Петренко Ганна Костянтинівна. Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання

Краткое описание

Петренко Ганна Костянтинівна. Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання : Дис... канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.02 / Миколаївський держ. педагогічний ун-т. — Миколаїв, 2002. — 248арк. — Бібліогр.: арк. 188-217.

Петренко Г.К. Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Рівненський державний гуманітарний університет. Рівне, 2002.
Дисертацію присвячено питанням діагностики розвитку здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово часові параметри координації рухів.
У роботі вивчено фактори, що впливають на розвиток здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторо-часові параметри координації рухів і зроблено експериментальне обґрунтування застосування методу дерматогліфіки для прогнозування розвитку координаційних здібностей у процесі навчання.
Виявлено і доведено вплив і взаємозв'язок генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток координаційних здібностей школярів, а також показана доцільність використання методу дерматогліфічних маркерів у практиці фізичного виховання та спортивного тренування, та перспективність застосування для їх діагностики морфологічних показників будови рук людини, що відображають наявність задатків до розвитку, як простих форм прояву здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, так і означеної здібності в цілому.

У дисертації вперше було досліджено проблему розвитку координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання з точки зору вивчення їх спадкової обумовленості і визначено співвідношення впливу спадкових і соціальних факторів на розвиток в учнів здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів за допомогою близнюкового методу.

За допомогою близнюкового методу було з'ясовано, що велика спадкова детермінованість багатьох показників як основних параметрів координації рухів, так і здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів у цілому, притаманна жіночому організму, а не чоловічому, хоча загальна закономірність переважного впливу генотипу на розвиток координаційних здібностей зберігається і для хлопців, і для дівчат.
За розробленою методикою діагностики розвитку здібності щодо оцінювання та регулювання динамічних і просторово-часових параметрів координації рухів учнів 5-6 класів визначено комплекси дерматогліфічних маркерів, що характеризують наявність або відсутність задатків до розвитку як окремих її параметрів, так і здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів в цілому.
Виявлено, що здібність оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів, у підлітків з високим рівнем координації, визначається комплексом дерматогліфічних маркерів, що містить у собі, як у хлопців, так і у дівчат показник сумарного гребінцевого рахунку - 190 гребневих ліній і більше; показник відстані між пальцевим трирадіусом с і осьовим трирадіусом t правої руки, що дорівнює для дівчат - 53,1мм, для хлопців - 65,9мм; показник відстані між аналогічними трирадіусами сt лівої руки, який дорівнює в дівчат - 65,1 мм і в хлопців - 66,4мм; показник величини кута між трирадіусами dаt лівої руки -54о(відповідно, однаково як для дівчат так і для хлопців).
Відсутність здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів у цілому, що визначалася за показниками сумарного градієнту, у дівчат маркерується комплексом дерматогліфічних показників, до яких належать показник гребінцевого рахунку IV пальця (RC-4) правої руки, що дорівнює 17-16 гребневих ліній і менше; показник сумарного гребінцевого рахунку (TRC), який дорівнює 170-169 гребневих ліній і менше; показник відстані між пальцевим трирадіусом с і осьовим трирадіусом t правої руки, що дорівнює 68,4мм і менше; показник кутової величини між трирадіусами atb правої руки, який дорівнює 17-18 і більше; показник кутової величини між трирадіусами dаt лівої руки, що дорівнює 62 і більше (Р>0,001); показник відстані між трирадіусами ct лівої руки, який дорівнює 70,2 мм і більше, а також показники кількості гребневих ліній на поверхні шкіри довжиною 1см розташованих радіально пальцевому трирадіусу а, що дорівнює 21гребневої лінії і менше (на обох руках).
У хлопців відсутність здібності щодо оцінювання і регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів маркеруєтся комплексом дерматогліфічних маркерів, до якого належать показники гребінцевого рахунку RС-1 правої руки - 20 гребневих ліній і менше; рахунок RС-2 тієї ж руки, який дорівнює 14 гребневих ліній і менше; показник TRC у межах 165 гребневих ліній і менше; показник відстані між пальцевим трирадіусом с і осьовим трирадіусом t правої руки, який дорівнює 74,8мм і більше; показник відстані між пальцевими трирадіусами bс правої руки рівний 16мм і більше; показник кутової величини між трирадіусами dаt лівої руки - 56 і більше; показник відстані між пальцевими трирадіусами ad лівої руки, що дорівнює 48,3мм і більше; показник відстані між трирадіусами ct лівої руки - 72,5мм і більше та кількість гребневих ліній на поверхні шкіри лівої руки довжиною 1см, розташованих радіально пальцевому трирадіусу a (a-rad=21,3 і менш, при Р>0,01).
Визначено морфологічні показники будови рук людини, що відображають наявність задатків до розвитку простих форм прояву здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів.
З'ясовано, що підлітки, які мали схильність до розвитку здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, при цілеспрямованому впливові на розвиток у них даної здібності швидше засвоюють навчальний матеріал і рухи, що досліджувалися.Виявлено і доведено вплив генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток координаційних здібностей школярів, а також показана доцільність використання методу дерматогліфічних маркерів у практиці фізичного виховання та спортивного тренування.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у визначенні впливу біосоціальних факторів на інші види координаційних здібностей, а відповідно і визначення їх генетичних маркерів для подальшого впровадження їх у практику фізичного виховання і спорту підростаючого покоління, уточнення генетичних ознакмаркерування здібностей людини, у томучислі, ікоординаційних у зв’язку зфункціональноюасиметрієюголовного мозку.