ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ АНАТОЛІЯ КОС-АНАТОЛЬСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ ГАЛИЧИНИ

Краткое описание

Львівська державна музична академія ім. М. В. Лисенка

На правах рукопису

УДК 78.27
К 64

КОНОНЧУК ВОЛОДИМИР ОСТАПОВИЧ

ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ АНАТОЛІЯ КОС-АНАТОЛЬСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ ГАЛИЧИНИ

Спеціальність 17.00.03. Музичне мистецтво.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, професор
Козаренко Олександр Володимирович

ЛЬВІВ - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП...3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ В ГАЛИЧИНІ.......................................................................................10
1.1 Розважальна музика як предмет музикознавчих досліджень....11
1.2. Становлення галицької розважальної музики в персоналіях....22
1.2.1. Богдан Весоловський.............41
1.2.2. Степан Гумінілович...59
1.2.3. Генрик Варс.............75
РОЗДІЛ 2. ЖАНРИ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ В ПІСЕННІЙ ТВОР-ЧОСТІ А. КОС-АНАТОЛЬСЬКОГО..85
2.1. Жанрові версії танго: аргентинське танго, танго-шляґер......86
2.2. Варіантність втілення вальсової моделі: швидкий (повільний ) вальс, джаз-вальс, вальс-бостон 97
2.3. Фокстрот, румба, чарльстон, твіст та синтезовані жанри...113
РОЗДІЛ 3. ЖАНРИ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ В ТЕАТРАЛЬНО-МУЗИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ А. КОС-АНАТОЛЬСЬКОГО...132
3.1. Танцювальні номери з балетів: Орися”, Сойчине крило” та опери Заграва”.............133
3.2. Оперета Весняні грози”146
3.3. Музика до спектаклів На сьомім небі” та Човен хитається”..........153
ВИСНОВКИ....164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...170
ДОДАТКИ185

ВСТУП

Розважальна музика як специфічний історико-культурний феномен XX століття виникла в результаті поєднання численних національних, стильових, жанрових компонент, що надало їй особливої вагомості в бутті соціуму. По-суті, вона зайняла місце фольклору, і значущість цієї функції розважальної музики тільки зростає. З огляду на це видається вкрай важливим її дослідження не тільки як цілісного явища у глобаль-ному вимірі, але й його національного (реґіонального) різновидів. Яскра-вим прикладом цього є розважальна музика Галичини, що поставала у взаємодії пісенних культур різних народів, а саме: українського, авст-рійського, польського, німецького, російського, єврейського, вірменсь-кого тощо.
Попри свою унікальність, розважальна музика протягом тривалого часу не була в полі зору дослідників. Причини були як об’єктивні, так і суб’єктивні. Стосовно першого, то якраз у Львові він не був виз-начальним, адже ще в 20-30 роках минулого століття розважальна музика часто ставала об’єктом уваги галицьких музикознавців На сторінках періодичних видань принагідно з’являлися матеріали, присвячені пробле-мам розвитку жанру, втім, ці публікації були швидше публіцистичними, ніж науковими. Як приклад можна навести статті музикознавців М. Ан-тоновича, Р. Савицького (старшого), З. Лиська, Б. Кудрика, В. Витвицько-го, Й. Хомінського, Б. Мелянського в часописі Українська музика”, ”Львівській газеті та інших періодичних виданнях. Інколи ці матеріали містили також окремі думки щодо проблем розвитку легкого жанру у Львові. Що стосується другого чинника (ідеологічного), то значення його для Львова видається досить великим. Польська ідеологічна цензура, як і німецька окупаційна влада та радянський ”офіціоз не приділяли достат-ньої уваги розважальній музиці. Андеґраудне положення музичної ест-ради тих часів (особливо це стосується перших десятиліть після II Світо-вої війни) не тільки не сприяло науковому осмисленню жанру, воно мало прямий вплив на умови творчості композиторів-легкожанровиків*. Тому цілий пласт української міської музичної культури залишився ніби непо-міченим, і (відповідно) недостатньо вивченим музикознавцями. А це численні композиторські, виконавські постаті, які свого часу були актив-ними співтворцями музичного життя Галичини.
Актуальність теми дисертації зумовлена:
- місцем розважального жанру як одного з чинників процесу тво-рення так званої ”повної (І. Лисяк-Рудницький) музичної культури на—роду;
- потребою комплексного дослідження виникнення, основних ета-пів становлення та розвитку розважальної музики у Львові;
- відсутністю цілісного аналізу розважальної творчості галицьких композиторів (зокрема Богдана Весоловського, Степана Гумініловича, Генрика Варса, Володимира Стоне-Балтаровича);
- необхідністю визначення специфіки естрадної музики А. Кос-Ана-тольського та значення цієї сфери його творчості як одного з вершинних явищ української розважальної музики.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано на кафедрах музичної україністики та теорії му-зики Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Тема ро-боти пов’язана з планами наукової роботи даного навчального закладу: те-ма № 3 ”Українська музика в контексті світової музичної культури. Тема дисертації затверджена Вченою радою Львівської державної музичної ака-демії ім. М.В. Лисенка (протокол № 2 від 06.10.2002р.).
Проблематика дисертації суголосна широкому культурологічному підходу до явищ національної музичної культури, котрий був започат-кований у працях І. Ляшенка та розвинений цілим рядом українських музикознавців: Л. Черкашиною, С. Грицою, Л. Кияновською, О. Коза-ренком, А. Калениченком. Робота безпосередньо пов’язана з досліджен-нями українських музикознавців, які вивчали та вивчають проблематику естрадної та джазової музики, зокрема з працями В. Романка, В.Симо-ненка, О. Зелінського.
Об’єктом дослідження є розважальна музика Галичини в історико-соціальному та загальнокультурному аспектах її побутування.
Предметом дослідження є пісенна творчість А. Кос-Анатольського, Б. Весоловського, С. Гумініловича, Г. Варса, а також їх вплив на розви-ток жанру.
Матеріалом дослідження є:
- історичні джерела (мистецька преса XIX-XX сторіччя), архівні ма-теріали, спогади творців розважального жанру тощо;
- пісенна творчість згаданих композиторів, а також окремі номери театральної музики А. Кос-Анатольського, що написані в танцювальних моделях.
Мета роботи полягає у створенні стильової типології жанру, що до-сліджується; соціокультурному розгляді подій та явищ історіі розва-жальної музики в Галичині, розкритті характерних особливостей ест-радного напрямку у творчому спадку А. Кос-Анатольського, місця та рівня інтеграції його до загально-української розважальної музики, а та-кож впливу на творчість композиторів-естрадників наступних поколінь.

Серед конкретних завдань головними є:
- визначення часових рамок, етносоціальних, стильових та інших особливостей зародження, становлення та еволюції розважального жан-ру в Галичині, а також розкриття ролі найвідоміших його діячів;
- відстеження шляхів адаптації елементів західної естради на га-лицький музичний ґрунт;
- музикознавчий аналіз естрадних вокальних та інструментальних творів А. Кос-Анатольського та інших композиторів, які працювали в розважальному жанрі (Б. Весоловського, С. Гумініловича та Г. Варса).
Теоретико-методологічну базу дисертації склали фундаментальні праці з теоретичного осмислення проблематики розважальної музики В.Конен, А. Сохора, М. Друскіна, М. Загайкевич, А. Баташова, П. Пічу-ґіна, У. Сарджента та ін. Соціокультурний аспект побутування жанру найповніше розкривається в монографіях Ю. Малишева, Е. Дрейдена, А.Чернова, М. Бяліка, Л. Черкашиної. Музично-історичні чинники цієї сфери музичної культури стали предметом розгляду музикознавців Л.Мархасьова, Ю. Дмітрієва, О. Сапожнік, Д. Кайзера та композиторів І.Дунаєвського, Л. Утьосова, Р. Паулса тощо. Розважальній музиці Гали-чини присвячені окремі розділи праць О. Зелінського, О. Паламарчук, О.Козаренка, Л. Кияновської. Окремо слід вказати на монографії А. Те-рещенко, Й. Волинського, що присвячені життєвому та творчому шляху композитора, а також дослідження О. Гнатишин, Й. Єрміня, де розгля-даються окремі явища творчості А. Кос-Анатольського.
Виявлення стабільних та мобільних ознак жанру в процесі музично-історичного розвитку зумовили застосування історико-генетичного ме-тоду дослідження, а розгляд окремих зразків жанру аналітичного та компаративного методів. Крім того, застосовувався метод опитування респондентів.

Наукова новизна роботи обумовлена такими факторами:
введенням до наукового обігу значної кількості нового музичного та історичного матеріалу, що стосується предмету дослідження;
музикознавчим аналізом понад 50-и маловідомих музичних творів та номерів з театральної музики А. Кос-Анатольського;
широким культурологічним підходом до розгляду явищ галицької розважальної музики в єдності соціокультурних та суто музичних чин-ників.
Особистий внесок дослідника полягає в тому, що:
відтворено ґенезу та прослідковано тенденції становлення розва-жального жанру в Галичині: від вуличної та побутової пісні до кон-цертних солоспівів, зразків жанру в операх, балеті, та музиці А. Кос-Анатольського до драматичних вистав;
вперше введено в науковий обіг та здійснено аналіз зразків розва-жальної музики маловідомих або забутих сьогодні композиторів Гали-чини: С. Гумініловича, Г. Варса та (частково) Б. Весоловського;
віднайдено та проаналізовано невідомі твори А. Кос-Анатоль-ського в таких жанрах розважальної музики: танго, вальс, фокстрот, рум-ба, чарльстон, твіст, рок-н-рол, а також фокс-полька та фокс-марш;
вперше проаналізовано музично-театральну творчість А. Кос-Ана-тольського.
Практичне значення дослідження полягає в можливості викорис-тання його результатів при вивченні курсу історії української музики, а також при підготовці окремих лекцій з історії естрадного мистецтва для студентів вищих навчальних закладів. Розважальні твори, що аналізу-ються в дисертації, можуть значно розширити концертний репертуар су-часних виконавців та слугувати методичним матеріалом для студентів, які вивчають естрадний спів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути підґрунтям для подальших студій розважального жанру.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні по-ложення та результати дослідження були висвітлені у доповідях на таких наукових конференціях:
Дванадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Т.Г. Шев-ченка (музикознавча комісія)” Львів, 2001;
”Мистецтво молодих 2001 Львів, 2001;
”Наукова конференція, присвячена 150-річчю Львівської держав-ної музичної академії ім. М.В. Лисенка Львів, 2002;
”Мистецтво молодих 2003 Львів, 2003;
”Музична культура України 20-30-х років XX століття: тенденції і напрямки (Київ, 2006).
Текст дисертації обговорювався на засіданнях кафедри музичної ук-раїністики та кафедри теорії музики ЛДМА ім. М.В.Лисенка. Основні ідеї роботи стали основою наступних публікацій:
1. Танго-солоспіви в творчості Анатолія Кос-Анатольського // Musi-ka Galiciana / Наукові збірки. ЛДМА ім. М. Лисенка. .Львів, 2001. Вип. 5. Т. VI. С. 227-232.
2. Танцювальні жанри в творчості А. Кос-Анатольського (фокстрот, румба, твіст, чарльстон) // Молоде музикознавство / Наукові збірки. ЛДМА ім. М.Лисенка. Львів, 2002. Вип. 7. С. 52-56.
3. Композитор Степан Гумінілович // Musica Humana. Наукові збір-ки. ЛДМА ім. М. Лисенка. Львів, 2003. Вип.8. Чис. 1. С. 263-268.
4. Богдан Весоловський та його світ танкόвої музики // Музико-знавчі студії / Наукові збірки. ЛДМА ім. М. Лисенка. Львів, 2004. Вип. 9. С. 20-30.
5.Невідомий А. Кос-Анатольський: забуті сторінки розважальної му-зики композитора // Мистецькі обрії-2003: Альманах: Науково-теоре-тичні праці та публіцистика / Академія мистецтв України. . К: КВНМП ”СИМВОЛ-Т 2004. С. 114-125.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розді-лів, висновків, списку використаних джерел (200 позицій) та додатків. Обсяг основного тексту 169 сторінок, загальний обсяг дисертаці ї 198 сторінок.

* О.Козаренко назвав ці умови катакомбними” [53, с. 128].

Список литературы

ВИСНОВКИ

Розважальна музика як специфічний історико-культурний феномен XX століття виникла в результаті поєднання численних національних стильових, жанрових компонент, що надало їй особливої вагомості в бутті соціуму. По-суті, вона зайняла місце фольклору, і значущість цієї функції розважальної музики тільки зростає. З огляду на це видається вкрай важ-ливим її дослідження не тільки як цілісного явища у глобальному вимірі, але й його національного (регіонального) різновидів. Здійснений нами розгляд розважальної музики Галичини майже в двохсотлітній історичній перспективі, в широкому культурно-історичному контексті, в провідних жанрах, а також центральних персоналіях ( композиторських та вико-навських) дозволяє зробити нам певні висновки:
1. Розважальна музика Галичини під дією цілого комплексу чин-ників стала по-своєму унікальним феноменом в українській музиці. Ви-никнувши з багатої пісенної культури ”львівської вулиці, у співдії з му-зикою віденської оперети, французьких кафе-шантанів, європейського та американського передвоєнного кінематографу, під впливом потужної фольклорної традиції, вона стала підставою оригінальної авторської твор-чості низки композиторів, що призвело до виразної професіоналізації та остаточної стабілізації жанру. Серед чільних композиторських імен слід згадати Богдана Весоловського, Степана Гумініловича, Генрика Варса, Володимира Стоне-Балтаровича, Віктора Яблонського та ін. Все це доз-воляє окреслити динаміку становлення жанру за такими етапами:
I етап (середина XIX- початок XX ст.) зародження жанру ”вуличної пісні як важливого елементу міської музичної субкультури;
II етап (перша третина XX ст.) часи професіоналізації жанру, поява авторської розважальної музики;
III етап (1939-1944 рр.) певна стабілізація форм побутування жанру у вигляді музичних ревій, театрів малих форм, естрадних оркестрів тощо;
IV етап (50-ті роки XX ст.) етап поступового переходу розважальної музики до андеграудного” стану під впливом ідеологічних чинників;
V етап (60-70-ті роки XX ст.) період відродження розважального жанру як своєрідний прояв ”шестидесятництва в українській культурі.
2. Поновне відкриття творчості маловідомих або забутих компо-зиторів, імена яких зазначені вище, дозволяє зробити висновок про фор-мування в 30-х роках XX ст. в Галичині ”повної міської музичної куль-тури (на противагу рудиментам історіософських теорій про селянський” характер української культури тощо). Створений цими композиторами по-тужний пласт саме ”міської культури був одним із шляхів привнесення в національну музичну свідомість явищ популярної музики Заходу, чим значно розширив традиційне коло засобів музичного вислову, оновив та збагатив українську пісенну традицію. Оригінальність їх композиторсь-кого внеску до загальноукраїнського контексту стала особливо відчутною після приєднання у 1939-ому році західноукраїнських земель до складу Радянського Союзу. Зокрема, композитор Г. Варс як організатор та пер-ший керівник львівського Теа-джазу” спричинився до популяризації га-лицької розважальної музики на теренах Радянського Союзу. Згодом ком-позитори Б. Весоловський, С. Гумінілович, В. Стоне-Балтарович, працю-ючи за кордоном, продовжили розвиток жанру в українській діаспорі, чим забезпечили безперервність традиції, що відновилася знову в 60-х роках.
3. Композитори Б. Весоловський та С. Гумінілович створили цінний пласт української музики, що став явищем не тільки в Україні, але й на еміграції. Знайомство з творчою спадщиною композиторів та аналіз їхніх пісень засвідчує, що це були висококваліфіковані майстри легкого жанру. Підставою для цих висновків є постійна еволюція техніки письма компо-зиторів, також їхнє протистояння через використання елементів фольк-лорного музичного словника тенденції космополітизації” жанру та (від-повідно) приналежність до творення питомо національної, повноцінно повної культури” в умовах бездержавності та воєнного лихоліття.
4. Композитор Генрик Варс, який був організатором та диригентом естрадного оркестру ”Теа-джаз Львівської філармонії не тільки вивів га-лицьку традицію функціонування розважальних колективів на якісно но-вий рівень, він активно пропагував нові для радянської естради, а саме єв-ропейські композиційні та інші прийоми з арсеналу жанру. Генрик Варс (а також Едді Рознер) привнесли в традиційно пісенний радянський” джаз прогресивне інструментальне начало. Композитор створив пісню, відому зараз під назвою ” Тільки у Львові, що на довгі роки стала ”музичною ві-зитівкою Львова, і це одне виділило його серед композиторів розва-жального жанру.
5. Безпосередньою ланкою, що поєднала розважальну культуру пе-редвоєнного Львова з ”золотою добою української пісні 60-70-х років (представленою композиторами Мирославом Скориком, Володимиром Івасюком, Ганною Гаврилець та ін.) є творчість Анатолія Кос-Анатольсь-кого. Тут поєдналися не тільки конститутивні ознаки жанрів європейсь-кого походження з характерною національною підсвіткою” (привнесеною з фольклорної стихії, напіваматорської творчості галицького бідермайє-ру”) ця творчість стала вищим етапом розвитку жанру через активну професіоналізацію всіх його складових. В своїй розважальній творчості композитор опирається на різноманітні чинники, що сформували оригі-нальні композиційні пройоми, специфіку ритмо-мелодики та ладо-гармо-нічного мислення композитора. Найважливішими з них є реґіональні фольклорні музичні стереотипи, а також жанр ”літературного” похо-дження старогалицька елегія. Поряд з цим пісенна творчість А. Кос-Ана-тольського (у порівнянні з його концертними солоспівами) особливо тісно пов’язана з розважальною культурою Галичини першої третини XX ст. Вона не просто увібрала в себе згаданий вище комплекс новітніх жанрів, форм, способів музичного вислову вона стала стала вищим етапом роз-витку жанру в повоєнних умовах. Більше того, саме ці твори композитора були одним з небагатьох способів збереження традиції галицької роз-важальної музики. Перейняті мовно-стильові елементи розважальної му-зики Заходу зазнали у творчості А. Кос-Анатольського оригінальної етно-культурної адаптації, коли популярні жанри (танго, вальс, фокстрот, твіст, рок-енд-рол, румба) отримали свій український еквівалент не тільки на рівні україномовного поетичного тексту (хоча це важливо само по собі), скільки на рівні музичної адаптації, коли (приміром) етнохарактерні інто-наційні звороти діставали оригінальне забарвлення в незвичних блюзових гармонізаціях, пружних латиноамериканських ритмах тощо.
6. Одним із засобів професіоналізації жанру стало звертання А. Кос-Анатольського до творчості професійних поетів-піснярв: Ростислава Бра-туня, Йосипа Струцюка, Галини Протас, Івана Музики та ін. Особливої ав-тентичності музичного вислову композитор досягав при ”озвученні влас-них поетичних текстів, в написанні яких виявив непересічний літератур-ний дар.
7. Для розважальної творчості А. Кос-Анатольського характерною є прикладна функція його пісень, адже більшість цих творів композитора була використана в театральних жанрах (ревії, вистави Театру малих форм Веселий Львів”, спектаклі Львівського музично-драматичного театру ім. М.Заньковецької, оперета ”Весняні грози). Поряд з цим велика кількість його пісень, що вимагали високої вокальної майстерності, передбачала ви-конання з концертної естради. Така біфункційність” у побутуванні пісень композитора є свідченням його устремління не тільки до ушляхетнення” музичного побуту, вона також ілюструє пошуки шляхів контамінації еле-ментів розважальної музики з так званими ”високимижанрами (зокрема використання в опері Заграва”, балетах ”Хустка Довбуша та Сойчине крило” жанрових моделей танго, вальсу, румби, фокстроту, канкану). Відсутність герметизму між високими” танизькими” жанрами, що була намічена у творчості композитора, стала характерною ознакою українсь-кої музики 60-их років XX ст. у творчості В. Сільвестрова, М. Скорика, Г.Гаврилець як прояв нової естетики постмодернізму.
8. Вершиною розважальної творчості А. Кос-Анатольського є опе-рета Весняні грози”. В ній автор заклав традиції галицького варіанту жанру, що згодом були продовжені іншими композиторами, зокрема Ми-рославом Скориком (оперета ”Нуль-нуль на нашу користь). Головною рисою цих традицій стало використання ритмів модерних (на ті часи) ест-радних танців, а також органічне поєднання ”шляґерної мелодико-рит-мічної та гармонічної простоти, ліризму української пісні з характерними для ”поважної музики принципами розвитку музичного матеріалу. В ве-ликій мірі ці принципи були використані А. Кос-Анатольським в музиці до спектаклів Львівського музично-драматичного театру ім. М. Занько-вецької, де він спирався на власний досвід написання музики до напів-аматорських вистав передвоєнних часів, Театру малих форм ”Веселий Львів а також театрів мініатюр та естради 50-х років. Він з успіхом наси-тив театральне дійство численними інструментальними та вокальними ме-лодіями, несподіваними музичними пародіями на відомі класичні твори та народні пісні, а також вдалою стилізацією музики народів інших конти-нентів. Показовим є своєрідне переплетення ”театрального та ”кон-цертного життя окремих вокальних творів автора (прикладом є ”Кар-патське танго).
9. Непересічні естетичні якості європейського ґатунку, що відкри-лися в результатіі дослідження розважальної музики композиторів Б. Ве-соловського, С. Гумініловича, Г. Варса, А. Кос-Анатольського, свідчать про оригінальність галицької компоненти загальноукраїнської музичної культури, її здатність до поновної актуалізації (що вже сталося в 60-70-их роках XX ст.) що, відповідно, вимагає подальшого вивчення цієї малові-домої сторінки національної музичної культури та повернення її до сучас-ного концертного репертуару.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева Л. О речевой природе современной песенной интонации // Советская музыка. 1979. №8. С. 51.
2 Антонович М. ”Легка музика: [Соціальний аспект] // Українська музи-ка. 1938. № 9-10. С. 160-162.
3. Антонюк Н. Українське культурне життя в Генеральній губернії (1939-1944 рр.) : За матеріалами періодичної преси. Львів, 1977. 232 с.
4. Архівна спадщина композитора А. Кос-Анатольського: каталог рукопи-сів / Уклад. О. Мельник-Гнатишин. Львів: НТШ, 1998. 352 с.
5. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. М.: Музика, 1965. 375 с.
6. Баташев А. Советский джаз: исторический очерк / Редакция и предисло-вие Медведева А. М.: Музыка, 1972. 173 с.
7. Бородянский Б. Эстрадные заметки // Искусство и жизнь. 1940. №7. С. 27-28.
8. Браславский Д. Аранжировка для эстрадных ансамблей и оркестров. М.: Музика, 1974. 392 с.
9. Брюховецька Л. Пісні заблукалого перехожого // Дзеркало тижня. 2000. 10 серпня.
10. Будний В. Ріміні 1945-1947 рр. Нью-Йорк, 1979. 328 с.
11. Булка Ю. Нестор Нижанківський. Життя і творчість. Львів; Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 1997. 56 с.
12. Булка Ю. Українська музика на польському радіо у Львові в 1930-х ро-ках // Musica Galiciana. Наукові збірки ЛДМА ім. М.Лисенка. Вип. 5. Том VI. Львів, 2001. С. 85-89.
13. Вега К. Аргентинское танго. // Музыка стран Латинской Америки. Сборник статей. Пер. с исп. Огурцовой Т.; Ред. Пичугин П. М.: Музыка, 1983. С. 193-218.
14. Весоловський Б. Прийде ще час (пісні і танцювальні мелодії) /Під ред. О.Зелінського. Ч.I. Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. 158 с.
15. Весоловський Б. Я знов тобі (пісні і танцювальні мелодії) /Під ред. О.Зелінського. Ч.II. Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. 158 с.
16. Винничук Ю. Кнайпи Львова. Львів: ЛА Піраміда”, 2001. 290 с.
17. Витвицький В. Музичними шляхами. Спомини. Мюнхен: Сучасність, 1989. - 215 с.
18. Витвицький В. Українська музика в програмі радіо // Музикознавчі праці. Публіцистика. Львів, 2003. С. 255-256.
19. Витвицький В. Українська музична сьогочасність. Доповідь на зустрічі митців Америки й Канади в Торонто // Музикознавчі праці. Публіцистика. Львів, 2003. С. 103-109.
20. Вісмонт В. Львівський джаз // Молода гвардія (Одеса). 1940. 13 ве-ресня.
21. Волинський Й. Анатолій Йосипович Кос-Анатольський. Нарис про життя та творчість. К.: Мистецтво, 1965. 77 с.
22. Гаямов А. О джазе // Театральная декада 1934. №18. С. 7.
23 Генсіцька І. Біля витоків вітчизняного джазу // Музика. 2005. №3 (травень-червень). С. 28-30.
24. Гнатишин О. Джерелознавчий аспект дослідження творчої лабораторії А. Кос-Анатольського: Дис канд. мистецтвознавства. К., 2003. 226 с.
25. Головинский Г. О некоторых социальных функціях музыки // Эстрада: Что? Где? Зачем? /Ред. Уварова Е. М.: Искусство, 1988. С. 88-103.
26. Городинский В. Музыка духовной нищеты. М.;Л.: Государственное музыкальное издательство, 1950. 136 с.
27. Данько Л. На рубеже столетий // Комическая опера в XX веке. М.;Л.: Советский композитор, 1976. С. 11-45.
28. Дени Г., Дассвиль Л. Все танцы. / Сокр. пер. с франц. Богдановой Г., Ивченко В. 2-е изд.. К.: Музична Україна, 1987. 332 с.
29. Дмитриев Ю. Советская эстрада. М.: Знание, 1968. 73 с.
30. Дрейден Е. Теа-джаз // Эстрада без парада /Сост. Баженова Т. М.: Искусство, 1991. С. 79-82.
31. Друскин М. Очерки по истории танцевальной музыки. Л., 1936. 205 с.
32. Дунаевский И. Назревшие вопросы легкой музыки // Советская музыка. 1955. №6. С. 19-25.
33. Дунаевский И. Передаëм легкую музику // Советская музыка. 1949. № 9. С. 43-46.
34. Энтелис Л. Разговор о легкой музике. М.: Знание, 1965. 94 с.
35. Єрмінь Й. Невідомий Анатолій Кос-Анатольський у виконанні Марії Крушельницької та Богдана Козака // Musica Humana. Вип. 8. Львів, 2003. С. 336-340.
36. Житомирский Д. Музыка для миллионов. (К методологии вопроса) // Поп-музыка. Взгляды и мнения / Сост. Фрадкина Э. Л.;М.: Советский композитор, 1977. С. 31-66.
37. Загайкевич М. Михайло Вербицький. Нарис про життя та творчість. К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літера-тури УРСР, 1961. 49 с.
38. Загайкевич М. Балет // Історія української радянської музики / Ред. Зінькевич О., Ляшенко І., Пясковський І., Шреєр-Ткаченко О. К.: Музична Україна, 1990. С. 144-150.
39. Зелінський О. Богдан Веселовський та його пісні// Весоловський Б. Я знов тобі (пісні і танцювальні мелодії) Ч.I . Львів: Галицька видавнича спілка. 2002. С. 3-5.
40. Зелінський О. І слово, і музика // Весоловський Б. Я знов тобі (пісні і танцювальні мелодії) Ч.II . Львів: Галицька видавнича спілка. 2002. С. 3-5.
41. Зінькевич О. Музикознавство та державна ідеологія: досвід, втрати, проблеми // Українське музикознавство: науково-методичний збірник. Вип. 28. К.: НМАУ, 1998. С. 64-73.
42. Зорич О. Хоч мені жить прийшлось в чужині, до вас я серцем повер-таюсь” // Патріот України. 1998. 4-17 жовтня. № 21-22.
43. Карпентьер О. Латинская Америка в музыке // Музыка стран Латинс-кой Америки. Сборник статей / Ред. Пичугин П. М.: Музыка, 1983. С. 15-21.
44. Карпентьер О. Музыка Кубы. / Пер. с исп. Сердюковой Н. М.: Го-сударственное музыкальное издательство, 1962. 163 с.
45. Кияновська Л. Мирослав Скорик: творчий портрет композитора в дзер-калі епохи. Львів: Сполом, 1998. 216 с.
46. Кияновська Л. Мистецький міст музична академія // Вісник Львівсь-кого університету. Серія: музикознавство. Вип.2. Львів: в-во ЛНУ ім І.Франка, 2002. С. 340-342.
47. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури IX-XX ст. Тернопіль: Астон, 2000. 339 с.
48. Климовський Я. Останнє турне на рідній землі // Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва. 1915-1975рр. Т.1 / Гол.ред. Гр. Лужицький. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто ОМУС 1975, С. 829.
49.Клитин С. Эстрада. Проблемы теории, истории и методики. Л.: Искусство, 1987. 190 с.
50. Книга мистців і діячів української культури учасників Першої зуст-річі українських митців Америки й Канади з громадянством у днях 3-5 липня 1954 / Упор.: Бажанський М., Курдидик А., Олександров Б., Гарку-шенко Н. Торонто, 1954. 312 c.
51. Козаренко О. Анатолій Кос-Анатольський. До 90-річчя від дня народ-ження присвячується. Львів, 1999. 12 с. Буклет.
52. Козаренко О. Деякі тенденції розвитку національної музичної мови в першій третині XX століття // Українське музикознавство: Науково-мето-дичний збірник. Вип. 28. К.: НМАУ, 1998. С. 144-154.
53. Козаренко О. Творчість А. Кос-Анатольського в контексті становлення національного музичного стилю // Питання стилю та форми в музиці. Львів: Каменяр, 2001. С. 123-131.
54. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000. 284 с.
55. Кокорева Л. Дариус Мийо и его время // Дариус М. Моя счастливая жизнь. Пер с франц. Кокоревой Л. М.: Композитор, 1999. С. 7-42.
56. Комаринець О. Марія Сабат-Свірська: про себе і свій час. Львів: Ка-меняр, 1995. 61 с.
57. Композитор А.Кос-Анатольський. Матеріали до нотографії та бібліо-графії (1947-1972 р.) / Упор. Я.Колодій та В.Полєх. Львів, 1974. 158 с.
58. Конен В. Блюзы и XX век. М.: Музыка, 1981. 80 с.
59. Конен В. О совершенствовании американской музыки // Советская му-зыка. 1941. № 3. С. 103-105.
60. Конен В. Пути американской музыки. Очерки по истории музыкальной культуры США. М.: Музыка, 1965. 523 c.
61. Конен В. Третий пласт. Новые массовые жанры в музыке XX века. М.: Музыка, 1994. 160 c.
62. Кос-Анатольский А. Заграва. Опера в 4-действиях, 6-и картинах / Либ-ретто Р.Братуня; Пер. А. Данченко. Клавир. М.: Советский компози-тор, 1975. 311с.
63. Кос-Анатольський А. Весняні грози. Оперета в 2-х діях / Лібрето А.Кос-Анатольського та Є. Кравченка. Клавір. Львів. Рукопис. 288 с.
64. Кос-Анатольський А. Орися. Балет на 3 дії, 8 картин з прологом / Ліб-рето О. Гериновича. Клавір. К.: Музична Україна, 1975 136 с.
65. Кос-Анатольський А. Сойчине крило. Балет на 4 дії, 7 картин / Лібрето О. Гериновича за мотивами однойменного оповідання І. Франка. Клавір. К.: Музична Україна, 1968 228 с.
66. Кос Н. Анатоль Кос-Анатольський // Митці Львівщини. Львів, 1999. С. 50-53.
67. Кудрик Б. Чужі впливи в українській музичній культурі // Ми і світ (Байерн). 1950. Ч. 4. С. 44-47.
68. Ланская Э. К концертам Львовского эстрадного оркестра // Бакинский рабочий. 1949. 22.05. № 99.
69. Лебединский Л. Американский танец. М.: Госмузиздат., 1931. 7 с.
70. Лисько З. Концерти українських ревелєрсів Євгена [Ансамблю легкої музики під керуванням композитора Євгена Козака] // Українська музика. 1939. Ч.3. С. 88.
71. Лисько З. Хроніка й рецензії // Українська музика. 1939. №.3. С. 8
72. Лужницький Г. Америка // Наш театр. Книга діячів українського теат-рального мистецтва.1915-1975рр. Т.I / Гол.ред. Гр. Лужицький Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто: ОМУС, 1975. 487-489 с.
73. Лютая С. До проблеми інтерпритації вокального циклу Р. Шумана Любов поета” // Молоде музикознавство. Вип.7. Львів, 2002 С. 150-159.
74. Лялин П. Дуэт из Львова // Советская культура. 1983. 26 марта.
75. Ляшенко І. Українська радянська музика в системі соціалістичної культури. К.: Музична Україна, 1984. 206 с.
76. Львівські вісті. 1942. 13 січня. Ч. 6(130).
77. Львівські вісті. 1942. 29 січня. Ч. 19 (143).
78. Львівські вісті. 1942. 31 січня. Ч. 20 (144).
79. Львівські вісті. 1942. 5 березня. Ч. 48 (172).
80. Львівські вісті. 1942. 5 квітня. Ч. 73 (197).
81. Львівські вісті. 1942. 20 травня. Ч. 10 (234).
82. Львівські вісті. 1943. 21 січня. Ч. 11(431).
83. Львівські вісті. 1943. 12-13 грудня. Ч. 286 (706).
84. Львівські вісті. 1943. 7-8 березня. Ч. 50 (470).
85. Львівські вісті. 1943. 11-12 квітня. Ч. 80 (500).
86. Львівські вісті. 1943. 31 серпня. Ч. 197 (617).
87. Львівські вісті. 1943. 17 вересня. Ч. 213 (633).
88. Львівські вісті. 1943. 30 вересня. Ч. 223 (643).
89. Львівські вісті. 1943. 1 грудня. Ч. 276 (696).
90. Льосс Г. Між Аве Марія” і Тиха ніч”. Кіч у музиці. / Пер. з нім. та прим. Кияновської Л. // Вісник Львівського університету. Серія: музико-знавство. Вип. 2. Львів: Видавництво ЛНУ ім І. Франка, 2002. С. 58-65.
91. Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові. У двох то-мах. Т. 2. Львів: Сполом, 2003. 200 с.
92. Мазепа Л. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). Львів: Сполом”, 2001. 280 с.
93 Максимюк С. Львівські звукозаписи фірми ”Грамофон, 1902-1914 // Максимюк С З історії українського звукозапису та дискографії. Львів-Вашингтон: В-во Українського Католицького Університету, 2003. С. 182-192.
94. Максимюк С. Шедеври нашої популярної музики // Максимюк С. З історії українського звукозапису та дискографії. Львів; Вашингтон: В-во Українського Католицького Університету, 2003. С. 93-94.
95. Малишев Ю. Це музика! Ч.I. К.: Музична Україна, 1974. 334 с.
96. Мархасев Л. В легком жанре. М: Советский композитор, 1986. 291 с.
97. Мархасев Л. В ритме танго // Серенада на все времена. Л.: Советский композитор, 1988. 120 с.
98. Медведик П. Балтарович Володимир. Біографічна довідка // Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Том CCXXVI. Праці музикознав-чої комісії. Львів, 1993. С. 375-376.
99. Мелянський Б. Веселий Львів” після року праці // Львівські вісті. 1943. 12-13 грудня. Ч. 286 (706).
100. Мийо Д. Моя счастливая жизнь / Пер. с франц. Кокоревой Л. М/: Композитор, 1999. 396 с.
101. Місячник ”Українська музика (1937-1939). Систематичний покажчик змісту журналу / Упор. Р. Мисько-Пасічник, В. Пасічник. Львів: Наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 2003. 59 с.
102. Молчко У. Музика Богдана Весоловського повертається до рідного краю // Міст (Торонто). 2000. Листопад. №44. С.23.
103. Морозов В. Тільки у Львові. Львівські батярські пісні (анотація до CD). Львів: МД-студія, 2002. 10с.
104. Мрійливі пісні Б.Весоловського на платівці Мрії”. Новий шлях (Торонто). 1970. Ч. 36.
105. Музичне життя Львова. Хроніка // Радянська музика. 1939. №5. С. 60.
106. Музыкальный энциклопедический словарь / Главн. ред. Келдыш Г. М.: Советская энциклопедия, 1991. 672 с.
107. Муха А. Композитори України та української діаспори. Довідник. К.: Музична Україна, 2004. 352 с.
108. Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва.1915-1975 рр. Т. 1 / Гол. ред. Гр. Лужицький. Нью-Йорк; Париж; Сідней; То-ронто: ОМУС, 1975. 795 с.
109. Нідецька Є. Творчість польських композиторів (1972-1939-рр.) Льво-ва. Дисканд. мистецтвознавства. К., 2004. 206 с.
110. Одесский театр музыкальной комедии им. М.Водяного. Буклет. Одесса, 1977. 18 с.
111. Озеров В. Словарь специальных терминов // Колиер Д. Становление джаза. с.357-376.
112. Орджоникидзе Г. Звуковая среда современности // Музыкальный со-временник М.: Советский композитор, 1983 С. 272-303.
113. Охріменко Ю. (за участю Космолінської Н.) Серце батяра // Тільки у Львові. Львів: ПП Бодлак”, 2001. С. 26-32.
114. Павлишин С. Українська музична культура сьогодні // Наше життя (Нью-Йорк) 2000. Ч.2 (лютий). С. 7-9, 14.
115. Паламарчук О. А музи не мовчали. (Львів: 1941-1944 роки). Львів: Зерна, 1996. 96 с.
116. Паньків Я. Рімінський ансамбль Бурлака” в моїй пам’яті. Монтреаль: Видавництво Братства кол. Вояків 1. Української Дивізії УНА, 1998 125 c.
117. Пастеляк Н. Поетично-сюжетні рефлексії у фортеп’янній музиці львівських композиторів XX століття // Молоде музикознавство. Вип.7. Львів, 2002. С. 37-45.
118. Паулс Р. Мелодии в ритме жизни. Москва: Молодая гвардия, 1989. 315 с.
119. Перфецький Б. Про вокальні ансамблі легкого жанру //. Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва.1915-1975рр. Т.1 / Гол.ред. Гр. Лужицький , Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто: ОМУС 1975. С. 521
120. Письменна Н. Володимир Івасюк // Митці Львівщини. Львів, 1998. С. 23-25.
121. Пичугин П. Народная музыка Аргентины. М.: Музыка, 1971. 206 с.
122. Пичугин П. Танго и его история // Советская музыка. 1962. №2. С.129-133.
123. Попова Т.В. О музыкальных жанрах. М.: Знание, 1981. 126 с.
124. Програма 1-ої міської музичної олімпіади студентської молоді м.Львова. Львів: 14-а поліграффабрика, 1941. 23 с. Буклет.
125. Рахманний Р. Нотатка про незакінчену пісню // Свобода. 1972. 10 березня.
126. Ржевська М. На зламі часів. Музика наддніпрянської України першої третини XX століття у соціокультурному контексті епохи. К.: Автограф, 2005. 352 с.
127. Романко В. Джаз у музичній культурі України: соціокультурна та музикознавча інтерпритації: Дисканд. мистецтвознавства. К., 2004. 212 с.
128. Русская советская эстрада. 1946-1977годы. Очерки истории / Ред. Уварова Е. М.: Искусство, 1981. 527 с.
129. Савицький Р. (старш.) Жіночий вокальний квартет ”Богема // Українська музика. 1937. № 3. С. 57.
130. Савицький Р. (старш.) Музикальне життя Львова // Радянська музика. 1940. № 5. С. 60-61.
131. Савицький Р. (старш.) Хроніка й рецензії // Українська музика. 1939. №1. С. 27.
132. Савицький Р. (мол.) Верба схилила стан дівочий”. Нова платівка з піснями Б. Весоловського // Новий шлях (Чикаго). 1972. ч.28. С. 12.
133. Савченко А. Александр Вертинский. М.: Знание, 1989. 56 с.
134. Савченко А. Кумиры забытой эстрады. М.: Знание, 1998. 192 с.
135. Сарджент У. Джаз. Генезис. Музыкальный язык. Эстетика. М.: Музыка, 1987. 296 с.
136. Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екс-курс // Мистецтво та освіта. 2003. №1. С. 7-10.
137. Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екс-курс // Мистецтво та освіта. 2003. №3. С. 15-18.
138. Симоненко В. Лексикон джаза. К.: Музична Україна, 1981. 111 с.
139. Симоненко В. Українська енциклопедія джазу. К.: Центрмузін-форм, 2004. 232 с.
140. Словарь иностранных слов / Ред.: Лехина И., Петров Ф. М.: Го-сударственное издательство иностранных и национальных словарей, 1955. 856 с.
141. Смирнова Н. Песня на эстраде // Русская советская эстрада 1946-1977. Очерки истории / Ред. Уварова Е. М.: Искусство, 1981. С. 236-312.
142. Советская музыкальная энциклопедия / Гл.Ред. Келдыш Ю. Т. 5. М.: Советская энциклопедия, 1982. С. 861.
143. Советский джаз. Проблемы. События. Мастера / Ред. и сост. Медве-дев А., Медведева О. М.: Советский композитор, 1987. 592 с.
144. Сохор А. Бит или не бит // Вопросы социологии и эстетики музыки. I. Статьи и иссл