ПЛАНИ ЗМІСТУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ (початок ХХІ століття)

Краткое описание

Національний університет
Києво-Могилянська академія”

На правах рукопису

КУЧЕРОВА Олена Олександрівна

УДК 070(410)+81’42:[811.111’37+316.776.33]

ПЛАНИ ЗМІСТУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ
(початок ХХІ століття)

10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Зернецький П. В.,
кандидат філологічних наук,
доцент

Київ 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ........................................................................
ВСТУП ..........................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ ЯК СОЦІОЛІНГВАЛЬНОГО ЯВИЩА ....................
1.1. Британські газетні новини в контексті сучасних дискурсивних досліджень
1.2. Соціолінгвальні особливості британського газетного новинного дискурсу ..
1.2.1. Газетна комунікація в британському суспільстві як соціолінгвальне явище ..................................................................................................................
1.2.2. Британський газетний новинний дискурс як об’єкт дослідження теорії комунікації ...............................................................................................................
1.3. Архітектоніка тексту британських газетних новин як інформаційного сліду британського газетного новинного дискурсу ...........................................................
Висновки до розділу ...................................................................................................
РОЗДІЛ 2. ПЛАН ЗМІСТУ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ .................................................................................................................
2.1. Загальні характеристики структурно-семантичної цілісності британського газетного новинного дискурсу ..............................
2.2. Семантичні стратегії/тактики побудови плану змісту британського газетного новинного дискурсу ..................................................................................
2.2.1. Семантичні стратегії/тактики зіставлення в британському газетному новинному дискурсі ........................................................................
2.2.1.1. Тактики тотожного зіставлення в британському газетному новинному дискурсі ................................................................................
2.2.1.2. Тактики еквівалентного зіставлення в британському газетному новинному дискурсі .............................................................
2.2.1.3. Стратегії/тактики зіставлення частина ціле” в британському газетному новинному дискурсі .....................................
2.2.1.4. Стратегії/тактики контрастного зіставлення в британському газетному новинному дискурсі .............................................................
2.2.2. Семантичні стратегії/тактики контекстуалізації в британському газетному новинному дискурсі ........................................................................
2.2.2.1. Стратегії/тактики часової контекстуалізації в британському газетному новинному дискурсі .............................................................
2.2.2.2. Стратегії/тактики просторової контекстуалізації в британському газетному новинному дискурсі .....................................
2.2.2.3. Стратегії/тактики каузативної контекстуалізації в британському газетному новинному дискурсі .....................................
2.2.2.4. Тактики умовно-наслідкової контекстуалізації в британському газетному новинному дискурсі .....................................
2.3. Комунікативно-інформаційна структура британського газетного новинного дискурсу .......................................................................................................................
2.3.1. Тематичний та рематичний компоненти в структурі британського газетного новинного дискурсу ........................................................................
2.3.2. Тема-рематичні прогресії як засіб репрезентації динамічного аспекту комунікативно-інформаційної структури британського газетного новинного дискурсу .........................................................................................
2.3.3. Тематична організація британського газетного новинного дискурсу як засіб його змістової цілісності .................................................
Висновки до розділу ......................................................
РОЗДІЛ 3. ПЛАН ПОВІДОМЛЕННЯ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ .......................................................................................
3.1. Основні аспекти структури комунікативного впливу британського газетного новинного дискурсу ...................................................................................
3.2. Комунікативно-прагматичні особливості британського газетного новинного дискурсу ....................................................................................................
3.2.1. Комунікативно-прагматичні особливості мовленнєвих актів у британському газетному новинному дискурсі ..............................................
3.2.2. Комунікативно-прагматичні особливості мовленнєвих ходів і трансакцій у британському газетному новинному дискурсі ........................
3.2.3. Комунікативно-прагматичні характеристики британського газетного новинного дискурсу як мовленнєвої події .....................................
3.3. Загальнокомунікативні стратегії/тактики побудови британського газетного новинного дискурсу ....................................................................................................
Висновки до розділу ...................................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................................
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРОВАНОГО МАТЕРІАЛУ .....................................................
ДОДАТКИ ....................................................................................................................

ВСТУП
Інтерес науковців до процесів комунікації виник давно і є цілком природним. Ще більшого значення він набуває в епоху інформаційних суспільств у країнах розвинутої демократії, до яких прагне долучитися й Україна. Останнім часом значно підвищився інтерес до вивчення мови ЗМК, зокрема інформаційних новин. У ЗМК, які відіграють велику роль в інформуванні суспільства, в освіті, культурі та мистецтві, подія втілюється в слова, речення, тексти, опрацьовується автором, описується певними штампами, зумовленими практикою, у даному випадку, газетного виробництва.
Інформаційний бум, спричинений становленням і розвитком найновітніших комунікативних технологій та їх зрощенням з бізнесом, зумовив необхідність доступу до інформації та максимально швидкого обміну нею і, відповідно, сприяв розвиткові ЗМК. Відтак інформаційний бум став поштовхом для розвитку мов, які його обслуговують. Провідна роль мови в ЗМК стала очевидною не лише для лінгвістів, а й для фахівців, які працюють в інших суміжних сферах людської діяльності, зокрема журналістиці.
Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений помітним зростанням інтересу творчого загалу до багатоаспектного вивчення мови мас-медіа (див. наприклад: [34; 35; 36; 38; 53; 54; 64; 65; 103; 136; 139; 145; 148; 154]), у тому числі британських (див. праці: [37; 207; 211; 222]), та провідним статусом у сучасній теорії масової комунікації проблеми ефективності впливу ЗМК на аудиторію, індивіда (як-то у працях: [32; 41; 109; 119; 169; 233]). Поряд з цим існують можливості ефективнішого використання ЗМК у різних сферах суспільної практики [23, с. 3]. Наука може і повинна сприяти розвиткові мови сучасних ЗМК, оскільки становлення теорії з самого початку суттєво відставало від реальної практики функціонування ЗМК, суто професійної практики та індивідуальної творчості їхніх працівників.
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю багатоаспектного вивчення особливостей мовленнєвого вираження процесів побудови смислу дискурсу одного з провідних публіцистичних жанрів жанру новин (англ. news). У наш час, коли в інформаційних суспільствах свідомість людини дедалі відчутніше формується новими ЗМК [52], традиційні мас-медіа, до яких відносимо газету, все ще зберігають свій масовий характер. Проте, незважаючи на чотирьохсотрічну історію, преса доволі успішно продовжує пошуки своєї ідентичності.
Зрозуміти шляхи, завдяки яким газета взагалі та газетні новини зокрема відстоюють свої й досі пріоритетні позиції в інформаційному впливі на британське суспільство, є важливою й актуальною проблемою як журналістики в цілому, так і теорії мас-медійної комунікації в Україні. Це пояснюється тим, що процеси комунікації все більше набувають глобального характеру [50; 51; 96; 115], а Україна бере активну участь в глобальних інформаційних процесах і як європейська держава намагається стати частиною західноєвропейської інформаційної спільноти [10]. Належність країни до інформаційної європейської спільноти є одним із перших показників належності до європейської цивілізації в цілому.
Україна як молода держава формулює нову національну ідентичність і прагне стати рівноправним членом європейської спільноти держав з поширенням нових форм міжнародного співробітництва. Це передбачає відновлення української ідентичності шляхом відродження культурно-історичного надбання минулого та творення нових елементів української культури, що допоможе універсалізувати цю ідентичність [68, с. 15]. Зважаючи на це досвід функціонування мас-медіа у відкритому суспільстві видається надзвичайно корисним для України. Варто зауважити, що на необхідності вдосконалення функціонування українських ЗМК наголошують вітчизняні фахівці з мас-медіа (див. наприклад: [45; 47; 98]). Україна, в якій демократичні процеси набувають масштабного розвитку, може і повинна вчитися у своїх західноєвропейських сусідів, зокрема Великої Британії.
Однією з ознак демократичного суспільства є незалежні мас-медіа. Сучасний стан мас-медіа в Україні багато чим нагадує становлення незалежних мас-медіа у Великій Британії [195, c. 5108], яка має багату історію журналістики. Це зокрема підтверджується тим фактом, що в 2002 у Великій Британії відзначили 300-річчя виходу в Лондоні першої щоденної газети Дейлі курант”. У наш час Велика Британія, де видається близько 160 щоденних газет, посідає одне з провідних місць за кількістю періодичних видань.
Дослідження мас-медіа вимагає врахування широкого теоретичного та порівняльного контексту. Українські та британські ЗМК розвиваються в спільному глобальному контексті. Нові способи комунікації, що виходять за межі окремої держави [31, с. 18], сприяють створенню спільного публіцистичного простору. Газета є одним з головних комунікативних каналів, засобом, що відображає культурно-політичний стан країни. Виступаючи в ролі продюсера й оформлювача взаємодій між соціальними й культурними агентами різних рівнів” [78, с. 5], газета є засобом, що просуває глобальну культуру. Специфіка побудови планів змісту та повідомлення БГНД завдяки процесам глобалізації (починаючи з 1994 р. всі досліджувані нами британські газети мають електронні версії в Інтернеті) певною мірою пов’язана як з власне англомовними читачами, так і з тими, хто володіє англійською мовою та послуговується цими джерелами в інших країнах. Оскільки ці газети широко цитуються в інших ЗМК, у тому числі в українських, очевидною є їхня глобальна роль.
Газетне повідомлення має бути доступним для читача за змістом та формою. Оскільки сучасне гуманітарне мислення характеризується зміщенням уваги зі структурного опису мови на аналіз того культурно-історичного контексту, в якому мова розвивається та функціонує [145, с. 9], дослідження ЗМК з погляду МД автора газетного матеріалу висуває на передній план поняття дискурсу. Сьогодні аналіз дискурсу, який має на меті багатоаспектне, комплексне вивчення складного феномену мовного спілкування, є провідним методом, принципом і разом з тим самостійною дисципліною (див. наприклад: [13; 28; 44; 61; 100; 198]). У той час як парадигма дискурсивного бачення мовно-інформаційних відносин набуває дедалі більшого визнання не лише в лінгвістиці, а й у журналістиці (див. праці: [24, 70; 130; 144; 183; 199]), дослідження функціонування мовної системи та проблем мовленнєвого спілкування має велике теоретичне та прикладне значення.
У сучасній вітчизняній журналістиці газетний дискурс досліджувався в діахронічному аспекті (як-то у працях: [39; 81; 82; 113; 133]), з точки зору методології його побудови (див. наприклад: [152]), також наголошувалося на ролі особистості в створенні мас-медійного дискурсу (див. праці: [95; 176]). Комунікативно орієнтований лінгвістичний опис особливостей функціонування конкретних мов у ЗМК має вагомі здобутки, особливо в лексико-семантичному та функціонально-стилістичному аспектах (див. наприклад: [19; 46; 147; 151; 155]). Сучасний аналіз функціонування мови в ЗМК ознаменувався переходом до дослідження соціокультурного контексту реалізації комунікативної та когнітивної функцій мови, застосуванням діяльнісного підходу до аналізу текстів, що створюються в ЗМК шляхом розвитку неориторичного (як-то у працях: [145]) та неогерменевтичного (див. наприклад: [25; 26; 75]) напрямів дослідження реалізації цих провідних аспектів комунікації в ЗМК. Для цього залучаються найновітніші функціонально орієнтовані лінгвістичні теорії, розроблені в межах семантики та прагматики дискурсу.
Будь-який вид масової комунікації (наприклад, преса, радіо, телебачення, Інтернет) виникає у зв’язку з певними потребами суспільства та обслуговує певну сферу його життя. Відтак дискурси, що створюються в ньому, набувають своєрідних мовних особливостей. З погляду каналу передачі інформації, виділяють окремий вид дискурсу газетний, на відміну від теле- та радіо-дискурсу. Газетний дискурс загалом та БГНД зокрема має свої специфічні особливості композиційного мовленнєвого оформлення, що ґрунтується на типових стратегіях і тактиках побудови автором його планів змісту (семантика) та повідомлення (прагматика). Це забезпечує в кожному окремому випадку реалізацію загального комунікативного смислу БГНД, що утворюється як результат взаємодії цих планів. Дослідження плану вираження (як-то у працях: [172; 175]) ми в нашій роботі не ставимо за мету.
Існує два основних підходи щодо розгляду комунікації при аналізі дискурсу. Найпоширенішим є адресато орієнтований напрям, що інтерпретує текст в межах моделювання його розуміння адресатом, тобто як саме адресат розшифровує, декодує соціальне оточення тексту та переводить його в систему особистісних смислів (див. праці: [25; 26; 75; 118]). Другим напрямом аналізу дискурсу, в руслі якого виконувалося наше дослідження, є адресантно орієнтоване декодування тексту, що моделює мовленнєві дії адресанта дискурсу у відповідному соціолінгвальному контексті. У межах цього напряму дискурс розуміють як єдність МД автора дискурсу та текстів як його результату [79, с. 113]. У цьому розумінні текстом є продукт, створений в процесі комунікації, в нашому випадку, газетної.
Адресантно орієнтований напрям комунікативної лінгвістики широко застосовується в західних демократичних суспільствах, де протягом століть існує практика, яка бере початок з греко-римської традиції, риторично орієнтованого навчання в середній і вищій школах основ МД рідними та іноземними мовами (написання текстів різних типів, навчання усного мовлення в різних соціолінгвальних контекстах тощо) (див. наприклад: [185; 186; 187; 212; 216; 220; 227; 237]). Саме такий підхід є основою теорій МД, що пропонують певні правила спілкування, скажімо, в теоріях комунікативного впливу, політтехнологічних методах, при PR-маніпуляціях, при веденні інформаційних війн (як у працях: [84; 124; 125; 127; 128; 131]). Цей факт значною мірою пояснює існування жанрових особливостей побудови текстів різних типів, у тому числі текстів газетних новин.
У межах адресантно орієнтованого напряму смислові особливості одиниць мовлення (текстів та їхніх частин) розглядаються як результат структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних процесів їх побудови автором дискурсу. При такому лінгвістичному описі смислові особливості одиниць мовлення покликані відобразити реальну МД автора щодо створення смислу БГНД шляхом поєднання відповідних структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних способів (стратегій і тактик) побудови плану змісту та плану повідомлення цього типу дискурсу та його складових (одиниць МД різного рівня). У той же час моделювання МД автора, безумовно, включає компонент прогнозування реакції читача на поставлену автором комунікативну мету (див. наприклад: [6, с. 653; 42; 43]). Саме тому, розглядаючи побудову плану повідомлення БГНД у межах прагмалінгвістичної теорії (що досліджує локутивну та ілокутивну сили та перлокутивний ефект одиниць МД на читача), ми враховуємо не тільки МД автора щодо створення БГНД, а й відповідну прогнозовану ним мовну/немовну реакцію читача.
БГНД, як і будь-який інший дискурс, включає в себе лінгвістичні та екстралінгвістичні компоненти та функціонує в суспільній комунікації. В нашому дослідженні ми розглядаємо соціолінгвальні характеристики БГНД, що виявляються в особливостях застосування певного переліку семантичних стратегій/тактик побудови його плану змісту (при створенні семантичної макроструктури плану змісту) та в мас-медійній специфіці використання певних одиниць МД при застосуванні автором БГНД відповідних комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик побудови плану повідомлення цього типу дискурсу.
У сучасних лінгвістичних працях використовується запропоноване Ф. де Соссюром класичне розрізнення мови, мовлення та МД. Відповідно до свого об’єкта дослідження лінгвісти, вивчаючи мову, описують найзагальніші інваріантні особливості мовних знаків. Аналізуючи мовлення, вони акцентують увагу на субстанціональному підході до вивчення одиниць мови усних і писемних (друкованих) текстів та їхніх частин. Найсучасніший напрям лінгвістики, що вивчає реалізацію комунікативної та когнітивної функцій мови в широкому соціолінгвальному аспекті реальних ситуацій комунікації, називають лінгвістикою МД або комунікативною лінгвістикою (див. праці: [8; 13; 28; 56; 57; 59; 61; 79; 130; 163; 164; 165]).
Лінгвістика тексту оперує певним набором мовних одиниць: фонемами, морфемами, лексемами, синтаксемами, текстемами; та мовленнєвих відповідно, алофонами, аломорфами, словами, словосполученнями, ПО, реченнями, надфразовими єдностостями та текстами. У комунікативній лінгвістиці була розроблена система одиниць МД різного рівня, яка покликана відобразити МД автора щодо створення відповідних мовленнєвих одиниць. Більшість лінгвістів, які розвивають теорію дискурсу, виокремлюють такі одиниці МД (див. наприклад: [59, с. 37; 71, с. 910; 100, с. 188; 162, с. 9]):
· МА, інформаційним слідом якого у мовленні можуть бути 1) ПО (англ. clause) сурядне/підрядне/головне речення в складних реченнях, що відтворює в мовленні тим чи іншим чином несамостійні МА в межах складних МА або 2) просте речення, яке є мовленнєвим результатом самостійного та самодостатнього МА;
· МХ, якому в усному мовленні найчастіше відповідає репліка, а в писемному абзац;
· МТ, що знаходить відображення в усному мовленні як 1) самостійна в смисловому відношенні частина монологу, або 2) в діалозі як послідовність реплік. У писемному мовленні МТ відповідає об’єднаний загальною темою відтинок тексту, який, в новинній журналістиці називають елементом архітектоніки тексту новин;
· МП як комунікативно завершену одиницю макрорівня дискурсу.
У нашому дослідженні дискурс будемо розуміти як головну інтегративну одиницю МД, що знаходить відображення в своєму інформаційному сліді тексті. Дискурс відображає цілісну комунікативну ситуацію, яка на мінімальному рівні може бути представлена МА та паузою [15, с. 12], а на максимальному МП, яка реалізується в цілісному тексті.
Висловлювання, яке є мовленнєвою реалізацією простого/складного МА, вміщує відповідну семантичну та прагматичну інформацію, що закодовується в ньому адресантом і, відповідно, розкодовується адресатом. Висловлювання, або, за Г. Г. Почепцовим, реалізоване речення [123, с. 171], як мінімальна комунікативно-самостійна одиниця мовлення, що розгортається в часі (або в просторі, якщо говорити про його графічну маніфестацію), є лінійним. Разом з тим воно побудоване як ієрархія структур. Вершину ієрархії утворює комунікативно-прагматична структура, їй безпосередньо підпорядкована семантична структура. План змісту речення можна розглядати як суто семантичну складову, що знаходить вираження у певних закріплених за ним засобах конкретної мови, в нашому випадку англійської. Комунікативно-прагматичною складовою речення є його план повідомлення [132].
Така спрямованість дослідження дає можливість розглядати питання впливу самих ЗМК на розвиток мови в цілому в умовах постійного зростання її ролі як основного засобу поширення інформації та впливу на велику аудиторію і, в свою чергу, описати функціонування мови в газетному дискурсі як виду суспільної МД автора БГНД. Дослідження орієнтовано на підтвердження гіпотези, що в основі цільнооформленого тексту британських газетних новин лежить притаманне відповідній МД автора БГНД щодо створення тексту новин використання ним певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик МД. Вони ґрунтуються на когнітивних категоріях, які є відображенням мислення й мови, і мають закріплені за собою певні лексичні, лексико-синтаксичні та синтаксичні мовні засоби їх вираження у тексті.
В інформаційному постіндустріальному, глобалізованому суспільстві активно розвиваються системні наукові парадигми МД журналіста. У такому суспільстві попередня діяльність ЗМК вже створила фіксовані картини сприйняття світу. Наприклад, для новинного дискурсу це система мас-медійних історій” [204]. Тому журналістика спирається на системні та наукові знання про реальні способи впливу на суспільство і є відображенням відповідних когнітивних карт сприйняття мас-медійних історій, за допомогою специфічного набору стратегій і тактик побудови плану змісту та плану повідомлення певного типу дискурсу. Семантичні, комунікативно-прагматичні та загальнокомунікативні стратегії/тактики МД автора БГНД щодо створення текстів газетних новин віддзеркалюють тенденцію регламентації створення таких мас-медійних історій, що очікують від них користувачі ЗМК цього сегмента інформаційного простору Великої Британії та завдяки використання Інтернету певної частини англомовного світу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Робота виконувалась у межах колективної теми Могилянської школи журналістики Національного університету Києво-Могилянська академія” Засоби масової інформації та дослідження засобів масової комунікації” (тема затверджена вченою радою НаУКМА, протокол №28 від 30.10.2003 р.), що входить до загальної планової наукової теми НаУКМА Роль Києво-Могилянської академії в європейській інтеграції України; історія і сучасність” (номер держреєстрації 0101U066565).
Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу текстів британських газетних новин дослідити з погляду новітніх теорій комунікації структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості конструювання автором сучасного БГНД як одного з типів мас-медійного дискурсу, що є складовою розширеного контент-аналізу БГНД.
Мета роботи визначила коло завдань:
1) проаналізувати соціолінгвальну природу БГНД як процесу МД його автора, результатом якого є тексти новин;
2) виявити й узагальнити структурно-семантичні особливості мовної організації новинного дискурсу за допомогою дослідження семантичних стратегій і тактик, що лежать в основі динамічного опису розгортання змісту в БГНД;
3) розкрити комунікативно-інформаційні особливості структури БГНД;
4) дослідити специфіку використання автором БГНД відповідної комунікативно-прагматичної стратегії побудови плану повідомлення БГНД і тактик, через які вона реалізується;
5) створити системно орієнтовану класифікацію загальнокомунікативних стратегій і тактик впливу на читача, що використовуються в БГНД.
Об’єктом дисертаційного дослідження є БГНД, інформаційний слід якого тексти новин політичної, економічної та спортивної тематики. Нами проведено за вказаними комунікативно-лінгвістичними параметрами моделювання відповідної МД автора щодо створення тексту газетних новин.
Предметом дослідження є соціолінгвальні особливості БГНД, структурно-семантичні, комунікативно-прагматичні та загальнокомунікативні стратегії/тактики МД автора БГНД.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі застосовувалися комплексні методи багатоаспектного дослідження побудови смислу БГНД: 1) огляд стану проблеми ґрунтувався на теоретичних загальнонаукових методах (абстрагування, узагальнення, формалізація, індукція та дедукція); емпірично-теоретичних методах (статистичний аналіз інформації, синтез, метод логічного моделювання); 2) для дослідження семантико-прагматичних характеристик БГНД було застосовано контентно-ситуативний аналіз, який за умов широкого розуміння контент-аналізу може розглядатись як його найсучасніша складова, коли поєднуються кількісний та якісний типи аналізу (див. праці: [78; 234]). Визначаючи контент-аналіз як якісно-кількісний метод, Н. В. Костенко та В. Ф. Іванов наголошують, що процедура такого аналізу полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів”, предметом контент-аналізу при цьому можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження” [78, с. 66]. Отже, якісний аналіз дозволив дослідити, яким чином в БГНД використовуються певні смислові характеристики побудови його планів змісту та повідомлення; кількісний підрахунок дозволив зробити об’єктивні висновки за кількістю вживаних одиниць аналізу в досліджуваному типі дискурсу; 3) аналіз семантичних міжпропозиційних відношень між складовими змісту БГНД дозволив описати семантичну макроструктуру цього газетного жанру за допомогою створеної нами лінгвістичної моделі, яка може надалі застосовуватися для дослідження планів змісту дискурсів ЗМК різноманітних типів; 4) тема-рематичний аналіз дискурсу використовувався для дослідження комунікативно-інформаційної організації БГНД; 5) комунікативно-прагматичний аналіз одиниц

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене нами дисертаційне дослідження в межах контент-аналізу з урахуванням суміжних галузей гуманітарних знань дозволило виділити специфічні особливості композиційного мовленнєвого оформлення БГНД. Таке оформлення базується на типових стратегіях і тактиках побудови автором планів змісту (семантика) та повідомлення (прагматика), які забезпечують у кожному окремому випадку реалізацію загального комунікативного смислу БГНД, утворюваного внаслідок взаємодії цих планів. Дослідження проводилось на матеріалі англомовних текстів, проте загальні закономірності побудови планів змісту та повідомлення певного дискурсу, в основі яких лежать логіко-когнітивні категорії, є спільними для конкретних мов.
У праці проаналізовано різні підходи до розуміння дискурсу в лінгвістичних, журналістських та філософських дослідженях і запропоновано авторське визначення БГНД як процесу МД його автора в конкретних соціолінгвальних умовах з певною метою та з урахуванням передбачуваного читача. Результатом такої МД є тексти британських газетних новин політичної, економічної та спортивної тематики, які визначаємо за базовою характеристикою жанру новин, а саме відсутністю коментарів.
Під поняттям автора БГНД ми розуміємо творчий колектив редакцій досліджуваних газет, який бере участь, пряму чи опосередковану, в продукуванні новин. Одночасно автор є медіа-посередником між реальною ситуацією навколишнього світу та читачем і, отже, має позицію оповідача, наратора, що пояснюється приналежністю БГНД до наративного дискурсу.
Критично осмислюючи теоретичний матеріал, ми дійшли висновку, що залежно від ракурсу, під яким розглядається БГНД у певній соціолінгвальній ситуації, такий дискурс стає комунікативним мас-медійним загальноадресатним дискурсом з розривом комунікантів у часі та просторі. Текст новин як результат МД автора щодо створення БГНД набуває певних ознак, що притаманні цьому типу дискурсу. Масовий характер БГНД, його розосередження в просторі, відсутність безпосереднього контакту з читачем обумовлюють необхідність унормованості форми викладу повідомлення, використання автором певних принципів мовної організації тексту новин як інформаційного сліду БГНД.
Дослідження дозволяє стверджувати, що реляційний аспект семантичної макроструктури плану змісту БГНД складається з ієрархії семантичних міжпропозиційних відношень між одиницями МД, що утворюють цей дискурс. З точки зору опису динамічного аспекту семантики БГНД побудова відповідних семантичних макроструктур є відповідною семантичною стратегією/тактикою конструювання такого дискурсу та його епізодів.
Комунікативно-інформаційний аспект семантичної структури БГНД характеризується наявністю двох компонентів, а саме: 1) рематичної інформації, яка становить предмет повідомлення та змістовно орієнтована на 2) тематичну інформацію, яка виступає певним тлом для сприйняття повідомлення. Доведено, що тематична структура тексту новин як матеріального сліду БГНД складається зі зчеплення та пов’язаності тем, їхніх взаємозв’язків та ієрархії. Складний комплекс тема-рематичних відношень, або тема-рематичні прогресії, забезпечує комунікативний динамізм розгортання змісту в БГНД. Тема й рема кожного окремого речення є компонентами динамічної організації БГНД, що сприяють рухові комунікативного потоку до статичного тематичного ядра дискурсу.
Унаслідок наукового пошуку було доведено, що підготовчий етап комунікативного впливу допомагає створити атмосферу довіри до джерела інформації та сприяє успішній реалізації комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик. Основою для забезпечення певного комунікативного впливу на читача є довіра до британських щоденних широкоформатних загальнонаціональних газет, що характерна для британського суспільства, зокрема, і глобалізованого суспільства, взагалі.
Завдяки прагмалінгвістичному аналізові текстів новин було доведено, що комунікативно-прагматична стратегія побудови плану повідомлення (прагматики) БГНД, в основі якої лежить використання його автором різних типів одиниць МД, як-то МА, МХ, МТ, реалізується через: 1) тактику об’єктивованої фактуалізації, 2) тактику авторсько-суб’єктивованої фактуалізації, 3) тактику суб’єктивованої фактуалізації. Об’єктивний і відсторонений статус автора БГНД досягяється, зокрема, за допомогою вживання різних підтипів газетно-специфічних непрямих (транспонованих) медійних МА.
Урахування денотативно-дискурсивних особливостей побудови плану повідомлення БГНД дозволило виділити загальнокомунікативні стратегії/тактики побудови плану повідомлення БГНД, які використовуються автором БГНД для забезпечення комунікативного впливу на читача. Це можна пояснити тим, що газета як особливий вид ЗМК з усталеними для нього особливостями соціолінгвального функціонування структурно-семантичних мовних засобів є медіапосередником, медіатором між реальною ситуацією та читачем.
Контент-аналіз було проведено з урахуванням комунікативної та когнітивної функцій мови в реальній ситуації комунікації з позицій комунікативної лінгвістики (лінгвістики МД). Дані дослідження свідчать, що побудова текстів новин трьох типів тематики (політичної, економічної та спортивної) може базуватися на чіткому структуруванні характерних для кожного з них смислових категорій. Крім того було доведено, що частотність використання спільних мовних категорій неоднакова для трьох досліджуваних типів новин.
Предметом нашої уваги були і питання, достатньо вивчені, і ті, яких ще спеціально не порушували в журналістиці. Останні можуть стати предметом подальших наукових досліджень. Перспектива таких досліджень вбачається в проведенні контент-аналізу інших типів мас-медійних дискурсів. Найновітніші лінгвістичні методи дослідження (комунікативно та когнітивно орієнтовані) підняли вивчення традиційних для журналістики проблем багатоаспектного опису журналістської діяльності щодо створення мас-медійних текстів (неориторичний аспект) та їхнього інформаційного впливу на аудиторію ЗМК (неогерменевтичний аспект) на новий рівень наукової достовірності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Апалат Г. П. Структура, семантика і прагматика текстів інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси): Дис...канд.філол.наук: 10.02.04. К.: КНЛУ, 2002. 173 с. Список викор. джерел с. 174191.
2. Арнольд И. В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. 1978. №4. С. 2331.
3. Арош К., Анри П., Пеше М. Семантика и переворот, произведенный Соссюром: язык, речевая деятельность, дискурс // Квадратура смысла: французская школа анализа дискурса: Пер. с фр. М.: ОАО ИГ Прогресс”, 2002. С. 137157.
4. Арутюнова Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В. Н. Ярцевой. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136137.
5. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
6. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
7. Атаян Э. Р. Коммуникация и раскрытие потенций языкового сознания. Ереван, 1981. 60 с.
8. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Навчальний посібник. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 342 с.
9. Беглов С. И. Империя меняет адрес. Британская печать на рубеже тысячелетий / Институт международного права и экономики им. А. С. Грибоедова. Факультет журналистики МГУ. М., 1997. 136 с.
10. Беззуб’як М. Й. Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу: Автореф. дис...канд. політ. наук: 23.00.01 / Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України. К., 2003. 18 с.
11. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. 2001. С. 1522.
12. Бєлова А. Д. Комунікативні стратегії і тактики: Проблеми семантики // Мовні і концептуальні картини світу. 2004. Вип. 10. С. 1116.
13. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументакии / Киевський ун-т им. Т. Шевченко / А. И. Чередниченко (отв. ред.). К., 1997. 311 с.
14. Богданов В. В. Классификация речевых актов Личностные аспекты языкового общения: Межвуз. сб. науч. тр. Калинин, 1989. С. 2537.
15. Богданов В. В. Молчание как речевой акт и его роль в вербвльной коммуникации // Языковое общение и его единицы: Межвуз. сб. науч. тр. Тверь: Тверской государственный университет, 1986. С. 1218.
16. Богданов В. В. Роль коммуникативно-огранизующей лексики в языке и речи (тексте) // Языковое общение: процессы и единицы: Межвуз. сб. науч. тр. Калинин, 1988. С. 4754.
17. Богданов В. В. Текст и текстовое общение. СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та, 1993. 68 с.
18. Богушевич Д. Г. Опыт классификации эпизодов вербального общения // Языковое общение: процессы и единицы: Межвуз. сб. науч. тр. Калинин, 1988. С. 1321.
19. Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: Дис...канд. філол. наук: 10.01.08 / Черкаський держ. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2003. 183 арк. Бібліогр.: арк. 187213.
20. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл. Ленинград: Наука. ЛО, 1978. 175 с.
21. Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За загал. Ред. В. Ф. Іванова. К.: Академія Української преси, 2004. 262 с.
22. Вальц Г. И. Коммуникатовно-прагматические функции цитации в тексте литературно-критического эссе // Прагматический аспект предложения и текста: Межвуз. сб. науч. тр. Ленинград, 1990. С. 1222.
23. Вартанов А. С. О методологических подходах к изучению средств массовой коммуникации // Методологические проблемы изучения средств массовой коммуникации. М., 1985. С. 320.
24. Владимиров В. М. Від дискурсу до інтердискурсу // Наукові записки інституту журналістики. 2002. T. 7. С. 6869.
25. Владимиров В. М. Герменевтика журналістики. Луганськ: Вид-во Східноукраїнського державного університету, 1999. 130 с.
26. Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К., 2003. 220 с.
27. Владимиров В. М. Теорія розуміння чи теорія читабельності? // Стиль і текст. К., 2001. Вип 2. С. 2545.
28. Воробйова О. П. Текстові категорії і фактор адресата: Монографія. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
29. Гак В. Г. Языковые преобразования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
30. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: "Наука", 1981. 139 с.
31. Гельд Д., Мак-Ґрю Е. Ґлобалізація/антиґлобалізація: Пер. з англ. К.: К.І.С., 2004. Х, 180 с.
32. Городенко Л. М. Засоби масової інформації у контексті громадської думки: формування, функціонування, жанрові прийоми: Автореф. дис ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К., 2003. 19 с.
33. Грачев М. Н. Политическая комуникация // Вестник Российского университета дружбы народов. Политология. 1999. №1. С. 2439.
34. Гриценко О. М. Суспільство, держава, інформація / Інститут журналістики. К.: Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка, 2001. 165 с. Бібліогр.: с. 160164.
35. Гриценко О., Кривошея Г., Шкляр В. Основи теорії журналістської діяльності. К., 2000, 203 с.
36. Гриценко О. М., Шкляр В. І. Основи теорії міжнародної журналістики. Підручник для студ. гуманіт. спец. вищ. закл. освіти / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К.: ВПЦ Київський університет”, 2002. 303 с. Бібліогр.: с. 299303.
37. Гусар М. В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Дис...канд.філол.наук: 10.02.04. К.: КНЛУ, 2004. 166 с. Список викор. джерел с. 167187.
38. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация. М., 1989. 312 с.
39. Демченко В. Д. Немецкая литературная критика конца XVIII века: Учеб. Пособие / Днепр. гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией. Днепропетровск, 1986. 79 с.
40. Демьянков В. З. Функционализм в зарубежной лингвистике конца XX в. // Дискурс, речь, речевая деятельность. Функциональные и структурные аспекты. М., 2000. С. 26136.
41. Дмитрук О. В. Вплив екстралінгвістичних факторів на вибір маніпулятивних стратегій (на матеріалі сучасної англійської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. 2004. Вип. 10. С. 141145.
42. Дускаева Л. Р. Гипотеза адресата газетных речевых жанров // Вестн. моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. 2004. №2. С. 97107.
43. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів: Пер. з англ. М. Гірняк. Львів: Літопис, 2004. 384 с.
44. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. М.: ИЯ РАН, 1992. 216 с.
45. Жолубак Т. З чого починається якісна преса? «Neue Züricher Zeitung» // Вісник львів. ун-ту. Сер. журналістики. 2004. Вип 25. С. 423426.
46. Завгородня Л. В. Стереотипи породження та сприйняття журналістського твору (на матеріалі газетних текстів): Дис...канд. філол. наук: 10.01.08 / Черкаський держ. технологічний ун-т. Черкаси, 2003. 192 арк. Бібліогр.: арк. 167192.
47. Залізняк Б. Інформаційна ретрансляція факту в політичній журналістиці України // Вісник львів. ун-ту. Сер. журналістики. 2004. Вип 25. С. 376381.
48. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи. 2-е изд. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 312 с.
49. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. Львів: ПАІС, 2004. 268 с.
50. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. К.: Освіта, 1999. 351 с.
51. Зернецька О. В. Глобальні трансформації систем масової комунікації: Дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 / НАН України. Інститут світової економіки і міжнародних відносин. К., 2000. 359 арк. Бібліографія: арк. 323358.
52. Зернецька О. В. Нові засоби масової комунікації: Соціокультурний аспект / АН України. Ін-т світової економіки і міжнародних відносин. К.: Наук. думка, 1993. 131 с.
53. Зернецкая О. В. Новостийные медиа в политическом дискурсе // Методология исследований политического дискурса. Минск, 2000. С. 137145.
54. Зернецька О., Зернецький П. Політичний дискурс: комунікативні стратегії інформаційної доби // Публіцистика і світ: Зб. наук. пр. Львів, 2002. Вип. 2. С. 1925.
55. Зернецька О. В., Зернецький П. В. PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика // Політичний менеджмент. 2003. №3. С. 101113.
56. Зернецкий П. В. Динамические аспекты семантики и прагматики дискурса // Личностные аспекты язикового общения: Межвуз. сб. науч. тр. / Ред-кол.: И. П. Сусов и др. Калинин: Калининск. гос. ун-т., 1989. С 7581.
57. Зернецкий П. В. Единицы речевой деятельности в диалогическом дискурсе // Языковое общение: Единицы и регулятивы: Межвуз. сб. науч. тр. / Калининск. гос. ун-т. Калинин, 1987. С. 8995.
58. Зернецкий П. В. Коммуникативные стратегии: классификационный аспект // Методология исследований политического дискурса. Минск, 2000. С. 194198.
59. Зернецкий П. В. Лингвистические аспекты теории речевой деятельности // Языковое общение: процессы и единицы: Межвуз. сб. науч. тр. / Калининск. гос. ун-т. Калинин, 1988. С. 3641.
60. Зернецький П. В. Мовленнєві типи особистості та розвиток змісту дискурсу // Наукові записки. Філологічні науки. 2004. Том 34. С. 7577.
61. Зернецкий П. В. Речевое общение на английском языке (Коммуникативно-функциональный анализ дискурса): К.: Лыбидь, 1992. 144 с.
62. Зернецький П. В. Типологія особистості: міжкультурні, психологічні та мовленнєві аспекти // Соціальна психологія. 2004. №3. С. 119131.
63. Зернецький П. В, Кучерова О. О. Дискурсивні функціонально-семантичні особливості зв’язку заголовка та ліду англомовної політичної статті // Наукові записки НаУКМА. Спеціальний випуск К., 2002. Т. 20, Ч. І. С. 3436.
64. Іванов В. Ф. Масова комунікація як соціальне явище // Наукові записки Інституту журналістики. 2002. Т. 6. С. 129139.
65. Іванов В. Ф. Методологія та методика дослідження змісту масової комунікації: Дис...д-ра філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К., 1996. 467 с.
66. Іванов В. Ф. Текст та інші носії інформації в ЗМК // Актуальні питання масової комунікації. 2002. Вип. 3, част. 2. С. 1114.
67. Іванов В. Ф. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К., 1996. 204 с.
68. Ісаїв В. Суспільні перетворення оцінка соціально-політичних змін // Українське суспільство на шляху перетворень: західна інтерпретація / За ред. В. Ісаїва: Пер. з англ. А. Іщенка. К.: Вид. дім КМ Академія”, 2004. С. 928.
69. Калюта А. М. Заголовок как индикатор речевого поведения // Методология исследований политического дискурса. Минск, 2000. С. 157163.
70. Капелюшний А. Медіалінгвістика в системі наук про ЗМІ // Вісник львів. ун-ту. Сер. журналістики. 2003. Вип 23. С. 2732.
71. Карабан В. И. Сложные речевые единицы. Граматика английских асиндетических полипредикатных образований. К.: Вища школа, 1989. 130 с.
72. Кара-Мурза С. Г. Краткий курс манипуляции сознанием. М.: ООО Издательство Алгоритм-Книга”, 2003. 444 с.
73. Карасик В. И. Язык социального статуса. М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. 333 с.
74. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
75. Квіт С. Основи герменевтики: Навч. посіб. К.: Вид. дім КМ Академія”, 2003. 192 с. Бібліогр.: с.190191.
76. Ким М. Н. Журналистика: методология профессионального творчества. СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2004. 495 с.
77. Коваленко А. М. Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek): Дис...канд. філол. наук: 10.02.04. К.: КНЛУ, 2002. 155с.: Бібл. С. 156187.
78. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія. К.: Центр вільної преси, 2003. 200 с.
79. Красных В. В. Свой” среди чужих”: миф или реальность? М.: ИТДГК Гнозис”, 2003. 375 с.
80. Криворучко С. В. Сучасна міжнародна етика преси // Актуальні питання масової комунікації. 2002. Вип. 3, Ч. 2. С. 58.
81. Крупський І. В. Пресса як джерело досліджень національно-визвольних змагань за українську державу (Друга половина ХІХ перша чверть ХХ ст.): Дис...доктора іст. наук: 07.00.06 / НАН України; Інститут української археології та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. К., 1996. 454 с.
82. Крупський І. Українська щоденна газета наддніпрянщини Рада” (1906 1914 рр.): Типологічна характеристика видання, проблематика газетно-публіцистичних виступів // Вісник львів. ун-ту. Сер. журналістики. 2004. Вип. 25. С. 231246.
83. Кубрякова Е. С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике // Дискурс, речь, речевая деятельность. Функциональные и структурные аспекты. М., 2000. С. 725.
84. Кузнецов М. А. Практическая психология PR и журналистика: как позволить другим делать по-вашему: учебно-практическое пособие. М.: РИП-холдинг, 2003. 147 с.
85. Кучерова О. О. Дискурсивно-семантичні характеристики спортивної статті // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. / Редкол.: В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. К.: Знання України, 2004. С. 213219.
86. Кучерова О. О. Замітка як об’єкт дослідження теорії комунікації (на матеріалі британської преси) // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. К., 2004. Т. 34. С. 8487.
87. Кучерова О. О. Зв’язність дискурсу англомовної статті // Наукові записки НаУКМА. Гуманітарні науки. К., 2003. Т. 22, Ч. І. С. 5456.
88. Кучерова О. О. Комунікативні стратегії, тактики та прийоми в дискурсі британської газетної замітки // Мандрівець. 2004. - №4. С. 3944.
89. Кучерова О. О. Комунікативно-орієнтована типологія дискурсу: проблеми та підходи // Іноземні мови в навчальних закладах. 2003. №2(4). С. 172181.