Посвалюк Валерій Терентійович. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, професійно-виконавський, теоретико-методичний аспекти

Краткое описание

Посвалюк Валерій Терентійович. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, професійно-виконавський, теоретико-методичний аспекти. : Дис... д-ра наук: 17.00.03 2008
Посвалюк В.Т. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, професійно-виконавський, теоретико-методичний аспекти. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03. музичне мистецтво. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2008.
Дисертація висвітлює процес формування і розвитку української школи гри на трубі з урахуванням виконавських особливостей різних регіонів, наявність яких цілком природна в умовах такої великої держави, як Україна. Відсутність навіть оглядових праць, які б узагальнювали історичний досвід розвитку всіх виконавських шкіл стосовно конкретних музичних духових спеціальностей призвела до того, що виконавство на духових інструментах в Україні і досі залишається найменш висвітленою ділянкою музичного виконавства. У першому розділі дисертаційного дослідження на прикладах діяльності видатних виконавців і педагогів вперше розглядається і узагальнюється досвід широковідомих одеської, львівської, харківської та донецької шкіл виконавства на трубі, з урахуванням новітніх досягнень київської школи, численні представники яких працюють у кращих оркестрах не тільки України, а й близького і далекого зарубіжжя. Поняття школи виступає як складна ієрархічна система на різних, але взаємопов’язаних рівнях: загальному (українська, або національна школа), особливому (регіональні школи), окремому (школи певних видатних особистостей). До регіональних виконавських шкіл ми відносимо: київську (уособлює центральний регіон), львівську (західний регіон), одеську (південний регіон), харківську (східний регіон); враховуються також окремі осередки розвитку духового виконавства і педагогіки в Донецьку, Луганську, Дніпропетровську тощо, які поки що не набули статусу виконавських шкі, і можуть умовно доповнювати відповідний південно-східний регіон.
Другий розділдослідження присвячений аналізу діяльності українських музикантів на сучасному етапі, більшість пунктів якої фігурує вперше, а саме: діяльність у галузі творчих міжнародних зв’язків; робота громадської організації «Гільдія трубачів-професіоналів»; огляд та порівняльний аналіз майже всіх відомих вітчизняних та зарубіжних шкіл, починаючи з середини ХІХ ст. до сьогодення. Розглянуто й охарактеризовано концертний репертуар, а також оркестрову літературу сучасних трубачів, проблеми аудіо- та відеографії, організації і проведення конкурсів музикантів-духовиків, науково-дослідну роботу, діяльність у сфері джазу.
У третьому розділіпропонуються шляхи подолання найпоширеніших музично-технологічніх проблем, що виникають у процесі навчання і виконавства на трубі