Паламарчук Крістіна Вікторівна Кримінальна відповідальність за розбій порівняльно-правове дослідження

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ПАЛАМАРЧУК КРІСТІНА ВІКТОРІВНА
УДК 343+341.41/46

ДИСЕРТАЦІЯ
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗБІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

12.00.08 Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”
(081 Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело К.В. Паламарчук
Науковий керівник Савченко Андрій Володимирович,
доктор юридичних наук, професор

Київ - 2017

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................... 11
ВСТУП........................................................................................................................ 12
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОЗБІЙ В УКРАЇНІ ТА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВАХ............................................................ 22
1.1. Теоретико-методологічні передумови здійснення порівняльно-правового
дослідження кримінальної відповідальності за розбій........................................... 22
1.2. Історичний розвиток кримінальної відповідальності за розбій в Україні та

іноземних державах.................................................................................................... 46
Висновки до розділу 1................................................................................................ 71
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОЗБІЙ В УКРАЇНІ ТА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВАХ.................................. 76
2.1. Об’єкт розбою в Україні та іноземних державах........................................... 76
2.2. Об’єктивна сторона розбою в Україні та іноземних державах............................. 107
2.3 Суб’єкт розбою в Україні та іноземних державах......................................... 121
2.4 Суб’єктивна сторона розбою в Україні та іноземних державах................... 128
Висновки до розділу 2.............................................................................................. 137
РОЗДІЛ 3 СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОЗБІЙ В УКРАЇНІ ТА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВАХ............................................................................................................. 141
3.1. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки розбою в Україні та
іноземних державах.................................................................................................. 141
3.2. Покарання за розбій в Україні та іноземних державах................................. 170
Висновки до розділу 3.............................................................................................. 182

ВИСНОВКИ 189

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації представлене теоретико-прикладне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало в комплексному багаторівневому порівняльно-правовому дослідженні кримінальної відповідальності за розбій в Україні та іноземних державах, а також вироблення на отриманій основі напрямів удосконалення норм чинного законодавства, об’єднання та приведення до єдиного знаменника теоретичних положень, які містять елементи наукової новизни та мають практичну значущість. Виходячи з поставленої мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження, зроблені наступні висновки:
1. Визначення теоретичних і методологічних передумов здійснення порівняльно-правового дослідження кримінальної відповідальності за розбій спрямовують подальший вектор роботи та полягають в наступному: знання стану, сутності та меж наукових розробок у сфері злочинів проти власності, а саме - кримінальної відповідальності за розбій; правильне формулювання завдань дослідження, вирішення яких представлене у пропозиціях до удосконалення чинного законодавства; наявність у автора дисертації об’єктивного бачення досліджуваних ним питань, їх взаємозв’язок із положеннями суміжних галузей права, а також ретельне обрання методів наукового пізнання дійсності, ключовим з яких в даному дослідженні є порівняльно-правовий. У контексті роботи автор орієнтувався на чотири типи правових сімей - романо-германську (континентальну), англо-саксонську ( загального права), мусульманську та далекосхідну. Під час вивчення встановлено загальні риси кримінальної відповідальності за розбій за кордоном - в більшості держав розбій відноситься до групи злочинів проти власності, який вчиняється з використанням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого та з корисливих мотивів. При цьому, поряд з відносинами власності, він може посягати на різні об’єкти кримінально-правової охорони ( недоторканість житла, статеву недоторканість особи, громадський порядок тощо ). До того ж дані, які автор отримав в результаті анкетування (92,5 % респондентів) підтверджують важливість вивчення іноземного досвіду щодо кримінальної відповідальності за розбій (як позитивного, так і негативного).
2. Аналіз історичних документів, які передбачали відповідальність за вчинення розбою засвідчив про далеке минуле цього злочину, хоча саме поняття розбій” виникло приблизно у Х ст., через що запропонований дисертантом історичний відлік розпочинається саме з цієї дати. Окреслено наступні умовні періоди розвитку кримінальної відповідальності за розбій: 1) становлення кримінальної відповідальності за розбій та віднесення його до злочинів проти власності (911 р. - І пол. XVI ст.); 2) нормативного вдосконалення кримінальної відповідальності за розбій (II пол. XVI ст. - 1917 р.); 3) деталізації норм кримінальної відповідальності за розбій (1917 - 1990 рр.); 4) сучасний період розвитку кримінальної відповідальності за розбій (1990 р. - наш час). Для періодизації історичного розвитку дисертантом був обраний критерій законодавчого закріплення поняття розбій”, адже констатувати певні факти

131

дозволяє лише вивчення та всебічний аналіз офіційних письмових джерел інформації, якими є історичні правничі документи. В цілому вся історія розвитку відповідальності за розбій - це прогресивний та результативний шлях від розбою , як злочину проти особи, суміжного з вбивством, до розбою як одного з найнебезпечніших злочинів проти власності, який посягає на відносини власності. На сучасному етапі розвитку Української держави існує низка проектів законів щодо внесення змін до ст. 187 КК України, які поки що перебувають на стадії обговорення та доопрацювання законодавчим органом України.
Щодо світового розвитку кримінальної відповідальності за розбій, то спочатку він був споріднений з крадіжкою та не відмежовувався від неї ( П’ятикнижжя Мойсея), а вже у Вавилонській державі широко трактувався в законах царя Хаммурапі, які ефективно застосовувались на практиці. У становленні розбою як злочину проти власності значний крок вперед зробили юристи римського права (Закони ХІІ таблиць), в якому спостерігається диференціація кримінальної відповідальності залежно від суб’єкта злочину - неповнолітня особа чи повнолітня. Подальший розвиток норм про кримінальну відповідальність за розбій відбувався під впливом національних культур, політичних подій у державах тощо.
3. Сучасний стан кримінально-правових норм, які передбачають кримінальну відповідальність за розбій в Україні, потребує ретельного вивчення, аналізу та вироблення пропозицій, які містять наукову новизну та практичну значущість. Використання порівняльно-правового методу дозволило дисертанту зробити висновки про те, що за кордоном розбій розглядають як один з видів викрадення, поряд з крадіжкою та грабежем. У законодавстві країн- репрезентантів різних правових сімей існує різноманіття термінів, якими позначають розбій: кваліфікована крадіжка (КК Франції), крадіжка (КК Іспанії), грабіж (КК Болгарії, Данії, Тунісу), пограбування (КК Норвегії, Китаю), тяжкий грабіж (КК Швеції), робері, берглері (кримінальні закони США, Великої Британії, Австралії) тощо. Враховуючи такі понятійно-категоріальні особливості законодавств, кожне з яких зазнало релігійного та політичного впливу, набуло національного колориту, автору вдалось здійснити кримінально-правову характеристику складу розбою в порівняльному аспекті.
4. В контексті розгляду загальних питань кримінальної відповідальності за розбій в Україні та за кордоном проведено повне та всебічне дослідження об’єктивних і суб’єктивних ознак складу вказаного злочину. В результаті чого автором: 1) уточнено родовий та безпосередній об’єкт розбою за кримінальним правом України; 2) звернена увагу на предмет злочину, який суди (судді) часто плутають з об’єктом (58,4 % випадків у проаналізованих кримінальних провадженнях/справах); 3) об’єктивно, в контексті злочинів проти власності, оцінено конструкцію особа, яка його зазнала (нападу)” (ч. 1 ст. 187 КК України ), та запропоновано замінити її терміном потерпілий”, щоб гармонізувати всі положення розділу VI Особливої частини КК України, крім цього, про таку необхідність свідчить також і позитивний іноземний досвід (більшість країн ЄС, Туреччина); 4) встановлено, що іноземний законодавець подекуди не дає чіткого

132

визначення розбою (зокрема, Франція, Іспанія, Велика Британія, Іран), що негативно позначається на практичному застосуванні кримінальних законів. Наголошено, що оптимальним віком кримінальної відповідальності за розбій є досягнення особою 14-ти років. Поряд з цим відмічені позитивні риси вітчизняного КК, зокрема конкретизовано у ч. 1 ст. 187 КК України
мету вчинення розбою - заволодіння майном, з якої опосередковано випливає й корисливий мотив вчинення цього злочину. Також, ураховуючи позитивний іноземний досвід, автором запропоновано: у ч. 2 ст. 187 КК
України конструкцію розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій” замінити конструкцією розбій, вчинений повторно”; доповнити перелік кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак розбою (ч.ч. 2
, 3, 4 ст. 187 КК України) наступними: розбій, вчинений із застосуванням зброї, або предметів, які можуть бути використані як зброя (ч. 2); розбій, поєднаний із проникненням в інше володіння особи, або спрямований на заволодіння майном у значних розмірах (ч. 3); запровадити ч. 5 ст. 187 КК України відповідного змісту.
5. Детально розглянуто наступні критерії відмінності розбою від крадіжки, зокрема: а) ступінь тяжкості злочинів; б) наявність чи відсутність додаткових об’єктів злочинів; в) спосіб вчинення злочинів; г) момент закінчення злочинів; ґ) законодавче закріплення мети вчинення злочинів; д) місце розташування та зміст кваліфікуючих (особливо) кваліфікуючих ознак злочинів; е) види та межі покарань. Поряд з цим визначено критерії схожості цих злочинів, зокрема:
а) родовий і безпосередній об’єкти злочинів; б) предмет злочинів; в) суб’єкт злочинів. Водночас у деяких випадках можливі виключення з вказаних критеріїв.
6. Обґрунтовано встановити більш суворе покарання за розбій в основному складі (зокрема, доведено, що за кордоном значно суворіші санкції, які справляють належний превентивний вплив), а також запропоновано зменшити широту амплітуди коливань між нижніми та верхніми межами санкцій, які передбачені ч.ч. 3, 4 ст. 187 КК України, та розроблено санкцію до пропонованої автором ч. 5 ст. 187 КК України.