Пінчук Юлія Володимирівна. Система професійної компетентності вчителя-логопеда

Краткое описание

Пінчук Юлія Володимирівна. Система професійної компетентності вчителя-логопеда : Дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 219арк. — Бібліогр.: арк. 175-199

ПІНЧУК Ю.В. Система професійної компетентності вчителя-логопеда. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 корекційна педагогіка. НПУ ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2005.
У дисертації досліджувалась система професійної компетентності вчителя-логопеда. Було визначено і науково обґрунтовано поняття професійна компетентність вчителя-логопеда”, виокремлено її компоненти, критерії та рівні сформованості.
У результаті пошукової роботи було створено та експериментально апробовано модель професійної компетентності вчителя-логопеда, яка виступає науковим підґрунтям системи професійної компетентності зазначеного фахівця. Ця модель може слугувати також основою для розробки кваліфікаційної характеристики вчителя-логопеда та створення діагностичних методик з метою визначення рівня його кваліфікації.
У ході дослідження виявлено умови формування професійної компетентності фахівця, визначено деякі базові вимоги до абітурієнтів, вступників на логопедичне відділення.

У дисертації вперше досліджено проблему формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда. Теоретичне вивчення даної проблеми дозволило зробити висновки, що вона актуальна і на сьогодні залишається невивченою. У спеціальній літературі недостатньо висвітлені питання формування особистості вчителя-логопеда, структура його професійної діяльності, відсутня модель професійної компетентності логопеда, яка б виступала метою підготовки та стрижнем кваліфікаційної характеристики зазначеного фахівця.

2. У результаті дослідження було визначено поняття професійної компетентності вчителя-логопеда”, під яким слід розуміти інтегративну якість особистості, яка виявляє готовність максимально ефективно здійснювати діагностику, корекційно-превентивне навчання та особистісний розвиток осіб з вадами мовлення.
3. Спираючись на дані наукових досліджень, нами виокремлено структуру професійної компетентності вчителя-логопеда, яка складається з таких компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та операційно-діяльнісний. До кожного з означених компонентів нами розроблено критерії оцінювання та визначено чотири рівні професійної компетентності студентів-логопедів: творчий, продуктивний, репродуктивний і адаптивний.
4. Дослідження стану професійної компетентності працюючих учителів-логопедів і студентів-логопедів виявило, що:
а) підготовка за спеціальністю Логопедія” є недосконалою, хоча низькою її назвати не можна (суб’єктивна оцінка респондентів 76% є дещо вищою за об’єктивну, приховану 67%, 68,4%);
б) як студенти-логопеди, так і досвідчені фахівці, при виконанні різних видів професійної діяльності відчувають деякі типові утруднення, а саме: добір системи завдань та наочно-дидактичного матеріалу до логопедичних занять та обстеження дитини, диференціація подібних за проявом мовленнєвих порушень первинного та вторинного характеру тощо. Серед причин, що зумовлюють ці утруднення, можна назвати недостатність освітньо-корекційних програм та виготовлених друкарським способом комплектів наочно-методичних матеріалів, розроблених з урахуванням віку дітей, структури, механізмів та форм порушень мовлення;
в) універсалізація спеціальностей не є ефективною, підготовка за фахом повинна йти більш глибоко і системно при максимальному використанні міждисциплінарних зв’язків та професійній орієнтації усіх дисциплін навчального плану;
г) підготовку слід здійснювати за напрямками: загальногуманітарний, лінгвістичний, природничо-медичний, психолого-педагогічний. Тільки за таких умов можна сформувати науково-теоретичну та практичну базу знань і вмінь за фахом (психолого-педагогічне вивчення особистості логопата, діагностика, профілактика, навчання та виховання дітей з вадами мовленнєвого розвитку, корекція мовленнєвих порушень у дітей і дорослих тощо).
5. Результати констатувального зрізу дослідження показали, що у студентів, майбутніх логопедів, серед трьох виділених компонентів професійної компетентності краще за всіх сформовані мотиваційно-ціннісний та операційно-діяльнісний компоненти (понад 60% респондентів досягли високого рівня та вищого за середній). Водночас наявний значний відсоток випускників, у яких названі компоненти сформовані на низькому рівні, а саме: мотиваційно-ціннісний 20,3%, операційно-діяльнісний 6,9%. Отже, за рівнями професійної компетентності відсотковий розподіл студентів-випускників відбувся таким чином: творчого, найвищого рівня досягли 20,2% студентів, продуктивного 35,3%, репродуктивного 32% і адаптивного, найнижчого 12,5%.
6. Здобуті результати дослідження дають підставу для подальшого вдосконалення підготовки майбутніх логопедів. На сьогодні практика вищої школи в галузі логопедії вимагає визначення наукового підґрунтя, орієнтира, на основі якого слід здійснювати перебудову навчально-виховного процесу у ВНЗ.
7. Це вмотивувало створення моделі професійної компетентності вчителя-логопеда як цілісного опису професійної діяльності зазначеного фахівця. У структурі моделі нами виділено три підструктури: соціально-особистісну, теоретичну та практично-методичну компетентність. Окреслену модель можна використовувати як інформативне джерело і як мету навчання при побудові навчально-виховного процесу фахівців з логопедії. У нашому дослідженні вона стала основою науково обґрунтованого підходу до формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда.
8. Проведене дослідження дозволило визначити умови успішного формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда, серед них: з’ясування професійної придатності абітурієнтів при вступі до університету за спеціальністю Логопедія”; включення у процес підготовки вчителів-логопедів усіх компонентів професійної компетентності, окреслених у моделі; складання студентами індивідуальних програм розвитку професійної компетентності та регулярне оцінювання досягнень студентів упродовж навчання у ВНЗ за компонентами та рівнями професійної компетентності; створення наскрізної освітньо-професійної програми з усіх блоків моделі професійної компетентності фахівця-логопеда.
9. У контексті сучасних освітніх технологій при реалізації другої та третьої педагогічних умов формування у студентів системи професійної компетентності вчителя-логопеда було розроблено та впроваджено у навчальний процес спецкурс Логопедичні технології діагностики, корекції та попередження вад вимовної сторони українського мовлення” та дві виробничі логопедичні практики.
Формувальний експеримент відіграв системоутворювальну роль у процесі фахової підготовки студентів-логопедів. Він став проміжною ланкою між теоретичним засвоєнням професійних знань, умінь і навичок у світлі сучасних освітніх технологій та їх практичним застосуванням у реальних умовах.
10. Унаслідок формувального експерименту відбулися помітні позитивні зміни у рівні сформованості професійної компетентності у студентів логопедичного відділення. На прикінцевому етапі кількість студентів експериментальних груп, які мали високий рівень та рівень, вищий за середній, значно зросла з 20,25% до 34,6%, та з 35,3% до 46,2% відповідно. А кількість студентів із середнім рівнем зменшилася (з 32% до 17,9%). Залишився незначний відсоток (1,3%) студентів з низьким рівнем сформованості професійної компетентності (проти попереднього показника за наслідками констатувального експерименту, 12,5%). Здобуті дані відображають недостатню сформованість у деяких студентів лише мотиваційно-ціннісного компоненту, розвиток якого потребує уваги ще на етапі вступу до університету та спеціальної роботи над його формуванням з перших курсів навчання за поданими рекомендаціями.
Математичний аналіз здобутих результатів засвідчив статистично значущі результати дослідження. Це дозволило нам констатувати ефективність запропонованих шляхів формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда.
Дослідження не вичерпало всіх аспектів порушеної проблеми і не претендує на всебічне її розкриття. Перспективними, на нашу думку, є розробка шляхів вдосконалення професійної компетентності вчителя-логопеда у системі підвищення кваліфікації фахівців та їх підготовці в умовах багаторівневої освіти в галузі логопедії, використання розробленої моделі для атестації вчителів-логопедів, здійснення порівняльно-педагогічного аналізу зарубіжного досвіду з проблеми, діагностика профпридатності абітурієнтів, розвиток професійної спрямованості при підготовці логопедів, формування професійного мовлення вчителів-логопедів тощо.