ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ З МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ОСМОЛЯН ВІТАЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 343.132

ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ
З МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
кандидат юридичних наук, доцент
Омельченко Олександр Євгенійович

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ
З МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ 11
1.1. Ознайомлення з матеріалами кримінальної справи як право учасників процесу 11
1.2. Поняття учасників кримінального процесу 39
1.3. Поняття матеріалів кримінальної справи 60
Висновки до 1 розділу 73
РОЗДІЛ 2 ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ НА ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 75
2.1. Ознайомлення з деякими матеріалами кримінальної справи на досудових стадіях кримінального процесу як право учасників процесу 75
2.2. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи на етапі закінчення досудового слідства 94
Висновки до 2 розділу 115
РОЗДІЛ 3 ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ У СУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА 117
3.1. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у суді першої інстанції 117
3.2. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у апеляційній та касаційній інстанціях 133
Висновки до 3 розділу 148
ВИСНОВКИ 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 158
ДОДАТКИ 181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України
ВСУ – Верховний Суд України
ЗМІ – засоби масової інформації
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
КСУ – Конституційний Суд України
КУ – Конституція України
МВС – Міністерство внутрішніх справ
ОВС – органи внутрішніх справ
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ
п. – пункт
ст. – стаття
тис. – тисяч
ч. – частина

ВСТУП

Актуальність теми. Докорінні зміни в соціально-політичних та інших умовах життя суспільства і держави на нинішньому етапі розвитку України та прийняття Конституції України створили передумови для реформування системи кримінальної юстиції у напрямі подальшої демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов’язань нашої держави перед європейським та світовим співтовариством.
Кримінально-процесуальне законодавство в останні роки зазнало змін, що були спрямовані на реалізацію вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, це стосується забезпечення прав учасників кримінального судочинства, розширення змагальності сторін, прав потерпілого, усунення обвинувального ухилу в діяльності суду, розширення судового контролю за обмеженням конституційних прав та свобод людини на етапі досудового провадження у кримінальних справах і оскарження до суду рішень органу дізнання, слідчого та прокурора. Спостерігається тенденція до розширення можливостей учасників кримінального судочинства отримати відомості з матеріалів кримінальної справи з метою реалізації своїх прав, свобод та законних інтересів. Це не тільки традиційне ознайомлення з матеріалами кримінальної справи по закінченню досудового слідства, але і такі види ознайомлення, як додаткове ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи на стадії попереднього розгляду справи суддею, поява інших способів вивчення матеріалів кримінального судочинства тощо.
Різноманітність нових правовідносин, пов’язаних з реалізацією учасниками кримінального судочинства прав на свободу отримання інформації відобразилось в кримінально-процесуальному законодавстві, проте стало обтяжливою в реалізації діяльності практичного працівника. У певній мірі це відноситься до права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, яке під впливом правових позицій Конституційного Суду України набуло значних змін.
До проблеми ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи певною мірою зверталися у своїх наукових працях такі вчені, як: О. В. Батюк, В. П. Бож’єв, Л. В. Брусніцин, В. І. Галаган, В. М. Григорьєв, О. В. Гриненко, Ю. М. Грошевий, А. Я. Дубинський, Н. С. Карпов, О. M. Ларін, Є. Д. Лук’янчиков, М. М. Михеєнко, Ю. А. Новіков, В. Т. Нор, Ю. Ю. Орлов, П. П. Підюков, М. А. Погороцький, П. В. Сєдєльніков, А. В. Смирнов, М. С. Строгович, В. Т. Томін, Л. Д. Удалова, Ф. Н. Фаткуллін, Л. В. Хімічева, В. П. Шибіко, М. Є. Шумило, Н. А. Якубович та ін.
Проведений аналіз наукових джерел щодо проблем ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи свідчать про те, що в більшості досліджувались питання ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи: на етапі закінчення досудового розслідування із направленням кримінальної справи до суду; під час зупинення кримінальної справи; щодо забезпечення прав учасників процесу; судового контролю на досудовому слідстві.
Водночас ряд проблем є невирішеними або розглянутими лише через призму напрямку наукових досліджень зазначених науковців. Частина з них до цього часу залишається дискусійними та потребують свого вирішення, орієнтуючись на чинне законодавство України та міжнародно-правові норми, що присвячені захисту прав людини і громадянина. Ці обставини і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та свідчать про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (Указ Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006), Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008), Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767). Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення та впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 роки (наказ МВС України від 05.07.2004 р. № 755) та тематиці Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347); передбачена планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2008-2012 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення порядку ознайомлення учасників кримінального судочинства з матеріалами кримінальної справи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких задач:
- окреслити теоретичні розробки й нормативну регламентацію положень, що регулюють порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи;
- розкрити соціальну сутність та правову природу поняття ознайомлення з матеріалами кримінальної справи;
- визначити стадії кримінального судочинства, на яких можливе ознайомлення з матеріалами кримінальної справи;
- з’ясувати об’єм інформації, з яким мають право ознайомитись учасники кримінального судочинства;
- деталізувати коло учасників кримінального судочинства, які мають право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи;
- визначити рівень доступу кожного учасника кримінального процесу до інформації, яка міститься в матеріалах кримінальної справи;
- розкрити сутність строків ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи;
- сформулювати пропозиції стосовно вдосконалення процедури ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що виникають з приводу ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
Предмет дослідження – ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети і задач дослідження, його об’єкта та предмета. Методологічною основою є система загальнонаукових і спеціальних методів, які застосовуються в юридичній практиці. Логіко-юридичний метод (підрозділи 1.1-1.3) використовувався для визначення та наукового тлумачення термінів: «ознайомлення», «учасник процесу», «матеріали справи», а також виявлення недоліків у законодавстві, що регулює процес ознайомлення з матеріалами кримінальної справи; системно-структурний метод (підрозділ 1.3) – для побудови та розкриття нового поняття процедури ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи; статистичні методи (зведення, групування) – для підведення підсумків у результатах діяльності правоохоронних органів та судів України з питань реалізації учасниками процесу права на ознайомлення з матеріалами справи (підрозділи 2.2, 3.1, 3.2); порівняльно-правового аналізу (підрозділи 3.1, 3.2) – у процесі зіставлення кримінально-процесуальних норм законодавства України та деяких зарубіжних держав, що дало можливість внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та проекту нового КПК України; соціологічні методи (анкетування та опитування) – для збирання емпіричних матеріалів (розділи 2, 3).
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків та рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять дані, отримані в результаті вивчення 120 кримінальних справ, порушених протягом 2008–2010 рр.; аналітичні та статистичні матеріали Верховного Суду України, Міністерства внутрішніх справ України за період 2009–2010 рр.; дані опитування 150 практичних працівників органів досудового розслідування. При підготовці дослідження дисертант використав власний досвід практичної роботи у слідчих підрозділах Харківської та Хмельницької областях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації сформульовано низку положень і висновків, які є новими у концептуальному плані та важливими для юридичної практики. До найбільш істотних результатів що містять наукову новизну, слід віднести такі положення:
вперше:
– доведено співвідношення норм кримінально-процесуального законодавства щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та статті 32 Конституції України щодо права на свободу отримання інформації;
– обґрунтовується необхідність безпосередню процедуру вивчення учасниками процесу матеріалів кримінальної справи на судових стадіях оформляти складанням протоколу ознайомлення з матеріалами справи в суді;
– розкрито умови ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи, якими є: право та обізнаність учасників процесу про можливість ознайомитись з матеріалами справи, наявність матеріалів справи, клопотання учасників процесу на ознайомлення, рішення посадової особи щодо надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи;
удосконалено:
– поняття «ознайомлення з матеріалами кримінальної справи», під яким розуміють процес вивчення учасниками кримінального судочинства матеріалів слідчого та судового провадження, інших матеріалів, речових доказів з метою отримання відомостей, необхідних для реалізації своїх прав та законних інтересів;
– коло учасників, які мають право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи;
– характерні риси та властивості інформації, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи;
дістало подальший розвиток:
– об’єм повноважень кожного учасника кримінального судочинства по ознайомленню з матеріалами кримінальної справи;
– наукова позиція про доцільність ознайомлення підозрюваного, обвинуваченого та його захисника з постановою про призначення судової експертизи, оскільки вказана процесуальна дія не є порушенням права на захист;
– порядок пред’явлення для ознайомлення матеріалів кримінальної справи на етапах досудового розслідування та в суді;
– низка пропозицій щодо змін і доповнень до КПК України, що стосуються процедури ознайомлення потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача з матеріалами кримінальної справи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використані:
у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при доопрацюванні проекту нового КПК України (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР України № 04-19/14-624 від 01.04.2011 р.);
у правоохоронній діяльності – при розслідуванні злочинів; при розробці відомчих наказів, інструкцій; при проведенні занять в системі службової підготовки, на курсах підвищення кваліфікації працівників органів дізнання та досудового слідства (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України № 13/11-15838 від 24.11.2010 р.; акт впровадження Слідчого управління УМВС України в Хмельницькій області № 8/2495 від 02.06.2010 р.);
у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького № 1297 від 09.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. У співавторстві автором опубліковано одну наукову статтю, у якій особистий внесок здобувача становить 50% від загального обсягу тексту.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались на: Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (м. Хмельницький, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві та на транспорті» (м. Одеса, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м. Черкаси, 2010 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації дістали відображення у восьми публікаціях, серед яких чотири статті опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук, та чотири тези доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дослідженні проведено комплексне вивчення стану правозастосовчого процесу при реалізації учасниками кримінального судочинства норм щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в рамках поставлених перед дослідженням завдань.
Сформульовано низку положень і висновків, які є новими у концептуальному плані та важливими для юридичної практики. До найбільш істотних результатів слід віднести такі: у дисертації вперше з’ясовано співвідношення норм кримінально-процесуального законодавства щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та ст. 32 Конституції України щодо права на свободу отримання інформації; обґрунтована необхідність безпосередню процедуру вивчення учасниками процесу матеріалів кримінальної справи на судових стадіях оформляти складанням протоколу ознайомлення з матеріалами справи в суді; розкриті умови ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
В результаті проведеного дисертаційного дослідження удосконалено поняття «ознайомлення з матеріалами кримінальної справи» та коло учасників, які мають право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, а також характерні риси та властивості інформації, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи.
Також дістали подальший розвиток об’єм повноважень кожного учасника кримінального судочинства по ознайомленню з матеріалами кримінальної справи; порядок пред’явлення для ознайомлення матеріалів кримінальної справи на етапах досудового розслідування та в суді; низка пропозицій щодо змін і доповнень до КПК України, що стосуються процедури ознайомлення потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача з матеріалами кримінальної справи.
У кінцевому підсумку у відповідності до поставлених перед дослідженням завдань досягнуто наступних результатів.
1. Шляхом використання граматичного тлумачення встановлено суттєві риси поняття «ознайомлення з матеріалами кримінальної справи», на підставі яких сформульовано таке визначення: «Ознайомлення з матеріалами кримінальної справи – це процес вивчення учасниками кримінального судочинства матеріалів слідчого та судового провадження, інших матеріалів, речових доказів та приєднаних до справи об’єктів, з метою отримання відомостей, необхідних для реалізації своїх прав та законних інтересів».
2. Норми кримінально-процесуального законодавства про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в залежності від регулювання особистих прав та свобод розмежовано на норми, які регламентують: 1) порядок використання конституційного права на свободу отримання інформації, 2) інші інформаційні відносини, які пов’язані з наданням кримінальної справи для вивчення учасникам кримінального судочинства.
Встановлено, що норми першої категорії, які регулюють порядок використання конституційного права, регламентують відносини по ознайомленню з матеріалами кримінальної справи потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представниками вказаних учасників, а також підозрюваним, обвинуваченим та захисником; норми другої категорії – регламентують вивчення справи експертом, спеціалістом, понятим, перекладачем, свідком, державним обвинувачем.
На підставі сформульованого визначення встановлено коло учасників кримінального судочинства, які мають право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, а також встановлені часові аспекти даного поняття. Коло учасників кримінального судочинства, які вправі ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, визначається наявністю у змісті правового статусу учасника, встановленого КПК України права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
3. Визначено, що до числа учасників кримінального судочинства, які мають право ознайомитись з матеріалами кримінальної справи, відносяться: потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, потерпілий в ролі «приватного обвинувача», їх представники, підозрюваний, обвинувачений, захисник, а також законний представник неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), свідок, поняті, перекладач, експерт, спеціаліст, працівник оперативних підрозділів МВС України, державний обвинувач, підсудний, засуджений.
Встановлено, що ознайомлення з матеріалами кримінальної справи має місце з етапу порушення кримінальної справи до виконання вироку, апеляційного та касаційного розгляду, на стадії перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами. Проведене дослідження можливості ознайомитись з матеріалами кримінальної справи на стадії порушення кримінальної справи показало, що говорити про ознайомлення з матеріалами на даній стадії не коректно, у зв’язку із відсутністю самої кримінальної справи.
4. Обґрунтовано, що ознайомлення з матеріалами кримінальної справи має місце на стадіях: від досудового розслідування до виконання вироку, апеляційного та касаційного розгляду, на стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Проведене дослідження можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи на стадії порушення кримінальної справи показало, що говорити про ознайомлення з матеріалами справи на даній стадії не коректно, у зв’язку з відсутністю самої кримінальної справи. При аналізі часового аспекту реалізації права на вільне отримання інформації встановлено, що різноманітність порядку його здійснення залежить від стадії кримінального судочинства.
На стадії досудового розслідування КПК України достатньо чітко передбачений порядок ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. На інших стадіях – судового розгляду, виконання вироку, апеляційного та касаційного розгляду, перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, порядок ознайомлення з матеріалами кримінальної справи регламентовано не достатньо чітко. У зв’язку з цим пропонується внести ряд доповнень у норми КПК України, які регламентують порядок ознайомлення з матеріалами кримінальної справи на судових стадіях кримінального судочинства.
5. З’ясовано загальні суттєві ознаки поняття «ознайомлення з матеріалами кримінальної справи», коло учасників кримінального судочинства, які володіють правом на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, стадії кримінального судочинства, на яких можливе вивчення кримінальної справи, дозволили встановити загальний порядок досліджуваної процесуальної дії.
6. Встановлено, що до початку ознайомлення з матеріалами кримінальної справи необхідні відповідні підстави – сукупність юридичних фактів: наявність відповідних матеріалів кримінальної справи, документів, речових доказів у особи, яка здійснює провадження по кримінальній справі; обізнаність учасників кримінального судочинства в наявності матеріалів, з якими вони мають право ознайомитись, клопотання з боку цих учасників про реалізацію свого суб’єктивного права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, рішення особи, в провадженні у якої перебуває кримінальна справа, про надання матеріалів для вивчення. Основним юридичним фактом, з якого починається ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, є обґрунтоване клопотання про їх надання, яке звернене до особи, в провадженні у якої перебуває кримінальна справа.
7. Проаналізована практика діяльності посадових осіб, які здійснюють провадження по кримінальних справах, в умовах, коли сторони захисту протидіють порядку ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. У зв’язку із чим:
– встановлено, що забезпечення таємниці досудового розслідування може бути досягнуто встановленням юридичного компромісу між інтересами розслідування та забезпеченням прав, свобод та законних інтересів інших учасників кримінального судочинства;
– з’ясовано, що ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого) та його захисника з постановою про призначення судової експертизи після направлення даної постанови експерту не є порушенням права на захист, оскільки вказані учасники не позбавлені можливості заявити клопотання про доповнення питань, які винесені на експертизу;
– під час детального розгляду проблеми затягування строків ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи узагальнено та конкретизовано рекомендації для слідчих, які можуть бути використані ними, для припинення затягування ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи;
– запропоновано у зв’язку із вдосконаленням процесу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи фіксувати дану процесуальну дію складанням протоколу «нового бланку» із відповідними реквізитами, які будуть відображати сутність та загальний порядок реалізації норм про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
8. Визначено, що насамперед потребують удосконалення норми КПК України, які регламентують процедуру ознайомлення з матеріалами справи, у зв’язку із чим запропоновано внести ряд доповнень до них:
1) доповнити ст. 217 КПК України частиною 6, яку викласти в такій редакції: «Якщо захисник, законний представник обвинуваченого чи представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача з поважних причин не можуть з’явитися для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи у призначений час, то слідчий відкладає ознайомлення на термін не більше п’яти діб, по закінченні якого слідчий переходить до виконання вимог ст. 217 чинного Кодексу»;
2) враховуючи, що у ст.ст. 217, 218 КПК України йдеться про ознайомлення з матеріалами лише тієї справи, яка підлягає направленню до суду із обвинувальним висновком, виникають серйозні проблеми щодо ознайомленням з матеріалами справи при її закритті за реабілітуючих підстав та звільненні обвинуваченого від відповідальності у випадках, передбачених ст.ст. 7, 7-1, 7-2, 7-3, 8, 10, 11-1 КПК України, а саме: «Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки», «Закриття кримінальної справи у зв’язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим, із застосуванням примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки або із закінченням строків давності», «Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям», «Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність», «Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим», «Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки», «Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності», в яких не складається обвинувальний висновок.
У даному випадку запропоновано доповнити норми наступним чином: зміст ст. 7 КПК України розширити у другій частині, яку викласти в такій редакції: «Перед складанням прокурором чи слідчим, із погодженням з прокурором, мотивованої постанови про направлення справи в суд для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, особа, що проводить досудове слідство у справі, повинна оголосити особі, стосовно якої справа направляється до суду, про закінчення досудового слідства у справі та наданні останній матеріалів кримінальної справи для ознайомлення. Про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи слідчий складає протокол з дотриманням правил ст. 85 КПК України»; частину 4 ст. 7-1 КПК України доповнити таким чином: «Прокурор чи слідчий в разі винесення постанови про направлення справи до суду у випадках, передбачених у частині першій ст. 7-1 цього Кодексу, повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з названою постановою, а в разі їх вимоги – з усіма матеріалами справи та роз’яснити їх права, передбачені даним Кодексом. Про виконання вищезазначених вимог та за бажання учасників процесу в даному випадку ознайомитися з матеріалами справи, слідчий у відповідності до вимог чинного Кодексу складає протоколи ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи»; ст. 7-2 КПК України доповнити частиною третьою, в якій би зазначалось: «Обвинувачений, стосовно якого слідчим складено постанову про направлення кримінальної справи до суду у зв’язку із дійовим каяттям, повинен ознайомитись у повному обсязі з матеріалами кримінальної справи, яка стосовно нього направляється до суду та з постановою про направлення справи до суду у відповідності до вимог ст. 45 КК України для заявлення у справі клопотання, при наявності останнього»; ст. 7-3 КПК України розширити в частині другій, яку необхідно викласти у наступній редакції: «Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи. При заявленні останніми клопотання знайомитися з матеріалами кримінальної справи, слідчим, у відповідності до ст. 85 КПК України, складається протокол ознайомлення даних осіб з матеріалами справи, із зазначення статусу особи, яка виявила бажання ознайомитися зі справою. Заявлені під час ознайомлення зі справою клопотання та зауваження підлягають обов’язковому занесенню в даний протокол. При ознайомленні з матеріалами справи учасники процесу, визначені нормою даної статті, мають право користуватися послугами захисника»; ст. 8 КПК України розширити в другій частині, в якій вказати: «Визнав досудове слідство у справі, яка направляється до суду з постановою, складеною при наявності підстав, передбачених у ст. 46 КК України, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілому, його представнику та обвинуваченому, та роз’яснює їм їх право ознайомитися з матеріалами справи; про це слідчий складає відповідний протокол чи приєднує до справи копію письмового повідомлення останнім»; ст. 10 КПК України доповнити частиною п’ятою, в якій вказати: «Після складення прокурором, а також слідчим з погодження прокурора, постанови про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із передачею особи на поруки колективу чи організації, особа, стосовно якої винесена дана постанова, а також представник колективу, який бере на поруки, вправі вимагати на етапі досудового слідства чи в суді надання матеріалів кримінальної справи та постанови для ознайомлення. Після волевиявлення ознайомитися з матеріалами справи, особа, в провадженні якої перебуває справа, повинна скласти протокол ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та постанову про звільнення від кримінальної відповідальності. Якщо під час ознайомлення представника колективу чи організації, яка бере особу на поруки, із деяких нововиниклих причин чи обставин буде заявлено клопотання про відкликання клопотання про взяття на поруки, справа повинна бути направлена на додаткове розслідування для складання стосовно обвинуваченого у справі обвинувального висновку»; частину першу ст. 11-1 КПК України викласти в наступній редакції: «Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою ст. 49 КК України, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При встановлені особи, яка скоїла злочин, прокурор чи слідчий повинні оголосити останній про закінчення досудового слідства у справі та складення постанови про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку з перебігом строків давності, та можливістю у зв’язку з цим ознайомитися із матеріалами справи, про що складається відповідний протокол. У разі заяви при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи особою обвинуваченого клопотання про направлення справи до суду стосовно нього з обвинувальним висновком, дане клопотання повинно бути задоволено».
3) КПК України не визначає посадову особу, у функціональні обов’язки якої входило б ознайомлення учасників судового розгляду з матеріалами кримінальної справи, зокрема тих, які перебувають під вартою. У зв’язку з чим пропонується внести доповнення в ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 349, ч. 5 ст. 384 КПК України про необхідність складання протоколу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та визначення посадової особи, у функціональні обов’язки якої входило б ознайомлення учасників судового розгляду з матеріалами кримінальної справи.
Зокрема, частину першу ст. 255 КПК України доповнити таким реченням: «Обов’язок організації процедури ознайомлення вищезазначених осіб з матеріалами кримінальної справи покладено на суддю, на розгляді якого перебуває дана кримінальна справа»; зміст ст. 349 КПК України в частині четвертій розширити таким чином: «Протягом строку, встановленого для подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов’язаний надати сторонам можливість по їх клопотанням ознайомитися з матеріалами справи. Обов’язок організації ознайомлення сторін з матеріалами справи покладається на суддю, який виніс вирок чи постанову по справі, яку піддали оскарженню, окрім випадків, передбачених частиною 5 даної статті, в даному випадку обов’язок покладається на склад суддів апеляційної інстанції»; ст. 384 КПК України розширити в частині п’ятій реченням, у якому, зокрема, зазначити: «В даному випадку організація ознайомлення осіб, які вправі подавати касаційну скаргу, касаційне подання, покладається на суд, який прийняв рішення по справі як суд першої інстанції чи в апеляційному порядку, а також судових органів, зазначених у ч. 2 ст. 383 даного Кодексу».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянова Т. В. Заключение специалиста как новый вид доказательств в уголовном судопроизводстве / Т. В. Аверьянова, Ю. Г. Корухов // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2004. – № 4. – C. 258–263.
2. Аксенов А. А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления / Аксенов А. А. – М. : Акад. МВД СССР, 1973. – 178 с.
3. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Александров Н. Г. – М. : Госюриздат, 1955. – 174 с.
4. Алексеев Н. С. Дальнейшее укрепление социалистической законности и охрана прав граждан / Н. С. Алексеев, В. 3. Лукашевич // Вопросы судопроизводства и судоустройства в новом законодательстве Союза ССР : сб. науч. тр. – М., 1959. – С. 184–211.
5. Алексеев Н. С. Очерк развития науки советского уголовного процесса / Алексеев Н. С., Даев В. Г., Кокорев Л. Д. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1980. – 251 с.
6. Алексеев С. С. Структура советского права / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1975. – 263 с.
7. Алексеева Л. Б. О механизме уголовно-процессуального регулирования. Глава ІV / Л. Б. Алексеева // Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности / Строгович М. С., Алексеева Л. Б., Ларин А. М. ; отв. ред. В.М.Савицкий. – С. 138–176.
8. Алексеева Л. Б. Системные свойства уголовно-процессуального закона. Глава ІІІ. / Л. Б. Алексеева // Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности / Строгович М. С., Алексеева Л. Б., Ларин А. М. ; отв. ред. В. М. Савицкий. – М., 1979. – С. 99–137.
9. Алиев Т. Т. Основные начала уголовного судопроизводства / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов. – М. : Книгасервис, 2003. – 144 с.
10. Анисимов С. Ф. Человек и машина : Философские проблемы кибернетики / Анисимов С. Ф. – М. : Наука, 1958. – 220 с.
11. Анохин Ю. В. Обеспечение безопасности прав и свобод личности в правоприменительной деятельности органов внутренних дел (на материалах предварительного расследования) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / Ю. В. Анохин. – М., 1999. – 23 с.
12. Антонов А. Использование специальных знаний по уголовным делам, связанных с пожарами / А. Антонов // Законность. – 2004. – № 3. – С. 24–26.
13. Атмажитов В. М. Проблемы взаимодействия аппаратов уголовного розыска с другими службами ГРОВД при раскрытии преступлений / Атмажитов В. М. – М. : Акад. МВД СССР, 1981. – 92 с.
14. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О. С. – М. : Сов. Энциклопедия, 1966. – 607 с.
15. Багаутдинов Ф. Н. Категория интереса в уголовном судопроизводстве / Ф. Н. Багаутдинов // Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 90–93.
16. Багаутдинов Ф. Н. Обеспечение публичных и личных интересов при расследовании преступлений / Багаутдинов Ф. Н. – М. : Юрлитинформ, 2004. – 543 с.
17. Бандурин С. Г. Публичность как принцип уголовного судопроизводства и его действие в стадии возбуждения уголовного дела : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Бандурин Сергей Геннадьевич. – Саратов, 2004. – 209 с.
18. Барабаш А. С. Статус состязательности в уголовном процессе / А. С. Барабаш // Изв. вузов. Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 112–118.
19. Бачило И. Л. Информационное право : [учебник] / Бачило И. Л., Лопатин В. Н., Федотов М. А. ; под ред. Б. Н. Топорнина. – М. : Юридический центр Пресс, 2001. – 787 с.
20. Бачило И. Л. Информационное право. Роль и место в системе права Российской Федерации / И. Л. Бачило // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 5–15.
21. Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве / Братусь С. Н. – М. : Госюриздат, 1947. – 364 с.
22. Василенко Л. А. Производство по делам частного обвинения : дисс. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Василенко Людмила Александровна. – Омск, 2005. – 253 с.
23. Ващук Б. Л. Окремі питання удосконалення кримінально-процесуального законодавства щодо визнання цивільним позивачем у кримінальній справі [Електронний ресурс] / Б. Л. Ващук // Університетські наукові записки. – Хмельницький, 2005. – № 4 (16). – С. 266–270. –
Режим доступу :
http://www.univer.km.ua/visnyk/912.pdf
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [кер. вид. проекту П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак]. – К. : Дніпро, 2009. – 1332 с.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
26. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер // Винер Н. Творец и будущее / Норберт Винер ; [пер. с англ.] . – М., 2003. – С. 7–224.
27. Возгрин И. А. Взаимодействие следователей с работниками оперативно-розыскных и иных служб органов внутренних дел / Возгрин И. А. – М., 1984. – 83 с.
28. Вопленко Н. И. Принципы построения системы права / Н. И. Вопленко // Общая теория права : [курс лекций] / под ред. В. К. Бабаева. – Н. Новгород, 1993. – С. 340–345.
29. Выдря М. М. Гарантии прав участников процесса в судах первой и второй инстанции : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук / М. М. Выдря. – М., 1967. – 45 с.
30. Галимова М. Л. Прекращение уголовного дела в связи с примирением сторон в стадии предварительного расследования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / М. Л. Галимова. – Омск, 2004. – 26 с.
31. Гаркуша Е. Л. Взаимодействие следователей и органов дознания при расследовании преступлений, совершаемых организованными группами и преступными сообществами: [лекция] / Гаркуша Е. Л. – М. : МИ МВД России, 1997. – 40 с.
32. Гегель Г. Ф. Сочинения : [в 14 т.] / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; под ред. А. Деборина, Д. Рязанова. – М. : Гос. изд-во, 1930. – Т.3, ч. 3 : Энциклопедия философских наук. Философия духа. – 1956. – 371с.
33. Гмирко В. Кримінально-процесуальні докази : поняття, структура, характеристики, класифікація : [конспект проблемної лекції] / Гмирко В. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2002. – 63 с.
34. Голиков О. В. Совершенствование российского законодательства в сфере защиты потерпевшего в уголовном процессе : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / О. В. Голиков. – М., 2003. – 26 с.
35. Григорьев В. Н. Предварительное расследование (понятие, задачи и формы) : [лекция] / Григорьев В. Н. – М. : Юрид. ин-т МВД России, 1998. – 30 с.
36. Григорьев В. Н. Уголовный процесс : [учеб. пособие] / Григорьев В. Н., Победкин А. В., Яшин В. Н. – М. : Эксмо, 2006. – 383 с.
37. Гриненко А. В. Система принципов и цель производства по уголовному делу / А. В. Гриненко // Изв. вузов. Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 179–192.
38. Громов Н. А. Принципы уголовного процесса, их понятие и система / Н. А. Громов ; В. В. Николайченко // Государство и право. – 1997. – №7. – С. 33–40.
39. Грошевий Ю. Проблеми реформування кримінального судочинства / Ю. Грошевий // Право України. – 2009. – № 2. – С. 4–10.
40. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве : дисс. доктора юрид. наук : 12.00.09 / Гукасян Рафаэль Егишевич. – Саратов, 1971. – 456 с.
41. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : [в 4 т.] / Владимир Иванович Даль. – М. : Русский язык, 1978. – Т. 1 : А–З. – 1978. – 699 с.
42. Дембо Л. И. О принципах построения системы права / Л. И. Дембо // Советское государство и право. – 1956. – № 8. – С. 88–98.
43. Демидов И. Ф. Заявитель в советском уголовном процессе / И. Ф. Демидов. Вопросы борьбы с преступностью : сб. науч. ст. – М., 1982. – Вып. 36. – С. 124–132.
44. Демидов И. Ф. Принципы советского уголовного процесса / И. Ф. Демидов // Курс советского уголовного процесса : [учебник]. – М., 1989. – С. 136–177.
45. Демченко Е. В. Участие потерпевшего и его представителя в доказывании : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / Е. В. Демченко. – М., 2001. – 28 с.
46. Добровольская Т. Н. Гарантии прав граждан в уголовном судопроизводстве / Т. Н. Добровольская // Советское государство и право. – 1980. – № 2. – С. 129–135.
47. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного судопроизводства. (Вопросы теории и практики) / Добровольская Т. Н. – М. : Юрид. лит., 1971. – 198 с.
48. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела на стадии предварительного расследования : [учеб. пособие] / Дубинский А. Я. – К. : КВШ МВД СССР, 1975. – 132 с.
49. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии дознания и предварительного следствия : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика» / А. Я. Дубинский. – К., 1971. – 23 с.
50. Дуйшенбиев Т. А. Интерес в уголовном судопроизводстве (по материалам Киргизской республики и Российской Федерации) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / Т. А. Дуйшенбиев. – М., 1999. – 28с.
51. Евлоев P. M. Процессуальные гарантии защиты прав и законных интересов лиц, потерпевших от преступлений : (Стадия предварительного расследования) : дисс. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Евлоев Рашид Магометгиреевич. – СПб., 2005. – 210 с.
52. Загальна Декларація прав людини / Міністерство юстиції України. – К. : Логос, 1998. – 8 с.
53. Загальна декларація прав людини : прийнята 10 груд. 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 18–24.
54. Зажицкий В. И. Правовые принципы в законодательстве Российской Федерации / В. И. Зажицкий // Государство и право. – 1996. – № 11. – С. 92–98.
55. Закатов А. А. Взаимодействие следователей и органов дознания в розыскной деятельности /А. А. Закатов. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1982. – 116 с.
56. Запотоцький А. П. Витребування документів у кримінальному судочинстві / А. П. Запотоцький // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конфер., (м. Львів, 28 верес. 2007 року). – Львів, 2007. – С. 83–85.
57. Запотоцький А. П. Класифікація документів як джерел доказів / А. П. Запотоцький // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К., 2007. – № 3. – С. 199–206.
58. Запотоцький А. П. Оцінка «інших документів» як самостійних джерел доказів і підстави визнання їх недопустимими / А. П. Запотоцький // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 3. – С. 153–157.
59. Запотоцький А. П. Процесуальний статус документів – доказів та документів, речових доказів у кримінальному процесі / А. П. Запотоцький // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К., 2007. – № 2. – С. 126–134.
60. Зеленецкий B. C. Возбуждение уголовного дела / Зеленецкий В. С. – Харьков : КримАрт, 1998. – 340 с.
61. Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений. Криминалистические аспекты / Зеленский В. Д. ; отв. ред. Ю. Н. Лукин. – Ростов-на-Дону : Рост. ун-т, 1989. – 152 с.
62. Зилиев Д. Т. Обеспечение доступа к правосудию потерпевшим от преступлений по делам публичного обвинения : По материалам Кыргызской Республики и Российской Федерации) : дисс. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Зилиев Д. Т. – М., 1999. – 168 с.
63. Зинатуллин 3. 3. Уголовный процесс современной России. Часть общая : [курс лекций] / Зинатуллин З. З. – Ижевск : Удмурск. гос. ун-т, 1999. – 186 с.
64. Зразки кримінально-процесуальних документів / за ред. д-ра юрид. наук, проф. М. П. Стрельбицького. – К. : Істина, 2006. – 127 с.
65. Зусь Л. Б. Правовое регулирование в сфере уголовного судопроизводства / Зусь Л. Б. – Владивосток : Дальневост. ун-т, 1984. – 145 с.
66. Зусь Л. Б. Механизм уголовно-процессуального регулирования (общая характеристика основных элементов) : [учеб. пособие] / Зусь Л. Б. – Владивосток : Дальневос. ун-т, 1984. – 162 с.
67. Иванов С. Г. Некоторые философские вопросы кибернетики / Иванов С. Г. – Л. : Общество по распростанению полит. и науч. знаний РСФСР, 1960. – 131с.
68. Ильницкая Л. И. Личные интересы участников уголовного процесса : дисс. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ильницкая Любовь Игоревна. – Краснодар, 2002. – 201 с.
69. Иоффе О. С. Структурные подразделения системы права (на материалах гражданского права) / О. С. Иоффе // Ученые записки ВНИИСЗ. – М., 1968. – Вып. 14. – С. 45–60.
70. Калугин А. Г. Прекращение уголовного дела в связи с деятельным раскаянием : дисс. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Калугин Алексей Геннадьевич. – М., 1999. – 193 с.
71. Кальницкий В. В. К вопросу о понятии «уголовное дело» / В. В. Кальницкий, П. Г. Марфицин // Научный вестник Омской академии МВД России. – Омск, 2001. – № 1. – С. 31–36.
72. Капліна О. Актуальні проблеми кримінально-процесуальної теорії та проект КПК України / О. Капліна, Ю. Грошевий // Право України. – 2009. – № 12. – С. 208–217.
73. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Керимов Д. А. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
74. Кириченко Л. Проект КПК України : вперед у минуле ! [Електронний ресурс] / Людмила Кириченко (народний депутат України). – 2009. –
Режим доступу :
http://www.dt.ua
75. Кистяковский А. Ф. О пресечении обвиняемому способов уклонения от следствия и суда / Кистяковский А. Ф. – СПб. : [б. и.] , 1868. – 194 с.
76. Клименко Н. І. Можливості використання в розслідуванні злочинів деяких нетрадиційних криміналістичних та спеціальних знань / Н. І. Клименко, О. І. Клєвцов // Право України. – 1998. – № 1. – С. 95–100.
77. Кобликов А. Существенная гарантия правосудия / А. Кобликов // Социалистическая законность. – 1969. – № 10. – С. 65–67.
78. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / Коваленко Є. Г. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
79. Ковальський В. Новий проект КПК України – перевірка на життєдіяльність [Електронний ресурс] / В. Ковальський, Ф. Іллюк. – 2009. –
Режим доступу :
http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine
80. Кокорев Л. Д. Процессуальные гарантии прав и законных интересов личности в уголовном судопроизводстве / Л. Д. Кокорев, В. З. Лукашевич // Вестник ЛГУ. Сер. Экономика, философия и право. – 1977. – № 11. – С. 35–41.
81. Коленцова В. В. Реализация принципа обеспечения законных интересов личности в досудебном производстве (потерпевший и обвиняемый) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / В. В. Коленцова. – Челябинск, 2002. – 29 с.
82. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации : в ред. Федер. закона от 29 мая 2002 года / под общ. и науч. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. Я. Сухарева. – М. : Норма, 2002. – 878 с.
83. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Застосування в Україні / Міністерство юстиції України. – Офіц. вид. – К. : [б. и.], 2006. – 176с.
84. Кондаков И. И. Логический словарь / Кондаков И. И. – М. : Наука, 1971. – 638 с.
85. Конституція України [Електронний ресурс] : прийнята 26 черв. 1998 року. – Режим доступу :
http:// search. ligazakon. ua //_doc 2.usf / link 1 / TO12341.html
86. Копылов В. А. Информационное право : [учебник] / Копылов В. А. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2004. – 510 с.
87. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] : прийнятий 5 квітня 2001 р., станом на 23 верес. 2010 року. — Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
88. Кримінальний процес : підруч. / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мирошниченко, Д. В. Філін, С. В. Давиденко, В. І. Маринів, В. М. Іщенко, С. Б. Фомін, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило] ; Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х. : Право, 2010. – 606 с.
89. Кримінально-процесуальний кодекс Білорусії [Електронний ресурс] : від 16 лип.1999. – Режим доступу :
http://www.rsl.ru
90. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації [Електронний ресурс] від 18 груд. 2002. – Режим доступу :
http://www.rsl.ru
91. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – К. : Форум, 2003. – 478 с.
92. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар. – К. : А.С.К., 2002. – 1056 с. – (Нормативні документи та коментарі).
93. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – X. : Право, 2010. – 608 с.
94. Кругликов А. П. Сущность и правовые формы взаимодействия органов предварительного следствия и дознания / Кругликов А. П. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1985. – 60 с.
95. Кудрявцева А. В. О понятии принципа в уголовном процессе / А. В. Кудрявцева, Ю. Д. Лившиц // Изв. вузов. Правоведение. – 2001. – № 4. – С. 162–168.
96. Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учебник] / под ред. А. Д. Бойкова, И. И Карпеца. – М. : Юрид лит., 1989. – 640 с.
97. Куцова Э. Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе. (Предмет, цель, содержание) / Куцова Э. Ф. – М. : Юрид. лит., 1973. – 199 с.
98. Кучинська О. П. Проблеми захисту прав потерпілих в кримінальному процесі України / О. П. Кучинська // Адвокат. – 2009. – № 5. – С. 10–12.
99. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учебник для вузов] / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Спарк, 2000. – 511 с.
100. Ларин A. M. Уголовный процесс России : [лекции-очерки] / Ларин А. М., Мельникова Э. Б., Савицкий В. М. ; под ред. В. М. Савицкого. – М. : Бек, 1997. – 314 с.
101. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу : процессуальные функции / Ларин А. М. – М. : Юрид. лит., 1986. – 159 с.
102. Леви А. О расширении прав потерпевшего и его представителя в уголовном процессе / А. Леви, Б. Бицадзе // Советская юстиция. – 1989. – № 10. – С. 5–6.
103. Левинова Т. А. Прекращение уголовных дел по реабилитирующим основаниям в механизме достижения цели уголовного процесса : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / Т. А. Левинова. – Н. Новгород, 1999. – 23 с.
104. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев А. Н. – [2-е изд.]. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
105. Литвинцева Н. Ю. Процессуальный статус свидетеля в Российском судопроизводстве : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / Н. Ю. Литвинцева. – Иркутск, 2005. – 24 с.
106. Лукашевич В. 3. Гарантии прав обвиняемого в стадии предания суду / Лукашевич В. З. – Л. : ЛГУ, 1966. – 147 с.
107. Лукашевич В. З. Гарантии прав обвиняемого в советском уголовном процессе. (Стадия предварительного расследования) / Лукашевич В. З. – Л. : ЛГУ, 1959. – 166 с.
108. Лукьянова Е. Г. Процессуальное право и его место в структуре права : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права ; история правовых и политических учений» / Е. Г. Лукьянова. – М., 2000. – 34 с.
109. Лук’янчиков Є. Д. Удосконалення процесуальних засобів збирання криміналістичної інформації / Є. Д. Лук’янчиков, Б. Є. Лук’янчиков // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – Дніпропетровськ, 2000. – № 2. – С. 171–179
110. Люблинский П. И. Свобода личности в уголовном процессе : Меры, обеспечивающие неуклонение обвиняемого от правосудия / Павел Исаевич Люблинский. – СПб. : Сенат. тип.,1906. – 701 с.
111. Макарова З. В. Уголовно-процессуальный кодекс РФ : информация к размышлению / З. В. Макарова // Изв. вузов. Правоведение. – 2003. – № 1. – С. 134–145.
112. Макеев А. А. Свидетель в уголовном судопроизводстве России : становление и тенденции развития процессуального института : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / А. А. Макеев. – М., 2004. – 24 с.
113. Малько А. В. Субъективное право и законный интерес / А. В. Малько // Изв. вузов. Правоведение. – 2007. – № 4. – С. 12–16.
114. Маляренко В. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи