ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 20
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ТА КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ‚ ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 20
1.1. Кримінально-правова характеристика злочинів‚ що вчиняються на ринку цінних паперів 20
1.1.1. Суспільні відносини щодо цінних паперів як об'єкт кримінально-правової охорони. 25
1.1.2. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених державних цінних паперів. 30
1.1.3. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів. 32
1.1.4. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів. 38
1.1.5. Незаконна приватизація державного, комунального майна через використання підроблених приватизаційних документів. 40
1.1.6. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів. 42
1.1.7. Порушення порядку зайняття професійною діяльністю на ринку цінних паперів. 45
1.2. Кримінологічна характеристика злочинів‚ що вчиняються на ринку цінних паперів 48
1.2.1. Злочини‚ що вчиняються з використанням вексельної форми розрахунків. 49
1.2.2. Злочини‚ що вчиняються на ринку приватизаційних паперів. 62
1.2.3. Злочини‚ що вчиняються на ринку облігацій. 76
1.2.4. Злочини, пов’язані з порушенням порядку випуску, обігу, виготовлення, збуту та використання недержавних цінних паперів (статті 223 і 224 КК). 78
1.2.5. Характеристика особи злочинця, що вчиняє злочин на РЦП. 80
1.3. Причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів на ринку цінних паперів 83
1.3.1. Специфiчнi причини та умови‚ що сприяють вчиненню злочинiв, пов’язаних із застосуванням вексельної форми розрахункiв. 83
1.3.2. Специфічні причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів службовими особами та іншими працівниками підприємницьких структур фінансових посередників. 86
1.3.3. Специфiчні кримiногенні детермiнанти‚ що сприяють вчиненню злочинiв за допомогою випуску облiгацiй місцевих позик. 95
1.3.4. Специфiчнi причини та умови‚ що сприяють вчиненню злочинiв з використанням пiдроблених цiнних паперiв. 96
1.3.5. Основні причини та умови, що детермінують вчинення злочинів на ринку цінних паперів. 97
ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗДІЛУ 1 101
РОЗДIЛ 2 104
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА ДIЯЛЬНIСТЬ ОРГАНIВ ВНУТРIШНIХ СПРАВ У БОРОТЬБI ЗI ЗЛОЧИНАМИ НА РИНКУ ЦIННИХ ПАПЕРIВ 104
2.1. Загальна характеристика системи контролю і державного регулювання ринку цінних паперів 104
2.2. Особливості боротьби органів внутрішніх справ зі злочинами на ринку цінних паперів 119
2.3. Міжнародно-правові акти та законодавство зарубіжних країн про відповідальність за злочини на ринку цінних паперів, можливості застосування відповідних норм в Україні 136
2.4. Заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення злочинів на ринку цінних паперів 152
2.4.1. Заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення злочинів з використанням вексельної форми розрахунків. 158
2.4.2. Заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення злочинів на ринку акцій, інвестиційних сертифікатів. 164
2.4.3. Заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення злочинів на ринку облігацій. 174
ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗДІЛУ 2 177
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
ДОДАТКИ 216

ВСТУП

РЦП як ланка фінансового ринку країни є багат¬аспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу та його інвестуванню у виробничу й соціальну сфери. Завдяки його функціонуванню можливі структурна перебудова економіки, прискорення процесу приватизації, підвищення достатку людей.
Актуальність теми. Український РЦП перебуває на стадії свого формування та становлення. Цей процес ускладнюється несприятливими соціально-економічними умовами: нерозвиненістю необхідної інфраструктури, недостатністю фінансових інструментів, відсутністю прозорого РЦП, слабою орієнтованістю на інвестування дрібних інвесторів, нерозвиненістю похідних ЦП. Тому поряд із прогресивними змінами щодо підвищення ролі РЦП є певні негативні наслідки у вигляді збочень у процесі його формування, зокрема тенденція збільшення числа злочинів та інших правопорушень. Аналiз статистичних даних‚ отриманих у ДДСБЕЗ МВС України‚ показує‚ що у 2000 р. порiвняно з 1999 р. зареєстровано майже вдвiчi бiльше злочинiв‚ пов’язаних з незаконним обiгом ЦП. Тiльки органами внутрiшнiх справ за 2000 р. виявлено 772 таких злочинiв.
Зазначені тенденції також пов’язані з недосконалістю чинного законодавства, яке відстає від потреб практики, організаційно-управлінськими прорахунками з боку держави щодо регулювання та контролю за процесами, що здійснюються на даному ринку, а також культурно-виховними чинниками.
Невирішеність зазначених проблем обумовлює криміналізацію РЦП. В результаті відбувається пош謬¬рення нових способів посягань на власність фізичних та юридичних осіб за допомогою ЦП, злочинних м嬬¬тодів перерозподілу останніх. Оскільки інтереси кримінального середовища‚ в першу чергу‚ спрямовані на концентрацію найзначних фінансових коштів, що як раз і витікає із сବ¬мої економічної суті ЦП, які за умовами обігу можуть замінити готівку і через придбання яких можна отримати доступ до вигідних з точки зору інвестування майнових та немайнових прав, то саме тому виникли і реалізувалися на практиці широкі можливості для швидкого протиправного збагачення деяких суб'єктів РЦП, зокрема фінансових посередників (службових осіб та інших працівників ДТ‚ ІФ та ІК), із спричиненням матеріальних та моральних збитків інвесторам України. Набувають поширення корисливі злочини, вчинені безпосередньо керівниками та бухгалтерськими працівниками на РЦП за допомогою використання векселів.
Разом з тим, оперативне обслуговування РЦП органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами ускладнюється особливостями, які випливають із специфіки діяльності учасників цього ринку, а саме: надто великим масивом інформації щодо змісту діяльності на даному ринку, прогалинами та колізіями національного законодавства, що регламентує функціонування ринку, необізнаністю оперативних працівників ДСБЕЗ, УБОЗ щодо типових способів вчинення злочинів, пов’язаних з випуском та обігом ЦП, непідготовленістю оперативних працівників до якісного збору інформації про злочини, що вчиняються на РЦП, не проведенням у більшості оперативних підрозділів попереджувальних заходів на цьому ринку.
Вказане вище обумовлює актуальність даної дисертаційної роботи, що має важливе значення як окреме дослідження проблем попередження злочинності на РЦП на рубежі наук: кримінології, кримінального, господарського та фінансового права. Воно також є продовженням вже відомих розробок вчених-юристів з проблем правового забезпечення функціонування РЦП [92], правового захисту даного ринку від злочинних посягань [19, С. 74-80; 20, С. 85-89], виявлення та попередження зловживань, пов’язаних з діяльністю фінансових посередників на РЦП [169], і спрямоване на підвищення ефективності боротьби зі злочинністю на даному ринку.
Проте вивчення стану наукової розробки проблем попередження злочинів, що вчиняються на РЦП, показало, що на сьогоднішній день спеціального розгорнутого дослідження з цих проблем не проводилось. Науковий та дослідний матеріал з даних питань обмежений. Окремі аспекти боротьби зі злочинністю на РЦП досліджувались такими авторами: В.М. Поповичем, В.А. Предборським, С.Ю. Василенко та іншими. Проте достатньо повне монографічне дослідження цих проблем у науці кримінології не проводилось. Досі в арсеналі кримінології відсутні узагальнені дані щодо способів (механізмів) вчинення злочинів на РЦП, причин та умов, що породжують та обумовлюють їх вчинення, комплексу попереджувальних заходів та можливостей підвищення ефективності дій, спрямованих на своєчасне виявлення цих злочинів. Не вивчена діяльність органів внутрішніх справ, а саме оперативних підрозділів ДСБЕЗ, УБОЗ щодо попередження та виявлення злочинів, вчинених у сфері випуску та обігу ЦП. Отже, наголошені проблеми є малодослідженими в Україні і в такому аспекті ще не вивчались.
Виходячи з вказаних обставин виникає об'єктивна необхідність розробки дійових заходів та напрямків діяльності органів внутрішніх справ щодо виявлення та попередження злочинів на вітчизняному РЦП. Це дозволить працівникам правоохоронних органів, перш за все служби по боротьбі з економічною злочинністю, на основі цих знань своєчасно попереджувати дані злочинні посягання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У п. п. 41, 43 Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, яка затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. №1376/2000 [71], передбачені заходи удосконалення діяльності з виявлення злочинів, у тому числі щодо ЦП, а також запобігання та викриття негативних тенденцій у сфері функціонування фондового ринку.
Необхідність проведення наукових досліджень з актуальних питань фондового ринку передбачена п. 62 Заходів щодо реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку на 2001-2005 роки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2001 р. №1046, а також п. 1 Заходів щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління в Україні на 2001-2005 роки, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 р. №487-р.
Новий КК України, що набув чинності з 1 вересня 2001 року, містить сім статей, у диспозиціях яких прямо вказано на ЦП як предмет відповідних складів злочинів.
Дисертаційне дослідження виконано у Науково-дослідному інституті Національної академії внутрішніх справ України у відповідності з науковим напрямом лабораторії №2 (проблем правового захисту економіки). Дана робота спрямована на виконання щорічних планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є надання те¬ретичної допомоги підрозділам ДСБЕЗ і УБОЗ в організації оперативного пошуку інформації, її юридичної оцінки та інших дій щодо попередження та виявлення корисливих злочинів на РЦП.
Дослідження спрямовано на вирішення таких завдань:
• провести аналіз системи державних органів, які в межах своїх повноважень та компетенції здійснюють регулювання та контроль за діяльністю на РЦП України, а також законодавчого регулювання цього ринку на предмет виявлення проблемних питань у системі державного регулювання та контролю за РЦП;
• виявити причини, які породжують злочини, та умови, що сприяють їх вчиненню на РЦП, а саме соціально-економічні, нормативно-правові, організаційно-управлінські та культурно-виховні криміногенні детермінанти;
• виявити наявні тенденції щодо криміналізації діяльності учасників РЦП;
• визначити типові способи вчинення злочинів при випуску та обігу ЦП;
• з’ясувати структуру злочинності на РЦП;
• вивчити та проаналізувати організацію та практику роботи органів внутрішніх справ, а саме ДСБЕЗ і УБОЗ, щодо попередження та виявлення злочинів у сфері РЦП, характер та форми взаємодії з іншими державними органами по забезпеченню захисту даного ринку від злочинних посягань;
• з’ясувати можливості застосування в Україні відповідних норм міжнародно-правових актів, а також врахування кримінального законодавства зарубіжних країн щодо відповідальності за злочини на РЦП;
• розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, що регламентує діяльність на РЦП, та основних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ України щодо профілактики та виявлення злочинів на РЦП.
Об’єктом дослідження є діяльність учасників РЦП, правові та соціальні ознаки їх протиправної діяльності, а також комплекс кримінально-правових та кримінологічних заходів попередження та припинення такої діяльності.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми відповідальності за злочини, що вчиняються на РЦП, стан та тенденції злочинності на даному ринку, криміногенні детермінанти, що сприяють вчиненню злочинів на цьому ринку, діяльність органів внутрішніх справ щодо виявлення та попередження злочинів у названій сфері, міжнародно-правові акти та законодавство зарубіжних країн з визначених проблем.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи складають положення діалектики щодо пізнання розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, обумовленість правових норм, організаційно-управлінських дій та відхилень від них соціально-економічними чинниками.
У процесі дослідження використовувались такі методи дослідження: при зборі емпіричних даних - документальний (вивчення статистичних даних, кримінальних справ, матеріалів оперативно-розшукових справ тощо), опитування (інтерв’ювання та анкетування), вибірковий метод, при обробці та аналізі зібраних даних - зведення, групування, порівняння, узагальнення, складання схем механізмів вчинення злочинів, при інтерпретації отриманих результатів - метод практичної інтерпретації (зокрема, метод експертних оцінок), метод теоретичної інтерпретації (аналіз, індукція і дедукція, аналогія, порівняння).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дане дослідження є першою в Україні роботою, в якій робиться спроба у загальнотеоретичному та конкретно-практичному напрямку надати кримінологічну характеристику злочинності на даному ринку. При чому виділення та аналіз структурних елементів злочинності на РЦП, способів вчинення злочинів організованими злочинними угрупованнями з використанням вексельної форми розрахунків, механізмів вчинення виділених автором різновидів злочинів на ринку приватизаційних паперів та акцій, особливостей кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються за допомогою випуску та обігу облігацій республіканської позики, виділення специфічних та загальних криміногенних детермінант, що породжують та обумовлюють вчинення злочинів на РЦП, а також аналіз особливостей і проблем боротьби органів внутрішніх справ з цими злочинами надаються в Україні вперше. Дістала подальший критичний аналіз характеристика системи контролю і державного регулювання РЦП. В роботі більш удосконалено та розгорнуто надана типова схема приватизаційного процесу за участю деяких фінансових посередників, що діяли на основі незаконних способів купівлі, акумулювання та використання ПМС. Також заслуговує на увагу розроблення системи попередження злочинності на РЦП, що включає в себе конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ стосовно профілактики певних злочинів на даному ринку. Зокрема, вперше в Україні побудована система режимно-облікових бланків векселів, яка сприятиме ефективному проведенню оперативними працівниками ДСБЕЗ (УБОЗ) заходів щодо попередження злочинів з використанням вексельної форми розрахунків. У даному дослідженні наданий обґрунтований аналіз міжнародно-правових актів та законодавства зарубіжних країн щодо кримінально-правової відповідальності за вчинення злочинів на РЦП та запропоновані основні напрями удосконалення КК України з огляду на зарубіжний та міжнародно-правовий досвід. Також у роботі розглядаються питання кримінально-правової характеристики злочинів, що вчиняються на РЦП, з критичним розглядом відповідних праць П.П. Андрушко, А.М. Ришелюка, Є.Л. Стрельцова тощо, оскільки ці питання безпосередньо пов'язані з кримінологічною характеристикою даних злочинів. Крім того, розроблені пропозиції по усуненню недоліків та суперечностей чинного законодавства, що регламентує діяльність на РЦП.
Серед наукових положень та висновків, сформульованих у дисертаційному дослідженні, найбільш значущими, зокрема, є:
1. Виділення певних спільних рис злочинів, що передбачені КК України, в диспозиціях яких застосовується термін “цінні (приватизаційні) папери (документи)”, щодо об’єкту злочинів у вигляді однакового предмету суспільних відносин – ЦП, по поводу яких чи у зв’язку з якими існують ці суспільні відносини, що виступають об’єктом даних злочинів, а також щодо об’єктивної та суб’єктивної сторін, суб’єкту зазначених злочинів.
2. Визначення структури злочинності на РЦП за сферами вчинення злочинів, а також виявлення, визначення та систематизація типових способів (механізмів, схем) вчинення даних злочинів.
3. На підставі аналізу специфічних криміногенних детермінант, що породжують та обумовлюють вчинення злочинів з використанням вексельної форми розрахунків, на ринку акцій, ІС та облігацій, виведення положення про те, що основні причини та умови (чинники), що сприяють вчиненню злочинів на РЦП, можна згрупувати у чотири блоки криміногенних детермінант: соціально-економічні, нормативно-правові, організаційно-управлінські та культурно-виховні чинники.
4. Висновок про те, що основними ознаками діючої системи контролю і державного регулювання РЦП в Україні є розвиток дворівневої системи регулювання і контролю даного ринку, а також складність і суперечливість системи державних органів, які здійснюють його регулювання і контроль.
5. На основі аналізу особливостей і проблем боротьби органів внутрішніх справ (ДСБЕЗ, УБОЗ) зі злочинами на РЦП виділення характерної особливості цієї боротьби – виявлення доказів щодо злочинної діяльності осіб-злочинців на даному ринку з даних бухгалтерського обліку і звітності юридичних осіб, де працюють злочинці, що дозволило обґрунтувати доцільність внесення відповідних доповнень до нормативно-правових актів щодо додання до переліку суб’єктів, на яких не поширюється спрощена система обліку і звітності, емітентів ЦП та інших юридичних осіб, що здійснюють професійну діяльність на РЦП.
6. За результатами дослідження особливостей боротьби органів внутрішніх справ зі злочинами на РЦП формулювання висновку, що робота цих підрозділів щодо попередження даних злочинів ускладнюється дією ряду чинників: відсутністю постійної і належної взаємодії відповідних оперативних підрозділів органів внутрішніх справ та інших державних регулюючих і контролюючих органів, непідготовленістю оперативних працівників ДСБЕЗ, УБОЗ до якісного збору інформації щодо злочинів, що вчиняються на РЦП, відсутністю науково-практичних методик виявлення злочинів даної категорії, деякими особливостями, які випливають із специфіки діяльності учасників РЦП, об’єктивними труднощами при доказах наявності умислу на вчинення незаконного заволодіння ЦП, а також наявності складу злочину взагалі.
7. На підставі аналізу спеціально-кримінологічних попереджувальних заходів органів внутрішніх справ України, що проводяться на РЦП, формулювання основних висновків по удосконаленню діяльності служб по боротьбі з економічною та організованою злочинністю щодо попередження та виявлення злочинних дій учасників даного ринку: необхідності розроблення методичних посібників із зазначених проблем, більш ефективного і повного використання можливостей існуючої системи підвищення кваліфікації оперативних співробітників ДСБЕЗ, УБОЗ та створення спеціальних відділень у зазначених вище підрозділах органів внутрішніх справ, які займалися б виявленням, розслідуванням, попередженням злочинної діяльності на РЦП.
8. Визначення основних напрямків удосконалення КК України з огляду на міжнародно-правовий та зарубіжний досвід, а саме необхідності: криміналізації певних суспільно небезпечних діянь на РЦП, більш широкого застосування штрафів як санкцій за вчинення даних злочинів, суми яких мають бути досить значними.
9. Розроблення системи попередження злочинності на РЦП з висуненням конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ стосовно виявлення та профілактики конкретних видів злочинів на даному ринку.
10. Розроблення схеми впровадження на практиці механізму дії комп’ютерної системи режимно-облікових вексельних бланків для своєчасного виявлення та попередження оперативними працівниками органів внутрішніх справ злочинів з використанням векселів.
11. На основі аналізу криміногенних детермінант, що сприяють вчиненню злочинів на РЦП, внесення пропозицій до чинного законодавства, які спрямовані на усунення прогалин і правових колізій тощо у нормативно-правових актах, що регламентують функціонування РЦП.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Емпіричну основу дисертаційної роботи становлять статистичні звіти про роботу органів внутрішніх справ України та про виявлені злочини на РЦП за 1996–2001 роки; статистичнi данi‚ отриманi у ДДСБЕЗ‚ ГУБОЗ МВС України щодо злочинностi на РЦП; узагальнені дані суцільного вивчення кримiнальних справ щодо злочинів з використанням вексельної форми розрахунків (17 справ), щодо злочинiв фiнансових посередникiв (12 справ), щодо злочинiв‚ що вчинені на РЦП iз завданням шкоди фiнансовим посередникам (20 справ), щодо злочинів, вчинених на ринку облігацій республіканської позики (1 справа); матерiали узагальнення (на основі суцільного вивчення) 15 кримiнальних справ щодо незаконних операцiй купiвлi-продажу‚ обiгу та використання приватизацiйних паперiв‚ яке проведено управлiнням узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики Верховного Суду України; матерiали оперативно-розшукових справ щодо злочинностi на РЦП; матерiали надрукованих кримiнологiчних дослiджень (для оперативних працівників органів внутрішніх справ (за участю автора)) щодо виявлення та попередження зловживань‚ пов’язаних з дiяльнiстю фiнансових посередникiв на РЦП; 32 фабул кримiнальних справ щодо протиправної дiяльностi з ПМС (ГУБОЗ МВС України); 10 фабул – щодо злочинiв‚ вчинених при видачi ПМС (ДДСБЕЗ МВС України); матерiали щодо правопорушень на РЦП (ДКЦПФР‚ ФДМУ); узагальнення всiх письмових вiдповiдей ДКЦПФР за 1999 р. на звернення громадян-вкладникiв пiдприємницьких структур фiнансових посередникiв з приводу нерозрахункiв з ними; результати iнтерв’ювання спiвробiтникiв ДКЦПФР, ФДМУ; результати опитування 126 спiвробiтників підрозділів ДСБЕЗ i УБОЗ МВС України, які представляють усі області України; нормативно-правовi акти щодо контролю та регулювання дiяльностi на РЦП‚ вiдповiдна загальнотеоретична і спеціальна юридична та економічна лiтература, матеріали періодичної преси.
Крім того, базовим джерелом дослідження є кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільне, адміністративне та фінансове право. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали роботи відомих вчених з теорії попередження злочинності: Г.А. Аванесова, Ю.В. Александрова, В.Н. Бурлакова, О.А. Герцензона, І.М. Даньшина, Г.В. Дашкова, А.І. Долгової, А.П. Закалюка, В.Є. Емінова,
І.І. Карпеця, О.І. Коваленка, В.М. Кудрявцева, В.Г. Лихолоба, П.П. Михайленка,
О.Е. Михайлова, В.П. Сальникова, О.Б. Сахарова, В.П. Філонова.
При використанні джерел кримінологічної інформації забезпечена репрезентативність емпіричних даних.
Наукове значення роботи визначається передусім тим, що розглянуті в ній положення дозволяють уяснити кримінологічну характеристику злочинів, що вчиняються на РЦП, а саме окреслити структуру злочинності на даному ринку, визначити криміногенні детермінанти, що сприяють вчиненню злочинів, розкрити механізми їх вчинення тощо.
Узагальнення та аналіз вітчизняного, зарубіжного та міжнародного законодавства з питань регулювання, контролю за діяльністю на РЦП та кримінально-правової відповідальності за вчинення злочинів у зазначеній сфері, розкриття механізмів вчинення злочинів на даному ринку, отримані при цьому висновки та пропозиції щодо удосконалення боротьби із зазначеними злочинними порушеннями можуть бути використані для:
а) подальших наукових розробок проблем боротьби з економічною злочинністю;
б) удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на РЦП, а також відповідних норм КК;
в) удосконалення системи органів, уповноважених здійснювати регулювання та контроль за діяльністю учасників РЦП.
Положення та висновки дослідження використані при підготовці (у співавторстві) наукового видання “Правопорушення в сфері функціонування ринку цінних паперів в Україні”, схваленого вченою радою Національної академії внутрішніх справ України та рекомендованого як навчальний посібник для курсантів та слухачів вищих навчальних закладів, практичних працівників МВС, Державної податкової служби України, інших правоохоронних органів, а також для викладачів, управлінців та інших фахівців.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використання співробітниками правоохоронних органів висновків та рекомендацій, які містяться в дисертації, зокрема для підвищення ефективності заходів органів внутрішніх справ щодо виявлення та попередження злочинів на РЦП.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені (додаток А) через:
1) розроблення пропозицій до проекту закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (щодо створення центрального депозитарію)” (реєстраційний №7009), що були використані робочою групою Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні зазначеного законопроекту (акт комісії від 23.01.2002 р. №06-19/15-80 у складі заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності П.В. Мельника, головного консультанта Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності М.М. Короткого, заступника завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності С.Л. Остапця);
2) розроблення методичних рекомендацій для оперативних працiвникiв‚ слiдчих органiв внутрiшнiх справ‚ пiдроздiлiв ГУБОЗ МВС України щодо виявлення та попередження злочинiв‚ що вчиняються у нафтогазовому комплексi
з використанням вексельних розрахункiв (акт від 08.11.2001 р. комісії
у складі першого заступника начальника ГУБОЗ МВС України генерал-майора мiлiцiї В.Я. Лозко‚ заступника начальника ГУБОЗ МВС України полковника мiлiцiї С.I. Пiчкуренка‚ заступника начальника управління ГУБОЗ МВС України полковника мiлiцiї І.С. Бриндальського).
Крім того, дисертантом розроблений навчально-методичний комплекс з спеціального курсу “Виявлення злочинів у сфері приватизації та функціонування фондового ринку” для кафедри економічної безпеки НАВСУ (акт впровадження у навчальний процес від 14.05.2002 р., затверджений проректором НАВСУ з наукової роботи, кандидатом юридичних наук, професором, генерал-майором міліції В.Д. Сущенко (див. додаток А)).
Особистий внесок здобувача. Основна частина опублікованих праць дисертантом є одноосібними. Щодо зазначеного вище колективного наукового видання “Правопорушення в сферi функцiонування ринку цiнних паперiв в Українi”, у підготовці якого дисертант брав участь, то у вихідних даних цієї праці позначені розділи, підрозділи та параграфи, які дисертант підготував самостійно (с. 123-151, 169-171, 191-193, 202-208, 214-218, 231). Матеріал на с. 79-123, 152-155, 172-191, 218-230 даної праці написаний у співавторстві із С.Н. Баліною та В.В. Бутом.
Конкретний особистий внесок у розділи та параграфи вказаної праці, що написані у співавторстві, відображається у розділі 2 параграфами 2.3.2, 2.3.3 (с. 92-108), у параграфі 3.5.2 (с. 152-155) – статистичними даними щодо перевірок діяльності фінансових посередників, матеріалами щодо недоліків цих перевірок, типових правопорушень торговців цінними паперами, ІФ та ІК, у параграфах 4.2.1, 4.2.2 і 4.2.3 – матеріалами щодо типових правопорушень фінансових посередників, джерелами отримання інформації про ці правопорушення (с. 172-174, 175-176, 176-179, 180-183, 184-185, 187-190), у підрозділі 4.6 – висновками (с. 222-223, 224-226), у параграфі 4.7.1 (с. 226-230) – статистичними даними, що свідчать про ймовірність погіршення криміногенної обстановки на РЦП.
Крім того, дисертант у співавторстві із С.Н. Баліною, С.Ю. Василенко брав участь у написанні параграфа “Тінізація фондового ринку” розділу 3 навчального посібника “Тіньова економіка та організована економічна злочинність” [209, С. 121-193]. Особистий внесок дисертанта у зазначену працю охоплюється с. 121-151, що підтверджує акт впровадження у навчальний процес від 22.12.2000 р., затверджений першим проректором Національної академії внутрішніх справ України з наукової роботи В.Д. Сущенко (див. додаток А).
Апробація результатів дисертації. Загальні теоретичні положення дисертаційного дослідження, а також відповідні висновки та пропозиції оприлюднені через участь у науково-практичних конференціях (доповіді на яких були надруковані):
1. Десята Всеукраїнська науково-практична конференція “Стратегія економічного розвитку і Арбітражний суд України: проблеми, перспективи”
(28-29 листопада 2000 рік, м. Донецьк);
2. Дванадцята Всеукраїнська науково-практична конференція-форум “Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою” (27 квітня 2001 рік, м. Київ).
Публікації. Загальні теоретичні положення дисертаційного дослідження, а також відповідні висновки та пропозиції знайшли своє відображення у таких публікаціях:
1. Правопорушення в сферi функцiонування ринку цiнних паперiв в Українi: Наукове видання / Балiна С.Н.‚ Сущенко В.Д.‚ Конорєв В.М.‚ Сахарова О.Б.‚ iн. /
За ред. С.Н. Балiної. – К.: Фенiкс‚ 2000. – С. 79-123, 152-155, 172-191, 218-230
(у співавторстві із С.Н. Баліною, В.В. Бутом), 123-151, 169-171, 191-193, 202-208, 214-218, 231.
2. Тінізація фондового ринку // Тіньова економіка та організована економічна злочинність: Навчальний посібник / Сущенко В.Д., Баліна С.Н., Белецький В.О., ін. / Під ред. В.А. Предборського. – К., 1999. – С. 121-193
(у співавторстві із С.Н. Баліною, С.Ю. Василенко. Особисте написання с. 121-151).
3. Деякі механізми протиправного ведення діяльності фінансовими посередниками на ринку приватизаційних паперів України // Злочинність у сфері економіки України: стан, тенденції та проблеми боротьби: Зб. праць / За ред. В.Д. Сущенка, В.І. Литвиненка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – С. 60-72.
4. Незаконне отримання коштів на ринку цінних паперів України з використанням векселів // Предпринимательство‚ хозяйство и право. – 1998. - №10. - С. 38-41.
5. Финансовые посредники на рынке ценных бумаг: все ли условия для злоупотреблений изжиты? // Предпринимательство‚ хозяйство и право. – 1998. - №12. – С. 22-26.
6. Прогноз можливих зловживань‚ пов’язаних з використанням векселів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1999. - №2. – С. 126-133.
7. Зловживання в акціонерних товариствах: спроби класифікації // Економіка‚ фінанси‚ право. – 1999. - №7. – С. 34-36.
8. Возможности предупреждения преступлений, связанных с подделкой векселей // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №10. – С. 44-48.
9. Проблеми боротьби органів внутрішніх справ зі злочинами на ринку цінних паперів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. - №4. – С. 179-184.
10. Деякі проблеми боротьби з незаконною діяльністю фінансових посередників на ринку цінних паперів України // Правосуддя - гарант законності у сфері економічних правовідносин: Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, Д.М. Притики, В.В. Медведчука, ін. - 2000. - Т. 21 (1). - С. 275-283.
11. Особливості боротьби з організованою злочинністю на ринку цінних паперів України // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, ін. - 2001. – Т. 22. - С. 307-315.
Дисертація, її окремі розділи обговорювалися на засіданнях Науково-дослідного інституту Національної академії внутрішніх справ України.
Структура дисертації складається з переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, які охоплюють сім підрозділів, висновків у кінці кожного розділу і заключних висновків, списку використаних джерел у кількості 236 найменувань та додаткового матеріалу (13 додатків).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Вивчення організації та практики діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ щодо виявлення та попередження злочинів на РЦП, а також діяльності певних державних органів щодо контролю та регулювання функціонування суб’єктів даного ринку показало, що нині робота в області боротьби зі злочинністю, а також у сфері контролю за іншими правопорушеннями на РЦП проводиться недостатньо ефективно. Все це обумовило необхідність розробки і впровадження на практиці відповідної ефективної системи попередження та виявлення злочинів та інших правопорушень на РЦП з акцентуванням уваги на слабких місцях, проблемних питаннях, суперечностях та прогалинах регулювання та контролю, а також оперативного обслуговування даного ринку.
Отже, в результаті проведеного дослідження були одержані нові наукові положення, які дозволяють підвищити ефективність діяльності підрозділів ДСБЕЗ і УБОЗ щодо оперативного пошуку інформації, її юридичної оцінки та інших дій щодо виявлення та попередження злочинів на РЦП.
Зокрема, в результаті вивчення відповідної практики та організації діяльності органів внутрішніх справ дисертант дійшов висновку, що здобуті результати дозволять підвищити ефективність заходів щодо виявлення та попередження злочинів з використанням вексельної форми розрахунків, зокрема, що вчиняються членами організованих злочинних угруповань за допомогою виписки “бронзових”, “дружніх” та “зустрічних” векселів, злочинів, що вчиняються на ринку акцій, ІС службовими особами та іншими працівниками підприємницьких структур фінансових посередників, злочинів, пов’язаних з випуском та обігом облігацій, оскільки відповідних розроблених методик з зазначених питань до сьогоднішнього часу поки що не існувало. Крім того, побудування системи режимно-облікових вексельних бланків з втіленням на практиці описаного механізму її дії дозволить попереджувати та своєчасно виявляти злочини з використанням підроблених, “бронзових”, “дружніх” та “зустрічних” векселів.
Основними методами вирішення поставлених у дисертації завдань щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ в області боротьби зі злочинністю на РЦП є аналіз та узагальнення кримінальних та оперативно-розшукових справ даної категорії, результатів опитування та інтерв’ювання працівників підрозділів ДСБЕЗ, УБОЗ, інтерв’ювання співробітників державних регулюючих та контролюючих органів, аналіз відповідних нормативно-правових актів.
Основний зміст дисертаційного дослідження полягає у наданій кримінологічній характеристиці злочинів, що вчиняються на РЦП, передусім, – у розробленій системі попередження злочинності на даному ринку.
Отже, в розробці зазначених вище заходів щодо попередження та виявлення певних видів злочинів на РЦП, у наданні структури злочинності на цьому ринку,
в розкритті конкретних механізмів вчинення даних злочинів, основних ознак та особливостей кримінологічної характеристики злочинів, криміногенних детермінант, що сприяють вчиненню останніх, полягає наукова новизна дисертаційного дослідження.
Узагальнення та аналіз емпіричного матеріалу дозволили одержати такі наукові та практичні результати.
1. На підставі аналізу змісту чинного КК України та вивчення праць вчених кримінального права сформульовані висновки щодо кримінально-правової характеристики злочинів, що вчиняються на РЦП та відповідальність за які передбачена тими статтями Особливої частини КК, в диспозиціях яких вказані “цінні (приватизаційні) папери (документи)”:
• дані злочини мають певні спільні риси щодо об'єкту, об'єктивної, суб'єктивної сторін та суб'єкту злочину, що обумовлено спільним предметом суспільних відносин, яким виступають ЦП;
• суспільні відносини, які виникають між емітентами, інвесторами, фінансовими посередниками, юридичними особами, що здійснюють діяльність по організації торгівлі на РЦП, реєстраторами, депозитаріями (зберігачами) та державою в процесі відчуження (видачі, перерахування на рахунок власника) ЦП первинним власникам та їх подальшого обігу на ринку, виступають в якості об'єкта злочинів, що вчиняються на РЦП.
2. З’ясована та розглянута структура злочинності на РЦП з розглядом конкретних механізмів вчинення злочинів:
• злочини, що вчиняються з використанням вексельної форми розрахунків, які, у свою чергу, можна поділити на такі різновиди:
а) злочини з використанням “дружніх” векселів;
б) злочини з використанням “бронзових” векселів;
в) злочини з використанням “дружніх” і “зустрічних” векселів;
г) злочини з використанням “дружніх” і “зустрічних” та/або “бронзових” векселів;
д) злочини з використанням підроблених векселів, які мають такі різновиди:
 злочини з використанням “дзеркальних” (один до одного “переписаних” зі справжньо існуючих) векселів;
 злочини, вчинені на основі виписки векселів від імені реальних емітентів, які не випускали такі зобов'язання;
 підробка індосаментів на векселях та подальше використання останніх;
 підробка акцептного надпису в переказних векселях та подальше використання останніх;
 підробка авального надпису у векселях та подальше використання останніх;
• злочини, що вчиняються на основі незаконного отримання векселів на підставі надання векселедавцю підроблених господарських документів;
• злочини на ринку приватизаційних паперів та акцій, які можна поділити на шість категорій:
 злочини, вчинені службовими особами та іншими працівниками підприємницьких структур фінансових посередників, які на законних підставах (за договорами) залучали приватизаційні папери, але в подальшому привласнювали акції (грошові кошти) своїх вкладників;
 злочини, пов'язані з купівлею-продажем приватизаційних паперів;
 злочини, вчинені фінансовими посередниками в процесі необґрунтованих нерозрахунків зі своїми учасниками;
 викрадення приватизаційних паперів працівниками ощадних банків України;
 незаконне використання приватизаційних паперів в процесі приватизації державної власності;
 злочини, в результаті вчинення яких завдається шкода підприємницькій структурі фінансового посередника;
• злочини на ринку облігацій, а саме злочини, що вчиняються за допомогою випуску та обігу облігацій республіканської позики, а також облігацій муніципальної позики;
• злочинні порушення порядку випуску, обігу, виготовлення, збуту та використання недержавних ЦП.
3. Наголошені ознаки та особливості кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються на РЦП:
• з використанням векселів:
 відсутність при виписці “бронзових”, “дружніх” та “зустрічних” векселів законної основи, реальної економічної бази видачі цих векселів, а також майнового забезпечення боргу;
 здійснення в більшості випадків врахування фіктивних (“бронзових”, “дружніх”, “зустрічних”) векселів у банку із завданням останньому фінансової шкоди іноді із залученням у злочинну діяльність службових осіб цього банку;
 використання для реалізації злочинного умислу частіше (порівняно з “бронзовими” векселями) “дружніх” векселів;
 поширення випадків вчинення злочинів з використання вексельної форми розрахунків організованими злочинними угрупованнями службових осіб юридичних осіб - суб'єктів господарювання, що діють за попередньою змовою;
• службовими особами та іншими працівниками підприємницьких структур фінансових посередників:
 вчинення злочинів переважно службовими особами, засновниками та власниками підприємницьких структур фінансових посередників;
 вчинення злочинів в основному групою осіб;
 переважна більшість винних - особи сімейні, зрілого віку, раніше не судимі, які мають вищу освіту, постійне місце проживання;
 тривалість злочинної діяльності суб'єктів злочинів;
 значний розмір заподіяних збитків вкладникам фінансових посередників;
 значна кількість потерпілих;
 складні різноманітні способи приховування та механізми вчинення злочинів даної категорії;
 створення в більшості випадків для проведення злочинної діяльності на ринку приватизаційних паперів та акцій організованих злочинних угруповань у складі службових осіб та інших працівників різних юридичних осіб (фінансових посередників, реєстраторів, приватизуємих підприємств);
• службовими особами та іншими працівниками регіональних відділень Ощадного банку України:
 особи-злочинці - переважно контролери, касири-контролери ощадних банків, які здійснювали видачу ПМС громадянам України;
 практично однаковий нескладний механізм вчинення злочинів;
• службовими особами приватизуємих підприємств:
 особи-злочинці - керівники зазначених підприємств, начальники відділів;
 виділення двох основних нескладних способів вчинення даних злочинів;
• із завданням фінансової шкоди підприємницькій структурі фінансового посередника:
 вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб;
 використання підроблених документів, що підтверджують право власності на високоліквідні акції;
 задіяння у злочинну діяльність громадян України - власників ПМС, переважно осіб з низькими доходами, з середньою освітою, які не мають достатніх знань про механізм проведення сертифікатної приватизації;
 систематичність вчинення даних злочинів;
 вчинення злочину протягом невеликого відрізка часу;
• з використанням облігацій:
 вчинення злочинів службовими особами банківських установ, що здійснюють довірче управління залученими від випуску облігацій коштами;
 завуалювання злочинів за допомогою значної кількості господарських угод, що не надають можливості отримувати відсотки за облігаціями;
 включення в договори з інвесторами форс-мажорних обставин, завдяки яким виключається відповідальність інвестиційного банку;
 заволодіння залученими коштами через посередництво іпотечних фондів, інших фінансових структур;
• з порушенням порядку випуску, обігу, виготовлення, збуту та використання недержавних ЦП (ст. ст. 223, 224 КК):
 особи-злочинці - переважно службові особи підприємницьких структур фінансових посередників, а також юридичних осіб - суб'єктів господарювання (передусім акціонерних товариств);
 основний прояв даних злочинів через злочинні порушення порядку випуску акцій та ІС.
4. Надані основні кримінологічні ознаки особи злочинця, що вчиняє злочин на РЦП.
5. Виділені та розглянуті характерні риси організованих злочинних угруповань, що вчиняють:
• незаконні вексельні операції на основі використання “дружніх”, “зустрічних”, “бронзових” векселів:
 велика кількість співучасників (вище 20 осіб);
 концентрація навколо підприємств, у яких в процесі господарської діяльності утворюється велика кількість боржників;
 залучення у злочинну діяльність як комерційних, так й державних підприємств, організацій, банківських установ, підприємницьких структур фінансових посередників різних областей України;
 створення фіктивних структур:
а) з метою заволодіння продукцією чи грошовими коштами підприємств-боржників, які мають податкову заборгованість перед бюджетом;
б) для легалізації незаконно отриманих через фіктивні вексельні розрахунки грошових коштів;
 створення конвертаційних центрів з метою переведення незаконно отриманих у процесі вексельних розрахунків безготівкових коштів у готівку;
 використання в процесі злочинної діяльності як “бронзових” (нерідко з відстрочкою сплати на 2-5 років), “дружніх”, “зустрічних”, так й ліквідних дійсних векселів;
• незаконні угоди з купівлі приватизаційних паперів, за які придбавались акції приватизованих підприємств:
 оформлення членами організованих злочинних угруповань фіктивних документів для надання процесу купівлі-продажу та подальшого використання приватизаційних паперів законного вигляду, а також для перереєстрації прав власності на акції з громадян України на членів злочинного угруповання або на сторонніх осіб;
 складання організованих злочинних угруповань із службових осіб та інших працівників підприємницьких структур фінансових посередників (ДТ, ІФ, ІК), реєстраторів і, нерідко, - службових осіб приватизуємих підприємств;
 заснування в деяких випадках підприємницьких структур фінансових посередників, службові особи яких провадили злочинну діяльність, аналогічними структурами в Росії;
 складні механізми вчинення зазначених злочинів.
В результаті був зроблений висновок, що процес виявлення даних злочинів оперативними працівниками складний і вимагає багато часу.
6. Виділені на основі виявлення специфічних (особливих) криміногенних детермінант, що сприяють вчиненню окремих злочинів на РЦП (у процесі випуску та обігу векселів, облігацій, злочинів з використанням підроблених ЦП, злочинів на ринку приватизаційних паперів, ІС та акцій), чотири блоки основних криміногенних детермінант: соціально-економічні, нормативно-правові, організаційно-управлінські та культурно-виховні.
7. Наведені типові правопорушення, які вчиняються фінансовими посередниками та які підпадають під адміністративну або цивільно-правову відповідальність. Такі правопорушення часто є криміногенними детермінантами, що сприяють вчиненню злочинів на РЦП. В результаті на основі узагальнення та класифікації цих правопорушень розроблені відповідні заходи щодо попередження та виявлення злочинів на ринку акцій та ІС.
8. Наданий перелік завуальованих шляхів протиправного ведення діяльності деякими фінансовими посередниками з метою зосередження уваги оперативних працівників ДСБЕЗ, УБОЗ на зазначені питання у процесі виявлення та попередження злочинів на ринку акцій.
9. На основі аналізу статистичних даних щодо протиправної діяльності службових осіб та інших працівників підприємницьких структур фінансових посередників на РЦП зроблений прогноз щодо погіршення криміногенної обстановки на цьому ринку при наближенні термінів розрахунку з їх учасниками.
10. Розглянуті основні ознаки діючої системи контролю та державного регулювання РЦП в Україні:
• розвиток дворівневої системи регулювання РЦП, яка поділяється на державне регулювання і саморегулювання;
• складність і суперечливість системи державних регулюючих органів, у склад якої входять ДКЦПФР, ФДМУ, НБУ, АМК та Міністерство фінансів України;
• ієрархічна структура законодавчого регулювання РЦП;
• здійснення координації діяльності державних регулюючих органів на РЦП Координаційною радою, саморегулівними організаціями.
11. На підставі аналізу системи контролю і державного регулювання РЦП розглянуті проблемні питання цієї системи та сформульовані основні висновки щодо удосконалення структури регулюючих та контролюючих державних органів:
• необхідність концентрації всіх повноважень щодо регулювання та контролю за РЦП, в тому числі щодо реорганізації, злиття, ліквідації, завершення розрахунків з учасниками підприємницьких структур фінансових посередників, в одному державному органі – ДКЦПФР;
• недоцільність втручання спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування в процес регулювання ліцензійних умов та контролю за їх додержанням, що здійснюється ДКЦПФР;
• недоцільність наділення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг повноваженнями щодо здійснення регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг на РЦП.
12. Надана схематично організація роботи органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення злочинів, що вчиняються на РЦП;
13. На базі вивчення організації та проведення органами внутрішніх справ роботи щодо попередження та виявлення злочинів даної категорії:
• сформульовані та проаналізовані обставини, що обумовлюють неефективність цієї діяльності оперативних співробітників:
 слабке матеріально-технічне забезпечення практичних працівників, скорочення особового складу оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, що проводять боротьбу зі злочинністю на РЦП;
 відсутність належної взаємодії оперативних підрозділів органів внутрішніх справ і контролюючих органів;
 непідготовленість оперативних працівників ДСБЕЗ, УБОЗ до якісного збору інформації щодо злочинів, що вчиняються на РЦП;
 недосягнутість необхідної взаємодії між оперативними і слідчими підрозділами;
 необізнаність оперативних працівників щодо типових механізмів вчинення злочинів на РЦП;
 слабке зосередження уваги на виявленні злочинів у регіонах;
 відсутність єдиного обліку, єдиного центру аналізу оперативної інформації щодо виявлених злочинів на РЦП;
 складність провадження оперативно-розшукових справ даної категорії;
 відсутність науково-практичних методик виявлення злочинів, що вчиняються на РЦП;
 здійснення оперативно-розшукових дій без чітко визначеного плану, нерідко некваліфіковано;
 слабкість оперативних позицій щодо проведених на РЦП незаконних вексельних операцій;
 недостатній рівень підготовки оперативних працівників щодо документування злочинної діяльності організованих злочинних угруповань на РЦП;
• надані особливості діяльності органів внутрішніх справ в процесі боротьби зі злочинністю на РЦП, які випливають із специфіки функціонування даного ринку:
 незаконне заволодіння ЦП часто завуальовано укладанням угод без будь-яких явних порушень закону, спричинена злочинцями шкода видається як результат невдалої фінансово-господарської діяльності на РЦП. Все це викликає труднощі у працівників ДСБЕЗ, УБОЗ, які не можуть знайти докази вчинення злочинів;
 у більшості випадків оперативним працівникам необхідно відновлювати облік акумульованих ЦП, проводити зустрічні комплексні перевірки, тривалі ревізії фінансово-господарської діяльності суб'єктів РЦП;
 нерідко спостерігається значна кількість потерпілих;
 за сучасних умов розвитку економічних відносин, зокрема ринку цінних паперів, перед оперативними працівниками виникають певні складнощі щодо розпізнання правової сутності події на даному ринку та визначення характеру відповідальності правопорушників (кримінальної, адміністративної або цивільно-правової).
14. Виділені основні особливості інформації, що збирається оперативними працівниками щодо вчинення злочинів на РЦП, та наданий перелік основних фінансово-господарських документів, які слід перевіряти для виявлення даних злочинів.
15. На основі аналізу практики, особливостей і проблем боротьби ДСБЕЗ, УБОЗ зі злочинністю на РЦП:
• розроблені заходи щодо попередження та виявлення злочинів, що вчиняються на РЦП організованими злочинними угрупованнями (з використанням векселів, на ринку акцій);
• виокремлені типові дослідчі ситуації;
• з метою виявлення злочинних порушень на даному ринку обґрунтовується необхідність внесення доповнень у відповідні нормативно-правові акти щодо уточнення суб'єктів РЦП, на які не поширюється спрощена система обліку та звітності.
16. З огляду на міжнародно-правовий та зарубіжний досвід надані основні напрямки удосконалення кримінального законодавства України, а також діяльності з попередження злочинів на РЦП щодо:
• криміналізації певних суспільно небезпечних діянь на даному ринку, а саме введення кримінальної відповідальності за шахрайство, перекручення і приховування при продажу ЦП інформації щодо надійності і доходності останніх, за маніпулювання з курсом ЦП, за торгівлю ЦП з використанням інсайдерської інформації тощо;
• застосування відповідних покарань за вчинення цих злочинів, в тому числі більш широке застосування штрафів як санкцій, суми яких мають бути досить значними;
• втілення на практиці заходів, що сприяють попередженню правопорушень з використанням інсайдерської інформації, а також правопорушень, що завдають шкоди інтересам акціонерів та інвесторів.
17. Розроблена структура системи попередження злочинності на РЦП з розглядом об'єктів профілактики, основних рівнів, форм і суб'єктів попередження злочинності на РЦП, а також класифікації попереджувальних заходів;
18. Висунені конкретні пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення злочинів:
• з використанням вексельної форми розрахунків, а саме:
 заходи, спрямовані на виявлення злочинів, що вчиняються:
а) за допомогою використання “бронзових” векселів;
б) за допомогою виписки “дружніх” та “зустрічних” векселів;
в) з використанням підроблених векселів, у тому числі векселів, у яких підроблені індосаменти, акцептний або авальний надписи;
 заходи попередження злочинів, пов'язаних з видачею та обігом підроблених, "бронзових", "дружніх" та "зустрічних" векселів. Зокрема, запропонований механізм дії спеціальної системи режимно-облікових бланків векселів, що сприятиме ефективному проведенню заходів щодо профілактики та виявлення злочинів за допомогою застосування векселів;
• на ринку акцій, ІС:
 заходи виявлення та попередження злочинів, пов'язані з виявленням правопорушень фінансових посередників, які не підпадають під кримінальну відповідальність, проте на практиці виступають причинами та умовами, що сприяють вчиненню даних злочинів, які класифіковані на заходи виявлення правопорушень, що мають місце:
а) при реєстрації випуску і при випуску ЦП;
б) при здійсненні обігу ЦП;
в) при здійсненні угод з ЦП;
г) в процесі провадження інвестиційної діяльності ІФ та ВФ ІК;
д) в процесі провадження інвестиційної діяльності пайовими та корпоративними ІФ;
 заходи виявлення та попередження злочинів, що вчиняються із завданням шкоди підприємницькій структурі фінансового посередника;
• на ринку облігацій:
 правові профілактичні заходи щодо нейтралізації криміногенних детермінант, що сприяють вчиненню злочинів з використанням облігацій;
 заходи, спрямовані на виявлення злочинів на ринку облігацій.
19. На основі аналізу криміногенних детермінант, що сприяють вчиненню злочинів на РЦП, розроблені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, що регламентує діяльність на ринку акцій, облігацій, діяльність фінансових посередників, а також видачу та обіг векселів.
Певні одержані результати дослідження щодо законодавчого регламентування діяльності на РЦП, виявлення та попередження злочинів, що вчиняються з використанням векселів, а також пов’язаних з діяльністю фінансових посередників, були впроваджені на практиці відповідно Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, в ГУБОЗ МВС України. Теоретичні положення роботи щодо проблем боротьби з незаконною діяльністю фінансових посередників, особливостей боротьби з організованою злочинністю на РЦП України оприлюднені на двох науково-практичних конференціях у м. Донецьку та м. Києві. Крім того, результати теоретичної та практичної частин дисертації, що стосуються боротьби органів внутрішніх справ зі злочинністю на РЦП, впроваджені у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ України.
Теоретичне та практичне значення надання кримінологічної та кримінально-правової характеристик злочинів, що вчиняються на РЦП, полягає в тому, що нові положення із зазначених питань дають змогу:
• науковцям в подальшому проводити розробки проблем боротьби зі злочинністю на даному ринку та виробити певні пропозиції з метою удосконалення чинного КК;
• оперативним співробітникам ДСБЕЗ, УБОЗ правильно кваліфікувати злочинні порушення на РЦП і застосовувати відповідні заходи щодо їх попередження та виявлення.
У зв’язку з проведеним дослідженням виникають нові наукові завдання, які дослідникам-кримінологам необхідно в подальшому вирішувати: необхідність вироблення попереджувальних заходів на ринку похідних ЦП (який нині знаходиться у зародковому стані, проте має великі перспективи для подальшого розвитку); подальше вивчення особи злочинця, що вчиняє злочин на РЦП; розробка відповідного порядку визнання недійсними певних угод купівлі-продажу акцій приватизованих підприємств, що укладалися з використанням незаконно придбаних приватизаційних паперів, та порядку реприватизації таких підприємств.
Одержані результати є достовірними, оскільки основні висновки виводилися на базі суцільного вивчення 65 кримінальних справ даної категорії. В результаті проведеного дослідження поставлені завдання вирішені та його мета досягнута.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амігуд М. Суди і захист прав акціонерів // Право України. - 1999. - N4. - С. 26-30.
2. Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів // Юридичний вісник України (додаток). – 2000. - №15. – С. 29-32.
3. Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (продовження) // Юридичний вісник України (додаток). – 2000. - №16. – С. 28-32.
4. Арестархов О. Котировкам не верь! // Бизнес. – 2000. - №14. – С. 21.
5. Артеменко С. Деякі аспекти емісії акцій під час організації та реорганізації ВАТ // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - №4. – С. 30-32.
6. Ба¬ба¬ла¬ров С. Эми¬с¬сия ак¬ций: су¬щ¬ность про¬це¬ду¬ры // Би¬з¬нес. - 1999. - №43. - С. 87-89.
7. Байрака В. Державні облігаційні позики: світовий досвід // Вісник Національного банку України. – 1998. - №3. – С. 30-33.
8. Байрактарь Д. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації випуску цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №5. – С. 94-96.
9. Бакун О. Піраміди ХХ віку // Вісник Національного банку України. – 1998. - №11. – С. 22-24.
10. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика, 1995. - 384 с.
11. Барановський О. Індикатори безпеки фондового ринку // Економіка, фінанси, право. – 1998. - №12. – С. 19-25.
12. Барановський О. Фінансова безпека фондового ринку // Економіка‚ фінанси‚ право. – 1998. - №11. – С. 12-19.
13. Барсукова І. Що робити жерцям Феміди у підніжжя “Піраміди“? (інтерв’ю з першим заступником начальника Головного слідчого управління МВС України П.В. Колядою) // Іменем закону. – 1997. - №10. – С. 8-9.
14. Беспощадный контроль / Украинские новости // Бизнес. – 1998. - №3. – С. 15.
15. Богомазов М. Сколько нужно? // Бизнес. – 1999. - №44. - С. 15, 22.
16. Богун В. Вексель і його роль при розрахунках за експортно-імпортними операціями // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №12. - С. 24-28.
17. Больше половины выданных ПИСов собрали посредники // Україна-BUSINESS. – 1997. – №11. – С. 1.
18. Бубнов И. Как защищаются интересы инвесторов на рынке ценных бумаг в Германии // Хозяйство и право. - 1996. - N8. - С. 120-129.
19. Василенко С. Фінансово-правові чинники забезпечення безпеки інвестора та кредитора на фондовому ринку України // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №1. – С. 74-80.
20. Василенко С. Формування фінансово-правових засобів безпеки корпоративного ринку цінних паперів в Україні // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - №12. – С. 85-89.
21. Верещак В.М. Питання‚ що стосуються розгляду кримінальних справ про фальшивомонетництво // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. - №1. – С. 5-12.
22. Вєтров В. Фiнансовi посередники поза законом? // Урядовий кур'єр. – 1999. – С. 6-7.
23. Вимоги до порядку планування та аудиторського звіту при перевірці інвестиційних фондів, затверджені рішенням ДКЦПФР від 22.12.1998 р. №193 // Офіційний вісник України. - 1999. - №4. - Ст. 153.
24. Вимоги до порядку планування та аудиторського звіту при перевірці інвестиційних компаній, затверджені рішенням ДКЦПФР від 23.06.1999 р. №130 // Офіційний вісник України. - 1999. - №31. - Ст. 1636.
25. Виявлення та попередження зловживань‚ пов’язаних з дiяльнiстю фiнансових посередникiв: Методичнi рекомендацiї / Балiна С.Н.‚ Сущенко В.Д.‚ Конорєв В.М.‚ Сахарова О.Б.‚ iн. / За ред. С.Н. Балiної. – К.: НАВСУ‚ 2000. - 137 с.
26. Волков М.Ф. Державне регулювання дiяльностi фiнансових посередникiв // Фiнанси України. – 1996. - №8. – С. 79-84.
27. Волченко А. Посредников просят не беспокоиться (Законопроект “О фонде защиты прав граждан-инвесторов на фондовом рынке“) // Бизнес. – 1998. - №7. – С. 28.
28. Вперше українською мовою – Женевські конвенції 1930 року, що регулюють вексельний обіг // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (додаток до “Вісника Національного банку України”). – 1997. – Випуск 9. – С. 61-62.
29. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины: Проблемы теории и развития законодательства. - Харьков, 1994. – 640 с.
30. Глущенко В.В.‚ Петрова Е.Я.‚ Яременко В.Г.‚ Матвеев С.П. Экономические преступления в сфере фондового рынка // Бюллетень по обмену опытом работы: МВД Украины‚ 1995. - №118. – C. 70-72.
31. Горицкая Н. Криминализация процесса приватизации по-украински // Предпринимательство‚ хозяйство и право. – 1999. - №4.- С. 3-8.
32. Горицкая Н. Мифы и реальность “ваучерной” приватизации // Бизнес (Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации.). – 1999. - №25. – С. 114-116.
33. Григоровська Л. Шляхи вдосконалення законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №3. – С. 48-49.
34. Григорук Н. Агронавар. Азартная это игра – акции // Человек и закон. – 2000. - №8 (9). – С. 8-11.
35. Давидов О. Питання розвитку фондового ринку // Економіка України. – 1996. - №4. – С. 81-83.
36. Давидов О. Стратегія фінансового посередника на ринку цінних паперів // Економіка України. – 1996. - №12. – С. 79-82.
37. Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.1993 р. №23-93 “Про довiрчi товариства” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. - №19. – Ст. 207.
38. Дорош Л.В. Деякі питання застосування ст. 148-8 КК України // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: Харківський Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого. – 2000. – С. 109-113.
39. Дубас О., Шуляк П. Спільне інвестування: благочинність чи шахрайство? // Економіка, фінанси, право. – 2000. - №9. – С. 26-27.
40. Жигірь А. Про деякі проблеми захисту інтересів акціонерів // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - №11. – С. 7-9.
41. Жирнов В.‚ Покрасьон С. Вексельний обiг в електроенергетицi України // Економiка України. – 1997. - №6. – С. 85-89.
42. Закон України вiд 07.12.2000 р. “Про банки i банкiвську дiяльнiсть” // Урядовий кур’єр. – 2001. - №8. – С. 5-13.
43. Закон України вiд 10.12.1997 р. “Про Нацiональну депозитарну систему та особливостi електронного обiгу цiнних паперiв в Українi” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. - №15. – Ст. 67.
44. Закон України вiд 18.06.1991 р. “Про цiннi папери і фондову бiржу” (зі змінами) // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1991. - №38. – Ст. 508; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1992. - №47. - Ст. 645; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. - №14. - Ст. 90; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. - №14. - Ст. 93; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1996. - №40. - Ст. 185; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1997. - №45. - Ст. 285; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №26. - Ст. 213; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №31. - Ст. 252.
45. Закон України вiд 19.02.1997 р. “Про приватизацiю державного майна” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1997. - №17. – Ст. 122.
46. Закон України вiд 19.09.1991 р. “Про господарськi товариства” (зі змінами) // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1991. - №49. – Ст. 682; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1992. - №48. - Ст. 662; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. - №11. - Ст. 94; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1994. - №3. - Ст. 11; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. - №51. - Ст. 480; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. - №14. - Ст. 90; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. - №14. - Ст. 93; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. - №18. - Ст. 89; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №26. - Ст. 213; Вiдомостi Верховної Ради України. – 2000. - №32. - Ст. 256; Вiдомостi Верховної Ради України. – 2000. - №46. - Ст. 397; Вiдомостi Верховної Ради України. – 2001. - №31. - Ст. 146.
47. Закон України вiд 20.05.1999 р. “Про Нацiональний банк України” // Урядовий кур’єр (Орiєнтир). – 1999. - №120-121. – С. 1-9.
48. Закон України вiд 26.11.1993 р. “Про Антимонопольний комiтет України” (зі змiнами та доповненнями вiд 13.07.2000 р.) // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. - №50. – Ст. 472; Урядовий кур’єр (Орiєнтир). – 2000. - №161. – С. 1-5.
49. Закон України вiд 30.10.1996 р. “Про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Українi” (зі змінами) // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1996. - №51. – Ст. 292; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. - №10. - Ст. 36; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №38. - Ст. 339; Вiдомостi Верховної Ради України. – 2001. - №21. - Ст. 103.
50. Закон України від 01.06.2000 р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2000. - №36. – Ст. 299.
51. Закон України від 05.04.2001 р. “Про обіг векселів в Україні” // Урядовий кур’єр (Орієнтир). – 2001. - №78. – С. 9-10.
52. Закон України від 06.07.1999 р. “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою введений Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №34. - Ст. 290.
53. Закон України від 06.07.1999 р. “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про урегулювання деяких колізій законів про переказні векселі і прості векселі” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №34. - Ст. 291.
54. Закон України від 06.07.1999 р. “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. - №34. - Ст. 292.
55. Закон України від 11.01.2001 р. “Про захист економічної конкуренції” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2001. - №12. - Ст. 64.
56. Закон України від 06.03.1992 р. “Про приватизаційні папери” (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №24. - Ст. 352; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1992. - №38. - Ст. 562.
57. Закон України від 12.07.2001 р. “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Урядовий кур'єр (Орієнтир). - 2001. - №154. - С. 8-16.
58. Закон України від 15.03.2001 р. “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” // Голос України. – 2001. - №73. –
С. 4-7.
59. Закон України від 30.06.1999 р. “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №42-43. – Ст. 378.
60. Закон України від 02.10.1992 р. “Про заставу” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1992. - №47. - Ст. 642.
61. Закон України від 07.02.1991 р. “Про підприємництво” (зі змінами) // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1991. - №14. – Ст. 168; Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. - №17. – Ст. 80.
62. Заходи щодо підведення підсумків діяльності фінансових посередників на ринку приватизаційних паперів, затверджені наказом ФДМУ від 12.07.1999 р. №1324 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1999. - №9. – С. 53-55.
63. Зуева А. Все лучшее отдайте дюку! // Бизнес. - 1999. - №30. - С. 16-17.
64. Івасів Б., Івасів І. Порядок формування ринку векселів // Банківська справа. – 1996. - №5. – С. 44-45.
65. Iнструкцiя про умови i правила провадження пiдприємницької дiяльностi (лiцензiйнi умови) з виготовлення та ввезення бланкiв цiнних паперiв‚ документiв суворого облiку i знакiв поштової оплати‚ а також матерiалiв i напiвфабрикатiв для їх виробництва та контроль за їх дотриманням‚ затверджена Наказом Лiцензiйної палати України‚ Мiнiстерства фiнансiв України вiд 12.07.1999 р. №59/166 // Урядовий кур’єр (Орiєнтир). – 1999. - №187. – С. 12.
66. Камынин И. Злоупотребления на рынке ценных бумаг // Законность. – 2002. - №7. – С. 6-10.
67. Квин Е. Приватизация в Украине: мифы и реальность // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №2. – С. 3-6.
68. Клепицкий И. Ответственность за акционерные злоупотребления // Законность. - 1996. - N5. – С. 11-14.
69. Ковтун А. Паралельне вексельне право // Закон і бізнес. – 1999. - №3. – С. 11.
70. Козаченко Н. Податок сплачуємо векселем? // Закон і бізнес. – 1999. - №3. – С. 6.
71. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. №1376/2000 // Офіційний вісник України. - 2000. - №52. - Ст. 2258.
72. Конвенція про закони про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, підписана в Женеві 07.06.1930 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (додаток до “Вісника Національного банку України”). – 1997. – Вип. 9. – С. 87-90.
73. Конвенция о защите прав инвестора от 28.03.1997 г., ратификованная странами СНГ (за исключением Украины, Туркменистана и Республики Узбекистан) // Закон (Инвестиции). - 1999. - N12. - С. 25-28.
74. Конвенція про урегулювання колізій законів про переказні векселі і прості векселі, підписана в Женеві 07.06.1930 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (додаток до “Вісника Національного банку України”). – 1997. – Вип. 9. – С. 83-86.
75. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований (Одноманітний) Закон про переказні векселі і прості векселі, підписана в Женеві 07.06.1930 р. // Законодавчі і нормативні акти з банків