Павленко Ганна Володимирівна Особистісні диспозиції як ресурс психологічного благополуччя в умовах невизначеності

Краткое описание

Павленко Ганна Володимирівна, викладач кафедри прикладної психології факультету психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, тема дисертації: «Особистісні диспозиції як ресурс психологічного благополуччя в умовах невизначеності», (053 Психологія). Спеціалізована вчена рада ДФ 64.051.008 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ПАВЛЕНКО ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 159.923.2:17.023.34] :316.662.5(043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ОСОБИСТІСНІ ДИСПОЗИЦІЇ ЯК РЕСУРС ПСИХОЛОГІЧНОГО
БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Спеціальність 053 - Психологія
(Галузь знань 05 - Соціальні та поведінкові науки)
Подається на здобуття ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
ґ-ТТ * у
ЛІйї.мГі Г. В. Павленко
(У у
Науковий керівник: Кряж Ірина Володимирівна, доктор психологічних наук,
доцент 

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 18
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО РЕСУРСІВ 31
1.1 Невизначеність як предмет психологічного аналізу 31
1.2 Концептуалізація феномену психологічного благополуччя 37
1.3. Ресурси особистості як предмет дослідження в психології 51
1.4 Диспозиційні утворення як особистісні ресурси 55
1.4.1 Особистісна диспозиція «життєстійкість» як ресурс людини 57
1.4.2 Особистісна диспозиція «почуття зв’язності» як ресурс людини 63
1.4.3 Особистісна диспозиція «толерантність до невизначеності» як
ресурс людини 68
1.4.4 Особистісна диспозиція «довіра до себе» як ресурс людини 72
1.4.5 Особистісна диспозиція «автономія» як ресурс людини 76
1.4.6 Цінності як ресурс людини 79
Висновки до розділу 1 83
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 86
2.1. Завдання емпіричного дослідження 86
2.2. Характеристика методів та методик дослідження 87
2.2.1 Психодіагностичні методи дослідження 89
2.2.2 Математико-статистичні методи аналізу даних 99
2.3. Вибірка та організація дослідження 101
Висновки до розділу 2 104
РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕСУРСІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО
БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ У ЗВИЧНИХ УМОВАХ ЖИТТЯ 106
3.1 Порівняльний аналіз основних показників дослідження у звичних умовах
життя 106
3.1.1 Порівняльний аналіз показників дослідження у жінок та чоловіків різних вікових груп 106 
3.1.2 Порівняльний аналіз показників дослідження за різним рівнем суб’єктивної оцінки визначеності життя 116
3.2 Аналіз кореляційних зв’язків між показниками дослідження у звичних
умовах життя 127
3.3 Регресійні моделі для психологічного благополуччя у звичних умовах
життя 144
3.4 Структурна модель впливу особистісних диспозицій на суб’єктивне
благополуччя особистості у звичних умовах життя 147
Висновки до розділу 3 150
РОЗДІЛ 4 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕСУРСІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ В НЕПЕРЕДБАЧУВАНИХ УМОВАХ ЖИТТЯ (ПІД ЧАС КАРАНТИНУ) 152
4.1 Порівняльний аналіз основних показників дослідження в
непередбачуваних умовах життя 152
4.1.1 Порівняльний аналіз показників дослідження за різним рівнем
суб’єктивної оцінки визначеності життя 152
4.1.2 Порівняльний аналіз суб’єктивної оцінки визначеності життя,
особистісних диспозицій та психологічного благополуччя особистості у звичних та непередбачуваних умовах життя 165
4.2 Аналіз кореляційних зв’язків між показниками дослідження в
непередбачуваних умовах життя 185
4.3 Регресійні моделі для психологічного благополуччя в непередбачуваних
умовах життя 193
4.4 Структурна модель впливу особистісних диспозицій на суб’єктивне
благополуччя особистості в непередбачуваних умовах життя 196
4.5 Рекомендації практичним психологам з роботи щодо підтримки
психологічного благополуччя особистості 202
Висновки до розділу 4 209
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215
ДОДАТКИ  

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення завдання вивчення ролі особистісних диспозицій як ресурсів психологічного благополуччя в умовах невизначеності. На підставі теоретичних та емпіричних результатів проведеного дослідження зроблено загальні висновки:
1. В умовах невизначеності життя важливу ресурсну роль для психологічного благополуччя відіграють особистісні диспозиції, які визначаються як схильність особистості до певних проявів суб’єктної активності, що обумовлені попереднім досвідом та оцінкою ситуації.
2. Встановлено розбіжності у суб’єктивній визначеності життя, психологічному благополуччі та вираженості особистісних диспозицій залежно від статево-вікових особливостей. В звичних умовах суспільного життя, респондентам юнацького віку (17-21 рік) притаманне сприйняття реальності як більш визначеної, у порівнянні з більш старшими групами респондентів (рання та середня дорослість). Представники груп ранньої дорослості (22-27 років) та середньої дорослості (28-46 років) демонструють вищий рівень суб’єктивного благополуччя та більш виражені залученість у події життя й відчуття збагненності того, що відбувається, готовність до контролювання та керування своїм життям і ситуацією навколо, а також більш виражену довіру до себе, ніж юнаки. Жінки в цілому демонструють більш високі, у порівнянні з чоловіками, установки на залученість у події життя та на їх контроль.
3. Психологічне благополуччя та особистісні диспозиції пов’язані із суб’єктивною визначеністю життя. В різних умовах суспільного життя респондентам, які вважають своє життя визначеним, притаманні більш високі показники психологічного благополуччя (як в евдемоністичному, так й гедоністичному його розумінні), життєстійкості, почуття зв’язності, довіри до себе, толерантності до невизначеності, на відміну від респондентів, які вважають своє життя скоріше невизначеним.
4. У різних умовах суспільного життя найбільш значущу роль для психологічного благополуччя відіграють різні особистісні диспозиції. У звичних умовах суспільного життя більш важливими ресурсами психологічного благополуччя є життєстійкість, почуття зв’язності, довіра до себе, інтолерантність і толерантність до невизначеності. Основними предикторами для різних компонентів психологічного благополуччя є: життєстійкість, почуття зв’язності та толерантність до невизначеності — для особистісного компоненту (Ріфф К.), довіра до себе — для емоційного, а інтолерантність до невизначеності — для когнітивного компонентів психологічного благополуччя. В непередбачуваних умовах суспільного життя, якими стали карантинні обмеження, найбільш важливими ресурсами суб’єктивного благополуччя є керованість, довіра до себе, збагненність. Довіра до себе є важливим ресурсом, що грає значущу роль для психологічного суб’єктивного благополуччя незалежно від умов життя.
5. Зміна умов суспільного життя є більш важливим чинником, що впливає на суб’єктивне благополуччя та актуалізацію особистісних ресурсів, ніж вік та стать респондентів. Рівень визначеності життя, суб’єктивне благополуччя та особистісні диспозиції змінюються залежно від трансформацій умов суспільного життя.
У звичних умовах суспільного життя у респондентів сильніше виражені життєстійкість (за рахунок установок на залученість і контроль подій власного життя), почуття зв’язності (за рахунок установки на керованість власними ресурсами), довіра до себе, а також інтолерантність та міжособистісна інтолерантність до невизначеності. В непередбачуваних умовах суспільного життя, таких як карантин на початку пандемії COVID-19, респонденти вважають життя менш визначеним, на відміну від респондентів, що перебувають у звичних умовах суспільного життя. Рівень суб’єктивного благополуччя в умовах карантину також знижується, однак установка на збагненність того, що відбувається навколо, а також толерантність до невизначеності виражені сильніше, ніж це спостерігалося за звичних умов суспільного життя.
Окремі розбіжності пов’язані з віком та статтю і демонструють таку тенденцію: юним респондентам, більшою мірою — чоловікам, в
непередбачуваних умовах суспільного життя притаманне зниження вираженості таких особистісних диспозицій, як установки життєстійкості на залученість та контроль, установки на збагненність та керованість як прояви почуття зв’язності, а також довіра до себе, на відміну від більш дорослих респондентів, які є менш залежними від загальних для суспільства непередбачуваних змін навколишніх обставин.
6. Розроблено моделі, які розкривають вплив суб’єктивної невизначеності життя на суб’єктивне благополуччя особистості з урахуванням особистісних диспозицій. Незалежно від умов суспільного життя, суб’єктивна невизначеність у сфері близьких відносин, здоров’я та роботи (навчання) має негативну значущість для емоційного комфорту та задоволеності життям. У звичних умовах життя негативний вплив суб’єктивної невизначеності на благополуччя особистості опосередкований латентною змінною, яка маніфестує себе через залученість, контроль, збагненність, керованість, довіру до себе. В непередбачуваних умовах життя негативний вплив невизначеності життя на благополуччя опосередкований латентною змінною, яка маніфестує себе через керованість, довіру до себе, збагненність. Саме ця структурна модель є найбільш придатною також для вибірки в цілому, незалежно від умов суспільного життя, що дозволяє розглядати саме ці три особистісні диспозиції — керованість, довіру до себе, збагненність - як найбільш важливі ресурси, що нейтралізують негативний вплив невизначеності життя на суб’єктивне благополуччя.
Ключовими мішенями, які роблять можливими зниження невизначеності життя та підтримку психологічного благополуччя особистості в ході психологічної роботи, є установка на керованість та збагненність, а також довіра до себе. Розроблені рекомендації спрямовані на роботу з підтримки психологічного благополуччя особистості.