ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Краткое описание

Харківський гуманітарний університет
«Народна українська академія»

На правах рукопису

316.74:[378/011/3662] (477)(043/3)

Савош Галина Петрівна

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

22.00.04 СПЕЦІАЛЬНІ ТА ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЇ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
завідувач кафедри соціології
Харківського гуманітарного університету
«Народна українська академія»,
кандидат соціологічних наук,
доцент К.Г.Михайльова

Харків 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.3
РОЗДІЛ 1
ЕВОЛЮЦІЯ ВИХОВНОЇ ПАРАДИГМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА НАУКОВІ ЗАСАДИ ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ.12

1.1. Теоретичні та методологічні засади соціологічного аналізу виховання у вищому навчальному закладі12
1.2. Соціальна регуляція виховного процесу в системі вищої освіти в умовах трансформації українського суспільства 48
ВИСНОВКИ ЗА ПЕРШИМ РОЗДІЛОМ72
РОЗДІЛ 2
ВИЩІ ТЕХНІЧНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНИХ ВИХОВНИХ ПРАКТИК75

2.1. Вищі технічні навчальні заклади в умовах модернізації
системи освіти України.............................................................. 75
2.2. .. Концептуальні основи виховного процесу в сучасному вищому технічному навчальному закладі та проблеми їх реалізації....................................................................................... 95
ВИСНОВКИ ЗА ДРУГИМ РОЗДІЛОМ................................. 123
РОЗДІЛ 3
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.128

3.1. Виховні практики у вищих технічних навчальних закладах України......................................................................................... 128
3.2. Виховна складова у моделі сучасного фахівця технічного ВНЗ........................................................................................................ 159

ВИСНОВКИ ЗА ТРЕТІМ РОЗДІЛОМ................................... 176
ВИСНОВКИ............................................................................... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................ 185
ДОДАТКИ.................................................................................. 204

Вступ

Сучасне українське суспільство знаходиться на шляху значних трансформаційних змін, що відбуваються у всіх соціальних інститутах суспільства, зокрема, руйнуються старі принципи їх функціонування, модернізуються соціальні механізми тощо. Освіту в цьому контексті необхідно розглядати як такий соціальний інститут, завдяки якому функціонує соціально-генетичний механізм відтворення суспільства в цілому, а також держави та її інституцій. Звісно, він також визначає та забезпечує становлення й удосконалення особистості, розробку й передачу нових знань, руху надбань культури від покоління до покоління, тощо.
XXI століття це століття інформаційних технологій, глобальної комп’ютеризації виробництва, розповсюдження системного програмування, широкого використання мікропроцесорів, мікроелектроніки, лазерної техніки й світлопровідних ліній зв’язку, полімерних і напівпровідникових матеріалів. Універсального значення в ньому набудуть комп’ютерні способи прийняття рішень, телекомунікаційні комп’ютерно-дослідницькі й експериментальні системи. Це висуває нові вимоги до стратегії розвитку вітчизняної системи вищої освіти взагалі та зокрема технічної.
Концепція побудови національної системи освіти в Україні передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх кадрів, спрямований на подолання кризи в освіті та вихованні, яка виявляється, передусім, у невідповідності знань студентів запитам особистості, суспільним потребам і світовим стандартам, у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності. Основним критерієм роботи навчального закладу є рівень підготовленості випускників, раціональне поєднання їх теоретичних знань з умінням застосовувати їх на практиці, що означає потребу вести пошук ефективних форм і методів навчання та виховання, удосконалення програм, навчальних планів, розробку нових навчальних методик, навчальних посібників. Ці стратегічні завдання системи освіти безпосередньо пов’язані з процесами формування та розвитку особистості, які активно відбуваються завдяки процесу виховання.
Виховна робота завжди була справою вкрай складною. Сьогодні вона в черговий раз ускладнилася у зв'язку з особливостями умов, у яких доводиться вести цю роботу, особливостями суб’єктів виховання, зміною загального становлення до процесів виховання у суспільстві. При цьому слід пам’ятати, що освіта без виховання не формує особистості й громадянина. Пріоритети духовності, культури, гуманістичного світосприйняття мають в історії нашої вищої школи глибоке коріння і можуть бути для молодих фахівців важливим ціннісним орієнтиром, запорукою самореалізації та стабільності в бурхливому й мінливому світі.
Сучасний економічний, соціально-політичний, культурний і духовний стан українського суспільства, стратегічні завдання його розвитку вимагають впровадження в життя нових форм і методів організації виховного процесу, визначення нової освітянської парадигми з метою подолання розриву між культурою, освітою й умовами громадянського життя, забезпечення відповідної спрямованості освіти, що полягає у її органічному поєднанні з культурою, історією й народними традиціями; осмислення історичних фактів, подій і явищ, різноманітності шляхів людського розвитку; формування поваги до історії народу; реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями.
Виховний процес завжди спрямований в кінцевому підсумку на формування еліти суспільства тієї його частини, яка здатна розуміти проблеми розвитку державності, формування громадянського суспільства та уміти довести це до суспільства, взяти на себе відповідальність і повести його за собою. Оскільки аналіз складу вітчизняної політичної еліти встановлює вагому частку осіб, які мають технічну освіту, то значущість розгляду виховного процесу у вищих технічних навчальних закладах, не дивлячись на те, що вони складають лише третину всіх вищих навчальних закладів України, не можливо перевищити навіть зараз, коли частка їх випускників стає вже менше половини всіх молодих спеціалістів.
Поряд із цим, в умовах трансформації суспільства саме вони опинилися у складній ситуації, спричиненій падінням престижу технічних спеціальностей, що призводить до занепаду наукових шкіл, відтоку фахівців за кордон. Вищі технічні навчальні заклади вимушені шукати способи виживання, що значно змінило акценти в їх напрямках роботи, зокрема, виховної, яка на деякий час навіть стала зоною забуття за нових умов. Проте зараз питання формування еліти поновлює значущість виховних практик у вищих технічних навчальних закладах, але втрати в цій царині вже наявні. Проблемність ситуації полягає в тому, що практичній реалізації задекларованих державними структурами цінностей та завдань освітян у вищих технічних навчальних закладах приділяється не достатньо уваги, а форми реалізації виховної роботи не завжди враховують особливості сучасних студентів.
Витоки розгляду зазначеного кола питань сягають до соціологічних ідей М.Вебера, Дж.Дьюї, Е.Дюркгейма, М.Мід, Дж.Макгрегора, Ч. Бернарда. Процесу самовизначення в різних сферах життєдіяльності, формуванню активної життєвої позиції особистості, яка містить у собі переконання, принципи, установки присвячені роботи Наумової Н.Ф., Саар Е.А., Тітми М. Х. Поглибленню уявлень про шляхи впливу на процеси самовиховання, самореалізації особи, її ціннісних орієнтацій сприяли роботи Гавриленка І.М., Головахи Є.І., Здравомислова А.Г., Оссовського В.Л., Старченко Т.Є., Лозового В.О. Питаннями адаптації молоді до реалій сьогодення в різних сферах життєдіяльності присвячували свої роботи Боряз В.М., Волков Ю.Г., Заславська Т.І., Філіпов Ф.Р. Вивченню особливостей студентської молоді присвячені роботи Рубіної Л.Я., Лісовського В.Г. Соціологічним проблемам вищої школи, і зокрема виховного процесу присвячені роботи Євтушенка М.Д., Романовського О.Г., Подольської Є.А. Городяненка В.Г.
Дослідженням теоретико-методологічних проблем організації виховної роботи у вищих навчальних закладах та особливостями організації роботи з студентською молоддю в умовах суспільних змін займаються такі вчені як Астахова В.І., Михайльова К.Г., Бєлова Л.О., Астахова К.В., Сокурянська Л.Г. та інші.
Разом із тим, аналіз наукових досліджень у цій галузі дає підстави зробити висновок, що виховний процес у вищому технічному навчальному закладі потребує подальшого наукового дослідження. Особливої уваги заслуговує питання щодо позиціонування виховання у технічному вузі за сучасних умов, коли ще недостатньо обґрунтована модель ефективної системи виховної роботи у технічних вищих навчальних закладах, не з’ясовані механізми виховання щодо формування студентів у відповідності з моделлю фахівця; лише частково описані ризики у виховних практиках у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу. Актуальність теми дослідження та наявність зазначеної проблемності виховного процесу в технічному ВНЗ визначили науковий інтерес до теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось в рамках теми науково-дослідної роботи кафедри соціології Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» «Освіта як цінність суспільства та особистості» (на основі довгостроковою перспективного плану науково-дослідної роботи ХГУ «НУА» на період до 2010 р., затвердженого Міністерством освіти та науки України 12 грудня 1999 р.), як складової комплексної наукової теми ХГУ «НУА» «Формування інтелектуального потенціалу нації на межі століть: економічні, політичні, соціокультурні аспекти» (державний реєстраційний номер №0199U004470).
Мета і завдання дослідження. Мета розробити концептуальну модель виховного процесу в вищому технічному навчальному закладі на сучасному етапі розвитку українського суспільства.
Для досягнення даної мети передбачено вирішення наступних завдань:
здійснити аналіз соціологічних підходів до визначення сутності виховного процесу загалом та у вищих навчальних закладах зокрема;
виявити чинники трансформаційних процесів у вітчизняному суспільстві та їх роль на формування соціокультурних цінностей особистості у виховному процесі;
провести розгляд місця та ролі вищих технічних навчальних закладів у системі вищої освіти України за умов її модернізації;
встановити основні риси виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі;
виокремити виховну складову в сучасній моделі формування фахівця, якого випускає вищий технічний навчальний заклад України;
розробити концепцію виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі та рекомендації відносно її перманентної оптимізації.
Об’єктом дослідження є виховна робота у вищому технічному навчальному закладі сучасної України.
Предметом дослідження виступають особливості виховної роботи у вищому технічному навчальному закладі за умов модернізації системи вищої освіти України.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були залучені такі методи:
· загальнонаукові: аналізу та узагальнення (щодо теоретичних підходів до феномену виховання та виховної роботи в вузі), порівняння (для співставлення виховних процесів у технічних та гуманітарних вищих навчальних закладах); історичний (для аналізу соціокультурних детермінант вихованця в українському суспільстві);
· конкретно-соціологічні: аналіз документів (для аналізу нормативно-законодавчої бази виховного процесу у вищих навчальних закладах та концепцій виховної роботи вищих технічних навчальних закладів); анкетування (для опитування студентів технічних вищих навчальних закладів щодо оцінок виховних практик у вищих навчальних закладах, ціннісних орієнтацій); глибинні інтерв’ю (з проректорами з виховної роботи для визначення причин та шляхів подолання проблем у виховній роботі в вищих технічних навчальних закладах).
Емпіричну базу дисертації склали матеріали досліджень, що проводилися лабораторією проблем вищої школи (ЛПВШ) ХГУ «НУА» та Інституту вищої освіти АПН України, кафедрою соціології ХГУ «НУА», кафедрою соціології та філології Дніпродзержинського державного технічного університету за участю автора:
1. «Виховна робота в сучасному українському вищому навчальному закладі: стан, проблеми, перспективи» (лютийберезень 2004 р.) опитування експертів ректорів, проректорів навчальних закладів ІІІ рівнів акредитації та опитування студентів 1 и 4 курсів харківських вузів ІІІIV рівнів акредитації.
2. «Виховання в вищих технічних навчальних закладах» (лютийберезень 2005 р.) опитування студентів вищих технічних навчальних закладів Дніпропетровського регіону (м. Дніпропетровськ, м. Кривий Ріг, м. Запоріжжя, м. Дніпродзержинськ).
3. Глибинні інтерв’ю з ректорами, проректорами вищих технічних навчальних закладів Дніпропетровського регіону (вересень 2005 р.).
4. Якісний аналіз концепцій виховної роботи вищих технічних навчальних закладів Дніпропетровського регіону (грудень 2005 р.).
У роботі проведено вторинний аналіз результатів соціологічного дослідження «Формування громадської позиції студентства в умовах розвитку української державності», проведеного ЛПВШ у 2001 р.
Наукові положення, розроблені особисто дисертантом, та їхня новизна. У дисертаційному дослідженні отримані такі результати, які відображають наукову новизну дослідження:
1. удосконалена соціологічна інтерпретація соціального замовлення з боку суспільства та його інститутів на зміст вихованої роботи у вищих навчальних закладах: систему вищої освіти України, згідно Болонський декларації, очікує видача документів щодо отриманої вищої освіти двох рівнів, тобто посилиться прагматизація знань та навичок, отриманих у бакалавраті, та акцентуація розвитку аналітичних здібностей студентів а магістратурі. Отже, в такому контексті виховання буде редукуватися до інструментальних сенсів інженерної діяльності замість традиційного прищеплення абстрактних ідеалів та норм задля здійснення професійної діяльності;
2. завдяки здійсненню розгляду нормативної бази регулювання виховного процесу в умовах трансформації, модернізації та постмодернізації українського суспільства уточнено соціологічні характеристики нововведень у виховній роботі як компромісу між дійсним і можливим задля подолання суперечностей між корпоративними вимогами та індивідуальними прагненнями працівника; тому зараз виховання студентів в технічному ВНЗ це водночас як розвиток внутрішніх властивостей та здібностей кожної людини, так і врахування нормативної бази задля творчого поєднання особистісних прагнень індивіда та запитів соціуму;
3. подальшого розвитку набуло вивчення системи вищої технічної освіти в Україні за умов її модернізації; виокремлено стратегії адаптації технічних навчальних закладів до умов суспільства, що змінюється: відкриття набору студентів за новими для даного ВНЗ спеціальностями, активна участь в конкурсах на гранти та розвиток міжкопоративних зв’язків в країнах, куди спрямований відтік фахівців, встановлення більш тісних зв’язків з бізнес-середовищем ;
4. вперше використано потенціалоорієнтований підхід до аналізу виховання в технічних ВНЗ; завдяки цьому розкрито можливості використання положень соціокультурного підходу до аналізу виховання у вищому навчальному закладі та виявлена акцентуація на успадкуванні духовних надбань українського народу, врахування високої культури міжнаціональних взаємин, удосконалення правової, екологічної, художньо-естетичної та духовної культури;
5. подальшого розвитку набуло дослідження специфіки форм і методів виховної роботи вищого технічного навчального закладу: виокремлено десять принципів виховної роботи в технічному ВНЗ 1) єдності виховної та навчальної роботи, 2) єдності національного та загальнолюдського, 3) взаємозалежності теорії та практики, 4) демократизму та усунення авторитарних методів виховання, 5) гуманізації відносин між студентами та викладачами, 6) народності, 7) неперервності виховного процесу, 8) варіативності форм і методів виховання, 9) природо відповідності, 10) інтегративності; завдяки вперше здійсненому порівнянню виховних практик в системі технічної та гуманітарної освіти встановлено відмінності виховних практик щодо удосконалення правової, екологічної, художньо-естетичної та духовної культури в навчальних закладах різної фахової спрямованості;
6. удосконалено зміст та роль виховної складової діяльності ВНЗ як невід’ємного елементу системної моделі фахівця вищого технічного навчального закладу; завдяки цьому вперше на основі виявлених здобувачем сучасних особливостей виховних потреб та практик соціальних суб’єктів в системі вищої технічної освіти не тільки розроблена авторська концепція виховної роботи в вищому технічному навчальному закладі, а й втілена в виховну практику в Дніпродзержинському державному технічному університеті.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження дають можливість розширити наукове розуміння сутності та технології виховної роботи в системі вищої освіти країни за умов еволюції демократичних засад політичної системи в Україні та набуттям нею рис постіндустріального суспільства.
Проведений в дисертації аналіз уточнює соціологічний понятійний апарат, який залучається для вивчення виховних концепцій вищої школи.
Розроблені в дисертації теоретичні підходи до аналізу проблеми, категоріальний апарат, основні ідеї та висновки можуть складати основу для подальших досліджень виховних практик та їх концептуальних основ.
Результати дослідження можуть використовуватись при проведенні занять з навчальних курсів «Соціологія виховання», «Соціологія освіти», «Соціологія молоді».
Сформульовані в роботі висновки і рекомендації можуть слугувати підвищенню ефективності виховного процесу в сучасних вищих технічних навчальних закладах. Результати дисертаційного дослідження можна використовувати для ефективного вибору форм і методів виховних заходів, які проводяться у вищих навчальних закладах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації повідомлялись та обговорювались на наступних форумах: ІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Безперервна освіта: реалії та перспективи» (Івано-Франківськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова молодь: досягнення та перспективи» (Луганськ, 2006 р.), Міжнародній конференції «Вища школа України перед викликами ХХІ століття» (Харків, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы молодежи глазами студентов» (Тула, 2006 р.), вченій раді факультету соціології та філології Дніпродзержинського державного технічного університету (20042006 рр.); методологічних семінарах кафедри соціології ХГУ «НУА» (20042006 рр.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені в 9 публікаціях, 3 із яких статті, опубліковані в фахових виданнях із соціології, що входять до відповідних переліків, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 232 сторінки, із них список використаних джерел (190 найменувань) займає 18 сторінок, додатки 30 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження виховання як соціального процесу демонструє, що за сучасних умов його варто розуміти як соціальний процес, спрямований на розвиток особистості, що відбиває соціальне замовлення суспільства, яке визначається у наявному вигляді, формулюється у соціальних нормах та реалізується певними соціальними інститутами у вигляді цілеспрямованих дій, направлених на людину у процесі її соціалізації. Таке сприйняття виховання дозволяє розглядати його на кількох рівнях: на рівні соціуму, соціальних інститутів, окремих соціальних груп, інтерперсональному (міжособистісному) та інтраперсональному (самовиховання).
Найбільш ефективним для розгляду виховання на будь-якому рівні є соціокультурний підхід, який є найбільш ефективним для аналізу виховання в вищому навчальному закладі. У сучасних умовах виховання особистості студента відбувається під впливом ключових рис суспільства, які формуються завдяки трансформаційним, модернізаційним та постмодернізаційним змінам. До них сьогодні відносять п’ять основних принципів: індивідуалізм, диференціацію, раціональність, економізм, експансивність. Як наслідок, завданням виховної роботи стає формування сучасної особистості”, базовими рисами якої виступають культурна невизначеність, фрагментарність соціального буття, деканонізація, поверхневість тощо.
Слід визначити, що досягнення цієї мети в рамках роботи у вищому технічному навчальному закладі має свою специфіку. Перш за все, це пов’язано з тим, що ці навчальні заклади утворюють особливе соціокультурне середовище. За умов модернізації системи вищої освіти вищі технічні навчальні заклади виробили декілька стратегій своєї адаптації. До них можна віднести відкриття нових спеціальностей, пошук нових джерел фінансування, розвиток нових форм наукової роботи, заснованих на активному співробітництві ВНЗ з підприємствами та організаціями, розширення міжнародних зв’язків тощо. Поряд із цим, слід зазначити, що вони практично не приділяли уваги питанням виховання, що спричинило формалізацію та занепад цієї роботи. Сьогодні особливе соціокультурне середовище вищих технічних навчальних закладів обумовлює створення відповідних концептуальних основ виховної роботи, яка має базуватися на таких ключових елементах: мета, завдання, принципи виховання; зміст виховання, за основними напрямками; роль основних суб’єктів освітньої діяльності у здійсненні виховних практик; механізм реалізації та контролю; матеріальні та моральні основи забезпечення навчально-виховного процесу. Ці елементи концептуальної бази виховання мають бути адаптовані чи спеціально розроблені для умов їх реалізації саме в вищому технічному навчальному закладі.
Проведений аналіз показав, що проблеми в реалізації концептуальних основ виховання в вищому технічному навчальному закладі торкаються позиціонування виховання в системі соціальних взаємодій у технічному ВНЗ, оцінного та вольового компоненту свідомості студентів, суб’єктів виховної роботи тощо. Аналіз виховних практик у вищих технічних навчальних закладах продемонстрував, що зі студентами технічного профілю підготовки, проводиться менше заходів виховного характеру, їхня підготовка часто не враховує особливостей студентського контингенту, їхніх потреб, мотиваційного ядра і т. ін.
Аналіз досліджуваних проблем дає підстави стверджувати, що для ефективного проведення виховної роботи в технічному ВНЗ необхідно посилити науково-методичне обґрунтування виховної роботи. Особливе місце має посідати система оцінки результативності й ефективності виховної роботи. Роботодавцям сьогодні потрібні фахівці, які володіють не тільки певними знаннями, уміннями й навичками, але й ті, що ведуть здоровий спосіб життя, моральні, завзяті молоді люди, що мають активну життєву позицію, що вміють застосувати лідерські якості, які володіють гнучким мисленням, готові до міжнародного співробітництва. Як показує практика, багато керівників при підборі персоналу стали звертати увагу на особистісні якості людини (пунктуальність, відповідальність, ініціативність, комунікабельність, творчий підхід до справи тощо). Сучасна ситуація, що складається у вищій технічній школі, на наш погляд, сприяє цьому.
1. В дисертаційному дослідженні здійснено аналіз наукових підходів до визначення сутності виховного процесу у вищих навчальних закладах і отримано обґрунтований висновок, що найбільш ефективним для дослідження виховання є соціокультурний підхід, який спирається на урахування у вихованні трьох складових: особливості, соціуму і культури. За своїми пізнавальними можливостями соціокультурний підхід близький до системного підходу, можливості виокремлення якого для аналізу виховання у ВНЗ і пояснені нами. Процес виховання здійснюється за допомогою не тільки культурних систем, а й правових серед множини різних соціальних регуляторів, ефективність яких не є однаковою в суспільствах різних типів.
2. У процесі аналізу виявлено чинники трансформаційних процесів в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку та виокремлено їх вплив на формування соціокультурних цінностей особистості. Вперше здійснено аналіз законодавчої бази виховного процесу, показано роль соціальних інститутів у процесі формування відповідних законів. Практична недорозвиненість принципів виховання у вищій школі вимагає впровадження в законодавство чіткого та ефективного механізму забезпечення такого виховного процесу. З проведеного аналізу законодавчої бази виховання у вищій школі стає очевидним той факт, що законодавчі зусилля влади здебільшого спрямовані на розробку методологічних, концептуальних, стратегічних законодавчих актів у той час, як стан суспільної свідомості, особливо молодіжної, вимагає прийняття конкретних рішень з урахуванням синдрому сучасної особистості”.
3. Нами встановлено місце та роль вищих технічних навчальних закладів у системі вищої освіти, з’ясовано модернізацій ні зміни в цій системі. Серед різноманітних стратегій життєдіяльності вищих технічних навчальних закладів в умовах модернізації можна виділити стратегію пошуку додаткових джерел фінансування. Ця стратегія була пов’язана з пошуком позабюджетних джерел, в тому числі грантів, що поряд із економічною вигодою сприяло розвитку міжнародних зв’язків вищих навчальних закладів та загальному процесу інтеграції вітчизняної вищої освіти у світове співтовариство. Завдяки цьому, на наш погляд, здійснювалась і підтримка наукових досліджень. Одним із напрямків у цьому аспекті було встановлення тісних зв’язків із бізнес-середовищем тощо. Завдяки сукупності факторів зовнішнього та внутрішнього середовища вектор виховання значно зменшив свій вплив як однієї із складових освітянського процесу. Але сучасні вимоги розвитку української держави вимагають його активізації, для чого, на нашу думку, необхідна розробка концептуальних основ цієї діяльності.
Застосування соціокультурного підходу до аналізу виховання дозволяє стверджувати, що окремі компоненти концептуальних основ виховання в технічному вищому навчальному закладі будуть ідентичними до загальних концептуальних основ виховання в українському суспільстві. Це пов’язано з цим, що вони спрямовані на досягнення загальної мети виховання, виконання соціального замовлення на нього з боку суспільства. На наш погляд, до таких загальних компонентів належать, перш за все, мета, завдання та принципи виховання.
Головна мета виховання у вищому навчальному закладі набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, екологічної культури.
Принципи виховання студентів технічних вищих навчальних закладів визначаються як метою самого виховання, так і його змістом, головними напрямами. Виділено десять принципів виховної роботи в технічних вищих навчальних закладах, і підкреслено, що важливою складовою організації виховної роботи є самовиховання.
4. Встановлено основні риси виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі, та з’ясовано, що виховання у вищих навчальних закладах це система, що поєднує виховання студента як людини, фахівця і громадянина; система, що поєднує копітку виховну роботу протягом п’яти річного терміну навчання у вищих навчальних закладах (у перебігу навчання, у процесі виробничої практики, в умовах побуту, занять фізичною культурою й освоєнням духовних цінностей) і система, що інтегрує теоретичне навчання і професійну працю, освіту і ринковий попит на освічених фахівців, вищу освіту та післядипломне навчання.
Реалізація програм і завдань виховної роботи в сучасних умовах розвитку українського суспільства, пошук найефективніших форм і методів роботи, наповнення їх адекватним змістом у сучасному українському суспільстві повинні корелювати, на наш погляд, із тими завданнями, які постають перед майбутніми фахівцями в подальшій професійній діяльності.
5. Проведено аналіз виховних практик в гуманітарних та технічних ВНЗ, і виявлено, що в технічних вищих навчальних закладах, зі студентами технічного профілю підготовки проводять менше заходів виховного характеру, а їхня фахова підготовка часто не враховує соціальних особливостей студентського контингенту, їхніх потреб, мотиваційного ядра тощо. Порівняння позицій студентів технічного профілю підготовки і студентів-гуманітаріїв відносно даних завдань організаційно-виховної роботи показує, що деякі з названих аспектів реально є проблемними зонами. Якщо брати до уваги якість складання сесій, то технарі” програють і на тлі оцінок студентів-гуманітаріїв.
Загалом проблемні зони, відзначені нами у виховній роботі зі студентами технічного профілю підготовки при порівнянні зі студентами-гуманітаріями мають, як першопричину, декілька основних причин. Їх, на наш погляд, можна згрупувати в три очевидні групи: макро-фактори, мезо-фактори та мікро-фактори. Вплив цих факторів детермінує зміст моделі фахівця технічного ВНЗ.
Модель фахівця, відповідно до якої випускник вищого навчального закладу може бути успішним у сучасному соціумі, має в своїй основі коло компетенцій як інваріантних вимог до особистості в ситуації змін.
Як показав проведений нами аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців технічних спеціальностей, сучасна система вимог до властивостей та характеристик фахівців складається з двох основних модулів: професійно-спрямованого та загальнокультурного. При цьому, виховна складова, на наш погляд, активно впливає на формування всіх компонентів. У рамках першого вона сприяє формуванню професійної культури, професійної етики та набуттю майбутніми фахівцями відповідних професійних властивостей.
6. За результатами аналізу концепцій виховного процесу вищих навчальних закладів Дніпропетровського регіону, міст Донецька та Львову розроблена концепція виховного процесу Дніпродзержинського державного технічного університету, яка враховує специфіку конкретного ВНЗ та затверджена вченою радою університету.
Таким чином, на основі аналізу становлення та розвитку теоретичних засад виховного процесу можна зробити висновок, що виховна робота зі студентами у вищій школі є найважливішою складовою якості підготовки фахівців і проводиться з метою формування в кожного студента свідомої громадянської позиції, прагнення до збереження й збільшення моральних, культурних і загальнолюдських цінностей, а також вироблення навичок конструктивно поводження в нових економічних умовах. Врахування європейських тенденцій становлення молодої людини, особливих, загальноукраїнських, пов'язаних із розвитком національної самосвідомості й окремих, регіональних, дає можливість вищій школі сформувати особистість сучасного фахівця, що керується знаннями, усвідомлює відповідальність за себе й свою державу, постійно прагне до саморозвитку й самовдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аза Л О. Теоретико-соціологічний аналіз соціальних проблем виховання: Автореферат дис... д-ра соціол. наук: 22.00.04 - К.: Ін-т соціології НАНУ, 1994. - 28 с.
2. Айнштейн В. О проблемах воспитания в вузе // Высш. образование в России. 1998. № 3. С. 7583.
3. Ананишев В.М., Сергейчик С.И., Денисова Т.Н. Актуальные проблемы и опыт гражданской социализации учащейся молодежи в условиях рыночной экономики // Инновации в образовании. 2002. № 2. С. 4261.
4. Андреев Г. Обучение и воспитание в вузе неразделимы // Высшее образование в России. 1996. №3. С. 6166.
5. Андрущенко В.П. Гуманiзацiя та гуманiтарiзацiя вищої освiти України // Новi форми виховної роботи у вищих закладах освiти України: пошуки, проблеми, завдання : Прогр. та матерiали Всеукр. наук.-практ. конф / Мiн. освiти України; ХГI «НУА». Евпатория, 1997. С. 2325.
6. Андрущенко В. Основнi тенденцiї розвитку вищої освiти України на рубежi столiть: (Спроба прогностичного аналiзу) // Вища освiта України. 2001. № 1. C. 1117.
7. Андрущенко В. Проблеми i переспективи розвитку вищої освiти в Українi на зламi тисячолiть // Директор школи 2000. № 43, листоп. С. 89.
8. Андрущенко В. Теоретико-методологiчнi засади модернизацiї вищої освiти в Українi на рубежi столiть: (За материалами доповiдi, виголошеної на загальних зборах АПН України 23 листоп. 2000 р.) // Вища освiта України. 2001. N 2. С. 513.
9. Андрущенко В. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів // Філософія освіти. - 2005. № 21. - С. 5-17.
10.Андрущенко В.П. Інтелігентна моральність невизначеності: спогади про майбутнє // Нравственные императивы интеллигентности. Материлалы IV Международной научно-теоретической конференции по проблемам интеллигенции. Х.: Изд-во НУА, 2006. С. 1819.
11.Андрущенко В.П. Проблеми трансформацiї гуманiтарної освiти в Українi: пошук нових пiдходiв // Структура освiти в регiонi: проблеми оптимiзацiї: Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. 12-14 груд. 1996 р. / ХГI «НУА». Х.: Изд-во НУА, 1996. С. 78.
12. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. К.: Генза, 1996. 368 с.
13. Антология педагогической мысли России второй половины ХІХначала ХХ в. / Сост. П.А. Лебедев. М.: Педагогика, 1990. 608 с.
14. Астахова В.И. Об особенностях воспитательной работы в вузах Харьковского региона: Метод, пособие: Для тьюторов студ. акад. групп и молодых преподавателей / Министерство образования Украины, Харьк. гуманитар. ин-т «Нар. укр. акад.». X.: Изд-во НУА, 1999. 26 с.
15. Астахова В.І., Михайльова К.Г., Овакімян О.С. Формування громадянської позиції студентства в умовах розвитку української державності (за матеріалами соціологічного дослідження): Посіб. для тьюторів акад. груп / АПН України, Ін-т вищ. освіти, Харк. облдержадмін. Голов. упр. освіти і науки, Нар. укр. акад. Х.: Вид-во НУА, 2002. 27 с.
16. Астахова Е.В. Трансформация социальных функций образования в современных условиях: Учеб. брошюра по социологии образования для магистров, аспирантов, преподавателей высш. шк. / ХГИ «НУА». X.: Изд-во НУА, 1999. 75 с.
17. Бакштановский В.И., Согомонов Ю.В. Социология морали: нормативно-ценностные системы // Социологические исследования 2003 № 5. С. 820.
18. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. - Рівне: Ліста-М, 2003.- 128 с.
19. Батченко Л.В. Трансформаційні процеси в освіті України. - Донецьк: ІЕП, 1996.- 234 с.
20. Бєлова Л.О. Виховна система ВНЗ: Питання теорії та практики.-Х.:Вид-во НУА, 2004.- 264 с.
21. Белова Л.А. Высшее техническое образование в Украине: состояние, проблемы, перспективы // Ученые записки Харьковского гуманитарного института «Народная украинская академия»: Сборник научных трудов ХГИ «НУА» Т. 2. Х.: Изд-во НУА,1996. С. 2736.
22. Белова Л.А. Структурные изменения в высшем инженерно-техническом образовании региона // Структура освiти в регiонi: проблеми оптимiзацiї: Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф., 12-14 груд, 1996 р.// ХГІ НУА” та iн. Х.: Вид-во НУА, 1996. С. 3036.
23. Беляев А.В. Обеспечение целостности воспитательного процесса в вузе // О деятельности вузов по организации и осуществлению воспитательного процесса в современных условиях. (Тезисы докладов на всероссийском семинаре-совещании). Ростов-на-Дону, Изд-во РГУПС, 2001г. С. 1617.
24. Бех І.Д. Виховання особистості. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.
25. Бех І.Д. Нові методології виховання підростаючої особистості // Український соціум. - 2004. - № 1(3). - С.88-94.
26.Бойко Л., Колесников Ю., Юрков А. Метаморфозы воспитательного процесса в эпоху кризиса и реформ // Alma Mater (Вестник высшей школы). 1997. № 9. С. 68.
27.Болотин И.С., Козлова О.Н. Социология и образование // Социологические исследования 1997. № 3. С. 93104.
28.Боришевский М.Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості.- К.: АПН України, Ін-т психології ім. Г.С.Костюка, 2000.- 63 с.
29.Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості// Педагогіка і психологія.-1996.-№ 3.- С. 26-33.
30.Боришевський М.Й. Гуманізація міжособистісних взаємин в навчально-виховних закладах нового типу// Тези доповідей та виступів.- К., 1994.- С. 287-288.
31.Василюк А., Ляшенко Л. Нові підходи до планування і реформування освіти (зарубіжний досвід). // Освіта та управління. - 2002. Т.5, № 2. - С. 59-69.
32. Вища освіта і наука найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії міністерства освіти і науки. К., 2003. 146 с.
33. Вища освіта і наука України. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії міністерства освіти і науки. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство. 27 лютого 2004 р., м. Одеса. К., 2004. 165 с.
34. Вища освіта і наука України. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії міністерства освіти і науки. К., 2000. 138 с.
35. Вища освіта і наука України. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії міністерства освіти і науки. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство. 24 березня 2005 р., м. Київ. К., 2005. 156 с.
36. Вовк В. Шляхи та форми наукового забезпечення ефективної підготовки майбутніх фахівців в умовах вищих учбових закладів // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість: 36 матеріалів Всеукр. студ. наук.-прак. конф. (2224 квіт. 1998 p., Київ) / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. К.: Вид-во Педагогічна преса”, 1998. С.2930.
37. Вуз как воспитательное пространство: «Круглый стол» в Рязанском государственном педагогическом университете им. С.А. Есенина / Публикация Р.С. Бозиев // Педагогика. 2002. № 7. С. 5271.
38.Гавриленко І.М та інші. Соціологія освіти: Навчальний посібник. Книга перша / За ред. О.Л.Скідіна, І.М.Гавриленка. - Київ-Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2005. - 296 с.
39. Герасина Л.Н. Реформирование современной высшей школы: обновление механизма управления и научных исследований // Удосконалення концепції приватної освіти в Україні та проблеми організації науково-дослідної роботи в приватних вузах: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції / ХГІ НУА”. X.:Вид-во НУА, 1995. С. 6871.
40. Гершунскuй Б. С. Образование в третьем тысячелетии: Гармония знания и веры (прогностическая гипотеза образовательного триумфа) // Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века. (В поисках практико­ориентированных образовательных концепций). - М.: Изд-во «Совершенство», 1998. - С. 492-568.
41.Грийс Ю. Структура и построение организаций по работе с молодежью // Особливості соціальної молодіжної політики в Україні та ФРН на сучасному етапі: Наук. зб. / Редкол.: А.І. Кудряченко та ін. К.: МАУП, 2004. с. 254267.
42.Гоулмен Д. Эмоциональный интеллект. М.: Сигма, 1998. 560 с.
43.Гребенюк В.В., Євсєєв Є.Т. Лабораторія виховання студентської молоді // Невичерпне джерело духовності: (Нариси про діяльність музеїв історії вищ. навч. закл. м. Харкова). X.: Вид-во НУА, 2003. С 2938.
38.Грудзuнскuй А. О. Университет как предпринимательская организация // Социологические исследования. - 2003. - № 24. - С. 113-121.
39. Губерськuй Л., Андрущенко В.,. Мuxальченко М. / Культура. Ідеологія. Особистість.Методолого-світоглядний аналіз. К.:Знання України,2002.-580 с.
44. Давыдов Ю.С., Супрунова Л.Л. Концепция поликультурного образования в высшей школе Российской Федерации. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2003. 113 с.
45.Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»): Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3.11.1993 р. № 896 // Лига: Закон [Электронный ресурс]: Компьютер. правовая система / Всеукр. сеть распространения правовой информ. [Электрон. прогр.]. Версия 7.4. К., 2006.
46. Дзюба В.І.Соціально-педагогічні основи формування ціннісних орієнтацій студентської молоді.- К.:Либідь,1994.-96 с.
47.Добрускин М.Е. Роль гуманитарного образования в подготовке инженеров // Социологические исследования 2001. № 9. С. 1617.
48.Дьюї Дж. Моральні принципи в освіті // Пер. з англ. М. Олійник; Центр гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І. Франка. Л.: Літопис; Освіта, 2001. 30 с.
49.Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии.: Пер. с фр. М.: Наука, 1991. 576 с.
50.Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение: Пер. с фр. М.: Канон, 1995. 352 с.
51.Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд: Пер. с фр. М.:Мысль, 1994. 339 с.
52.Ємченко Б. Студентський вклад у розвиток міста // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість: 3б. матеріалів Всеукр. студ. наук.-прак. конф. (2224 квіт. 1998 p., Київ) / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К.: Вид-во Педагогічна преса”, 1998. С.249250.
53.Єрохін С. Національна академія управління сучасний вищий навчальний заклад // Вища освіта України. 2002. № 2. С 4650.
54. Журавсъкий В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, АПН України. Ін-т вищ. освіти. К.: Ін. Юре, 2003. 415с.
55. Загальнодержавна програма підтримки молоді на 2004-2008 рр.: Затв. Законом України від 18.11.2003 р. № 1281-IV // Відом. Верх. Ради Укр. 2004. № 11, Ст. 144.- С. 363-373.
56. Задорожнюк И.Е., Обухова Н.Г. Психологические аспекты воспитания личности в современных условиях // Психологический журнал 1998. № 2. С. 179180.
57.Запесоцкий А.С. Какого человека должна сформировать сегодня система образования // Высшее образование в России. 2003. № 3. С. 4552.
58.Запесоцкий А.С. Образование: философия, культура, политика. М.: Наука, 2002. 454 с.
59.Захарченко Е. Ю. Становление педагогической культуры молодого учителя // Педагогика. 2002. № 3. С. 4550.
60.Инженер ХХІ века: личность и профессионал в свете гуманизации и гуманитаризации технического образования / Под ред.М.Е.Добрускина. ­Харьков: Изд-во «Рубикон», 1999. - 511 с.
61.Информационная записка по результатам социологического исследования «Преподаватель глазами студента» / ХГИ «НУА» X.: Кафедра соціології, поточний архів, 2001. 7 с.
62.История образования и педагогической мысли за рубежом и в России. М.: Педагогика, 2001. 416 с.
63. Каган М.С. Философская теория ценности. СПб.: Петрополис, 1997. 205 с.
64. Казак Л.П. Особенности проведения воспитательной работы на современном этапе развития высшей школы / О деятельности вузов по организации и осуществлении воспитательного процесса в современных условиях. (Тезисы докладов на всероссийском семинаре-совещании). Ростов-на-Дону: Изд-во РГУПС, 2001г. С. 107108.
65. Казакова 3.В. Лаборатория патриотизма // Студенчество: Диалоги о воспитании. 2003. № 1. С. 1213.
66. Катаєв С.Л. Українське суспільство. Запоріжжя: ГУ «3ІДМУ», 2005. 197 с.
67. Климова Г.П. Освіта та цивілізація. X.:Право, 1996. 128 с.
68. Козлова Г. Размышления об истории воспитания в России // Педагогика.2001. № 10. С. 103105.
69.Конох М.С. Формування нової філософії освіти в Україні.Соціально-філософський аналіз : Монографія. -К.: Вища школа, 2001.- 223 с.
70. Концептуальні засади модернізації системи освіти в Україні: Програма та матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Харків, 1 лют. 2002 р. // Ін-т вищої освіти АПН України, Нар. укр. акад. та ін.; [Редкол.: В. I. Астахова та ін.]. X.: Вид-во НУА, 2002. XVIII. 205 с.
71. Король В.М. Особливості підготовки фахівців до роботи з сімейного виховання // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник К: Науково-методичний центр вищої освіти, 2002. Вип. 27. С 239249.
72.Коссов Б.Б. Закономерности развития личности // Психологическая наука и образование. 2001. № 1. — С. 520.
73.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.-­К.: Вища школа, 1989. 172 с.
74. Кремень В.Г. Модернізація освіти важливий чинник соціального, економічного і політичного розвитку України. / http//www.n. bur.gov.ua/portal/ all/herald/2001-3/7.htm
75. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації: Факти, роздуми, перспективи. К.: Грамота, 2003. 215 с.
76.Кузьменко В.І. Особистісний чинник у структурі управління організацією: Автореферат ... канд.соціол. наук :22.00.04. - К., 2005. - 18 с.
77. Кузьмина Н.В., Карпов В.В., Варфоломеева Л.Е. Согласование требований государственных образовательных стандартов к уровню профессионального образования преподавателей, педагогов, учителей, воспитателей: Метод, рекомендации. М.-СПб.: Изд-во центральных проблем качества подготовки специалистов, 1998. 119 с.
78. Кулюткин Ю. Образовательная среда и развитие личности [Электронный ресурс] / Сайт общества «Знание» // Новые знания: Журнал по проблемам образования взрослых.2001.№1 (www.znanie.org)
79.Кутуєв П. Концепції розвитку та модернізації в соціологічному дискурсі: еволюція дослідницьких програм. - К.:Сталь, 2005. - 500 с.
80.Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій. - К.: Знання України, 2002. - 248 с.
81.Лапузина Е. Формирование деловых этических навыков студентов // Новий колегіум. 2005. №1/2. С. 8591.
82. Латышина Д.И. История педагогики. Воспитание и образование в России (X - начало XX века): Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. М.: Форум-ИНФРА, 1998