ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ ПРИ СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Краткое описание

Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»

На правах рукопису

Педченко Наталія Сергіївна

УДК [330.341.1:334.735]:005.21

ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ
ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
ПРИ СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Рогоза Микола Єгорович
доктор економічних наук, професор

Полтава 2013

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………… 5
Розділ 1. Теоретичні засади формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………….……..……… 20
1.1. Сутнісні підходи до впорядкування поняття «потенціал підприємства» та їх науковий аналіз..……………………………………….……. 120
1.2. Потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації як властивість системи «ресурси – спроможності – інновації».……………..…... 42
1.3. Концептуальний огляд формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………………..…….… 69
Висновки за розділом 1………………………………………………….......... 96
Розділ 2. Інформаційно-аналітичне забезпечення формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………………..……….. 99
2.1. Теоретико-методологічні засади пізнання формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі триєдиної природи «ресурси – спроможності – інновації»……………………...…………... 99
2.2. Інформаційне забезпечення дослідження потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………………………… 125
2.3. Особливості економічного районування у формуванні потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні ………………………………………………………………..……….... 147
Висновки за розділом 2……………………………………………………..… 169
Розділ 3. Методологія оцінки стану формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні……………………………………………………………………………

173
3.1. Теоретико-методичні основи гармонізації управління таксономічними показниками рівня формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні....................................................................................................................

173
3.2. Структура потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації та її моделювання при стратегічному управлінні……….……………
193
3.3. Методичні підходи до оптимізації структури потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………………………...
213
Висновки за розділом 3………..…………………………….……………....... 229
Розділ 4. Методологія оцінки результативності використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………………………… 232
4.1. Системний підхід щодо визначення порядку ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні……………………………………….… 232
4.2. Методологічні основи дослідження результативності використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні………………..……………………………………….… 249
4.3. Механізм визначення рівнів використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні…………………………………………………………………..….….… 275
Висновки за розділом 4………………………………………………….......... 303
Розділ 5. Соціально-економічні напрями забезпечення ефективності організації управління та політики планування розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі їх потенціалу…................................ 307
5.1. Науково-методичний підхід до визначення результативності та перспектив соціальної складової потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні ………………

307
5.2. Методичне забезпечення реалізації маркетингової складової потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні …...............................................................................

335
5.3. Мотивація як наскрізна детермінанта у забезпеченні результативного використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації…………………………………………………………………. .……….. 353
Висновки за розділом 5…..…………………………………………………… 374
Висновки…………………………………………………………………….…. 379
Список використаних джерел…………………………………………….…... 386
Додатки………………………………………………………………………… 436

ВСТУП

Споживча кооперація, систему якої утворюють підприємства й організації, є однією з ланок національної економіки, у якій створюється багатство держави. Потреба в оновленні й реформуванні споживчої кооперації спонукає її до перетворення на сучасну економічно потужну систему з високим рівнем соціальної відповідальності та зумовлює забезпечення подальшого розвитку кооперативного сектору економіки на ринкових засадах господарювання. Вирішення таких складних завдань не можливе без оцінки наявного потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації, яка має враховувати особливості його формування та результативність використання відповідно до цільових пріоритетів оновлення й реформування споживчої кооперації. Тому дослідження потенціалу підприємств і організацій споживчої кооперації та з’ясування його внутрішнього складу за елементами утворення є надзвичайно значимим при стратегічному управлінні, оскільки дозволяє визначити вектор розвитку кооперативних суб’єктів господарювання як показник рівня їх економічного й соціального розвитку, що загалом відповідає інтересам національної економіки.
Підґрунтям для вирішення зазначеної наукової проблеми стали дослідження різноманітних аспектів потенціалу підприємства, його складових, структуризації, особливостей управління таких науковців, як Л. Абалкін, О. Анчишкін, В. Архангельський, Б. Бачевський, Е. Божко, В. Вейц, К. Воблий, В. Гавва, О. Добикіна, Є. Лапін, Л. Лігоненко, В. Нємчинов, І. Отенко, В. Павлова, М. Рогоза, С. Струмилін, О. Федонін, І. Школа та ін. Системним дослідженням специфіки управління потенціалом присвячені праці Н. Краснокутської (для торговельних підприємств); О. Олексюка (для публічних товариств); О. Ареф’євої, О. Корєнкова (для промислових підприємств). І. Должанський досліджував управління потенціалом підприємств з позиції поєднання різних технологій оцінки, а В. Хомяков, І. Бакум – з позиції конкурентних переваг.
Теоретичні, методологічні та практичні питання з визначення потенціалу розвитку підприємства у вітчизняній науці були розкриті й обґрунтовані в працях таких учених, як М. Гончаренко, О. Горбачова, О. Дивогриць, В. Довбенко, Л. Запасна, В. Зленко, О. Лащенко, Р. Лепа, А. Свентух, Р. Сущенко, Н. Цопа та ін. Вагомим внеском у дослідження розвитку споживчої кооперації на основі її потенціалу є наукові доробки С. Бабенка, О. Березіна, С. Бородаєвського, В. Власенка, В. Гончаренка, А. Драбовського, В. Куцика, Б. Мартоса, О. Нестулі, Р. Оуена, А. Пантелеймоненка, Г. Скляра, М. Туган-Барановського, Л. Шимановської-Діанич та ін.
Наукова школа, що вивчає проблеми стратегічного управління підприємствами, широко представлена такими відомими зарубіжними вченими, як І. Ансофф, Р. Грант, П. Друкер, К. Ендрюс, Б. Карлоф, Д. Колліс, Г. Мінцберг, С. Монтгометі, М. Портер, К. Прахалад, А. Стрікленд, Д. Тіс, А. Томпсон, С. Уінтер, Дж. Хіггінс, Г. Хемел, А. Чендлер; пострадянськими здобутками Г. Азоєва, О. Віханського, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Градова, Л. Довгань, М. Кизима, В. Ковальова, Б. Мізюка, Н. Міценка, В. Нємцова, В. Пастухової, В. Перебийноса, Ю. Путятіна, М. Рогози, Р. Фатхутдінова, З. Шершньової, О. Ястремської та ін.
Віддаючи належне цінності наукових здобутків з означеної проблематики, вважаємо, що дослідження, присвячені потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації, потребують поглиблення. Насамперед необхідні дослідження потенціалу розвитку в аспектах галузевого та функціонального проявів діяльності підприємств і організацій різних форм власності.
Науково та практично значимими є такі взаємопов’язані, обопільно зумовлені аспекти дослідження потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації, як формування та використання. Методологічне забезпечення процесів формування та використання потенціалу розвитку, яке потребує розробки, пов’язане з обґрунтуванням таких особливостей діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації, як багатогалузевість і складна ієрархічна підпорядкованість; з необхідністю формування нової стратегії, зорієнтованої на реформи споживчої кооперації України. Крім того, оцінювання стану формування та результативності використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації потребує узагальненої методики, яка передбачає врахування сукупної вартості нерухомості, окремих об’єктів майна підприємства та бізнесу за його активами загалом, а також ресурсного забезпечення, конкурентоспроможності продукції й підприємства. Тому виникає необхідність уведення в практику аналізу комплексного показника потенціалу розвитку, оскільки до теперішнього часу подібні оцінювання здійснювалися на основі елементного складу потенціалу й розглядалися фрагментарно.
Проблема дослідження потенціалу розвитку на основі його ідентифікації та комплексної оцінки стану формування та результативності використання набуває підвищеної актуальності у зв’язку з необхідністю визначення господарських пріоритетів для споживчої кооперації та підходів до реалізації пріоритетних спрямувань розвитку на основі розробки й реалізації стратегічних управлінських рішень.
Отже, значимість та недостатність дослідження потенціалу розвитку для підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні зумовили вибір напряму дослідження, актуальність теми дисертації, її зміст, мету, завдання, цільову наукову і практичну спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямами наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, які були проведені в межах науково-дослідних робіт у ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», а саме: «Фінансування стратегічного розвитку регіону: проблеми і перспективи» (номер державної реєстрації 0108U003909), у якій автором визначенні особливості формування потенціалу розвитку як основи стратегічного розвитку регіону; «Методологія та практика управління системою споживчої кооперації України в умовах трансформації національної економіки» (номер державної реєстрації 0110U000931), у якій автором розроблено теоретико-методичні засади гармонізації управління процесом формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі методу таксономії; «Статистичний аналіз та інформаційне забезпечення систем моніторингу соціально-економічних процесів» (номер державної реєстрації 0112U001076), у межах якої автором обґрунтовано методологічні засади формування потенціалу розвитку та ідентифікації режиму використання; «Інформаційно-аналітична підтримка управління логістикою підприємств торгівлі» (номер державної реєстрації 0112U002622), у якій автором визначено вплив маркетингової складової на ефективність використання потенціалу розвитку.
Мета дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад, удосконалення науково-методичного забезпечення та розробка практичних рекомендацій щодо визначення потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі врахування особливостей його формування та ідентифікованого режиму використання при стратегічному управлінні. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних завдань:
- поглибити розуміння сутності поняття «потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації» шляхом його впорядкування на основі поєднання ресурсного, інституціонального та результативного підходів до наукового аналізу;
- розробити концептуальну модель організації дослідження формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації для стратегічного управління гармонізацією властивостей системи відповідно до імперативів довгострокового розвитку;
- поглибити пізнання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі виділення триєдиної природи його формування та використання;
- формалізувати інформаційне забезпечення дослідження потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні;
- розробити науково-методичний підхід до групування підприємств і організацій споживчої кооперації з урахуванням стану формування та результативності використання потенціалу розвитку при стратегічному управлінні;
- оцінити рівень гармонізації управління процесом формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі інтегрального таксономічного показника;
- змоделювати структуру потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні та визначити на її основі комплексний показник розвитку;
- удосконалити концепцію толерантності формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні;
- розробити науково-методичний підхід до ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні;
- розвинути концепцію використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі застосування критеріїв ефективності, відповідності, узгодженості й адекватності;
- розробити механізм ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні з урахуванням прямих та опосередкованих технологій;
- визначити вектор розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні шляхом зіставлення стану формування потенціалу розвитку та результативності його використання;
- розробити науково-методичний підхід до визначення соціальної складової потенціалу розвитку при стратегічному управлінні з урахуванням особливостей діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації;
- удосконалити методичне забезпечення реалізації маркетингової складової потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні та визначити можливі напрями її активізації;
- обґрунтувати мотивацію як наскрізну детермінанту при результативному використанні потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації та побудувати мотиваційний профіль працівника й пайовика.
Об’єктом дослідження є процеси формування й використання потенціалу розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації України при стратегічному управлінні.
Предметом дослідження є потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації України при стратегічному управлінні в сукупності його структурованих елементів, їх взаємозв’язку і взаємозалежності.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні здобутки української та світової науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, наукові напрацювання провідних українських і зарубіжних учених-економістів у сфері дослідження потенціалу розвитку. Для вирішення поставлених у роботі завдань застосовано комплекс загальнонаукових і прикладних методів дослідження, зокрема: методи наукової абстракції, індукції й дедукції, аналізу й синтезу – для впорядкування сутності поняття «потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації», обґрунтування її категоріального апарату на основі еволюційного й трьохрівневого підходів; системно-структурний метод – для розкриття потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації як системної властивості його складових елементів; метод логічного узагальнення – для визначення особливостей формування й використання потенціалу розвитку; економіко-математичні методи: економічного районування – для дослідження процесу формування потенціалу розвитку, дискримінантний – для визначення результативності його використання, таксономічний – для гармонізації управління процесом формування й використання потенціалу розвитку; експертний метод і метод аналогій – для моделювання структури потенціалу розвитку; трендовий метод – для врахування особливостей використання соціальної складової потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації та її перспективності; метод порівняння – для визначення рівня адекватності цільовим пріоритетам та узгодження з ринковим середовищем; методи наукової абстракції – для обґрунтування заходів щодо підвищення результативності використання потенціалу розвитку при стратегічному управлінні підприємствами й організаціями споживчої кооперації.
Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств і організацій споживчої кооперації, статистичні дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України та наукові публікації з питань формування й використання потенціалу розвитку при стратегічному управлінні та власні аналітичні розрахунки.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади, удосконалено науково-методичне забезпечення та розроблено практичні рекомендації щодо визначення потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації з урахуванням особливостей його формування та ідентифікованого режиму використання при стратегічному управлінні. Найбільш вагомими результатами, що становлять наукову новизну, є:
уперше:
- запропоновано методологію оцінки стану формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі обґрунтування триєдиної природи його утворення, теоретико-методологічних засад пізнання названого процесу та інформаційного забезпечення, що дозволяє змоделювати, зокрема структурно визначити потенціал розвитку, забезпечити толерантність взаємодії складових, а при реалізації моделі дає змогу визначити умови гармонізації між пріоритетами системного господарського розвитку й потенціалом, на якому засновується процес переходу до нового (більш досконалого) стану;
- обґрунтовано методологію оцінки результативності використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі вирішення проблеми ідентифікації «режиму використання», побудови концепції дослідження результативності використання потенціалу розвитку, застосування механізму ідентифікації, що дозволило визначити результативність використання потенціалу розвитку й обґрунтувати заходи щодо підвищення її рівня на засадах інновацій, зміст яких визначають мотивації, а також особливості соціальної та маркетингової складових потенціалу, специфічних для підприємств і організацій споживчої кооперації;
- розроблено концептуальну модель організації дослідження формування та використання потенціалу розвитку для забезпечення гармонійного управлінського циклу «ресурси – спроможності – інновації» при визначенні стратегічних перспектив функціонування підприємств і організацій споживчої кооперації. Таку модель виділено на основі узгодженого дослідження процесів формування й використання потенціалу розвитку, а саме: групування (при виокремленні ідентичних районів за допомогою методів економічного районування та дискримінантного аналізу); застосування методу таксономії (при з’ясуванні засад гармонізації управління процесом формування й використання потенціалу розвитку); моделювання структури потенціалу розвитку (при визначені комплексного показника та побудові мотиваційного профілю); забезпечення толерантності (при формуванні потенціалу розвитку та ідентифікації режиму за умов його використання);
удосконалено:
- теоретико-методологічні засади пізнання процесу формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації шляхом виявлення його складових, урахування особливостей формування й використання, обґрунтування триєдиної природи формування потенціалу розвитку на основі двох попарно узгоджених груп параметрів (кількісних і якісних, внутрішніх і зовнішніх), що дозволило визначити підходи до вдосконалення стратегічного управління за визначеними напрямами;
- методологічні засади інформаційного забезпечення потенціалу розвитку при стратегічному управлінні на основі консолідації системного підходу з принципами, методами, моделями, що дозволило визначити комплексний показник потенціалу розвитку на основі логічності, упорядкованості та науковому обґрунтуванні побудованої системи зазначеного інструментарію;
- науково-методичний підхід до оцінки стану формування та результативності використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі виділення районів діяльності за допомогою методів економічного районування та дискримінантного аналізу, що стало підґрунтям для: формування диференційованих індивідуальних стратегій розвитку сформованих кластерів; оцінки збалансованості та пропорційності між складовими потенціалу розвитку й узгодженості відносин між згрупованими суб’єктами господарювання; забезпечення ефективності організації управління та політики планування розвитку;
- теоретико-методичні засади гармонізації управління процесом формування та використання потенціалу розвитку для підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі таксономічного аналізу, що забезпечило: кількісне відображення результатів реалізації названих процесів; інтегральне узагальнення ознак, у яких проявляється розвиток; факторне врахування впливу стимуляторів і дестимуляторів розвитку;
- науково-методичний підхід до ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку на основі карти можливих сценаріїв цього процесу, який орієнтований на визначення рівня результативності з урахуванням критеріїв ефективності, відповідності, узгодженості й адекватності;
- науково-методичний підхід до визначення результативності використання соціальної складової потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні, сутність якого полягає у визначенні індикаторів і показників ефективності та застосуванні методу екстраполяції трендів для прогнозування перспектив її використання;
набуло подальшого розвитку:
- трактування поняття «потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації» як стійкої довгострокової властивості системи долати суперечності та забезпечувати гармонійну відповідність етапам життєвого циклу на основі сформованих, постійно збагачуваних та оптимізованих до потреб розвитку ресурсів, наявних умов реалізації спроможностей розвитку, які опосередковуються структурою внутрішніх і зовнішніх зв’язків та безперервних процесів інноваційного оновлення (поширення нових знань, евристичних підходів, нестандартних рішень тощо). Це дозволило визначити потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації як комплексний феномен господарської практики та поглибити його розуміння на основі поєднання ресурсного, інституціонального та результативного підходів;
- моделювання структури потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні з використанням результатів експертного аналізу, що дозволило виявити можливості, загрози, сильні та слабкі сторони у його формуванні, забезпечити узгодженість застосованого методичного інструментарію та визначити комплексний показник досягнутого стану розвитку;
- концепція толерантності у формуванні потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні, в основу якої покладено визначення «ціни віддаленості» від отриманого вектора розвитку, встановлення меж самозбереження та обґрунтування відповідності комплексного показника потенціалу розвитку етапам життєвого циклу підприємства, що забезпечує параметричність оцінки системи «ресурси – спроможності – інновації», дозволяє внутрішньо гармонізувати взаємовплив кожної зі складових, синергетично збільшити ефект від спільної взаємодії стимуляторів та визначити готовність системи протидіяти дестимуляторам і впливу зовнішнього середовища, зберігаючи межі безпеки;
- аналіз мотиваційної складової потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі ідентифікації мотиваційних факторів працівника та пайовика, урахування їх значимості, залежності рейтингу та еластичності приросту названого потенціалу від умотивованої поведінки суб’єктів. Такий аналіз дає змогу визначити необхідні умови для побудови мотиваційних профілів, що сприяє досконалості стратегічного управління.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати дослідження є певним внеском у теорію, методологію і практику вирішення проблеми формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні. У прикладному аспекті вони поглиблюють загальноприйняті підходи до визначення стану формування та результативності використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації, комплексного показника потенціалу розвитку та на його основі – вектора розвитку, що відповідає сучасній господарській практиці та підтверджується відповідними актами й довідками. Методичні підходи до визначення комплексного показника потенціалу розвитку використовуються в роботі Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) (довідка про впровадження № 02-1611/13 від 26.12.2012 р.). Методичний інструментарій визначення результативності формування й використання потенціалу розвитку на основі методу економічного районування та дискримінантного аналізу впроваджено в діяльність Полтавської облспоживспілки (довідка про впровадження № 20-30/85 від 10.04.2012 р.).
Концептуальні напрями визначення комплексного показника розвитку використовуються в роботі підприємства Ємільчинської районної спілки споживчих товариств Житомирської облспоживспілки «Кооперативний ринок» (довідка про впровадження № 14 від 25.04.2012р.), пропозиції щодо забезпечення ефективності господарювання підприємства на основі мотиваційної складової впроваджені в практичну діяльність кооперативного підприємства «ТЕКО» Тернопільської облспоживспілки (довідка про впровадження № 12 від 14.03.2012 р.). Матеріали, які стосуються опрацювання програми розвитку на основі соціальної складової потенціалу, особливостей її формування й реалізації, використовуються в роботі підприємства «Кооперативний ринок» Кіровоградської облспоживспілки (довідка про впровадження № 114 від 22.05.2012 р.). Рекомендації щодо вдосконалення стратегічного управління потенціалом розвитку на основі маркетингової складової впроваджені в діяльність ДП «Луганська УТБ» Луганської облспоживспілки (довідка про впровадження № 201 від 13.06.2012 р.).
Результати наукових напрацювань використовуються в навчальному процесі Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» при викладанні дисциплін «Проектний аналіз», «Фінансовий аналіз», «Економіко-математичне моделювання», «Системний аналіз» (довідка про впровадження № 45-58/12 від 09.04.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, які виносяться на захист, отримані автором особисто і знайшли своє відображення в опублікованих працях. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї і висновки, які є результатом особистих досліджень. У роботах [312; 333] автором визначено поняття «потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації» як системну властивість спроможності підприємств і організацій споживчої кооперації в майбутньому та приведено еволюцію її сутності; у [311] запропоновано гармонізацію управління процесом формування потенціалу розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації на основі методу таксономії; а у [313] – застосування економіко-математичних методів при стратегічному управлінні потенціалом розвитку підприємства. Інструментарій інформаційної системи управління потенціалом розвитку підприємства розглянуто у [316] на основі системного підходу у вигляді обґрунтування елементів потенціалу підприємств споживчої кооперації через врахування рівнів їх формування [325]; концептуальних засад проведення SWOT-аналізу при оптимізації структури потенціалу [318]; методу районування при оптимізації структури потенціалу розвитку підприємств [321; 329]; реалізації принципу толерантності при оптимізації потенціалу підприємства [332].
Методологію використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні обґрунтовано з урахуванням системного підходу щодо визначення порядку ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку [314] та механізму визначення рівнів використання потенціалу розвитку підприємствами і організаціями споживчої кооперації при стратегічному управлінні [343].
Заходи щодо підвищення ефективності використання потенціалу розвитку на основі окремих його складових запропоновано у роботах [324] через розгляд мотивації як наскрізної детермінанта потенціалу розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації [323]; особливості формування і використання соціальної складової потенціалу розвитку [327; 341]; оцінку маркетингової складової при використанні потенціалу розвитку [328].
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були апробовані на 19 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних, науково-методичних конференціях і семінарах: ІІ науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (м. Тернопіль, 2008 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова система України: проблеми і перспективи розвитку» (м. Київ, 2010 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницький, 2010 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки» (м. Сімферополь, 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Розвиток економіки України в умовах глобалізації» (м. Харків, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова політика в контексті глобальних перетворень суспільного розвитку» (м. Ірпінь, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів «Наука и кооперация: проблемы и пути развития» (м. Бєлгород, Росія, 2011 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки» (м. Судак, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова безпека та економічне зростання: домогосподарство, підприємство, регіон, держава» (м. Полтава, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи» (м. Одеса, 2011 р.), науково-практичній конференції «Менеджмент ХХІ століття: проблеми і перспективи» (м. Умань, 2011 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Світова економіка ХХІ століття: сучасні тенденції та перспективи розвитку» (м. Львів, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Інноваційні засади сталого розвитку національного господарства» (м. Хмельницький, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Стратегія антикризового управління і економічного зростання національного виробництва» (м. Чернівці, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів «Современные подходы к модернизации экономики, образования и кооперации» (м. Бєлгород, Росія, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Економіко-правові стимули збереження, відтворення і раціонального використання ресурсного потенціалу підприємств та територій» (м. Івано-Франківськ, 2012 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічний дисбаланс країни: проблеми та шляхи вирішення» (м. Львів, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Экономика ХХІ века: глобализация, кризисы, развитие» (м. Харьків, 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Досягнення в економіці. Нові погляди, проблеми, інновації» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.).
Публікації. Результати дисертації відображено в 42 наукових працях, у тому числі: 4 монографії; 22 статті в наукових фахових виданнях, 1 стаття – в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 47,6 друк. арк., з них особисто автору належать 46,9 друк. арк.
Структура і зміст дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, списку використаних джерел із 516 найменувань і 11 додатків. Обсяг основного тексту дисертаційної роботи становить 369 сторінки. Робота містить 82 таблиці, 40 рисунків (з яких 12 таблиць і 3 рисунки розміщені на 15 окремих сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуальної науково-прикладної проблеми визначення потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі врахування особливостей його формування та ідентифікованого режиму використання при стратегічному управлінні. Результати дослідження дозволили сформулювати висновки теоретико-методологічного, науково-методичного та практичного спрямування:
1. Необхідність розробки та обґрунтування умов для оновлення й реформування споживчої кооперації висуває вимоги до створення потенціалу, який забезпечує перспективний вектор розвитку. Дослідження потенціалу розвитку здійснене на основі вивчення процесів його формування й використання при стратегічному управлінні та зорієнтоване на забезпечення життєздатності функціонування споживчої кооперації. Обґрунтовано сутність комплексного поняття «потенціал розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації» шляхом виокремлення основних змістовоутворюючих понять: «потенціал підприємства», «підприємства й організації споживчої кооперації», «розвиток». Здійснено впорядкування підходів до трактування системи «ресурси – спроможності – інновації», що є основою авторського бачення сучасного потенціалу розвитку; установлено категоріальну відповідність між складовими та властивостями названої системи. Для з’ясування змісту аналізованого поняття застосовано поєднання ресурсного, інституціонального та результативного підходів.
2. З метою досягнення стратегічної мети функціонування підприємств і організацій споживчої кооперації – перспективи сталого розвитку – обґрунтовано концептуальну модель організації дослідження стану формування та результативності використання потенціалу розвитку й визначено умови її реалізації на основі гармонійної дії складових управлінського циклу «ресурси – спроможності – інновації». Це дозволило виокремити однорідні групи з ідентичним рівнем розвитку, їх кількісно інтерпретувати, визначити комплексний показник досягнутого стану розвитку, окреслити напрями заповнення надлінійного простору вектора розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі системного бачення потенціалу розвитку.
3. Для комплексної оцінки потенціалу розвитку вдосконалено теоретико-методологічні засади його пізнання на основі: визначення складових потенціалу розвитку; урахування особливостей його формування та використання для підприємств і організацій споживчої кооперації; поєднання кількісних і якісних, внутрішніх і зовнішніх параметрів його формування та використання. Це дає змогу подолати суперечності внутрішнього і зовнішнього характеру для кількісно-якісного відображення властивостей потенціалу розвитку, представленого як система «ресурси – спроможності – інновації». Методологічне забезпечення комплексної оцінки ґрунтується на виділенні рівнів формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації, їхніх складових та ключових чинників успіху.
4. У роботі визначено методологічні засади інформаційного забезпечення дослідження потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні на основі консолідації системного підходу, об’єднання принципів, методів і моделей. Забезпечення логічності, упорядкованості, обґрунтованості комплексної оцінки процесу формування потенціалу розвитку є необхідною умовою прийняття ефективних рішень у процесі стратегічного управління, оскільки інформаційне відображення наявного потенціалу окреслює дійсні межі доступності його формування та результативності використання в інтересах розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації.
5. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки стану формування та результативності використання потенціалу розвитку для підприємств і організацій споживчої кооперації. Такий підхід ґрунтується на використанні методу економічного районування (для оцінки стану формування) та методу дискримінантного аналізу (для оцінки результативності використання такого потенціалу). Це стало підґрунтям для групування підприємств і організацій споживчої кооперації за критеріями рівня формування й використання потенціалу розвитку та рівня ефективності управління потенціалом, а також для визначення політики планування розвитку шляхом узагальнення спільних ознак і виділених на цій основі кластерів, що дозволило в подальшому сформувати диференційовані стратегії розвитку для кожного групування.
6. Метод таксономії (як відповідь на потребу кількісної оцінки стану формування потенціалу розвитку) забезпечив вирішення наукового завдання щодо гармонізації управління двоєдиним процесом формування та використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації на основі узагальнення ознак, пов’язаних з наявністю трьох рівнів формування потенціалу розвитку й урахування складної організаційної побудови споживчої кооперації. Запропонований таксономічний аналіз сприяє збалансованості дослідження потенціалу розвитку на основі порівняння стану його формування з результативністю використання й забезпечує узгодженість результатів аналізу за різними методичними підходами.
7. Визначено, що інтереси розвитку зумовлюють потребу комплексного оцінного підходу до виявлення господарської спроможності, іманентно властивої споживчій кооперації. З цією метою в роботі запропоновано комплексний показник потенціалу розвитку та методичні засади його визначення, якими є моделювання структури потенціалу розвитку й використання результатів експертного аналізу. Визначення комплексного показника потенціалу розвитку здійснене на основі обґрунтування коефіцієнта значимості, урахування особливостей етапів життєвого циклу підприємства та визначення інтегрального показника. Застосування названої методики дозволило визначити вектор майбутнього розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації та виявити наявні можливості, загрози, сильні і слабкі сторони господарювання.
8. Доведено, що ефективне формування потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації можливе за умови продуктивної реалізації управлінського циклу «ресурси – спроможності – інновації». У зв’язку з цим отримала подальший розвиток концепція толерантності формування потенціалу розвитку, в основу якої покладено визначення «ціни віддаленості» від отриманого вектора розвитку, установлення меж самозбереження, обґрунтування за допомогою комплексного показника потенціалу розвитку відповідності між фактично сформованим потенціалом розвитку й етапом життєвого циклу. Це забезпечило параметричне відображення здатності потенціалу розвитку, що розглядається як складна система «ресурси – спроможності – інновації» до гармонізації взаємовпливу складових, збільшення ефекту від взаємодії стимуляторів, протидії дестимуляторам і негативному впливу зовнішнього середовища.
9. З’ясовано, що особливості режиму використання потенціалу розвитку в контексті застосованого системного підходу пов’язані з його ідентифікацією. Удосконалено науково-методичний підхід до ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку, який забезпечив визначення рівня його результативності на основі критеріїв ефективності (при застосуванні дискримінантного аналізу), відповідності (при застосуванні таксономічного аналізу), узгодженості (при застосуванні порівняльного аналізу в межах системи споживчої кооперації) та адекватності (при застосуванні порівняльного аналізу результатів діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації з суб’єктами господарювання різних форм власності) та запропонованої в роботі карти ідентифікації можливих режимів використання названого потенціалу. Ідентифікація режиму використання потенціалу розвитку спрямована на визначення цінності потенціалу для розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації. Така цінність існує передусім у вигляді їхніх соціальних здобутків та економічних досягнень. Названі засади відповідають цільовим пріоритетам стратегічного управління підприємствами й організаціями споживчої кооперації.
10. Концептуально обґрунтовано реалізацію методологічних підходів до використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управлінні. Концепція передбачає використання системи критеріїв і показників, за якими визначається оцінка названих заходів, а саме: ефективність використання потенціалу розвитку, відповідність сформованого потенціалу розвитку використаному, узгодженість використання потенціалу розвитку з визначеними пріоритетами, адекватність ринковому середовищу. Це забезпечило послідовність наукового аналізу стосовно результативності використання потенціалу розвитку і сприяло розробці заходів інноваційного характеру щодо підвищення ефективності його використання відповідно до рівнів формування та складових.
11. Розроблено механізм ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації при стратегічному управління на основі прямих і опосередкованих технологій. Такий механізм дозволив розширити діапазон можливостей ідентифікації результативності на основі: формування однорідних за рівнем розвитку кластерів і визначення їх ефективності (за допомогою дискримінантного аналізу); кількісного виміру відповідності сформованого потенціалу розвитку результатам його фактичного використання (за допомогою таксономічного показника); порівняльного визначення узгодженості цільовим пріоритетам; еталонного визначення адекватності збалансованого розвитку (стану, який досягається при оптимізації цільової функції потенціалу розвитку) ринковому середовищу.
12. Запропоновано визначення відповідності між станом формування потенціалу та результативністю його використання, з урахуванням принципів формування і використання потенціалу розвитку згідно з інтересами переходу господарської системи до більш досконалого стану. Таку відповідність кількісно ідентифіковано на основі отриманих інтегральних таксономічних показників та для підвищення об’єктивності групування підприємств і організацій споживчої кооперації на основі ідентичності їх розвитку розроблено матрицю відповідності між станом формування потенціалу розвитку та результативністю його використання.
13. З метою удосконалення стратегічного управління потенціалом розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації запропоновано науково-методичний підхід до визначення (в рамках прогнозу) впливу соціальної складової. Це дозволяє оцінити результативність соціальної складової, що розглядається як чинник відповідного напряму розвитку суспільно-господарських відносин у системі, науково обґрунтувавши особливості її використання (з урахуванням індикаторів і показників ефективності) та визначивши методичний супровід (шляхом застосування методу екстраполяції трендів).
14. Для обґрунтування напрямів підвищення ефективності господарської діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації вдосконалено методичне забезпечення реалізації маркетингової складової потенціалу розвитку; визначено рівень готовності до впровадження маркетингової програми розвитку. Це стало підставою для розробки системи заходів, спрямованих на виокремлення можливих напрямів підвищення результативності використання маркетингової складової потенціалу розвитку на основі вдосконалення функції централізованого управління при збереженні ініціатив маркетингового управління на рівні первинних (базових) господарських систем, а також запровадження й поширення електронного бізнесу.
15. Система заходів щодо удосконалення стратегічного управління потенціалом розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації доповнена розробкою мотиваційного механізму поведінки працівників господарської системи та її пайовиків. Доведено важливість мотивації як наскрізної детермінанти розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації для підвищення результативності використання названого потенціалу та забезпечення стану його стійкої ефективності. З цією метою ідентифіковано та обґрунтовано мотиваційні потреби пайовиків і працівників споживчої кооперації, побудовано мотиваційний профіль, доведено значимість мотиваційних факторів, визначено їхній рейтинг та еластичність мотиваційного профілю.
У роботі визначене теоретико-методологічне підґрунтя дослідження потенціалу розвитку, розроблене науково-методичне забезпечення аналізу його формування та використання, подані практичні рекомендації відповідного змісту, узгоджені з потребами реформування системи споживчої кооперації. Дослідження потенціалу розвитку (з урахуванням стану формування потенціалу та ідентифікованого режиму використання) зорієнтоване на вирішення актуальних завдань функціонування та забезпечення ефективності господарювання підприємств і організацій споживчої кооперації України. Результати дослідження втілюються в практику господарювання на засадах стратегічного управління.

Список використаних джерел

1. Абалкин Л. И. Диалектика социалистической экономики / Л. И. Абалкин. – М. : Прогресс, 1981. – 351 с.
2. Абдулгазіс В. С. Методика оцінки рівня управління виробничим потенціалом телекомунікаційної системи / В. С. Абдулгазіс // Інноваційна економіка : всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. – № 7(26). – С. 143 – 148.
3. Азарова А. О. Математичні моделі та методи оцінювання фінансового стану підприємства : монографія / А. О. Азарова, О. В. Рузакова. – Вінниця : ВНТУ, 2010. – 172 с.
4. Айвазян С. А. Классификация многомерных наблюдений / С. А. Айвазян, З. И. Бежаева, О. В. Староверов. – М. : Статистика, 1974. – 165 с.
5. Айвазян С. А. Прикладная статистика : Основы моделирования и первичная обработка даннях : справочное изд. / С. А. Айвазян, И. С. Енюков, Л. Д. Мешалкин. – М. : Финансы и статистика, 1983. – 471 с.
6. Акімова Н. С. Використання SWOT-аналізу в підприємствах малого бізнесу / Н. С. Акімова, Т. Ю. Бондаренко // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. – Харків. : Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. – 2006 . – № 1. – С. 67 – 74.
7. Акофф Р. Планирование будущей организации / Р. Акофф. – М. : Прогресс, 1985. – 328 с.
8. Акофф Р. Акофф о менеджменте / Р. Акофф; пер. с англ. под ред. Л. А. Волковой. – СПб. : Питер, 2002. – 448 с.
9. Амоша О. І. Підвищення ефективності використання економічного потенціалу в промисловості : монографія / [О. І. Амоша, М. І. Іванов, Л. Т. Хижняк та ін.]. – Донецьк. : НАН України. Ін-т економіки і промисловості 2004. – 396 с.
10. Андреева И. Г. SWOT-анализ малого предпринимательства региона как основа разработки сценарного подхода развития субъектов малого предпринимательства / И. Г. Андреева, К. В. Павлов // Економічний вісник Донбасу. Луганський національний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка. – 2008. – № 2. – С. 67 – 72.
11. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; сокр. пер. с англ.; науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
12. Антикризисное управление предприятиями и банками : учебное пособие / [В. Г. Балашов, В. В. Григорьев, В. И. Гусев, Г. К. Таль и др.] – М. : Дело, 2001. – 840 с.
13. Анчишкин А. И. Наука-техника-экономика / А. И. Анчишкин. – [2-е изд.] – М. : Экономика, 1989. – 384 с.
14. Анчишкин А. И. Прогнозирование роста социалистической экономики / А. И. Анчишкин. – М. : Экономика, 1973. – 218 с.
15. Ареф’єв С. О. Сутність та складові організаційного потенціалу промислових підприємств [Електронний ресурс] / С. О. Ареф‘єф. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ PSPE /2009_2/Aref_209 htm.
16. Ареф’єва О. В. Стратегічне забезпечення життєвого циклу підприємства / О. В. Ареф’єва, О. І. Кондратюк // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 3. – С. 43 – 50.
17. Ареф’єва О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств : монографія / О. В. Ареф’єва, О. В. Корєнков. – К. : ГРОТ, 2004. – 200 с.
18. Архангельский В. Н. Управление научно-техническим прогрессом в машиностроении / В. Н. Архангельский, Л. Е. Зиновьев. – М. : Наука, 1983. – 120 с.
19. Бабенко С. Г. Основи кооперації : навч. посіб. / С. Г. Бабенко, С. Д. Гелів, Я. А. Гончарук, Р. Я. Пастушенко. – К. : Знання, 2004. – 470 с.
20. Бабенко С. Г. Перспективи розвитку системи споживчої кооперації України в умовах лібералізації економіки [Електронний ресурс] / С. Г. Бабенко, А. О. Пантелеймоненко. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua /portal /Soc_Gum/Vlca _Gum/ 2010_9/20.pdf.
21. Бабенко С. Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці : монографія / С. Г. Бабенко. – К. : Наукова думка, 2003. – 332 с.
22. Бабина О. Є. Потенціал як системна економічна категорія / О. Є. Бабина // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 36. – С. 23 – 26.
23. Базилевич В. Д. Історія економічних вчень : підручник / В. Д. Базилевич. – К. : Знання, 2004. – 1300 с.
24. Базилінська О. Я. Макроекономіка : навч. посіб. / О. Я. Базилінська. – К. : Центр навч. літератури, 2005. – 442 с.
25. Бай С. І. Про окремі засади налагодження взаємодії між складовими організації / С. І. Бай // Вісник КНУТД. – 2011. – № 2. – С. 22 – 26.
26. Балабанова Л. В. Стратегічне маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, В. В. Холод. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 448 с.
27. Балабанова Л. В. Управління маркетинговим потенціалом підприємства : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, Р. В. Мажинський. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 288 с.
28. Баранский Н. Н. Экономическая география / Н. Н. Баранский // Экон. картография. – М. : География, 1960. – 452 с.
29. Барт Р. Удовольствие от текста / Р. Барт // Избранные работы : Семиотика : Поэтика; сост. и общ. ред. Г. К. Косикова. – М. : Прогресс, 1989. – 616 с.
30. Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства : навч. посіб. / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 400 с.
31. Белоусов И. И. Основы учения об экономическом районировании / И. И. Белоусов. – М. : Из-во Московского ун-та, 1976. – 320 с.
32. Бережна Л. В. Економіко-математичні методи та моделі у фінансах : навч. посіб. / Л. В. Бережна, О. I. Снитюк. – К. : Кондор, 2009. – 301 с.
33. Березін О. В. Управління потенціалом підприємства : навч. посіб. / О. В. Березін, С. Т. Дуда, Н. Г. Міценко– Львів : Магнолія 2006, 2011. – 308 с.
34. Берталанфи Л. фон. История и статус общей теории систем / Л. Берталанфи // Системные исследования. Ежегодник 1973. – М. : Прогресс, 1973. – С. 20 – 37.
35. Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – критический обзор // Исследования по общей теории систем : сборник переводов / Л. фон. Берталанфи; общ. ред. и вст. ст. В. Н. Садовского и Э. Г. Юдина. – М. : Прогресс, 1969. – С. 23 – 82.
36. Беспалюк Х. М. Логістичне та маркетингове забезпечення інноваційної діяльності / Х. М. Беспалюк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – Львів : Львівська політехніка, 2009. – Вип. 640 : Проблеми економіки та управління. – С. 14 – 23.
37. Бєлай С. Застосування таксономічного методу для оцінювання соціально-економічної безпеки регіонів України [Електронний ресурс] / С. Бєлай // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2011. – № 4 (11). – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum /Dums/2011_4/ index.html.
38. Бєлова А. В. Вимірювання кутових переміщень лінійних рецизійних направляючих / А. В. Бєлова // Вісник Національного технічного університету України «КПІ». – 2007. – Вип. 37. – С. 90 – 95.
39. Бєлова А. В. Контроль точності лінійних переміщень лінійних прецизійних направляючих / А. В. Бєлова // Вісник ЖДТУ. – 2007. – № 4 (43). – С. 3 – 9.
40. Бикова В. Г. Проблеми формування й управління фінансово-економічним потенціалом підприємств / В. Г. Бикова, В. В. Бурковський // Економіка : проблеми теорії та практики. – 2005. –– № 203. –Т. 2. – С. 346 – 351.
41. Бир Ст. Кибернетика и управление производством / Ст. Бир. – М. : Наука, 1965. – 392 с.
42. Бичко І. В. Філософія : навч. посіб. / [І. В. Бичко, Ю. В. Осічнюк, В. Г. Табачковський та ін.]. – К. : Либідь, 1991. – 456 с.
43. Блоха А. В. Дискримінантний аналіз оцінки окупності витрат на матеріально-технічні ресурси / А. В. Блоха // Економіка АПК. – 2010. № 3. – С. 63 – 67.
44. Бобров Є. А. Підходи до оцінки потенціалу енергетичної безпеки держави / Є. А. Бобров // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2012. – № 1. – С. 57 – 71.
45. Бова Т. В. Оцінка ефективності використання виробничого потенціалу сучасних промислових підприємств / Т. В. Бова // Економічний простір. – 2008. – № 12(2). – С. 66 – 72.
46. Богатирьов І. О. Ефективність розвитку підприємств / І. О. Богатирьов // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. пр. – Вип. 7–8 (26–27). – К. : НДЕІ, 2003. – С. 73 – 79.
47. Богатирьов І. О. Управління розвитком підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 / І. О. Богатирьов. – К. , 2004. – 22 с.
48. Богоявленська Ю. В. Проектний аналіз : навч. посіб. / Ю. В. Богоявленська. – К. : Кондор, 2006. – 336 с.
49. Большой англо-русский финансово-экономический словарь / под. ред. В. И. Осипова. – [2-е изд.]. – М. : Экзамен, 2003. – 960 с.
50. Большой экономический словарь / [под. ред. А. Н. Азрилияна]. – М. : Фонд «Правовая культура», 1994. – 528 с.
51. Большой энциклопедический словарь [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.vedu.ru.
52. Бородаєвський С. В. Історія кооперації / С. В. Бородаєвський. – Прага : Український громадський видавничий фонд, 1925. – 344 с.
53. Бражко О. В. Вплив людського потенціалу на соціально-економічний розвиток України / О. В. Бражко // Економіка України. – 2009. – № 7. – С. 97 – 99.
54. Брітченко І. Г. Управління потенціалом підприємства : конспект лекцій / І. Г. Брітченко. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. – 112 с.
55. Бузько І. Р. Принципи інформаційного забезпечення діяльності підприємства [Електронний ресурс] / І. Р. Бузько, Є. С. Твердохлєб. – Режим доступу : http://www. nbuv.gov.ua/ portal/soc_ gum/vsunu/2008_10_2/buzko.pdf.
56. Буй Т. На всі чотири сторони : SWOT-аналіз у системі стратегічного планування / Т. Буй // Управленческий учет и бюджетирование. – 2009. – № 1–2. – С. 110 – 117.
57. Бутинець Ф. Ф. Інформаційне забезпечення господарського контролю : розуміння системи знань [Електронний ресурс] / Ф. Ф. Бутинець, Т. А. Бутинець. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/ptmbo/2011_2/1.pdf.
58. Бутнік-Сіверський О. Б. Оптимізація величини та використання економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства / О. Б. Бутнік-Сіверський, Н. І. Рябикіна // Економіка : проблеми теорії та практики. – 2004.– № 189. – Т. 2. – С. 402 – 407.
59. Ванькович Л. Я. Теоретико-концептуальні засади застосування матричних методів в управлінні інформацією підприємства [Електронний ресурс] / Л. Я. Ванькович. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural /Vnulp/Menegment/2010_691/05.pdf.
60. Василенко В. О. Стратегічне управління підприємством : навч. посіб. / В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко; за ред. В. О. Василенко. – [вид. 2-ге, виправл. і доп.] – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 400 с.
61. Васильєва Т. А. Концептуальні основи формування системи управління потенціалом інноваційного розвитку підприємства на засадах маркетингу / Т. А. Васильєва, С. В. Леонов, Я. М. Кривич // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 4. – Т. 1. – С. 160 – 171.
62. Ващенко Н. В. Теоретичні основи формування потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / Н. В. Ващенко, Ю. В. Михайленко. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Tiru/2011_31_2/ Vashenko.pdf.
63. Вейц В. Потенциальные и кинетические производительные силы мирового хозяйства / В. Вейц. – Кн. 1. – М., 1927. – 212 с.
64. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [ред.-уклад. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь : ВТФ ПЕРУН, 2007. – 1736 с.
65. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [упоряд. Т. В. Ковальова]. – Харків. : Фоліо, 2005. – 767 с.
66. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slovnyk.net.
67. Верба В. А. Проектний аналіз : підручник / В. А. Верба, О. А. Загородніх. – К. : КНЕУ, 2000. – 322 с.
68. Вертель В. В. Класифікація суб’єктів інформаційного забезпечення [Електронний ресурс] / В. В. Вертель. – Режим доступу : http://www.nbuv. gov.ua /portal/ Soc_Gum/Evkpi/2011/7Mark/58.pdf.
69. Википедия – свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki.
70. Виноградова З. И. Стратегический менеджмент : Матрица модулей, «дерево целей» : учебное пособие для студентов высших учебных заведений / З. И. Виноградова, В. Е. Щербакова. – М. : Академический проект : Фонд «Мир», 2004. – 304 с.
71. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы (предпринимательство и координация в децентрализованной компании) / Х. Виссема ; пер. с англ. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 288 с.
72. Виссема Х. Стратегический менеджмент и предпринимательство : возможности для будущего процветания / Х. Виссема ; пер. с англ. – М. : Издательство Финпресс, 2000. – 272 с.
73. Виханский О. С. Менеджмент : учебник / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Гардарика, 1998. – 528 с.
74. Виханский О. С. Стратегическое управление : учебник / О. С. Виханский. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Гардарики, 2002. – 296 с.
75. Візіренко С. В. Модель діагностики ефективності механізму формування та використання потенціалу економіки знань регіону / С. В. Візіренко // Сталий розвиток економіки : всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – № 11(1). – С. 121 – 125.
76. Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та підприємництві : монографія / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко. – К. : КНЕУ, 2004. – 480 с.
77. Власов К. П. Методы исследований и организация експериментов / К. П. Власов, П. К. Власов, А. А. Киселева. – М. : Гуманитарный Центр, 2002. – 258 с.
78. Воблый К. Г. Начальный курс политической экономии. История, теория, финансы / К. Г. Воблый. – К. : Голос, 1918. – 252 с.
79. Воблый К. Г. Производственные силы Украины. Техника, экономика, право / К. Г. Воблый // Научные записки Ин-та народного хоз-ва. – 1924. – № 4–5. – С. 126 – 149.
80. Воронкова А. Е. Потенціал підприємства як основа його довгострокового розвитку / А. Е. Воронкова, Ю. С. Погорелов // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4(94). – С. 76 – 81.
81. Вышлинский Г. Количество и структура пользователей Интернета в Украине [Электронный ресурс] / Г. Вышлинский. – Режим доступа : www.gfk.ua/imperia/md/.../gfkukraine/.../20120517_imu_vyshlinsky.
82. Гавва В. Н. Потенціал підприємства : формування та оцінювання / В. Н. Гавва, Е. А. Божко. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.
83. Гальчинський А. Складним шляхом реформ : деякі підсумки і перспективи /А. Гальчинський // Економіка України. – 1999. – № 6. – С. 5 – 9.
84. Гапоненко А. Л. Стратегическое управление / А. Л. Гапоненко. – [2-е изд.]. – М. : Издательство ОМЕГА-Л, 2006. – 464 с.
85. Гегель Г. В. Ф. Наука логики / Г. В. Ф. Гегель // Энциклопедия философских наук : в 3 т. – М. : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 186 – 452.
86. Геєць В. Інновативно-інвестиційний шлях розвитку / В. М. Геєць // Банківська справа. – 2003. – № 4. – С. 3 – 33.
87. Геєць В. Про політику економічного зростання в Україні / В. Геєць // Банківська справа. – 1999. – № 2. – С. 3 – 8.
88. Герасимова Н. М. Принципи синергізму в стратегічному менеджменті / Н. М. Герасимова // Економіка : проблеми теорії та практики. – 2003. – Вип. 185. – Т. 3. – С. 516 – 529.
89. Голиков А. П. Регионы Украины : поиск стратегии оптимального развития : монографія / А. П. Голиков. – Харьков, : ХГУ, 1994. – 312 с.
90. Головач А. В. Статистика : підручник / [А. В. Головач. А. М. Єріна, О. В. Козирєв та ін.]. – К. : Вища шк., 1993. – 623 с.
91. Головкова Л. Інституціональні передумови економічного розвитку суспільства / Л. Головкова // Інституціональні передумови економічного розвитку. – 2009. – № 2. – С. 74 – 89.
92. Гончаренко В. В. Про програму подальшого реформування системи споживчої кооперації України / В. В. Гончаренко // ВІСТІ. Діловий випуск. 12.10.2012. С. – 5 11.
93. Гончарук В. В. Оцінка результатів економічної і соціальної динаміки в Україні та їх взаємозв’язку і взаємовпливу / В. В. Гончарук // Європейський вектор економічного розвитку. – 2011. – № 2(11). – С. 65 – 71.
94. Горбачова О. М. Розвиток інноваційного процесу в Україні [Електронний ресурс] / О. М. Горбачова, О. М. Дивогриць // Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_1/ Divogrits _109.htm
95. Горбунов Є. А. Самоорганизация систем и прогнозирование военно-политических, экономических и социальных аспектов / Є. А. Горбунов. – К. : Эльга-Центр, 2005. – 317 с.
96. Городня Т. А. Економічна та фінансова діагностика / Т. А. Городня, І. П. Мойсеєнко. – Львів : Магнолія 2006, 2008. – 282 с.
97. Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы : учебное пособие / А. П. Градов. – СПб. : Специальная литература, 1995. – 284 с.
98. Грант Р. М. Современный стратегический анализ / Р. М. Грант; пер. с англ. под ред. В. Н. Фунтова. – [5-е изд.]. – СПб. : Интер, 2008. – 560 с.
99. Григорук П. М. Інформаційна технологія як інструмент підтримки прийняття маркетингового рішення базис [Електронний ресурс] / П. М. Григорук. – Режим доступу : http://www.nbuv. gov.ua/Portal// natural/Popu/2011_3/170_176.pdf.
100. Григорук П. М. Роль та складові інформаційної технології в процесі прийняття маркетингових рішень / П. М. Григорук // Вісник Донецького університету. – 2011. –– № 1. – Т. 1. – С. 26 – 30.
101. Гудзь Т. П. Система раннього виявлення та подолання фінансової кризи підприємств : монографія / Т. П. Гудзь. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2007. – 166 с.
102. Гузенко Т. С. Фінансовий потенціал розвитку сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / Т. С. Гузенко. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Vsnau/ 2011_1/ 7Guzenko.pdf .
103. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского язика : Современное написание Т. 4. / В. И. Даль. – М. : Астрель, 2004. –– 1144 с.
104. Данилишин Б. М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / [Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко та ін.] – К. : РВПС України НАН України, 1999. – 716 с.
105. Дармограй В. І. Основи концепції соціального розвитку господарських систем [Електронний ресурс] / В. І. Дармограй. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vviem/2011_2/index.htm.
106. Дацій Н. В. Принцип формування та нарощення виробничого потенціалу регіону / Н. В. Дацій // Економіка України. – 2009. – № 11. – С. 101–103.
107. Демографічний паспорт території [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://database.ukrcensus. gov. ua /MULT/Dialog/varval.asp?ma.
108. Дж. Форрестер. Мировая динамика / Дж. Форрестер. – М. : Наука, 1978. – 164 с.
109. Джонсон Р. Системы и руководство (теория систем и руководство системами) / Р. Джонсон, Ф. Каст, Д. Розенцвенг. – М. : Сов. радио, 1971. – 648 с.
110. Диксон П. Фабрика мысли / П. Диксон. – М. : АСТ, 2004. – 420 с.
111. Дікань Л. В. Сучасні підходи до визначення поняття «інноваційний потенціал» / Л. В. Дікань, Є. В. Колесников // Коммунальное хазяйство городов. – 2003. – № 52. – С. 83 – 88.
112. Добикіна О. К. Потенціал підприємства : формування та оцінка / О. К. Добикіна, В. С. Рижиков, С. І. Касьянюк. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.
113. Довбенко В. І. Роль інноваційного маркетингу у формуванні потенціалу розвитку підприємств [Електронний ресурс] / В. І. Довбенко. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Logistyka /2008_633 /28.pdf .
114. Довгань Л. Є. Стратегічне управління : навч. посіб. / Л. Є. Довгань, Ю. В. Каракай, Л. П. Артеменко. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 440 с.
115. Должанський І. З. Управління потенціалом підприємства / [І. З. Должанський, Т. О. Загорна, О. О. Удалих, І. М. Герасименко, В. М. Ращупкіна]. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.
116. Драбовський А. Г. Деформовані кооперативні системи : типи та особливості розвитку / А. Г. Драбовський // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – 2010. – Вип. 20.1. – С. 212 – 216.
117. Друкер П. Ф. Управление, нацеленное на результаты / П. Ф. Друкер; пер. с англ. – М. : Технолог. школа бизнеса, 1993. – 192 с.
118. Дудник І. М. Суспільно-екологічне районування території (географічний підхід) : монографія / І. М. Дудник, І. В. Литовченко. – К. : ІМВ НАУ, 2011. – 189 с.
119. Дутченко О. М. Аналіз тенденцій розвитку промисловості України / О. М. Дутченко, І. В. Бєлова, О. О. Дутченко // Бізнес Інформ. – 2011. – № 4. – С. 41 – 43.
120. Економіко-математичні моделі економічного зростання : монографія / [О. О. Бакаєв, В. І. Грищенко, Л. І. Бажан та ін.]. – К. : Наукова думка, 2005. – 189 с.
121. Економічна енциклопедія / [ред. кол. : С. В. Мочерний]. – К. : Академія, 2002. – 952 с.
122. Економічна теорія : Політекономія : підручник / [за заг. ред. В. Д. Базилевича]. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання-Прес, 2004. – 952 с.
123. Економічний потенціал регіону : пріоритети використання : монографія / [І. М. Школа, Т. М. Ореховська, І. Д. Козьменко та ін.]; за ред. І. М. Школи. – Чернівці : Рута, 2003. – 464 c.
124. Економічний тлумачний словник : Власність, приватизація, ринок цінних паперів / Л. М. Алексеєнко, В. М. Олексієнко. – Тернопіль : Астол, 2003. – 672 с.
125. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування : навч. посіб. / А. М. Єріна. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 с.
126. Жадан Т. А. Сутність поняття і характеристика основних підходів до розвитку підприємства / Т. А. Жадан // Інноваційна економіка : всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. – № 7(26). – С. 67 – 69.
127. Жарко І. В. Комплексна оцінка потенціалу персоналу підприємств торгівлі / І. В. Жарко, Н. С. Краснокутська // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : зб. наук. праць. – 2007. –– № 1. – Т. 1. – С. 210 – 218.
128. Жерибор Л. Л. Соціально-економічний стан сільських територій Житомирської області /Л. Л. Жерибор // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету : науково-теоретичний збірник. – 2011. –– № 1 (28). – Т. 2. – С. 10 – 18.
129. Жигало І. І. Економічний інструментарій системи управління : концептуальний базис [Електронний ресурс] / І. І. Жигало. – Режим доступу : http://www. nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2011_714/13.pdf.
130. Жилінська Л. О. Напрями підвищення ефективності використання економічного потенціалу [Електронний ресурс] / Л. О. Жилінська. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Dtr_ep/2012_1/files/EC112_ 23.pdf.
131. Журавльова Л. П. Емпатійні детермінанти толерантності [Електронний ресурс] / Л. П. Журавльова. – Режим доступу : http www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Nio/2010_1/Zhuravlyova.htm.
132. Забродский В. А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем / В. А. Забродский, Н. А. Кизим. – Х. : Бизнес Информ, 2000. – 72 с.
133. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Львів : ВНУ Львівська політехніка, 2005. – 714 с.
134. Задорожна Н. Т. Науково-методичні засади забезпечення інформаційної системи планування наукових досліджень в АПК [Електронний ресурс] / Н. Т. Задорожна. – Режим доступу http://www. nbuv.gov.ua/e-ournals/ITZN/ em16 /content/10zntuai.htm.
135. Заїченко Г. А. Філософія : підручник / [Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.]; за ред. Г. А. Заїченка. – К. : Вища шк., 1995. – 455 с.
136. Запасна Л. С. Економічна сутність розвитку підприємства [Електронний ресурс] / Л. С. Запасна // Проблемы материальной культуры – экономические науки. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Articles /Kultnar/knp96/knp96_33-37.pdf.
137. Зарубєєва Н. Оцінка антикризового потенціалу коксохімічного підприємства на основі аналізу його стану з використанням нечіткої логіки / Н. Зарубєєва // Економічний аналіз. – 2010. – № 5. – С. 95 – 99.
138. Заставний Ф. Д. Географія України / Ф. Д. Заставний. – Львiв : Свiт, 1990. – 360 с.
139. Захожай В. Б. Статистика : підручник для студ. вищ. навч. закл. / В. Б. Захожай, І. І. Попов. – К. : МАУП, 2006. – 536 с.
140. Зеленська М. О. Підходи до формування та структуризації потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / М. О. Зеленська. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc.../38.pdf.
141. Зінов’єв І. Ф. Державне стратегічне управління формуванням і реалізацією кадрів економічного профілю [Електронний ресурс] / І. Ф. Зінов’єв, О. І. Трохімець. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_ Gum/Dtr_ep... - Cached - Similar.
142. Зленко В. А. Становлення та розвиток економічних відносин в аграрному секторі України : історико-науковий аналіз [Електронний ресурс] / В. А. Зленко // Історія науки і біографістика. – 2007. – № 1. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009.
143. Зоріна О. А. Методологічні підходи в економічному аналізі / О. А. Зоріна // Вісник ЖДТУ. – 2011. – № 1(55). – С. 89 – 91.
144. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика / А. Т. Зуб. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 415 с.
145. Зюкова І. О. Потенціал маркетингових досліджень / І. О. Зюкова // Економіка, фінанси, право. – 2007. – № 4. – С. 3 – 7.
146. Іваненко В. О. Сучасні трансформації структури і системи відносин споживчої кооперації України [Електронний ресурс] / В. О. Іваненко. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2010_15_1 /Ivanenko.pdf.
147. Іванов В. Б. Потенціал підприємства / В. Б. Іванов, О. М. Кохась, С. М. Хмелевський. – К. : Кондор, 2009. – 300 с.
148. Іванова В. В. Інформаційні технології в економіці та інструментарій їх моделювання / В. В. Іванова // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. –– № 3. – Т. 2. – С. 193 – 195.
149. Іващук О. Т. Економіко-математичне моделювання : навч. посіб. / О. Т. Іващук. – Тернопіль : ТНЕУ Економічна думка, 2008. – 704 с.
150. Ігнатьєва І. А. Стратегічний менеджмент : підручник / І. А. Ігнатьєва. – К. : Каравела, 2008. – 480 с.
151. Ілляшенко С. М. Менеджмент та маркетинг інновацій : монографія / за ред. С. М. Ілляшенко. – Суми : Університетська книга, 2004 . – 616 с.
152. Ільїн В. В. Людина і