ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗОЗУЛЯ ІРИНА ЄВГЕНІЇВНА

УДК 37.013.74: 378.147

ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.07 – теорія та методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, доцент,
Зарубінська Ірина Борисівна

Вінниця – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………….……………. 4
ВСТУП ……………........…………….………………………………… 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ………………………………
14
1.1 Розвиток ідей полікультурного виховання в Україні й закордоном ……………………………………………………………………..
14
1.2 Полікультурне виховання іноземних студентів як предмет наукових досліджень …………………………………………………………
31
1.3 Сутність, особливості змісту і структура поняття «полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів» ………………………………………………………….
56
Висновки до розділу 1 ……………………………………….………… 71
РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ВИХОВАНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ…………………………………………………

73
2.1 Критерії, показники та характеристика рівнів полікультурної вихованості іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів …
73
2.2 Стан полікультурної вихованості іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі ..….……………………………………….
90
Висновки до розділу 2 ……………………………………….………… 105
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ………………………………………….…….

107
3.1 Педагогічні умови і модель полікультурного виховання іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів ………………
107
3.2 Зміст і методика організації дослідного експерименту ………… 141
3.3 Аналіз результатів формувального етапу експерименту ……….. 174
3.4 Методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо покращення полікультурного виховання іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів …..………………………………….……….

195
Висновки до розділу 3 ...........………………………………..………... 201
ВИСНОВКИ ..…………………..........................…..………………… 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..……......……………..… 207
ДОДАТКИ …………..………………………………......…….………. 235

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВНТУ – Вінницький національний технічний університет
ВТНЗ – вищий технічний навчальний заклад
ЕГ –– експериментальна група
КГ – контрольна група

ВСТУП

Актуальність теми. Серед основних тенденцій розвитку сучасної цивілізації спостерігається дедалі тісніше співробітництво країн і народів майже в усіх сферах людської діяльності. Перед людьми постає необхідність навчитися жити в умовах поліфонії культур, за якої обов’язково слід мати власну точку зору на різні проблеми планетарного масштабу.
Підготовка молодого покоління до ефективної діяльності в умовах поліетнічного та полікультурного суспільства проголошена пріоритетним завданням у документах ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, представницькими міжнародними форумами щодо актуальних проблем освіти. У процесі формування особистості вирішальна роль належить полікультурному вихованню, яке сприяє зниженню соціальної напруги в суспільстві, збереженню дружніх зв’язків між різними культурними та релігійними групами й визнанню рівноцінності кожної з них.
За даними статистики, в українських ВНЗ навчається близько 40 тисяч молодих людей зі 133 країн (найбільше – з Азербайджану, Еквадору, Індії, Ірану, Йорданії, Китаю, Малайзії, Молдови, Росії, Сирії, Туреччини, Туркменістану), у зв’язку з чим Україна посідає 9-те місце у світі за кількістю іноземних студентів. За таких умов різко загострюється проблема “діалогу культур” між студентами різних національностей, рас, віросповідань, поглядів, переконань, їхнього полікультурного виховання. Тому сьогодні надзвичайно важливим є необхідність урахування полікультурного простору, в якому виховується особистість як майбутній фахівець-професіонал.
Більша частина іноземних абітурієнтів обирають вищі технічні навчальні заклади (ВТНЗ) для подальшого навчання в Україні. Структура та функції майбутньої інженерно-технічної діяльності визначають основні напрями загальнокультурної підготовки студентів у процесі викладання різних дисциплін. У результаті виникає гостра потреба у пошуках шляхів покращення полікультурного виховання іноземних студентів в умовах освітньо-виховного середовища ВТНЗ.
Результати аналізу наукових праць засвідчують, що проблема полікультурного виховання привертала увагу дослідників різних галузей, зокрема філософів (С. Кримський, С. Оріховський, Н. Петрук, Г. Сковорода), істориків (М. Бахтін, В. Біблер, М. Грушевський, С. Ґрачотті, М. Драгоманов, Я. Ісаєвич, М. Костомаров, В. Липинський, Н. Яковенко), культурологів (Д. Антонович, Хв. Вовк, В. Щербаківський, М. Юрій) та педагогів (Г. Ващенко, П. Каптерєв, Я. Коменський, Й. Песталоцці, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський).
Теоретичним аспектам полікультурного виховання й освіти присвячено праці багатьох зарубіжних вчених, які вивчали шляхи гармонізації відносин між етнічними групами (Дж. Бенкс, Дж. Лінч, С. Нієто, Ч. Слітер), виховання взаємної відкритості, інтересу й терпимості (М. Беннетт, Ю. Зандфукс), формування культурної ідентичності (В. Валхінер, Дж. Гарсіа, В. Фтенакіс). Діалоговий підхід до полікультурного виховання розкрито у працях В. Біблера, М. Кагана, П. Фрейре.
Увага науковців до проблеми полікультурного виховання значно посилилась на сучасному етапі розвитку суспільства та держави. Так, особливостям полікультурного виховання присвячено, зокрема, роботи Е. Ананьян, В. Бойченко, Л. Воротняк, І. Лощенової, А. Солодкої. У дослідженні також було враховано напрацювання вчених, які підкреслювали велике значення позанавчальної роботи в полікультурному вихованні, зокрема П. Рамсея (важливість використання педагогічних методів і форм, що розвивають пізнавальну і творчу активність студентів), О. Моляко (значення позанавчальної роботи у формуванні світогляду, заснованого на знанні та розумінні самобутності культур різних народів), Ю. Римаренка (значення світогляду і мистецтва у формуванні духовної культури), М. Фіцули (можливості таких форм позааудиторної виховної роботи, як концерти, театралізовані виступи, художні конференції, бесіди за “круглим столом”), Є. Верещагіна та В. Костомарова (мистецтво як найдоступніша форма засвоєння знань, прийняття цінності людського буття).
Авторське бачення досліджуваної проблеми ґрунтувалося також на інтерпретації результатів теоретичних праць І. Беха, В. Кременя, В. Лугового, М. Сметанського, Г. Тарасенко та ін. Формуванню підходів до визначення сутності полікультурного виховання сприяли праці І. Зарубінської, Л. Воротняк, В. Шахова, Е. Ященко.
Однак, незважаючи на посилення уваги науковців до проблеми полікультурного виховання, в тому числі й іноземних студентів, її вирішення потребує глибшого теоретичного та практичного дослідження. У педагогічній літературі нині немає досліджень, спеціально присвячених полікультурному вихованню іноземних студентів ВТНЗ. Як наслідок, залишаються недостатньо з’ясованими сутність і структурні складники поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”, критерії, показники та рівні її сформованості, а також педагогічні умови полікультурного виховання цієї групи молоді. Такий стан справ негативно позначається на результатах виховної роботи з іноземними студентами у ВНТЗ.
Результати нашого дослідження засвідчують, що значна кількість іноземних студентів мають доволі низький рівень крос-культурної грамотності щодо української історії, мови та культури. Вони нечітко уявляють особливості України в географічному, історичному, економічному та культурологічному аспектах, недостатньо володіють лексичною та граматичною системою української мови, що не дозволяє належним чином пізнати українську культуру, налагодити спілкування з її представниками тощо.
Актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об’єктивні вимоги до розвитку особистості іноземних студентів у середовищі ВТНЗ, прояви нетерпимості, агресії, зневаги та недовіри між студентами різних національностей та віросповідань обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Полікультурне виховання іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”.
Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами і темами. Тема дисертації входить до тематичного плану досліджень Національного авіаційного університету та є складовою дослідницької теми “Системне моделювання навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах в умовах особистісно-розвиваючого навчання на основі інтегративних курсів”. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна” (протокол № 14 від 30 квітня 2009 року) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в НАПН України (протокол № 405 від 26 травня 2009 року).
Мета дослідження – визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати сутність, зміст і структуру поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”.
2. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні полікультурної вихованості іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів.
3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови та модель полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі.
4. Сформулювати методичні рекомендації для науково-педагогічного складу вищих технічних навчальних закладів щодо покращення полікультурного виховання іноземних студентів.
Об’єкт дослідження – полікультурне виховання іноземних студентів.
Предмет дослідження – педагогічні умови полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що полікультурне виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі буде успішним за таких педагогічних умов:
– створення сприятливого полікультурного середовища шляхом введення полікультурного компонента в навчальні дисципліни “Українська мова як іноземна” та “Країнознавство” з метою включення іноземних студентів різних націй, рас та віросповідань у “діалог культур”;
– формування навичок міжнаціонального спілкування та толерантності;
– залучення іноземних студентів до активної участі в культурному житті ВТНЗ у позааудиторний час.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії пізнання та її основні принципи (історизму, системності, діалектичності, об’єктивності, взаємозумовленості та взаємозв’язку); демократичні й гуманістичні принципи освіти та виховання; наукові положення психологічної теорії особистості, які розкривають особливості її розвитку; ідеї культурологічного, особистісно-діяльнісного, суб’єктного підходів у вихованні; концептуальні психолого-педагогічні ідеї щодо взаємодії як своєрідної системи цілеспрямованого, безконфліктного спілкування, поведінки й діяльності.
Експериментальна робота базується на принципах єдності теорії та практики. У дисертації враховано висновки та положення з історії полікультурної освіти й виховання в Україні (В. Болгаріна, А. Вихрущ, О. Сухомлинська); теорії полікультурного виховання (Дж. Бенкс, В. Бойченко, О. Джуринський, Г. Дмитрієв, І. Лощенова), формування особистості в умовах полікультурного середовища (Л. Виготський, М. Драгоманов, Я. Коменський, С. Русова); теорії міжкультурної комунікації та діалогу культур (М. Бахтін, В. Біблер, С. Кримський), виховання культури міжнаціонального спілкування (З. Гасанов, В. Заслуженюк, Є. Степанов); учення про роль мови як засобу формування вторинної мовної особистості (Є. Верещагін, Ю. Караулов, В. Костомаров).
Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – ретроспективний і порівняльний аналіз наукової літератури з метою систематизації, порівняння та осмислення теоретичних положень із проблеми дослідження – для обґрунтування змісту та структури поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”; аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел з метою з’ясування сучасного стану проблеми формування полікультурного виховання іноземних студентів ВТНЗ та можливостей її вирішення – для визначення педагогічних умов і розробки методики експериментального дослідження; емпіричні – анкетування, тестування, інтерв’ювання, бесіди, педагогічне спостереження, вивчення продуктів творчої діяльності іноземних студентів, за допомогою яких визначались критерії, показники та рівні полікультурного виховання іноземних студентів; метод експертних оцінок – для діагностики стану полікультурної вихованості іноземних студентів ВТНЗ, виявлення недоліків у виховному процесі та чинників впливу на формування полікультурної вихованості; педагогічний експеримент – для перевірки гіпотези й результативності педагогічних умов полікультурного виховання іноземних студентів ВТНЗ; математичної статистики – для обробки даних педагогічного експерименту, перевірки вірогідності отриманих результатів дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Національного авіаційного університету та Вінницького національного технічного університету. Усього дослідженням були охоплені 412 іноземних студентів та 30 осіб науково-педагогічного складу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі (створення сприятливого полікультурного середовища шляхом введення полікультурного компонента в навчальні дисципліни “Українська мова як іноземна” та “Країнознавство” з метою залучення іноземних студентів різних націй, рас та віросповідань у “діалог культур”; формування навичок міжнаціонального спілкування та толерантності; залучення іноземних студентів до активної участі в культурному житті ВТНЗ у позааудиторний час); критерії (мотиваційний, когнітивний, комунікативний, емоційно-ціннісний, діяльнісний), їх показники, охарактеризовано рівні полікультурної вихованості іноземних студентів у ВТНЗ (низький, середній і високий); розроблено модель полікультурного виховання іноземних студентів ВТНЗ;
уточнено сутність, зміст і структуру поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”, що передбачає крос-культурну грамотність, культуру міжнаціонального спілкування, сформованість пізнавальних інтересів до вивчення української та інших культур, культурну самоідентифікацію особистості, здатність до культурної взаємодії у процесі міжкультурного контакту;
подальшого розвитку набули теоретичні й методичні аспекти виховання іноземних студентів у вищих технічних навчальних закладах.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що: зміст, форми й методи полікультурного виховання іноземних студентів втілено у практику ВТНЗ; запропоновано діагностичну методику для виявлення рівнів полікультурної вихованості цих студентів; розроблено навчально-методичні матеріали для поточного та підсумкового контролю рівня розвитку полікультурної вихованості іноземних студентів ВТНЗ, а також методичні рекомендації для науково-педагогічного складу щодо покращення полікультурного виховання іноземних студентів, які використовувалися у вищих технічних навчальних закладах, що дало змогу вдосконалити шляхи формування полікультурних взаємовідносин у студентському колективі; запропоновані підходи до організації полікультурного виховання іноземних студентів було використано у ВТНЗ для розробки навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.
У подальшому результати дослідження можуть бути використані в практиці сучасної вищої школи для вирішення проблем полікультурного виховання іноземних студентів, а також у процесі викладання навчальних дисциплін “Українська мова як іноземна” та “Країнознавство”.
Результати дослідження впроваджено в практику навчання іноземних студентів Вінницького національного технічного університету (довідка про впровадження № 11/5 від 7 лютого 2012 року), Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (довідка про впровадження № 1205 від 9 лютого 2012 року), Національного авіаційного університету (довідка про впровадження № 744/02 від 27 лютого 2012 року), Національного університету “Львівська політехніка” (довідка про впровадження № 499/4 від 1 березня 2012 року).
Особистий внесок здобувача. У статті [94], написаній у співавторстві з О. Діденком, особистим внеском здобувача є обґрунтування необхідності формування в іноземних студентів емоційно-ціннісного ставлення до носіїв іншої культури, а також їхнього залучення до активної участі в культурному житті ВТНЗ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були предметом обговорення на X Міжнародній науково-практичній конференції “Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2010); VІІ Всеукраїнській з міжнародною участю науково-практичній заочній конференції “Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи” (Дніпропетровськ, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки фахівців за соціономічним профілем” (Хмельницький, 2011); Першій Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції “Актуальні проблеми педагогічної науки” (Миколаїв, 2011); I Міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція вищої школи України до європейського та світового освітнього простору” (Київ, 2012); на звітних конференціях викладачів та аспірантів Національного авіаційного університету; на засіданнях кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; на засіданнях кафедри мовознавства, кафедри культурології, соціології, педагогіки та психології, міжкафедральних семінарах і науково-технічних конференціях Вінницького національного технічного університету.

Публікації з теми дисертації. Основні результати дослідження відображено у 15 наукових працях: 8 статей (з них 7 – одноосібних) у виданнях, що включені до переліку фахових у галузі педагогіки, 4 – у матеріалах наукових конференцій та 3 навчальні посібники.

Список литературы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗОЗУЛЯ ІРИНА ЄВГЕНІЇВНА

УДК 37.013.74: 378.147

ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.07 – теорія та методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, доцент,
Зарубінська Ірина Борисівна

Вінниця – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………….……………. 4
ВСТУП ……………........…………….………………………………… 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ………………………………
14
1.1 Розвиток ідей полікультурного виховання в Україні й закордоном ……………………………………………………………………..
14
1.2 Полікультурне виховання іноземних студентів як предмет наукових досліджень …………………………………………………………
31
1.3 Сутність, особливості змісту і структура поняття «полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів» ………………………………………………………….
56
Висновки до розділу 1 ……………………………………….………… 71
РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ВИХОВАНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ…………………………………………………

73
2.1 Критерії, показники та характеристика рівнів полікультурної вихованості іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів …
73
2.2 Стан полікультурної вихованості іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі ..….……………………………………….
90
Висновки до розділу 2 ……………………………………….………… 105
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ………………………………………….…….

107
3.1 Педагогічні умови і модель полікультурного виховання іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів ………………
107
3.2 Зміст і методика організації дослідного експерименту ………… 141
3.3 Аналіз результатів формувального етапу експерименту ……….. 174
3.4 Методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо покращення полікультурного виховання іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів …..………………………………….……….

195
Висновки до розділу 3 ...........………………………………..………... 201
ВИСНОВКИ ..…………………..........................…..………………… 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..……......……………..… 207
ДОДАТКИ …………..………………………………......…….………. 235

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВНТУ – Вінницький національний технічний університет
ВТНЗ – вищий технічний навчальний заклад
ЕГ –– експериментальна група
КГ – контрольна група

ВСТУП

Актуальність теми. Серед основних тенденцій розвитку сучасної цивілізації спостерігається дедалі тісніше співробітництво країн і народів майже в усіх сферах людської діяльності. Перед людьми постає необхідність навчитися жити в умовах поліфонії культур, за якої обов’язково слід мати власну точку зору на різні проблеми планетарного масштабу.
Підготовка молодого покоління до ефективної діяльності в умовах поліетнічного та полікультурного суспільства проголошена пріоритетним завданням у документах ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, представницькими міжнародними форумами щодо актуальних проблем освіти. У процесі формування особистості вирішальна роль належить полікультурному вихованню, яке сприяє зниженню соціальної напруги в суспільстві, збереженню дружніх зв’язків між різними культурними та релігійними групами й визнанню рівноцінності кожної з них.
За даними статистики, в українських ВНЗ навчається близько 40 тисяч молодих людей зі 133 країн (найбільше – з Азербайджану, Еквадору, Індії, Ірану, Йорданії, Китаю, Малайзії, Молдови, Росії, Сирії, Туреччини, Туркменістану), у зв’язку з чим Україна посідає 9-те місце у світі за кількістю іноземних студентів. За таких умов різко загострюється проблема “діалогу культур” між студентами різних національностей, рас, віросповідань, поглядів, переконань, їхнього полікультурного виховання. Тому сьогодні надзвичайно важливим є необхідність урахування полікультурного простору, в якому виховується особистість як майбутній фахівець-професіонал.
Більша частина іноземних абітурієнтів обирають вищі технічні навчальні заклади (ВТНЗ) для подальшого навчання в Україні. Структура та функції майбутньої інженерно-технічної діяльності визначають основні напрями загальнокультурної підготовки студентів у процесі викладання різних дисциплін. У результаті виникає гостра потреба у пошуках шляхів покращення полікультурного виховання іноземних студентів в умовах освітньо-виховного середовища ВТНЗ.
Результати аналізу наукових праць засвідчують, що проблема полікультурного виховання привертала увагу дослідників різних галузей, зокрема філософів (С. Кримський, С. Оріховський, Н. Петрук, Г. Сковорода), істориків (М. Бахтін, В. Біблер, М. Грушевський, С. Ґрачотті, М. Драгоманов, Я. Ісаєвич, М. Костомаров, В. Липинський, Н. Яковенко), культурологів (Д. Антонович, Хв. Вовк, В. Щербаківський, М. Юрій) та педагогів (Г. Ващенко, П. Каптерєв, Я. Коменський, Й. Песталоцці, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський).
Теоретичним аспектам полікультурного виховання й освіти присвячено праці багатьох зарубіжних вчених, які вивчали шляхи гармонізації відносин між етнічними групами (Дж. Бенкс, Дж. Лінч, С. Нієто, Ч. Слітер), виховання взаємної відкритості, інтересу й терпимості (М. Беннетт, Ю. Зандфукс), формування культурної ідентичності (В. Валхінер, Дж. Гарсіа, В. Фтенакіс). Діалоговий підхід до полікультурного виховання розкрито у працях В. Біблера, М. Кагана, П. Фрейре.
Увага науковців до проблеми полікультурного виховання значно посилилась на сучасному етапі розвитку суспільства та держави. Так, особливостям полікультурного виховання присвячено, зокрема, роботи Е. Ананьян, В. Бойченко, Л. Воротняк, І. Лощенової, А. Солодкої. У дослідженні також було враховано напрацювання вчених, які підкреслювали велике значення позанавчальної роботи в полікультурному вихованні, зокрема П. Рамсея (важливість використання педагогічних методів і форм, що розвивають пізнавальну і творчу активність студентів), О. Моляко (значення позанавчальної роботи у формуванні світогляду, заснованого на знанні та розумінні самобутності культур різних народів), Ю. Римаренка (значення світогляду і мистецтва у формуванні духовної культури), М. Фіцули (можливості таких форм позааудиторної виховної роботи, як концерти, театралізовані виступи, художні конференції, бесіди за “круглим столом”), Є. Верещагіна та В. Костомарова (мистецтво як найдоступніша форма засвоєння знань, прийняття цінності людського буття).
Авторське бачення досліджуваної проблеми ґрунтувалося також на інтерпретації результатів теоретичних праць І. Беха, В. Кременя, В. Лугового, М. Сметанського, Г. Тарасенко та ін. Формуванню підходів до визначення сутності полікультурного виховання сприяли праці І. Зарубінської, Л. Воротняк, В. Шахова, Е. Ященко.
Однак, незважаючи на посилення уваги науковців до проблеми полікультурного виховання, в тому числі й іноземних студентів, її вирішення потребує глибшого теоретичного та практичного дослідження. У педагогічній літературі нині немає досліджень, спеціально присвячених полікультурному вихованню іноземних студентів ВТНЗ. Як наслідок, залишаються недостатньо з’ясованими сутність і структурні складники поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”, критерії, показники та рівні її сформованості, а також педагогічні умови полікультурного виховання цієї групи молоді. Такий стан справ негативно позначається на результатах виховної роботи з іноземними студентами у ВНТЗ.
Результати нашого дослідження засвідчують, що значна кількість іноземних студентів мають доволі низький рівень крос-культурної грамотності щодо української історії, мови та культури. Вони нечітко уявляють особливості України в географічному, історичному, економічному та культурологічному аспектах, недостатньо володіють лексичною та граматичною системою української мови, що не дозволяє належним чином пізнати українську культуру, налагодити спілкування з її представниками тощо.
Актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об’єктивні вимоги до розвитку особистості іноземних студентів у середовищі ВТНЗ, прояви нетерпимості, агресії, зневаги та недовіри між студентами різних національностей та віросповідань обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Полікультурне виховання іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”.
Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами і темами. Тема дисертації входить до тематичного плану досліджень Національного авіаційного університету та є складовою дослідницької теми “Системне моделювання навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах в умовах особистісно-розвиваючого навчання на основі інтегративних курсів”. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна” (протокол № 14 від 30 квітня 2009 року) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в НАПН України (протокол № 405 від 26 травня 2009 року).
Мета дослідження – визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати сутність, зміст і структуру поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”.
2. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні полікультурної вихованості іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів.
3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови та модель полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі.
4. Сформулювати методичні рекомендації для науково-педагогічного складу вищих технічних навчальних закладів щодо покращення полікультурного виховання іноземних студентів.
Об’єкт дослідження – полікультурне виховання іноземних студентів.
Предмет дослідження – педагогічні умови полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що полікультурне виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі буде успішним за таких педагогічних умов:
– створення сприятливого полікультурного середовища шляхом введення полікультурного компонента в навчальні дисципліни “Українська мова як іноземна” та “Країнознавство” з метою включення іноземних студентів різних націй, рас та віросповідань у “діалог культур”;
– формування навичок міжнаціонального спілкування та толерантності;
– залучення іноземних студентів до активної участі в культурному житті ВТНЗ у позааудиторний час.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії пізнання та її основні принципи (історизму, системності, діалектичності, об’єктивності, взаємозумовленості та взаємозв’язку); демократичні й гуманістичні принципи освіти та виховання; наукові положення психологічної теорії особистості, які розкривають особливості її розвитку; ідеї культурологічного, особистісно-діяльнісного, суб’єктного підходів у вихованні; концептуальні психолого-педагогічні ідеї щодо взаємодії як своєрідної системи цілеспрямованого, безконфліктного спілкування, поведінки й діяльності.
Експериментальна робота базується на принципах єдності теорії та практики. У дисертації враховано висновки та положення з історії полікультурної освіти й виховання в Україні (В. Болгаріна, А. Вихрущ, О. Сухомлинська); теорії полікультурного виховання (Дж. Бенкс, В. Бойченко, О. Джуринський, Г. Дмитрієв, І. Лощенова), формування особистості в умовах полікультурного середовища (Л. Виготський, М. Драгоманов, Я. Коменський, С. Русова); теорії міжкультурної комунікації та діалогу культур (М. Бахтін, В. Біблер, С. Кримський), виховання культури міжнаціонального спілкування (З. Гасанов, В. Заслуженюк, Є. Степанов); учення про роль мови як засобу формування вторинної мовної особистості (Є. Верещагін, Ю. Караулов, В. Костомаров).
Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – ретроспективний і порівняльний аналіз наукової літератури з метою систематизації, порівняння та осмислення теоретичних положень із проблеми дослідження – для обґрунтування змісту та структури поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”; аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел з метою з’ясування сучасного стану проблеми формування полікультурного виховання іноземних студентів ВТНЗ та можливостей її вирішення – для визначення педагогічних умов і розробки методики експериментального дослідження; емпіричні – анкетування, тестування, інтерв’ювання, бесіди, педагогічне спостереження, вивчення продуктів творчої діяльності іноземних студентів, за допомогою яких визначались критерії, показники та рівні полікультурного виховання іноземних студентів; метод експертних оцінок – для діагностики стану полікультурної вихованості іноземних студентів ВТНЗ, виявлення недоліків у виховному процесі та чинників впливу на формування полікультурної вихованості; педагогічний експеримент – для перевірки гіпотези й результативності педагогічних умов полікультурного виховання іноземних студентів ВТНЗ; математичної статистики – для обробки даних педагогічного експерименту, перевірки вірогідності отриманих результатів дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Національного авіаційного університету та Вінницького національного технічного університету. Усього дослідженням були охоплені 412 іноземних студентів та 30 осіб науково-педагогічного складу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови полікультурного виховання іноземних студентів у вищому технічному навчальному закладі (створення сприятливого полікультурного середовища шляхом введення полікультурного компонента в навчальні дисципліни “Українська мова як іноземна” та “Країнознавство” з метою залучення іноземних студентів різних націй, рас та віросповідань у “діалог культур”; формування навичок міжнаціонального спілкування та толерантності; залучення іноземних студентів до активної участі в культурному житті ВТНЗ у позааудиторний час); критерії (мотиваційний, когнітивний, комунікативний, емоційно-ціннісний, діяльнісний), їх показники, охарактеризовано рівні полікультурної вихованості іноземних студентів у ВТНЗ (низький, середній і високий); розроблено модель полікультурного виховання іноземних студентів ВТНЗ;
уточнено сутність, зміст і структуру поняття “полікультурна вихованість іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів”, що передбачає крос-культурну грамотність, культуру міжнаціонального спілкування, сформованість пізнавальних інтересів до вивчення української та інших культур, культурну самоідентифікацію особистості, здатність до культурної взаємодії у процесі міжкультурного контакту;
подальшого розвитку набули теоретичні й методичні аспекти виховання іноземних студентів у вищих технічних навчальних закладах.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що: зміст, форми й методи полікультурного виховання іноземних студентів втілено у практику ВТНЗ; запропоновано діагностичну методику для виявлення рівнів полікультурної вихованості цих студентів; розроблено навчально-методичні матеріали для поточного та підсумкового контролю рівня розвитку полікультурної вихованості іноземних студентів ВТНЗ, а також методичні рекомендації для науково-педагогічного складу щодо покращення полікультурного виховання іноземних студентів, які використовувалися у вищих технічних навчальних закладах, що дало змогу вдосконалити шляхи формування полікультурних взаємовідносин у студентському колективі; запропоновані підходи до організації полікультурного виховання іноземних студентів було використано у ВТНЗ для розробки навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.
У подальшому результати дослідження можуть бути використані в практиці сучасної вищої школи для вирішення проблем полікультурного виховання іноземних студентів, а також у процесі викладання навчальних дисциплін “Українська мова як іноземна” та “Країнознавство”.
Результати дослідження впроваджено в практику навчання іноземних студентів Вінницького національного технічного університету (довідка про впровадження № 11/5 від 7 лютого 2012 року), Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (довідка про впровадження № 1205 від 9 лютого 2012 року), Національного авіаційного університету (довідка про впровадження № 744/02 від 27 лютого 2012 року), Національного університету “Львівська політехніка” (довідка про впровадження № 499/4 від 1 березня 2012 року).
Особистий внесок здобувача. У статті [94], написаній у співавторстві з О. Діденком, особистим внеском здобувача є обґрунтування необхідності формування в іноземних студентів емоційно-ціннісного ставлення до носіїв іншої культури, а також їхнього залучення до активної участі в культурному житті ВТНЗ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були предметом обговорення на X Міжнародній науково-практичній конференції “Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2010); VІІ Всеукраїнській з міжнародною участю науково-практичній заочній конференції “Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи” (Дніпропетровськ, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки фахівців за соціономічним профілем” (Хмельницький, 2011); Першій Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції “Актуальні проблеми педагогічної науки” (Миколаїв, 2011); I Міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція вищої школи України до європейського та світового освітнього простору” (Київ, 2012); на звітних конференціях викладачів та аспірантів Національного авіаційного університету; на засіданнях кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; на засіданнях кафедри мовознавства, кафедри культурології, соціології, педагогіки та психології, міжкафедральних семінарах і науково-технічних конференціях Вінницького національного технічного університету.

Публікації з теми дисертації. Основні результати дослідження відображено у 15 наукових працях: 8 статей (з них 7 – одноосібних) у виданнях, що включені до переліку фахових у галузі педагогіки, 4 – у матеріалах наукових конференцій та 3 навчальні посібники.