ПЕРВИННИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ В БАНКАХ УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................. 4

ВСТУП ................................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ
ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ТА ПЕРВИННИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ЗАСІБ ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ ............................................ 16

1.1. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: поняття, кримінологічна сутність, стан запобігання та протидії в Україні………………………………….................................................... 16
1.2. Первинний фінансовий моніторинг в Україні,
його поняття та кримінологічна функція ................................................ 48
1.3. Практика використання фінансового моніторингу
у запобіганні відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом,
у США та інших зарубіжних країнах ...................................................... 69
Висновки по розділу 1 ……………………………………………...…... 84

РОЗДІЛ 2

РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ
ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
В БАНКАХ УКРАЇНИ ...................................................................................... 87

2.1. Правове регулювання реалізації банками України
кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу .......... 87
2.2. Організація та практика реалізації кримінологічної
функції первинного фінансового моніторингу в банках
України .................................................................................................... 106
2.3. Стан та результати взаємодії банків як суб’єктів
первинного фінансового моніторингу з правоохоронними органами
у запобіганні легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом .............................................................. 131
Висновки по розділу 2 ……………………………………………….... 148

РОЗДІЛ 3

ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ
ФУНКЦІЇ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
В БАНКАХ УКРАЇНИ .................................................................................... 150

3.1 Удосконалення актів законодавства України,
що регулюють первинний фінансовий моніторинг у банках,
в інтересах більш повної реалізації його кримінологічної
функції ……………………………………………………………….…. 150
3.2 Організація та порядок здійснення банками
первинного фінансового моніторингу
у взаємодії з правоохоронними органами ............................................. 166
Висновки по розділу 3 ……………………………………………….... 183

ВИСНОВКИ .......................................................................................................185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................193

ДОДАТКИ ........................................................................................................ 217

ВСТУП

Актуальність теми. У процесі вчинення злочинів, що приносять великі доходи, давно проявляється прагнення надати останнім легальний характер з метою подальшої їх капіталізації, використання і отримання прибутків в легальних економічних та фінансових відносинах.
Для реалізації цієї мети злочинцями та їх угрупуваннями створені, вишукуються, а також використовуються різноманітні форми, засоби, фінансові інструменти та канали, забезпечення відмивання злочинних доходів, у тому числі у банківський системі.
Натомість держава, її органи влади, фінансова і банківська системи прагнуть протидіяти цим процесам, перекрити джерела накопичення доходів, одержаних злочинним шляхом, насамперед у сфері господарських відносин, запобігати відмиванню «брудних» грошей.
З набуттям Україною державного суверенітету розширилася можливість для міжнародних зв’язків, у тому числі економічних, фінансових, банківських. Одночасно розширилися транснаціональні злочинні зв’язки, у тому числі у сфері відмивання злочинних прибутків.
В Україні виникла реальна загроза відмивання коштів злочинців, що діють в межах країни, а також використання її території для подібних дій зарубіжних злочинних об’єднань. Останні використовують «відмиті» кошти також з метою підтримки тероризму.
В Україні встановлена кримінальна відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), та за умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209-1 КК).
Верховною Радою України прийнятий Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (від 28.11.2002 р. з наступними змінами), яким передбачені правові засади та організація системи запобіжної та протидіючої діяльності, в тому числі фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій з охопленням банків цією системою. Проте акти законодавства виявилися недосконалими, організаційна структура та її реалізація – неефективними, зокрема система недостатньо зорієнтована на запобігання злочинним спробам легалізувати доходи кримінального походження, не налагоджено потрібного зв’язку та взаємодії фінансово-кредитних установ з правоохоронними органами. Система фінансового моніторингу, передусім у напрямку виконання нею кримінологічної функції щодо запобігання та протидії легалізації «брудних» грошей, здебільшого функціонує формально, несвоєчасно та неповно реагує на інформацію про сумнівні фінансові операції з ознаками відмивання, тому не відіграє своєї ролі інформаційно-кримінологічного засобу виявлення злочинних форм легалізації кримінальних прибутків та злочинних угруповань, які використовують ці форми. Реальні результати системи фінансового моніторингу, передусім в банках, де проходять основні фінансові потоки, майже відсутні.
Державний комітет фінансового моніторингу України оприлюднив інформацію, яка свідчить що в Україні за останні півтора роки «відмито» 113 млрд. грн., одержаних злочинним шляхом. За даними заступника голови Державного комітету фінансового моніторингу, тільки у 2006 році в Україні було легалізовано і вивезено за кордон близько 48 млрд. грн.
Міжнародні експерти останнім часом висловлюють пропозиції щодо повернення України до «чорного списку» FATF.
Наведене становище створило проблему, яка має також наукову складову і повинна розв’язуватися на різних рівнях: законодавчому, організаційному, правоохоронному, науковими засобами, в тому числі у формі дисертаційних досліджень.
Теоретичні основи кримінальної відповідальності за легалізацію злочинних доходів розглядалися в роботах П.П. Андрушка, А.С. Беніцького, В.І. Борисова, О.О. Дудорова, В.М. Киричка, В.О. Навроцького, М.І. Панова, О.І. Перепелиці, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, Є.В. Фесенка та інші.
Кримінологічні засади запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, були предметом розгляду досліджень, А.П. Закалюка, В.В. Лунєєва, В.М. Поповича, І.К. Туркевич, в тому числі у банківській сфері – М.В. Бондаревої, А.С. Клименка, Г.О. Усатого, О.О. Чаричанського.
О.М. Бандурка, З.С. Варналій, І.М. Даньшин, Е.О. Дідоренко, О.Г. Кальман, Т.Т. Ковальчук, Г.А Матусовський, О.А Турчинов, М.С. Хруппа та інші в своїх роботах торкалися характеристики джерел незаконного походження коштів, способів їх відмивання та напрямів протидії цьому явищу.
Проте в роботах названих авторів не визначено теоретичне обґрунтування, законодавчі, організаційні, методичні засоби забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії використанню банківської системи з метою відмивання доходів злочинного походження. Недостатньо розкриті недоліки та упущення чинної системи фінансового моніторингу, в тому числі відсутність належної взаємодії суб’єктів моніторингу з правоохоронними органами, насамперед щодо своєчасного інформування останніх про сумнівні фінансові операції. Дослідження кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу, в тому числі у банках, досі в Україні не проводилися.
Наведені аргументи обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження та обґрунтовують його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ, відповідає основним завданням Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1767 та заходам на виконання цієї Програми (п.5 ч. 4).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системний аналіз кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу, її здійснення у банківської системи України, та на цій основі розроблення наукових обґрунтувань, пропозицій та рекомендацій щодо забезпечення її більш повної реалізації з метою запобігання та протидії фактам відмивання «брудних» грошей.
Для досягнення цієї мети вирішувалися конкретні завдання:
1) дослідити кримінологічний зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, чинники, що сприяють його здійсненню, передусім у банківській системі;
2) дослідити рівень та динаміку злочинів, передбачених ст. 209 Кримінального кодексу України, стан запобігання та протидії їх вчиненню за період з 2003 по 2006 роки;
3) проаналізувати сутність та систему первинного фінансового моніторингу в Україні, визначити та обґрунтувати його кримінологічну функцію, місце в системі запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
4) дослідити практику та узагальнити досвід використання фінансового контролю в зарубіжних країнах для запобігання та протидії відмиванню «брудних» грошей;
5) здійснити кримінологічний аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, визначити відповідність цих актів кримінологічній функції останнього;
6) провести кримінологічний аналіз системи організації та практики здійснення первинного фінансового моніторингу у банках України, визначити їх відповідність потребам реалізації кримінологічної функції останнього;
7) здійснити кримінологічний аналіз взаємодії банків, як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами, її відповідність завданням запобігання та протидії відмиванню злочинних коштів;
8) дослідити законодавче регулювання та практику його застосування щодо забезпечення банківської таємниці, можливості її більш повного розкриття в процесі фінансового моніторингу в інтересах більш повної реалізації його кримінологічної функції;
9) обґрунтувати та опрацювати пропозиції щодо удосконалення актів законодавства України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, з метою забезпечення більш повної реалізації його кримінологічної функції;
10) обґрунтувати та опрацювати пропозиції щодо удосконалення організації та практики здійснення фінансового моніторингу в банках, у тому числі взаємодії з правоохоронними органами з метою підвищення його ролі як засобу запобігання та протидії відмиванню «брудних» грошей.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі проведення первинного фінансового моніторингу у банківській системі України, його використання з метою запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Предметом дослідження є кримінологічна функція первинного фінансового моніторингу в банках України, умови та засоби забезпечення її більш повної реалізації з метою поліпшення системи запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Методи дослідження обрані з урахуванням об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань.
За допомогою логіко-правового методу проаналізовано поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у тому числі його використання з кримінологічною метою.
Застосуванням порівняльно-правового методу встановлено схожість та відмінність міжнародних та вітчизняних норм, що регулюють запобігання та протидію легалізації доходів злочинного походження.
Завдяки історичному методу проаналізовано розвиток антилегалізаційного законодавства в інших країнах та в Україні.
Методом аналізу статистичних зв’язків досліджені потоки інформації в процесі організації та здійснення первинного фінансового моніторингу в банках; залежність між кількістю, змістом та своєчасністю повідомлень про сумнівні фінансові операції та показниками виявлення правоохоронними органами фактів легалізації злочинних доходів, у тому числі організованих злочинних угрупувань; визначені показники недоліків взаємодії суб’єктів моніторингу та правоохоронних органів.
Системно-структурний метод використаний для створення моделі організаційно-правового механізму фінансово-контрольної діяльності банків. Системний підхід застосований для аналізу кримінологічної функції фінансового моніторингу, прогнозування та моделювання системи її більш повної реалізації.
Авторка прагнула ширше застосовувати методи надання своїм науковим висновкам прикладної спрямованості, їх реалізації у нормопроектних пропозиціях, проектах управлінських рішень, публікаціях навчально-методичного характеру.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим у вітчизняній кримінологічній науці комплексним монографічним дослідженням, яке присвячене всебічному вивченню кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу. Результати проведеного дослідження, висновки і пропозиції є новими і важливими для наукового осмислення та практики протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме:
Уперше:
- визначено кримінологічні складові поняття фінансового моніторингу фінансових операцій, що проводиться з метою виявлення та запобігання фактів відмивання злочинних коштів;
- обґрунтовано кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу, її сутність, складові, засоби здійснення та умови більш повної реалізації;
- аргументовано невідповідність сучасного законодавчого та іншого правового регулювання первинного фінансового моніторингу в банківській системі України потребам реалізації його кримінологічної функції;
- доведена недостатня спрямованість системи організації та практики первинного фінансового моніторингу в банківській системі України на реалізацію його кримінологічної функції з метою більш повного запобігання фактам відмивання доходів злочинного походження;
- обґрунтовано висновок, що серед недоліків правового та організаційно-управлінського забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу одним із найсуттєвіших є відсутність своєчасної та ділової взаємодії між банками та правоохоронними органами.
Доведено, що обмежена взаємодія банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами у використанні інформації, яка складає банківську таємницю, є наслідком, передусім, відсутності чіткого правового регулювання, а саме:
а) неоднозначності трактування прав та обов’язків правоохоронних органів та банків щодо більш оптимального механізму часткового доступу банківської таємниці;
б) невизначеності механізму своєчасного конфіденційного повідомлення банками правоохоронних органів про сумнівні фінансові операції одразу після виявлення ознак їх сумнівності та отримання відомостей про результати перевірки зазначених повідомлень;
в) обмеженості подання інформації про сумнівні фінансові операції багатьма обставинами і умовами, що є надмірними та фактично зводять нанівець інформаційні можливості моніторингу та виконання ним кримінологічної функції;
г) відсутності у законодавстві України на відміну від інших країн та всупереч рекомендаціям міжнародних організацій тимчасового зупинення сумнівної фінансової операції на час її перевірки, у тому числі правоохоронним органом.
Поглиблено й удосконалено:
- кримінологічний зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- поняття механізму здійснення первинного фінансово моніторингу в банках України з метою підвищення ефективності запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового, зокрема, законодавчого, організаційно-управлінського, інформаційного, методичного та іншого забезпечення підвищення рівня реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу в банківській системі з метою більш ефективного запобігання та протидії фактам легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
Практичне значення одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що вперше досліджені проблеми первинного фінансового моніторингу в банківській системі України з огляду на його кримінологічну функцію, ефективність її реалізації з метою удосконалення заходів запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передусім від організованої злочинної діяльності. Результати дисертаційного дослідження становлять основу для розроблення у подальшому вчення про кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій загалом, у тому числі у банківській системі, з метою запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Основні положення, висновки та рекомендації дисертації використані:
1. У законотворчій діяльності матеріали використані при підготовці змін до існуючих нормативних актів та розробленні нових законопроектів щодо протидії легалізації (відмиванню) «брудних» грошей:
- Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 22.12.2006 р. № 06-18/12-3045;
- Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики від 16.01.2007 р. № 06-1/17-114.
2. У навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів „Кримінологія”, „Фінансове право”, „Банківське право”, при підготовці навчальної та методичної літератури з відповідної тематики, а також у науково-дослідній роботі студентів:
- Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження у навчальний процес, виданий кафедрою правознавства Науково-навчального інституту права і історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 30.05.07 р.
3. У практичній діяльності в процесі проведення первинного фінансового моніторингу, зокрема з метою удосконалення організаційних заходів виявлення сумнівних фінансових операцій та оперативного подання узагальненої інформації спеціальним уповноваженим державним органам про підозрілу фінансову діяльність клієнтів банку:
- Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження Акціонерного банку «Український комунальний банк» від 31.01.2007 р.;
- Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження банку «Фінанси та кредит» від 08.02.2007 р.;
- Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження Луганської філії «Приватбанку» від 13.02.2007 р.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у науково-дослідній роботі для подальшого розроблення проблем виявлення, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, загалом і в банківській системі зокрема.
Апробація результатів дисертації. Головні теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи були викладені у доповідях та виступах автора на міжнародних та республіканських конференціях:
- «Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції» (Київ, 29 травня 2003 р.),
- «Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль» (Київ, 20 червня 2003 р.),
- «Наука – 2004» (Луганськ, 19-21 квітня 2004 р.),
- «Актуальні проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (Херсон, 30 листопада 2004 р.).
Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр:
- кримінології та кримінально-виконавчого права Київського Національного університету внутрішніх справ України (м. Київ);
- господарського права Навчально-наукового інституту права і історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено автором у 16 публікаціях: одній одноосібній монографії «Первинний фінансовий моніторинг в банківській системі: кримінологічний аспект» (Луганськ, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2006), 10 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та у п’яти тезах доповідей на українських і міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 225 сторінок (обсяг основного тексту – 192 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку використаних джерел на 24 сторінках (містить 209 найменувань) та 8 додатків на 9 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного у дисертаційній формі дослідження первинного фінансового моніторингу у банках України, з огляду на його кримінологічну функцію та її реалізацію в процесі його здійснення, зроблені наступні висновки та сформульовані рекомендації, спрямовані на підвищення кримінологічної значущості щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
А саме:
1. Визначена кримінологічна сутність суспільно небезпечного діяння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, яка є суттєвою умовою забезпечення злочинної діяльності та введення в легальний обіг її доходів. У цьому відношенні легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, займає чільне місце серед чинників, що детермінують злочинність, насамперед в сфері економіки та у сфері господарської діяльності.
2. Встановлено, що стан запобігання та протидії в Україні легалізації (відмиванню) доходів, не відповідає суспільним потребам, реальному поширенню цих діянь та всезростаючим обсягам злочинних коштів, які відмиваються, вкладаються в легальну економіку та переводяться за кордон. Скорочення у 2005-2006 роках кількості виявлених фактів відмивання та притягнутих до кримінальної відповідальності осіб, винних у їх вчиненні, свідчить про те, що сучасна система запобігання та протидії цим злочинам в Україні не спрацьовує, у тому числі значною мірою через те, що створена система фінансового моніторингу у банках працює «в холосту», не виконує свої функції, передусім кримінологічні.
Визначені безпосередні умови, які сприяють у банківських установах проведенню операції з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, серед яких найбільш негативне кримінологічне значення мають:
- вкрай недостатня та несвоєчасна взаємодія у зазначеному напрямку банківських служб з правоохоронними органами;
- неповнота, несвоєчасність контролю за сумнівними фінансовими операціями, його не спрямування на запобігання та протидію операціям з відмивання;
- непрозорість банківської системи для заходів протидії легалізації грошей злочинного походження.
3. Адаптовано до умов здійснення первинного фінансового моніторингу загальне положення науки управління про те, що сутність діяльності проявляється і знаходить своє відображення в її функціях.
На цій підставі визначені та охарактеризовані функції первинного фінансового моніторингу, а саме:
- організаційно-управлінська (або упорядковуюча), що полягає у визначенні на підставі законодавства системи та порядку фінансового моніторингу, його структури, виконавців, їх завдань, функціональних обов’язків, форм і засобів фінансового спостереження;
- контролююча, що реалізується через ідентифікацію і вивчення особи клієнта, який здійснює фінансову операцію, перевірку його видів діяльності, співставлення з останніми предметів фінансової операції, стосовно якої здійснюється фінансовий моніторинг;
- аналітична, яка включає: аналіз змісту фінансової операції, її звичайності або незвичайності; заплутаності умов здійснення; економічної невиправданості фінансових операцій або суперечливості звичайній практиці клієнта; оцінку ризику здійснення клієнтом банку легалізації (відмивання) грошей, одержаних злочинним шляхом;
- інформаційна, яка полягає у виявленні та наданні Уповноваженому органу Держфінмоніторингу або правоохоронному органу інформації про ознаки, наявної або ймовірної сумнівності фінансової операції, а також для її перевірки засобами названих органів.
Мета здійснення цієї функції – створити систему своєчасного повідомлення і інформування Уповноваженого органу та правоохоронних органів про підозрілі на відмивання фінансові операції для підтвердження обґрунтованості або спростування підозри зв’язку фінансових операцій з легалізацією «брудних» доходів;
- запобіжна, яку пропонується поділяти на дві частини: 1) безпосереднє запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, через здійснення моніторингових дій стосовно окремої фінансової операції; 2) посереднє запобігання злочинності – через запобігання відмиванню «брудних» коштів, отриманих нею в процесі злочинної діяльності.
Доведено, що кожна функція первинного фінансового моніторингу, у тому числі в банках, має кримінологічну складову. Остання визначається кримінологічною значущістю функції або її частини. Об’єднані (згенеровані) кримінологічні складові функції первинного фінансового моніторингу утворюють його кримінологічну функцію.
4. У названий спосіб визначена кримінологічна функція первинного фінансового моніторингу, яка узагальнено полягає у тому, що завдяки йому та через його здійснення виявляються причини і умови отримання коштів, обставини, що сприяють їх відмиванню, реалізуються заходи в основному раннього забезпечення запобігання їх легалізації, а також безпосереднього припинення сумнівних фінансових операцій, проведення стосовно них фінансової розвідки (останні два засоби законодавством України ще не передбачені, що є його суттєвою прогалиною).
Встановлено, що первинний фінансовий моніторинг як засіб запобігання легалізації злочинних доходів та злочинності, загалом займає певне місце в системі запобіжної антикримінальної діяльності.
Зокрема при диференціації останньої за масштабом (поширеностю здійснення) первинний фінансовий моніторинг як кримінологічний засіб може здійснюватися:
- у масштабі всієї країни, так як це має місце зараз в Україні, охоплюючи фінансові операції у межах всієї країни;
- у регіональному або галузевому масштабі, наприклад у галузі банківської системи;
- у індивідуальному масштабі, коли здійснюється стосовно конкретної особи (клієнта банку), що вчинює фінансову операцію, яка ймовірно може бути спрямована на відмивання грошей.
При диференціації запобіжних заходів за рівнем їх застосування, що відповідає рівню функціонування злочинності, її детермінантів, первинний фінансовий моніторинг може здійснюватися на загальносуспільному, груповому, індивідуальному рівнях. По більшості він здійснюється на груповому рівні стосовно груп детермінантів, які обумовлюють факти відмивання, а також на індивідуальному рівні – щодо умов, обставин, що сприяють конкретному факту відмивання, відповідній фінансовій операції.
За характером (змістом) запобіжних заходів засоби первинного фінансового моніторингу відносяться до суто кримінологічних, зокрема до заходів ранньої профілактики фактів відмивання.
За цільовим призначенням первинний фінансовий моніторинг банківської системи в Україні відноситься до цільових або спеціальних (спеціально-кримінологічних) заходів, які мають спеціальну мету запобігання злочинності.
5. На підставі дослідження практики та узагальнення досвіду фінансового контролю в зарубіжних країнах, зроблено висновок, що в Україні неповною мірою використовується цей досвід, рекомендації міжнародних організацій. Зокрема, в Україні обмежено коло фінансових операцій, що підлягають моніторингу, не застосовуються деякі дійові засоби їх перевірки. Взаємодія з правоохоронними органами перенесена на рівень Уповноважених органів, не передбачено призупинення сумнівних операцій, система фінансового моніторингу в Україні загалом менш дійова щодо запобігання відмиванню, не створена фінансова розвідка тощо. Все це знижує результативність української системи моніторингу порівняно з багатьма країнами.
6. За результатами кримінологічного аналізу законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, зроблено висновок про невідповідність сучасного законодавчого та іншого нормативного регулювання потребам реалізації його кримінологічної функції, а саме:
- воно загалом недостатньо спрямовує первинний фінансовий моніторинг на виявлення конкретних ознак сумнівних фінансових операцій, що можуть свідчити про можливість відмивання через них коштів, здобутих злочинним шляхом; у цьому відношенні первинний фінансовий моніторинг мало чим відрізняється від звичайного контролю фінансових операцій;
- не визначені первинні засоби виявлення ознак сумнівних фінансових операцій, вони фактично обмежені звичайними засобами ідентифікації в процесі внутрішнього фінансового контролю;
- не передбачені форми і засоби взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема в банках, з правоохоронними та іншими контролюючими органами на начальних стадіях первинного моніторингу та за ініціативою суб’єктів останнього;
- звужена сфера застосування первинного фінансового моніторингу загалом, у тому числі з’ясування наявності кримінологічно-значущих ознак у моніторингових операціях та інформації про неправомірні, підозрілі дії суб’єктів сумнівних операцій;
- не реалізоване цільове призначення засобів первинного фінансового моніторингу щодо інформаційного забезпечення раннього запобігання відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.
Визначені недоліки обумовили відповідні рекомендації автора дослідження щодо удосконалення законодавчого та іншого правового регулювання фінансового моніторингу.
7. Встановлено, що організаційні заходи первинного фінансового моніторингу визначені та здійснюються без достатнього цільового спрямування на запобігання і протидію відмиванню коштів. Це стосується кожної стадії процесу управління фінансовим моніторингом у банках, його організаційного здійснення у звичайних формах та через звичні рішення фактично без врахування моніторингових завдань та реалізації при їх виконанні кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу.
8. Обґрунтовано висновок, що серед недоліків правового та організаційно-управлінського забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу одним із найсуттєвіших є відсутність своєчасної та ділової взаємодії між суб’єктами останнього, зокрема банками, та правоохоронними органами; обмежена взаємодія банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами найбільше проявляється у використанні інформації, яка складає банківську таємницю; останнє, на нашу думку, є наслідком передусім відсутності чіткого правового регулювання, а саме:
а) норми законів та підзаконних правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків правоохоронних органів та банків щодо оптимального механізму більш повного відкриття банківської таємниці;
б) у нормативно-правових актах не визначено механізм своєчасного конфіденційного повідомлення банками правоохоронних органів про сумнівні фінансові операції одразу після виявлення ознак їх сумнівності, а також отримання відомостей про результати перевірки зазначених повідомлень;
в) взаємодія банків з правоохоронними органами та подання інформації про сумнівні фінансові операції обмежені багатьма обставинами і умовами, що видаються надмірними та фактично зводять нанівець інформаційні можливості моніторингу та виконання ним кримінологічної функції;
г) законодавством України на відміну від інших країн та всупереч рекомендаціям міжнародних організацій не передбачена можливість тимчасового зупинення сумнівної фінансової операції на час її перевірки, у тому числі правоохоронним органом.
Є достатні підстави твердити, що режим банківської таємниці визначений в Україні на законодавчому та управлінсько-виконавчому рівні однобічно - лише в інтересах банків та банківських клієнтів без врахування негативних наслідків абсолютизації банківської таємниці, передусім у справі запобігання і протидії злочинності, яка використовує її черезмірну закритість у банках в своїх злочинних цілях.
9. Обґрунтовується за досвідом західних країн та згідно рекомендацій міжнародних організацій ідея створення незалежного державного органу фінансової розвідки, що стоїть між банками, іншими фінансовими установами та правоохоронними органами, для якого банківська таємниця є відкритою та який в кожному випадку з урахуванням здобутої інформації щодо сумнівності операції та конкретного правоохоронного інтересу вирішує можливість та межі відкриття банківської таємниці, умови її обмеженого (конфіденціального) використання, а також самостійно проводить контрольно-розвідувальні операції, у тому числі з використанням оперативних можливостей, якими він може бути наділений.
Обґрунтовані та опрацьовані пропозиції щодо удосконалення організації та практики здійснення первинного фінансового моніторингу в банках, у тому числі взаємодії з правоохоронними органами з метою підвищення його ролі як кримінологічного засобу запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, наведені у підрозділі 3.2 розділу 3 дисертації.
Результати дисертаційного дослідження, у тому числі рекомендації міжнародно-правових документів, покладені в основу конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», Закону України «Про банки і банківську діяльність» та підзаконних нормативно-правових актів. Обґрунтування та конкретні формулювання згаданих пропозицій наведені у підрозділі 3.1 розділу 3 дисертації.
Розроблені та надані відповідним банківським установам пропозиції щодо удосконалення організаційно-управлінського, інформаційного, методичного та іншого забезпечення більш предметного спрямування первинного фінансового моніторингу в банківській системі на реалізацію його кримінологічної функції з метою підвищення результативності його здійснення у напрямку запобігання та протидії фактам легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (Додатки Е, Ж, З).
На закінчення зроблені узагальнюючі висновки щодо напрямків, форм і засобів удосконалення первинного фінансового моніторингу банківської системи, насамперед через законодавче, організаційно-управлінське, науково-методичне, інше забезпечення більш повної реалізації його кримінологічної функції, як переважно інформаційного засобу раннього запобігання легалізації (відмиванню) коштів, здобутих злочинним шляхом, передусім від організованої злочинної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные проблемы теории и практики борьбы с организованной преступностью в России: Матер. Науч.-практ. конф. – М., 1994. – Вып. 14. – С. 18.
2. Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т., та ін.; / Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. Фінансове право: - Х.: Фірма “Консум”, 1998. - 496 с.
3. Андрущенко І. Протидія правоохоронних органів легалізації «брудних» коштів // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - № 3(45). - С.63-67.
4. Андрущенко І., Бутузов В. Банківська таємниця та легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом // Вісник прокуратури. - 2002. - № 6(18). - С. 94-97.
5. Архів Антрацитівського місцевого суду. Справа № 33/05/9003.
6. Архів Антрацитівського місцевого суду. Справа № 9028.
7. Архів Брянківського місцевого суду. Справа № 0804.
8. Архів Краснолучського місцевого суду. Справа № 1-34/2005.
9. Архів Лисичанського місцевого суду. Справа № 1-360/06.
10. Архів місцевого суду Артемівського району міста Луганська. Справа № 01/04/0349.
11. Архів Новоайдарського районного суду. Справа № 37/04/9249.
12. Архів Новоайдарського районного суду. Справа № 1-13/06.
13. Архів Ровеньківського міського. Справа № 1-360/06.
14. Архів Станічно-Луганського районного суду. Справа № 30/06/0273
15. Бажанов М.І. Структура диспозиції статей Кримінального кодексу України як протидія фінансовим злочинам // Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності. - Х.: Харківський центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. - 2000. - С. 32-34.
16. Баліна С.Н. Боротьба з відмиванням коштів як необхідна умова підриву фінансової бази організованої злочинності // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2003. - С. 184-189.
17. Бандурка О.М. Деякі проблеми правозастосування норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом» // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2003. - 374 с.
18. Бахін В.П., Чернявський С.С. Економічні злочини: актуальні проблеми криміналістичного дослідження // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. - 2001. - № 1. - С. 253-261.
19. Баяхчев В., Улейчик В. Квалифицировать преступление порой не менее трудно, чем его расследовать // Закон. - 2001.- № 11. - с. 119-123.
20. Беніцький.С. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (проблеми кримінально-правової кваліфікації): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Луганська Академія внутрішніх справ України імені 10-річчя незалежності України. – Л., - С.14.
21. Беницкий А.С. Легализация доходов, добытых заведомо незаконным путем, как сложное преступление // Вестник Луганского института внутренних дел. – 2000. - № 3. – С. 116-124.
22. Білоус В.Т. Організаційно-правове забезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження //В.Т.Білоус, В.М.Попович, М.В.Попович, П.В.Мельник (заг.ред.); Державна податкова адміністрація України, Академія державної податкової служби України. – К., 2001. – 137 с.
23. Бойко В. Оргзлочинність: варіанти вирішення проблеми // Вісник прокуратури. - 2001. - №6(12). - С. 81-82.
24. Болотский Б.С, Волеводз А.Г., Воронова Е.В., Калачев Б.Ф. Борьба с отмыванием доходов от наркобизнеса в странах Содружества. - М.: ООО Издательство «Юрлитинформ». - 2001. - С. 248.
25. Бондарева М.В. Кримінально-правові аспекти відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом: Автореф. дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.08 / Київський університет імені Тараса Шевченка. – К., 2000. – С.12 - 17.
26. Бородин С.В., Лунеев В.В. О криминологической экспертизе законов и иных нормативных актов // Государство и право. - 2003. - № 6. - С. 40.
27. Борисов В.І. Наукове забезпечення протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2003. - С. 374.
28. Борьба с «отмыванием» грязных денег в Украине: состояние и перспективы. - Інформаційний бюлетень Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, 2001. - грудень, С. 13 - 14.
29. Бутузов В.М. Принципи та підходи управління фінансовими потоками за кордоном (кримінологічний аспект) // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2002. - № 5. - С. 71-83.
30. Варналій З.С. Правові аспекти протидії відмиванню грошей (формування державних систем, правове забезпечення, огляд міжнародного досвіду тощо) // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2003. - С. 374.
31. Ващенко І.В. Рух грошових потоків у державі як об’єкт моніторингу, аналізу та контролю // Фінанси України. - 2004. - № 2. – С.148-149.
32. Вісник Верховного суду України, 2003, - №5 (39). – С.26-27.
33. Вісник Верховного суду України, 2004, - №1 (41). – С.29-31.
34. Вісник Верховного суду України, 2004, - №4 (44). – С.28-30.
35. Волобуєв А. Протидія легалізації майна, здобутого злочинним шляхом // Вісник прокуратури. - 2003. - № 1(19). - С. 53-56.
36. Волобуєв А.Ф. Проблемні питання розслідування легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. - С.173.
37. Гаврилюк М. Протидія економічній злочинності – головне завдання прокурорської діяльності // Вісник прокуратури. - 2002. - № 1(13). - С. 89-91.
38. Гарник М.В. Боротьба з організованою злочинністю: правові аспекти // Вісник прокуратури. - 2001. - № 2. - С.3.
39. Герасимов С.И. Взаимодействие правоохранительных органов стран СНГ в борьбе с преступностью (опыт и проблемы) // Прокурорская и следственная практика. - М.: 2000. - № 3-4. - С.37.
40. Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. «Огляд, спрямований на визначення країн або територій, які не співпрацюють: підвищення дієвості заходів проти відмивання грошей у світовому масштабі» від 22 червня 2000 року // http:// www.oecd.org/fatf/
41. Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. «Стислий виклад проблеми і стратегії боротьби з відмиванням грошей» // http:// www.oecd.org/fatf/
42. Денисов С.А. Формирование контрольной ветви государственной власти и ограничение коррупции // Государство и право. - 2002. - № 3. - С. 9-10.
43. Джужа О., Василевич В., Кирилюк А. Щодо механізму злочинної поведінки // Право України. - 2005. - № 6. - С. 66.
44. Джужа О., Чернявський С. Криміналізація економіки України: сучасний стан, тенденції, напрями протидії // Право України. - 2005. - № 12. - С.35.
45. Директива Ради Європейських Співтовариств від 10 червня 1991 року „Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей” 91/308/ЕЕС.
46. Діяти разом – проти легалізації „брудних” коштів // Налоговый калейдоскоп. - 2005. - № 2. - 11.01.2005.
47. Дмитренко Е. Загрози фінансовій безпеці держави // Вісник прокуратури. - 2003. - №1(19). - С. 57-59.
48. Доля Л. М. Діяльність організованих злочинних угрупувань у сфері «відмивання» доходів, отриманих злочинним шляхом // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2002. - № 5. - С. 84-91.
49. Дудоров О. «Брудні» кошти під забороною кримінального закону (рецензія) // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 4. - С.120-121.
50. Дудоров О.О., Мельник М.І, Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва. - К.: Атіка, 2001. - 608 с.
51. Європейський вибір: Послання Президента України до Верховної Ради України - 2002 рік К.: Преса України, 2002. – 96 с.
52. Жук М. Г. Криминалистические аспекты борьбы с легализацией («отмыванием») денежных средств (или иного имущества), приобретенного незаконным путем: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Гродненский государственный университет имени Я.Купалы, 1999.
53. Закалюк А.П. Організована злочинна діяльність: сутність і потреби нормативного визначення // Вісник Академії Правових Наук України. - 2001. - № 1(28). - С.139.
54. Закалюк А.П. Система фінансового моніторингу в Україні та її спроможність щодо запобігання та протидії відмиванню коштів, одержаних від організованої злочинної діяльності // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2003. - С. 209-215.
55. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - ст. 30.
56. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу» від 5 жовтня 1995 року № 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 34. - ст. 266.
57. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 року № 249-IV (із змінами, внесеними згідно із Законами N 345-IV ( 345-15 ) від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 5, ст.48; N 485-IV ( 485-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.104; N 1726-IV ( 1726-15 ) від 18.05.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.433; N 3163-IV ( 3163-15 ) від 01.12.2005) // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 1. - ст. 2.
58. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - ст. 20.
59. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - ст. 238.
60. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - ст. 303.
61. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - ст. 358.
62. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - ст. 137.
63. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - ст. 798.
64. Закон України «Про ратифікацію Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах» від 10 лютого 2000 року № 1438-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 9. - ст. 69.
65. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 рік» від 17 грудня 1997 року № 738/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - ст. 72.
66. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - ст. 382.
67. Зеленецкий В.С., Файєр Д.А. Економіко-прававо характеристика процесів тінізації і криміналізації кредитно-фінансової і банківської системи України. – С.12.
68. Кальман О. Актуальні питання протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // Вісник прокуратури. - 2002. - №2(14). - С. 8-13.
69. Кальман О. Місце та значення соціально-правового контролю в системі заходів протидії корупції в Україні // Вісник прокуратури. - 2001. - №4(10). - С. 90-91.
70. Камлик М.І., Романюк Б.В., Сущенко В.Д. Організована злочинність в Україні /За ред. Я.Ю. Кондратьєва. - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 1999. - С. 11.
71. Київець О. Чи бувають «брудні» гроші в банках? // Юридичний журнал. - 2004. - № 5(23). - С.82-83.
72. Клименко А. Недоліки правового регулювання юридичної відповідальності суб’єктів первинного фінансового моніторингу // Право України. - 2006. - № 2. - С. 47-50.
73. Клименко А.О. Організаційно-правові засади діяльності банків в системі заходів протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом: Автореф. дисс…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України, К., 2004. - С. 19.
74. Ковальчук А. Законодавча протидія відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом // Право України. - 2004. - № 11. - С.21-26.
75. Козир П. Особливості координаційної діяльності у боротьбі зі злочинністю // Вісник прокуратури. - 2003. - № 2(20). - с.96-99.
76. Конвенція Організації Об’єднаних Націй «Проти транснаціональної організованої злочинності». Прийнята 15 листопада 2000 року.
77. Конвенція Організації Об’єднаних націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, прийнята Конференцією ООН у м. Відні 20 грудня 1988 року.
78. Конвенція Ради Європи «Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, здобутих злочинним шляхом» (Страсбург, 08.11.90 р.)
79. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Преса України. - 1997. - 80 с.
80. Корж В. Деякі проблеми взаємодії слідчого з учасниками розкриття та розслідування економічних організованих злочинів // Вісник прокуратури. - 2002. - №1(13). - С. 60-65.
81. Кримінальний кодекс України (Науково-практичний коментар. 2-е вид; перероб. та доп. / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я.Тація. – С. 548-551.
82. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. – К., 2004. – С.83-84.
83. Криміногенна ситуація в Україні. Оцінка, тенденції, проблеми. УОІ МВС України. - К., 2001. - С. 5-6.
84. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: у 2 кн. / О.М.Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер. - 2001. - 352 с.
85. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: у 2 кн. / О.М.Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер. - 2001. - 480 с.
86. Лист Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України № 43-312/1057 від 6 березня 2002 року «Щодо протидії відмиванню грошей та банківському шахрайству» // Податки та бухгалтерський облік. - 2002, 03, 24.
87. Лист Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку України № 28-311/3803-6857 від 12 жовтня 2000 року «Про кодовані рахунки для здійснення сумнівних операцій» // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. - 2000, 11, 45.
88. Лист Юридичного Департаменту Національного банку України 25 жовтня 2002 року № 25-111/1335-6616 «Про грубі порушення банками порядку здійснення операцій» від // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. - 2002, 11, 45.
89. Лист Юридичного Департаменту Національного банку України № 18-111/3122-5222 від 20 серпня 2001 року «Щодо запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом».
90. Лист Юридичного Департаменту Національного банку України № 18-111/3896-6356 від 15 жовтня 2001 року «Щодо розроблення фінансових заходів боротьби з відмивання грошей»
91. Лист Юридичного Департаменту Національного банку України від 28 травня 2002 року № 18-112/2004-3401 «Щодо виконання статті 64 закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині повідомлення про значні та\або сумнівні операції».
92. Лист Юридичного Департаменту Національного банку України від 29 серпня 2002 року № 18-113/3140 «Щодо критерій визначення сумнівних операцій».
93. Литвак О.М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект): Автореф. дис… докт. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Х., 2002. - 39 с.
94. Луганщина: доробки правоохоронців // Анти корупція. - 2004. - 29 липня.
95. Луиз Шелли. Постсоветская организованная преступность в международной перспективе // Изучение организованной преступности: российско-американский диалог. Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Л.Шелли, Ю.Г. Козлова. - М.: Олимп, 1997. - С. 15.
96. Матеріали семінару «Міжнародна банківська справа та відмивання грошей» 15-19 лютого 1999 року (Частина II - Техніка відмивання грошей), Київ. - 1999. - С.10.
97. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминологический анализ. – С. 273.
98. Мезенцева І. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: Дис… канд. юрид. Наук: 12.00.08. – Х., 2002. - С.16.
99. Меморандум «Про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та Службою фінансового моніторингу Грузії щодо співробітництва в сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму» від 18 жовтня 2004 року.
100. Меморандум «Про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та Виконавчою службою Комісії з попередження відмивання капіталів та грошових порушень (SEPBLAC) Іспанії щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов'язаною з відмиванням грошей» від 21 жовтня 2003 року.
101. Меморандум «Про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та підрозділом обробки інформації та протидії незаконним фінансовим мережам (TRACFIN) Міністерства економіки, фінансів та промисловості Французької Республіки щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов'язаною з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму» від 13 жовтня 2004 року.
102. Меморандум «Про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та підрозділом обробки фінансової інформації Королівства Бельгії щодо співробітництва в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 19 вересня 2003 року.
103. Меморандум про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та Бюро фінансової поліції Президії поліції Словацької Республіки щодо співробітництва в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 23 вересня 2003 року.
104. Меморандум про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України та Підрозділом фінансового аналізу щодо попередження відмивання капіталу та фінансуванню тероризму Ради суспільної безпеки та національної оборони республіки Панама про співробітництво в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванням тероризму» від 5 листопада 2003 року.
105. Меморандум про співробітництво між Національним банком України та Центральним банком Лівії від 14 жовтня 2003 року.
106. Михайлов В.И. Противодействие легализации доходов от преступной деятельности: Правовое регулирование, уголовная ответственность, оперативно-розыскные мероприятия и международное сотрудничество. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. - С. 427.
107. Мунтіян В.І. Відмивання «брудних» грошей – загроза економічній безпеці держави (шляхи протидії) // Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 черв. 2003). - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2003. - С. 374.
108. На сесії FATF // Урядовий кур’єр. - 2003. - 18 червня.
109. Наказ Державного департаменту фінансового моніторингу, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку надання Держфінмоніторингом МВС України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання» від 30 липня 2003 року № 83/787 // Офіційний вісник України. - 2003, № 32, ст. 1726.
110. Наказ Міністерства фінансів України, Державного департаменту фінансового моніторингу, Генеральної Прокуратури України «Про затвердження Порядку надання Держфінмоніторингом Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання» від 20 серпня 2003 року № 98/40 // Офіційний вісник України. - 2003, № 36, ст. 1957.
111. Наказ Міністерства фінансів України, Державного департаменту фінансового моніторингу, Державної податкової Адміністрації України «Про затвердження Порядку надання ДФМ ДПА України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та отримання інформації про хід їх опрацювання» від 12 серпня 2003 року № 94/387 // Офіційний вісник України. - 2003, № 35, ст. 1918.
112. Наказ Міністерства фінансів України, Державного департаменту фінансового моніторингу «Про внесення змін та доповнень до наказу Державного департаменту фінансового моніторингу від 13.05.2003 р. № 48» від 26 вересня 2003 року № 115 // Офіційний вісник України. - 2003, № 41, ст. 2194.
113. Науковий коментар Кримінального кодексу України /Проф.. Коржанський М.Й.. – К.: Атіка, 2001. – С.363.
114. Науково-практичний коментар до Кримінального-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. - 1056 с.
115. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / Под ред.. Н.И. Мельника, Н.И. Хавронюка. - К.: Каннон: А.С.К., 2002. - 1216 с.
116. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України. - К.: Преса України, 2000. - С. 303.
117. Нікулов В. Боротьба з легалізацією «брудних» грошей // Вісник прокуратури. - 2002. - № 6(18). - С. 89-93.
118. Панов М., Гуторова Н. Проблеми оптимізації санкцій за фінансові злочини // Право України. - 2000. - № 9. - С. 56.
119. Попович В.М. Взаємозв’язок організованої злочинності, «відмивання» доходів незаконного походження та «тіньової» економіки // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2002. - № 5. - С.62.
120. Послання Президента України до Верховної Ради України - 2002 рік - К.: Преса України, 2002. - 96 с.
121. Постанова Верховної Ради України від 28 грудня 2006 року № 2847 “Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню), доходів одержаних злочинним шляхом” .
122. Постанова Кабінету Міністрів України «Про визначення критеріїв віднесення фінансових операцій до сумнівних та незвичних» від 29 травня 2002 р. № 700 // Офіційний вісник України. - 2002, № 22, ст. 1067.
123. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу