ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ МУЗИКАНТІВ-ВИКОНАВЦІВ В ОРКЕСТРОВОМУ КЛАСІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

ВОЄВОДІН В’ЯЧЕСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 378.09 + 781.63

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ МУЗИКАНТІВ-ВИКОНАВЦІВ В ОРКЕСТРОВОМУ КЛАСІ

13.00.02 теорія та методика навчання (музика і музичне виховання)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
доктор педагогічних наук,
професор О.М.Олексюк

Київ - 2007

Зміст

Вступ

3

Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження

11

1.1. Сутність творчого потенціалу особистості в науковій літературі

11

1.2. Зміст і структурні компоненти творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців

30

1.3. Навчальний оркестровий колектив як засіб становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців

47

Висновки до розділу І

67

Розділ ІІ. Експериментальна робота зі створення педагогічних умов становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців

69

2.1. Діагностика рівнів сформованості творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців

69

2.2. Обґрунтування педагогічних умов становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі

104

Висновки до розділу ІІ

123

Розділ ІІІ. Методика становлення творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця в оркестровому класі

124

3.1. Етапи становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі

124

3.2. Динаміка становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців

163

Висновки до розділу ІІІ

192

Висновки

193

Список використаних джерел

196

Додатки

223

ВСТУП
Сучасна епоха розвитку світового співтовариства характеризується стрімкими інноваційними процесами, які дедалі більше набувають статусу генерального індикатора культурного розвитку. Умовою прогресу стає готовність суспільної й індивідуальної свідомості до змін у всіх сферах життя соціуму і прийняття нового як цінності. Відповідно змінюється погляд на образ самої людини. З позиції нової соціокультурної парадигми найважливішими якостями особистості як активного суб'єкта називають мобільність, конкурентноздатність, готовність до неперервного самовдосконалення. Відтак першочерговим завданням освіти стає розвиток таких якостей і здібностей , які б дали змогу людині не лише забезпечити якість життя, а й, долаючи труднощі, пов'язані зі сприйняттям новацій, створювати креативний соціальний простір.
Домінантою в стратегії освітньої політики сьогодні стала гуманізація вітчизняної педагогічної науки й практики. Основним освітнім орієнтиром виступає повага до особи, сприяння розвитку та збагаченню її духовно-творчого потенціалу, складовими якого є природні задатки та набуті в процесі соціалізації знання та вміння, вольові передумови до активної діяльності. Творчий потенціал особистості розглядається сьогодні вченими як складна, нелінійна, відкрита й самоорганізована система, яка визначає гуманістичну спрямованість світосприйняття, дій і вчинків, високу адаптивність, здатність до творчої самореалізації і духовного саморозвитку в просторі соціального й професійного життя. З огляду на такий зміст творчого потенціалу особистості в сучасних соціокультурних умовах, саме ціннісно опосередкований творчий потенціал має стати головним об'єктом уваги в процесі розвитку особи.
Однією з найважливіших складових модернізації системи освіти в Україні є оновлення її змісту, вдосконалення механізмів контролю за якістю з метою створення оптимальних умов для збагачення й реалізації творчого потенціалу учнівської та студентської молоді. Сучасний музикант-виконавець - це компетентна, ініціативна, гуманна особистість, в якої домінують духовно-моральні якості, яскраво виражена суб'єктна позиція і яка має багатий творчий потенціал.
Актуальність проблеми сприяння становленню творчого потенціалу особистості підтверджується багатьма дослідженнями у різних галузях науки і практики. Зокрема, її вивчення знайшло відображення в наукових положеннях античних філософів (Сократ, Платон, Аристотель та ін.), представників класичної німецької філософії (І. Кант, Й. Фіхте, Ф.Шелінг, Г.Гегель та ін.), філософів-екзистенціалістів (А.Бергсон, С.Кіркегор, М.Хайдегер, К.Ясперс, Е. Гуссерль та ін.), представників "філософії серця" (Г. Сковорода, П. Юркевич, М.Гоголь та ін.), сучасних українських філософів (С.Безклубенко, Є. Бистрицький, С. Кримський, О.Чаплигін, І.Шпачинський, Т.Шульга та ін.). Психологічні аспекти становлення творчого потенціалу особи розглядаються в працях І. Беха, Д.Богоявленської, Л. Виготського, О. Леонтьєва, І.Манохи, С. Рубінштейна, П. Симонова та ін. Феномен творчого потенціалу особистості у сфері музичного мистецтва привертає увагу таких дослідників, як Б. Асаф'єв, Б. Теплов, Г.Костюк, Є. Назайкінський, В. Медушевський, В. Холопова та інші.
Аналіз сучасних музично-педагогічних досліджень свідчить про зростання інтересу вчених до проблеми становлення духовно-творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців у системі вищої мистецької освіти. Ці дослідження ґрунтуються на концептуальних положеннях І. Беха, І. Зязюна, Н.Кічук, О. Савченко, О. Сухомлинської та інших провідних науковців. Нагромаджено значний науковий і фактичний матеріал, який висвітлює різноманітні грані проблеми становлення творчого потенціалу педагога-музиканта (Е. Абдуллін, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Щербакова, О. Щолокова та інші), і, зокрема, майбутнього музиканта-виконавця (Л. Арчажнікова, Л.Бочкарьов, М. Давидов, Н.Згурська, М.Мойсєєва, В. Муцмахер, Г.Саїк та інші).
Водночас багато питань, пов'язаних із проблемою становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців, ще чекають на своє вирішення. Йдеться, насамперед, про вдосконалення методики сприяння становленню творчого потенціалу у студентів вищих мистецьких навчальних закладів у процесі інструментально-виконавської підготовки в оркестровому класі. Лише в окремих дослідженнях розглядаються аспекти досліджуваної проблеми (А.Болгарський, О.Ільченко, В.Лапченко, Т.Паньків, В.Федоришин та ін.).
Крім того, недостатньо розробленими залишаються питання, пов'язані із становленням творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця в мистецьких вищих навчальних закладах. Складність розв'язання проблеми поглиблюється вкоріненою в системі професійної підготовки музиканта-виконавця суперечністю між усвідомленням творчого потенціалу як інтегративної основи фахової підготовки музиканта-виконавця і недостатньою розробленістю педагогічних технологій, спрямованих на створення умов для їхньої реалізації. Наявність суперечностей між актуальністю, соціальною та професійною значущістю проблеми сприяння становленню творчого потенціалу музиканта-виконавця в системі мистецької професійної освіти і відсутністю теоретично та методично обгрунтованих умов і педагогічних засобів її вирішення і зумовила вибір теми дослідження.
Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексної програми наукових досліджень кафедри теорії музики і музичного виховання Київського національного університету культури і мистецтв „Теоретико-методичні та творчо-виконавські засади розвитку особистості в сфері музичного мистецтва". Тему дисертації затверджено Головною вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол №3 від 09.12.2006 р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 23.01.2007 року).
Об’єкт дослідження процес фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців у мистецьких вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження педагогічні умови становлення творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця в оркестровому класі.
Мета дослідження теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити методику сприяння становленню творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця в оркестровому класі.
Завдання дослідження:
- уточнити ключові поняття дослідження („творчий потенціал особи, творчий потенціал музиканта-виконавця");
- охарактеризувати зміст і структуру творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця;
- виявити педагогічні можливості використання навчального оркестрового колективу як засобу сприяння становленню творчого потенціалу студентів мистецьких вищих навчальних закладів; для цього: визначити рівні сформованості творчого потенціалу студентів оркестрового класу;
- обгрунтувати гіпотетичні педагогічні умови становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі;
- експериментально перевірити зміст, форми й методи сприяння становленню творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі та розробити методичні рекомендації для їхньої реалізації.
Методологічну основу дослідження становили філософські, психологічні, педагогічні положення про єдність діяльності та свідомості особистості, про духовну сутність людини. Загальна методологія роботи грунтується на філософському системному підході до пізнання й перетворення педагогічної дійсності, що передбачає вивчення явища з позиції цілісності та взаємозв'язку всіх його складових на засадах особистісно орієнтованого підходу.
Теоретичну основу становлять наукові праці філософів (М.Бахтін, В.Віблер, Г.Буш, М.Каган, С. Кримський, В. Малахов та ін.); психологів (Б. Ананьєв, О. Асмолов, Д. Богоявленська, Л. Виготський, О. Леонтьєв, І.Маноха, А. Маслоу, Р. Нємов, А. Петровський, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, К. Роджерс, П. Симонов); педагогів (Л. Арчажнікова, І. Бех, В.Вербець, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, О. Савченко, С.Сисоєва, О. Сухомлинська), що стосуються сучасних тенденцій розвитку педагогічної теорії і практики щодо становлення творчого потенціалу особистості, а також наукові розробки з проблем колективного музикування (А.Болгарський, СДодонова, О.Ільченко, ВЛапченко, В.Федоришин).
Для вирішення визначених завдань використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження:
теоретичні: аналіз теоретичних джерел з проблем теорії та методики музичного виховання; класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних; теоретичне моделювання музично-педагогічного процесу; конкретизація теоретичного знання; узагальнення педагогічного, досвіду; порівняльний аналіз (вони дали змогу виявити та систематизувати дослідницькі матеріали з проблеми становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців мистецьких вищих навчальних закладів);
емпіричні: вивчення, оцінка та прогнозування сучасного стану фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців, спостереження, бесіди, анкетування, експертна оцінка, метод рейтингу та самооцінки, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний). Вивчення результатів навчальної діяльності показало необхідність змін у змісті фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців на основі становлення творчого потенціалу особистості. У дослідженні було використано також методи комп'ютерного статистичного опрацювання отриманих даних, розроблено програми і навчальні курси, які сприяли ефективності впровадження методики становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців.
База дослідження та основні етапи. Дослідження, що здійснювалося протягом 2004 - 2007 рр., мало 3 етапи.
Перший етап (2004-2005 рр.) - орієнтовно-діагностичний: визначення мети і завдань дослідження; уточнення методологічної бази та методів дослідження; формулювання гіпотези, розроблення програми констатувального експерименту.
Другий етап (2005-2006 рр.) - констатувальний: визначення вихідного рівня творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі; виявлення педагогічних умов і розроблення експериментальної методики.
Третій етап (2006-2007рр.) - формувальний: реалізація та впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів мистецької та педагогічної освіти експериментальної методики становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі; порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів, підведення; підсумків, теоретичне обгрунтування висновків.
Еспериментальною базою дослідження були: Донецька державна музична академія ім.С. Прокоф'єва, Національна музична академія України ім. П. Чайковського, Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка, Київський національний університет культури і мистецтв'та Рівненський гуманітарний університет. Дослідженням було охоплено 275 респондентів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у вітчизняній педагогічній науці вперше розроблено теоретико-методичну концепцію становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі, обгрунтовано педагогічні умови становлення творчого потенціалу особистості, виявлено його компоненти, критерії та рівні сформованості; розроблено, експериментально перевірено та впроваджено в педагогічну практику мистецьких вищих навчальних закладів методику сприяння становленню творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців.
Вдосконалено технологічні підходи до підвищення ефективності процесу фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців у вищих навчальних закладах мистецького профілю.
Набули подальшого обгрунтування основні складові музично-педагогічного процесу фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців; положення щодо оновлення змісту, форм і методів у навчальному процесі мистецьких вищих навчальних закладів.
Практичне значення дослідження полягає в розробленні методичних рекомендацій, що забезпечують ефективну організацію становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі. Сформульовані в дисертації теоретичні висновки та методичні рекомендації придатні для подальшого вдосконалення змісту фахової підготовки студентів. Результати дисертаційного дослідження є підґрунтям для розробки навчальних програм і рекомендацій з формування творчого потенціалу студентів та викладачів музичних академій, університетів культури і мистецтв, інститутів мистецтв педагогічних університетів, оновлення змісту курсів „Оркестровий клас", „Методика навчання гри на народних інструментах", „Методика музичного виховання", а також для роботи керівників професійних, навчальних та самодіяльних колективів. Матеріали дослідження знайшли відображення у навчально-методичному посібнику, рекомендованому Міністерством культури і мистецтв України як навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю вихідних положень; використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають суті визначеної проблеми, меті та завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи в умовах навчально-виховного процесу вищих мистецьких закладів.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалося через виступи на науково-практичних конференціях: міжнародних - „Академічне народно-інструментальне мистецтво України XX - XXI століть" (м. Київ, 2003); „Актуальні проблеми музичної освіти та виконавства" (м. Ніжин, 2007); Всеукраїнських- „Актуальні напрямки розвитку академічного народно-інструментального мистецтва" (м. Київ, 1998); «Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи" (м. Луганськ, 2007); „Трансформаційні процеси в сучасній українській культурі" (м .Київ, 2007); Всеукраїнському науковому семінарі, присвяченому IV педагогічним читанням , присвячених пам’яті О. П. Рудницької «Концептуальні засади мистецької освіти» (Київ, 2006); міжвузівських - „Музична освіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку" (м.Київ, 2001); щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів, докторантів і студентів Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, 2004-2007).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 5 одноосібних публікаціях; з них 3 - у фахових наукових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (346 найменувань, з них 12 іноземною мовою) і 8 додатків. Повний обсяг дисертації - 222 сторінки, з них 195 сторінок основного тексту. Робота містить 12 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз проблеми, результати експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, що дало змогу зробити певні висновки.
Так, ретроспективний аналіз проблеми засвідчив, що в сучасній педагогічній науці не вироблено єдиного підходу до визначення сутності досліджуваного феномена, розуміння його природи і структури. Виявлені тенденції у дослідженні становлення творчого потенціалу особи дають змогу розглядати це поняття як постійний і творчий процес осягнення сутності і сенсу буття на різних етапах особистісного розвитку, який детермінує особисту роль і відповідальність у діяльнісному вираженні й самостворенні особистості, що будується відповідно до вимог часу, суспільства. Творчий потенціал у сфері мистецтва це універсальна якість, яка відображує міру можливостей актуалізації сутнісних сил особи в цілеспрямованій художній діяльності. Досліджуваний феномен розглядається як динамічна інтегративна особистісна якість майбутнього музиканта-виконавця (в сукупності музичних здібностей, знань, умінь, навичок, ціннісно-орієнтаційної спрямованості), яка визначає готовність і можливість творчої самореалізації в просторі соціального й професійного життя.
Важливою особливістю творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця є те, що в його структурній організації взаємодіють такі компоненти: мотиваційний, емоційний, інтелектуальний, комунікативний і операційний.
Доведено, що навчальний оркестровий колектив має широкі виховні можливості, що реалізуються через колективну співпрацю його учасників. Студентський оркестр народних інструментів акумулює основні риси і вимоги суспільного життя, вводить майбутніх музикантів-виконавців у систему суспільних відносин і накопичення ними досвіду цих відносин. Оркестровий колектив наділяє знаннями і навичками професійної і соціальної діяльності: суспільної, педагогічної, художньо-творчої, концертно-виконавської та ін., розвиває особисті та суспільні інтереси; пов’язує особистість музиканта-виконавця з суспільством через універсальність відносин, застосованих у професійній і суспільних ситуаціях; створює гармонійну єдність між особистою і суспільною оцінкою; наділяє студентів соціальною активністю, внутрішньою і зовнішньою культурою.
Визначено критерії сформованості творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців (емоційний, мотиваційний, інтелектуальний, комунікативний, операційний), характерологічні показники яких стали підґрунтям для виявлення трьох груп студентів, кожна з яких відповідала певному рівню сформованості творчого потенціалу особистості, а саме: низькому, середньому та високому.
Теоретично обґрунтовано й апробовано педагогічні умови формування творчого потенціалу майбутнього музиканта-виконавця в оркестровому класі. До них належать: формування духовної атмосфери в студентському оркестровому колективі; етапність педагогічного впливу, що сприяє ефективному становленню потенціалу майбутніх музикантів-виконавців; застосування варіативних форм в організації поліаспектної музично-виконавської діяльності студентського оркестрового колективу; діалогічна взаємодія між учасниками художньо-творчого процесу в оркестровому колективі; зорієнтованість всього оркестрового колективу на опанування широкого діапазону навчального і концертного репертуару.
У ході дослідно-експериментальної роботи розроблено та апробовано методику становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців, що використовувалась упродовж трьох етапів, кожен з яких характеризувався відповідними цілями, завданнями, особливостями змісту, формами і методами. Перший етап спрямований на актуалізацію і поглиблення фонду знань студентів у процесі опрацювання тематики спецкурсу, а також реалізацію програми, творчих завдань з метою прирощення потенційних творчих можливостей й формування нових ціннісних настанов. Другий етап формувального експерименту був пов'язаний з роботою в умовах застосування варіативних форм. Творчий пошук студентів спрямовувався на вибір оптимальних варіантів інтерпретації оркестрових творів у процесі групової взаємодії. Третій етап ґрунтувався на актуалізації потенційних творчих можливостей студентів у процесі концертно-виконавської практики.
Дані формувального експерименту дали змогу констатувати позитивні зрушення щодо рівнів сформованості творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців за усіма визначеними критеріями, що є свідченням ефективності розробленої й апробованої методики.
Поставлені завдання дослідження виконано. Водночас слід зазначити, що проблему становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців не вичерпано, вона тільки починає набувати осмислення в педагогічній науці і практиці. Особливо актуальними є такі аспекти розробленого нами концептуального підходу: а) збагачення досліджуваного процесу внаслідок включення до нього нових ідей, поглядів із теорії інтерпретації, етнокультурології, психотерапії; б) розроблення нових пріоритетних завдань і засобів їхньої педагогічної реалізації в плані цілісного духовного становлення творчого потенціалу майбутніх фахівців; в) включення теоретичних та практичних аспектів дослідження в різні сфери мистецької і музично-педагогічної освіти.

Список використаних джерел
1. Абдуллин Э.В. Содержание и организация методологической подготовки учителя музыки в системе высшего педагогического образования: Автореф.дис.д-ра пед.наук. М., 1991. 38с.
2. Абдуллин Э.Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего образования.М.: Прометей, 1990. 186с.
3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи / Курс лекцій: Модульне навчання.К., 1993. 217с.
4. Альбуханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни. М.: Мысль, 1977. 234с.
5. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль,1991. 299с.
6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания.Л.: Изд-во ЛГУ,1968. 389с.
7. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1988. 236с.
8. Анциферова Л.И. Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. 365с.
9. Апраксина О.А. Музыка и воспитание творческой личности // Музыкальное воспитание в школе. М.: Музгиз, 1975. Вып.10. С.2026.
10. Артемьева Т.Н., Ожиганова Г.В. Международная конференция, посвященная 100-летию со дня рождения Л.С.Выготского // Психол. журн. 1997. №4. Т. 18. С. 129-137.
11. Аристотель. Метафизика. Соч.: В 4-х т. Т.1. М.: Мысль, 1976.
12. Аристотель. О душе. Соч.: В 4-х т. Т.1. М.: Мысль, 1976.
13. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М.: Прогресс, 1974. 392с.
14. Артемьева Т.И. Проблема потенциального и актуального в развитии личности. М.: Наука, 1981.
15. Арчажникова Л.Г. Профессия учитель музыки: Кн. для учителя. М.:Просвещение, 1984. 111с.
16. Арчажникова Л.Г. Сущность профессионально-педагогического мастерства учителя музыки. Свердловск, 1991. 128с.
17. Арчажникова Л.Г. Теоретические основы профессионально-педагогической подготовки учителя музыки: Автореф.дисд-ра пед.наук/ АПН СССР, Ин-т общей педагогики.М., 1986. 37с.
18. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. М.: Музыка, 1971. 375 с.
19. Бабанский Ю.к. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982. 192с.
20. Баланчивадзе Л.В. Индивидуально-психологические различия в музыкально-исполнительской деятельности // Вопросы психологии. 1998.- № 2. С.151153.
21. Балл Г.О. Гуманізація загальної і професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири// Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія/За ред. І. Зязюна: К.: Віпол, 2000. -636 с.
22. Басин Е.Я. Психология художественного творчества. М.:Знание, 1985. 64с.
23. Батищев Г.С, Неисчерпанные возможности и границы применения категории деятельности // Деятельность: Теория. Методология. Проблемы.М: Политиздат, 1990. С.2134.
24. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исслед.разных лет. М.: Худож.лит-ра, 1975. 502с.
25. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 444с.
26. Белая Н.Л. Формирование творческой активности студентов музыкально-педагогических факультетов педвузов в процессе индивидуального обучения: Дис.кан.пед.наук: 13.00.01. К., 1985. 212с.
27. Бергсон А. Творческая эволюция // Собр.соч. - Т.1.С.236237.
28. Бердяев Н.А. О назначении человека.М.: Тера Книжный клуб Республика, 1998. 385с.
29. Бердяев Н.А. О русской философии. І ч. Свердловск: Изд. Уральского ун-та, 1991. 288с.
30. Бердяев Н.А. Самопознание (Опыт философской автобиографии). М.: Книга, 1991. 446с.
31. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества.М.: Правда, 1989. 607с.
32. Бердяев Н.А. Философия творчества, культры, искусства: В 2 т.М.: Искусство, 1994. Т.1. 544с.
33. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації// Рідна школа. 2000. №1. С.1013.
34. Библер В.С. Культура. Диалог культур (опыт определения) // Вопросы философии. 1989. № 6. C. 31-42.
35. Библер В.С. Мышление как творчество. Введение в логику мыслительного диалога. М.: Политиздат, 1975. 399с.
36. Богомолова Н.Н. Ситуационно-ролевая игра как метод социально-психологической подготовки // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии М.: МГУ, 1977. С. 183-204.
37. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как психологический аспект изучения творчества// Исследование проблем психологии творчества М.: Наука, 1983. С.182195.
38. Богоявленская Д.Б. Метод исследования уровней интеллектуальной активности // Вопросы психологии. 1971. № 1. С.144146.
39. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Уч. пособие для студентов высших учебных заведений. М.: Академия, 2002. 320с.
40. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96с.
41. Бодалев А.А. Личность и общение: Избр.труды. М., 1983. 272с.
42. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: 1968. 464с.
43. Болгарський А.Г. Деякі аспекти формування художньо-творчих вмінь у майбутнього вчителя музики// Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць К.: УДПУ, 1997. С.290293.
44. Болдина Е.А. Творческая природа музыкального испольнительства: Автореф. дис канд. искусствоведения. К., 1986. 18с.
45. Большой толковый психологический словарь: В 2-х т. - Т.2 / Пер. с англ. М.: АСТ, Вече, 2001. 560с.
46. Большой энциклопедический словарь 2-е изд. М. СПб.: Большая Российская Энциклопедия, 2001. 1434с.
47. Бочкарев Л.Л. Психологические аспекты формирования готовности музыкантов-исполнителей к публичному выступлению: Автореф.дис канд.психол.наук. М., 1975. 23с.
48. Бочкарев Л.Л. Психологические механизмы музыкального переживания: Дисдоктора псих.наук: 19.00.01.К., 1989. 651с.
49. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение.М.: Знание, 1983. 318 с.
50. Бытие человека в культуре (Опыт онтологического подхода) / Быстрицкий Е.К., Козловский В.П., Пролеев С.В., Малахов В.А. Институт философии. К.: Наукова думка, 1991. 176 с.
51. Буш Г. Диалогика и творчество. - Рига: Аботс, 1985.
52. Варданян В.А. Развитие творческого потенциала учащихся художественно-гуманитарной гимназии в процессе изобразительной деятельности: Автореф. дисканд.пед.наук. Нижний Новгород, 1997. 18 с.
53. Венгер Л.А. и др. Диагностика умеренного развития дошкольников. М.: Педагогика, 1978. 248 с.
54. Вербець В.В. Діагностика формування та реалізації духовно-творчого потенціалу студентської молоді: Метод. посібник для студентів гуманітарних університетів та працівників установ і організацій молодіжного спрямування. Рівне: РДГУ, 2004. 147с.
55. Вересов Н.Н. Культура и творчество как психолого-педагогогические идеи// Вопросы психологии. 1992 № 12. С.124-128.
56. Виговська О.І. Творча педагогічна діяльність в цілісному навчально-виховному процесі: Автореф. дис.канд.пед.наук: 13.00.01 / Укр.держ.пед.ун-т К., 1995. 23с.
57. Виговська О.І. Підготовка сучасного вчителя до творчої педагогічної діяльності: концепція, технологія. К., 1997.22с.: табл.
58. Вильнас В.К. Теория деятельности и проблемы мотивации// А.Н. Леонтьев и современная психология.М., 1989. 17с.
59. Вишняк А.И. Взаимосвязь трудового потенциала личности и системы ее потребностей: Дисканд.филос.наук: 09.00,09. К., 1982. 196с.
60. Власенко Ю.А. Психологический анализ инновационного потенциала личности // Вестник Харк. гос. ун-та № 439. Серия: Психология, политология. - Т.1. Харьков, 1999. С.179181.
61. Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству: из опыта работы. М.: Просвещение, 1982. 136с.
62. Волков И.П. Учим творчеству // Педагогический поиск. М.: Педагогика, 1989. С. 101142.
63. Волков И.П. Цвет в живописи. М., 1965.
64. Волков К.П. Психология о педагогических проблемах. М.: Просвещение, 1981. 127с.
65. Восприятие музыки: Сб. статей. М.: Музыка, 1980. 256с.
66. Выговская О.И. Творческая педагогическая деятельность в целостном учебно-воспитательном процессе: Дисканд.пед.наук: 13.00,01. К, 1995. 203с.
67. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991. 480с.
68. Выготский Л.С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции. М.: Лабиринт, 1997. 413с.
69. Гайжутис А.Л. Духовно-творческий потенциал художника: Автореф.дисд-ра филос.наук. М., 1984. 40с.
70. Гегель Г. Наука логики. Т. 1. М.: Мысль, 1970. 501с.
71. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т.1. М., 1974.
72. Гіптес З. До проблеми духовного виховання студента// Рідна школа. 2000. № 11. С. 1517.
73. Гладышев Г.М. Толерантность как духовное качество личности в профессиональной подготовке художника // Материалы научно-практической конференции «80 лет высшему образованию Оренбуржья». 1415 октября 1999г. Ч. 1: Психолого-педагогические секции. Оренбург: Изд-во ОГПУ, 1999. С. 7273.
74. Глухова С.Г. Развитие творческого потенциала младшего школьника в учебной деятельности: Дис.канд.пед.наук. М.,1997. 247с.
75. Глуховская Е.А. Развитие творческого потенциала старшего школьника в учебной деятельности: Дисканд.пед.наук. Оренбург, 1997. 250с.
76. Головин С.Ю. Словарь практического психолога. Минск, 1998, 253с.
77. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 374с.
78. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. М.: Политиздат, 1989. 319с.
79. Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. М.: Просвещение, 1969. 77с.
80. Громов Е.С. Природа художественного творчества М.: Просвещение, 1986. 237с.
81. Гузій Н.В. Вчитель як професіонал: категоріальний аналіз проблеми// Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. Вип..3.К., 1999.С.2229.
82. Гуманістична психологія: Антологія: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закладів: У 3-х т. К.: Пульсари, 2001. Т.1.: Гуманістичні підходи в західній психології ХХст. 252с.
83. Давидов М.А. Теорія формування виконавської майстерності в працях українських дослідників // Науковий вісник НМАУ ім.П.Чайковського: Музичне виконавство: Зб.наук.праць. Вип 3. К., 1999. С.7-22.
84. Давыдов В.В. Виды общения в обучении. М.: Педагогика, 1972. 423с.
85. Давыдов В.В. О понятии личности в современной психологии// Вопросы психологии. 1988. № 4. С.2232.
86. Дем’янчук О.Н. Педагогічні основи формування художньо-естетичних інтересів школярів: Навч.-метод.посібник. К.: ІЗМН, 1997. 64с.
87. Державна національна программа «Освіта» Україна ХХІ ст. К.: Райдуга,1994. 61с.
88. Джейм У. Психология. М.: Педагогика, 1991. 369с.
89. Диалектика и теория творчества.М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987. 200с.
90. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. М.: Политиздат, 1973. 272 с.
91. Додонова С.Г. Воспитание естетической культуры учащихся в творческой деятельности оркестра народных иснтрументов: Дисканд.пед.наук: 13.00,01. М., 2005. 196 с.
92. Дружинин В.М. Психология общих способностей. СПб.: Питер Ком, 1999. 368 с.
93. Друскин М.С. Иоганн Себастьян Бах. М.: Музыка, 1982. 383 с.
94. Дубасенюк О.А. Теоретичні засади соціально-педагогічної підготовки майбутніх учителів// Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Зб. науково-методичних праць. К.: ІЗМН. Житомир: Держ.пед. інститут. 1996. С. 36.
95. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. М.: Педагогика, 1987. 160 с.
96. Згурська Н.М. До проблеми формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики.Вип.3. К., 1999. С.211 16.
97. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. М.:, 1986. 91с.
98. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна. К.: Віпол, 2000. С. 11-57.
99. Зязюн І.А. Неперервна освіта: Концептуальні засади і сучасні технології // Творча особистість у системі неперервної освіти / Матеріали Міжнар.наук.коференції 1617 травня 2000р. Харків, 2000.С.816.
100. Эльконин Д.Б. Психологическое развитие в детских возрастах: Избр. психол. труды / Д.Б.Эльконин. М.: Воронеж, 1995. 414 с.
101. Ержемский Г.Л. Психология дирижирования: некоторые вопросы исполнительства и творческого взаимодействия дирижера с музыкальным коллективом. М., 1988.
102. Иванов В.П. Человеческая деятельность познание искусство. К.: Советский художник, 1977. 157с.
103. Ильин Е.Н. Искусство общения. М.: Педагогика, 1982. 130с.
104. Искусство в системе культуры / Сост. и отв.ред. В.И. Мазепа. К.: Наук.думка, 1979. 209с.
105. Ільченко О.О. Музична наука і музична освіта // Вісник КНУКіМ: Зб.наук.праць. Вип 4. - К., 2001. С.75-83.
106. Ільченко О.О. Народне оркестрове виконавство: аматорство і проблеми художності. К., 1994. 116с.
107. Каган М.С. Философия культуры. Спб, 1997. 385с.
108. Каган М.С. Человеческая деятельность. Опыт системного анализа. М.: Политиздат, 1974. 328с.
109. Канн-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество.М.: Педагогика, 1990. 144с.
110. Кант И. Критика чистого разума.Симферополь: Реноме, 2003.464с.
111. Кант И. Трактаты и письма. М., 1980.
112. Каргин А.С. Народное художественное творчество: Структура, форма, свойства. - М.: Музика, 1990. - 141 с.
113. Кирьякова А.В. Теория ориентации личности в мире ценностей: Монография. Оренбург, 1996. 120с.
114. Кирьякова А.В. Теория ценностей и ее педагогическое значение в современных условиях развития школы// Ориентация и деятельность школьников. М., 1991. С.429.
115. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика: Пособие для студентов пед.институтов по спец. 03.08.00 «Педагогика и методика начального обучения» / Измаильский пед. ин-т. Измаил, 1992. 95с.
116. Кичук Н.В. Формування творчої особистості вчителя. К.: Либідь, 1996. 96 с.
117. Кичук Н.В. Формування творчої особистості вчителя в процесі вузівської професійної підготовки: Автореф. дисд-ра пед.наук: 13.00.01 / НДІ педагогіки України. К., 1993. 31с.
118. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1996. 295с.
119. Ковалев А.И. Формирование творческой активности учителей музыки в процессе изучения дисциплин музыкально-исполнительского цикла: Автореф. дисканд.пед.наук: 13,00,08 / Белорус. гос. пед.ун-т. Минск, 2001. 20с.
120. Коваль Л.Г. Взаимодействие учителя и учащихся в процессе формирования эстетического отношения средствами музыкального искусства: Дисд-ра пед.наук: 13.00.01. К., 1991. 430с.
121. Коваль О.В. Формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики: Автореф. дис...канд.пед.наук: 13.00.02/ НПУ ім. М.П.Драгоманова.К., 2002. 19с.
122. Коган И.М. Творческий поиск: энерго-мотивационный аспект// Вопросы психологии. 1992. № 1. С. 138146.
123. Коган И.М. Цель и смысл жизни человека. М.: Мысль, 1984. 254с.
124. Козленко В.Н. Проблема креативности личности // Психология творчества / Под ред. Я.А.Пономарева. М.: Наука, 1990.
125. Колесникова Е.В. Эстетическое самовоспитание в развитии творческого потенциала будущего инженера: Автореф.дисканд.филос.наук: 09.00.04./ Киевский ун-т. К., 1989. 19с.
126. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. М.,1995. 277с.
127. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М., 1984. 255с.
128. Конопкин О.А. Психологическая саморегуляция произвольной активности человека (Структурно-функциональные аспект) // Вопросы психологии. 1995. №1. С.512.
129. Коровяковская Е.П., Юдина О.Н. К психологической характеристике учебно-ролевых игр // Вопросы психологии. 1980. - №1. С. 112-115,
130. Костюк А.Г. Восприятие мелодии: мелодические параметры процесса восприятия музыки. К.: Наукова думка, 1988. 190 с.
131. Костюк А.Г. Культура музыкального восприятия// Художественное восприятие. Л., 1971. Вып.1. С. 334347.
132. Кравчук П.Ф. Формирование развитой творческой личности студента (Филос.-социол. и метод. анализ). К.: Вища школа, 1984. 155 с.
133. Кравчук П.Ф. Формирование творческого потенциала личности в системе образования: Автореф. дис... д-ра пед.наук: 22.00.06 / Моск. пед. ун-т.М., 1992. 32с.
134. Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты индентификации // Вопросы философии. 1992. № 12. С.2128.
135. Кузнецов И.В. Избранные труды по методологии педагогики. М.: Наука, 1975. 296с.
136. Левченко Т.Л. Современные дидактические концепции в образовании: Монография. К.: КГЛИ, 1995. 163 с.
137. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разуме. Москва Ленинград: Соцэкгиз, 1936. 484с.
138. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304с.
139. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 116с.
140. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. М.: Знание, 1980. 96с.
141. Лисовская В.А. Формирование творческого потенциала личности воспитателя в педвузе: Дис.канд.пед.наук: 13.00.01. К., 1984. 170с.
142. Лихвар В.Д. Розвиток художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності: Автореф. дисканд.пед.наук: 13.00.07./ Херсонський держ.ун-т. Херсон, 2003. 22с.
143. Лобова О.В. Формування творчої активності молодших школярів у процесі музично-естетичного виховання: Автореф. дисканд.пед.н