Палаженко Олег Петрович. Методика формування виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах

Краткое описание

Палаженко Олег Петрович. Методика формування виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.02, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2015.- 242 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ПАЛАЖЕНКО ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ

УДК 781.2:373

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРИ НА ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ

13.00.02 – теорія та методика
музичного навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
ЩОЛОКОВА ОЛЬГА ПИЛИПІВНА,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2015
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….............3
РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ-ДУХОВИКІВ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ОСВІТИ
1.1. Проблема формування виконавських умінь у науково-методичній літературі: ретроспективний аналіз і сучасні технології....................11
1.2. Особливості формування виконавських умінь учнів-духовиків в умовах позашкільної спеціалізованої освіти........................................42
Висновки до першого розділу............................................................................66

РОЗДІЛ II МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ГРИ НА ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ
2.1. Сутність та структура виконавських умінь учнів-духовиків.............70
2.2. Методична модель формування виконавських умінь учнів-підлітків
у процесі навчання гри на духових музичних інструментах ............91
Висновки до другого розділу...........................................................................113

РОЗДІЛ III ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ-ДУХОВИКІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
3.1. Діагностика сучасного стану сформованості виконавських умінь
учнів-духовиків.....................................................................................117
3.2. Експериментальна перевірка методики формування виконавських
умінь ......................................................................................................151
Висновки до третього розділу ........................................................................171
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................179
ДОДАТКИ…………………………………………………...............................203

ВСТУП
Актуальність дослідження. Становлення сучасного демократичного суспільства вимагає вирішення нагальних проблем в освітній сфері, спрямованих на розвиток творчих якостей підростаючого покоління. У їх розробці важлива роль належить музичному мистецтву, котре має унікальну можливість послідовно і всебічно залучати особистість у художньо-емоційний світ музичної культури, формувати її естетичні смаки та ціннісні переконання. У результаті безпосереднього впливу музичного мистецтва відбувається формування внутрішнього духовного ідеалу особистості.
Пізнання безмежного світу музики найбільш повно здійснюється у позашкільних спеціалізованих навчальних закладах, діяльність яких обумовлена біфункціональністю, тобто поєднанням загально-естетичного виховання учнів і початкової фахової підготовки майбутнього музиканта-професіонала. Саме в цих навчальних закладах створюються сприятливі умови для формування системи знань і умінь учнів у галузі музичного мистецтва, розвитку їх творчого потенціалу.
Такий підхід вимагає якісного оновлення змісту навчання у позашкільних спеціалізованих навчальних закладах, детермінує необхідність впровадження нових методів навчання і виховання учнів, що дасть змогу зберегти кращі традиції музичної педагогіки, зосередити увагу на новітніх технологіях виконавства та інтелектуалізації навчально-виховного і виконавського процесів. Особливого значення ця проблема набуває у підготовці учнів-духовиків, оскільки в сучасній музичній культурі значне місце належить духовій, симфонічній, естрадній музиці, яка виконується на таких духових інструментах, як флейта, гобой, кларнет, фагот, саксофон, валторна, труба, тромбон тощо.
Останнім часом актуалізувались теоретичні дослідження різних напрямків музичної освіти на рівні її філософських і методологічних засад (Ю. Афанасьєв, І. Зязюн, А. Козир, О. Рудницька, Г. Падалка, Р. Тельчарова, Г. Щербакова, О. Щолокова, О. Щербініна). Вивченню динаміки формування вітчизняних і зарубіжних музично-педагогічних концепцій присвятили свої ґрунтовні дослідження О. Алексєєв, В. Апатський, Л. Баренбойм, Ю. Бичков, Р. Вовк, Н. Гуральник, С. Лєвін, Н. Кашкадамова, О. Михайличенко, О. Ростовський, С. Уланова; історичні та соціокультурні аспекти становлення і розвитку системи позашкільної освіти, можливості створення необхідного виховного середовища для розвитку творчої активності учнів різного віку розглядали Ю. Афанасьєв, А. Воловик, В. Маляко, Л. Паньків, Г. Пустовит, О. Сухомлинська, Т. Сущенко; різним питанням музичної психології стосовно розвитку музично-слухових уявлень і сприйняття музики присвячені праці Л. Бочкарьова, Н. Волкова, В. Петрушина, М. Старчеус, Г. Тарасова, Б. Теплова, Ю. Цигареллі; теоретико-методичні питання сутності музично-виконавської діяльності, зокрема в процесі навчання гри на духових інструментах, досліджували провідні музиканти і педагоги: В. Алтухов, В. Апатський, В. Блажевич, В. Богданов, З. Буркацький, Ю. Василевич, Р. Вовк, В. Громченко, М. Давидов, Б. Диков, А. Карп’як, П. Круль, Г. Орвід, Н. Платонов, С. Розанов, Я. Сверлюк, В. Скороходов, М. Терлецький, Ю. Усов, А. Федотов, В. Цибін, С. Цюлюпа.
Необхідно зазначити, що музична педагогіка також має певні здобутки у дослідженні проблеми музично-естетичного розвитку школярів в умовах позашкільної освіти. Зокрема вченими розглядаються різні питання розвитку музично-естетичної культури учнів (Н. Гузій, О. Грисюк, Т. Кротова, Л. Кузьмінська, Т. Турчин), музично-образної уяви (Л. Мартинюк), музично-творчих здібностей і виконавської підготовки (О. Деркач, С. Ліпська, М. Матковська, В. Рагозіна).
Оцінюючи наукову спадщину з означеної проблеми можна констатувати, що багато її аспектів ще потребують наукового розгляду. Проведений аналіз сучасної позашкільної спеціалізованої музичної освіти засвідчив загострення суперечностей між зростаючими вимогами до якості музичної освіти учнів-духовиків і безсистемністю організації навчально-виховного процесу, виявив відсутність цілісних поглядів на завдання, зміст, шляхи і засоби організації їх музично-виконавської підготовки як умови подальшого професійного зростання.
Актуальність проблеми, недостатня розробленість теоретико-методичних аспектів інтелектуалізації навчально-виховного процесу, практичні потреби позашкільних спеціалізованих закладів у пошуку інноваційних форм та методів організації музичного навчання учнів-духовиків зумовили вибір теми дослідження «Методика формування виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри духових та ударних інструментів Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 2 від 29. 10. 2011 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 26. 03. 2013 р.).
Мета дослідження полягає у виявленні, систематизуванні, науково-практичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики навчання гри на духових інструментах у позашкільних спеціалізованих навчальних закладах.
Об’єкт дослідження – процес музично-виконавської підготовки учнів-духовиків в умовах позашкільної спеціалізованої освіти.
Предмет дослідження – теоретико-методичний зміст формування виконавських умінь у процесі навчання підлітків гри на духових інструментах.
Відповідно до поставленої мети дослідження було визначено наступні завдання:
• висвітлити історичний аспект та сучасні тенденції музично-виконавської підготовки, а також проаналізувати існуючі методики навчання гри на духових інструментах;
• розкрити сутність та компонентну структуру музично-виконавських умінь учнів-духовиків, виявити особливості їх формування в умовах позашкільної спеціалізованої освіти;
• науково обґрунтувати методичні засади формування виконавських умінь у процесі навчання гри на духових музичних інструментах;
• визначити критерії та рівні сформованості виконавських умінь учнів та виявити реальний стан музично-виконавської підготовки у позашкільній практиці;
• шляхом проведення дослідно-експериментальної роботи змоделювати методику формування виконавських умінь, спрямованих на художньо-творчий аспект розвитку учнів-духовиків, і практично перевірити її ефективність.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, в яких розглядаються філософські положення щодо сутності людини як суб’єкта культури та освітньо-культурної діяльності (В. Андрущенко, Ю. Афанасьєв, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); ідеї психології і педагогіки щодо провідної ролі діяльності у формуванні особистості (Г. Балл, І. Бех, В. Бондар, В. Маляко, В. Петрушин, В. Семиченко, С. Сисоєва та ін.); доробок провідних науковців у галузі теорії і методики музично-педагогічної освіти (Е. Абдуллін, Л. Арчажнікова, А. Козир, Л. Куненко, О. Ростовський, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, О. Рудницька, В. Шульгіна, О. Щолокова); наукові розробки в галузі теорії та методики музично-інструментального навчання (О. Алексєєв, В. Апатський, Н. Волков, М. Давидов, Н. Кашкадамова, Є. Ліберман, В. Макаров, К. Мартінсен, Б. Міліч, Г. Нейгауз, С. Савшинський та ін.).
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань використовувався комплекс методів теоретичного та експериментально-емпіричного рівнів.
Теоретичні – аналіз філософської, психологічної, педагогічної, музикознавчої та навчально-методичної літератури, вивчення нормативних документів, узагальнення педагогічного досвіду та систематизації отриманих даних. Завдяки цим методам було розглянуто сутність та структуру формування виконавських умінь учнів-духовиків у процесі музично-виконавської підготовки, визначено й обґрунтовано критерії та діагностичні показники сформованості виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах.
Емпіричні – педагогічне спостереження, бесіда, анкетування та тестування, музично-творчі завдання, метод експертних оцінок, вивчення програмних вимог та навчальної документації, що становлять основу навчально-виховного процесу в спеціалізованих позашкільних навчальних закладах мистецького спрямування, створення спеціальних діагностичних ситуацій, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для перевірки ефективності формування виконавських умінь учнів-духовиків в умовах позашкільної спеціалізованої освіти.
Статистичні – кількісний та якісний аналіз результатів дослідження і математичні обчислення для обґрунтування достовірності й репрезентативності отриманих даних педагогічного експерименту.
Застосування даних методів дало змогу діагностувати рівні музично-виконавської підготовки учнів-духовиків, а також сприяло ефективному впровадженню розробленої методики та перевірці її результатів.
Наукова новизна дослідження:
• вперше розроблено й апробовано методику формування виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах, яка відповідає якісному оновленню позашкільної музичної освіти;
• визначено принципи і педагогічні умови ефективного формування виконавських умінь учнів-духовиків;
• розроблено критерії та рівні сформованості виконавських умінь учнів-духовиків;
• конкретизовано сутність понять «виконавство», «виконавські вміння», «виконавська майстерність» у контексті навчання гри на духових музичних інструментах;
• подальшого розвитку дістала розробка структури виконавських умінь, методів і прийомів інструментального навчання підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах.
Практичне значення отриманих результатів дослідження визначається його спрямованістю на оптимізацію підготовки учнів-духовиків в умовах позашкільної спеціалізованої освіти, можливістю впровадження у навчальний процес апробованої методики формування виконавських умінь учнів-духовиків. Результати дисертаційного дослідження можуть слугувати підставою для написання підручників з музичної педагогіки, методичних рекомендацій з питань загальноестетичного виховання учнів, розробки навчальних програм та методичних рекомендацій щодо забезпечення творчої самореалізації учнів-духовиків у різних видах інструментально-виконавської діяльності.
Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на Міжнародних науково-практичних конференціях: IV Міжнародна науково-практична конференція «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (м. Київ, 2011 р.); ІV, V Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (м. Рівне, 2011, 2012 рр.); «Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии» (г. Москва, 2013 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя» (м. Рівне, 2013 р.); Artistic education in the context of the socio-cultural environment of the XXI century (м. Балта, 2013 р.); VI Міжнародна науково-практична конференція «Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя» (м. Рівне, 2014 р.); Intellectual Archive (Toronto, 2014).
Всеукраїнських науково-методичних та науково-практичних конференціях: звітна наукова конференція викладачів, співробітників, докторантів, аспірантів та студентів Рівненського державного гуманітарного університету (м. Рівне, 2006, 2007, 2009, 2010, 2012 рр.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України» (м. Рівне, 2008 р.); VII Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська культура: стан і проблеми функціонування у світовому просторі» (м. Рівне, 2011 р.); IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Виконавська інтерпретація та сучасний навчальний процес» (м. Луганськ, 2012 р.); ІV Всеукраїнська науково-практична конференція «Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України» (м. Рівне, 2012 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання духового виконавства в сучасній Україні», присвячена 100-річчю Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (м. Київ, 2012 р.); Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі XXI століття (м. Мукачеве, 2013 р.); Науково-практична конференція «Організація навчального процесу та методика роботи з аматорським колективом духових інструментів в сучасних умовах» (м. Тульчин, 2013 р.).
Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес ДМШ м. Тульчина Вінницької області (довідка №4 від 17.04.2014р.), ДМШ м. Сарни (довідка №33 від 08.05.2014 р.), ДМШ м. Кременець (довідка №18 від 26.05.2014р.), ДМШ №2 м. Рівного (довідка №106 від 08.09.2014р.).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в методичних рекомендаціях «Методика роботи з ансамблем духових інструментів»; в нотних виданнях: «Con te partiro», «One man’s dream», «Попурі на теми пісень в обробці М. Д. Леонтовича» та в 17 одноосібних публікаціях, 5 з яких у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 3 у закордонних виданнях.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення і практичного вирішення проблеми формування виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах, що знайшло відображення в обґрунтуванні відповідних принципів і педагогічних умов, а також розробці та експериментальній перевірці методики їх формування в системі позашкільних спеціалізованих навчальних закладів. Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:
1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури визначено, що національна система освіти України зазнає складних змін, зумовлених соціально-економічними перетворюваннями. Вони відбуваються в усіх освітніх ланках, зокрема й у позашкільній спеціалізованій освіті, яка є більш гнучкою, варіативною складовою загальної освітянської системи. Це детермінує необхідність впровадження нових підходів до здійснення музично-виконавської підготовки учнів, надасть змогу продовжити кращі традиції навчання майбутнього професіонала і аматора мистецтва.
2. Ретроспективний аналіз наукових джерел дозволив висвітлити історичний аспект та сучасні тенденції музично-виконавської підготовки музикантів-духовиків. Було з’ясовано, що в музичній педагогіці можна виділити чотири періоди розвитку професійного навчання гри на духових музичних інструментах: механістичний (XVIII ст.), який характеризується «технічним дресируванням» – механічним багаторазовим повторенням вправ і технічно важких епізодів у творі; анатомо-фізіологічний (XIX – поч. XX ст.) – в основу розвитку виконавської техніки ставили осмислені раціональні рухи, координацію компонентів рухового апарату, які направлялися на досягнення доцільного рухового акту; психотехнічний (початок XX ст. – 60 -ті роки) – в його основу був покладений слуховий метод навчання, при цьому увага зосереджувалась на формуванні чіткої слухової мети та ретельному слуховому самоконтролю; психофізіологічний (70-і роки XX ст.) – заснований на формуванні яскравих слухових уявлень, які найкраще виявляються у поєднанні з правильним і своєчасним висвітленням «технологічних питань».
Теоретико-методичний аналіз існуючих методик і рекомендацій в галузі навчання гри на духових інструментах, розроблених провідними науковцями та педагогами (В. Блажевич, Б. Диков, Г. Орвід, Н. Платонов, С. Розанов, Ю. Усов, А. Федотов, В. Цибін, В. Апатський, В. Скороходов, В. Алтухов, П. Круль, Ю. Василевич, Р. Вовк, М. Терлецький, В. Громченко, А. Карп’як, В. Богданов, З. Буркацький, С. Цюлюпа, Я. Сверлюк) засвідчив, що послідовне формування виконавських умінь реалізується протягом всього періоду навчання і є одним з найважливіших аспектів виконавської майстерності музиканта-духовика.
У дисертаційному дослідженні було встановлено, що формування виконавських умінь є поліфункціональним процесом, який здійснюється у взаємозалежності освітніх, розвивальних, організаційних та аксіологічних функцій. Відповідно виконавські уміння розглядаються як властивість особистості володіти системою усвідомлених, цілеспрямованих і взаємопов’язаних розумових і практичних дій, котрі формуються на основі застосування систематизованих знань і дозволяють успішно виконувати музичні твори. Їх сутність полягає у залученні учнів до пошуку доцільних рухів на сенсорно-перцептивному рівні та погнозуванні бажаних результатів відтворення.
3. Визначено сутність та зміст, а також обгрунтовано компонентну структуру виконавських умінь учнів-духовиків, яка складається з наступних компонентів: мотиваційно-вольового (передбачає усвідомлення соціокультурних цінностей музичного мистецтва, що вмотивовують суб’єктну позицію учнів до навчальної діяльності), когнітивно-комунікативний (спрямовує на набуття інтегративних мистецьких знань і виконавських умінь, необхідних для якісного відтворення музичних творів. Він відображує змістову наповненість музично-освітнього процесу, рівень оволодіння історичними й теоретичними знаннями та музикознавчими поняттями, а також вміннями відтворювати їх у власній виконавській діяльності), емоційно-ціннісний (забезпечує сформованість емоційного відгуку на музику, уміння оцінити перебіг і результат власної виконавської діяльності та здатність до виконавської інтерпретації), особистісно-творчий (передбачає творче засвоєння і використання набутих знань та умінь).
4. Створена на основі особистісно-орієнтованого і аксіологічного підходів модель формування виконавських умінь учнів-духовиків в процесі музично-виконавської підготовки є складною структурою, яка відображує спільну діяльність вчителя і учня. Модель включає мету, форми і методи навчання, які реалізуються на основі обґрунтованих нами педагогічних принципів: активно-інформаційного впливу; зв’язку музичного навчання і естетичного виховання; наступності у набутті музичних знань і виконавських умінь; розвитку творчої ініціативи та навичок самостійної роботи.
Ефективність впровадження запропонованої моделі забезпечується такими педагогічними умовами: педагогічне керівництво процесом формування виконавського апарату; включення учнів до самостійної мистецько-пізнавальної діяльності з використанням сучасних медіа ресурсів; спрямованість підлітків на формування ціннісного ставлення до майбутньої фахової діяльності; забезпечення взаємозв’язку між теоретичним засвоєнням знань та процесом практичного їх застосування з подальшим переходом в особистісне надбання.
5. Розроблена та експериментально перевірена методика з формування виконавських умінь виявила свою ефективність у процесі музичного навчання учнів-духовиків. В її основу були покладені різні форми суб’єкт-суб’єктної взаємодії, які відбувалась на індивідуальних, групових і самостійно-творчих заняттях; протягом всієї дослідно-експериментальної роботи застосовувалось поетапне використання різноманітних завдань і методів, спрямованих на удосконалення виконавських умінь у музично-інтерпретаторській діяльності. Впровадження цих засобів сприяло формуванню всіх компонентів виконавських умінь учнів.
Проведене дослідження також підтвердило доцільність впровадження у навчально-виховний процес позашкільного закладу факультативного курсу «Вивчення оркестрових інструментів», інтегрований зміст якого безпосередньо пов'язаний зі змістом інших музичних дисциплін; він включає теоретичну, практичну та творчу складові, передбачає залучення підлітків до різних видів музичної діяльності в їх комплексній взаємодії.
6. На основі розроблених у дослідженні критеріїв та показників встановлено позитивну динаміку у рівнях сформованості виконавських умінь учнів експериментальної групи у процесі навчання гри на духових інструментах. Кількість учнів, у яких виконавські уміння відповідали показникам високого рівня в експериментальній групі значно зросла (4,6 % на початку експерименту проти 25,7% наприкінці); в той же час збільшилась кількість учнів, яких можна було віднести до достатнього і середнього рівня (відповідно з 15,1% до 49,9% та від 61,1% до 22,9%), а кількість учнів з низьким рівнем виконавських умінь помітно скоротилась (від 19,2% до 1,5%).
Зростання якості музичного навчання відбулось за рахунок впровадження у навчально-виховний процес розробленої нами організаційно-методичної моделі, що дозволила: розширити тезаурус учнів-духовиків шляхом опанування музично-теоретичними основами виконавського мистецтва; набути необхідні музично-теоретичні знання; формувати системність і гнучкість знань в галузі інструментального виконавства та стимулювати позитивну мотивацію до навчання. Таким чином було доведено, що відбулися значні позитивні зрушення в активізації пізнавальної діяльності учнів, спостерігалося суттєве розширення їх музичного кругозору, збагачення асоціативних зв’язків, розвиток творчості, ініціативності, оригінальності в процесі розв’язання поставлених завдань, набуття ґрунтовних оперативних знань та умінь.
Проведене дослідження не заповнює усі лакуни визначеної проблеми. Серед перспективних напрямків подальшого наукового пошуку можна визначити питання організації музично-виконавської підготовки учнів різних вікових категорій, пошук найефективніших способів і методів залучення їх до самостійної виконавської діяльності, а також раціональної організації навчання у спеціалізованому позашкільному навчальному закладі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин Э. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе / Э. Б. Абдуллин. – М. : Просвещение, 1983. – 112 с.
2. Абдуллина Р. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / Р. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 142 с.
3. Алексеев А. Д. Методика обучения на фортепиано / А. Д. Алексеев. – М. : Музыка, 1978. – 285 с.
4. Алтухов В. Н. / Гами і вправи для розвитку техніки гри на кларнеті : Навч. посібник / В. Н. Алтухов. – Х. : ХДУМ, 2009. – 254 с.
5. Анохин П. К. О творческом процессе с точки зрения физиологии / П. К. Анохин // Художественное творчество: Вопросы комплексного изучения. – Л. : Наука, 1983. – 268 с.
6. Анохин П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1979. – С. 336 – 339.
7. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1980. – 196 с.
8. Анохин П. К. Философские аспекты теории функцыональной системы / П. К. Анохин // Философские проблемы биологии. – М. : Наука, 1973. – С. 5 – 61.
9. Антошина М. Н. Развитие пианиста / М. Н. Антошина. − М. : Музгиз, 1935. – 195 с.
10. Апатский В. Н. История духового музыкально-исполнительского искусства / В. Н. Апатский. – К. : ТОВ «Задруга», 2010. – 320 с.
11. Апатский В. Н. История духового музыкально-исполнительского искусства. Книга II. / В. Н. Апатский. – К. : ТОВ «Задруга, 2012. – 408 с.
12. Апатский В. Н. Основы теории и методики музикально-исполнительского искусства: Учеб. пособие / В. Н. Апатский. – К. : НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2006. – 432 с.
13. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе / О. А. Апраксина. – М. : Просвещение, 1983. – 222 с.
14. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки / Л. Г. Арчажникова. – М. : Просвещение, 1984. – 110 с.
15. Асафьев Б. В. Русская музыка XIX и начала ХХ века / Б. В. Асафьев. – Л. : Музыка, 1968. – С . 111 – 131.
16. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею / В. Аскоченский. – К. : КВГ, 1856. – 370 с.
17. Афанасьев Ю. Л. Социально-культурный потенциал художественной деятельности / Ю. Л. Афанасьев. – Львов : Свит, – 1990. – 160 с.
18. Баренбойм Л. А. Путь к музицированию / Л. А. Баренбойм. – Л. : Сов. комп., 1979. – 352 с.
19. Баренбойм Л. А. Музыкальная педагогика и исполнительство / Л. А. Баренбойм. – Л. : Музыка, 1974. – 334 с.
20. Баринова М. Н. Очерки по методике фортепиано / М. Н. Баринова. – Л. : Тритон, 1926. – 204 с.
21. Беликова В. В. Музыкальное исполнительство как вид художественно-творческой деятельности : автореф. дис. на получение науч. степени канд. искусствоведения: 17.00.02 «Музыкальное искусство». – К., 1991. – 16 с.