ОСВІТА У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

На правах рукопису

ПАСІЧНИК ТАРАС ОЛЕГОВИЧ
УДК 331.5.024.52

ОСВІТА У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
доктор економічних наук, професор
ПЕТРУНЯ Юрій Євгенович

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ……………...………………………………………………………………..... 4
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи впливу освіти
на економічну безпеку національної економіки …………..……. 12
1.1.
Еволюція наукових поглядів щодо економічної безпеки
та освіти як фактора економічних змін ……………………..….... 12
1.2. Економічна роль освіти та її вплив на соціально-
економічний розвиток суспільства ………………………….…… 29
1.3. Прояв освітнього фактору на різних рівнях економічної
безпеки національної економіки …………………………………. 44
Висновки до розділу 1 ……...…….………….……………............ 61
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан і динаміка впливу освіти на економічну
безпеку національної економіки в Україні ………………....…… 63
2.1. Характеристика процесів розвитку освітнього сектору
в контексті забезпечення економічної безпеки
національної економіки ……………………………………….….. 63
2.2. Особливості взаємодії ринку праці та освітніх інститутів ……... 88
2.3. Алгоритм оцінки впливу освітніх факторів на економічну
безпеку національної економіки …………………………...…… 112
Висновки до розділу 2 …………………………………………... 130
РОЗДІЛ 3. Моделювання процесів впливу освіти на економічну
безпеку національної економіки …………………….………….. 131
3.1. Вплив освіти на показники економічної безпеки
у країнах Європи та використання зарубіжного
досвіду в управлінні освітніми факторами в Україні ……….… 131
3.2. Оцінка впливу освітніх факторів на економічну
безпеку національної економіки України …………..……….…. 153
3.3. Шляхи вдосконалення державної регуляторної діяльності України в освіті як фактору забезпечення економічної безпеки національної економіки ……………………………..….…….…. 169
Висновки до розділу 3…………………………………………… 187
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….….. 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………….…………………..... 199
ДОДАТКИ …………………………………………………….…………………...... 215

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Необхідною умовою забезпечення економічної безпеки національної економіки є матеріальний добробут громадян, дотримання їх соціально-економічних прав, підвищення якості життя суспільства. Досвід функціонування соціально-економічних систем у розвинених зарубіжних країнах дає підставу стверджувати, що успіх у досягненні необхідного рівня добробуту неможливий без врахування ролі освіти.
Розвинені країни на практиці демонструють, що досягнення макроекономічних цілей тісно корелює з обсягами та результатами інвестування в освітню сферу. Економічна доцільність і точність тих освітніх реформ, які проводяться в розвинених країнах, є безумовною заслугою і наслідком впровадження наукових досліджень з питань людського капіталу, економіки освіти і праці, державного регулювання економіки.
Комплекс проблем в освіті, які виникали і накопичувалися протягом усієї історії незалежної України, посилив негативні тенденції у багатьох сферах функціонування суспільства. Освітня політика проводилася без достатнього врахування результатів наукових досліджень і рекомендацій наукової спільноти. З одного боку, такий стан речей є наслідком відповідних підходів у державному управлінні, а з іншого боку, неможливість застосування результатів відповідних досліджень свідчить, напевно, про їх недостатню практичну значимість і слабку реалізацію нормативної функції науки.
Питання розробки методологічних, теоретичних основ дослідження економічної безпеки, а також механізмів реалізації людського капіталу в економічному зростанні знаходилися у полі зору багатьох вчених. Еволюцію формування економічної думки в області людського капіталу і освіти можна насамперед дослідити в наукових працях таких зарубіжних дослідників, як
Г. Беккер, М. Блауг, У. Боуен, Е. Денісон, Е. Долай, Р. Дорнбуш, М. Карной,
Дж. Кендрик, Л. Коженьовскі, Д. Ліндсей, Я. Мінсер, Ф. Махлуп, Г. Псахаропулос,
Л. Туроу, С. Фішер, М. Фрідман, Е. Ханушек, К. Шмалензі, Т. Шульц. Серед вітчизняних дослідників можна виділити таких вчених, як Л. Бесчасний, Д. Богиня, А. Головач, О. Грішнова, Г. Дмитренко, М. Долішній, В. Козак, О. Красовська,
В. Куценко, П. Мазурок, В. Новіков, Г. Оганян, В. Паламарчук, М. Шаленко,
В. Юхименко та інших.
Аналіз різних аспектів економічної безпеки національної економіки досліджувався у працях економістів країн СНД, зокрема, Л. Абалкіна, О. Архипова, П. Бєлова, Є. Бухвальда, А. Возженікова, С. Глазьєва, А. Городецького, В. Гусєва,
В. Дєміна, К. Іпполітова, Б. Кузіна, С. Лазуренко, Є. Олєйнікова, В. Пірумова,
А. Плакіди, В. Сєнчагова, Г. Славіна, В. Тамбовцева, М. Чельцова, А. Чеснокова, у тому числі вітчизняних дослідників О. Баженової, О. Барановського, З. Варналія,
Г. Дарнопиха, В. Забродського, Н. Капустіна, Т. Клебанової, Г. Козаченко,
О. Лєпіхова, С. Міщенко, В. Мунтіяна, Г. Пастернака-Таранущенко, Ю. Петруні,
А. Пілько, В. Пономарьова, К. Пуляєвої, О. Соскіна, І. Чорнодіда. Однак, аспекти функціонування механізму впливу освітніх факторів на економічну безпеку національної економіки, виявлення суперечностей та тенденцій розвитку освіти мають значно нижчий рівень теоретичної та практичної розробленості в порівнянні з іншими складовими економічної безпеки.
Важливість вивчення економічних ефектів освіти та її впливу на рівень економічного добробуту суспільства пояснюється тим, що в Україні фінансування освітньої сфери дотепер фактично вважається «непріоритетною» інвестицією з непередбачуваним результатом. Управління такою складною системою, якою є національна економіка, потребує ефективного прогнозування і оцінки соціально-економічних наслідків освітніх реформ. Існує необхідність більш глибокого вивчення механізму реалізації освітньої складової економічної безпеки національної економіки, дослідження кореляційних зв’язків освіти як фактора та економічної безпеки як комплексу результативних ознак, а також розробки пропозицій щодо напрямів захисту національних інтересів країни в освітній сфері.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Академії митної служби України за темою «Оптимізація системи управління в умовах розвитку міжнародної економічної інтеграції» (№ державної реєстрації – 0106U008034).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування впливу освіти на економічну безпеку національної економіки України, побудова моделей оцінки впливу і розробка науково-практичних рекомендацій щодо покращення параметрів рівня економічної безпеки національної економіки України у сфері освіти.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність розв’язання в роботі таких завдань:
 розкрити методологічні і теоретичні засади сутності економічної безпеки національної економіки, визначити її структуру, взаємозв’язки, протиріччя;
 з’ясувати роль освітньої сфери в соціально-економічній системі національної економіки;
 виявити механізми впливу освітнього фактору на різні рівні економічної безпеки національної економіки;
 проаналізувати сучасний стан і динаміку впливу освіти на економічну безпеку національної економіки України, виявити потенційні загрози;
 дослідити характер взаємозв’язку ринку праці і ринку освітніх послуг в Україні в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків;
 запропонувати алгоритм оцінки впливу освітньої сфери, її складових на показники рівня економічної безпеки національної економіки;
 побудувати економіко-математичні моделі впливу освіти на економічну безпеку національних економік України та країн Європи, на основі запропонованих моделей провести оцінку характеру впливу освітніх факторів на показники економічної безпеки національної економіки України;
 розробити рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання освітньої сфери як фактора забезпечення економічної безпеки національної економіки.
Об’єктом дослідження є освіта як одна із складових економічної безпеки національної економіки.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти процесу впливу освіти на сучасний стан економічної безпеки національної економіки України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою досліджень є наукові розробки провідних вітчизняних та іноземних економістів у галузі економіки освіти, праці, соціальної економіки, маркетингу освітніх послуг, економічної безпеки. У дисертації використаний широкий спектр загальнонаукових, міждисциплінарних і прикладних методів: системно-аналітичний - здійснено теоретичне узагальнення наукових концепцій і розробок, які стосуються предмету дослідження (параграфи 1.1; 1.2); монографічний – при вивченні теоретичних основ управління економічною безпекою національної економіки (1.1), а також функціонування інституту освіти в ринкових відносинах (1.2); системний підхід – при дослідженні механізмів прояву фактору освіти в системі економічної безпеки національної економіки (1.3; 2.1; 2.2; 2.3; 3.3); метод аналізу і синтезу – при дослідженні показників освітньої сфери та головних індикаторів економічної безпеки національної економіки (2.3); порівняльного аналізу (2.2; 3.1) – при аналізі показників сфери освіти в Україні та інших країнах Європи; структурного аналізу – при структуруванні проблем освіти та ринку праці в Україні (2.2; 3.3); економіко-математичні (факторний, компонентний, кореляційно-регресійний) – для розрахунку кількісних параметрів впливу освіти на показники економічної безпеки національної економіки України (3.2; 3.3).
Інформаційною базою дослідження є закони та нормативні акти державної влади з питань освіти та економічної безпеки, аналітико-статистичні звіти Європейського союзу і міжнародних організацій, опубліковані в періодичних виданнях та офіційних електронних ресурсах Інтернет, офіційні матеріали статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів Державного комітету статистики України, дані науково-практичних і науково-методичних конференцій, дані власних досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає в наступному:
вперше:
 розроблено модель оцінки впливу освітніх факторів на економічну безпеку національної економіки України шляхом побудови рівнянь авторегресії та проінтегрованої ковзної середньої (ARIMA), які включають в себе визначені фактори (чисельність студентів і слухачів закладів першого етапу вищої освіти; кількість місць у закладах дошкільної освіти; охоплення дітей закладами дошкільної освіти; чисельність дітей у закладах дошкільної освіти; кількість професійно-технічних навчальних закладів; випуск кваліфікованих робітників професійно-технічними закладами; прийом студентів до вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; кількість студентів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації) і дають можливість оцінити характер, напрями, істотність взаємозв’язку між ними та індексом фізичного обсягу ВВП на душу населення і темпом зростання реальної заробітної плати;
удосконалено:
 механізм впливу освітніх факторів на економічну безпеку суб’єктів різних рівнів – фізичної особи, юридичної особи, держави, – який представлено у вигляді структурно-логічної схеми, яка на відміну від існуючих підходів враховує наявність конфлікту економічних інтересів суб’єктів різних рівнів і передбачає існування як прямих, так і зворотних зв'язків між економічною безпекою та освітніми факторами;
 методичні підходи до оцінки досягнутого рівня економічної безпеки національної економіки за рахунок розробки алгоритму та порядку кількісного оцінювання впливу освітніх факторів на відповідні показники стану економічної безпеки національної економіки, що розвиває потенціал макроекономічного регулювання за рахунок розширення використання кількісних методів управління;
 підходи до обґрунтування показників економічної безпеки національної економіки в частині виявлення групи показників, які найбільш чутливо реагують на зміни в освітній сфері, а саме: на основі статистичних даних країн Європи розроблено багатофакторні рівняння регресії на головних компонентах, які показали щільність зв’язку між визначеними групами факторів (освітній рівень населення, викладацький склад, випуск фахівців закладами вищої освіти, чисельність студентів, безробіття за рівнем освіти та віком, грошові витрати на освіту, перехід молоді від освіти до трудового життя, освітній рівень батьків; навчання впродовж життя, навчання в організаціях) та сукупністю таких результативних показників безпеки, як: відношення середньої заробітної плати до величини прожиткового мінімуму; частка витрат на харчування у загальному обсязі витрат домогосподарств; обсяг ВВП на душу населення; нерівність у розподілі доходів; обсяг витрат на кінцеве споживання; продуктивність праці; сальдо кредитування;
одержали подальший розвиток:
 теоретико-методологічні підходи до дослідження впливу освіти на економічну безпеку фізичної особи, юридичної особи та держави за рахунок використання потенціалу теорій людського капіталу, «сигнальних» теорій, теорії «черг», які на відміну від існуючих враховують опосередкований характер зв’язку між освітніми факторами та показниками економічної безпеки національної економіки, приймають за основу визначення ймовірності впливу потенційних загроз у сфері освіти на захищеність економічних інтересів суспільства, визначають предметом аналізу кількісні і якісні характеристики людського капіталу в контексті економічної безпеки національної економіки;
 теоретичні уявлення щодо особливостей взаємодії ринку освітніх послуг і ринку праці, які полягають у використанні дуалістичного підходу до вивчення індивідуума як споживача освітніх послуг, що формує попит, з одного боку, і як фактору виробництва, що формує пропозицію на ринку праці, з іншого боку; показані алгоритми взаємодії між суб’єктами попиту і пропозиції двох ринків;
 шляхи вдосконалення регуляторної діяльності держави в освітній сфері як фактору забезпечення економічної безпеки національної економіки: запропоновано алгоритм розробки державної програми щодо забезпечення економічної безпеки в освітній сфері, в основу якого покладена оцінка рівня економічної безпеки на основі показників освіти та принципи програмно-цільового підходу до управління ризиками; вказано на необхідність створення єдиної системи управління якістю освіти та її моніторингу, розробки критерію дієвості, який характеризує здатність студентів використовувати набуті знання та уміння на практиці, підвищення ролі служби зайнятості як інституту, що регулює попит і пропозицію робочої сили на ринку праці, державної підтримки для підготовки фахівців за напрямами, що стимулюють розвиток пріоритетних секторів економіки у форматі «наука – освіта – технології», проведення моніторингу працевлаштування випускників із залученням роботодавців та місцевих органів виконавчої влади, державного стимулювання програм навчання на підприємствах шляхом встановлення податкових пільг.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі результати дають можливість більш точного оцінювання впливу освітніх факторів на стан економічної безпеки національної економіки України, створюють основу для прийняття своєчасних та ефективних управлінських рішень в освітній сфері, що дає можливість підвищити рівень економічної безпеки національної економіки.
Результати дисертаційного дослідження сприяють розширенню методологічних рамок щодо ідентифікації соціально-економічних проблем у сфері освіти та вибору стратегічних напрямів розвитку національної економіки. Отримані висновки та рекомендації були використані при розробці Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року та Програми соціального та економічного розвитку Закарпатської області на 2011 рік (довідка Закарпатської обласної державної адміністрації № 06-20/473 від 01.03.2011 р.), розглянуті і схвалені Департаментом економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка № 11-5/364 від 16.11.2011 р.).
Основні результати дослідження впроваджені в начальний процес Академії митної служби України: під час розробки програм, підготовки матеріалів та викладання дисциплін «Управління персоналом», «Маркетинг», «Економічна безпека в Україні» (довідка № 11/2809 від 17.11.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання, а саме обґрунтування і оцінки впливу освіти на економічну безпеку національної економіки. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, є теоретичним і практичним внеском автора у розвиток економічної науки.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методичні результати дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях і форумах, зокрема, на II Міжнародній науково-практичній конференції «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі» (м. Дніпропетровськ, березень 2009 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі» (м. Дніпропетровськ, березень 2010 р.),
V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи працевлаштування випускників ВНЗ» (м. Донецьк, листопад 2010 р.),
XI Всеукраїнській науково-методичній конференції «Болонський процес: стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні» (м. Київ, листопад 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, листопад 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічний розвиток України
в сучасному просторі та часі» (м. Харків, листопад – грудень 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ, грудень 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 14 наукових працях, з них 7 фахових статей – у наукових журналах, 7 публікацій – матеріали науково-практичних конференцій і форумів загальним обсягом 4,87 д. а.,
з яких автору належить 4,87 д. а.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 195 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 24 таблиці і 44 рисунки, які подано на 49 сторінках. Список використаних джерел із 170 найменувань вміщено на 16 сторінках, 13 додатків – на 44 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження спрямоване на вирішення актуального науково-практичного завдання теоретичного обґрунтування впливу освіти на економічну безпеку національної економіки, а також розробки рекомендацій щодо покращення параметрів рівня економічної безпеки національної економіки України у сфері освіти.
Основні результати, одержані в ході дослідження, полягають у наступному:
1. На основі узагальнення поглядів вчених на сутність поняття «економічна безпека» розкрито методологічні і теоретичні засади сутності економічної безпеки, визначено її структуру, взаємозв’язки, протиріччя:
 виявлено, що поняття безпеки можна означити двома іншими – стійкістю (характеризує міцність і надійність її елементів та зв’язків усередині системи, здатність витримувати внутрішні і зовнішні навантаження) і розвитком (характеризує ріст можливостей до виживання, опірності загрозам);
 проведений аналіз визначень категорії економічної безпеки та існуючих сьогодні класифікацій показує, що в науковій думці сформувалося розуміння економічної безпеки як здатності системи протидіяти чинникам, які загрожують національним інтересам в економічній сфері;
 під категорією економічної безпеки в роботі розуміється здатність економічної системи досягати поставлених цілей (задовольняти національні інтереси) під впливом внутрішніх і зовнішніх загроз; загальна схема забезпечення економічної безпеки на будь-якому рівні (держава, суспільство, людина) складається з визначення економічних інтересів, уникнення загроз економічним інтересам та їх захисту;
 встановлено доцільність використання методологічного підходу дослідження економічної безпеки у статиці і в динаміці, що дає можливість розробки алгоритмів оцінки рівня економічної безпеки національної економіки, своєчасного виявлення загроз і мінімізації їх негативного впливу.
2. Основними методологічними підходами до дослідження інституту освіти як визначального чинника економічного зростання виступають теорія людського капіталу і «сигнальні» теорії:
 теорія людського капіталу підтверджується численними дослідженнями, які показали близьку кореляцію між середнім рівнем доходу та середнім рівнем освіти. Разом з тим, хоча зарубіжні вчені-економісти були традиційно оптимістичними відносно оцінки впливу освіти на економічний розвиток і часто відводили накопиченню людського капіталу центральну роль у формальних моделях, однозначного доведення кореляції між освітою та економічним зростанням на макроекономічному рівні немає;
 в інституціональних теоріях основною функцією освіти є відтворення ієрархічних відносин між різними групами або класами в суспільстві та їх узаконення; деякі автори стверджують, що інститут освіти виконує роль ідеологічної зброї держави, підсилюючи і відтворюючи соціальну структуру, а отже, може потенційно здійснювати негативний вплив на економічне зростання;
 в «сигнальних» теоріях освіта відіграє роль засобу розподілу людей за місцем роботи і доходами, а інститут освіти не є прямим фактором економічного зростання. В якості сигналу при прийомі на роботу використовується певний критерій, причому не обов’язково знання і здатність до навчання – головним аргументом для роботодавця виступає наявність атестату чи інших дипломів;
 тезу впливу освіти на економічне зростання необхідно озвучувати з нотою обережного оптимізму, оскільки цей процес довготривалий – наслідки реформування освітньої політики дають про себе знати через декілька десятиліть. Тому основні протиріччя виявляються тоді, коли ставиться завдання емпіричного підтвердження теорії людського капіталу.
3. На основі запропоновано підходу до аналізу економічної безпеки національної економіки як багаторівневого поняття виявлені механізми прояву освітнього фактору на рівнях фізичної особи, юридичної особи і держави:
 системний аналіз категорії економічної безпеки на рівнях фізичної особи (домогосподарства), юридичної особи і держави показав, що економічна безпека характеризується взаємозалежністю і взаємовпливом різних рівнів, вертикальною і горизонтальною інтегрованістю;
 при взаємодії різних рівнів економічної безпеки можна прослідкувати протиріччя, коли освічена людина є продуктивною в межах своєї організаційної системи (підприємства), а на рівні економічної безпеки держави виступає дестабілізуючим чинником. Це протиріччя запропоновано назвати конфліктом інтересів (цілей) на різних рівнях економічної безпеки, яке практично не вирішується, а тільки частково врівноважується за рахунок обмеження економічної безпеки на інших рівнях;
- освіта пов’язана з усіма сферами суспільного життя безпосередньо через особистість. Інститут освіти впливає на інтелектуальний, фізичний і морально-естетичний розвиток людини, що визначає її головну соціальну функцію – гуманістичну. Якщо освіта не ставить в центрі уваги гуманістичну функцію, то вона є технократичною за своєю суттю і суперечить принципу економічної безпеки.
4. Проведений аналіз сучасного стану і динаміки розвитку освіти в Україні дав можливість зробити наступні висновки:
 виникнення загроз економічній безпеці зумовлено прямою та опосередкованою дією демографічних чинників, зростаючим перекосом у структурі підготовки кадрів, проблемами фінансування;
 найбільш проблемним рівнем системи освіти в Україні залишається професійно-технічна освіта, в якій намітилася тенденція до падіння кількості навчальних закладів, продовжується зменшення кількості випущених кваліфікованих робітників; сьогодні професійно-технічна освіта скоріше слугує платформою для вузівської системи, аніж обслуговує власний ринок праці;
 відносна економічна ефективність сектору освіти нижча у порівнянні з іншими секторами національної економіки України. Порівняльний аналіз відносної ефективності освіти в інших країнах показав, що за цим показником Україна значно поступається розвиненим економікам, але знаходиться на одному рівні з країнами Східної Європи. Такі результати вказують на спільність проблем та необхідність урахування досвіду реформування систем освіти цих країн.
5. Проаналізовано організаційно-економічний механізм взаємодії ринку освітніх послуг і ринку праці. Досліджено дуалістичний характер їх взаємозв’язку і виявлено такі тенденції:
 наявність асиметрії у відповідності пропозиції на ринку освітніх послуг потребам ринку праці України і зниження рівня інституціоналізації механізму організації взаємодії між ними;
 переважання регресивних процесів у промисловості та сільському господарстві; сектори прогресивного росту – фінанси, будівництво, транспорт і зв'язок – були малочислені у порівнянні з деградуючими секторами. Найбільш масовий ріст зайнятості спостерігався у торгівлі, але він не компенсує спаду секторів науково-технічного прогресу та промисловості;
 відбувається перетікання робочої сили з виробництва у невиробничі сектори – позитивне сальдо спостерігається тільки в таких областях, як державне управління, фінансова діяльність, комунальні послуги, освіта. Разом з тим, найбільший відсоток скорочень – у будівництві, сільському господарстві, промисловості;
 внаслідок невиправдано високого попиту на «престижні» спеціальності стало очевидно, що ринок освітніх послуг не зовсім відповідає потребам ринку праці. Наслідком такого дисбалансу у соціально-економічних відносинах стає безробіття, яке є важливим фактором якості життя, соціальних і професійних перспектив людини, її економічної безпеки.
6. Розроблено алгоритм оцінки впливу освітнього фактору на показники рівня економічної безпеки національної економіки, який включає наступні елементи: виявлення національних економічних інтересів – формування набору параметрів для кількісної оцінки інтересів – встановлення оптимальних і цільових значень параметрів – порівняння реального значення інтересу з цільовим – встановлення міри незахищеності інтересів – виявлення загроз інтересам у сфері освіти – визначення міри впливу показників освітньої сфери на захищеність інтересів – оцінка рівня захищеності інтересів за кожним із факторів. Даний алгоритм є важливим концептуальним інструментом для моніторингу змін рівня економічної безпеки у динаміці.
7. Проведений детальний аналіз взаємозв’язків між показниками освіти, ринку праці та індикаторами економічної безпеки дав можливість побудувати економіко-математичні моделі і виявити суттєві кореляційні зв’язки між групами факторів «грошові витрати на освіту», «безробіття» за рівнем освіти та віком», «перехід молоді від освіти до трудового життя», «навчання на підприємствах» і результативними ознаками «ВВП на одну особу», «обсяг витрат на кінцеве споживання», «продуктивність праці», «нерівність у розподілі доходів». Проведений економетричний аналіз часових рядів показав, що нормовані індикатори індексу фізичного обсягу ВВП на душу населення і темпу зростання реальної заробітної плати корелюють з показниками сфери освіти.
Аналіз та порівняння повноти і обсягу охоплення роз’яснювальної інформації статистичними базами Євростату і Державного комітету статистики України змушує нас оцінити останні як недостатні для глибокого дослідження зв’язку між освітнім фактором та економічною безпекою національної економіки в Україні. Зокрема, великий інтерес представляють статистичні дані, які відображають процеси переходу молоді від освіти до трудового життя, безробіття за рівнем освіти, освітній рівень батьків, а також навчання на підприємствах і впродовж життя – саме ті показники, які показують зв'язок між ринком праці та освітою і дають можливість оцінити ступінь їх відповідності.
Розроблена модель оцінки впливу освітніх факторів на економічну безпеку національної економіки України включає в себе визначені фактори (чисельність студентів і слухачів закладів першого етапу вищої освіти; кількість місць у закладах дошкільної освіти; охоплення дітей закладами дошкільної освіти; чисельність дітей у закладах дошкільної освіти; кількість професійно-технічних навчальних закладів; випуск кваліфікованих робітників професійно-технічними закладами; прийом студентів до вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; кількість студентів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації) і дає можливість оцінити характер, напрями, істотність взаємозв’язку між ними та індексом фізичного обсягу ВВП на душу населення і темпом зростання реальної заробітної плати.
8. Запропоновані рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання системи освіти містять узагальнення результатів дослідження і спрямовані на прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень з метою забезпечення національних інтересів України. Зокрема, потребують вирішення наступні завдання:
 досягнення динамічного балансу між ринком праці і системою початкової та середньої професійної освіти, запитами ринку праці та пропозицією вищих навчальних закладів;
 взаємодія навчальних закладів з підприємствами з метою виявлення чітких критеріїв до спеціалістів, прогнозування потреби ринку праці в конкретній сфері; підвищення ролі служби зайнятості як основної структури, що регулює попит і пропозицію робочої сили на ринку праці;
 підвищення значення системи додаткової професійної освіти, яка орієнтована на більш оперативне реагування на потреби ринку праці, в порівнянні із системою основної професійної освіти, що передбачає орієнтацію на середньострокову і довгострокову перспективу;
 державна підтримка для підготовки фахівців за напрямами, що стимулюють розвиток пріоритетних базових секторів економіки у форматі «наука – освіта – технології»;
 підготовка кадрів для пріоритетних секторів, які здатні покращити стан економічної безпеки національної економіки і забезпечити максимально швидке збільшення обсягів валового продукту (сфера матеріального виробництва і науки) тощо.
9. Результати дисертаційного дослідження упроваджені в роботу Закарпатської обласної державної адміністрації, Міністерства аграрної політики України, у навчальний процес підготовки фахівців в Академії митної служби України, та можуть бути рекомендовані до подальшого використання вищими навчальними закладами і органами державної влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коженьовскі Л. Управління безпекою [Текст] / Л. Коженьовскі // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – Ст. 1. – С. 147–¬154.
2. Єдинак В. Ю. Генезис економічної безпеки держави як соціально-економічного явища [Текст] / В. Ю. Єдинак // Вісник Академії митної служби України. – 2007. – № 2. – С. 51–56.
3. Егоров В. Экономическая национальная безопасность [Текст] / В. Егоров // Служба кадров. – 2003. – Ст. 2.– С. 87–91.
4. Ногаев И. Economic security – термин или категория? [Текст] / И. Ногаев // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2004. – Ст. 6. – С. 57–68.
5. Мірошниченко О. Теоретичні аспекти дослідження питання національної економічної безпеки [Текст] / О. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 2. – С. 110–115.
6. Пономаренко О. Экономическая или социально-экономическая безопасность? [Текст ]/ О. Пономаренко // Экономика и право. – 2003. – Ст. 3. – С. 79–90.
7. Кравченко С. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки України [Текст] / С. Кравченко // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – Ст. 12. – С. 6–10.
8. Конституція України (документ 254к/96-вр): за станом на 12.04.2012 р. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0.
9. Закон України «Про основи національної безпеки України» (документ 964-15): за станом на 20.07.2010 р. [Електр. ресурс]– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15.
10. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України» (документ 3/97 вр): за станом на 22.07.2003 р. [Електр. ресурс] – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3%2F97-%E2%F0.
11. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» (документ 183/98-вр): за станом на 05.03.1998 р. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=183%2F98-%E2%F0.
12. Головченко О. Економічна безпека України як об'єкт системного аналізу [Текст] / О.Головченко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 2. – С. 188–190.
13. Живко З.Значення соціально-економічної безпеки в умовах інформаційного суспільства [Текст] / З. Живко // Актуальні проблеми економіки : науково-економічний журнал. – 2009. – № 6. – С. 20–28.
14. Літош Г. Економічна безпека країни: зміст та структурні елементи [Текст]/ Г. Літош // Формування ринкових відносин в Україні : Збірник наукових праць. – 2008. – № 4. – С. 183–188.
15. Котковский В. Р. Государственное регулирование экономической безопасности в Украине: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. наук гос. управления: спец. 25.00.02 «Механизмы государственного управления» / В. Р. Котковский. – Запорожье, 2007. – 22 с.
16. Загальна оцінка країни.Україна [Електр. ресурс]. – Київ: Агентство ООН в Україні. – 2004. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/files/CCA_2004_ua.pdf. – Загол. з екрану.
17. Осіпчук С. Економічна безпека держави та критерії її оцінювання [Текст] / С. Осіпчук // Вісник Національної Академії державного управління при президентові України: науково-практичний журнал. – 2008. – № 1. – С. 57–65.
18. Чорнодід І. Економічна безпека як категорія економічної теорії [Текст] / І. Чорнодід // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – Ст. 11. – С. 13-20.
19. Медвідь Ф. Економічна безпека: небезпеки і загрози національним та національно-державним інтересам України [Текст] / Ф. Медвідь // Вісник УАДУ. – 2003. – Ст. 2. – С. 129–135.
20. Кравченко С. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки України [Текст] / С. Кравченко // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – Ст. 12. – С. 6–10.
21. Шніпко О. С. Класифікація та сутність загроз економічної безпеки [Текст] / О. С. Шніпко // Формування ринкових відносин в Україні : Збірник наукових праць. – 2006. – №3. – С. 11–16.
22. Семів Л. К. Вплив вищої освіти на формування людського капіталу в умовах переходудо економіки знань [Текст] / Л. К. Семів, Р. А. Семів // Регіональна економіка: Науково-практичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 15–26.
23. Рудницкий А. О. Экономическая безопасность и экономические интересы Украины [Текст] / А. О. Рудницкий // Культура народов Причерноморья. – 2006. – N86. – С. 48–53.
24. Pigou, Arthur C. The Economics of Welfare. London: Macmillan and Co. 1932. Library of Economics and Liberty [Online] available from http://www.econlib.org/library/NPDBooks/Pigou/pgEW69.html; accessed 11 September 2011; Internet.
25. Маркс К. Капитал / К. Маркс – Ленинград: Печатный двор, 1950. – Т.1. – 794 с.
26. Струмилин С.Г. Проблемы экономики труда / С. Г. Струмилин. – М.: Наука, 1982. – 470 с.
27. Schultz, T. W. 1959. Investment in Man: An Economist’s View. Social Service Review, Vol. 33, June, pp. 110–17. Schultz, T. W. 1961. Investment in Human Capital. American Economic Review, Vol. 5, March, pp. 1–17.
28. Mincer, J. (1958) Investment in human capital and personal income distribution. Journal of Political Economy 66(4), 281–302.
29. Psacharopoulos, G. (1973) Returns to Education: An International Comparison. The Hague, Elsevier.
30. Hamalainen, U. and Uusitalo, R. (2006) Sorting out the sorting vs. human capital debate. Discussion paper. Social Insurance Institution and Labour Institute for Economic Research respectively, Helsinki, Finland.
31. De la Fuente, A. (2006) Education and economic growth: a quick review of the evidence and some policy guidelines, Prime Minister's Office, Economic Council of Finland.
32. Левченко О. М. Особливості впливу освітина економічний розвиток країн в умовах транзитної економіки [Текст] / О. М. Левченко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – 2005. – №5. –С. 66–70.
33. Benhabib, Jess & Spiegel, Mark M., 2005. "Human Capital and Technology Diffusion," Handbook of Economic Growth, in: Philippe Aghion & Steven Durlauf (ed.), Handbook of Economic Growth, edition 1, volume 1, chapter 13, pages 935–966 Elsevier.
34. Islam, N.(1995). “Growth Empirics: A panel data approach.” Quarterly Journal of Economics 110(4): 1127–1170.
35. Caselli, Francesco & Esquivel, Gerardo & Lefort, Fernando, 1996. " Reopening the Convergence Debate: A New Look at Cross–Country Growth Empirics," Journal of Economic Growth, Springer, vol. 1(3), pages 363-89, September.
36. Pritchett, L. (1999), “Has Education Had a Growth Payoff in the MENA Region?” World Bank, Middle East and North Africa Working Paper Series No. 18, December 1999.
37. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг.– М.: Дело, 1994. –627 с.
38. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер – М.: Прогресс, 1983. – 695 с.
39. Экономика народного образования / Под ред. Костаняна С.А. –М.: 1979, 246 с.
40. Bourdieu, Pierre; Passeron, Jean-Claude. 1977. Reproduction. Beverly Hills, Sage Publications.
41. Baudelot, C.; Establet, R. 1972. L’ecole capitaliste. Paris, Maspero.
42. Bowles, Samuel, and Herbert Gintis. 1976. Schooling in Capitalist America: Education Reform and the Contradictions of Economic Life. New York: Basic Books Inc. pp. 131–147.
43. Яйко, О. Роль освіти у формуванні людського капіталу підприємництва [Текст] / О. Яйко // Вісник Київського національного торгівельно-економічного ун-ту: Науково-практичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 20–24.
44. Бронська А. Визначення ролі освіти в економіці освіти та згідно з теорією людського капіталу [Текст] / А. Бронська // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – 2007. – № 10. – С. 148–151.
45.Hanushek E. A., Womann L. (2007) The Role of Education Quality in Economic Growth. World Bank. Vol. 46. pp. 607–677.
46. Backman J. G. (2008) The Role of Education in Chile’s Economic Growth. Stockholm School of Economics. 58 pages.
47. Khoi, Le Thanh(1990) The economics of education. Economics and Planning. pp. 217–235.
48. Kerr, R. (2001) Education and Economic Growth. A Paper Presented at Stokes Valley Rotary Club, Wellington, July, 10.
49. Papademos, L. (2007) Education, financial markets and economic growth. Speech at the 35th Economics Conference on “Human Capital and Economic Growth”, Vienna, May, 21.
50. Жамин В. А. Экономика и образование / В. А. Жамин, С. Л. Костанян. – М.: Знание,1970.– 47 с.
51. Human Capital [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Human_capital. – Загол. з екрану.
52. Blau, P.; Duncan, O. D. (1967) The American Occupational Structure. New York, Wiley&Sons. 520 pages.
53. Kuznets, S. (1959) Quantitative Aspects of Economic Growth of Nations. IV: Distribution of National Income by Factor Shares. Economic Development and Cultural Change, April, Part II.
54. Langoni, C. (1973) A distribucao da renda e deservolvimento economica da Brasil. Rio de Janeiro, Editora Expressao e Cultura.
55. Chiswick, B.; Minver, J. (1972). Time Series Change in Personal Income Inequality in the United States from 1939, with Projections to 1985. Journal of Political Economy, Vol. 80, No. 3, Part 2, pp. 34-66.
56. Экономика знания [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://obzor.westsib.ru/article/65761. – Загол. з екрану.
57. Nelson, R. and E. Phelps. (1966) “Investments in Human Capital, Technological diffusion, and Economic Growth”, American Economic Review 56, pp. 69-75.
58. Carter, M.; Carnoy, M. 1974. Theories of Labor Markets and Worker Productivity. Palo Alto, California, Center for Economic Studies. (Mimeo.)
59. Antonio Ciccone & Elias Papaioannou (2009). "Human Capital, the Structure of Production, and Growth," The Review of Economics and Statistics, MIT Press, vol. 91(1), pages 66-82, 08.
60. Гилфасон Т. Мировая экономика природных ресурсов и экономический рост [Текст] / Т. Гилфасон // Экономический журнал ВШЭ. – 2008. - №2. – С. 201–216.
61. Dickens W. T., Sawhill I., Tebbs J. (2006). The Effects of Investing in Early Education on Economic Growth. The Brookings Institution, Policy Brief, №153, April, 8 pages.
62. Arrow, K. (1972). Higher Education as a Filter. Stanford, Calif., Institute for Mathematical Studies in the Social Sciences, Stanford University. (Technical Report, 71.)
63. Doeringer, P.; Piore, M. (1971). Internal Labor Markets and Manpower Training. Lexington, Mass., Heath Lexington Books.
64. Reich, M.; Gordon, D.; Edwards, E. (1973). A Theory of Labor Market Segmentation. American Economic Review, Vol. 63, May, pp. 359-65. 1982. Segmented Work, Divided Worker. New York, Cambridge University Press.
65. Harrison, B. 1972. Education and Underemployment in the Urban Ghetto. American Economic Review, December, pp. 796-812.
66. Friedman, M. (1953) Essays in Positive Economics. Chicago: University of Chicago Press. p. 3–43.
67. Zamora, B. (2006) A New Discussion Of The Human Capital Theory In The Methodology Of Scientific Research Programmes. Paper presented at the International Symposium on Economic Theory, Policy And Applications, Athens, Greece. 21-23 August.
68. Blaug, M. (1987) The Correlation Between Education and Earnings: What Does It Signify? In: M. Blaug (ed) The Economics of Education and the Education of an Economist. New York: New York University.
69. Шевченко Н. В. Вища освіта як механізм формування кар’єрного ресурсу спеціаліста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціологічних наук: спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Н. В. Шевченко. – Харків, 2007. – 20 с.
70. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Эксмо, 2007. – (Серия: Антология экономической мысли) – 960 с.
71. Кантильон, Р. Опыт о природе торговли вообще (Essay sur la nature du commerce en general), 1755 [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://www.sotsium.ru/?link=BOOK&id=99. – Загол. з екрану.
72. Thunen, Johann Heinrich von, 1783-1850 Isolated state; an English edition of Der isolierte Staat. Translated by Carla M. Wartenberg. Edited with an introd. by Peter Hall, Oxford, New York, Pergamon Press [1966].
73. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. (документ 3723-12): за станом на 07.08.2011 р. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3723-12.
74. Вардомацкий А.П. Сдвиг в ценностном измерении?[Текст] / А. П. Вардомацкий // Социологические исследования. – 1993. – №4. – С. 46–55.
75. Яременко Л. М. Організаційно-економічні механізми державного управління вищою освітою в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / Л. М. Яременко. – Київ, 2008. – 21 с.
76. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. (документ 1060-12): за станом на 02.05.2011 р. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12.
77. Цимбал Л. І. Суб’єкти ринку освітніх послуг та їх взаємодія [Текст]/ Л. І. Цимбал // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – 2006. – №1. – С. 71–76.
78. Рыбников А. М. Исследование социально-экономических последствий реформирования образования и вхождения Украины в Болонский процесс [Текст] / А. М. Рыбников // Проблемы материальной культуры. Экономические науки. – 2003. – С. 53–60.
79. Schweinhart L. J. et al. (2005). Life-Time Effects: The High/Scope Perry Preschool Study through Age 40. High/Scope, Ypsilanti, MI.
80. Інформація Міністерства освіти і науки України щодо реалізації Стратегії демографічного розвитку на період до 2015 року [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average/d08.doc. – Загол. з екрану.
81. Статистичний щорічник України за 2008 рік [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / О. Г. Осауленко (за ред.). – 2009. – 567 с. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/st_sc/SEU2008_u.zip. – Загол. з екрану.
82. Пояснювальна записка до звіту про виконання Державного бюджету України за 2009 рік [Електр. ресурс] / Міністерство фінансів України. – 2010. – 198 с. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= 276024&cat_id=244333. – Загол. з екрану.
83. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2008/09 навчального року: Статистичний бюлетень. – К.: Державний комітет статистики України. – 2009. – 213 с.
84. Плахотнікова Л. О. Формування ринку освітніх послуг в Україні: стан і проблеми розвитку[Текст]/ Л. О. Плахотнікова // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – 2005. - №5(48). – С. 50-54.
85. Опацька С. В. Розвиток бізнес-освіти в Україні в умовах трансформації економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / С. В. Опацька. – Львів, 2002. – 20 с.
86. Жиляєв І. Ризики національної системи освіти у зв’язку з приєднанням до Світової організації торгівлі [Електр. ресурс] / І. Жиляєв. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1104/. – Загол. з екрану.
87. Державна служба статистика України [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ – Загол. з екрану.
88. Ілляшенко Т. О. Проблеми та перспективи фінансування освіти і науки в Україні в умовах економічної кризи[Текст] / Т. О. Ілляшенко, І. О. Радіонова // Механізм регулювання економіки. – 2010. – №1. – С. 224–228.
89. Семиноженко В. Оцінки та напрями реформування системи державного стимулювання науково-освітнього розвитку України [Електр. ресурс] / В. Семиноженко, С. Архієреєв. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/juli/
24.htm. – Загол. з екрану.
90. Stan Database for Structural Analysis [Електр. ресурс] / Організація економічного співробітництва та розвитку. – 2011. – Режим доступу:http://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=STAN08BIS. – Загол. з екрану.
91. Патора Р. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / Р. Патора. – Львів, 2002. – 39 с.
92. Кашепов А. В. Рынок труда: проблемы и решения. Монография/ А. В. Кашепов, С. С. Сулакшин, А. С. Малчинов. – М.: Научный эксперт, 2008. – 232 с.
93. Коровкин А. Г. Взаимосвязи отраслевых рынков труда и системы образования / А. Г. Коровкин, И. Б. Королев // Спрос и предложение на рынке труда и рынке образовательных услуг в регионах России. Сб. докладов по материалам Второй Всероссийской научно-практической Интернет-конференции (26-27 октября 2005 г.). – Петрозаводск: издательство ПетрГУ. – 2005. – Книга II. – 228 с.
94. Статистичний щорічник Закарпаття за 2008 рік. – Ужгород: Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Закарпатській області. – 2009. – 363 с.
95. Професійно-технічна освіта в цифрах у порівнянні 2007-2009 роки[Електр. ресурс]/ Міністерство освіти і науки України. – 2010. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/prof-tech/topic/ptu2007_2008_2009.doc. – Загол. з екрану.
96. Результати анкетування роботодавців з питань діяльності ПТНЗ [Електр. ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – 2010. – Режим доступу:http://www.mon.gov.ua/education/prof-tech/anket_2010.rar. – Загол. з екрану.
97. Результати анкетування випускників ПТНЗ 2009 року [Електр. ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – 2010. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/prof-tech/anket_2010.rar. – Загол. з екрану.
98. Україна 2008: Статистичний збірник. – Київ: Державний комітет статистики України. – 2009. – № 09/4-11/162 від 22.07. – 18 с.
99. Праця України 2008: Статистичний збірник. Державний комітет статистики України: № 09/4-11/162 від 22.07.2009. – С. 302.
100. Черватюк Л. Д. Маркетингові підходи в діяльності ВНЗ в період інтернаціоналізації та глобалізації освітнього простору [Текст] / Л. Д. Черватюк // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – 2006. – №1. – С. 122–136.
101. Указ Президента України «Про стратегію національної безпеки України» (документ № 105/2007): за станом на 12.02.2007 р. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=105%2F2007.
102. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / Відп. ред. С. І. Пирожков. – К.: НІПМБ, 2003. – 42 с.
103. Глазьев С. Ю. Основы обеспечения экономической безопасности страны – альтернативный реформационный курс [Текст] / С. Ю. Глазьев // Российский экономический журнал. – 1997 – №1. – С. 3–19.
104. Илларионов А. Критерии экономической безопасности [Текст] / А. Илларионов // Вопросы экономики. – 1998. – № 10. – С. 35–58.
105. Экономическая безопасность России: Общий курс: Учебник / Под ред. В. К. Сенчагова. – 2-е изд. – М.: Дело, 2005. – 896 с.
106. Баженова О. Економічна безпека України: сучасний етап [Текст] / О. Баженова // Банківська справа. – 2008. – № 1. – С. 52 – 61.
107. Прохожев А. О проблеме критериев и оценок экономической безопасности [Текст] / А. Прохожев, М. Корнилов // Общество и экономика. – 2003. – № 4–5. – С. 235–239.
108. Методологія експертного оцінювання: конспект лекцій / уклад.: В. П. Новосад, Р. Г. Селіверстов. – К.: НАДУ, 2008. – 48 с.
109. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України» (документ №60): за станом на 02.03.2007 р. [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1022.4251.0.
110. Human Development Report 2009 [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf. – Загол. з екрану.
111. Мельник О. О. Індекс розвитку людського потенціалу як індикатор ефективності соціальної політики країни [Електр. ресурс] / О. О. Мельник // Режим доступу: http://www.confcontact.com/2009ip/melnikOO.htm.
112. Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна – 2010. Національна доповідь [Електр. ресурс] // Міністерство економіки України. – Київ, 2010 р. – С. 7. Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_52412MDGS_UKRAINE2010_REP_ukr.pdf. – Загол. з екрану.
113. Galbraith J. K. The Affluent Society: 40th Anniversary edition, updated and with a new introduction by the author / J. K. Galbraith. – New York: Mariner Books. – 1998. – 288 p.
114. Rumberger, R.; Carnoy, M.(1980). Segmentation in the U.S. Labor Market: Its Effects on the Mobility and Earnings of Whites and Blacks. Cambridge Journal of Economics, Vol. 4, pp. 117-32.
115. Rosenberg, S. 1975. The Dual Labor Market: Its Existence and Consequences. Unpublished Ph.D. dissertation, University of California, Berkeley.
116. Дарнопих Г. Ю. Економічна безпека держави в умовах трансформаційної економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / Г. Ю. Дарнопих. – Харків, 1999. – 18 с.
117. Levin, Henry M. 1979. Education and the Earnings of Blacks and the Brown Decision. Stanford, Calif., Institute for Finance and Governance, Stanford University, Project Report 79-B13, October.
118. Мунтіян В. І. Економічна безпека України / В. І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999. – 464 с.
119. Жаліло Я. Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації / Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: Збірник. – К.: Сатсанга, 2001. – 224 с.
120. Аналітична доповідь Українського центру економічних і політичних досліджень до засідання круглого столу «Актуальні проблеми економічної безпеки України». – К.: УЦЕПД, 1997.
121. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение [Текст] / Л. Абалкин // – Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 4 – 13.
122. Шлемко В. Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: монографія / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. – К.: НІСД, 1997. – 144 с.
123. Лыкшин С. Развитие России и её реструктуризация как гарантия экономической безопасности [Текст] / С. Лыкшин, А. Свинаренко // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 115 – 125.
124. Бухвальд Е. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели [Текст] / Е. Бухвальд, Н. Гловацкая, С. Лазуренко // Вопросы экономики. – 1994. - № 12.
125. Пирумов В. С. Методология комплексного исследования проблем безопасности России / В. С. Пирумов. – М.: ИНИОН РАН, 1996. – 70 с.
126. Лєпіхов О. Технологічна незалежність як елемент економічної безпеки / О. Лєпіхов // Економіка України. – 1994. - № 11. – С. 80 – 81.
127. Городецкий А. Вопросы безопасности России / А. Городецкий // Экономист. – 1995. – № 10. – С. 44 – 50.
128. Концепція економічної безпеки України / Ін-т екон. прогнозування, кер. проекту В. М. Геєць. – К.: Логос, 1999. – 56 с.
129. Архипов А. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения / А. Архипов, А. Городецкий, Б. Михайлов // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 36 – 44.
130. Степаненко А. В. Оцінка економічної безпеки України та її регіонів / А. В. Степаненко, М. І. Герасимов // Регіональна економіка. – 2002. – №2. – С. 34 – 54.
131. Пілько А. Д. Моделювання процесів управління економічною безпекою регіону: дис. канд. екон. наук.: спец. 08.03.02 / А. Д. Пілько. – Івано-Франківськ, 2004. – 174 с.
132. Єрмошенко М. М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М. М. Єрмоленко. – К., 2001. – 309 с.
133. Задорожный Г. В. Экономическая безопасность и теневая экономика / Г. В. Задорожный [и др]. – Х.: ХИБМ, 1999. – 207 с.
134. Пастернак-Таранущенко Г. А. Економічна безпека держави / Г. А. Пастернак-Таранущенко.– К.: ІДУСКМУ, 1994.
135. Сенчагов В. О сущности и основах стратегии экономической безопасности России [Текст] / В. Сенчагов // Вопросы экономики. – 1995. – №1. – С. 97 – 106.
136. Ипполитов К. Х. Экономическая безопасность: стратегия возрождения России [Текст] / К. Х. Ипполитов. – М.: РСПБ, 1996. – 263 с.
137. Гусев В. С. Экономика и организация безопасности хозяйствующих субъектов, 2-е изд. / В. С. Гусев, В. А. Демин, Б. И. Кузин, М. Д. Медников. – СПб.: Питер, 2004. – 288 с.
138. Забродский В. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы [Текст] / В. Забродский, Н. Капустин // Бизнес-информ. – 1999. - № 15 – 16. – С. 35 – 37.
139. Славин Г. Б. Энергетическая безопасность: термины и лозунги / Г. Б. Славин, М. Б. Чельцов. – Иркутск: ИСЭМ. – 1999. - № 4. (Предпр.)
140. Амитан В. Н. Экономическая безопасность: концепция и основные модели [Текст]/ В. Н. Амитан // Економічна кібернетика. – 2000. – № 3 – 4. – С. 13 – 20.
141. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь, 2-е изд., исправ. / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. – М.: Инфра-М, 1998. – 479 с.
142. Тамбовцев В. Объект экономической безопасности России [Текст] / В. Тамбовцев // Вопросы экономики. – 1994. – № 12.
143. Татаркин А. Экономическая безопасность как объект регионального исследования [Текст] / А. Татаркин, О. Романова, А. Куклин, В. Яковлев // Вопросы экономики. – 1996. – №5. – С. 78 – 89.
144. Бандурка О. М. Основи економічної безпеки / О. М. Бандурка, В. Є. Духов, К. Я. Петрова, І. М. Червяков. – Харків, 2003. – 236 с.
145. Экономическая безопасность хозяйственных систем / [Под общ. ред. А. В. Колосова]. – М.: РАГС, 2001. – 445 с.
146. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. – К.: Лібра, 2003. – 280 с.
147. Сухоруков А. І. Фінансова безпека держави / А. І. Сухоруков, О. Д. Ладюк. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.
148. Предборський В. А. Економічна безпека держави / В. А. Предборський. – К.: Кондор, 2005. – 391 с.
149. Савин В. Некоторые аспекты экономической безопасности России [Текст] / В. Савин // Международный бизнес России. – 1995. – №9. – С. 14 – 16.
150. Медведев В. Проблемы экономической безопасности России / В. Медведев // Вопросы экономики. – 1997. – №3. – С. 111 – 127.
151. Кузнецов С. А. О соотношении микро и макроуровневого подходов к анализу экономической безопасности / С. А. Кузнецов, Е. Я. Петрова. – Донецк, 1996.
152. Бельков О. А. Понятийно-категориальный аппарат концепции национальной безопасности [Текст] / О. А. Бельков // Безопасность. – 1994. – №3.
153. Экономическая безопасность (теория и практика): Учебник / [Под общ. ред. Е. А. Олейникова]. – М.: Изд-во «Класика плюс», 1999.
154. Ситник Г. П. Національна безпека України: теорія і практика: Монографія / Г. П. Ситник, В. М. Олуйко, М. П. Вовринчук // Хмельницький: К.: Вид-во «Кондор», 2007. – С. 179 – 195; С. 208 – 217.
155. Плакіда А. О. Реалізація державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / А. О. Плакіда. – Запоріжжя, 2008. – 22 с.
156. Манилов В. Л. Безопасность в эпоху партнерства [Текст] / В. Л. Манилов. –М.: Терра, 1999. – 364 с.
157. Головченко О. М. Економічна безпека України і показники її оцінки [Текст] / О. М. Головченко // Вісник Одеського ін-ту внутрішніх справ. – 2004. – №2. – С. 237 – 240.
158. Статистичні бази Статистичного управління Європейської співдружності [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/
statistics/search_database.
159. Дошкільні навчальні заклади України у 2010 році [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / І. В. Калачова (за ред.). – Київ, 2011. – 84 с. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/pnk_2010.zip. – Загол. з екрану.
160. Демографічна ситуація. Населення (1990 – 2010 рр.) [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua. – Загол. з екрану.
161. Продовження навчання та здобуття професії [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / І. В. Калачова (за ред.). – Київ, 2011. – 28 с. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/PTNZ.rar. – Загол. з екрану.
162. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2010/11 навчального року [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / І. В. Калачова (за ред.). – Київ, 2011. – 207 с. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/vnz_2010.zip. – Загол. з екрану.
163. Економічна активність населення України 2010 [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / І. В. Сеник (за ред.). – Київ, 2011. – 205 с. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/pracia/E%D0%90%D0%9D_ 2010.zip. – Загол. з екрану.
164. Квартальні розрахунки валового внутрішнього продукту України за 2001 – 2010 роки. Статистичний збірник [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / І. М. Нікітіна (за ред.). – Київ, 2011. – 190 с. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/makroek/qwp2001-2010.zip. – Загол. з екрану.
165. Праця України у 2010 році. Статистичний збірник [Електр. ресурс] / Державний комітет статистики України / І. В. Сеник (за ред.). – Київ, 20