Особливості самоактуалізації жінки у професійній діяльності

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Мірошниченко Оксана Миколаївна

УДК 159. 922. 1

Особливості самоактуалізації жінки у професійній діяльності

19.00.01. загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник :
Медведєв Володимир Степанович
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................3

Розділ 1

Теоретичні аспекти проблеми самоактуалізації жінки

1.1

Самоактуалізація у контексті психологічних теорій .....10

1.2

Сфери та критерії самоактуалізації жінки ......................38

1.3.

Сутність та особливості самоактуалізації жінки у професійній сфері...............................................................49
Висновки по розділу..........................................................64

РОЗДІЛ 2

Організаційно методичні засади емпіричного дослідження самоактуалізації жінки у соціономічних професіях

2.1

Методичний інструментарій дослідження.......................68

2.2

Вибірка та процедура дослідження..................................82

Висновки по розділу...........................................................87

РОЗДІЛ 3

Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження

3.1

Первинна статистична обробка даних .............................90

3.2

Результати кореляційного аналізу ................................135

3.3

Тренінг як засіб розвитку якостей, значущих для самоактуалізації жінки.....................................................141

Висновки по розділу.........................................................167

ВисновКи .............................................................................................171

Список використаних джерел ............................................174

Додатки ................................................................................................195

ВСТУП

Актуальність теми. ХХ століття суттєво змінило роль жінок в суспільстві, відбулись радикальні зміни їх правового статусу. Світова громадськість, в тому числі Організація Об’єднаних Націй, Міжнародна організація праці та інші, відносять питання про положення жінки до числа глобальних проблем людства.
Ступінь демократичності та цивілізованості суспільства багато в чому визначається через ставлення суспільства до жінок та їх прав. Нерівність між чоловіком та жінкою належить до одного з самих давніх типів нерівності. Але і в наш час статус жінки несе в собі певні обмеження порівняно зі статусом чоловіків у різних сферах соціального життя, включаючи можливості трудової діяльності, власності та прибутку. Демократичне суспільство стало ідеалом для значної частини людства, але навіть тут жінки спостерігають недостатнє визнання їх інтелектуальних і професійних якостей та здібностей. Дана ситуація проявляється тим виразніше, чим вище прагне жінка піднятись у своїй професійній чи суспільно-політичній діяльності. У 1980 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН „Про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок” і тим самим взяла на себе обов’язки забезпечити рівні можливості для жінок та чоловіків у користуванні всіма економічними та суспільно-політичними правами.
Ті соціальні зрушення, які відбуваються сьогодні в країні, примушують по - новому дивитися на „жіноче питання”. Актуальність проблеми пов’язана з потребою вивчення та оптимізації можливостей самоактуалізації, саморозвитку, самовдосконалення сучасної жінки-професіонала. Для окремої особистості самоактуалізація постає як проблема з того часу, відколи вона відчуває себе не лише складовою частиною суспільства, а й усвідомлює свою індивідуальність у процесі взаємин з іншими шляхом обміну сутнісними силами, тобто почуттями, емоціями, вміннями, навичками, знаннями, здібностями, потребами. Для суспільства самоактуалізація індивіда починає відігравати справді позитивну роль у тому випадку, коли воно усвідомлює цінність, неповторність кожної окремої людини і починає використовувати її сутнісні сили.
Окремі аспекти проблеми самоактуалізації привертали увагу вчених починаючи з античних часів. Одна з провідних тенденцій її дослідження, що сформувалась у період з кінця XVII до початку ХХ ст., полягала у розгляді самоактуалізації як першочергової умови ефективної життєдіяльності суспільства. Особливе значення мали ідеї про велич людини (В.Гумбольдт), працю як головну сферу самоактуалізації (К.Маркс), професійну самоактуалізацію (М.Вебер) та ін.
У сучасній психології проблема самоактуалізації займає одне з центральних місць і пов’язана в першу чергу з гуманістичним напрямком ( А. Маслоу). У радянській та вітчизняній психології проблема розвитку особистості в аспекті самоактуалізації знайшла відображення у працях Б.Г.Ананьєва, К.А.Абульханової-Славської, Л.І.Анциферової, О.Г.Асмолова, І.Д.Беха, Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, Б.С.Братуся, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, В.В. Рибалки, С.Л.Рубінштейна, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, Л.В.Сохань та ін.
Окремі аспекти самоактуалізації розглянуті у роботах О.Ф.Бондаренка, А.В.Вихруща, В.В.Власенка, С.В.Васильківської, П.П.Горностая, Т.В.Говорун, В.І.Карікаша, В.Г.Панка, Н.І.Пов’якель, В.М.Федорчука, Н.В.Чепелєвої, Т.С.Яценко та ін. У них висвітлюються питання актуальності особистісного зростання у процесі професійної підготовки, роль активних методів навчання та конкретних інтеракційних методик у цьому процесі, особливості підготовки до різних аспектів професійної діяльності та ін. Разом з тим, спеціальні дослідження, присвячені вивченню особливостей професійної самоактуалізації у жінок нам не відомі, хоча ця проблема є надзвичайно важливою для оцінки ефективності професійної діяльності як важливого компоненту самоактуалізації жінки, зв’язку між формами підготовки та рівнем самоактуалізації особистості, а також виявлення чинників та умов оптимізації цього процесу. Таким чином, недостатня розробленість даної проблеми і визначила вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження здійснене в рамках реалізації Закону України „Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків”; постанови Кабінету Міністрів „Про затвердження Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року”; реалізації Указу Президента від 25 квітня 2001 року „Про підвищення соціального статусу жінок в Україні”.
Тема затверджена на засіданні кафедри соціальної психології факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 28 жовтня 2003р.) і входить до плану науково-дослідних робіт факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006р.).
Об’єкт дослідження самоактуалізація жінки як психологічний феномен.
Предмет дослідження психологічні особливості самоактуалізації жінки у професійній діяльності.
Мета дослідження визначення специфіки та засобів оптимізації самоактуалізації сучасної української жінки у соціономічних професіях на основі осмислення сутності та особливостей самоактуалізації як психологічного феномену.
Завдання дослідження.
1. Проаналізувати теоретичні аспекти проблеми самоактуалізації у психології та сформулювати вихідні засади авторського дослідження.
2. Охарактеризувати сфери та критерії самоактуалізації сучасної жінки.
3. Визначити психологічний зміст та особливості професійної самоактуалізації жінки у контексті гендерної психології.
4. Провести емпіричне дослідження особливостей самоактуалізації жінки у професійній діяльності на прикладі соціономічних професій.
5. Розробити та апробувати тренінгову програму розвитку якостей, значущих для самоактуалізації жінки у професійній соціономічній діяльності.
Методологічною та теоретичною базою дослідження є положення гуманістичної психології про сутність особистості та активізацію особистісного потенціалу ( К.Роджерс, А.Маслоу, Е.Шостром, Ф.Перлз, Г.О.Балл); положення про особистість як активного суб’єкта власного життя і діяльності (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, К.К.Платонов та ін.); суб’єктно-генетичний підхід до розвитку особистості ( С.Д.Максименко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко та ін.). Дослідження спирається на принципи детермінізму, єдності особистості, свідомості і діяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн), системний підхід до вивчення психічного розвитку і формування особистості ( Б.Г.Ананьєв, А.Г.Асмолов, М.Й.Боришевський, С.Д.Максименко, В.А.Семиченко, Ю.Л.Трофімов, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів:
аналіз наукової літератури, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації;
психодіагностичні методики: самоактуалізаційний тест„САМОАЛ”, методика діагностики міжособистісних взаємин Т.Лірі, Фрайбурзький особистісний опитувальник шкала „маскулінності фімінінності”, методика „Ціннісні орієнтації” М.Рокіча; тест сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О.Леонтьєва; „Автобіографія майбутнього” Г.Олпорта і Дж. Гіллеспі; методика репертуарних решіток Дж. Келлі; письмове опитування за авторським опитувальником;
методи математичної обробки результатів: порівняльний аналіз з використанням t-критерія Ст’юдента, дисперсійний та кореляційний аналіз. Обробка інформації здійснювалась за допомогою статистичного пакету SPSS та Microsoft Excel.
Емпірична база дослідження включала 378 респондентів жіночої статі соціономічних професій: керівників, військовослужбовців, медичних працівників, педагогів. У якості порівняльної групи виступили домогосподарки.
Наукова новизна одержаних результатів.
Виконана робота представляє комплексне дослідження самоактуалізації жінки у професійній сфері. Встановлено особливості самоактуалізації жінки у професійній діяльності на прикладі окремих соціономічних професій. Ці особливості стосуються вибору професій фемінінного чи маскулінного типів за компенсаторним принципом, орієнтації на різні базові та термінальні цінності, задоволеності своїм професійним вибором та самореалізованості в обраній діяльності, співвідношення „Я-актуального” та „Я-ідеального”.
Набули подальшого розвитку уявлення про чинники, умови та показники професійної самоактуалізації жінки, а також про зв’язок самоактуалізації з адекватністю образу міжособистісної взаємодії, зі змістом життєво-професійних цінностей.
Удосконалено методичні засоби виявлення особливостей та оптимізації самоактуалізації жінки у соціономічній професійній діяльності.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результативністю стимулювання, в ході тренінгу, самоактуалізації працюючих жінок, використанням методів математичної статистики.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблена й апробована система роботи, спрямована на підвищення здатності до управління жінками розвитком власних професійно-значущих проявів особистості як механізму стимулювання самоактуалізації. Сформульовані і обґрунтовані в роботі теоретичні положення та отримані емпіричні результати дають змогу окреслити конкретні заходи щодо вдосконалення процессу самоактуалізації жінок у професійній соціономічній діяльності за допомогою проведення тренінгових програм .
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному курсі „Психологія управління” для спеціальності 7. 050201 менеджмент організацій у Чернігівській філії Київського славістичного університету (довідка № 131 від 6.11.2006р.); за результатами дослідження розроблено програму навчального спецкурсу „Гендерні аспекти управлінської діяльності”. Матеріали дослідження враховані при проведенні тренінгу „Професійна самоідентифікація та особистісне зростання” серед жінок у Чернігівській обласній організації Спілки жінок України (довідка № 017/94 від 28.10.2006р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення обговорювалися на науково-практичній конференції „Психологія освіті та вихованню” (Чернігів, 2003), міжвузівській науковій конференції „Практичні аспекти психології особистості” (Київ, 2004), VII Міжнародній конференції молодих науковців „Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді” (Чернігів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми” (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність” (Київ, 2006), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2004, 2005).
Основні положення і результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження представлені у 8 наукових статтях, 4 з яких у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (245 джерел) та додатків. Загальний обсяг дисертації 277 друкованих сторінок, з них основний текст 173 сторінки, список використаних джерел 22 сторінки, додатки 86 сторінок. Дисертація ілюстрована 12 таблицями, 23 гістограмами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Порівняльний аналіз різних наукових парадигм самоактуалізації дозволяє встановити такі основні їх відмінності. Психоаналітичній та біхевіористичній психології властиве перебільшення ролі чисто біологічних потягів чи зовнішніх проявів у поведінці та психологічному зростанні особистості, тоді як гуманістична психологія підкреслює значення власної творчої активності суб’єкта і досліджує умови, які сприяють їх розгортанню. Радянські та вітчизняні психологи співвідносять самоактуалізацію з творчим процесом, саморозвитком, особистісним зростанням.
2. Самоактуалізація жінки у професійній сфері проявляється у її задоволеності обраною професією та відчуттям реалізованості в ній. Це пошук „себе у професії”, власної професійної ролі, образу „Я”, професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, професійних перспектив, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття та ствердження власного творчого потенціалу. Важливими факторами самоактуалізації жінки у соціономічній професійній діяльності виступають: потяг та інтерес до людини, розуміння складного внутрішнього світу людини, здатність позитивно впливати на особистість, почуття відповідальності та альтруїзм, висока комунікабельність, прагнення до професійного зростання, самопізнання.
3. Умовами успішної самоактуалізації жінки у професійній діяльності виступають:
усвідомлення нею власного потенціалу, своїх сильних і слабких сторін, здібностей, прагнень та бажань;
сприятливі зовнішні обставини, які б не придушували тенденцію жінки до самоактуалізації, а стимулювали її;
гармонійне поєднання орієнтації на професійну кар’єру з орієнтацією на сім’ю;
відкритість жінки щодо нових ідей, нового соціального досвіду, готовність ризикувати, помилятись, відмовлятись від старих звичок.
4. Універсальною життєвою цінністю представниць різних соціономічних професій (педагогів, медиків, керівників, військовослужбовців) виявляється прагнення до саморозвитку, яке поєднує як традиційні фемінінні, так і маскулінні риси характеру. Встановлений зв’язок профілю маскулінних та фемінінних якостей у залежності від обраної професії свідчить про те, що сучасні соціокультурні стереотипи сприяють розвитку у жінок нового погляду на цінності життя і, відповідно, поширенню їх професійного поля діяльності.
За методикою САМОАЛ жінки всіх груп, окрім контрольної групи домогосподарок, показали високий рівень інтегративної самоактуалізації. При цьому найвищі показники зафіксовано у жінок-керівників, а наступні місця зайняли військові, педагоги, медики. У системі життєвих цінностей сучасних жінок професійна діяльність займає дуже важливе місце, водночас невід’ємною частиною життя жінки залишаються сім’я та діти, і, як показують результати проведеного дослідження, таке поєднання не заважає, а сприяє самоактуалізації жінок.
5. Діагностика міжособистісної взаємодії жінок з оточенням показала, що для жінок усіх груп характерна адаптивна поведінка. За даними кореляційного аналізу жінки-військовослужбовці та керівники обирають у реальному образі „Я” авторитарний стиль поведінки, що пов’язано насамперед не з рисою характеру, а з видом діяльності. У той же час для них важлива дружелюбність у ставленні до оточуючих. У жінок-домогосподарок простежується перевага альтруїстичного стилю міжособистісної взаємодії: орієнтація на гіперсоціальні настановлення, надмірна обов’язковість, м’якосердечність.
6. Зайнятість жінок у професійній діяльності пов’язана з їх гендерними стилями поведінки. За даними дослідження, у жінок-керівників та військових переважає маскулінний стиль поведінки, а у жінок-медиків, педагогів та домогосподарок фемінінний стиль поведінки. Це залежить від особливостей тих чи інших професій. Встановлений зв’язок статеворольових пріоритетів у профілях маскулінності та фемінінності знаходить підтвердження у тому, що 80% опитаних жінок вважають свою роботу цікавою і стверджують, що вона дає їм можливість самостійно приймати рішення. Успішна кар’єра, у їх розумінні, передбачає незалежність та самостійність, можливість творчості, самореалізації. Жінки, зорієнтовані на кар’єру вважають, що їм вдалося реалізуватися у професійній діяльності, а саме: жінкам-керівникам на 100%, військовослужбовцям на 80%, педагогам на 80%, медичним працівникам на 70%, у той час як домогосподаркам лише на 50%. Положення домогосподарок має свої негативні аспекти порівняно з працюючими жінками, адже значна матеріальна і, відповідно, моральна залежність від чоловіка не сприяють самоактуалізації. За даними дослідження, домогосподарки менш задоволені своїм життям, ніж працюючі жінки.
7. Дієвим засобом оптимізації професійної самоактуалізації жінки може виступати спеціалізований тренінг. Проведення тренінгу, спрямованого на розвиток якостей, значущих для самоактуалізації, сприяло ускладненню когнітивної складності особистісних конструктів, пов’язаних з усвідомленням вищих цінностей-цілей. В ході тренінгу було сформовано вміння особистісної рефлексії.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми самоактуалізації особистості жінки. Зокрема, глибшого вивчення потребують питання зв’язку цього процесу з рівнем інтелектуального розвитку жінок, схильністю до певного стилю спілкування, креативності та ін. Пошук відповідей на ці та інші питання визначає перспективи подальших досліджень даної проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 260с.
2. Айви А.Е., Айви М.Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: практическое руководство: Пер. с англ. М., 1999. 487с.
3. Александер Ф. Селесник Ш. Человек и его душа: Познание и врачевание от древности до наших дней. /Пер. с англ. М.: Прогресс Культура; Издательство Агентства „Яхтсмен”, 1995. 608с.
4. Алешина Ю.Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопросы психологи. 1998. №5. С.80-88.
5. Альбуханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 334с.
6. Альбуханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе ее жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. М.: наука, 1985. С. 1944.
7. Ананьев Б.Г. Психологическая структура человека // Человек и общество. Вып. II. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1967. С. 235249.
8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1969. 339с.
9. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высших учебных заведений / Г.М.Андреева. 5-е изд., исп. и доп. М.: Аспект Пресс, 2004. 365с.
10. Андреева Т.В. Самореализация личности представителей творческих профессий: половые различия // Психологические проблемы самореализации личности. Вып.2. / под ред. А.А.Реана, Л.А.Коростылевой. СПб.: Изд-во СПбГУ. С.203216.
11. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии // Вопросы психологии. 1996. №1. С. 131142.
12. Анцыферова Л.И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрахама Маслоу // Вопросы психологии. 1973. №4. С. 173180.
13. Артемьева Т.И. Взаимосвязь потенциального и актуального в развитии личности //Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 6787.
14. Арутюнян М.Ю. «Кто я?» Проблема самоопределения юношей и девушек-подростков //Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М., 1992. С.137.
15. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во МГУ, 1984. 104с.
16. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. М.: Смысл, 2001. 416с.
17. Асмолов А.Г., Ягодин Г.А. Образование как расширение возможности развития личности // Вопросы психологии. 1992. №1. С.711.
18. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. Киев Донецк: Ровесник, 1993. 32с.
19. Балл Г.О. та ін. Імідж вченого як засіб стимулювання творчого потенціалу особистості. К., 2000.
20. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человека самого себя // Вопросы психологии. 1990. №2. С. 153158.
21. Баскакова М.Е. Равные возможности и гендерные стереотипы на рынке труда. М.: МЦГИ, 1998. 64с.
22. Белый А. Вейнингер о поле и характере // Русский эрос, или философия любви в России / Сост. В.П.Шептаков. М.: Прогресс, 1991. С.100105.
23. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии. 2000. №1. С.8795.
24. Бендас Т.В. Гендерная психология. СПб.: Питер, 2005. 430с.
25. Бердяев Н. Метафизика пола и любви // Русский эрос, или философия любви в России / Сост. В.П.Шептаков. М.: Прогресс, 1991. С.232625.
26. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: прайм- Еврознак, 2001. 320с.
27. Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Общая ред. М.С.Маяковского. СПб; М.: Университетская книга, 1998. 397с.
28. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренингов личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 67с.
29. Де Бовуар С. Второй пол. СПб.: Алтейя, 1997. 812с.
30. Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности. /Под ред. Фельдштейна. М: Международная педагогическая академия, 1995. 464с.
31. Большой толковый психологический словарь. Т.2./ Пер. с англ. Роббер Артур. К.: изд-во «Вече», 2003. 216с.
32. Бондаренко А.Ф. Личность и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика // Вопросы психологии. 1993. №1. С. 6376.
33. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учебное пособие. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
34. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. с. 159177.
35. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат. К., 1993. 23с.
36. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у громадському становленні особистості. К., 2000. 63с.
37. Боришевський М.Й. Розвиток самоактивності дитини як основа гуманізації педагогічного процесу //Міжнародний семінар з гуманістичної психологіїта педагогіки (Рівне 15-17 червня 1998р.): тези доповідей і повідомл. / Відп. ред. Г.О.Балл. Київ, Рівне: Ліста, 1998. С.2223.
38. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 301с.
39. Братусь Б.С, Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. 1990. №6. С. 916.
40. Бреусенко О.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в умовах екзистенціальної кризи: Автореф. дис. канд. психол. наук, 19.00.01. К., 2000. 20с.
41. Буева Л.П. Деятельность как объект социальной психологии // Методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, 1975. С.4562.
42. Булгаков С.Н. Свет невечный // Русский эрос, или философия любви в России / Сост. В.П.Шептаков. М.: Прогресс, 1991. С.307315.
43. Буракова М.В. Интепритация маскулинности-феминности внешнего облика женщины: Автореф. канд. дис. Ростов- н/ Д., 2000. 20с.
44. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Качарян А.С. Основы психотренинга. Киев; Ника-Центр; М.: Алтей, 1999. 320с.
45. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. К.: Наукова думка, 1989. 200с.
46. Васкова В.П. Женщина и карьера. СПб., 1997. 288с.
47. Вейнингер О. Пол и характер. М.: Латард,1997. 357с.
48. Веронина О.А. Женщина в «мужском обществе» // Социологические исследования. 1988. №2. С.3241.
49. Виноградова Т.В., Семенов В.В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов //Вопросы психологии. 1993. №2. С.6371.
50. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия, или как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье. СПб: АО "Сфера", 1994. 160с.
51. Гасюк М.Б. Психологічні особливості самоактуалізації сучасної жінки: дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Івано Франківськ, 2002. 200 арк.
52. Гвоздева Е.С., Герчиков В.И. Штрихи к портрету женщин- менеджеров // Социологические исследования. 2000. №1. С. 3644.
53. Гендерні студії: освітні перспективи (освітньо-методичні матеріали). К.: ПЦ „Фоліант”, 2003. 80с.
54. Геодакян В.А. Теория дифференциации полов в проблемах человека // Человек в системе наук / Под ред. И.Т.Фролова. М.: Наука, 1989. С.171188.
55. Гинзбург Я.С., Коряк Н.М. Социально-психологическое сопровождение деловой игры // Игровое моделирование. Методология и практика. Новосибирск: наука, 1987. С. 6178.
56. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. №2. С. 1926.
57. Говорун Т.В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: Дис. д-ра психол. наук: 19.00.07. К., 2002. 409л.
58. Говорун Т.В. Гендерна психологія у суб’єктно - вчинковому вимірі // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. Ред. В.О.Татенка. К.: Либідь, 2006. С.92117.
59. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Стать та сексуальність. Психологічний ракурс. Тернопіль: Нова книга Богдан, 1999. 383с.
60. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. К.: Наукова думка, 1988. 144с.
61. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 207с.
62. Групповая психотерапия. /Ред. Б.Д.Карвасарского, С.Ледера. М., 1990. 384с.
63. Гуревич К.М., Платонов К.К. Психологические аспекты воспитания трудящихся на социалистических предприятиях // Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. М., 1977. С. 39.
64. Джонсон Р.А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. М., 1996. 124с.
65. Данильченко Т.В. Психологія статі: Навчальний посібник. Ніжин: ТОВ „Видавництво” Аспект-Поліграф”, 2006. 208с.
66. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07 К., 2000. 196 арк.
67. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2001. 560с.
68. Ермолаева В.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза // Психологический журнал. 1998. Т. 19, №4. С.8087.
69. Ермолин В.В. Предпосылки формирования профессионального призвания. Ростов/на Дону, 1974. 165с.
70. Жеребкина И. „Прочти мое желание». Постмодернизм. Психоанализ. Феминизм. М.: Идея-Пресс, 2000. 256с.
71. Жизненный путь и профессиональная карьера специалиста / Иконников В.Ю., Подвалишина В.И. Кишинев, 1997. 192с.
72. Жизненный путь личности. Вопросы теории и методологии социально-психологического исследования. /Под ред. Л.В.Сохань. К.: Наукова думка. 1987. 277с.
73. Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепции З.Фрейда и К. Роджерса // Вопросы психологии. 1990. №4. С. 1422.
74. Здравомыслова О.М. Общество сквозь призму гендерных представлений //Женщина. Гендер. Культура. М., 1999. С. 184-192.
75. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности // Психол. журн. 1997. Т. 18. № 6. С. 3544.
76. Иванова Е. Гендерая проблематика в психологии// Введение в Гендерные исследования. Ч.1.: Учебное пособие / Под ред. И.А.Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ.; СПб.: Алтея, 2001. С.312345.
77. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1987. 207с.
78. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчин и женщин. СПб.: Питер, 2003. 544с.
79. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. К.: Вища школа, 1998. 292с.
80. Кален Л.М. Психологія професійного життя особистості. / Інститут психології ім. Г.С.Костюка. К., 1998. 23с.
81. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління в системі середньої освіти: Навч. Посібник. К.: ІЗМН, 1997. 180с.
82. Качарян А.С. Личность и половая роль: Симптомокомплекс маскулинности/ феминности в норме и патологии: Дис. д-ра психол. наук: 19.00.04. Х., 1996. 416с.
83. Келлерман П.Ф. Психодрамма крупным планом. М.: Независимая фирма «Класс», 1998. 240с.
84. Келли Г. Основы современной сексологии. СПб.: Питер, 2000. 896с.
85. Келли Д. Психология личности. Теория личностных конструктов. СПб., 2000. С.226229.
86. Клецина И.С. От психологии пола к гендерным исследованиям в психологии. // Вопросы психологии. 2003. № 1. С.6177.
87. Клецина И.С. Развитие гендерных исследований в психологии на Западе // Иной взгляд: Международный альманах гендерных исследований. 2001, март. С.1821.
88. Клецина И.С. Развитие гендерных исследований в психологии. // Общественные науки и современность. 2002. №3. С. 188206.
89. Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы. Вып. 2. // Психологические проблемы самореализации личности / под ред. А.А.Реана, Л.А.Коростылевой. СПб.: Изд-во СПбГУ. С. 188202.
90. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на Дону, 1996. 512с.
91. Климов Е.А. Психология профессионала. М. Воронеж, 1996. 400с.
92. Кон И.С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире //Введение в гендерные исследования. Ч.I.: Учебное пособие/ Под ред. И.А.Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ.; СПб.: Алтея, 2001. С.312345.
93. Кон И.С. Обсуждение темы «Проблемы и перспективы развития гендерных исследований в бывшем СССР»//Гендерные исследования. 2000. №5. С.2733.
94. Кон И.С. Сексуальная культура в России. Клубничка на березке. М.: ОГИ, 1997. 460с.
95. Конвенция о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин // Практична психологія та соціальна робота. 2005. №4. С. 6769.
96. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України. 28 червня 1996 року. К.: Велес, 2003. 62с.
97. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304с.
98. Костенко Н.В., Оссовский В.Л. Ценности профессиональной деятельности. К, 1986. 150с.
99. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 608с.
100. Костюк Г.С. Некоторые вопросы взаимосвязи воспитания и развития личности //Вопросы психологии. 1956. № 5. С. 1314.
101. Крайніков Е.В. Психологія розвитку: Словник-довідник. К.: Арістей, 2004. 260с.
102. Крэйн У. Теории развития. Секреты формирования личности. 5-е международное издание. СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2002. 512с.
103. Куницына В.Н., Казаринова Н.В, Погольша В.М. Межличностное общение: Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544с.
104. Кучеренко С.М. Определение психологической готовности личности к профессиональной деятельности: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. Х., 2000. 172л.
105. Лавриненко Н.В. Женщина: самореализация в семье и обществе. (Гендерный аспект). К.: ВИПОЛ, 1999. 172с.
106. Лазурский А.Ф. Классификация личностей. Психология индивидуальных различий. Хрестоматия / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и В.Я.Романова. М.: ЧеРо, 2000. с. 472492.
107. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. М.: Политиздат, 1977. 302с.
108. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций.- М.: «Речь», 2000. 18с.
109. Леонтьев Д.А. Психология смысла: Природа, структура и динамика символов реальности. М.: Смысл, 1999. 486с.
110. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А. Маслоу. //Вопросы психологии. 1987. №3. С.150158.
111. Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопросы психологии. 1995. №1. С. 97110.
112. Либин А.В. Половые различия: биологическая эволюция и социальные традиции //Дифференциальная психология. М.: Смысл, 1999. 533с.
113. Лисовская Е.Б. Самоактуализирующаяся личность. // Научно-техническая революция и социальная психология/ Материалы межгородской конференции. М.: Наука, 1981. С. 7684.
114. Лосєва Н. Розвиток ідеї самовизначення особистості (філософський аспект) //Рідна школа. 2004. №5. С.7174.
115. Лушин П.В. Неконгруэнтность как конструктивное условие личностного развития // Практична психологія: Теорія, методи, технології. К.: Ніка-Центр, 1997. С.87101.
116. Лушин П.В. Психология личностного изменения. Кировоград: Имекс ЛТД, 2002. 360с.
117. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. Вид. друге, перероблене та доповнене. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 272с.
118. Максименко С.Д. Общая психология. М.: „Реал-бук”, К.: „Ваклер”. 1999. 528с.
119. Максименко С.Д. Розвиток психології в онтогенезі. В 2-х Т. Т.1.: Теоретично-методологічні проблеми генетичної психології. К.: Форум, 2002. 319с.
120. Максименко С.Д. Розвиток психології в онтогенезі. В 2 Т. Т.2.: Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. К.: Форум, 2002. 335с.
121.