Павловська Оксана Миколаївна. Патогенетичне обгрунтування застосування пребіотиків для корекції ендогенної інтоксикації при гестозах

Краткое описание

Павловська Оксана Миколаївна. Патогенетичне обгрунтування застосування пребіотиків для корекції ендогенної інтоксикації при гестозах: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2004.

Павловська О.М. Патогенетичне обґрунтування застосування пребіотиків для корекції ендогенної інтоксикації при гестозах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет, 2004.
Дисертація присвячена проблемі вдосконалення лікувально-профілактичних заходів при гестозах першої та другої половини вагітності.
Метою роботи було визначення особливостей мікробіоценозу кишечнику у вагітних з ранніми і пізніми гестозами та оптимізування ефективності їх лікування при застосуванні в комплексній терапії лактулози шляхом корекції синдрому ендогенної інтоксикації.
На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що при гестозах розвивається синдром ендогенної інтоксикації і спостерігається пряма залежність між тяжкістю патологічного стану і рівнем в крові біохімічних маркерів ендотоксинемії. Встановлено також, що у вагітних з гестозами спостерігаються порушення мікробіоценозу кишечника, які характеризуються зменшенням вмісту основних представників облігатної мікрофлори та посиленням росту умовно-патогенних бактерій.
Доведено, що при застосуванні лактулози в складі комплексної терапії відбувається нормалізація мікробного пейзажу кишечника, і, як наслідок, зниження токсичного навантаження на організм.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності лікування вагітних з ранніми та пізніми гестозами. Результати клініко-лабораторних досліджень розширили сучасні уявлення про вплив дисбіотичних порушень у кишечнику на розвиток та підтримання ендотоксинемії при гестозах і підтвердили можливість її корекції завдяки застосуванню в комплексній медикаментозній терапії пребіотиків.
1. У вагітних з раннім гестозом легкого ступеня порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються зниженням вмісту біфідобактерій, при прогресуванні патологічного стану пригніченням росту біфідобактерій, лактобактерій, повноцінних кишкових паличок та надмірним розмноженням епідермальних стафілококів і грибів роду кандида.
2. При гестозах першої половини вагітності метаболічні розлади призводять до формування синдрому ендогенної інтоксикації, який посилюється при наявності дисбіотичних порушень в кишечнику та сприяє розвиткові хронічної тканинної гіпоксії. Клінічними наслідками цих порушень є рецидиви блювоти (16,7%), загрозливий пізній аборт (26,7%), загрозливі передчасні пологи (10%), пізній гестоз (16,7%).
3. У вагітних з прееклампсією при посиленні клінічних проявів порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються „стиранням екологічних ніш” - зменшенням вмісту основних представників облігатної мікрофлори (біфідо- лактобактерій, повноцінних кишкових паличок) та посиленням росту таких умовно-патогенних бактерій, як епідермальні стафілококи, протеї, гриби роду кандида.
4. У вагітних з тяжкими формами пізнього гестозу початково спостерігається високий вміст в крові таких біохімічних маркерів ендотоксинемії, як молекули середньої маси - (0,407±0,021) у.о., дієнові кон`югати (20,77±0,27) мкмоль/л, малоновий діальдегід (0,042±0,002) мкмоль/л, збільшення лейкоцитарного індексу інтоксикації до (4,0±0,3), що відображує метаболічні та гіпоксичні порушення у системі мати-плацента-плід і суттєво погіршує прогноз для матері і плоду при розродженні через природні пологові шляхи.
5. Застосування профілактичного курсу антибіотикотерапії після кесарського розтину, проведеного як за показаннями, що виникли під час пологів, так і у зв`язку з тяжкими формами пізнього гестозу, супроводжується зниженням рівня біфідобактерій, що потребує застосування в комплексі реабілітаційних заходів пребіотиків.
6. Застосування пребіотиків в складі загальноприйнятої медикаментозної терапії ранніх та пізніх гестозів в середніх терапевтичних дозах на протязі не менш 2 тижнів, сприяє зниженню токсичного навантаження на організм за рахунок відновлення мікробного пейзажу кишечника шляхом стимуляції росту цукролітичної мікрофлори.