Побєлєнський Олег Миколайович. Експериментальне вивчення ефективності застосування кріоконсервованої культури мікрофрагментів підшлункової залози на моделі алоксанового діабету у щурів

Краткое описание

Побєлєнський Олег Миколайович. Експериментальне вивчення ефективності застосування кріоконсервованої культури мікрофрагментів підшлункової залози на моделі алоксанового діабету у щурів. : Дис... канд. наук: 14.01.35 2007

Побєлєнський О.М. Експериментальне вивчення ефективності застосування кріоконсервованої культури мікрофрагментів підшлункової залози на моделі алоксанового діабету у щурів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.35 - кріомедицина. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2007.
Досліджено ефективність використання кріоконсервованої культури мікрофрагментів підшлункової залози новонароджених поросят у щурів з алоксановим діабетом в залежності від локалізації введення біоматеріалу у парапанкреатичну клітковину, під капсулу нирки, внутрішньопечінково, внутрішньоселезінково, внутрішньм'язово. Визначена локалізація введення біоматеріалу у парапанкреатичну клітковину, що сприяє отриманню найбільш вираженого клінічного ефекту.
Показано здатність кріоконсервованих ксеногенних мікрофрагментів підшлункової залози зберігати здатність виробляти інсулін в умовах культивування біоматеріалу in vitro і після застосування in vivo.
Встановлено, що кріоконсервована культура мікрофрагментів підшлункової залози новонароджених поросят чинить виражений позитивний вплив на клінічний перебіг патологічного процесу, сприяє відновленню вуглеводного обміну, нормалізації біохімічних, імунологічних, гематологічних показників у експериментальних тварин і може бути розглянута як засіб для використання в комплексному лікуванні цукрового діабету.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне і експериментальне узагальнення наукової проблеми, спрямованої на визначення ефективності застосування кріоконсервованого біоматеріалу - ККМФПЗ новонароджених поросят, як альтернативного джерела інсулін-продукуючих клітин, їх впливу на клінічний перебіг патологічного процесу, глюкозний гомеостаз, ліпідний обмін і імунний статус у щурів з алоксановим діабетом.

Показано, що застосування ККМФПЗ новонароджених поросят у щурів з АД чинить виражений позитивний вплив на відновлення вуглеводного обміну, нормалізацію клінічних, біохімічних, гематологічних і імунологічних показників, параметрів глюкозного гомеостазу і метаболізму ліпідів. Максимальний ефект отримано при введенні ККМФПЗ в парапанкреатичну клітковину, найменший при внутрішньом’язовому.
Кріоконсервовані ксеногенні мікрофрагменти ПЗ новонароджених поросят, що зберігалися в умовах низькотемпературного банку протягом 1 року, зберігали свою основну функцію здатність виробляти інсулін в умовах культивування in vitro і після застосування in vivo.
Введення ККМФПЗ щурам з АД сприяло нормалізації параметрів глюкозного гомеостазу, що визначається по зниженню рівня глюкози і концентрації фруктозаміну у сироватці крові, підвищенню рівня індекса ФБК. Встановлений суттєвий факт залежності швидкості зниження рівня глюкози від локалізації введення біоматеріалу: максимальний ефект отримано при введенні ККМФПЗ у парапанкреатичну клітковину.
Застосування ККМФПЗ новонароджених поросят у щурів з АД запобігало підвищенню рівня триглицеридів, концентрації НЕКЖ і холестерину в сироватці крові незалежно від локалізації введення біоматеріалу.
Введення ККМФПЗ сприяло зменшенню інтенсивності пероксидації ліпідов у щурів з АД. Зниження активності вільно радикальних процесів відбувається опосередковано, через відновлення рівня глюкози в крові; ступінь зниження залежить від локалізації введення матеріалу.
Показано, що застосування ККМФПЗ новонароджених поросят є ефективним методом корекції імунного статусу у щурів з розвитком алоксанового діабету.
Дослідження гістологічних препаратів свідчать про стимулюючу дію введених в парапанкреатичну клітковину ККМФПЗ на репаративні процеси залишків острівкової тканини ПЗ у тварин з АД і появу нових b-клітин між ацинарними клітинами і біля проток. Введені в селезінку та в печінку, під капсулу нирки і внутрішньом'язово здатні відновлювати функцію b-клітин по виробленню інсуліну, але в пізніші терміни і з менш вираженим антиглікемичним ефектом.
Експериментально визначена ефективность застосування ККМФПЗ новонароджених поросят на моделі щурів з АД свідчить про доцільність і можливість використання даного біоматеріалу в комплексному лікуванні цукрового діабету в клінічній практиці.