Овтіна Олена Юріївна. Застосування гідролазеротерапії на санаторно-курортному етапі лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію у поєднанні з хронічним тонзилітом

Краткое описание

Овтіна Олена Юріївна. Застосування гідролазеротерапії на санаторно-курортному етапі лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію у поєднанні з хронічним тонзилітом: дис... канд. мед. наук: 14.01.33 / Український НДІ медичної реабілітації та курортології. - О., 2004

Овтіна О.Ю.Застосування гідролазеротерапії на санаторно-курортному етапі лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію у поєднанні з хронічним тонзилітом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 Курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2004.
Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню доцільності застосування гідролазеротерапії та електрофорезу пелоїдину з метою підвищення ефективності комплексного санаторно-курортного лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію у сполученні із хронічним тонзилітом. У 122 пацієнтів віком 1215 років виявлено особливості клінічного перебігу нейроциркуляторної дистонії у сполученні із хронічним тонзилітом та адаптації до фізичного навантаження залежно від типу нейроциркуляторної дистонії. Отримано дані стосовно сприятливої дії запропонованого комплексу на клінічні прояви нейроциркуляторної дистонії й хронічного тонзиліту, нормалізації артеріального тиску, встановлено поліпшення показників біоелектричної активності серця. Виявлено зниження приросту частоти серцевих скорочень й артеріального тиску за умови кліно-ортостатичної проби й у разі фізичного навантажування, поліпшення показників внутрішньосерцевої гемодинаміки. Опрацьованим засобом лікування досягається покращення клінічного стану у 83,3% пацієнтів та збереження ремісії сполученої патології понад 6 місяців у 68% обстежених хворих. Визначено показання для диференційованого використання гідролазеротерапії у комплексному санаторно-курортному лікуванні залежно від типу нейроциркуляторної дистонії й наявності хронічного тонзиліту. Основні результати дослідження запроваджено у практику роботи лікувально-профілактичних установ.

1. Наявність хронічного тонзиліту обтяжує перебіг нейроциркуляторної дистонії у підлітків, що виявляється збільшенням частоти реєстрації скарг на біль у дільниці серця, підвищену стомлюваність, серцебиття.
2. У хворих на нейроциркуляторну дистонію у сполученні із хронічним тонзилітом утричі частіше реєструються ознаки виразної дихальної аритмії й синдром електричної альтернації, у 2,5 рази частіше фіксується тахікардія.
3. Встановлено, що у хворих на нейроциркуляторну дистонію, порівняно до практично здорових осіб, виявляється порушення адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження, що проявляється неадекватно підвищеним приростанням частоти серцевих скорочень, а у хворих з гіпертензивним типом нейроциркуляторної дистонії й систолічного артеріального тиску за умови малого (фізіологічного) навантажування.
4. Внаслідок впливу гідролазеротерапії й електрофорезу пелоїдину відзначається регресія клінічних проявів нейроциркуляторної дистонії й хронічного тонзиліту, нормалізація артеріального тиску, поліпшення показників біоелектричної активності серця, зменшення приростання частоти серцевих скорочень й артеріального тиску при кліно-ортостатичній пробі й у разі дозованого фізичного навантажування.
5. Встановлено, що внаслідок комплексного санаторно-курортного лікування із залученням гідролазеротерапії відбувається поліпшення показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, що виявляється нормалізацією фракції викиду, ударного індексу, серцевого індексу, індексу ударної роботи серця, потужності лівого шлуночку.
6. Застосування комплексного санаторно-курортного лікування у вигляді гідролазеротерапії з залученням електрофорезу пелоїдину сприяє покращенню клінічного стану у 83,3% пацієнтів та ремісії клінічних проявів як нейроциркуляторної дистонії, так і хронічного тонзиліту понад 6 місяців у 68% обстежених пацієнтів.