Параскєєва Альона Магомедівна. Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність

Краткое описание

Параскєєва Альона Магомедівна. Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2006

Параскєєва А.М. Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація та управління підприємствами. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2006.
Показано роль і значення вугільної промисловості в народногосподарському комплексі країни. Виявлено основні чинники, що зумовлюють масову збитковість підприємств галузі, серед яких виділено чинник тінізації господарської діяльності вугільних шахт. Уточнено сутність поняття тіньова економічна діяльність” і супутніх термінів. Класифіковано види тіньової діяльності у вугільній галузі, виявлено їх особливості на підприємствах різних форм власності. Проведено систематизацію тіньових операцій на офіційних підприємствах за рівнем регламентації та способом здійснення, за якою конкретизовано форми здійснення тіньових операцій на вугільних шахтах. Виявлено галузеві ознаки господарської діяльності підприємств вугільної галузі, що зумовлюють можливість здійснення тіньових операцій. Розроблено принциповий підхід до визначення наслідків впливу обсягів тінізації на фінансову результативність діяльності вугільних шахт. Подано класифікацію вугільних шахт за ознакою ступеня покращення їх фінансового стану за умов мобілізації визначеного фінансового потенціалу. Запропоновано систему заходів щодо детінізації господарської діяльності підприємств галузі.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування необхідності й актуальності науково-практичного завдання щодо оцінювання обсягів тінізації вугільних шахт і їх впливу на фінансову результативність їхньої діяльності. Його вирішення полягає в розробці принципових основ підходу до визначення тіньової складової фінансового потенціалу вугільних шахт з урахуванням галузевої специфіки формування тіньових доходів.
Основні висновки й результати, отримані в ході проведеного дослідження, полягають у такому.
1. Ураховуючи роль і місце вугледобувної промисловості України в забезпеченні енергетичної безпеки держави, сприянні розвитку суміжних галузей промисловості, соціально-економічному розвиткові вугільних регіонів, а також значний інноваційний потенціал підприємств галузі, визначено безперечну значущість вугледобувної промисловості як одного з полюсів зростання” економічного ядра народногосподарського комплексу країни.
2. За результатами аналізу сучасного стану вугільних шахт виявлено тенденцію до систематичного погіршення виробничих та економічних показників їх діяльності внаслідок постійного дефіциту фінансових ресурсів. Серед низки причин об’єктивного та суб’єктивного характеру, що зумовлюють збитковість переважної частини вугільних шахт, уперше виділено чинник тінізації господарської діяльності підприємств, спроби врахувати наслідки впливу якого на результативність їхньої роботи досі не робилися.
3. З метою повноцінного аналізу впливу зазначеного чинника на результати роботи вугледобувних підприємств проведено дослідження в напрямку вивчення термінологічної бази поняття тіньова економіка”, результати якого дозволили зробити висновок про відсутність єдиного підходу до його трактування. На основі узагальнення наукових поглядів вітчизняних і західних учених, що досліджували проблеми тінізації економіки, в роботі уточнено сутність понять тіньова економіка”, тіньова економічна діяльність”.
4. В умовах відсутності універсального підходу до вимірювання обсягів тінізації діяльності підприємств встановлено, що існуючі мікроекономічні методи не враховують галузеву специфіку тіньових операцій. Тому в роботі доведена необхідність розробки принципового підходу до вимірювання обсягів тінізації на рівні підприємства з урахуванням галузевих особливостей формування тіньових доходів.
5. З метою систематизації видів тіньової діяльності у вугільній галузі розроблено загальну схему тіньової діяльності із визначенням її основних видів, секторів здійснення та спонукальних мотивів, що зумовлюють участь суб’єктів у тіньових відносинах. Виявлено особливості функціонування виробничої (продуктивної) та невиробничої (фіктивної) тіньової економічної діяльності на вугледобувних підприємствах різних форм власності.
6. Аналіз різновидів тіньової діяльності у вугільній галузі показав, що значна частина тіньового ВВП, який формується у вугільній галузі, створюється на офіційно зареєстрованих підприємствах (передусім державних), оскільки для них характерна більша різноманітність способів формування тіньових прибутків як у процесі продуктивної, так і фіктивної діяльності, до того ж переважний обсяг видобутку вугілля в України припадає саме на них.
7. З метою більш детального вивчення механізмів здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах і з’ясування наслідків їхнього впливу на окремі економічні показники діяльності було використано матричний спосіб групування тіньових операцій за рівнем регламентації (санкціонована або несанкціонована) і способом здійснення (документальний або матеріальний), на основі якого в роботі конкретизовано способи здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах з урахуванням виду діяльності, її суб’єктів і форм здійснення, характеру впливу на економічний стан підприємства.
8. У дисертаційній роботі були сформульовані основні галузеві ознаки, що зумовлюють можливість здійснення тіньових операцій на вугледобувних підприємствах, і які мають бути враховані в процесі розробки заходів щодо детінізації господарської діяльності на вугледобувних підприємствах.
9. Визначальною умовою дальшого функціонування та розвитку вугледобувних підприємств сьогодні є досягнення підприємствами галузі фінансової збалансованості, тобто самоокупності. Тому як визначальний параметр, за яким доцільно визначати наслідки впливу чинника тінізації, вирішено вибрати фінансовий результат від основної операційної діяльності, оскільки він зумовлює можливість отримання бюджетної підтримки, впливає на інвестиційну привабливість підприємства та його приватизаційну вартість.
10. Для оцінки впливу чинника тінізації на фінансову результативність роботи вугільних шахт розроблено принциповий підхід, який полягає в послідовному визначанні потенційно можливого фінансового результату від основної операційної діяльності, додаткового фінансового потенціалу (з урахуванням тіньових ресурсів), індексу тінізації та коефіцієнта доцільності бюджетного фінансування.
11. За умов мобілізації додаткового фінансового потенціалу, сформованого за рахунок тіньових ресурсів, ефективність роботи вугільних шахт суттєво зміниться. Залежно від того, наскільки підвищиться їх фінансова результативність, проведено класифікацію всіх вугільних шахт за трьома групами та розроблено математичну модель фінансового стану кожної з них.
12. На основі аналізу причин високого рівня тінізації української економіки й історичного огляду процесу реформування вітчизняних вугледобувних підприємств розроблено загальну схему напрямів детінізації діяльності вугільних шахт, яка передбачає заходи організаційно-правового та економічного характеру, що спрямовані на дальше реформування відносин власності у вугільній промисловості та вдосконалення управлінської діяльності, тобто формування системи компетентного менеджменту.
13.Апробація теоретичних положень, викладених у дисертаційній роботі, дозволяє стверджувати, що запропонований принциповий підхід до визначення обсягів тінізації вугільних шахт здатний дати об’єктивну оцінку їх фінансової результативності, а отже, інвестиційної привабливості, що особливо важливо в сучасних умовах, коли формується продажна ціна об’єктів приватизації