советское государство и право. – 1979. – №8. – С. 109–115.
119. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України [монограф.] / В. І. Галаган. — К. : НАВСУ, 2002. — 300 с.
120. Волобуєв А. Ф. Загальні положення криміналістичної методики. Лекція / Волобуєв А. Ф. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1996. – 32 с.
121. Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя / Коновалова В. Е. – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 124 с.
122. Голунский С. А. Планирование расследования / С. А. Голунский // Советская криминалистика на службе следствия. Сборник статей. — № 10. – 1958. – С.1–29.
123. Топорецька З. М. Проблеми формування методики розслідування злочинів у сфері грального бізнесу / З. М. Топорецька // Адвокат. – 2011. – № №3(126). – с. 40–42.
124. Криміналістична тактика: щодо визначення поняття / М. А. Погорецький, Д. Б .Сергєєва // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2012. – № 1(5): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n1/12pmasvp.pdf.
125. Шепітько В. Ю. Тактика огляду місця події: [Конспект лекції] / Шепітько В. Ю. – Х.: УкрЮА, 1994. – 19 с.
126. Глосарій з дисципліни криміналістика (словник криміналістичних термінів) (відповідно до вимог ЕСТS) / [Уклад.: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А.Журавель та ін.]. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 96 с.
127. Коновалова В. О. Слідчий огляд / В. О. Коновалова // Криміналістика: [Підручник ]/ [за ред. В. Ю. Шепітька]. – К.: Вид. Дім ІнЮре, 2001. – 720 с.
128. Алєксєйчук В. І. Огляд місця події: тактика і психологія : монографія / За ред. В. О. Коновалової. – Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». — Х.: Апостіль, 2011. — 230 с.
129. Антонов В. П. Криминалистический порядок фиксации следов и предметов при производстве осмотра места происшествия / В. П.Антонов // Прокурорская и следственная практика. – 2004. – № 3–4. – С. 193–206.
130. Горшунов А. Е. Значение осмотра места происшествия при расследовании уголовного дела / А. Е. Горшунов, Т. В.Серебряная // Вестник Нижегородского ун-та им. Н. И. Лобачевского: Власть и право. – Нижний Новгород: Изд-во ННГУ, 2003. – Вып. 2 (7). – С. 217–219.
131. Гульянц А. Г. Информационный потенциал осмотра места происшествия / А. Г.Гульянц, А. А. Топорков // М.: Lex Russica. Научные труды МГЮА. – 2004. – № 3. – С. 763–775.
132. Мамонов В. С. О фиксации результатов осмотра места происшествия / В. С. Мамонов // Российский следователь. – 2005. – № 11. – С. 3–6.
133. Морозова Е. В. Следственные ошибки, допускаемые при осмотре места происшествия / Е. В. Морозова // Проблемы конституционного, административного права и правоохранительной деятельности: Сб. науч. стат. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2004. – Вып. 2. – С. 142–147.
134. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: [Наук.-практ. посіб. ] / [В. П. Бахін, Н. І. Клименко, А. В. Старушкевич та ін.] ; за ред. П. В. Коляди. – К.: ЮрІнком Інтер, 2005. – 216 с.
135. Гончаренко В. Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого [монограф.] / В. Г. Гончаренко. — К. : Київ.ун-т, 1972. — 208 с.
136. Колмаков В. П. Следственный осмотр / Колмаков В. П. - М.: Юрид. лит., 1969. — 196 c.
137. Іщенко В. Поняття протоколів слідчих і судових дій як самостійного ви-ду доказів у кримінальному судочинстві / В. Іщенко // Право України. – 1998. – № 5. – С. 78-81.
138. Гульянц А. Г. Информационный потенциал осмотра места происшествия / А. Г. Гульянц, А. А. Топорков // Lex Russica. Научные труды МГЮА.  2004. № 3.С. 763-775.
139. Гусев А. В. Участие специалиста-криминалиста в производстве осмотра места происшествия / А. В. Гусев // Труды Краснодарского юридического института МВД России. . Вып. 2 : Ч. 1.  Краснодар : Краснодар.юрид.ин-т, 1997.С. 102-106.
140. Гордін, Л. Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльнос¬ті [монографія] / Л. Я. Гордін. - Х. : Фінн, 2009. - 192 с.
141. Карнеева Л. М. Тактические основы организации и производства допроса в стадии расследования / Л. М. Карнеева. − Волгоград: ВСШМВДСССР, 1976. − 144 с.
142. Руководство для следователей / Под ред. Селиванова Н. А. – М.: ИНФА, – 2004. – 384 с.
143. Стахівський С. М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі України [Навч. посібник] / С. М. Стахівський. – К., 2002. – 165 c.
144. Бахин В. П. Допрос: лекция / В. П Бахин. – К., 1999. – 40 с.
145. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев.— М.: Юрид. лит., 1976.— 128 с.
146. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий : учеб. пособие / В. Г. Лукашевич. − К.: НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. − 88 с.
147. Берназ В. Д. Деякі психологічні методи здобуття криміналістичної інформації / В. Д. Берназ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – №3. – С. 44–49.
148. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого / В. Ю. Шепітько. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2001. – 208 с.
149. Коновалова В. О. Правова психологія: [Навч. посібник] / Коновалова В. О. – X.: Основа, 1996. –184 с.
150. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лившиц. − М.: Новый Юристъ, 1997. − 176 с.
151. Баулін О. Проблема забезп