ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РЕКЛАМНОГО ПРОСТОРУ (СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)

Краткое описание

Міністерство освіти та науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Щерба Олеся Іванівна

УДК 316.74:659.1

ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РЕКЛАМНОГО ПРОСТОРУ
(СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Семів Роман Андрійович
кандидат економічних наук, доцент

Львів - 2006

З М І С Т

Вступ ........................................................................................................................ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до дослідження поведінки споживача ................................................................................................................ 9
1.1. Зміст поняття поведінка споживача” ........................................................... 9
1.2. Мотиваційні аспекти поведінки споживача ................................................ 14
1.3. Формування споживчої поведінки індивіда ................................................ 32 1.4. Сегментація споживання і типи споживачів ............................................... 51
Висновки до першого розділу .............................................................................. 63
Розділ 2. Рекламний вплив на поведінку споживача в умовах трансформації економічної системи України .............................................................................. 65
2.1. Реклама як соціальний феномен ................................................................... 65
2.2. Реклама як засіб впливу на поведінку споживача ...................................... 80
2.3. Особливості сприйняття реклами в українському суспільстві .................. 99
Висновки до другого розділу ............................................................................. 131
Розділ 3. Напрями вдосконалення рекламного продукту як чинника
оптимізації поведінки споживача ...................................................................... 134
3.1. Способи покращення застосування символів у рекламі .......................... 134
3.2. Світовий досвід розв’язання гендерних питань у рекламі та його
адаптація до вітчизняних реалій ........................................................ 150
3.3. Соціальна реклама як інструмент формування нового типу
споживання .......................................................................................................... 158
3.4. Український рекламний продукт як форма підтримки
вітчизняного виробника ..................................................................................... 165
Висновки до третього розділу ............................................................................ 173
Висновки .............................................................................................................. 175
Список використаних джерел ............................................................................ 180
Додаток А Анкета Молода сім’я: соціологічні виміри” ............................. 196
Додаток Б Анкета Вплив реклами на поведінку споживача” ....................... 205
Додаток В Результати опитування львів'ян на тему "Вплив реклами на поведінку споживача" ......................................................................................... 212

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформація економіки України активізує конкурентність вибору тих чи інших товарів і послуг як окремими індивідами, так і групами споживачів. Усунення всіх елементів директивного ув'язування виробників та споживачів вимагає наявності якомога повнішої інформаційної бази для виявлення тих мотивів, якими керується споживач у нових умовах при виборі товару чи послуги. Існуюча до сьогоднішнього дня система статистичних показників не забезпечує повної та оперативної інформації. Така інформація отримується лише в результаті цілеспрямованих маркетингових досліджень.
Виробник товару чи певної послуги може прогнозувати довготривалу перспективу власної діяльності, виходячи з маркетингової концепції першочерговості задоволення потреб споживача, яке супроводжується з боку споживача певним вибором, відданням переваг товару, фірмі та конкретному виробнику. Успіх сучасного глобального, міжнародного та національного маркетингу опирається на знання і вміння використовувати культурні варіації в поведінці споживачів, формувати їх за допомогою реклами.
Відсутність в Україні власних традицій реклами зумовлює нав’язування споживачеві чужих ціннісних орієнтацій, формування системи мотиваційних установок на віддавання переваг продукції зарубіжних фірм. Рекламний простір України перенасичений іноземними рекламними продуктами і тим самим національний виробник не пропагується для споживача. Такі рекламні продукти надто слабо адаптовані до умов культурного та ментального середовища в Україні. Але попри це вони характеризуються агресивністю нав’язування сумнівних товарів та послуг і приниженням українських виробників. Суржиковість мовного супроводу, неадекватність відеоряду українським реаліям також закріплює почуття меншовартості у пересічного споживача.
Наукова проблема полягає у тому, що з одного боку економічний розвиток вимагає чіткого розуміння інформаційних потоків у системі споживач-виробник, а з іншого боку немає взаємоузгодженого підходу до розуміння таких процесів, бо у колишньому Радянському Союзі роль реклами була вкрай спотворена. Український товаровиробник немає можливості опертися на якісь звичаєві норми чи культуру реклами, бо вона ще не вироблена. Тому тема дисертаційного дослідження є актуальною, відповідає потребам підтримки власного товаровиробника, потребам формування цивілізованого національного рекламного простору й виробництва якісних рекламних продуктів в Україні.
Проблема поведінки споживача є у колі наукових інтересів І.Альошиної, Р.Блекуелла, В.Ворони, О.Донченко, Д.Еджела, А.Завісляка, О.Зозульова, В.Ільїна, Р.Колядюка, Д.Мейсон, П.Мініарда, В.Пилипенка, Ю.Саєнка, А.Старостіної, В.Тарасенка, Р.Шульги та ін.
Проблеми реклами та рекламної діяльності вивчали Д.Аакер, Р.Батра, Д.Беклешов, М.БогуняБоровська, І.Вікентьєв, А.Дейян, Дж.Джонс, Г.Картер, В.Королько, А.Кромптон, Н.Лисиця, Дж.Майєрс, В.Музикант, Д.Огілві, Ф.Панкратов, Г.Почепцов, Р.Рівс, Є.Ромат, К.Ротцол, Ч.Сендідж, Ф.Фрайбургер та ін.
Питаннями вдосконалення впливу реклами на поведінку споживача займалися такі дослідники як Е.Гофман, І.Грошев, П.Дракер, Є.Суїменко, Я.Тереляк, Т.Тишка, А.Фальковський, Л.Федотова, С.Хопкінс та ін.
Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць, в яких розглядаються різноманітні аспекти поведінки споживачів та особливості формування рекламного простору, необхідно відзначити, що механізм формування вибору споживачем товару чи послуги під впливом реклами потребує додаткового аналізу, особливо у аспекті впливу змін національного соціальноекономічного середовища. Цілісна оцінка впливу глобалізаційних процесів на зміну ціннісних орієнтацій споживачів також потребує додаткової розробки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науководослідної теми кафедри соціології економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Дослідження становлення і розвитку регіональної економічної соціології” ЕС271Б (номер державної реєстрації 0197U017011). Автор дисертації брала участь у розробці інструментарію дослідження, обробці та аналізі отриманої інформації.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретикометодологічне обґрунтування мотивації споживчого вибору та практичних рекомендацій щодо формування поведінки споживача в умовах становлення українського рекламного простору.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання наступних завдань:
- виходячи із засад міждисциплінарного підходу до вивчення проблем впливу реклами на поведінку споживача, розкрити суть основних теорій мотивації споживчої поведінки та визначити їхню теоретикометодологічну цінність в умовах становлення рекламного простору в Україні;
- з’ясувати суть поняття реклами як соціологічного феномена, уточнити та адаптувати дане поняття до реалій споживання в українському суспільстві;
- розкрити специфіку соціологічної оцінки суб’єктів споживання;
- розвинути теоретикометодологічні засади дослідження особливостей сприйняття реклами споживачами в українському суспільстві;
- ідентифікувати роль гендерного чинника та оцінити гендерні особливості мотивації споживчої поведінки в рекламному просторі;
- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму рекламного впливу на формування поведінки споживача в Україні в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку рекламного простору.
Предметом дослідження є поведінка споживача в умовах формування українського рекламного простору.
Методи дослідження. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження:
- системний аналіз (при структуризації цілей дослідження та проблем формування рекламного простору);
- аналіз та синтез (для деталізації об’єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові частини);
- масового (вересеньжовтень 2001 р., n=660, респондентами виступило доросле населення Львова, старші 16 р.) та експертних (квітеньчервень 2000 р., n=50; листопад 2002 р. січень 2003 р., n=74) соціологічних опитувань.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасних теорій мотивацій („SR” і теорія підтримки оптимального рівня активації; мотивація, спрямована на отримання гедоністичних вражень; бажання підтримувати свободу дій; мотивація, спрямована на запобігання ризику; спонукання до встановлення причинного зв’язку), праці вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем аналізу поведінки споживача, рекламної діяльності та регуляторної політики розвитку рекламного простору.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних засад формування й регулювання споживчої поведінки в умовах формування та становлення рекламного простору. Проведені автором дослідження дозволили отримати такі наукові результати:
- доведено, що оцінка чинників зовнішнього впливу на споживчу поведінку індивіда (культури, цінностей, демографічної ситуації, соціального статусу, референтних груп та домогосподарств) дає якісно нові моделі впливу соціокультурних факторів на формування смаків та споживчих звичок, враховуючи соціальноекономічне та моральнодуховне середовище України. В даному контексті детально проаналізовано споживчу поведінку молоді, а саме частота звертання молодих людей до порад батьків при купівлі речей повсякденного побуту, одягу, при виборі професії та освітньої підготовки, при виборі форм дозвілля та друзів, а також яким є вплив релігійних переконань молоді на їхню поведінку у дозвіллі, у покупках та у виборі кар’єри;
- запропоновано удосконалену модель мотивації поведінки через потреби, котру доповнено взаємозв’язком з інформацією, зокрема, стверджується думка, що в процесі формування інформаційного суспільства в системі потреб індивіда потрібно виділяти потребу в інформації;
- проаналізовано сприйняття реклами в українському суспільстві в процесі становлення та розвитку рекламного простору, зокрема на прикладі власних досліджень показано, чи льв’янам подобається реклама, які верстви населення найбільше симпатизують рекламі, які чинники викликають негативне відношення львів’ян до реклами, яка тривалість рекламного ролику та рекламного блоку є найоптимальнішою, які рекламні оголошення і на яких носіях найбільше привертають увагу, чи потрібен принцип цілеспрямованості та адресності у рекламі, чи є необхідним законодавче регулювання реклами, хто повинен нести відповідальність за правдивість рекламованого продукту чи послуги, чи повинна реклама бути візитною карткою підприємства;
- показано, що розвиток ринку інформаційних рекламних продуктів і послуг є потребою, без задоволення якої відчутної шкоди зазнає політична та соціальноекономічна безпека держави. Доведено, що відсутність інформації та сформованого правового простору щодо її обігу та споживання призвела до швидкого проникнення в інформаційний простір України сумнівних інформаційних продуктів та послуг.
Практичне значення одержаних результатів. За матеріалами дисертації при кафедрі економіки і підприємництва Міжрегіональної Академії Управління Персоналом автором розроблено навчальну програму вивчення дисципліни для бакалаврів Рекламна діяльність у сфері готельних послуг та туризму” (Київ, 2001). Матеріали дисертації використовуються при читанні таких курсів для студентів бакалаврів та магістрів у МАУПі: Рекламний менеджмент”, Маркетинг”, Вступ до спеціальності Маркетинг”, Паблик рілейшнз”, Реклама зовнішньоекономічної діяльності”. Матеріали дисертації включені у навчальний курс Соціологія” для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідались на ІІій Міжнародній конференції Культура здоров’я як предмет освіти” (Херсон, 2000), Міжнародній науковопрактичній конференції „Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології” (Дніпропетровськ, 2001), Міжнародній студентськоаспірантській науковій конференції „Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи” (Львів, 2001), ІІій та ІІІій Всеукраїнській науковопрактичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених Крок у майбутнє” (Київ, 2002, 2003), Міжнародній науковій студентськоаспірантській конференції Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (Львів, 2003).
Публікації. Основні результати дисертації викладено в 4х статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях, у 4х статтях в інших виданнях, у 5ти тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вивчення споживачів як представників соціальних груп і соціальних прошарків є доречним для виявлення їхніх потреб, ціннісних орієнтацій і моделей поведінки та врахування існуючого впливу з боку групи на кожного її члена. При цьому необхідно пам’ятати про різнорідність впливів різноманітних груп на індивіда, оскільки кожна людина є членом більш, ніж однієї групи.
2. Беручи до уваги те, що лідери громадської думки виступають своєрідними мотиваторами поведінки свого оточення і їхні думки є визначальними у формуванні мотиваційної поведінки багатьох споживачів, то слід приділяти належну увагу вивченню і дослідженню даної групи людей.
3. Оскільки сім’я є головним і довгостроковим споживачем у сфері позавиробничого споживання, то важливо велику увагу приділяти вивченню споживчих смаків, уподобань та звичок цієї малої соціальної групи суспільства.
4. Для отримання однорідніших сегментів ринку, необхідно вивчати не лише основні соціально-демографічні показники споживачів, а й застосовувати складні системи класифікації, такі, як життєвий цикл сім’ї і соціальний стан, традиційність споживання певної сім’ї та схильність до ризику, наявну вторинну зайнятість індивіда та можливі тіньові доходи. Слід велику увагу звертати на психографічні особливості і стиль життя, котрі передбачають класифікацію людей за рисами характеру, життєвій позиції, цінностями, мотивами поведінки і уявлень про самих себе, вивчення мрій споживачів, ставлення до праці, політики, сім’ї, проведення дозвілля, споживання товарів, улюблені мас-медіа, психотип та ін. Споживча поведінка сама по собі може бути достатньою базою для сегментації ринку, а також такі чинники споживчої поведінки, як вірність марці та здатність відгукуватись на нововведення.
5. Реклама має багато позитивних рис: спілкування з масовою аудиторією, створення обізнаності і поінформованості споживачів щодо появи нових товарів і послуг, формування переваг тощо. Проте рекламі властиві також і недоліки у плануванні індивідуальних потреб споживачів, у формуванні довіри до повідомлення і у стимулюванні до дії. Тому кожен індивід повинен сам визначати рівень впливу на нього рекламної кампанії і критично підходити до вибору потрібного товару.
6. Аналіз поняття реклами дає підстави вважати, що рекламна діяльність є видом бізнесу, кінцевим результатом котрого повинна бути або економічна вигода, або політичний вплив, або громадське визнання.
7. При плануванні рекламної кампанії в межах національного ринку необхідно вивчати регіональні відмінності у перевагах населення як до різноманітних видів реклами, так і до рекламоносіїв.
8. В результаті проведених нами досліджень ми виявили (рис. В.1), що львів’яни достатньо негативно ставляться до реклами і що найбільше симпатизують рекламі такі верстви населення (рис. В.3), як учні, студенти, домогосподарки, пенсіонери, непрацюючі та непрацездатні. Тому рекламодавцям слід звернути особливу увагу на інші категорії населення, такі як освітяни, спеціалісти різних категорій, військовослужбовці, а також робітники, щоб уважніше віднестись до їхніх потреб, смаків та уподобань.
9. На думку експертів, непрофесійність та нав’язливість є тими основними чинниками, котрі викликають негативне відношення спеціалістів до телереклами. Ці два чинники становлять відповідно 35% та 24% опитаних (рис. 2.2). Отже, необхідним є не лише інтуїтивне відчуття рекламотворця, що подане таким чином виглядатиме добре”, а і його якісна теоретична база знань із основ маркетингу і основ науки управління, психології особистості та психології натовпу, поведінки споживачів, соціології та конфліктології.
10. В нашому опитуванні експерти висловлювали незадоволення перериванням передач рекламними блоками. Тому можемо порекомендувати рекламодавцям та власникам телеканалів робити рекламні блоки під час транслювання передач короткими (якщо переривання передач рекламою є неминучою), проте подавати їх у більшому обсязі перед і до телепередачі (наскільки це дозволяє Закон „Про рекламу”). Це збільшить запам’ятовуваність рекламної інформації і знизить незадоволеність самої необхідності її перегляду.
11. На думку експертів, найоптимальніша тривалість рекламного ролика повинна становити 15 секунд (див. табл. 2.3). Максимально наближеними до результатів відповідей на дане запитання експертів є результати опитування львів’ян (див. рис. В.22). Тривалість блоку, на думку експертів, повинна бути лише 3 хвилини, - за цей варіант віддали свої голоси 70% опитаних (див. детальніше на рис. 2.3). Щодо рекомендацій львів’ян стосовно тривалості рекламного блоку, то варіанти 3 хв. та 5 хв. набрало подібну відносну кількість голосів (див. рис. В.23). Одначе, лояльність до реклами мешканців Львова є вищою, ніж у експертів, про що свідчить наявність таких варіантів відповідей, як 10 хв. та 15 хв.
12. Рекламні оголошення, котрі привертають найбільшу увагу експертів (див. рис. 2.4), - це: 1) телевізійна реклама (68% голосів)), 2) реклама на щитах і плакатах (64%) і 3) реклама у періодичних виданнях (28%). Щодо результатів опитування львів’ян, то найпривабливішими видами реклами виявилися: 1) реклама по телебаченні, 2) на щитах і плакатах та 3) реклама по радіо (див. рис. В.17).
13. Використання тих різновидів реклами, котрі викликають найбільшу симпатію та привертають найбільшу увагу потенційних споживачів у поєднанні з високою професійністю сприятиме ефективному впливові реклами на економічну поведінку споживачів. Згідно дослідження такими різновидами експерти вважають гумористичну рекламу (66%), рекламу з використанням тварин (30%) та рекламу-серіал (28%). Для 10% експертів мав значення не зміст реклами, а професійність її виконання (див. рис. 2.5).
14. Найменш рекламованими об’єктами, згідно результатів опитування львів’ян, виявилися (див. рис. В.26): 1) одяг (10,8%), 2) турбота про соціально незахищених (10%) і 3) алкоголь (8,9%). Об’єктами, котрі не рекламуються взагалі, на думку експертів, є: 1) турбота про соціально незахищених (36%), 2) тютюнові вироби (8%), 3) освітні заклади та одяг (по 6%) (див. табл. 2.4). Зважаючи на те, що рекламування тютюну та алкоголю суттєво підвищує споживання даних товарів, і що вони дуже негативно впливають на стан здоров’я і тривалість життя людей, то вважаємо, що їхнє рекламування необхідно абсолютно припинити. Рекламування ж інших малорекламованих товарів і послуг доречно є збільшити. Серед них, окрім вищенаведених, це - реклама відпочинкових послуг, побутові послуги, техніка та харчові продукти. Виявлення об’єктів, рівень рекламування яких є недостатнім (або ж взагалі відсутнім), допоможе вітчизняному виробникові заповнити прогалини у пропозиції реклами товарів та послуг, і таким чином, підвищить споживчу орієнтованість населення.
15. Для дотримання принципу цілеспрямованості та адресності в рекламі, потрібен часовий розподіл на телерекламу окремих товарів та послуг з врахуванням віку глядачів, - за це висловились 76% експертів та 74,4% львів’ян (див. рис. 2.11 та рис. В.30).
16. Необхідним є законодавче регулювання реклами, - за це висловились 86% експертів та 82,9% львів’ян, - див. рис. В.28.
17. Відповідальність за правдивість рекламованого продукту чи послуги, на думку експертів (68% відповідей), несе рекламодавець (див. рис. 2.13), а на думку львів’ян (41,4%) ним повинен бути власник засобу, що є носієм даного рекламного продукту (див. детальніше рис. В.15).
18. На думку 82% спеціалістів рекламної галузі та 45,4% львів’ян реклама повинна стати візитною карткою підприємства (див. табл. 2.6 та рис. В.13).
19. Оскільки ставлення споживачів до реклами товарів і послуг вітчизняного виробництва є важливим показником довіри до українського рекламодавця, а отже і виробника, то слід і надалі підтримувати на належному рівні вітчизняну рекламу. Це допоможе підвищити рівень попиту на вітчизняну продукцію, що є вагомим чинником для економіки країни.
20. Особливою проблемою у сучасну пору є формування власне українського рекламного продукту і рекламного простору. Відповідні корективи слід внести в законодавчі акти, виходячи з конституційних положень про державність української мови та законів про захист національного виробника. Тим самим, можна було б знизити частку реклами іноземних товарів у рекламному просторі України, сформувати мотиваційні установки на споживання в тісному взаємозв`язку з підтримкою власного товаровиробника, в тому числі виробника рекламного продукту. Такий підхід є разом з тим джерелом для додаткових бюджетних надходжень.
21. У зв’язку із збільшенням ролі жіноцтва у громадському, політичному, науково-освітянському та культурному житті України, слід по-новому подавати рекламний образ як жінки, так і чоловіка - образи, побудовані на рівноправ’ї і рівнозначимості у суспільному житті. А фізичну перевагу чоловіка над жінкою подавати не як домінанту, а як особливість біологічної будови тіла. Моральна, психічна, розумова і духовна сторони обох статей повинні ж подаватись у рекламних образах як рівновеликі, тобто такі, якими вони і є насправді.
22. Доцільним є збільшення частки соціальної реклами щодо шкідливості рекламування та вживання алкоголю та цигарок. Також, оскільки, як свідчить статистика, активна роз’яснювальна кампанія, насамперед у засобах масової інформації, привела на сьогоднішній день до досить високого рівня обізнаності населення щодо СНІДу, то необхідно і надалі проводити інтенсивне інформування населення, особливо молоді, про небезпеку даної та інших небезпечних хвороб, у ЗМІ, навчальних закладах та громадських місцях.
23. Розвиток ринку інформаційних рекламних продуктів і послуг є потребою, без задоволення якої відчутної шкоди зазнає політична та соціально-економічна безпека держави. Відсутність інформації та сформованого правового простору щодо її обігу та споживання призвела до швидкого проникнення в інформаційний простір України сумнівних інформаційних продуктів та послуг. Тому вважаємо, що ринкові умови вимагають від держави формувати власне виробництво рекламних продуктів і послуг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алешина И.В. Поведение потребителей. М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. 384 с.
2. Аржанов Н.В. Gillette: мужество летящей стрелы // Маркетинг и реклама. 2001. - № 5-6. - C. 67-69.
3. Батра Раджив, Майєрс Джон Дж., Аакер Дэвид А. Рекламный менеджмент: Пер. с англ. 5-е изд. М.; СПб.; К.: Издательский дом «Вильямс», 1999. 784 с.
4. Беклешов Д., Самусев В. Реклама ее функции, цели и методы создания. К.: Реклама, 1974. 108 с.
5. БогачевськаХом’як М. Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884 - 1939. - К.: Либідь, 1995. - 424 с.
6. Бурлачук В., Танчер В. Символ і симулякр. Концепція символу в соціології постмодерну // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. - № 1. - С. 15-29.
7. Валлон А. Психическое развитие ребенка. - М.: Просвещение, 1967. 196 с.
8. Викентьев И. Перспективы развития рекламы в СНГ // Деловые новости. Стратегия. 1995. - № 46. - С. 18.
9. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 288 с.
10.Вовканич С. Україна і міжнародні ініціативи щодо соціогуманітарної політики світового співтовариства // Сучасність. 2000. - № 7-8. С. 100-109.
11.Гасаненко Н.А. Мониторинг рекламы в СМИ, или зачем отслеживать выходы рекламы в СМИ? // Маркетинг и реклама. 1998. - № 7-8. - С. 17.
12.Герцен А.И. Разговоры с детьми // Собр. соч.: В 30 т. М., 1958. Т. 14.
13.Головаха Є. Альтернативний соціологічний словник // Соціологія: теорія, методи маркетинг. - 1999. - № 2. - С. 207.
14.Головкіна Н.В., Кузнєцова Р.О., Лє Хак В.В. Загадкова східна фітотерапія: знаходження споживача в Україні // Маркетинг и Реклама. 2000. - № 11-12. - C. 42-47.
15.Головкіна Н.В. Оманлива реклама: світова практика контролю // Маркетинг в Україні. - 2003. - № 1 (17). C. 11-15.
16.Грачева С.Е. Невербальные элементы и невербальные коммуникации. - М., 1996. Деп. в ИНИОН РАН. № 51609.
17.Грошев И.В. Гендерная невербальная коммуникация в рекламе // Социс. 1999. - № 4. - C. 71-77.
18.Грошев И.В. Гендерные образы рекламы // Вопросы психологии. 2000. - № 6. - C. 38-49.
19.Дейян А. Реклама. М. Прогресс-Универс, 1993. 176 с.
20.Дзюба Н. Особенности национального мышления, или человек обманывающийся и обманывающий // Маркетинг и реклама. 2000. - № 11-12. - С. 27-29.
21.Економічна соціологія за ред. В.М.Ворони, В.Є.Пилипенка. - К.: Інститут соціології НАН України, 1997. 273 с.
22.Економічний словник-довідник: За ред. Мочерного С.В. К.: Феміна, 1995. 368 с.
23.Энджел Дж.., Блэкуэлл Р., Минард П. Поведение потребителей. - Спб.: ПитерКом, 1999. - 768 с.
24.Ермак В.Д. Системы, системные принципы и системный подход. - Киев, 1989. 29 с.
25.Жеребкина И.А. Женское политическое бессознательное. Проблема гендера и женское движение в Украине. - Харьков: ХЦГИ; Ф-Пресс, 1996. - 376 c.
26.Забара А. Фея? Какая ж это фея?! // Маркетинг и Реклама. 1999. - № 4. С. 33.
27.Закон України про рекламу від 3.07.1996 р. Законодавство про рекламу. Асоціація УКРРЕКЛАМА”. Спілка рекламістів України. 1998. - 124 с.
28.Захарчук В., Редькіна С. Рекламний слоган та його функції (На прикладі англомовної реклами) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. - № 3. - С. 133-136.
29.Зборовська Н. Фемінний характер української ментальності // Сучасність. 2001. - № 7-8. - C. 146-150.
30.Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2000. 448 с.
31.Зозульов О.В. Огляд мотиваційних теорій, що використовуються у практиці маркетингової діяльності // Маркетинг в Україні. - 2003. - № 1 (17). С. 39-43.
32.Іванченко Р.Г. Реклама. Словник термінів. К.: Всеукраїнський фонд сприяння розвитку книговидання та преси, 1998. 208 с.
33.Иноземцев В. От конца экономического человека к преодолению экономического общества // Мировая экономика и международные отношения. 1999. - № 11. - С. 114.
34.Карпенко Ю.М. Регіональний ринок радіореклами: тенденції та перспективи розвитку // Актуальні проблеми економіки. 2004. - № 7 (37). - С. 82-87.
35.Картер Г. Реклама и эффективность. - М.: Прогресс, 1990. - 258 с.
36.Кашпур А. Теория Дарвина в рекламе (еще раз к вопросу о приспособляемости человека к среде обитания) // Маркетинг и Реклама. - 1999. - № 12. - С. 32-34.
37.Киричук О. В. Ментальність: сутність, функції, генеза // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості: Тези доповідей та матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - ч.1. - Київ-Луцьк, 1994. - С.7-20.
38.Козакевич Є. Розвиток українського кооперативного руху в Польщі (1918-1939) // Економічний часопис ХХІ. 2004. № 2. С. 4245.
39.Коломінський Н.Л., Льовочкіна А.М. Етнопсихологія українців // Україна на зламі тисячоліть: Історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи / За заг.ред. Г.В. Щокіна, М.Ф. Головатого. - К.: МАУП, 2000. - С. 59-76.
40.Колядюк Р. Стиль життя як база планування поведінки споживачів // Маркетинг и реклама. 2000. - № 9. - С. 38-39.
41.Кондратенко Е. Не догма, а руководство к действию // Деловые новости. Стратегия. 1996. - № 2. - С. 17.
42.Кондратенко Е. Что такое бесплатная реклама? // Деловые новости. Стратегия. 1995. - № 46. С. 21.
43.Коновалов С.В. Региональные радиоканалы Украины и FM-диапазон // Маркетинг и реклама. 2000. - № 5-6. - С. 28-34.
44.Корінєв В.Л. Особливості поведінки споживачів при формуванні ціни // Маркетинг в Україні. 2002. - № 1. - С. 42-46.
45.Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз: Посібник. К: Інститут соціології НАН України, 1997. 334 с.
46.Королько В. Політична реклама: уроки виборів, проблеми // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. - № 6. С. 53-65.
47.Костенко Н.В. Традиционные образцы социального взаимодействия в украинской прессе // Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі (теоретичні та методичні питання). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. К., 1994. 264 с.
48.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. М.: Ростинтэр, 1996. 704 с.
49.Кравченко Е.И. Мужчина и женщина: взгляд сквозь рекламу (социологические мозаики Эрвина Гоффмана) // Социс. 1993. - № 2. - С. 117-132.
50.Краско Т.И. Поговорим о странностях любви // Маркетинг и Реклама. 2000. - № 1. - С. 3438.
51.Краско Т.И. Реклама как социальная реальность // Маркетинг и реклама. - 1999. - № 4. - С. 29-32.
52.Краснощок О.М. Чи відповідає видання за зміст недостовірної реклами? // Маркетинг в Україні. 2000. - № 1. С. 44.
53.Крылов И. Теория рекламы на каждый день // Деловые новости. Стратегия. 1995. - № 42. С. 16.
54.Кромптон А. Мастерская рекламного текста (второе издание): пер. с англ. М.: Издательский дом Довгань”, 1998. 243 с.
55.Кузнецова И. В рекламном бизнесе собраны лучшие умы // Маркетинг и реклама. 2002. - № 4. С. 12-13.
56.Ладыженская Т., Алексеев П. Фактор рекламной среды и некоторые аспекты его использования в усилении влияния на потребителя // Маркетинг и реклама. 2000. - № 5-6. - С. 62-64.
57.Леонов В. Соціологічні аспекти мотивації фінансової поведінки населення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2005. - № 4. - С. 132-146.
58.Лидер обязан диктовать правила игры (за матеріалами Advertising Age) // Деловые новости. Стратегия. - 1996. - № 6. С. 17.
59.Лисица Н.М. Реклама в современном обществе. Х.: Основа, 1999. 272 с.
60.Лисица Н.М., Погарская Н.В. Социологический анализ уровней потребительской политики // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. 2000. № 489. С. 51-55.
61.Лисиця Н. М. Реклама як соціальний інститут // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. - № 3. С. 125-130.
62.Лисиця Н.М. Сучасна реклама: проблема довіри // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. 2000. № 462. С. 40-44.
63.Лисиця Н.М. Нові тенденції споживчої політики в регіоні як наслідок управління конфліктом у маркетингу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. 2001. № 511. Випуск 12. С. 98-101.
64.Львівщина-98. Соціальний портрет в загальноукраїнському контексті (колективна монографія) (С.А.Давимука, А.Ф.Колодій, Ю.А.Кужелюк, В.М.Подгорнов, Н.Й.Черниш). - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 1999. 348 с.
65.Масюк А. Десять років незалежності: українці вчаться робити вибір // Економічний часопис ХХІ. 2002. № 9. C. 4345.
66.Маяковский В.В. Агитация и реклама // Собр. соч.: В 8 т. - М.: Правда, 1968. - Т. 8. - с. 285-286.
67.Медиа в выборах: между политикой и культурой (контент-анализ политической прессы) / Под ред. Н.Костенко: - К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. 218 с.
68.Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. М.: Дело ЛТД, 1994. 702 с.
69.Миро Продум. Нація золотих комірців. Психоінформаційна концепція України. Тернопіль: СМП Мандрівець”, 1994. 168 с.
70.Мирошниченко С. Рекламная стратегия финансових пирамид // Бизнесинформ. 1997. - № 9. - С. 49-50.
71.Москвичов С. Соціальна мотивація: проблеми та розв’язання // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. - № 2. - С. 133-145.
72.Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. Часть І. Монография. М.: Евразийский регион, 1998. 400 с.
73.Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. Часть ІІ. Монография. М.: Евразийский регион, 1998. 328 с.
74.Натальченко В. Выставка кинорекламы, или воспоминания о «Волге-Волге» и аэроплане // Деловые новости. Стратегия. 1995. - № 47.
75.Непомнящий В. Социально-психологические механизмы воздействия рекламных обращений // Маркетинг и реклама. 2000. - № 10 (50). - C. 29-31.
76.Оппеклендер К.Х. Необходимость и условия новой инновационной политики // Вопросы экономики. 1976. - № 10. С. 119-132.
77.Оржанов Н.П. Дети, кухня, церковь: женщина в круге реализма // Маркетинг и реклама. 2000. - № 4. - С. 46-50.
78.Ортега-и-Гассет Х. Повстання мас (1930) // Вопросы философии. 1989. - №3. - С. 131.
79.Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламная деятельность. М.: Информационно-внедренческий центр „Маркетинг”, 1998. 244 с.
80.Петренко В.Ф. Основы психосемантики: учеб. пособие. - М.: Изд-о МГУ, 1997. - 398 с.
81.Петров О.В. Социологические избирательные технологии. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998. 164 с.
82.Пирогова Т. Социальная реклама благое дело // Маркетинг и Реклама. 1999. - № 11. - С. 11.
83.Покровская М.В. Социальная справедливость в потреблении и ее стереотипы // Социс. 1990. - № 3. C. 46-53.
84.Почепцов Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологии ХХ века. К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. 380 с.
85.Почепцов Г.Г. Символы в политической рекламе. К: Принт Сервис, 1997. 332 с.
86.Правила професійної етики в рекламі // Маркетинг и реклама. 1999. - № 10. С. 10-11.
87.Правове регулювання рекламної діяльності. К.: Геопринт, 2004. 72 с.
88.Примак Т. Структурні моделі розподілу бюджету на маркетингові комунікації залежно від типу ринку // Економіст. - 2003. - № 1. С. 58-60.
89.Проект стратегии продвижения Украинские продукты действительная гордость Украины”, рекламное агенство Ириса” // Всеукраинский бюллетень Реклам-Клуб”. 1999. - № 7. - С. 10.
90.Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 року). Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. К.: ТМ ПрінтІксПрес, 1999. 154 с.
91.Резнік В.С. Соціально-психологічне моделювання поведінки покупців у процесі маркетингової діяльності. - Кам’янець-Подільський; Абетка-НОВА”, 2001. 220 с.
92.Рынок рекламы в печатных средствах массовой информации Крыма, рекламное агентство Вторая половина” // Маркетинг и реклама. 2001. - № 9. С. 15-17.
93.Ривс Р. Реальность в рекламе. М.: Внешторгреклама, 1983. 116 с.
94.Розин В.М. Городская культура, человек, окружающая среда // Вопросы философии. 1980. - № 1. - С. 47.
95.Роль языка в средствах массовой коммуникации: Сборник обзоров. Под ред. Березина Ф.М., Безменовой Н.А., Лузиной Л.Г. - М.: ИНИОН, 1986. - 256 с.
96.Ромат Є.В. Державне регулювання рекламної діяльності: досвід Франції // Статистика України. 2002. - № 3. С. 60-64.
97.Ромат Е. Интегрированные маркетинговые коммуникации в местах продажи // Маркетинг и реклама. 2000. - № 2. - С. 36-41.
98.Ромат Е.В. Реклама в системе маркетинга: Учеб. Пособие. Харьков: Харьк. гос. академия технол. и орг. питания, 1995. 229 с.
99.Ромат Е. Украинский рынок рекламы итоги 2001 года // Маркетинг и реклама. 2002. - № 2. С. 34-36.
100. Ростовцева Л.И. Потребительская культура: между гедонизмом и аскетизмом // Вестник Московского университета. Социология и политология. Серия 18. - 2002. - № 4. С. 87-101.
101. Саєнко Ю.І. Середній клас у соціологічних вимірах // Економіка і прогнозування. 2002. - № 2. - C. 97.
102. Саппа М. Мистецтво плаката як соціальна технологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. - № 1. С. 114-118.
103. Сэндидж Ч.Г., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама: теория и практика: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 630 с.
104. Сіденко В.Р. Політика підтримки національного виробника в контексті інтеграції України у світове господарство // Економіка і прогнозування. - 2002. № 1. - С. 45-54.
105. Скачков О.М. Ціну визначає аналіз споживчого вибору // Маркетинг в Україні. 2002. - № 1. - С. 47-54.
106. Слушая рекламную песню в магазине // Деловые новости. Стратегия. 1996. - № 2. - С. 19.
107. Социологический энциклопедический словарь: Под ред. Осипова Г.В. М.: ИСПИ РАН, 1995. 940 с.
108. Споживчі настрої українців // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 4. С. 18-19.
109. Стадник Б. Правові основи захисту прав споживачів // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. Науковий журнал ТАНГ: Випуск 4. Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С. 211219.
110. Старостина А.А., Зозулёв А.В. Теории потребительских мотиваций. - К.: НТУУ «КПИ», 1999. - 110 с.
111. Стержнева М.В. Особенности институционального развития ЕС // Мировая экономика и международные отношения. 1999. - № 3. С. 16.
112. Суїменко Є. Реклама: економічні функції та психологічний терор // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. - № 1. - С. 135-151.
113. Таньковская Ю. Каждый рекламодатель должен знать // Деловые новости. Стратегия. - 1996. - № 8. С. 19; 1996. - № 9. С. 20.
114. Тарасенко В.И. Социология потребления: методологические проблемы. К.: Наукова думка, 1993. 168 с.
115. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика. Тернопіль: Карт-бланш, 1997. 456 с.
116. Уайт Л.А. Символ: фундаментальный элемент культуры // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А.Макеева. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. С. 148-155.
117. Уэллс У., Бернет Дж., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. - СПб.: Питер, 1999. 736 с.
118. Федотова Л.Н. Социология рекламы. М.: Добросвет, 1999. 339 с.
119. Филиппов А. Герб рекламирует товар // Деловые новости. Стратегия. - 1996. - № 4. С. 18.
120. Хорс В. Глобализация и периферия // Мировая экономика и международные отоношения. 1999. - № 12. С. 111.
121.