Осова Ольга Олексіївна Дидактичні засади навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій

Краткое описание

Осова Ольга Олексіївна, доцент кафедри іноземної філології, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Назва дисертації: «Дидактичні засади навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій». Шифр та назва спеціальності 13.00.09 теорія навчання. Спецрада Д 44.053.03 Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Комунальний заклад
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ОСОВА ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 378.02:811.11:80[001.895(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ
ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ
13.0. 09 - теорія навчання
(011 Освітні, педагогічні науки)
13. Педагогічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О. О. Осова
Науковий консультант:
Бельмаз Ярослава Миколаївна доктор педагогічних наук, професор
Харків - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП 43
РОЗДІЛ 1. ТЕХНОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ В СИСТЕМІ
НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЯК НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ПРОБЛЕМА 60
1.1. Аналіз ступеня розробленості проблеми 60
1.2. Сучасні тренди в контексті розвитку вищої 91
освіти
1.3. Досвід використання технологічних інновацій у сучасних
закладах вищої освіти України 110
Висновки до першого розділу 143
РОЗДІЛ 2. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ
СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ 147 ІННОВАЦІЙ У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Термінологічне поле базових понять досліджуваної проблеми 147
2.2. Дидактичні можливості інноваційних технологій у процесі навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей 178
2.3. Іноземні мови в системі підготовки студентів філологічних
спеціальностей 202
2.4 Готовність студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній
професійно-педагогічній діяльності 222
Висновки до другого розділу 251
РОЗДІЛ 3. ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ 256
3.1. Обґрунтування дидактичної системи навчання іноземних мов
студентів філологічних спеціальностей із застосуванням
технологічних інновацій 256
3.2. Професійно-спрямована взаємодія суб’єктів навчання як умова
ефективності дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням
технологічних інновацій 282
3.3. Навчально-методичний супровід дидактичної системи навчання
іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із
застосуванням технологічних інновацій 309
Висновки до третього розділу 336
РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
ЕФЕКТИВНОСТІ ДИДАКТИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ
СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЧНИХ 339
ІННОВАЦІЙ
4.1. Загальна характеристика експериментальної роботи і методів
дослідження 339
4.2. Апробація дидактичної системи навчання іноземних мов
студентів філологічних спеціальностей із застосуванням
технологічних інновацій 352
4.3. Аналіз результатів дослідження 394
Висновки до четвертого розділу 421
ВИСНОВКИ 425
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 430
ДОДАТКИ 519
ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах гуманізації, гуманітаризації освіти та стрімкого розвитку полікультурного суспільства відбувається переосмислення культурно-ціннісних орієнтирів у вищій освіті України, що значно актуалізує потребу в підготовці фахівців філологічних спеціальностей, здатних до кроскультурної комунікації та педагогічного спілкування засобами іноземної мови в інноваційно-технологічному просторі, здійснення ефективної професійно-педагогічної діяльності (шкільні вчителі, викладачі коледжів, ліцеїв, гімназій, закладів вищої освіти, шкіл та курсів вивчення іноземних мов, лінгвістичних центрів, координатори освітніх онлайн-платформ тощо). Основним носієм інформації про зміни в системі мови і культурні особливості країни, мова якої вивчається, виступає вчитель: саме через його діяльність реалізується державна політика плюрилінгвізму, формується інтелектуальний та культурний потенціал держави. Особливої уваги з огляду на це потребує проблема підготовки вчителя-філолога у галузі іншомовної освіти, здатного до фасилітативної діяльності. Це зумовлює пошук нових освітніх парадигм і концепцій, принципів та підходів до організації освітнього процесу, а також методів, форм і засобів навчання студентів, упровадження технологічних інновацій, які сприятимуть підвищенню якості іншомовної філологічної освіти. Організація навчання студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій сприятиме формуванню базових компетентностей, готовності до застосування технологічних інновацій у майбутній професійно- педагогічній діяльності, розвитку універсальних соціальних навичок («soft skills») європейського рівня.
Стратегічні напрями реформування вищої освіти в контексті реалізації освітніх інновацій визначені в нормативно-правових документах, зокрема в Законах України «Про інноваційну діяльність» (2002 р.), «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003 р.), «Про засади державної мовної політики» (2012 р.), «Про вищу освіту (2014 р.), «Про освіту» (2017 р.), Програмному документі «Біла книга національної освіти України» (2009 р.),
Концепції мовної освіти (2011 р.), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.), Національній рамці кваліфікацій (2011 р.), а також у нормативно-правових актах ЮНЕСКО, Загальноєвропейських рекомендаціях із мовної освіти (2003 р.), у яких наголошується на розвитку інноваційної діяльності в іншомовній освіті, запровадженні інноваційних технологій з метою підвищення її якості. Однак, механізм практичної реалізації цих нормативно - правових актів у закладах вищої освіти розроблено недостатньо.
Вищезазначене зобов’язує вчених і педагогів, по-перше, розглянути можливості розробки нових освітніх концепцій, інноваційних технологій навчання з метою прискорення процесу підготовки фахівців філологічних спеціальностей до кроскультурної комунікації, що певною мірою сприятиме реалізації соціально-економічного та культурного розвитку суспільства; по-друге, актуалізувати наукові пошуки, спрямовані на теоретичне обґрунтування й апробацію нових підходів, дидактичних моделей і систем формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності.
Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що питання реалізації інноваційних педагогічних технологій були предметом дослідження широкого кола науковців. Так, філософські засади інноваційних освітніх процесів розкрито в дослідженнях В. Богданова, Є. Винославської, С. Гессена, В. Загвязинського, Л. Карамушки, А. Пригожина, Е. Роджерса, В. Розіна, Б. Саймон, П. Саух та інших. Для з’ясування закономірностей протікання інноваційного процесу важливими виявилися результати досліджень Дж. Бассет, П. Друкера, О. Лоренсова, І. Підласого, О. Хомеріки, А. Хуторського, Н. Юсуфбекової та інших науковців, у роботах яких представлено структурний склад моделі функціонування й розвитку інноваційних освітніх процесів із урахуванням їх результативності та життєздатності. Історико-педагогічне осмислення теорії та практики інноваційних процесів у загальноосвітніх навчальних закладах України репрезентовано у працях О. Адаменко, В. Землянської, С. Золотухіної,
І. Коновальчука, О. Марущенка, О. Пєхоти, О. Попової, Н. Сафонової та інших, що дозволяє об’єктивно оцінити та творчо використати в сучасних умовах набутий інноваційний досвід.
Різні аспекти впровадження інноваційних технологій у професійній діяльності знайшли висвітлення у працях таких науковців, як Л. Гусак, Л. Даниленко, І. Дичківська, С. Сисоєва, О. Шапран та ін. Учені М. Гриньова,
І. Доброскок, Н. Кононец, О. Іонова, В. Паламарчук, Г. Пономарьова, Г. Селевко, Л. Семеновська, Н. Шиян та ін. вивчали упровадження педагогічних технологій у закладах вищої освіти. Проблематика формування готовності педагога до інноваційної діяльності відбита у працях таких учених, як М. Анісімов, О. Біляковська, І. Гавриш, Т. Демиденко, О. Дубасенюк, Н. Кічук, Л. Петриченко та ін.
Використанню педагогічних технологій у процесі дидактичної підготовки вчителя приділено увагу в працях А. Алексюка, В. Беспалька, Б. Гершунського, О. Жданової-Неділько, В. Лозової, О. Малихіна, І. Осадченко, О. Падалки, Б. Скіннера, А. Самодрина, С. Сполдинга, В. Тименка та ін.
Вирішенню проблеми професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами сучасних педагогічних технологій сприяли наукові надбання Я. Бельмаз, О. Г ончарової, Ю. Жиляєвої, М. Ковальчук,
К. Кончович та ін.
Питання упровадження інноваційних технологій в освітньому процесі загалом і в навчанні іноземних мов зокрема аналізувалися в наукових публікаціях М. Бовтенко, І. Захарової, В. Смолянінової та ін. Обґрунтування шляхів і способів використання різних методик та технологій навчання іноземних мов у середній школі, формулювання загальних концептуальних положень стосовно організації навчальної діяльності на заняттях з іноземної мови представлено в дослідженнях І. Бім, Г. Китайгородської, Г. Лозанова, А. Миролюбова, О. Полат, В. Плахотника, Т. Сахарової та ін. Окремі питання навчання іноземної мови засобами інноваційних технологій з’ясовані у дисертаційних роботах Е. Азімова, О. Палія, Ю. Г апон, І. Чурсіної, M. Варшауера та ін.
Водночас, незважаючи на конструктивні досягнення, у сучасному науковому просторі недостатньо висвітлено проблему навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій, а саме: відсутнє цілісне знання про дидактичні засади навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із використанням технологічних інновацій; рівні і систему формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності. Актуальність дослідження посилюється також потребою розв’язання наявних суперечностей:
1. На рівні концептуалізації освітньої діяльності між:
- необхідністю модернізації вищої освіти України на засадах інноваційного підходу, спричиненої переходом від індустріального типу суспільного устрою до сучасного суспільства, і традиційним розумінням функцій закладів вищої педагогічної освіти;
- новими уявленнями європейської спільноти про педагогічну діяльність, професію вчителя-філолога, розвиток інноваційної компетентності майбутніх учителів і відсутністю розробки концепції формування вчителя-філолога як конкурентоспроможного фахівця в умовах інноваційного середовища;
- аксіологічними пріоритетами розвитку національних систем освіти в країнах Європейського Союзу, окреслених у парадигмі європейського виміру в освіті (European dimension in education), і домінуючою роллю соціоцентричного підходу в методології, теорії та практиці підготовки й підвищення кваліфікації українських вчителів-філологів.
2. На рівні визначення мети навчання між:
- об’єктивною потребою суспільства у фахівцях із високим рівнем готовності до інноваційної діяльності та реальним станом її сформованості у випускників філологічних факультетів закладів вищої освіти;
- спрямованістю державних освітніх стандартів на інноваційність у професійній діяльності вчителів філологічних спеціальностей та недостатньою розробленістю дидактичних засад навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій;
- сучасними вимогами до рівня мовної компетентності згідно з рекомендаціями Європейського парламенту та Ради (ЄС) для навчання впродовж життя й нерозробленістю механізму навчання іноземних мов із застосуванням технологічних інновацій.
3. На рівні визначення змісту та технології організації освітнього процесу між:
- необхідністю формування інноваційної компетентності в майбутніх учителів-філологів як показника високої кваліфікації та недосконалістю інноваційного складника в змісті їхньої підготовки в умовах закладу вищої освіти;
- наявністю широкого спектру технологічних інновацій та недостатнім рівнем знань педагогів щодо їх ефективного використання у процесі навчання іноземних мов;
- прагненням студентів філологічних спеціальностей до самовираження, реалізації власної творчості та обмеженим досвідом їх включення до інноваційної діяльності.
Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатній рівень теоретичної дослідженості та практичної розробленості, а також необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дисертації «Дидактичні засади навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій».
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради в межах держбюджетної теми «Теоретико-методологічні засади розробки змісту освіти» (протокол № 6 від 16.06.2011 р.), державний реєстраційний номер РК № 0111U005050; теми наукової роботи «Організаційно-методологічні засади підготовки вчителя для сучасної школи ХХІ століття в контексті інтеграції України в європейський освітній простір» (протокол № 6 від 16.06.2013 р.) та комплексної теми академії «Реалізація системи фахової підготовки в інноваційному освітньому середовищі вищого педагогічного навчального закладу» (державний реєстраційний номер № 0117U007459). Тему дослідження затверджено вченою радою Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (протокол № 11 від 12.06.2019 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 25.06.2019 р.).
Мета дослідження полягає у визначенні дидактичних засад, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу педагогічної вітчизняної та зарубіжної літератури проаналізувати ступінь розробленості проблеми та з’ясувати сутність базових понять дослідження.
2. Виявити особливості використання технологічних інновацій у сучасних умовах розвитку вищої освіти та розкрити їх дидактичні можливості в процесі навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей.
3. Здійснити компонентно-структурний аналіз готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності.
4. Обґрунтувати дидактичну систему навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій.
5. Експериментально перевірити ефективність дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій.
6. Визначити дидактичні умови формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності.
7. Розробити навчально-методичний супровід дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із використанням технологічних інновацій.
Об’ єкт дослідження - процес навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти.
Предмет дослідження - дидактична система навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій.
Концепція дослідження базується, по-перше, на розумінні соціальної значущості ролі вчителя-філолога як основного суб’єкта, ініціатора інноваційних змін в умовах іншомовної освіти; по-друге, на визнанні навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій як динамічного процесу суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що інтегрує навчальну, мовну та інноваційну компетентності. Провідна ідея дослідження ґрунтується на розробленні дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей, метою якої є формування готовності студентів до впровадження технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності завдяки організації креативного, творчого розвитку кожного студента-філолога в умовах мультилінгвального середовища. Особливість використання технологічних інновацій у процесі навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей полягає у внесенні змін в освітній процес закладу вищої освіти для переведення його з традиційного стану функціонування у площину інноваційного розвитку й саморозвитку особистості.
Концепція дослідження включає три взаємопов’язані концепти, які сприяють реалізації провідної ідеї дослідження на методологічному, теоретичному й технологічному рівнях.
Методологічний концепт відображає взаємозв’язок та взаємодію різних підходів до проблеми реалізації технологічних інновацій у навчанні іноземних мов: особистісно орієнтований підхід використовується при аналізі становлення й розвитку особистісних якостей студентів, їхнього суб’єктного досвіду, інтересів, мотивів, індивідуально-психологічних особливостей; системний підхід забезпечує взаємодію викладачів щодо розвитку здібностей студентів на основі формування системних знань у процесі встановлення міждисциплінарних зв’язків; технологічний підхід оптимізує та інтенсифікує пізнавальну діяльність студентів у процесі навчання іноземних мов з використанням технологічних інновацій; рефлексивно діяльнісний підхід забезпечує поетапне залучення студентів філологічних спеціальностей до реальної рефлексивно-практичної діяльності на основі запровадження педагогічних технологій навчання іноземних мов в інноваційно-орієнтованому освітньому процесі; компетентнісний підхід використовується в дослідженні з метою формування навчальної, мовної та інноваційної компетентностей, необхідних студентам-філологам для застосування технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності; акмеологічний підхід передбачає підготовку студентів до інноваційної діяльності як складової професійного становлення, розвитку та саморозвитку, формування готовності до створення та запровадження інноваційних технологій навчання іноземних мов; ресурсний підхід забезпечує максимальний розвиток внутрішнього творчого потенціалу особистості студента-філолога; деонтологічний підхід дозволяє розкрити норми та вимоги, яким має відповідати фахівець-філолог в умовах сучасної іншомовної освіти.
Теоретичний концепт визначає систему ідей, концепцій, вихідних категорій, основних дефініцій, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваної проблеми, а саме: дидактичні засади організації освітнього процесу у вищій школі (А. Алексюк, В. Бондар, І. Доброскок, О. Жданова- Неділько, І. Малафіїк, Н. Кічук, В. Краєвський, В. Лозова та ін.); основні положення педагогічної інноватики (К. Ангеловські, Дж. Бассет, Д. Г амільтон,
М. Гриньова, Н. Гросс, Р. Едем, В. Кваша, М. Кларін, Ю. Конаржевський,
H. Кононец, А. Хаберман, О. Хомерики, Д. Чен, Н. Юсуфбекова та ін.); фундаментальні проблеми теорії педагогічної освіти (С. Архангельський, С. Золотухіна, Л. Семеновська, Н. Ничкало, М. Ярмаченко та інші); теоретичні основи інноваційних педагогічних технологій навчання (Г. Асєєв, В. Беспалько,
I. Богданова, А. Горбатюк, В. Євдокимов, О. Мещерякова, О. Пєхота, Г. Пономарьова, О. Попова, С. Сисоєва, Н. Шиян та ін.); концептуальні ідеї про внутрішньоособистісну детермінацію активності суб’єктів інноваційної діяльності (К. Абульханова-Славська, І. Бех, Ю. Карпова, М. Лапін, Г. Менш, В. Татенко, Е. Роджерс та ін.); проблеми підготовки педагога до інноваційної діяльності у процесі отримання професійної освіти (Я. Бельмаз, Ю. Будас, Л. Ващенко, І. Гавриш, Л. Даниленко, Н. Клокар, О. Козлова, Л. Петриченко, Л. Подимова, О. Шапран та ін.); основні положення методики навчання іноземних мов (І. Бім, Н. Бориско, Г. Китайгородська, С. Ніколаєва, Т. Пахомова, О. Петращук, Г. Рогова, О. Соловова, Л. Черноватий та ін.).
Технологічний концепт передбачає розробку та впровадження технологічного забезпечення процесу формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності; забезпечує практичні підходи до реалізації авторської дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що рівень готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності підвищиться, якщо у процесі навчання студентів-філологів буде реалізована дидактична система навчання іноземних мов із застосуванням технологічних інновацій за умов наявності умотивованості студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності, організації професійно-спрямованої взаємодії суб’єктів освітнього процесу та створення відповідного навчально- методичного супроводу системи.
Загальна гіпотеза конкретизована в часткових припущеннях, які передбачають, що:
- обґрунтування дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій базуватиметься на особистісно орієнтованому, системному, рефлексивно діяльнісному, компетентнісному, технологічному, ресурсному, акмеологічному, деонтологічному підходах;
- обґрунтована у процесі дослідження дидактична система в умовах сучасної освіти буде реалізована упродовж усіх років навчання студентів у закладі вищої освіти й передбачатиме врахування соціально-економічних тенденцій діджиталізації суспільства й освіти;
- здійснення моніторингу рівнів готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності буде відбуватися за допомогою розроблених критеріїв та показників.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження: теоретичні - аналіз; абстрагування, конкретизація та узагальнення теоретичних положень задля аналізу наукового тезаурусу дослідження; синтез, систематизація джерел з метою формування наукового апарату, формулювання базових понять та визначення ступеня розробленості проблеми застосування технологічних інновацій у процесі навчання іноземних мов студентів-філологів; порівняльний аналіз, структурування й узагальнення для дослідження структури готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності, обґрунтування й упровадження дидактичної системи; комплексний аналіз змісту, форм і методів інноваційної педагогічної практики для розробки дидактичних засад реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, самооцінювання; педагогічний експеримент для визначення рівнів готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності та підтвердження ефективності розробленої дидактичної системи; методи математичної статистики: метод статистичної обробки даних на основі критерію Пірсона для кількісного та якісного аналізу результатів експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота проводилася упродовж 2010-2019 рр. на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Українського державного університету залізничного транспорту, Харківського національного
університету внутрішніх справ, Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет».
Наукова новизна й теоретичне значення отриманих результатів полягають у тому, що вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено дидактичну систему навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних
інновацій, що ґрунтується на дидактичних (науковості, системності й послідовності, доступності, зв’язку навчання із життєвою практикою, свідомості й активності, наочності, індивідуального підходу, емоційності) та специфічних (безперервності освіти, комунікативного підходу до навчання, динамічності, адаптивності, фасилітації, саморегуляції, співробітництва,
генерації інновацій) принципах та об’єднує такі функціональні компоненти: цільовий (визначає мету, методологічні підходи, завдання, особливості навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей);
організаційно-мотиваційний (забезпечує формування у студентів філологічних спеціальностей ціннісного ставлення до застосування технологічних інновацій на заняттях іноземних мов та врахування рівня матеріально-технічної бази для їх використання); змістовий (передбачає наявність у студентів філологічних спеціальностей сукупності знань про сутність і структуру інноваційних технологій навчання іноземних мов, їх види, знання щодо ефективної методики їх застосування для вирішення педагогічних завдань в умовах сучасної освіти); процесуальний (містить процесуальну складову, що ґрунтується на використанні форм і методів навчання, спрямованих на становлення майбутніх учителів-філологів як суб’єктів інноваційної освітньої діяльності); результативно-оцінний (включає критерії, показники, рівні готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності та очікуваний результат); визначено й теоретично обґрунтовано дидактичні умови формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності (умотивованість студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності, організація професійно-спрямованої взаємодії суб’єктів освітнього процесу, що сприяє здійсненню змістової і процесуальної підготовки, а також створення відповідного навчально-методичного супроводу цього процесу); визначено компоненти готовності студентів філологічних спеціальностей до застосування технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності (мотиваційно-когнітивний, креативно-технологічний, особистісно-рефлексивний).
Удосконалено дефініцію поняття «процес навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей» як цілісний, динамічний процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії, спрямований на формування готовності студентів до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності, що інтегрує навчальну, мовну та інноваційну компетентності; уточнено критерії готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій на заняттях іноземних мов у майбутній професійно-педагогічній діяльності (мотиваційний, змістово-діяльнісний, особистісно-рефлексивний) та зміст їх прояву за рівнями (високий, середній, низький).
Подальшого розвитку й конкретизації набули концептуальні ідеї щодо обґрунтування мети й завдань процесу навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій; уявлення про зміст інноваційних процесів у системі іншомовної освіти; сутність понять «новація», «інновація», «нововведення», «технологічні інновації навчання іноземних мов».
Практичне значення результатів дослідження полягає в застосуванні теоретичних положень та висновків до конкретних методичних рекомендацій щодо використання технологічних інновацій у процесі навчання іноземних мов, що зокрема, знайшло відбиття в монографії «Теоретико-методичні засади реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах», науковому виданні «Foreign language teachers’ activities: from novelty to innovation», навчально-методичних посібниках «Види навчально- та науково-дослідної роботи студентів», «Der Konjungtiv», «Методика та практика проведення тематичних заходів під час викладання професійно-орієнтованих дисциплін», «Театралізована діяльність на заняттях іноземних мов», «Фізкультхвилинки та ігри на перервах», «Організація навчальної педагогічної практики з іноземної мови у закладах вищої освіти», термінологічному словнику «Інноваційні технології навчання іноземних мов», методичних матеріалах «Методичні вказівки щодо організації позааудиторного читання в системі вивчення курсу «Друга іноземна мова. Німецька»», «Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломних робіт зі спеціальності «Мова і література (англійська мова)», «Філологія»», «Дидактичні матеріали з організації ділової комунікації філологів (німецька мова)». Укладено й апробовано навчальну програму курсу «Інноваційні підходи до викладання іноземної мови у вищій школі», створено навчально-методичні комплекси, що забезпечують її реалізацію для формування готовності студентів філологічних спеціальностей до запровадження технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності. Матеріали дисертації можуть використовуватися під час викладання таких дисциплін, як «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Дидактика вищої школи», «Основи педагогічної майстерності», «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова», «Інноваційні підходи до викладання іноземної мови», «Сучасні підходи до викладання іноземних мов», «Нові педагогічні технології», «Методика викладання іноземної мови» тощо, підвищення кваліфікації викладачів іноземних мов. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки навчальних підручників і посібників, нових курсів, навчально-методичних комплексів для професійної підготовки майбутніх учителів-філологів, програм педагогічної практики.
Результати дослідження впроваджено в освітній процес Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 338/03 від 18.09.2019р.), Українського державного університету залізничного транспорту (довідка № 01-18/77 від 12.11.2019 р.), Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка № 66-19-1337 від 21.11.2019 р.), Харківського національного університеті внутрішніх справ (довідка № 24/911 від 18.11.2019 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 601 від

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано обґрунтування дидактичних засад навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій.
1. На основі аналізу історико-філософської, психолого-педагогічної, наукової літератури встановлено, що, з одного боку, проблема навчання іноземних мов студентів із використанням інноваційних педагогічних технологій має міждисциплінарний характер і відзначається широким спектром напрямів наукових розвідок, з іншого - потребують удосконалення методологічні та дидактичні аспекти навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій. З’ясовано, що процес навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей є цілісним, динамічним процесом суб’єкт-суб’єктної взаємодії, спрямованим на формування готовності студентів до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності, що інтегрує навчальну, мовну та інноваційну компетентності. Технологічні інновації навчання іноземних мов потрактовано як сукупність нових методів, прийомів, засобів, форм організації навчання, спеціально організованих і спрямованих на впровадження в практику заздалегідь спроєктованого інноваційного педагогічного процесу, що забезпечує формування іншомовної комунікативної компетенції.
2. Виявлено особливості використання інноваційних технологій навчання іноземних мов у сучасних закладах вищої освіти, що знайшли відбиття у єдності двох вимірів (інформаційно-комунікаційного і комунікативно- діяльнішого) та зміщенні акценту: викладач як носій інформації про особливості граматичного, фонетичного, лексичного мовних рівнів перетворюється на агента змін, модератора, коуча, фасилітатора комунікації у процесі спільних зі студентами видів діяльності. Характерним для реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов у закладах вищої освіти визначено також їх орієнтацію на здійснення суб’єкт-суб’єктної навчальної діяльності студентів, інтенсифікацію іншомовної діяльності загалом і професійного педагогічного спілкування зокрема, що ґрунтується на співпраці, стратегіях комунікативної взаємодії викладача та студентів із спільним обговоренням і розв’язанням комунікативних завдань.
Розкрито дидактичні можливості технологічних інновацій у процесі навчання, що полягали у підвищенні ефективності навчання іноземних мов, активізації пізнавальної й мовленнєвої діяльностей студентів, створенні передумов для розвитку самостійності та творчості у процесі навчання іноземних мов, розширенні лінгвістичних знань і використанні їх у нових галузях діяльності; активізації свідомих та підсвідомих процесів психіки для створення різноманітної та міцної мовної бази, забезпеченні індивідуалізації та диференціації навчання, імітації елементів професійної діяльності, її типових та істотних рис, створенні позитивного емоційного фону, сприянні розвитку мовленнєвих умінь та компетентностей, необхідних для майбутньої педагогічної діяльності, забезпеченні студентів механізмами самоконтролю, планування процесу власного навчання, інструкціями та рекомендаціями для набуття іншомовної компетенції тощо.
3. Здійснено компонентно-структурний аналіз готовності студентів філологічних спеціальностей до застосування технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності як здатності до організації, виконання й регулювання майбутньої професійно-педагогічної діяльності, що зумовлюється сформованістю навчальної, мовної та інноваційної компетентностей. Виокремлено та схарактеризовано структурні компоненти готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності: мотиваційно-когнітивний (відображає особистісне ставлення студента філологічних спеціальностей до технологічних інновацій; професійну мотивацію; сприйнятливість до інновацій; професійні цінності та стимули у поєднанні з психолого-педагогічними, методичними, мовними та мовленнєвими знаннями, а також спеціальними знаннями у галузі технологічних інновацій при викладанні іноземних мов), креативно- технологічний (презентує сукупність умінь та навичок діагностувати, прогнозувати й творчо використовувати технологічні інновації під час навчання іноземної мови та характеризується здатністю студента до творчості, оригінальності та інноваційності мислення) та особистісно-рефлексивний (представляє комплекс рис та якостей, необхідних для використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності під час викладання іноземної мови - оптимізм; стресостійкість; гнучкість мислення; здатність до рефлексії тощо).
4. Обґрунтовано дидактичну систему навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій, що інтегрує такі компоненти: цільовий (визначає мету, методологічні підходи, завдання, особливості навчання студентів філологічних спеціальностей); організаційно-мотиваційний (забезпечує формування в майбутніх учителів- словесників ціннісного ставлення до використання технологічних інновацій на заняттях іноземних мов та врахування рівня матеріально-технічної бази для їх використання); змістовий (передбачає наявність у студентів філологічних спеціальностей сукупності знань про сутність і структуру інноваційних технологій навчання іноземних мов, їх види, знання щодо ефективної методики їх застосування для вирішення педагогічних завдань в умовах сучасної освіти); процесуальний (містить процесуальну складову, що ґрунтується на використанні форм і методів навчання, спрямованих на становлення майбутніх учителів-філологів як суб’єктів інноваційної освітньої діяльності); результативно-оцінний (включає критерії, показники, рівні та очікуваний результат формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій на заняттях іноземних мов у майбутній професійно-педагогічній діяльності).
5. Експериментально перевірено ефективність дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій, яку підтверджено позитивною динамікою у рівнях готовності та статистичною значущістю отриманих експериментальних даних за визначеними критеріями та показниками: мотиваційний (потреба в інноваціях, ставлення до запровадження технологічних інновацій у процесі навчання іноземних мов, пізнавальний інтерес щодо запровадження інноваційних технологій навчання іноземних мов); змістово-діяльнісний (рівень навчальних досягнень студентів, рівень сформованості знань про суть і види інноваційних технологій навчання іноземних мов, рівень сформованості умінь реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов); особистісно-рефлексивний (характер вияву особистісно-професійних якостей майбутніх учителів-філологів у процесі реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов, здатність до рефлексії, готовність до саморозвитку).
6. Визначено дидактичні умови формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності: умотивованість студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності, організація професійно- спрямованої взаємодії суб’єктів навчання; створення відповідного навчально- методичного супроводу процесу формування готовності студентів філологічних спеціальностей до використання технологічних інновацій у майбутній професійно-педагогічній діяльності.
7. Розроблено навчально-методичний супровід дидактичної системи навчання іноземних мов студентів філологічних спеціальностей із застосуванням технологічних інновацій (навчальна програма курсу «Інноваційні підходи до викладання іноземної мови у вищій школі», навчально- методичні посібники, методичні рекомендації та вказівки, термінологічний словник, навчально-методичні комплекси, методична скарбничка «Інноваційні методи викладання іноземних мов», творчі завдання для самостійної роботи студентів, блог викладача німецької мови Осової О.О., вебквести «Deutsche Idiome», «Ostern in Deutschland» тощо).
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання оновлення дидактичного й технологічного забезпечення процесу навчання іноземних мов, удосконалення фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей в умовах діджиталізації освіти, дослідження специфіки іншомовної освіти у світовій практиці, а також розробка електронних ресурсів для навчання іноземних мов.