Панкратова Тетяна Борисівна. Новий метод плеопто-ортоптичного лікування дітей із співдружньою косоокістю, ускладненою стійкою скотомою пригнічення

Краткое описание

Панкратова Тетяна Борисівна. Новий метод плеопто-ортоптичного лікування дітей із співдружньою косоокістю, ускладненою стійкою скотомою пригнічення: дисертація канд. мед. наук.: 14.01.18 / Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України. - О., 2003

Панкратова Т.Б. Новий метод плеопто-ортоптичного лікування дітей із співдружньою косоокістю, ускладненою стійкою скотомою пригнічення. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії iм. В.П.Фiлатова АМН України, Одеса, 2003.
В дисертації подано новий метод лікування дітей із співдружньою альтернуючою косоокістю, ускладненою функціональною скотомою пригнічення, а також прилад його здійснення. Нова методика вперше дозволяє здійснити відновлення монокулярних і бінокулярних сенсорних і сенсомоторних зв`язків у пацієнтів не лише з монолатеральною, а і з альтернуючою косоокістю. Наведені результати клінічних досліджень 131 пацієнта, а також результати лікування 55 дітей із співдружньою косоокістю, ускладненою функціональною скотомою пригнічення. Встановлено, що у дітей, з функціональною скотомою пригнічення як з набутою, так і з природженою співдружньою косоокістю у віці 3-13, бінокулярна система має обмежену пластичність до відновлення сенсорно-моторних механізмів бінокулярного зору. Якщо ліквідації скотоми пригнічення вдалося досягнути у 61,8%, при цьому нормальної кореспонденції сітківок у 38,2% пацієнтів, то відновлення нормальних сенсорно-моторних зв’язків досягнуто лише у 21,8% що свідчить про наявність серйозних порушень у системі, яка забезпечує сенсорно-моторну координацію очей таких пацієнтів. Здійснена модифікація відомої класифікації стану бінокулярного зору, із врахуванням характеру кореспонденції сітківок.

Однією з причин низької ефективності лікування хворих на співдружню косоокість, що ускладнена різними формами сенсорних і сенсорно-моторних порушень бінокулярного зору є методологічна недосконалість сучасних комплексних методів плеопто-ортоптичного лікування. Відомі методи ортоптики не дозволяють проводити лікування пацієнтів із стійкою функціональною скотомою пригнічення, яка виявляється як у природних, так і в гаплоскопічних умовах, що зумовлює необхідність розробки нових методів лікування.
У пацієнтів із альтернуючою косоокістю, ускладненою стійкою функціональною скотомою пригнічення встановлено феномен зменшення тривалості перебігу бінокулярних послідовних образів у порівнянні з монокулярними, що свідчить про наявність взаємопригнічуючого впливу монокулярних систем, одна на іншу. Отримані дані дозволили припустити, що для ліквідації пригнічення під час альтернуючої косоокості необхідно здійснювати стимуляцію обох монокулярних систем одночасно одну з іншою.
Розроблено новий метод відновлення сенсорних зв’язків у хворих на співдружню косоокість, ускладнену функціональною скотомою пригнічення, який базується на одночасній бінокулярній стимуляції сітківок поліструктурними «сліпучими» полями з подібними контурами, та вперше дозволяє здійснити лікування пацієнтів, як з монолатеральною, так і з альтернуючою співдружньою косоокістю, поєднати плеоптичне та ортоптичне лікування в одній лікувальній процедурі.
Встановлено, що ефективність плеоптичного впливу запропонованого методу у хворих на співдружньою косоокість, що ускладнена стійкою функціональною скотомою пригнічення складає: відновлення фовеальної фіксації - 48,4%; досягнення гостроти зору 0,8 і більше - 48,6% пацієнтів; досягнення гостроти зору 0,3 і більше під час лікування монолатеральної косоокості - 54,5% пацієнтів.
Виявлено, що під час лікування хворих як з монолатеральною, так і з альтернуючою співдружньою косоокістю, що ускладнена стійкою функціональною скотомою пригнічення спосіб одночасної бінокулярної стимуляції сітківок виявляє опосередкований вплив на стан моторної підсистеми механізму бінокулярного зору. Зменшення кута девіації досягнута у всіх хворих. Відновлення правильного положення очей отримано у 43,6% пацієнтів.
Показано, що у дітей віком 3-13 років із співдружньою косоокістю, ускладненою стійкою функціональною скотомою пригнічення, бінокулярна система має обмежену пластичність до відновлення сенсорно-моторних механізмів бінокулярного зору. Якщо ліквідації скотоми пригнічення вдалося досягнути у 61,8%, при цьому нормальної кореспонденції сітківок у 38,2% пацієнтів, то відновлення сенсорно-моторних зв’язків на основі нормальної кореспонденції сітківок досягнуте лише у 21,8% що свідчить про наявність серйозних порушень у системі, яка забезпечує сенсорно-моторну координацію очей таких пацієнтів.
В результаті проведених клінічних досліджень здійснена модифікація відомої класифікації стану бінокулярного зору, яка дає можливість враховувати характер кореспонденції сітківок. Використання даної класифікації дозволяє уникнути помилок під час визначення тактики подальшого лікування хворих з ускладненими формами порушень бінокулярного зору, а також забезпечує уніфікований підхід в оцінці стану бінокулярного зору під час проведення досліджень різноманітними методами.
Розроблена нова технологія, яка дає можливість вперше одночасно поєднувати плеоптичне та ортоптичне лікування хворих, як з монолатеральною, так і з альтернуючою косоокістю, ускладненою стійкою функціональною скотомою пригнічення, та підвищити ефективність відновлення нормального бінокулярного зору у цієї групи пацієнтів до 21,8%.