Пітель Ніна Якимівна. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві

Краткое описание

Пітель Ніна Якимівна. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Уманська держ. аграрна академія. - Умань, 2002. - 201 арк. - Бібліогр.: арк. 164-182

Пітель Н.Я. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено питанням розробки теоретичних і практичних аспектів підвищення продуктивності праці та трудової мотивації в умовах реформування сільськогосподарського виробництва. У роботі проведено аналіз рівня і динаміки продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах за сучасних умов становлення ринку.
В результаті досліджень обґрунтовані пріоритетні шляхи зростання продуктивності праці в агроформуваннях. За матеріалами виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Маньківського, Уманського і Христинівського районів Черкаської області побудовано економетричну модель залежності продуктивності праці від виробничих факторів, яка дозволила виділити основні чинники, що формують її рівень в регіоні. Проведено аналіз взаємозв’язку продуктивності та оплати праці. Відзначається, що питання матеріального стимулювання на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва потребує невідкладного вирішення і удосконалення з урахуванням об’єктивних умов. За результатами анкетного обстеження виділені основні мотиви до продуктивної праці в сільському господарстві.

1. В сучасних умовах розвитку аграрної економіки проблема підвищення продуктивності праці, яка поєднує ефективність використання робочої сили, земельних, матеріальних і фінансових ресурсів, належить до визначальних.
Ключовим положенням аналізу продуктивності праці в сільському господарстві є дослідження впливу факторів, які в дисертації класифікуються залежно від спрямованості дії на три групи. До першої віднесені фактори збільшення обсягів валової продукції; до другої сприяння економії робочого часу та вивільненню трудових ресурсів і до третьої групи належать фактори комплексного впливу.
В сільському господарстві трудові мотиви за джерелами виникнення доцільно поділятина п’ять груп. Крім матеріальних, духовних, виробничо-побутових і соціальних доцільно виділяти і моральні.
Ефективним мотиваційним чинником, який позитивно впливає на рівень продуктивності праці, виступає приватна власність на землю і виробничі засоби. Без усвідомлення себе власником селяни не матимуть реальної мотивації і стимулів до високопродуктивної праці. З цією метою необхідне законодавче закріплення економічної і соціальної свободи сільсько-господарських товаровиробників.
2. В останні роки в сільському господарстві країни продуктивність праці суттєво знижується. За 1999-2000 рр. вона зменшилась проти середнього рівня за 1991-1994 рр. в 1,5 раза, що стало наслідком скорочення обсягів валової продукції удвічі, а чисельності працівників майже в 1,4 раза.
Зниження продуктивності праці відбувається в підприємствах різних форм власності і господарювання. В середньому за 1999-2000 рр. у недержавних агроформуваннях цей показник зменшився проти 1991-1992 рр. в 1,4 раза, а в держгоспах в 2,3 раза. Такі зміни викликані як зниженням фондоозброєності праці, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, структурними зрушеннями у виробництві, так і вищою мотивацією до праці в недержавних підприємствах.
У статистичній звітності діяльності агроформувань доцільно відновити дані про розподіл затрат праці, використавши існуючу раніше форму з певним її удосконаленням. Всю суму трудовитрат на рівні підприємств слід фіксувати в людино-годинах без їх заокруглень, які нерідко є причиною значних відхилень від реальних величин затрат праці.
3. Основними шляхами досягнення високопродуктивної праці в сільськогосподарських підприємствах є становлення власника і господаря на селі, розвиток інтенсифікації виробництва, що передбачає збільшення капіталовкладень з метою підвищення фондо-, енерго- та електроозброєності праці, зростання технічного рівня і забезпеченості сільськогосподарськими машинами і механізмами, розширення застосування мінеральних та органічних добрив.
4. Ефективним методом визначення пріоритетних факторів, які формують рівень продуктивності праці в конкретних умовах виробництва, є економетричне моделювання. Статистико-математичні розрахунки, проведені на основі моделі, дозволяють визначити наявні резерви та рівень показника на перспективу.
Встановлено, що на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області найбільш суттєво впливають фондоозброєність праці (26,4%) та виробничі капітальні вкладення на 100 га с.-г. угідь (11,9%). На 10,1% її рівень зумовлюється енергозабезпеченістю, на 9,6 обсягом затрат на нафтопродукти та на 7,8% затратами на запасні частини, ремонтні і будівельні матеріали для ремонту в розрахунку на 1 га ріллі. Отже, в сучасних умовах для сільськогосподарських підприємств вирішальним напрямом зростання продуктивності праці є інтенсифікація, спрямована на розширення вкладень у виробничий процес з метою належної оснащеності його основними фондами та матеріально-технічними ресурсами.
5. В умовах ринку економічний інтерес товаровиробника є рушійною силою позитивних змін в аграрній сфері. Низький рівень оплати праці, заборгованість і несвоєчасність у її виплатах стримує ріст продуктивності праці. В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за період із 1996 по 2000 р. продуктивність праці знизилась на 9%, а її оплата (з урахуванням інфляції) на 41%. Отже, зменшення оплати праці негативно впливає на продуктивність праці, а низький її рівень в свою чергу не створює передумов для росту оплати.
6. Важливим фактором підвищення продуктивності праці є поглиблення трудової мотивації. Основними мотивами до продуктивної праці в сільськогосподарському виробництві є усвідомлення себе власником, господарем землі і майна, високий рівень заінтересованості у виконанні роботи, ефективне матеріальне стимулювання та широке застосування моральних стимулів. В сучасних умовах пріоритетним мотивом до праці є підвищення її оплати до рівня, здатного забезпечити нормальні умови життєдіяльності селянина та його сім’ї.
Всебічне вивчення мотивів до праці та врахування попереднього досвіду дозволить сформувати дієвий механізм трудової мотивації, пристосований до конкретнихумов виробництва.