Політичні інститути та конституційне право штату Теннессі (США)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

на правах рукопису

Барабаш Борис Абрамович

УДК 342 (768)

Політичні інститути та конституційне право штату Теннессі (США)

Спеціальність 12.00.02 конституційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Буроменський
Михайло Всеволодович

Харків2008

ЗМІСТ
ВСТУП .. 3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ФЕДЕРАЛІЗМУ . 10
1.1. Конституційно-правове регулювання взаємовідносин федерації
та штатів 10
1.2. Етапи конституційного розвитку у штатах (на прикладі
штату Теннессі) 29
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1... 44

РОЗДІЛ 2. ПАРТІЙНА ТА ВИБОРЧА СИСТЕМИ
ШТАТУ ТЕННЕССІ.. 47
2.1. Партії та лобістські організації, як ефективний механізм взаємодії
органів влади й громадянського суспільства штату Теннессі . 47
2.2. Особливості проведення виборів до органів влади
штату Теннессі 67
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 . 86

РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ У ШТАТІ ТЕННЕССІ . 90
3.1. Роль Генеральної Асамблеї у створенні законодавчої бази штату . 90
3.2. Місце Губернатора у системі органів влади Теннессі 112
3.3. Конституційні принципи здійснення судочинства у штаті 125
3.4. Місцеве самоврядування,
як основа вертикалі влади штату Теннессі................................. 141
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ... 166

ВИСНОВКИ .. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сполучені Штати Америки є не лише однією з найдавніших демократій сучасного світу, а й надзвичайно складною, і у той же час досконалою, за устроєм, державою. Позитивний досвід більше, ніж двохсотрічного існування держави робить конституційне законодавство США об’єктом прискіпливого дослідження в багатьох країнах світу. Нажаль конституційне право США в сучасній Україні майже не досліджене. Не переосмислено заідеологізованих висновків двадцяти-тридцятилітньої давнини про американський федералізм. Ще більш білою плямою у сучасних українських дослідженнях залишається конституційно-правовий статус окремих штатів США. Проте, конституційне право США розвивається надзвичайно динамічно. У штатах відбуваються процеси вдосконалення конституційного законодавства, створення ефективної структури державного і місцевого управління, розвитку місцевого самоврядування та введення розгалуженого механізму гарантій захисту прав і свобод громадян, у чому переконує приклад штату Теннессі. У той же час у Сполучених Штатах Америки функціонує чіткий конституційно-правовий порядок, який запобігає ймовірним порушенням цілісності держави.
Актуальність цього дослідження на сучасному етапі обумовлена декількома обставинами. Передусім, конституційно-правовий розвиток Української держави має спиратись на досвід іноземного конституційно-правового будівництва, у тому числі таких сталих демократій, як США. У цьому контексті набуває надзвичайної актуальності світовий досвід вирішення питань організації діяльності та взаємин центральних і регіональних органів держави. Зокрема, це стосується дослідження окремих аспектів американського конституціоналізму, зокрема, механізму розподілу влади та утворення надійних взаємозв’язків між органами держави. Крім того, потребує усвідомлення природа сучасного американського федералізму, який став не стільки формою політико-територіального устрою, скільки способом демократизації та децентралізації влади. Актуальність дослідження також визначається необхідністю наукового опрацювання питань організації діяльності політичних інститутів на рівні регіонів, на прикладі окремого штату Теннессі.
Незважаючи на безсумнівну актуальність цієї тематики, в Україні поки що відсутні комплексні правові дослідження як американського федералізму в цілому, так і основ конституційного права окремих американських штатів, зокрема, штату Теннессі. Проте, іноземні науковці досить грунтовно досліджують загально-правові аспекти американського конституціоналізму (Д. Дж. Боденхеймер, М. Боте, Т. Дай, Д.Є. Димов, Л.М. Карапетян, Дж. Кларк, Д.А. Ковачев, Е. Коруїн, В.Є. Чіркін та ін.) В Україні серйозні дослідження питань форми політико-територіального устрою в різних державах світу містяться в основному у підручниках з курсу конституційного права зарубіжних країн (А.З. Георгіца, В.М. Шаповал, В.О. Ріяка). Вагомий внесок у розуміння судової системи федерації і штатів зробив український правник В. І. Шишкін.
Із зарубіжних авторів, які звертались до окремих аспектів питань, пов`язаних із тематикою дисертації, варто зазначити В.А. Власихіна, С.А. Єгорова, А.О. Мішина (принципи федеративного устрою, розподіл влади у системі стримань і противаг), В.Г. Барабашова, В.Н. Моргачова, В.М. Шамберга (організація територіального управління в штатах), Б.С. Крилова (суверенітет Союзу і штатів), І.А. Алебастрову, В.І. Лафітського, М.С. Салікова (порівняльно-правовий аналіз федералізму США і РФ).
В дисертації також ґрунтовно проаналізовані дослідження Л. Верця, Д. Бурстіна, Дж. Гібона, М. Конвея, Р. Лорча, В. Острома, А. Розенталя, А. де Токвіля, Д. Френдрейса, Л. Фрідмена.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми «Проблеми історії, теорії та практики державного права зарубіжних країн і міжнародного права» (державна реєстрація № 0106 u 002284).
Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертаційного дослідження полягає у розкритті властивостей основ конституційного права штату Теннессі, виявленні сучасних тенденцій розвитку відносин, які виникають у штаті у процесі взаємодії публічних інституцій між собою та громадянами штату, а також із федеральними органами влади. Відповідно до поставленої мети у дисертації вирішуються наступні завдання:
- визначити специфіку конституційно-правового регулювання «вертикальних» і «горизонтальних» відносин у США;
- охарактеризувати основні етапи конституційного розвитку штату Теннессі;
- з`ясувати яким чином партії та лобістські організації штату сприяють налагодженню взаємодії органів влади й громадянського суспільства;
- встановити характерні ознаки виборчої системи Теннессі;
- вияснити роль Генеральної Асамблеї у створенні законодавчої бази штату;
- висвітлити місце Губернатора у системі органів влади Теннессі;
- розібрати конституційні принципи здійснення судочинства у штаті;
- обґрунтувати значення місцевого управління Теннессі у створенні владної вертикалі.
Об`єктом дисертаційного дослідження є комплекс правовідносин, які виникають у штаті Теннессі між федеральними та регіональними політичними інституціями і громадянами.
Предметом дисертаційного дослідження є конституційно-правове становище інститутів політичної системи штату Теннессі у складі американської федерації.

Методи дослідження. Вибір методології дослідження обумовлений науковою та прикладною доцільністю роботи. Методологічну основу дослідження складають, як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. За допомогою таких прийомів діалектичного методу, як аналіз, синтез, узагальнення було вироблено розуміння щодо природи об`єкта й предмета дослідження. Формально-догматичний метод сприяв аналізу конституційних та інших правових норм, компаративний дозволив порівняти різні форми правовідносин. Історико-правовий метод вплинув на формування світогляду на еволюцію правових і політичних реалій федерації та штату Теннессі. При дослідженні окремих тенденцій розвитку інститутів політичної системи Теннессі були також застосовані інституціональний, соціологічний та психологічний методи пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в українській правовій науці комплексним дослідженням конституційно-правових норм, котрі визначають принципи взаємин американської федерації та штатів, на прикладі штату Теннессі, та закріплюють засади функціонування інститутів політичної системи цього штату. За результатами проведеного дослідження сформулювана низка висновків, що містять наукову новизну та виносяться на захист:
- розвинуті ідеї про юридичну невизначеність норм Конституції США 1787р., які закладають фундамент взаємовідносин федерації та штатів, формують гнучкий характер взаємин федерації та штатів, а також на сучасному етапі сприяють тенденції підвищення статусу штатів у системі американського федералізму;
- виділені та охарактеризовані чотири визначальні етапи конституційного шляху штату (I етап 17961834 р.р.; II 18341870 р.р.; III 18701978 р.р.; IV 1978 р. і до тепер), а також визначені тенденції конституційного процесу Теннессі;
- вперше зазначена особливість інституціоналізації політичних партій штату. Даний процес, на відміну від федерального рівня, відбувається у двох формах конституціоналізації та законодавчої інституціоналізації. Доводиться, що відповідні закони Теннессі відносять до групи так званих «сильних» американських законів;
- вперше виділене та обґрунтоване формування таких сучасних тенденцій розвитку політичних партій у Теннессі, як: 1) вдосконалення структурної організації партій; 2) зменшення впливу партійної еліти на членів партій; 3) постійна та мобільна адаптація партій до змін суспільно-політичного життя штату; 4) загострення політичної боротьби між існуючими партіями; 5) зближення змісту ідеологічних постулатів у програмах партій;
- по-новому, із врахуваннях сучасних суспільних реалій, на основі Конституції Теннессі 1978 р. і чинного законодавства, сформульовані такі функції політичних партій, як здійснення суттєвого впливу на політичні, економічні й соціальні процеси у штаті, сприяння формуванню високо розвинутого громадянського суспільства, втілення громадського контролю за діяльністю органів влади;
- додатково аргументовано, що всебічна правова регламентація статусу лобістських організацій надає державі можливість контролювати «групи тиску» та впливає на ефективність та прозорість взаємин органів державної влади та громади Теннессі;
- вперше встановлена специфіка конституційно-правового закріплення виборчої системи Теннессі, яка полягає у докладній конституційно-правовій регламентації нарізки виборчих округів, способу проведення постійної реєстрації виборців, конкретних форм і розмірів фінансування виборчих кампаній, різних варіантів висування кандидатів на виборні посади;
- набула подальшого розвитку точка зору про трансформацію системи організації влади у штаті при одночасному збереженні жорсткого принципу розподілу влад та гарантуванні стабільності життєдіяльності держави та суспільства;
- на підставі аналізу законодавства штату Теннессі доведена тенденція щодо збільшення ваги виконавчої влади на рівні штату, вдосконалена класифікація повноважень губернатора Теннессі;
- розвинуті погляди на специфіку конституційних принципів організацій судової влади у федерації та штатах, обґрунтовані наступні характерні риси судової системи Теннессі: 1) впровадження чотирьох- ланкової ієрархічної системи судів загальної юрисдикції; 2) наділення муніципальних і місцевих судів обмеженою юрисдикцією; 3) введення спеціалізованих суддів у рамках судів загальної юрисдикції; 4) функціонування судів зі справ неповнолітніх, сімейних судів, судів зі справ про спадок, які скоріше є агентами «соціальних служб», та допомагають вирішити суперечки без тривалого судового процесу; 5) здійснення судового провадження за участю присяжних, що забезпечує зв`язок держави та громадянського суспільства; 6) закріплення функції конституційного контролю за Верховним судом штату, що надає даному органу право тлумачити конституційні положення та відхиляти від застосування норми, котрі не відповідають федеральній Конституції та основному закону штату;
- додатково аргументується, що специфіка економічного, соціального, духовно-культурного та політичного розвитку місцевої громади впливає на конституційно-правове закріплення відмінної структури, неоднакових за обсягом повноважень та несхожого порядку роботи місцевих органів управління Теннессі, обґрунтовані процеси поглиблення демократичних принципів державного управління та розширення повноважень місцевої влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані у науково-дослідницькій, науково-методичній та правотворчій сферах. У науково-дослідницькій сфері результати дисертації сприяють поглибленню наукових знань щодо правових аспектів федералізму США, а також організації влади в окремому штаті Теннессі. У науковометодичній положення дослідження нададуть змогу вдосконалити процес викладання навчального курсу «Державне (конституційне) право зарубіжних країн», а також підготувати відповідні посібники та підручники з цієї учбової дисципліни. У правотворчій царині ключові тези дисертації можуть бути враховані під час розробки нормативно-правових актів, які регламентують організацію влади в Україні.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені у виступах на: Всеукраїнській науково-теоретичній конференції 20 Харківські політологічні читання (січень 2008 р., тези виступу опубліковано); 3 Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства до правової держави» (24 квітня 2008 р., тези виступу опубліковано).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано п’ять статей у наукових фахових виданнях, а також двоє тез доповідей на конференціях.
Структура дисертації визначена метою й завданнями дослідження й обумовлена об`єктом і предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 198 сторінок, із них основний текст 180 сторінок, список використаних джерел 18 сторінок (220 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті властивостей основ конституційного права штату Теннессі, виявленні сучасних тенденцій розвитку відносин, які виникають у штаті в процесі взаємодії публічних інституцій між собою та громадянами штату, а також із федеральними органами влади. Висновки, яких дійшов дисертант у результаті дослідження, підсумовані наприкінці кожного розділу роботи. Серед висновків, які сформульовані у дисертації, найважливішими є наступні:
1. Передусім, сама Конституція США 1787 р. закладає правову невизначеність відносин Союзу та штатів. Особливість конституційно-правової регламентації взаємовідносин федерації і штатів полягає, по-перше, у наявності положень, які корегують принципи федералізму, а по-друге, відповідні норми не мають юридичної конкретики. Свого часу це змусило федеральні органи витлумачити Конституцію на користь федерації. З іншого боку, саме ця невизначеність зробила гнучкими конституційно-правові механізми взаємодії центру зі штатами. Вказана особливість сприяє гнучкому характеру федералізму, його здібності адаптуватися до існуючих реалій у суспільстві та постійно реформуватися. На сучасному етапі конституційні принципи деталізуються в Акті «Про Федералізм» та Акті «Про збереження федералізму» (прийняті Конгресом у 1999 р.), а також Урядових розпорядженнях Президента США (№ 13083 від 1998 р., № 13132 від 1999 р.). У даних нормативно-правових актах закріплюється розширення повноважень штатів у царині самоврядування, так звана «деволюція» федералізму. Тому у США федералізм став не стільки формою політико-територіального устрою, скільки способом демократизації і децентралізації влади та механізмом взаємодії громадянського суспільства і держави.
2. Динамічний конституційний розвиток штатів, зокрема штату Теннессі, забезпечує стабільність процесу становлення американського федералізму. Конституційний шлях штату Теннессі можна поділити на чотири етапи: I етап 17961834 р.р.; II етап 18341870 р.р.; III етап 18701978 р.р.; IV етап 1978 р. і до тепер. Дані етапи відзначилися прийняттям нових конституцій, які реально відобразили зміни у суспільно-політичному житті штату. Для кожної стадії конституційного розвитку Теннессі характерні такі тенденції, як демократизація та соціалізація. В основу усіх конституцій Теннессі був покладений федеральний Основний закон. Водночас укладачі Конституцій штату не копіювали Конституцію США 1787 р., а скоріше пристосовували її ключові положення до існуючих політико-соціальних відносин Теннессі. Відмінністю змісту цією Конституції є норми, які забороняють по-життєву ренту, визначають кордони штату, затверджують необхідність побудови безпечних і зручних тюрем, закріплюють умови та фіксовані ставки податків, встановлюють особливу процедуру внесення поправок до Основного закону та інші.
3. На відміну від федерального рівня, у штаті іституціоналізація політичних партій відбувається у двох формах: 1) Конституція штату 1978 р. проголошує роль політичної партії у суспільному житті, основні принципи організації та функціонування даної інституції; 2) на основі відповідних норм Конституції прийнятий Закон «Про політичні партії» (він входить до Анотованого Кодексу законів штату 1985 р. (у ред. 1993 р.). Вказаний закон досить докладно регламентує порядок утворення, реєстрації, фінансування, а також структуру, функції, внутрішні правила роботи партій. У зв`язку з чим, Закон Теннессі «Про політичні партії» відносять до групи «сильних» американських законів про політичні партії.
4. Політичні партії Теннессі є ефективним механізмом взаємодії органів влади й громадянського суспільства штату. Так, вони суттєво впливають на політичні, економічні й соціальні процеси у штаті, сприяють формуванню високо розвинутого громадянського суспільства, здійснюють громадський контроль за діяльністю органів влади. На сучасному етапі для політичних партій Теннессі характерні наступні тенденції: 1) удосконалення структурної організації партій; 2) зменшення впливу партійної еліти на членів партій; 3) постійна та швидка адаптація партій до змін суспільно-політичного життя штату; 4) загострення політичної боротьби між існуючими партіями; 5) зближення змісту ідеологічних постулатів у програмах партій.
5. Важливе місце у суспільному житті штату займають лобістські організації. До лобістів Теннессі відносяться представники великого капіталу (у тому числі іноземного), банків, громадських об`єднань. Із метою здійснення контролю за діяльністю цих угрупувань у штаті прийняті та діють відповідні закони. Зокрема, закони Про федеральне регулювання лобіювання” 1946 р., Про реєстрацію іноземних агентів” 1938 р., Про віддання лобізму гласності” 1995 р. (в іншому перекладі Про розкриття лобістської діяльності”), Про прозорість іноземної лобістської діяльності” 2005 р. і Закон штату Теннессі 1952 р. Про обмеження прав лобіювання” ретельно регламентують: порядок обов`язкової реєстрації лобістів у Генеральній Асамблеї Теннессі; процедуру надання парламенту штату звіту про свою діяльність; зобов`язання повідомляти про джерела та обсяги фінансування; головні функції лобістів; розміри штрафів за порушення норм законів. Однією із основних напрямів діяльності лобістських організацій штату є участь у розробці проектів нормативно-правових актів та організації їх обговорення. Даний курс роботи лобістів, по-перше, сприяє прозорості та відкритості законодавчого процесу у Генеральній Асамблеї, чим забезпечує зв`язок органів державної влади та громади Теннессі, по-друге, впливає на прийняття парламентом більш збалансованих рішень, які об`єднують різні соціальні верстви населення штату.
6. На відміну від федеральної Конституції, Конституція Теннессі 1978 р. досить розгорнуто закріплює виборчу систему штату та проголошує принцип широкої виборності органів влади, завдяки чому у Теннессі встановлений розгалужений механізм реалізації конституційних принципів народного суверенітету і демократичного правління. Крім того, у штаті процедура виборів визначається в «Акті про права голосування штату Теннессі» 1985 р. (у ред. 1993 р.) та Кодексі законів штату. Особливістю конституційно-правової регламентації виборчого процесу у штаті є визначення чітких меж виборчих округів, закріплення гнучкого способу проведення постійної реєстрації виборців, фіксування конкретних форм і розмірів фінансування виборчих кампаній, встановлення різних варіантів висування кандидатів на виборні посади (основним із яких є праймеріз). Таким чином, у штаті практично унеможливлені ймовірні маніпуляції та зловживання, які можуть привести до порушення виборчого законодавства та в повній мірі забезпечується відповідність результатів виборів волевиявленню громадян штату.
7. Як і на федеральному рівні, організація діяльності органів влади Теннессі базується на основі принципу розподілу влад: законодавча влада здійснюється Генеральною Асамблеєю, виконавча Губернатором, а судова судами штату. Взаємини органів влади забезпечуються системою стримань і противаг, створеною Конституцією штату 1978 р. Протягом усього конституційного шляху Теннессі ця система трансформувалася відповідно до існуючих соціально-політичних реалій. Специфіка таких перетворень полягає у реформуванні юридичного і фактичного статусу органів влади при збереженні жорсткого принципу розподілу влад та гарантуванні стабільності життєдіяльності держави та суспільства.
8. Відповідно до Конституції 1978 р. Генеральна Асамблея представницький орган, основна функція якого полягає у здійсненні законодавчої влади. Крім того, парламент штату володіє контрольними, фінансовими, установчими і судовими повноваженнями. Отже, Генеральна Асамблея наділена класичними парламентськими правами. Водночас парламент здійснює свої функції лише у межах, наданих Конституцією штату, а також компетенція Генеральної Асамблеї обмежується повноваженнями органів двох інших гілок влади. Таким чином, компетенцію законодавчого органу штату слід вважати відносно обмеженою. Генеральна Асамблея є двопалатним парламентом (Палата представників нижня, а Сенат верхня). Вважаємо, що об`єктивних передумов впровадження двопалатного парламенту в Теннессі немає, тому що: 1) на території штату не створені будь-які автономні формування, які потребують представництва у законодавчому органі; 2) штат невеликий за розміром території та кількості населення; 3) утримання двопалатного парламенту значне дорожче, ніж однопалатного; 4) двопалатна структура ускладнює організацію роботи парламенту. Водночас практика діяльності Генеральної Асамблеї має певні позитивні наслідки, зокрема бікамералізм парламенту штату сприяє збалансованості влади та попереджає її узурпацію.
У законодавчому процесі палати мають рівний статус, через те акти парламенту повинні бути прийняті в ідентичній редакції. Подолання розбіжностей у законодавчому процесі відбувається за допомогою методу «човника». Вважаємо, що застосування даного методу подолання розбіжностей між палатами має, як негативні, так і позитивні наслідки. Безумовно, затягування процедури прийняття законів призводить до ймовірної втрати актуальності суті актів Генеральної Асамблеї. У свою чергу, обговорення у двох палатах сприяє як найточнішої відповідності природи акту інтересам населення штату та зваженості змісту законів і резолюцій парламенту.
Специфікою конституційної регламентації порядку роботи Генеральної Асамблеї Теннессі є: 1) відсутність норми, яка закріплює тривалість і частоту сесій законодавчого органу; 2) можливість проведення за ініціативою Губернатора спеціальних сесій із надзвичайних питань. Вбачаємо, що такі особливості конституційного визначення порядку роботи переслідують декілька цілей. По-перше, таким чином налагоджується ефективна та плодотворна діяльність парламенту штату. По-друге, у вказаних положеннях відбивається тенденція зміцнення становища виконавчої влади у штаті. Думаємо, що дане повноваження Губернатора надає йому змогу звернути увагу громадськості на невиконання Генеральною Асамблеєю своїх функцій під час чергової сесії, а також загострює увагу громадськості на конкретній проблемі, чим прискорює її вирішення.
9. Відповідно до Конституції штату Теннессі 1978 р. верховна виконавча влада у штаті Теннессі належить Губернаторові. Згідно із принципом розподілу влад функції виконавчої влади полягають у виконанні законів і суворому дотриманню політики, яка сформульована законодавцем. Аналіз практики діяльності Губернатора штату свідчить, що його функції виходять далеко за межи, відведені Конституцією Теннессі. На сучасному етапі у штаті спостерігається тенденція щодо збільшення ваги Губернатора в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Усю сукупність повноважень Губернатора штату Теннессі можна поділити за сферами реалізації: повноваження у сфері управління; представницькі повноваження; повноваження щодо забезпечення безпеки; фінансові повноваження; повноваження у сфері діяльності Генеральної Асамблеї. Як глава виконавчої влади штату, Губернатор наділений досить вагомими повноваженнями у сфері управління, причому, здійснюючи їх, Губернатор незалежний від Президента та інших федеральних органів влади.
Особливість місця Губернатора у системі органів влади Теннессі також полягає у закріпленні за ним суттєвих важелів впливу на діяльність Генеральної Асамблеї. До таких значних повноважень глави виконавчої влади варто віднести наступні: 1) право виступати із щорічним зверненням до Генеральної Асамблеї, де він формулює основні напрями урядової політики. Іншими словами, Губернатор фактично пропонує законодавчому органу штату прийняти певні закони або здійснити конкретні урядові програми; 2) право промульгації законодавчих актів парламенту штату; 3) право відкладного вето. Причому на відміну від вето Президента США, вето Губернатора вибіркове, тобто останній може призупинити дію законопроекту як повністю, так і його окремих частин. Вбачаємо вибіркове вето більш доцільним для прискорення законодавчого процесу, тому що для розгляду законопроекту в цілому Регламент Генеральної Асамблеї закріплює низку тривалих за часом процедур. Більш того, відкладне вето Губернатора Генеральна Асамблея може подолати лише кваліфікованою більшістю голосів її членів, а, як правило, протилежній Губернатору партії практично неможливо зібрати 2/3 голосів від загальної кількості складу палат. Отже відкладне вето губернатора приймає характер абсолютного вето.
10. Конституція США 1787 р. гарантує кожному штату право на утворення власних судових органів. Більш того, Конституція США, відповідні рішенні Верховного суду США містять певне визначення предметів ведення федеральних судів і судів штатів. Вважаємо, що завдяки цьому досягається існування двох паралельних систем судових органів Союзу та штатів та забезпечується децентралізація та демократизм усього механізму державного управління. Особливістю конституційно-правової регламентації судової гілки влади Теннессі є досить докладна регламентація становища судових органів у Конституції штату 1978 р. та органічному законі „Про судоустрій штату Теннессі”. Вважаємо, що таке детальне закріплення: 1) впливає на упорядкування організації роботи судових органів; 2) гарантує принцип незалежності здійснення судочинства; 3) створює ефективним механізм здійснення судових функцій; 4) сприяє повноті реалізації, дієвому захисту та поновленню прав і законних інтересів громадян; 5) запобігає можливим зловживанням з боку посадових осіб органів законодавчої та виконавчої влади; 6) ускладнює проведення швидких реформ судової влади.
Характерними ознаками судової системи штату є: 1) впровадження чотирьох-ланкової ієрархічної системи судів загальної юрисдикції; 2) наділення муніципальних і місцевих судів обмеженою юрисдикцією; 3) введення спеціалізованих суддів у рамках судів загальної юрисдикції; 4) функціонування судів зі справ неповнолітніх, сімейних судів, судів зі справ про спадок, які скоріше є агентами «соціальних служб» і допомагають вирішити суперечки без тривалого судового процесу; 5) здійснення судового провадження за участю присяжних, що забезпечує зв`язок держави та громадянського суспільства; 6) закріплення функції конституційного контролю за Верховним судом штату, що надає даному органу право тлумачити конституційні положення та відхиляти від застосування норми, котрі не відповідають федеральній Конституції та Основному закону штату.
11. Федеративний устрій США обумовлює значну автономію органів місцевого самоврядування Теннессі у вирішенні локальних справ, і тому вони займають важливе місце у системі державного управління штату. У штаті формування органів місцевої влади відбувається на основі адміністративно-територіального устрою, що надає змогу ввести найбільш досконалий механізм координації їх діяльності та взаємин із федеральною владою. На усіх ланках адміністративно-територіального устрою Теннессі функціонують виборні місцеві органи управління, завдяки чому забезпечується найширша децентралізація, демократизація та соціалізація місцевого управління. На сучасному етапі у штаті спостерігається тенденція щодо збільшення значення ролі місцевих органів управління.
Відповідно до Конституції США 1787 р. визначення конституційно-правових основ діяльності місцевих органів влади входить до компетенції штатів. У Теннессі статус органів місцевого управління регламентується вельми розгорнуто у різноманітних нормативно-правових актах. За нашою думкою, це, по-перше, гарантує повну реалізацію принципу home rule” (ідеї автономії муніципалітету у вирішенні місцевих справ), а по-друге, у деякій мірі обмежує ініціативу та самостійність самоврядування місцевих органів. Особливістю конституційно-правового статусу місцевих органів Теннессі є закріплення їх відмінної структури, неоднакових за обсягом повноважень та несхожого порядку роботи. Вбачаємо зазначену багатоманітність досить доцільною, тому що вона: 1) відображає та враховує специфіку економічного, соціального, духовно-культурного та політичного розвитку місцевої громади; 2) сприяє поглибленню демократичних принципів державного управління, розширенню повноважень місцевої влади в усіх сферах життєдіяльності суспільства та свідчить про виконання місцевими органами ролі основи вертикалі влади Теннессі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алебастрова И.А. Основы американского конституционализма / Алебастрова И.А.. М.: Юриспруденция, 2001. 160 с.
2. Барабаш Б.А. Деякі особливості конституційно-правового регулювання взаємовідносин федерації та суб’єктів у США [Електронний ресурс] / Б.А. Барабаш // Форум права. -2008. - № 1. С.28 - 33. Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/
3. Барабаш Б.А. Законодавча влада штатів США: структура та функції / Б.А. Барабаш //Право України. 2000. - № 12. С. 116 120.
4. Барабаш Б.А. Місце губернатора у системі органів влади штату Теннессі / Б.А. Барабаш //Вісник Академії правових наук України. 2008. - № . С. 117
5. Барабаш Б.А. Вплив суспільних еліт на діяльність органів державної влади (на прикладі штату Теннессі США): зб. статей і тез за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 20 Харківські політологічні читання [«Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи»], (Харків, 23 січня 2008 р.). Х.: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ держ будів-тва та місц самоврядування АПрН України, 2008. С. 49 52.
6. Барабаш Б.А. Конституційно-правова регламентація виборчої системи у штаті Теннессі (США): зб. тез за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Від громадянського суспільства до правової держави»], (Харків, 24 квітня 2008 р.). Х.: Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2008. С. 78
7. Барабаш Б.А. Конституційно-правовий статус муніципальних органів у містах США (на прикладі штату Теннессі) / Б.А. Барабаш // Право України. 2008. - № 3 . С. 115 - 123
8. Барабашев Г.В. Муниципальные органы современного капиталистического государства (США, Великобритания) / Барабашев Г.В.. М.: Изд-во Моск ун-та, 1971. 280 с.
9. Барабашев Г.В. О хартиях местного самоуправления в США / Г.В. Барабашев // Государство и право. 1994. № 5. С. 126 134.
10. Барабашев Г.В. Положение и роль муниципальных органов в современном капиталистическом государстве (США, Великобритания): автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра юр. наук: спец. 12.00.02. «Конституционное право»/Г.В. Барабашев. Москва, 1971. 32 с.
11. Барабашев Г.В. Избирательная кампания: цели и средства / Г.В. Барабашев // Советское государство и право. 1987. - № 4. С. 3 12.
12. Барабашев Г.В. Критика современных теорий муниципального управления / Г.В. Барабашев //Советское государство и право. 1966.- № 12. С. 109 114.
13. Барабашев Г.В. Местное самоуправление: [учеб.пособие] / Г.В. Барабашев.- М.: Изд-во Москов. унив., 1996. 352 с.
14. Боденхеймер Дэвид Дж. Федерализм и демократия [Электронный ресурс] / Д. Дж Боденхеймер //Режим доступа: http://www. infousa.ru/ government/ 24.02.2008
15. Боботов С.В., Жигачев И.Ю. Введение в правовую систему США / С.В. Боботов, И.Ю. Жигачев М.: Норма, 1997. 333 с.
16. Бовт Г.Г. Американские партии в борьбе за избирателя / Бовт Г.Г.. - М.: Ин-т мировой экономики и междунар. отношений, 1995. - 78 с.
17. Бойко К.Г., Успенская Л.М. Американский электорат: новые тенденции: [науч.-аналит. обзор.] / К.Г. Бойко, Л.М. Успенская - М.: РАН ИНИОН,1992.- 45 с.
18. Бокова С.В., Чувахина Т.Г. Конституционные основы американского экономического федерализма и современная практика / С.В. Бокова, Т.Г. Чувахина // США: экономика, политика, идеология. - 1992. - №1. С. 112 -121.
19. Боте М. Федерация и демократия на форуме юристов / М. Боте //Государство и право. 1992. - № 4. С. 142 143.
20. Бурстин Д. Американцы: колониальный опыт / Бурстин Д.; пер с англ. Н. Пальцева, Е. Потяркина. М.: Прогресс-Литера, 1993. 479 с.
21. Власихин В.А. Федерализм и судебная власть / В.А. Власихин //США и Канада: экономика, политика, культура. 1999. - № 7. С.108-120.
22. Власихин В.А., Мишин А.А. Конституция США: политико-правовой комментарий /В.А. Власихин, А.А. Мишин. М.: Межд. отношения, 1985. 336 с.
23. Ганликс А. Б. Многообразие форм федерализма в США / А.Б. Ганликс // Государство и право. 1994. - № 6. С. 133 - 140.
24. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн / Георгіца А.З.: [підручник] Тернопіль: «Астон», 2003. 432 с.
25. Голдмэн С. Как создается имидж в американской политике / С. Голдмэн // США: экономика, политика, идеология.- 1990.- № 10.- С. 35-38.
26. Дарби Д. Формирование правовой системы США (Статья из США) / Д. Дарби //Законность. 1996. - №6. - С.54-58.
27. Добрынин Н. М. Синергетика и федерализм: оценка состояния, соотношение, новая методология / Н.М. Добрынин // Государство и право. - 2007. - № 7. - С. 33-39.
28. Егоров С.А. Конституционализм в США: политико-правовые аспекты / Егоров С.А. - М.: На­ука, 1993. 195 с.
29. Егоров С.А. Современная наука конституционного права США / Егоров С.А. М.: Наука, 1987. 191 с.
30. Законодательство зарубежных стран. Законодательная техника в США (на федеральном уровне и в штатах): [обзорная информация; вып. № 194] /М.И Брагинский, Н.М. Касаткина, Д.А. Ковачев и др.; под ред. Ф.М. Решетникова]. М.: Изд-во ВНИИСЗ, 1982. 26 с.
31. Захаров А. Федерализм и деволюция: опыт США / А. Захаров // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. 1999. - № 4. С. 17 - 23.
32. Ильин Н.Ю. К вопросу теории федерализма / Н.Ю. Ильин //Правоведение. 2001.- № 5. С. 23 -27.
33. Иностранное конституционное право: [учебник] / И.А. Алебастрова, Г.Н. Андреева, С.Ю. Кашкин и др.; под ред. В.В. Маклакова. М.: Юристъ, 1996. 512 с.
34. Історія держави і права: [хрестоматія] /за заг. ред. В.Д. Гончаренка. М.: К, 2002. 714 с.
35. Карапетян Л.М. Федерализм и права народов: [курс лекцій] / Л.М. Карапетян М.: «Издательство ПРИОР»,1999. 112 с.
36. Карапетян Л.М. К вопросу о «моделях» федерализма: критический обзор /Л.М. Карапетян // Государство и право. 1996. № 12. С.53-65.
37. Карапетян Л.М. Грани суверенитета и самоопределения народов /Л.М. Карапетян //Государство и право. 1993. - № 1. С. 13 -22.
38. Кинтерая А. Г. Методы разграничения предметов ведения и полномочий в современных федеративных государствах: сравнительный анализ и основные тенденции /А. Г. Кинтерая // Право и политика. - 2006. - № 11. - С. 27-52.
39. Ковачев Д. А., Дымов Д. Е. Разграничение предметов ведения между федерацией и ее субъектами в зарубежных странах / Д.А. Ковачев, Д.Е. Дымов - М.:ИНИОН РАН, 1995. 35 с.
40. Козлова Н.Ю. Из истории возникновения и развития учений о федерализме /Н.Ю. Козлова // Закономерности возникновения и развития политико-юридических идей и институтов. - М.: Изд-во ИГиП АН СССР, 1986. - С. 131-138.
41. Козлова Н.Ю. Буржуазные учения о федерализме 18 19 вв. / Козлова Н.Ю.- М. : Наука, 1988. - 141с.
42. Козулин А.И. Роль законодателей в подготовке законов: законодательный процесс в штате Миссисипи (США) / А.И. Козулин //Российский юридический журнал. 1998. - №3. С.93-100.
43. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник /[ М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін. ]; за заг. ред. В.О. Ріяки [2-е вид.]. К.: Юрінком Інтер, 2007. 544 с.
44. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Особенная часть: в 2 т. /[рук. авт. колл. и отв. ред. Б.А. Страшун]. М.: Норма, 2006. 1104 с.
45. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Общая часть: в 2 т. /[рук. авт. колл. и отв. ред. Б.А. Страшун]. М.: Норма, 2007. 896 с.
46. Конституционное право зарубежных стран: Общая часть: в 4 т. /[рук. авт. колл. и отв. ред. Б.А. Страшун] - М.: БЕК, 1995. 778 с.
47. Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский союз, Соед. Штаты Америки, Япония, Индия: [учеб. пособие] / сост. сб., пер., авт. введ. и вступ.ст. В.В. Маклаков. 5-е изд., переб. и доп. М.: Волтерс Клувер, 2006. 608 с.
48. Конституционные гарантии целостности федерации в зарубежных странах /Е.Г. Афанасьева, Д.Е. Дымов, Д.А. Ковачев; отв. ред. Д.А. Ковачев. М.: ИНИОН РАН, 1996. 28 с.
49. Костяев С.С. Законодательное регулирование лоббистской деятельности в США / С.С. Костяев //США Канада: экономика, политика, культура. 2005. - № 5. С. 72 86.
50. Крылов Б.С. К проблеме суверенитета федерации и штатов в США / Б.С. Крылов //Советское государство и право. 1964. №2. С. 74 85.
51. Крылов Б.С. США: федерализм, штаты и местное управление / Крылов Б.С. М.: Наука, 1968. 243 с.
52. Крылов Б.С. Федерализм и его будущее / Б.С. Крылов // Журнал российского права.- 1999. - №1. - С. 108-114.
53. Крылов Б.С. Об одном судебном деле. Судебные органы США против прав и свобод гражданин / Б.С. Крылов // Советское государство и право. 1985. № 11.- С. 128 134.
54. Курицын В.М., Шалягин Д.Д. Опыт становления конституционализма в США, Японии и Советской России: [учеб. пособ. для вузов] / В.М. Курицын, Д.Д. Шалягин.- М: Академический Проект; Трикста, 2004. 496с.
55. Лафитский В.И. Конституции американских штатов (исторический очерк) // Практика буржуазного конституционализма: критические очерки: [зб.науч.работ]; отв. ред.В.А. Туманов /В.И. Лафитский. - М.: Ин-т гос-ва и права , 1982. - С. 18 39.
56. Лафитский В.И. Основы конституционного строя США / Лафитский В.И. М.: Норма, 1998. 272 с.
57. Лафитский В.И. Конституция американского штата (политико-правовой анализ): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юр. наук: спец. 12.00.02. «Конституционное право» /В.И.Лафитский. Москва, 1984. 15с.
58. Лафитский В.И. США: конституционный строй и роль штатов в структуре американского федерализма /Лафитский В.И.. М.: Известия, 1993. 164 с.
59. Лафитский, В. И. Конституционные основы федерализма в США / В. И. Лафитский // Журнал российского права. - 2007. - № 3. - С. 116-127.
60. Лузин В.В. Методы толкования Конституции в деятельности Верховного суда США / В.В. Лузин // Государство и право. 1997. - №10. - С. 90-93.
61. Лузин В.В. Президентская модель разделения властей (на примере США) / В.В. Лузин //Государство и право. 1999. - №3. С.82-90.
62. Маклаков В.В. Конституционное право зарубежных стран: Общая часть: в 2 т. / В.В. Маклаков М.: Волтерс Клувер, 2006. 896 с.
63. Мелкумов А.А. Федеративные принципы государственного устройства: концептуальный аспект / А.А. Мелкумов //Общественные науки и современность. 2001. - № 4. С. 62 70.
64. Мерфин Р. Технология избирательных кампаний в США /Р. Мерфин // Полис. - 1991. - № 3. - С. 125-132.
65. Местные органы в политической системе капитализма / И.М. Вайль, Д.И. Васильев, И.С. Крылова; под ред. Г.В. Барабашева, В.А. Туманова. М.: Наука, 1985. 193 с.
66. Мишин А.А. Государственное право США / Мишин А.А. М.: Наука, 1976. 207 с.
67. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США / Мишин А.А. &n