Перун, Марія Богданівна. Типологія материнської ідентичності жінок на ранньому етапі материнства

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Перун Марія Богданівна

УДК 159.923.2 055.26

ТИПОЛОГІЯ МАТЕРИНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЖІНОК
НА РАННЬОМУ ЕТАПІ МАТЕРИНСТВА
Спеціальність
19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Партико Тетяна Борисівна,
кандидат психологічних наук, доцент

Львів 2015

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади вивчення проблеми материнської ідентичності жінок 12
1.1. Материнська ідентичність у структурі ідентичностей жінки 12
1.2. Формування материнської ідентичності 31
1.3. Визначення чинників становлення материнської
ідентичності 39
1.4. Теоретична модель материнської ідентичності жінок на ранньому етапі материнства 48
Висновки до розділу 1 50
РОЗДІЛ 2. Методичне підґрунтя емпіричного дослідження типології материнської ідентичності жінок на ранньому етапі материнства 53
2.1. Програма дослідження материнської ідентичності жінки у перші місяці після народження дитини 53
2.2. Емпіричні показники та методичний інструментарій
дослідження 60
2.3. Загальна характеристика групи досліджуваних 71
Висновки до розділу 2 77
РОЗДІЛ 3. Емпіричне дослідження материнської ідентичності жінок у перші місяці життя дитини 79
3.1. Особливості взаємозв’язків між компонентами структури материнської ідентичності жінок у перші місяці життя дитини 79
3.2. Місце материнської ідентичності у структурі глобальної ідентичності у перші місяці життя дитини 86
3.3. Особливості материнської ідентичності жінок з різними типами глобальної ідентичності 94
3.4. Емоційної чинники несформованого, формального та усвідомленого типів материнської ідентичності 114
3.5. Подружньо-сімейні чинники материнської ідентичності 132
3.6. Біологічні чинники різних типів материнської ідентичності 145
3.7. Освітньо-професійні чинники схильності до різних типів материнської ідентичності у перші місяці життя дитини 153
3.8. Узагальнена емпірична модель материнської ідентичності на ранньому етапі материнства 157
Висновки до розділу 3 162
ВИСНОВКИ.......................................................................................................164
Список використаних джерел..........................................................................167
ДОДАТКИ.........................................................................................................201

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та емпіричне підтвердження типології материнської ідентичності жінок на ранньому етапі материнства. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки:
1. Материнська ідентичність жінок на ранньому етапі материнства розглядається як системне, динамічне та структурне явище. Системність виявляється у приналежності материнської ідентичності до структури глобальної ідентичності жінки-матері. Динамічність у етапності її формування та нестійкості її статусу у залежності від зовнішніх та внутрішніх умов. Структурність у сукупності взаємозалежних компонентів: когнітивного, ціннісно-смислового, емоційного та поведінкового. Когнітивний, ціннісно-смисловий, емоційний визначено первинними структурними компонентами, а поведінковий вторинним.
2. Обґрунтовано продуктивність застосування для вивчення материнської ідентичності показників, які розкривають її когнітивний (усвідомлені та неусвідомлені знання жінки про себе як про матір, про дитину, про догляд за нею, про функції матері), ціннісний (цінність материнства та цінність дитини) та емоційний (переживання, пов’язані з материнством) компоненти; для з’ясування чинників материнської ідентичності емоційні (емоційний стан, емоційна саморегуляція, емоційна компетентність), подружньо-сімейні (задоволення подружнім життям, особливості взаємин з власною матір’ю у дитинстві, бажаність вагітності для близьких, сімейно-демографічні особливості), освітньо-професійні (освіта, зайнятість, шкідливі умови праці) та біологічні (біологічні особливості жінки, біологічні особливості дитини, особливості перебігу вагітності, особливості перебігу пологів) характеристики матерів.
3. Виявлено три типи материнської ідентичності у перші місяці після народження дитини: несформований, формальний та усвідомлений. Несформований тип найчастіше зумовлюється невизначеним Я, формальний тип вираженим жіночим Я, усвідомлений тип вираженим особистісним Я.
У структурі кожного з типів материнської ідентичності наявні когнітивний, емоційний та ціннісний компоненти, специфічно поєднані між собою. Змістовне наповнення кожного компоненту зумовлює відмінності у їхній психологічній характеристиці. Однією з особливостей материнської ідентичності у перші три місяці життя дитини, є її амбівалентність, яка виявляється у одночасній присутності конструктивних та деструктивних складових.
Несформований тип материнської ідентичності є найменш структурованим. Жінкам цього типу притаманне емоційне неприйняття материнства на фоні сприятливого перебігу вагітності. Структура формального типу материнської ідентичності містить найбільше проміжних компонентів. Ці матері найбільше схильні до полярності у трактуванні перебігу вагітності. Жінки усвідомленого типу материнської ідентичності є орієнтованими на збалансовані взаємини з дитиною. Цьому передує емоційно врівноважена вагітність.
4. Встановлено загальні для усіх та специфічні для кожного типу чинники материнської ідентичності на ранньому етапі материнства. Загальним позитивним чинником є бажаність вагітності для чоловіка (батька дитини). Загальними негативними чинниками виступають емоційні (особистісна тривожність та депресивність матері); подружньо-сімейні (негативне ставлення жінки до сімейної ролі); біологічні (досвід попередніх невиношених вагітностей, наявність ускладнень під час вагітності та/або під час пологів, передчасні пологи); освітньо-професійні (шкідливі умови праці жінки).
Несформований тип материнської ідентичності на ранньому етапі материнства детермінують емоційні (емоційна обізнаність та страхи, пов’язані з дитиною) та подружньо-сімейні (тривалість шлюбу, проживання подружжя з родичами, невизначені взаємини зі своєю матір’ю) чинники. Позитивними чинникими становлення цього типу ідентичності є емоційні (емоційна компетентність, страхи за власне життя та здоров’я), подружньо-сімейні (кількість дітей), біологічні (вік дитини) та освітньо-професійні (вищий рівень освіти). Неоднозначно впливатиме на материнську ідентичність жінок цього типу професійна зайнятість.
Формальний тип материнської ідентичності жінки у перші місяці після народження дитини посилюватимуть емоційні чинники (ситуативна тривожність, соціальні страхи), подружньо-сімейні (кількість дітей, проживання з родичами, місце проживання), біологічні (досвід переривання вагітності, багатоплідна вагітність). Послаблюватимуть формальний тип, відповідно, емоційна обізнаність; задоволення шлюбом, неоднозначні взаємини зі своєю матір’ю; вік дитини; освіта. Неоднозначний вплив на цей тип материнської ідентичності матимуть емоційніий чинник (емоційна компетентність, страхи за життя та здоров’я близьких) та подружньо-сімейний (опіка матері).
Позитивними специфічними чинниками усвідомленого типу материнської ідентичності виступають емоційні (емоційна зрілість і страхи, пов’язані з материнством), подружньо-сімейні (сімейний стан, задоволення шлюбом, вимоги та відкинення у взаєминах з матір’ю), освітньо-професійний (професійна зайнятість). Негативними для цього типу є соціальні страхи; любов, опіка та ліберальність матері; вік жінки, невиношені вагітності; освіта, шкідливі умови праці. Неоднозначними чинниками цього типу є подружньо-сімейні (кількість дітей, тривалість шлюбу) та біологічні (багатоплідна вагітність, вік дитини).
Перспективи подальших досліджень вбачаються у емпіричному вивченні типології материнської ідентичності на наступних етапах материнства, розробці психопрофілактичних програм усвідомленого материнства для матерів після перечасних пологів.