Панасюк Іван Васильович. Творча діяльність С.В.Баштана в контексті становлення київської школи академічного бандурного виконавства

Краткое описание

Панасюк Іван Васильович. Творча діяльність С.В.Баштана в контексті становлення київської школи академічного бандурного виконавства. : Дис... канд. наук: 17.00.03 2008

Панасюк І.В. Творча діяльність С.В.Баштана в контексті становлення київської школи академічного бандурного виконавства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 Музичне мистецтво. Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського, Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню творчої діяльності фундатора і лідера київської школи академічного бандурного виконавства, народного артиста України, професора С.В.Баштана в процесі становлення цієї школи, а також аналізу й оцінці творчих здобутків київської школи академічного бандурного виконавства. У дослідженні розглянуто творчі досягнення професора С.В.Баштана та його учнів, виявлено джерела, умови і напрямки формування методико-педагогічних та концертно-виконавських традицій київської школи академічного бандурного виконавства школи С.В.Баштана, визначено характерні ознаки цієї школи, доведено її продуктивний характер і провідне місце в сучасному українському бандурному мистецтві.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити ряд основних узагальнень івисновків.

Аналіз і порівняннякобзарства і бандурництвав історичному процесі його тривалого мистецького розвитку дає ґрунтовні підстави диференціювати їх як двасамостійні і самодостатнінапрямки бандурного виконавства. Диференціація цих явищ не заперечує їх єдності як двох складових цілісного, хоча й полістильового явища української музичної культури сучасності.
Необхідною умовою піднесення українського академічного музичного виконавства в 1950-60-х рр., а в т.ч. і київської школи академічного бандурного виконавства булооновлення духовної атмосферив країні,активізація дослідженнявітчизняної історії, культури, мистецтва, а разом з тим кобзарства і народної музики в цілому.
Поглиблення творчих контактів виконавців і композиторівв середині ХХ ст.сприяловиникненню феномену школи С.В.Баштана як осереддя національного академічного бандурного мистецтва, становлення якого відбувалося на основівзаємодії трьох чинників(формувалися і діяли паралельно) удосконалення інструмента(І.Скляр),систематизації професійної бандурної освіти(відкриття класу бандури в Київській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського),перших художніх і педагогічних здобутків(В.Кабачок, М.Геліс, А.Бобир, С.Баштан, А.Омельченко).
Утвердженню академічної бандуриприсвячені всі грані життя, творчості і діяльності С.В.Баштана, підтверджуючиуніверсальний характер його творчої особистості і його фундаторську рольу процесі становлення київської школи академічного бандурного виконавства.
ВиконавствоС.В.Баштанаформувало і утверджувало академічне бандурнемистецтво, сольно-інструментальний жанр, оновлений та удосконалений інструмент, новий репертуар, нові виконавські форми, нові форми концертнихвиступів тим самим засвідчуючиновий рівень функціонування бандури як сольного інструментав київській академічній школі бандурного виконавства.
Джереламикомпозиторської творчостіС.В.Баштана сталинароднопісенна інтонація,з одного боку, та його відданістьакадемічним традиціям, з іншого. Вони сформувалиключову якістьствореної педагогом в подальшому школи синтез національної характерності й академізму.
Методико-педагогічні принципи професора С.В.Баштана грунтуються на чотирьохстратегічних засадах: 1) індивідуального підходу до учнів, 2) партнерства, 3) етики, 4) паритету оригінальних творів і перекладень, творів українських композиторів і класики. Стратегічні засади доповнюються рядомтактичних принципів: 1) лібералізму адаптаційного періоду; 2) оптимальної репертуарної політики” (з урахуванням побажань учнів); 3) відповідального ставлення до авторського тексту; 4) початку роботи над твором з усвідомлення його образно-художнього змісту. Ці засади і принципи, покладені в основу створення київськоїшколи академічного бандурного виконавства, стали одним із вагомих чинників їїпродуктивного характеру.
Робота С.В.Баштана в класі (над сольно-інструментальним твором) всебічно спрямована наформування інтерпретаційного досвіду, а в ньому досягнення культури звука,синтезу художнього і технічного,архітектонічноїтажанрово-стилістичної своєрідності, здатностівласних виконавських інтерпретацій; у вокально-інструментальному жанрі збагачення інструментальноїпартії, зростання її ролі до рівняобразно-смислової паритетностівокалу та інструменталізму. Такий методико-педагогічний підхід утвердився як характерний у київській школі академічного бандурного виконавства.
Характер ведення професором С.В.Баштаном класної і самостійної роботи, сприяючи вихованню творчоїсамостійності і самодостатностіучнів, є важливимчинником продуктивностійого школи.
Організація та проведення конкурсів, залучення студентів допостійних концертних і конкурсних виступівсуттєвозміцнює позиції його школи.Максимальні показникиконкурсних успіхів учнів С.В.Баштана доводять істинність засад його педагогічно-методичної праці. Створюючи сприятливі умови для опанування нових художніх та педагогічних (зовнішніх) традицій, такі форми діяльності збагачують і примножують надбання школи, тобто також служать чинником їїпродуктивності.
Розвитоксольно-інструментального жанрув бандурній музиці останньої чверті ХХ ст. у т.ч. завдяки опануванню нових для бандуристів творів великих форм засвідчивзрілістьсучасного академічного бандурного мистецтва іпродуктивністьшколи С.В.Баштана, що виплекала цейакадемічнийжанр. Аналіз оригінальних творів сучасного бандурного репертуару (на прикладі жанру сонати) свідчить про існування двох тенденцій романтизованого академізму(твори А.Коломійця, М.Дремлюги) тапостмодернізму(В.Зубицький) у творчості представників київської школи академічного бандурного виконавства.
Київська школа академічного бандурного виконавства (школа як вид діяльності професія) репрезентована не тільки різнобічною професійною діяльністю професора С.В.Баштана, але і його учнів; ця діяльність зводиться додвох основних типів:біпрофілюючого і поліпрофілюючого.
Біпрофілюючийтип діяльності,як сутнісний у продуктивній школі єнайбільш характерним і показовимдля київської школи академічного бандурного виконавства.Посилення педагогічного профілюв умовах паритетності двох спеціалізацій однієї творчої особистості сприяє формуванню цілісної мистецько-художньої комунікації педагогічно-виконавської школи, щозапрограмованафундаментальним педагогічно-виконавським досвідом самого С.В.Баштана.
Поліпрофілюючий тип, найяскравіше представленийутворчості Р.Гриньківа є найвагомішим доказомпродуктивності школи С.В.Баштанаікульмінацієюяк його педагогічного досвіду, так і півстолітнього процесу розвитку київської школи академічного бандурного виконавства в цілому.

Отже,київська школа академічного бандурного виконавства, сформована у другій половині ХХ ст. є реально і віртуально існуючоюмистецько-комунікаційною системою, зі своєю ієрархією віковою, професійною, стильовою, ціннісною тощо, яка має відкритий характер, і в поле якої входять: 1)духовно-творчий лідер і фундатор школи Сергій Васильович Баштан; 2)репрезентанти школи педагоги, виконавці, композитори, науковці, майстри (в т. ч. у різноманітних комбінаціях цих професій) та їхні учні; 3)інституційована система бандурної професійної освітизцентром в Національній музичній академії ім. П.І.Чайковського; 4)художні артефакти музичні твори, в т. ч. перекладення, їх виконання, методично-педагогічні та наукові праці і т. ін.; 5)матеріальні засоби творчості, тобто інструментарій, студії звукозапису і т. ін.
Функціонування київської школи академічного бандурного виконавстваґрунтується на дотриманні трьох положень:

Професійна багатопрофільність діяльності(педагогвиконавецькомпозитормайстернауковець) тажанрово-стильова різноманітність мистецтва(романтизований академізмпостмодернізм) доказ функціонування гнучкої системи особистих мотивацій.
Відсутність залежності учнів від вчителів(на усіх рівнях системи), що, компенсуючись широким колом опосередкованих зв’язків, забезпечуєякісну динаміку саморозвитку школи(кобзарські чи модерні тенденції в контексті академізму) доказ супідрядності відносин системи вчитель-учень”.
Контекстуальність базової академічної традиції(наявність академічної лінії у всіх проявах діяльності школи), педагогічно-виконавський(індивідуальні методики, ексклюзивні інструменти і т. ін.)та мистецько-стильовий плюралізм(уведення прийомів інструментального театру і т. ін.) з його високим ступенем комунікативності доказ охоплення широкого кола зовнішніх традицій.

Вищезазначені положення повністю відповідають концепції продуктивної школи. Таким чином,київська школа академічного бандурного виконавства школа С.В.Баштана є продуктивною школою.