ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПО УПРАВЛІННЮ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ВАЛЮТНИМ ОБОРОТОМ: ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
”ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

СУХИЙ Роман Миколайович

УДК 347.734:336.743(477)

ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПО УПРАВЛІННЮ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ВАЛЮТНИМ ОБОРОТОМ: ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
ЛАТКОВСЬКА Тамара Анатоліївна,
Національний університет
”Одеська юридична академія”
професор кафедри адміністративного і
фінансового права

Одеса – 2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання валютного обороту
1.1. Правова природа валютного обороту…………………………………………..11
1.2. Еволюція законодавства у сфері валютного обороту……………………….....18
1.3. Система джерел нормативно-правового регулювання валютного обороту….33
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………………….65
Розділ 2. Правові основи управління та контролю за валютним оборотом
2.1. Система органів, що здійснюють регулювання валютного обороту……………67
2.2. Повноваження Національного банку України у сфері управління валютним оборотом…………………………………………………………………………………95
2.3. Повноваження Національного банку України у сфері контролю за валютним оборотом………………………………………………………………………………...126
2.4. Правове регулювання застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства у сфері валютного обороту………………………………156
Висновки до розділу 2…………………………………………………………………183
Висновки……………………………………………………………………………….187
Список використаних джерел……………………………………………………….196
Додатки…………………………………………………………………………………228

ВСТУП
Актуальність теми обґрунтовується вирішальним впливом валютних правовідносин на економіку України, її розвиток та на фінансову безпеку країни в цілому. Перехід країни до ринкових правовідносин, наслідком якого стала лібералізація зовнішньоекономічної та валютної діяльності, зумовив виникнення підвищеного інтересу спеціалістів у галузі права до валютних правовідносин, що пояснюється необхідністю створення дієвої та ефективної нормативно-правової бази, яка дозволила б досягти визначених державою цілей. У той же час, правове регулювання валютних відносин у сучасних умовах потребує істотного удосконалення, що обумовлюється недосконалістю існуючого валютного законодавства, яке відзначається значним відставанням від суспільних відносин. Характерними ознаками валютного законодавства України є колізійність та внутрішня суперечливість, що у поєднанні з підзаконним характером регулювання призводять до виникнення розрізненої правозастосовної практики та деструктивного впливу на економіку країни.
Істотний вплив Національного банку України на економіку країни в цілому та на валютний ринок, зокрема, а також той факт, що законодавець розглядає здійснення Національним банком України регулювання валютного обороту як одну з основних функцій центрального банку, що у поєднанні з іншими функціями гарантує виконання ним основної, конституційно закріпленої функції – забезпечення стабільності національної валюти (ст. 99 Конституції України), зумовлюють необхідність дослідження місця та ролі Національного банку України в системі органів, що здійснюють регулювання валютного обороту, а також ґрунтовного дослідження його повноважень по управлінню та контролю за валютним оборотом. При цьому, варто зазначити, що дієвість та ефективність валютної політики напряму залежать від обсягу повноважень Національного банку України у сфері управління та контролю за валютним оборотом.
Незважаючи на важливість цієї теми, дослідженню питання повноважень Національного банку України по управлінню та контролю за валютним оборотом не приділено належної уваги. Вказане обґрунтовується відсутністю дисертаційних досліджень або монографічних робіт, присвячених виключно порушеній проблемі. Вищезазначеним і пояснюються вибір теми дослідження, її актуальність та значення.
Теоретична основа дослідження ґрунтується на працях С.С. Алексєєва, М.І. Абдулаєва, В.К. Бабаєва, Г.А. Борисова, С.Н. Братуся, А.Б. Венгерова, В.Г. Волинки, М.М. Вопленка, М.С. Кельмана, М.І. Козюбри, С.О. Комарова, В.В. Копєйчікова, В.В. Лазарєва, О.Є. Лейста, О.В. Малька, М.М. Марченка, О.В. Мелехіна, О.Г. Мурашина, Ю.М. Оборотова, О.В. Петришина, В.М. Протасова, П.М. Рабіновича, Ф.В. Тарановського, В.Д. Ткаченка, Р.О. Халфіної, М.В. Цвіка, Г.Ф. Шершеневича та ін.
Досліджувана тема має фінансово-правовий характер. Суттєвий внесок у розробку теорії фінансового права, не оминувши при цьому проблемних питань регулювання валютних операцій, зробили А.Б. Альтшулер, М.М. Артемов, В.В. Бесчеревних, Є.О. Вознесенський, Л.К. Воронова, О.Ю. Грачова, Б.Ю. Дорофеєв, Ю.О. Крохіна, М.П. Кучерявенко, Н.А. Куфакова, С.О. Ніщимна, Т.А. Латковська, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, Е.А. Ровінський, Л.А. Савченко, Г.А. Тосунян, Н.І. Хімічева, Л.К. Царьова, С.Д. Ципкін та інші вчені.
Серед українських дослідників, які займалися дослідженням правового регулювання валютних відносин та теоретичні праці яких використано при написанні цього дослідження, слід виокремити Е.О. Алісова, Е.С. Дмитренко, Ж.В. Завальну, А.М. Іскоростенського, О.А. Костюченка, Л.М. Кравченко, С.І. Лучковську, В.П. Нагребельного, С.М. Половка, Т.В. Філіпенко, Т.О. Чернадчук та ін. Праці вказаних вчених, стали основою цього дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету ”Одеська юридична академія” ”Теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні”, що є складовою частиною теми ”Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті” (державний реєстраційний номер 0101U001195), дослідження якої здійснюється в Національному університеті ”Одеська юридична академія”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у всебічному дослідженні, на основі аналізу наукових праць, нормативно-правових актів та міжнародного досвіду повноважень Національного банку України по управлінню та контролю за валютним оборотом, формулюванні пропозицій, спрямованих на удосконалення валютного законодавства та вирішення існуючих правових колізій та неузгодженостей.
Мета дослідження обумовила потребу вирішення таких завдань:
розкрити зміст понять ”валютний оборот”, ”валютне законодавство”, ”валютне регулювання” та ”валютний контроль”;
дослідити існуючу систему контролю за валютним оборотом та правові механізми взаємодії суб’єктів, що здійснюють контроль за валютним оборотом;
визначити джерела валютного законодавства та надати оцінку діючій нормативно-правовій основі регулювання валютного обороту та контролю за валютним оборотом;
дослідити систему органів, що здійснюють регулювання валютного обороту в Україні;
визначити місце та роль Національного банку України як особливого центрального органу державного управління при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль в реалізації валютної політики держави;
дослідити повноваження Національного банку України у сфері управління валютним оборотом та контролю за ним;
визначити й дослідити проблеми застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства у сфері валютного обороту;
розробити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання валютних відносин, у тому числі щодо механізмів управління Національного банку України валютним оборотом та реформування валютної системи України.
Об’єктом дослідження є правове становище Національного банку України як суб’єкта державного управління.
Предметом дослідження є фінансово-правовий аспект повноважень Національного банку України по управлінню та контролю за валютним оборотом.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: діалектичний метод; метод системно-функціонального аналізу; логіко-семантичний метод; історико-правовий метод; формально-логічний метод, порівняльно-правовий метод, які дозволили забезпечити цілісність та комплексність дослідження повноважень Національного банку України щодо управління та контролю за валютним оборотом.
Домінуючим методом дослідження в роботі є діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання, який становить основу методів наукового пізнання, що використані під час дослідження. Цей метод дозволив дослідити правову природу валютного обороту, а також правові основи управління та контролю за валютним оборотом [п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4]. Застосування методу системно-функціонального аналізу дозволило розглянути повноваження центрального банку по управлінню та контролю за валютним оборотом [п.п. 1.3, 2.2, 2.3, 2.4]. Логіко-семантичний метод сприяв установленню значень ряду категорій понятійного апарату, що використовуються у валютному законодавстві, зокрема ”валютне регулювання” та ”валютний контроль”. Зазначений метод дозволив здійснити аналіз повноважень центрального банку щодо управління та контролю за валютним оборотом, а також проблем, які із цим пов’язані [п.п. 1.1, 2.3]. За допомогою історико-правового методу досліджено еволюцію законодавства у сфері валютного обороту [п. 1.2]. У межах зазначеного методологічного підходу використано також формально-логічний метод, який застосовувався для тлумачення правових норм, за допомогою яких здійснюється правове регулювання валютних відносин [п.п. 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 2.4]. При дослідженні вітчизняного та зарубіжного законодавства використовувався порівняльно-правовий метод [п. 1.3]. Методи узагальнення, прогнозування застосовано в процесі формулювання висновків до розділів і загальних висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є одним із перших комплексних досліджень, присвячених управлінню та контролю Національним банком України за валютним оборотом, пов’язаним із цим проблемам та удосконаленню здійснюваного управління та контролю. У результаті здійсненого дослідження сформовано ряд важливих як у теоретичному, так і в практичному значенні пропозицій та висновків.
Наукова новизна результатів дослідження відображена у таких положеннях, що виносяться на захист:
уперше:
визначено особливості управління Національним банком України валютним оборотом та аргументовано необхідність розширення переліку механізмів управління Національного банку України валютним оборотом;
запропоновано способи удосконалення діяльності Національного банку України у сфері управління валютним оборотом, зокрема шляхом закріплення на законодавчому рівні заборони на прийняття Національним банком України спільних постанов з іншими державними органами, врегулювання правового статусу листів-роз’яснень Національного банку України у валютній сфері та звільнення центрального банку країни від обов’язку здійснювати державну реєстрацію нормативно-правових актів із питань, пов’язаних з регулюванням валютного обороту та контролю за ним;
аргументовано необхідність зміни підходу до ліцензування операцій з валютними цінностями, зокрема до операцій, пов’язаних із наданням благодійної допомоги та недоцільності подвійного ліцензування банківських установ при здійсненні ними операцій з валютними цінностями;
обґрунтовано, що лібералізацію порядку проведення окремих валютних операцій здійснено Національним банком України без урахування вимог спеціальних законодавчих актів у вказаній сфері та аргументовано факт надання Національним банком України, всупереч вимогам законів України, права нерезидентам, які не є інвесторами, відкривати поточні рахунки та запропоновано шляхи врегулювання цих проблемних ситуацій;
надано характеристику існуючій системі контролю за валютним оборотом та сформульовано пропозиції щодо її удосконалення, у тому числі і шляхом зміни порядку обміну інформацією між органами та агентами валютного контролю;
аргументовано необхідність застосування до осіб, особливо до уповноважених банків, які вчинили правопорушення у сфері управління та контролю за валютним оборотом, відповідальності, адекватної вчиненому правопорушенню і, як наслідок, запропоновано здійснити декриміналізацію відповідальності за вчинення деяких правопорушень у зазначеній сфері;
удосконалено визначення понять ”валютний оборот”, ”валютне законодавство”, ”валютне регулювання”, ”валютний контроль”, ”нерезидент” та ”правопорушення у сфері валютного регулювання і валютного контролю”;
набули подальшого розвитку:
положення щодо систематизації джерел валютного законодавства та необхідності підвищення ролі закону в регулюванні валютних відносин;
положення щодо шляхів лібералізації валютного законодавства;
пропозиції щодо якості активів банківської системи та шляхів їх покращання;
питання відповідності існуючої системи регулювання валютного обороту та контролю реаліям сьогодення та шляхів її удосконалення.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що зроблені в процесі дослідження висновки та сформульовані на їх основі пропозиції можуть бути використані у:
правотворчості – для удосконалення валютного законодавства України, зокрема з метою внесення змін та доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України ”Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, Закону України ”Про банки і банківську діяльність”, Податкового та Господарського кодексів України, проекту Закону України ”Про валютне регулювання і валютний контроль в Україні” (реєстраційний № 0925), проектів законів України, що регламентують порядок та умови здійснення валютних операцій, а також визначають відповідальність за порушення валютного законодавства, та ряду підзаконних нормативно-правових актів Національного банку України;
науково-дослідницькій роботі – для подальшого дослідження правового регулювання валютних відносин та повноважень Національного банку України по управлінню валютним оборотом;
навчально-методичній роботі – під час підготовки навчальних посібників із курсу ”Фінансове право”, розробки спецкурсу ”Відповідальність за порушення валютного законодавства”.
Отримані висновки будуть корисними також у практичній діяльності органів, що здійснюють регулювання валютного обороту та контроль за валютним оборотом, а також суб’єктів валютних правовідносин.
Окремі пропозиції автора вже знайшли своє впровадження у практичній діяльності Національного банку України (довідка від 21.09.2011 р. № 18-113/5675) та отримали схвальні відгуки від Державної пенітенціарної служби України (довідка від 23.09.2011 р. № 6104/ДК).
Апробація результатів дослідження. Дисертаційну роботу обговорено на засіданні кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету ”Одеська юридична академія”. Окремі положення дослідження доповідалися автором на: Міжнародній науково-практичній конференції ”Правові проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (23–24 лютого 2011 р., м. Харків), Міжнародній науково-практичній конференції ”Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України в умовах євроінтеграції” (19–20 травня 2011 р., м. Київ), Міжнародній науковій конференції ”Правове життя сучасної України” (20–21 травня 2011 р., м. Одеса), ІV Міжнародній науково-практичній конференції ”Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку” (21–22 травня 2011 р., м. Суми), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин” (10–11 червня 2011 р., м. Суми), Міжнародній науково-практичній конференції ”Фінансове право у ХХ сторіччі: здобутки та перспективи” (4–7 жовтня 2011 р., м. Ірпінь).
Крім того, окремі положення дисертаційного дослідження використано в (у): 1) роботі Юридичного департаменту Національного банку України, працівником якого з 2004 р. є автор; 2) пропозиціях, висловлених автором під час роботи робочої групи під головуванням С.Л. Тігіпка, створеної за дорученням Кабінету Міністрів України від 11.10.2010 р. № 61309/0/1-10 з метою доопрацювання проекту Закону України ”Про валютне регулювання і валютний контроль в Україні” (реєстраційний № 0925); 3) офіційних пропозиціях Національного банку України, висловлених щодо проектів Законів України ”Про валютне регулювання і валютний контроль в Україні” (реєстраційний № 0925), ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (реєстраційний № 2029) та ”Про внесення змін до статті 18 Закону України ”Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (реєстраційний № 8408).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 15 наукових одноосібних авторських публікаціях у збірниках наукових праць та журналах, дев’ять із яких входять до затвердженого переліку фахових видань.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок, із них основного тексту 195 сторінок, список використаних джерел включає 338 найменувань і розташований на 31 сторінці. Додатки розміщені на 13 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі результатів дослідження, в якому здійснено аналіз правового регулювання валютних відносин в Україні, проаналізовано існуючу систему органів, що здійснюють регулювання валютного обороту, та контроль за валютним оборотом, особливу увагу серед яких приділено Національному банку України та його повноваженням по управлінню валютним оборотом, а також відповідальності за правопорушення у сфері валютного регулювання і валютного контролю, внесено ряд теоретичних висновків та пропозицій щодо вдосконалення валютного законодавства, які полягають у такому:
1. Неоднорідність, багаторівневість та об’ємність характеризують систему джерел валютного законодавства України, що за відсутності стратегії регулювання валютного обороту та контролю за валютним оборотом в Україні є причинами виникнення ряду юридичних колізій. Основним джерелом валютного законодавства є нормативно-правові акти Національного банку України, що, звичайно, применшує роль закону. У той же час, від швидкості їх прийняття, особливо в умовах кризи, залежить стабільність валютного ринку та банківської системи України. Обов’язок Національного банку України здійснювати обов’язкову державну реєстрацію нормативно-правових актів із питань регулювання валютного обороту та валютного контролю в Міністерстві юстиції України не дозволяє Національному банку України якісно та вчасно реагувати на зміни, що мають місце на валютних ринках, ставить під сумнів його повноваження в указаній сфері. З метою врегулювання цього питання ч. 4 ст. 56 Закону України ”Про Національний банк України” [205] запропоновано викласти у такій редакції: ”Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім нормативно-правових актів, прийнятих на виконання п. 14 ст. 7 цього Закону та набирають чинності відповідно до законодавства України”.
2. З метою уникнення політичних ризиків, у процесі виконання Національним банком України власних повноважень у сфері управління валютним оборотом та контролю за валютним оборотом запропоновано на законодавчому рівні встановити заборону на прийняття Національним банком України спільних з іншими органами державної влади нормативно-правових актів, що створить можливості для більш ефективного виконання Національним банком України вказаної функції та припинить практику необґрунтованого розпорошення функцій органів, що здійснюють регулювання валютного обороту. Крім того, зважаючи на практику правового регулювання ряду валютних операцій у листах-роз’ясненнях Національного банку України, що, фактично унеможливлює застосування відповідного нормативно-правового акта без урахування вимог таких листів, негайного вирішення потребує ситуація щодо статусу таких листів. Це варто здійснювати за аналогією із правовим статусом листів-роз’яснень з податкових питань, статус яких було врегульовано п. 4.4 ст. 4 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [224].
3. Валютне законодавство України, на теперішній час, не повною мірою відповідає державним потребам, що обумовлюється, перш за все, його бланкетним характером та домінуючою роллю підзаконних нормативно-правових актів у регулюванні валютних відносин. До суттєвих недоліків існуючого валютного законодавства варто віднести відсутність чітко визначеного переліку органів, які здійснюють регулювання валютного обороту та, відповідно, чіткого визначення їх повноважень у цій сфері. Дублювання функцій органами, що здійснюють регулювання валютного обороту є характерним для правового регулювання валютних відносин, що, як наслідок, призводить до неефективного виконання ними покладених державою функцій. У зв’язку із цим, на законодавчому рівні запропоновано закріпити, що відповідальними за здійснення регулювання валютного обороту в Україні є Верховна Рада України, Президент України, Національний банк України, Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України.
4. З метою забезпечення прозорості та передбачуваності регулювання валютного обороту, що має позитивно вплинути на інфляційні очікування та, як результат, сприятиме забезпеченню стабільності національної валюти на законодавчому рівні доцільно визначити виключний перелік механізмів, які використовуються Національним банком України для управління валютним оборотом. Крім того, аналіз ефективності існуючих механізмів свідчить про потребу включення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті, до вказаного переліку, запровадження якого повинно здійснюватися Національним банком України спільно з Кабінетом Міністрів України.
5. Потреба досягнення поточних цілей валютної політики, як свідчить аналіз нормативно-правових актів Національного банку України, зумовлює вимушене ототожнення цим органом регулювання валютного обороту інвестиційної діяльності з іншими майновими правовідносинами. Так, необхідність врегулювання питання щодо довгострокового залучення капіталу в Україну та, як наслідок, збільшення пропозиції іноземної валюти з метою підтримання стабільності національної грошової одиниці, зумовила фактичну підміну понять розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку і здійснення інвестиції, що, як наслідок, дозволило залучити в Україну кошти юридичних осіб-нерезидентів, які не є інвесторами. З метою узгодження механізмів управління Національного банку України валютним оборотом та забезпечення стабільних джерел надходжень іноземної валюти на національний валютний ринок п. 6.1 ст. 6 Закону України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” [216] запропоновано викласти в такій редакції: ”6.1. Банки мають право відкривати рахунки резидентам України та нерезидентам України”.
6. Аналіз валютного законодавства України свідчить, що здійснена Національним банком України лібералізація поточних валютних операцій не узгоджується з вимогами спеціальних законодавчих актів в зазначеній сфері. Вказане обґрунтовується тим, що така лібералізація, зокрема в частині проведення поточних валютних неторговельних операцій здійснена лише шляхом внесення змін до нормативно-правових актів Національного банку України, без урахування вимог проведення таких операцій, установлених на законодавчому рівні, у тому числі і щодо необхідності одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України для здійснення таких операцій. Не заперечуючи необхідності часткової лібералізації валютного законодавства, є неприпустимим здійснення правового регулювання головним органом валютного регулювання і контролю валютних операцій у спосіб, відмінний від установленого законодавчими актами. Вказане обґрунтовує необхідність узгодження нормативно-правових актів Національного банку України, зокрема Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2007 р. № 496 [191], з положеннями Декрету [232] в частині вимог щодо здійснення фізичними особами-нерезидентами переказів за межі України за поточними неторговельними валютними операціями.
У той же час, з метою узгодження вимог Декрету [232] з реаліями та виконання міжнародних зобов’язань України у частині лібералізації порядку здійснення валютних операцій запропоновано абз. 3 пп. ”а” п. 4 ст. 5 Декрету [232] викласти у такій редакції: ”вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами іноземної валюти, яка була раніше ввезена, переказана, перерахована в Україну на законних підставах”.
7. З метою зменшення витрат держави, спрямованих на здійснення контролю за операціями з валютними цінностями, уникнення ситуацій, коли такі витрати перевищують суму операції, яка підлягає контролю з боку держави, а також з метою спрощення порядку здійснення валютно-обмінних операцій слід закріпити на законодавчому рівні суму операції, перевищення якої вказує, що така операція є валютною.
8. Процедура подвійного ліцензування банківських установ, а саме необхідність отримання банківської та генеральної ліцензії для здійснення ними операції з валютними цінностями є обтяжливою, економічно необґрунтованою та недоцільною. Доцільність скасування обов’язку банків отримувати генеральні ліцензії для здійснення ними валютних операцій пояснюється тим, що наявність банківської ліцензії свідчить про відповідність банку вимогам Національного банку України, у тому числі у частині достатності капіталу, що дозволяє зменшити ризик, притаманний банківській діяльності. Операції з валютними цінностями є невід’ємною складовою банківської діяльності, а тому розмежування процедури ліцензування є недоречним. Крім того, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій мають практично всі зареєстровані банки, що, знову ж таки, підтверджує, що операції з валютними цінностями є невід’ємною складовою банківської діяльності. У зв’язку із цим, слід внести зміни до Закону України ”Про банки і банківську діяльність” [145] та Декрету [232], які передбачили би право банків надавати банківські та інші фінансові послуги в іноземній валюті лише на підставі банківської ліцензії, крім тих, які потребують індивідуальної ліцензії, за умови, що такий вид діяльності передбачений статутом банку.
9. Недоцільним та неправомірним є встановлення обов’язку пунктів обміну валюти щодо наявності торгового патенту для здійснення торгівлі валютними цінностями (пп. 267.5.1 ст. 267 Податкового кодексу України [141]). Вказане твердження обґрунтовується тим, що діяльність з обміну валют, відповідно до ст. 4 Закону України ”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” [242], є фінансовою послугою, тобто діяльність банків, у тому числі і через пункти обміну валюти, пов’язана з купівлею-продажем іноземної валюти, є наданням фінансових послуг, яку не слід ототожнювати з торговельною діяльністю, здійснення якої потребує наявності торгових патентів. Неможливість ототожнення діяльності банків з обміну валют із торговою діяльністю підтверджується тим, що ст. 48 Закону України ”Про банки і банківську діяльність” [145] встановлено заборону здійснення банками торгівлі, крім реалізації пам’ятних, ювілейних та інвестиційних монет.
Крім того, відповідно до пп. 14.1.250 ст. 14 Податкового кодексу України [141] торговий патент є державним свідоцтвом на провадження певного виду підприємницької діяльності, користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору. Іншими словами, відкриття пункту обміну валюти потребує отримання двох державних дозволів – генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, яка дозволяє здійснювати операції купівлі-продажу іноземної валюти та торгового патенту, який також дозволяє здійснювати такі ж операції та передбачає подвійну сплату коштів до державного бюджету – оплата ліцензії Національному банку України (ці кошти, згідно із ст. 5 Закону України ”Про Національний банк України” [205] у вигляді позитивної різниці кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України вноситься до Державного бюджету України) та патенту.
Вказане свідчить про необхідність внесення змін до Податкового кодексу України [141], які скасували б обов’язок пунктів обміну валют отримувати торгові патенти на операції купівлі-продажу іноземної валюти та відповідальність за не отримання такого патенту.
10. Аналіз валютного законодавства свідчить, що Національний банк України не повною мірою використовує можливості такого механізму регулювання валютного обороту як ліміти відкритої валютної позиції. Вказане обґрунтовується тим, що всупереч вимогам ст. 44 Закону України ”Про Національний банк України” [145] Національний банк України встановлює ліміти відкритої валютної позиції виключно для уповноважених банків. У свою чергу, встановлення лімітів для інших установ, які купують та продають іноземну валюту дозволить зменшити валютні ризики їх клієнтів та зменшить доларизацію економіки. У зв’язку із цим та враховуючи існуючі законодавчі підстави застосування лімітів відкритої валютної позиції до установ, які не є банками та здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти, необхідно розробити єдиний порядок установлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції у безготівковій та готівковій формах для вказаних установ.
11. Недостатній обсяг бюджетного фінансування соціально-культурної сфери зумовлює необхідність залучення благодійних організацій та окремих благодійників, до вирішення проблемних питань соціально-культурної сфери. У той же час, неправильний підхід Національного банку України до тлумачення поняття ”використання іноземної валюти як засобу платежу” фактично унеможливлює здійснення благодійної допомоги в іноземній валюті, адже відносить таку операцію до тих, здійснення яких є можливим лише за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України. З метою підвищення активності благодійних організацій та окремих благодійників у вирішенні проблемних питань соціально-культурної сфери запропоновано п. 1.4 Положення № 483 [185] викласти у такій редакції: ”використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) – використання іноземної валюти на території України для оплати товарів, що придбаваються, або виконання будь-яких грошових зобов’язань, крім зобов’язань, які виникають на підставі безоплатних договорів”.
12. Відсутність у валютному законодавстві України дефініції ”валютний контроль” не сприяє виробленню єдиної точки зору щодо правової природи та змісту зазначеного терміна. На підставі аналізу різних позицій науковців щодо вказаного поняття запропоновано власне тлумачення терміна ”валютний контроль” – як діяльності уповноважених державою суб’єктів, що спрямована на дотримання валютного законодавства підконтрольними суб’єктами.
13. Існуюча система контролю за валютним оборотом ще не сформувалась як єдина, цілісна система, а доцільність діяльності окремих суб’єктів контролю за валютним оборотом викликає великі сумніви, оскільки деякі органи контролю за валютним оборотом, які зазначені в Декреті [232], на теперішній час не виконують тих функцій і повноважень, яких за ними закріплено, що обумовлює потребу перегляду переліку органів валютного контролю. Зазначене також обґрунтовується тим, що Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України, які не є органами контролю за валютним оборотом, відповідно до валютного законодавства України, здійснюють контроль за валютним оборотом на практиці.
14. Одним із недоліків існуючої системи контролю за валютним оборотом є порядок обміну інформацією, який не дає можливості органам контролю за валютним оборотом повною мірою виконувати власні функції у цій сфері. Особливо чітко вказане прослідковується на прикладі діяльності Державної податкової служби України, яка відповідно до Декрету [232], здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами й нерезидентами на території України. З метою усунення цієї проблеми та забезпечення ефективності системи контролю за валютним оборотом в Україні запропоновано пп. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України [141] викласти у такій редакції: ”20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, уповноважених банків та інших фінансових установ довідки, у порядку, встановленому Законом України ”Про банки і банківську діяльність” та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, інформацію про випадки ненадходження в установлений законодавством строк валютної виручки та/або товарів під час проведення зовнішньоекономічних операцій, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках”. Відповідні зміни також слід внести до п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону України ”Про банки і банківську діяльність” [145], що встановлює межі інформації, яка може бути надана за запитом Державної податкової служби України. Крім того, у ст. 62 Закону України ”Про банки і банківську діяльність” [145] запропоновано закріпити положення, відповідно до якого обмеження, встановлені цією статтею щодо розкриття інформації, що містить банківську таємницю, не поширюються на випадки обміну інформацією між органами контролю за валютним оборотом з метою виконання законодавчо закріплених за ними повноважень у частині здійснення контролю за валютним оборотом резидентів та нерезидентів.
15. Юридична відповідальність за порушення валютного законодавства досить часто визначається не лише законами, але й підзаконними нормативно-правовими актами, що не сприяє правовій визначеності щодо відповідальності за вчинене правопорушення у сфері валютного регулювання і валютного контролю та применшує роль закону. Істотнім недоліком існуючої системи відповідальності за порушення валютного законодавства є те, що законодавець не враховує суб’єктивної сторони правопорушення у сфері валютного регулювання і валютного контролю, а саме покарання іноді перевищує суспільну небезпеку вчиненого правопорушення. Це вказує на необхідність зміни підходу до визначення юридичної відповідальності за порушення валютного законодавства, особливо для уповноважених банків, оскільки застосування санкцій, що є неадекватними вчиненому правопорушенню, створює загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку-порушника. У зв’язку із цим, до уповноважених банків, які вчинили правопорушення у сфері валютного регулювання і валютного контролю запропоновано застосовувати, санкції, встановлені ст. 73 Закону України ”Про банки і банківську діяльність” [145], що дозволить притягувати уповноважені банки до відповідальності, адекватній вчиненому порушенню. Запропоновано також здійснити декриміналізацію окремих видів правопорушень у сфері валютного регулювання і валютного контролю, зокрема розміщення валютних цінностей з порушенням установленого порядку на рахунках та у вкладах за межами України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Теория государства и права : учебн. для вузов / М. И. Абдулаев. – СПб. : Питер, 2003. – 397 с.
2. Азми Д. М. Критерии определения отраслей российского права (в контексте дискуссий о составе частного права) / Д. М. Азми, С. Ю. Филиппова. – М. : Мизопринт, 2007. – 84 с.
3. Актуальні питання науки фінансового права : монографія / за ред. М. П. Кучерявенка. – Х. : Право, 2010. – 464 с.
4. Актуальные проблемы теории государства и права : учеб. пособ. / [Шагиева Р. В., Букалерова Л. А., Виноградов В. В. и др.] ; отв. ред. Р. В. Шагиева. – М. : Норма : ИНФРА-М, 2011. – 575 с.
5. Алексеев С. С. Общая теория права : курс у 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т.1. – 360 с.
6. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации. Ч. II. Административно-правовая организация управления экономикой, социально-культурной и административно-политической сферами : учебник / Алехин А. П., Козлов Ю. М., Кармолицкий А. А. – М. : Теис, 1995. – 280 с.
7. Алисов Е. А. Правовое регулирование валютних отношений в Украине / Е. А. Алисов. – Х. : Фирма ”Консум”, 1998. – 142 с.
8. Алисов Е. А. Финансовое право : учеб. пособ. / Е. А. Алисов. – X. : Фирма ”Эспада”, 2000. – 229 с.
9. Альтшулер А. Б. Международное валютное право / А. Б. Альтшулер. – М. : Междунар. отнош. – 1984. – 253 с.
10. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О. Ф. Андрійко. – К. : Наук. думка, 2004. – 300 с.
11. Артемов Н. М. Валютные рынки / Н. М. Артемов. – М. : ООО ”Профобразование”, 2001. – 95 с.
12. Артемов Н. М. Валютный контроль / Н. М. Артемов. – М. : ООО ”Профобразование”, 2001. – 126 с.
13. Артемов Н. М. Проблемы и перспективы валютного регулирования в РФ (финансово-правовой аспект) : монография / Н. М. Артемов. – М. : ПРОФОБРАЗОВАНИЕ, 2002. – 168 с.
14. Артемов Н. М. Валютное регулирование в Российской Федерации : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.14 / Артемов Николай Михайлович. – М., 2002. – 347 с.
15. Афанасьєв К. Щодо змісту категорії ”законодавство України” / К. Афанасьєв // Право України. – 2009. – № 11. – С. 124 – 131.
16. Базылев Б. Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б.Т. Базылев. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1985, – 120 с.
17. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. для вищ. навч. закл. / О.М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
18. Банківське право України : навч. посіб. / [А. М. Жуков, А. Ю. Іоффе, В. Л. Кротюк, та ін.] ; за заг. ред. А. О. Селіванова. – К. : Видав. Дім ”Ін Юре”, 2000. – 384 с.
19. Банковское право : учебник / [В. С. Белых, С. И. Виниченко, Д. А. Гаврин и др.]; под. ред. В. С. Белых. – М. : Проспект, 2011. – 696 с.
20. Банковское дело : учебник / [О. И. Лаврушин, И. Д. Мамонова, Н. И. Валенцева и др.] ; под ред. О. И. Лаврушина. – М. : Финансы и статистика, 1998. – 576 с.
21. Белобжецкий И. А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм / И. А. Белобжецкий. – М. : Финансы и статистика, 1989. – 256 с.
22. Бесчеревных В. В. Компетенция Союза ССР в области бюджета / В. В. Бесчеревных. – М. : Юрид. лит., 1976. – 178 c.
23. Большой юридический словарь / [Додонов В. Н., Ермаков В. Д., Крылов М. А. и др.] ; под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 790 с.
24. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1963. – 196 с.
25. Братусь С. Н. Юридическая природа судебной практики в СССР / С.Н. Братусь // Советское государство и право. – 1975. – № 6. – С. 13 – 21.
26. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 216 с.
27. Борисов Г. А. Теория государства и права : учебник / Г. А. Борисов. – Белгород : Изд-во БелГУ, 2007. – 292 с.
28. Бучинська А. Й. Фінансове право : навч. посіб. / А. Й. Бучинська, А. М. Бібік ; М-во освіти і науки, Житомир. держ. технол. ун-т. – Житомир : ЖДТУ, 2008. – 191 с.
29. Бюджетний кодекс України : від 8 липня 2010 р. № 2456-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 59. – Ст. 2047.
30. Валютное право : учебник / [Ю. А. Крохина, Н. Е Абрамова., Л. И Волова и др.] ; под. ред. проф. Ю. А. Крохиной. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во Юрайт, 2011. – 579 с.
31. Ващенко Ю. В. Банківське право : навч. посіб. / Ю. В. Ващенко. – К. : Центр навчаль¬ної літератури, 2006. – 344 с.
32. Валютный рынок и валютное регулирование : учебное пособие / [Т. Р. Антановський., Н. Ф. Горина, Д. М. Крейнес и др.] ; под ред. И. Н. Платоновой. – М. : Изд-во. БЕК, 1996. – 475 с.
33. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К. : Ірпінь; ВТФ “Перун”, 2007. – 1736 с.
34. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов / А. Б. Венгеров. – 4-е изд., стереотип. – М. : Омега-Л, 2007. – 608 с.
35. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21 березня 1986 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_a04
36. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_118.
37. Вознесенский Э. А. Финансовый контроль в СССР / Э. А. Вознесенский. – М. : Юрид. лит., 1973. – 134 с.
38. Волинка В. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / В. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
39. Вопленко Н. Н. Источники и формы права : учеб. пособ. / Н. Н. Вопленко. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2004. – 102 с.
40. Воронин Ю. М. Государственный финансовый контроль в социальной сфере / Ю. М. Воронин // Экономист. – 2001. – № 1. – С. 16 – 23.
41. Воронова Л. К. Фінансове право України : підручник / Л. К. Воронова. – К. : Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
42. Вострикова Л. Г. Валютное право : учеб. пособ. для вузов / Л. Г. Вострикова. – М. : Юстицинформ, 2006. – 360 с.
43. Вострикова Л. Г. Финансовое право : учебн. для вузов / Л. Г. Вострикова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : ЗАО Юстицинформ, 2009. – 288 с.
44. Гаврилюк Р. О. Джерела фінансового права України : навч.-метод. посіб. / Р. О. Гаврилюк. – Чернівці : Рута, 2003. – 88 с.
45. Гарбінська А. В. Проблеми теорії та практики організації валютного контролю в Україні / А. В. Гарбінська // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – 2009. – № 3. – С. 185 –190.
46. Глушко А. В. Правовая природа центральных банков / А. В. Глушко // Финансовое право. – 2007. – № 4. – С. 33 – 38.
47. Голубев С. А. Правовое положение Банка России / С. А. Голубев // Юридическая работа в кредитной организации. – 2005. – № 3. – С. 23 – 28.
48. Господарський кодекс України : від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
49. Господарський процесуальний кодекс України : від 6 листопада 1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
50. Грачева Е. Ю. Финансовое право : учеб. пособ. / Е. Ю. Грачева, Э. Д. Соколова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Юриспруденция, 2000. – 304 с.
51. Грачева Е. Ю. Финансовое право России : учебник / Грачева Е. Ю., Куфакова Н. А., Пепеляев С. Г. – М. : ТЕИС, 1995. – 235 с.
52. Губарева Т. И. Финансово-правовые и институциональные проблемы валютного регулирования и валютного контролю в Российской Федерации : монография / Т. И. Губарева ; науч. ред. д-р юрид. наук, проф. З.М. Казачкова. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 192 с.
53. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози; [пер. с фр. В. А. Туманова]. – М. : Междунар. отнош., 1999. – 400 с.
54. Демин А. В. Общие вопросы теории административного договора / А. В. Демин. – Красноярск : Краснояр. гос. ун-т. – 1998. – 93 с.
55. Демин А. В. Нормативный договор как источник административного права / А. В. Демин // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 15–21.
56. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушений и ответствености (социологический и юридический аспекты) / Ю. А. Денисов. – Ленинград. – 1983. – 142 с.
57. Дзюблюк О. В. Валютна політика : підручник / О. В. Дзюблюк. – К. : Знання, 2007. – 422 с.
58. Дмитренко Е. С. Фінансове право України. Особлива частина : навч. посіб. / Е. С. Дмитренко. – К. : Алерта ; КНТ, – 2007. – 613 с.
59. Дмитренко Е. С. Юридична відповідальність суб’єктів фінансового права у механізмі правового забезпечення фінансової безпеки України : монографія / Е. С. Дмитренко. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 591 с.
60. Добровольська В. В. Деякі питання валютного контролю у сфері господарювання / В. В. Добровольська // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 51. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – 496 с.
61. Договір про заснування Європейської Спільноти // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2003. – № 10.
62. Дорофеев Б. Ю. Валютное право России : учеб. пособ. [Дорофеев Б. Ю., Земцов Н. Н., Пушин В. А.] ; под. ред. Б. Ю. Дорофеева. – М. : Изд-во НОРМА (Издат. гр. НОРМА – ИНФРА-М), 2000. – 360 с.
63. Емельянов А. С. Финансово-правовая ответственность / А. С. Емельянов, Н. Н. Черногор. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 208 с.
64. Економічна енциклопедія : у 3 т. – Т.1 / [Гаврилишин Б.Д., Мочерний С.В., Устенко О. А. та ін.] ; відп. ред. С. В. Мочерний. – К. : Видав. центр ”Академія”, 2000. – 864 с.
65. Завальна Ж. В. Валютне право України : навч. посіб. / Ж. В. Завальна, М. В. Старинський. – Суми : ВТД ”Університетська книга”, 2005. – 304 с.
66. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. [Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л. та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. – cтер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.
67. Загальна теорія держави і права / [Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
68. Залогин В. И. Банковское право : учеб. пособ. / В. И. Залогин ; предисл. – Е. М. Ашмарина. – М. : Волтер Клувер, 2010. – 272 с.
69. Зивс С. Л. Источники права / С. Л. Зивс. – М. : Изд-во “Наука”, 1981. – 239 c.
70. Зорькин В. Д. Прецедентный характер решений Конституционного Суда Российской Федерации / В. Д. Зорькин // Журнал российского права. – 2004. – № 12. – С. 3 – 9.
71. Иванов В. В. Общие вопросы теории договора / В. В. Иванов. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 160 с.
72. Игнатьева С. В. К вопросу о правовой природе валютных правоотношений / С. В. Игнатьева // Вестник Удмуртского университета. – 2011. – № 2. – С. 107–110.
73. Іванський А. Й. Попередження фінансових правопорушень у сфері валютного регулювання / А. Й. Іванський // Митна справа : наук.-аналіт. журнал з питань митної справи та зовнішньоеконом. діяльності. – 2005. – № 2. – С. 84 – 90.
74. Іванський А. Й. Презумпція невинуватості у публічних фінансових правовідносинах / А. Й. Іванський // Право України. – 2010. – № 10. – С. 159 – 166.
75. Історія вчень про право і державу : хрестоматія для юрид. вищ. навч. закл. і фак-ів / Г. Г. Демиденко. – 3-є вид., доп. і зм. – Х. : Право, 2005. – 912 с.
76. Іскоростенський А. М. Правове регулювання валютних відносин в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Іскоростенський Анатолій Миколайович. – Ірпінь, 2008. – 234 с.
77. Кравченко Л. М. Правові засади валютного регулювання і контролю в Україні / Л. М. Кравченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2005. – 156 с.
78. Калинин А. Ю. Форма (источник) права как категория в теории государства и права / А. Ю. Калинин, С. А. Комаров // Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 3–10.
79. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : підручник / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – 3-є вид., стереотип. – Львів : Новий Світ – 2000 – 2007. – 584 с.
80. Керимов А. Д. Исполнительная власть в системе разделения властей / А. Д. Керимов // Гражданин и право. – 2001. – № 9. – С. 26 – 29.
81. Кодекс адміністративного судочинства України : від 6 липня 2005 р. № 2747-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1918.
82. Кодекс України про адміністративні правопорушення : від 7 грудня 1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Дод. до № 51. – Ст. 1122.
83. Козлова Е. И. Конституционное право России : учебник / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2003. – 585 с.
84. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учебник / С. А. Комаров. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрайт, 1997. – 416 с.
85. Комаров С. А. Теория государства и права : учеб.-метод. пособ / С. А. Комаров, А. В. Малько. – М. : Изд-во НОРМА (Издат. гр. НОРМА – ИНФРА-М), 2001. – 448 с.
86. Конституція України : від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
87. Косаренко Н. Н. Валютное право : курс лекцій / Н. Н. Косаренко. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 144 с.
88. Косолапов Р. И. Свобода и ответственность / Р. И. Косолапов, В.С. Марков. – М. : Политиздат, 1969. – 95 с.
89. Костюченко О. А. Валютне законодавство : навч. посіб. / О. А. Костюченко. – К. : Атіка, 2006. – 304 с.
90. Костюченко О. А. Сутність та роль валютного законодавства України / О. А. Костюченко // Вісник академії адвокатури. – 2006. – № 5. – С. 77 – 82.
91. Костюченко О. А. Банківське право : підручник / О. А. Костюченко. – К. : Атіка, 2008. – 332 с.
92. Костюченко О. А. Правові засади валютного регулювання в Україні : навч. посіб. / О. А. Костюченко. – К. : КНТ, 2009. – 224 с.
93. Кочергин Е. А. Контроль в системе управления социалистическим производством : вопросы теории и практики / Е. А. Кочергин. – М. : Экономика, 1982. – 213 с.
94. Красавчиков О. А. Система права и система законодательства (гражданско-правовой аспект) / О. А. Красавчиков // Правоведение. – 1975. – № 2. – С. 62 – 71.
95. Кримінальний кодекс Української РСР : від 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 14.
96. Кримінальний кодекс України : від 5 квітня 2001 р. № 2341-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.
97. Кротюк В. Л. Актуальні проблеми валютного регулювання в Україні / В. Л. Кротюк // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого Арбітражного суду України. – 1997. – № 2. – С. 205–211.
98. Кротюк В. Л. Конституційно-правове регулювання статусу Національного банку України і гарантії його незалежності / В.Л. Кротюк // Право України. – 1999. – № 4. – С. 21–25.
99. Крохина Ю. А. Валютное право : учебник для вузов / [Крохина Ю. А., Смирникова Ю. Л., Тютина Ю. В.] ; под. ред. д-ра юрид. наук, проф. Ю. А. Крохиной. – 2-е изд. – М. : Высш. образование : Юрайт-Издат, 2009. – 430 с.
100. Крохина Ю. А. Финансовое право России : учебник / Ю. А. Крохина. – 3-е изд., перераб. и. доп. – М. : Норма, 2008. – 720 с.
101. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 192 с.
102. Куфакова Н. А. Финансовое право развивающихся стран : учеб. пособ. / Н. А. Куфакова. – М. : Изд-во УДН, 1988. – 76 с.
103. Кучинский В. А. О понятии юридической ответственности как фундаментальной категории юриспруденции / В. А. Кучинский // Юридическая ответственность: проблемы теории и практики. – Минск, 1996. – С. 4–19.
104. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг : навч. посіб. / В. Д. Лагутін – 5-е вид., стереотип. – К. : Т-во ”Знання”, КОО, 2003. – 199 с.
105. Лазарев В. В. Пробелы в праве и пути их устранения / В. В. Лазарев. – М. : Юрид. лит., 1974. – 183 с.
106. Лазарев В. В. Теория государства и права : учебн. для вузов / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Спарк, 2004. – 528 с.
107. Латковська Т. А. Проблемні питання теорії фінансового права на сучасному етапі / Т. А. Латковська // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2011. – Вип. 62. – С. 353–360.
108. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
109. Лившиц Р. З. Судебная практика как источник права / Р. З. Лившиц // Судебная практика как источник права ; отв. ред. Б. Н. Топорнин. – М. : Институт государства и права Российской Академии наук, 1997. – 48 с.
110. Лившиц Р. 3. Теория права : учебник / Р. З. Лившиц. – 2-е изд. – М. : Изд-во БЕК, 2001. – 224 с.
111. Лилак Д. Д. Колізії наукових поглядів на поняття “законодавство” і практичну необхідність його легалізації / Д. Д. Лилак // Право України. – 2001. – № 8. – С. 48–51.
112. Лилак Д. Д. Судочинство і проблеми суддівської правотворчості / Д. Д. Лилак // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 3. – С. 63–68.
113. Лисовский В. И. Международное торговое и финансовое право : учеб. пособ. для вузов / В. И. Лисовский. – М. : Высш. шк., 1974. – 215 с.
114. Лімська декларація керівних принципів контролю від 1977 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=604_001
115. Лук’янець Д. М. Про структуру системи права / Д. М. Лук’янець // Підприємництво. Господарство. Право. – 2002. – № 12. – С. 3–6.
116. Лучковська С. І. Поняття валютного контролю та його закріплення у валютному законодавстві / С. І. Лучковська // Фінансове право. – 2009. – № 1. – С. 329–336.
117. Малько А. В. Теория государства и права : учебник / А. В. Малько. – М. : Юристъ, 2004. – 304 с.
118. Мальцев В. А. Финансовое право : учебн. для студ. сред. проф. учеб. заведений / В. А. Мальцев. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Издат. центр ”Академия”, 2008. – 256 с.
119. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право : курс лекций : в 2 т. / [Учеб. для студ. юрид. и экон. фак. и вузов]. – М. : Изд-во БЕК, 1994 – Т .1. – 1994. – 298 с.
120. Марченко М. Н. Основы государства и права / М. Н. Марченко, Е. М. Дерябина. – М. : ТК Велби : Изд-во ”Проспект”, 2011. – 360 с.
121. Меморандум між Кабінетом Міністрів України, Національним банком України і Урядом Республіки Білорусь, Національним банком Республіки Білорусь про напрацювання системи заходів з інтенсифікації двостороннього торговельно-економічного співробітництва в умовах світової фінансово-економічної кризи від 20 січня 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 10. – Ст. 310.
122. Меморандум про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом від 31 жовтня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/2008/10/30/167436/
123. Мелехин А. В. Теория государства и права : учебник / А. В. Мелехин. – М. : Маркет ДС, 2007. – 640 с.
124. Митний кодекс України : від 11 липня 2002 р. № 92-IV // Офіційний вісник України. – 2002. – № 31. – Ст. 1444.
125. Молодцов М. В. Система советского трудового права и система законодательства о труде / М.В. Молодцов. – М. : Юрид. лит., 1985. – 174 с.
126. Монаєнко А. О. Правові основи державного фінансового контролю : навч. посіб. / А. О. Монаєнко. – Запоріжжя : КПУ, 2008. – 152 с.
127. Музика-Стефанчук О. А. Фінансове право : навч. посіб. / О. А. Музика-Стефанчук. – 3-є вид., доп. і перероб. – К. : Атіка, – 264 с.
128. Нагребельний В. П. До питання щодо предмета валютного права / В. П. Нагребельний // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2008. – № 1. – С. 41–46.
129. Нагребельний В. П. Фінансове право України. Загальна частина : [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / В. П. Нагребельний, В. Д. Черданчук, В. В. Сухонос ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Укр. акад. банк. справи Нац. банку України ; за заг. ред. В.П. Нагребельного. – Суми : ВТД ”Університетська книга”, 2004. – 320 с.
130. Нерсесянц В. С. Суд не законодательствует и не управляет, а применяет право (о правоприменительной природе судебных актов) / В. С. Нерсесянц // Судебная практика как источник права ; отв. ред. Б. Н. Топорнин. – М. : Институт государства и права Российской Академии наук, 1997. – 48 с.
131. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учебник / В.