ПРАВО ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД)

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................. 3
Розділ 1. Питання ролі права в економіці і його відображення в літературі…………….…………......……………………………....…..... 13
1.1. Еволюція теоретичних підходів до питання ролі права в економіці…………………………………………………………………..14
1.2. Формування інституційного підходу і його основні засади….........37
Розділ 2. Роль права як регулятора економічних процесів…............50
2.1. Конструктивний потенціал права в регулюванні економічних процесів…………………………………………………………………...50
2.2. Проблеми взаємодії правової та економічної систем.....…...........65
2.3. Умови, що обмежують можливості ефективного формально-правового впливу на сферу економіки.....................…....……................. 82
Розділ 3. Економічний ефект права.......................................….....…....111
3.1. Право як інструмент економічної політики……………..…...…...111
3.2. Неоднозначний економічний ефект права. Обмежені можливості права в забезпеченні позитивного економічного ефекту..……..........134
Висновки .............................................................................…..................... 156
Список використаних джерел…....…......................................................162

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Одним з найважливіших завдань юридичної науки на сучасному етапі розвитку України є вироблення обґрунтованих наукових рекомендацій щодо ефективного правового впливу на економічні відносини. Це може бути досягнуто за умови всебічного аналізу тенденцій суспільного розвитку, правильного визначення характеру суспільних відносин, що піддаються регулюванню, передбачення соціальних результатів, що мають настати в результаті спроб регулювати їх засобами права. В цьому зв'язку особливої актуальності набувають дослідження функцій права, оскільки саме через функції права здійснюється його різносторонній, багатоаспектний вплив на суспільні відносини. У функціях права виявляється його сутність і соціальне призначення.
Суттєвим аспектом проблеми функцій права є особливості їх реалізації в залежності від сфери, яка піддається регулюванню. Саме в цьому контексті на особливу увагу заслуговує реалізація функцій права в регулюванні економічних відносин.
Історія свідчить, що взаємодія права, економіки та держави здобуває особливого значення у періоди інтенсивних соціально-економічних та суспільно-політичних перетворень. Досвід так званих “нових індустріальних країн” показує, що перехід до ринкової економіки та її стрімкий розвиток відбуваються за активної ролі права та участі держави. Є достатньо історичних і логічних підстав стверджувати, що серйозні економічні перетворення, успішний економічний розвиток значною мірою залежать від місця і ролі права в організації економічних процесів. Все це пояснює постійну актуальність наукових досліджень, пов’язаних із з’ясуванням ролі права як фактора економічного розвитку, аналізом механізму правового впливу на економічні відносини, вивченням взаємозалежності окремих економічних і правових інститутів. Такого роду дослідження є необхідною передумовою вирішення цілого ряду практичних проблем правотворчості, правозастосування та правореалізації.
Проблема співвідношення економіки та права як в економічній, так і правовій науках є певною мірою традиційною, але сучасний момент характеризується новими особливостями функціонування економічних систем та новими можливостями і завданнями формально-правового регулювання, наявністю нових тенденцій, які неможливо було врахувати раніше. Постійно розвиваються і методологічні основи дослідження взаємодії економіки і права. Всі ці моменти враховувалися автором при визначенні актуальності обраної теми дослідження, вони відбилися його характері та висновках.
Одним з факторів актуальності є рівень висвітлення теми у вітчизняній науковій літературі. Теоретичних робіт, присвячених проблемам взаємодії права та економіки, досить мало. Існуючі наукові дослідження в основному носять галузевий характер. До того ж у вітчизняній науці дуже мало використовується досвід інших країн та інших наукових шкіл. Між тим, існує відчутна потреба в комплексних, загальнотеоретичних дослідженнях проблеми права як фактора економічного розвитку. Це зумовлено не тільки причинами аналітичного плану, але й реаліями сучасної України, проблемами економічного реформування та розвитку, складністю та суперечливістю законодавства України.
Запропонована дисертація є першою спробою дослідження, в якому на основі інституційного підходу зроблено висновки про роль і місце права в системі факторів економічного розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України 1996-2005 рр.”, планової наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародних правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави” № 97128, а також наукової теми відділення міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України” № 97132.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз теоретичних і практичних проблем права як фактора економічного розвитку, з’ясування ролі права як чинника економічного життя суспільства на основі використання сучасних наукових підходів до проблем взаємозв’язку економіки і права.
У дисертації досліджуються межі і сфери правового регулювання економічних відносин, розглядається процес взаємозв'язку і взаємодії різних форм і методів реалізації економічної функції права на прикладі класичних зразків становлення і розвитку ринкових відносин в індустріально розвитих країнах Заходу і на досвіді формування і становлення нових ринкових відносин в Україні. Автор прагнув розглянути в теоретичному плані і по можливості максимально актуалізувати в практичному плані проблеми, пов’язані з місцем і роллю права серед факторів економічного розвитку. У дослідженні визначені основні напрями і пріоритети цілісного механізму правового впливу на економічні відносини.
Поставлена мета досягається шляхом рішення наступних задач:

 з’ясування можливостей сучасного методологічного апарату вивчення взаємодії права та економіки;
 теоретичний аналіз системних якостей права як нормативного фактора, здатного суттєво впливати на темпи економічного розвитку суспільства;
 характеристика форм, методів та засобів, через які реалізуються можливості впливу права на економічний розвиток;
 з’ясування основних чинників впливу економічної сфери на характер, механізм та ефективність правового регулювання.

Об'єктом дослідження є особливості права як регулятивного чинника в суспільства, зокрема його можливості в регулюванні економічної сфери.
Предметом дослідження є конкретні форми, способи і механізми впливу права на економіку, а також методологічні засади сучасних економіко-правових досліджень.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів, прийомів та підходів в рамках відомих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів.
Виходячи з логічного методу, основними прийомами якого є аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та ін., проведено аналіз підходів до вивчення закономірностей взаємодії права та економіки. Історичний метод застосовувався для аналізу формування та розвитку інституційного підходу до ролі права в економіці. Загально-діалектичний метод пізнання застосовано для аналізу проблем взаємодії в рамках ринків та організацій. Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу напрямів розвитку поняття і форм власності в різних правових системах.
Джерельну базу дослідження склали: нормативні документи, офіційні аналітичні документи, рішення судових органів, літературні джерела. Зокрема, аналізу піддані наукові праці в сфері теорії права і держави, історії права, конституційного, адміністративного, цивільного права, історії політичних і правових вчень, соціології та філософії права. Опрацьовано сучасну вітчизняну та зарубіжну літературу з проблем поняття і системи функцій права, сутності економічної функції права, механізму правового регулювання економічних відносин, закономірностей функціонування і розвитку права і держави в цілому. Проведено аналіз поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних юристів, економістів та соціологів, зокрема Алєксєєва С. С., Вороніної М. А., Забігайло В. К., Кайназарова Е. К., Бурлая Є.В., Лукашевої Е.А., Матузова М.І., Алчіана А.А. (Alchian A. A.), Бьюкенена Дж.М. (Buchanan J.M.), Калабрезі Г. (Calabresi G.), Меламеда Д. К. (Melamed D. C.), Коуза Р. Х. (Coase R. H.), Дейвіса Д. Г. (Davis D. G.), Брукато П. Ф. (Brucato P. F.), Оноре А. М. (Honore A. M.), Дженсена М. К. (Jensen M. C.), Норта Д. К. (North D. C.), Пежовічі С. (Pejovich S.), Туманоффа П. Дж. (Toumanoff P. G.), Уолліса Дж. Дж. (Wallis J. J.), Уільямсона О. Е. (Williamson O. E.).
Наукова новизна. В роботі вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено спробу осмислення теоретичних і практичних проблем ролі права як фактора економічного розвитку на основі понятійного апарату сучасної економічної і правової теорії, як вітчизняної, так і іноземної.
Наукова новизна знаходить суттєве відображення в наступних положеннях:

1. Процес суспільної взаємодії суб’єктів економічних відносин тягне за собою два види витрат ресурсів: трансформаційних, пов’язаних із зміною фізичних властивостей матеріальних об’єктів, та трансакційних, пов’язаних із отриманням інформації, пошуком покупців або продавців, веденням переговорів, формулюванням положень угоди, забезпеченням її виконання та інших витрат, обумовлених потребами організації суспільної взаємодії. Головним напрямом позитивного впливу права на економіку є зменшення трансакційних витрат.
2. Дії суб’єкта господарювання можуть зменшувати або збільшувати рівень добробуту інших суб’єктів, причому таке збільшення або зменшення може не входити до кола його намірів. Збільшення рівня добробуту становить “позитивні зовнішні ефекти”, зменшення – “негативні зовнішні ефекти”. До поняття зовнішніх ефектів не входять зміни рівня добробуту через механізм цін. Існує три способи подолання негативних зовнішніх ефектів: 1) суб’єкта, що спричинив негативні ефекти, і суб’єкта, що потерпів від них, можна об’єднати в рамках однієї юридичної особи, в результаті чого ринковий механізм їх взаємодії поступиться організаційному; 2) цим суб’єктам можна дозволити домовитися про способи подолання негативних зовнішніх ефектів; 3) способи подолання таких зовнішніх ефектів можна передбачити в законодавстві. Рівень ефективності права як фактора економічного розвитку великою мірою залежить від правильного обрання способу подолання зовнішніх ефектів, який найчастіше обумовлений економічними чинниками.
3. Зміст економічних явищ може визначати межі і зміст значення юридичних понять. Сучасний розвиток економічних відносин, посилення міжнародних економічних зв’язків, спричинили, наприклад, поступові зміни у підходах до поняття власності (зокрема, в рамках типових договорів) в країнах романо-германської правової сім’ї. Концепція єдності та неподільності права власності поступається місцем підходу, за яким права власності розглядаються як ряд правомочностей, принциповою ознакою яких є не стільки їхня неподільність, скільки їх виключний характер.
4. Головною проблемою економічної ефективності фірми (підприємства) є поведінка її учасників, спрямована на підвищення добробуту без адекватної витрати ресурсів (наприклад, без відповідної витрати робочої сили). Право може мати принципове значення в мінімізації такої поведінки, там де вона порушує принципи еквівалентності та ефективності.
5. З підвищенням обсягу та інтенсивності обміну матеріальними благами зменшується роль родинних та інших неформальних зв’язків в забезпеченні належного функціонування виробництва та обміну. Зростає потреба в формальних гарантіях виконання зобов’язань, які не залежать від суспільного статусу особи. Право як специфічний регулятор суспільних відносин здатне забезпечити ці гарантії лише тією мірою, яка обумовлена станом ринкових та організаційних відносин в суспільстві.
6. Головною причиною негативного впливу права на економіку є некоректне визначення підстав державного втручання в ринкові відносини. Наявність зовнішніх ефектів не обов’язково означає необхідність централізованого законодавчого втручання.
Теоретичне і практичне значення роботи полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та теоретичні положення здатні сприяти подальшому розвитку науки загальної теорії держави і права, насамперед, тих її розділів, які вивчають закономірності взаємодії права та економіки. Зібраний у дисертації науковий, нормативний матеріал і висновки можуть бути використані в подальших дослідженнях із загальної теорії права та держави, а також у галузевих наукових працях, пов'язаних із вивченням механізму правового впливу на економіку
Значення даного дослідження для правотворчої практики України полягає в тому, що його висновки можуть сприяти вдосконаленню правотворчого процесу, підвищенню ефективності законодавчих актів та економічної виправданості правозастосовчої практики. Висновки, викладені в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані в процесі практичного реформування економічних відносин в Україні.
Положення дисертації можуть знайти застосування в навчальному процесі при розробці навчальних курсів з проблем взаємодії права та економіки (як загальнотеоретичних, так і галузевих).
Деякі дисертаційні матеріали використовувалися здобувачем при проведенні семінарських занять з теорії держави та права в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Апробацію результатів дослідження було проведено в ході: міжнародної конференції Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (13 квітня 2000 р.), міжнародної конференції „Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (25-26 жовтня 2001 р.), ряду засідань кафедри порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні положення дисертації використовувались автором і опрацьовані в ході засідань Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, присвячених питанням приведення законодавства України у відповідність до вимог Світової організації торгівлі, Міжнародного симпозіуму з питань Угоди СОТ про аспекти прав інтелектуальної власності, що мають відношення до торгівлі (“Торгові аспекти прав інтелектуальної власності”, Київ, 23-24 квітня 1999 р.), Всеукраїнській конференції “Комерційне право в Україні: стан і перспективи” (організовані Центром комерційного права (грудень 2001 р.), Семінару з питань приєднання України до СОТ, організованому Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі та Українською академією зовнішньої торгівлі (Київ, 19-21 жовтня 1999 року), практичного тренінгу для працівників Державної митної служби “Методи митної оцінки” (Київ, 16-20 грудня 2002 року). Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором в ході його роботи в експертній комісії Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, створеної для опрацювання проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності” (нині – чинний Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності” №850, від 22 травня 2003 року), а також в його роботі в якості консультанта Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції при підготовці експертних висновків по ряду законопроектів.
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та інших публікаціях, в тому числі в іноземній періодиці.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку, бібліографія викладена на 11 сторінках (обсяг – 176 джерел).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Під інституційним підходом в цій роботі автор розуміє такий метод дослідження в суспільних науках, де головна увага приділяється вивченню закономірностей людської поведінки. Дослідження починаються з вивчення закономірностей побудови суспільних відносини на мікрорівні (на рівні первинних соціальних груп), а не зі спроб формулювання загальних законів суспільного розвитку. Не випадково головним предметом досліджень представників інституційного підходу (як в економіці, так і в інших сферах знання) є двосторонні відносини. Назва цього підходу походить від терміну “інституція” (institution) – його центральної категорії. Під інституцією (інститутом) часто розуміють всі види більш менш усталених принципів та норм поведінки (законодавчі норми, правила, звичаї, регламенти, кодекси добросовісної практики, тощо).
З огляду на особливе значення інституційного підходу саме в сфері економічної теорії автор приділив суттєву увагу виникненню та еволюції цього напряму досліджень (інституціоналізм та неоінституціоналізм), який на даний момент часу є якщо не домінуючим, то принаймні дуже авторитетним в західних соціальних і економічних науках. До етапів становлення інституціонального підходу дисертант відносить, зокрема: (1) розвиток німецької історичної школи (1830-1900), представники якої ставили окремі питання взаємозалежності права та економіки, в першу чергу на прикладі розподілу прав власності на землю; (2) праці Дж. Коммонса та Т. Веблена (США, 1890-1900), в яких вперше було поставлено питання про значення стандартів поведінки для економічного розвитку; (3) теорія А. Пігу (Великобританія, 1921) про неспроможності ринку, згідно якої будь-яка ситуація, коли мають місце небажані наслідки економічної діяльності, потребує державного втручання; (4) формулювання та різні версії тлумачення теореми Р. Коуза (Великобританія, 1937, США, 1960), відповідно до якої, при нульових витратах на пошук інформації, формулювання угоди, забезпечення її виконання, тощо, розподіл прав власності не має значення; (5) оформлення інституційного підходу, проведення перших наукових семінарів (1970), а також поява періодичних видань (наприклад, вихід 1958 року перших номерів Journal of Law and Economics), присвячених розгляду проблем взаємодії права та економіки з точки зору інституційного підходу; (6) поглиблення аналізу окремих проблем взаємодії права та економіки, формулювання теорій Дж. Бьюкенена, Д. Норта, О. Уільямсона, Р. Познера, Г. Калабрезі (США). Цей етап розвитку припадає на 1960-2000 роки.
Як показано в роботі на прикладах розвитку категорії власності, розвиток економічних відносин може призводити до поступової зміни підходів до правових категорій. Практика останніх десятиріч в країнах, правові системи яких належать до романо-германської сім’ї, показує як розуміння права власності поступово розвивається від визначення його як “єдиного та необмеженого” до підходу до власності як до “суми правомочностей”.
В основі багатьох досліджень з проблем права та економіки міститься цілий ряд неявних припущень, а саме: (1) угоди виконуються миттєво; (2) ніхто не намагається ухилитися від виконання обов’язків (відсутність опортуністичної поведінки); (3) інформація є безкоштовною, сторони угоди володіють симетричною (рівноцінною) інформацією; (4) права власності повністю визначені. Зрозуміло, що користуючись такими посиланнями, ми отримаємо можливо, просту, але надто ідеалізовану картину функціонування ринкового середовища і його регулювання. Натомість, науковий аналіз, проведений з використанням інституційного підходу, показує, що зсування реального змісту соціальних стосунків по розподілу і використанню матеріальних благ має принципове значення для адекватного розуміння взаємодії правової та економічної систем. Так, оскільки угоди не укладаються і не виконуються миттєво, вони мають формулюватися і укладатися із врахуванням витрат на їх формулювання та виконання, які можуть бути суттєвими. Далі, факт існування такої моделі поведінки, за якої особа намагається отримати максимальний виграш для себе, намагаючись при цьому звести до мінімуму власні витрати та зусилля, потребує розвитку юридичних механізмів, спрямованих на подолання або усунення її негативних економічних ефектів. Побудувати такі механізми можна тільки з урахуванням економічних причин формування та розвитку раціональної моделі поведінки та способів її реалізації.
Стандартна економічна теорія знає два види обмежень економічного розвитку: фізичні, породжені рідкістю ресурсів, і технологічні, викликані обмеженістю знань та практичної майстерності економічних агентів (тобто ступінь майстерності, з якою вони перетворюють вихідні ресурси в кінцеву продукцію). При цьому дана теорія абстрагується від особливостей нормативно-інституційного середовища і витрат по обслуговуванню угод, вважаючи, що всі ресурси розподілені і знаходяться в приватній власності, що права власників чітко розмежовані і надійно захищені, що існує досконала інформація й має місце абсолютна рухливість ресурсів, і т.д. Натомість, представники інституційної школи розглядають ці явища з більш реалістичних позицій і вводять ще один тип обмежень, обумовлених інституційною структурою суспільства. Вони відмовляються від різноманітних спрощуючих передумов, підкреслюючи, що економічні агенти діють у світі високих витрат, пов’язаних з отриманням необхідної інформації, веденням переговорів, формулюванням положень угод, забезпеченням їх виконання, з функціонуванням у світі погано визначених прав власності і ненадійних контрактів, у світі, повному ризику і невизначеності. Крім того, вони пропонують більш реалістичний опис самого процесу прийняття рішень. Стандартна модель, яка використовується в рамках суспільних наук, зображує людину як істоту гіперраціональну. Інституційний підхід відрізняється більшою тверезістю. Це знаходить вираження в двох його найважливіших поведінкових передумовах - обмеженої раціональності та опортуністичної поведінки. Перша відображає факт обмеженості людських знань. Знання, якими володіє людина, завжди неповні, її рахункові і прогностичні здібності далеко не безмежні, здійснення логічних операцій залежить від витрат часу і зусиль. Інформація - ресурс дорогий. Через це, не будучи в змозі отримати гранично повну і точну інформацію, суб’єкти змушені зупинятися не на оптимальних рішеннях, а на тих, що здаються їм прийнятними, виходячи з позицій наявної в них обмеженої інформації; їхня раціональність буде виражатися в прагненні заощаджувати не тільки на матеріальних витратах, але і на своїх інтелектуальних зусиллях.
На думку представників інституційної школи, наявні інститути, під якими розуміються, насамперед, традиції, звичаї, правові норми, тощо, можуть зменшувати наслідки обмеженої раціональності та опортуністичного поведінки. Як підкреслює О.Уільямсон, соціальні інститути розраховані на наявність обмежено розумних істот небездоганної моральності. При відсутності проблем обмеженої раціональності та опортуністичної поведінки потреба в багатьох інститутах (нормах) просто відпала б.
Відносини суб’єктів в рамках фірми (підприємства) будується на принципах, що не обов’язково обумовлені ринковими законами. За таких умов зростає значення поведінки спрямованої на штучне підвищення переваг участі у фірмі з одночасним зниженням відповідних витрат таких учасників. Існує цілий ряд способів подолання або зведення до мінімуму негативних наслідків такої поведінки за допомогою юридичних механізмів. Ефективність або неефективність кожного окремого юридичного механізму обумовлена цілим рядом економічних чинників та закономірностей.
Той факт, що дії одних суб’єктів призводять до незапланованого підвищення або зниження рівня добробуту інших суб’єктів, не обов’язково тягне за собою необхідність у формальному нормативному регулюванні. Нерідко достатньо лише детального визначення суб’єктивних юридичних прав, в першу чергу права власності, яке в рамках інституційного підходу розуміється дуже широко. Неправильна ідентифікація випадків, коли є необхідним втручання держави в економічні процеси, є однією з головних причин неефективності законодавства.
Основними умовами, що обмежують можливості ефективного формально-правового впливу на сферу економіки, є закономірності функціонування ринків та організацій, як середовищ існування та розвитку економічних відносин.
Основними чинниками впливу сфери економічних відносин на характер правового регулювання є переважаючий тип економічної поведінки (ринковий чи організаційний), здатність економічних процесів впливати на правові інститути, та інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Нормативні джерела:
I. Agreement on Trade Related Aspects of Intellectual Property Rights // www.wto.org
II. Convention on Biological Diversity //www.biodiv.org
III. The 1991 Act of the Convention of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants // http://www.upov.int/en/publications/conventions
IV. New York v. FERC // http://www.oyez.org/oyez/resource/case/1430/
V. State of New York et al. Plaintiffs v. Microsoft Corporation // www.microsoft.com/presspass/trial/nov02/Lit11-1.pdf
VI. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції щодо проекту Закону №2569, від 4 квітня 2003 року “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку” //
http://195.230.149.70:7777/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=13868

Літературні джерела:
1) Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. М., 1996. С. 332.
2) Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М. : “Статут”, 1999. - с.313
3) Алексеев С. С. Проблемы теории права: курс лекций. – Свердловск, 1972. – т. 1. – с. 179-180
4) Бейкун А. Правові проблеми теорії державного регулювання в України. – Право України, №8, 2001, - с. 44-48
5) Борзенко А. Я. Воспитательная роль советского права. М. «Мысль» 1966. – 79 с.
6) Боровик С. Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна – запорука стабільності іноземних інвестицій. Право України, №4, 2001. - с. 33-36.
7) Вороніна М. А. Правова форма економічних відносин (структура, функції, відповідальність). Автореф. Дис. канд.. юрид. наук: 12.00.01/ Українська юридич. Академія. – Х., 1994 – 21 с.
8) Гайек Фрідріх Август. Право, законодавство і свобода. Нове визначення ліберальних принципів справедливості і політичної економії. / В. Дмитрук (пер. з англ.). – К., Аквілон-Прес, 2000. – 448 с.
9) Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 1. М. 1974. С. 31.
10) Дворкин, Роналд. Серйозний погляд на права / А. Фролкін (пер. за англ.) – К. Основи, 2000 – 520 с.
11) Емельянов, Ю. А. Общественные функции права при социализме. Автореф. Дис. На соиск. Уч. Степени канд. Философ. Наук. – Л., 1973 – 18 с.
12) Забигайло В. К. Право и общество. Новые проблемы и методы буржуазного правоведения. К. Наукова думка, 1981. – 215 с.
13) Зміст і структура правосвідомості населення України. Автореф. Канд.. соціолог. Наук: 22.00.03 / НАН України. Інститут соціології. К.: 2001. – 19 с.
14) Илогенов А. К. Воспитательное значение советского права. – Нальчик. Кабард. – Балк. Кн. Изд., 1968 – 56 с.
15) Ильин И.А. Понятие права и силы: опыт методологического анализа // Соч.: в 10 т. Т. 4. М., 1994. С. 24.
16) Институт государства и права (Москва). Тезисы докладов на теоретической конференции аспирантов института осударства и права Ак. Наук СССР/ Ред. Кол. Н. С. Маленин (отв. ред.) – М., 1988
17) Кайназаров Е. К. Правопорядок и жизнь общества. Алма-Ата, Казахстан, 1975. – 151 с.
18) Каминская В. И. Ратилов А. Р. Правосознание как элемент правовой культуры / Правовая культура и вопросы воспитания. – М., 1974. – с. 43
19) Карбонье Ж.Ж. Юридическая социология. М., 1986. С. 175.
20) Кейзеров Н. М. Политическая культура общества. – М., 1982. – с. 64
21) Кистяковский Богдан Александрович. Философия и социология права/ Ю. Н. Давыдов; Русский христианский гуманитарный институт. – Спб., 1998. – 800 с. – (Русская социология XX века)
22) Козловський А. А. Гносеологічна природа права (філософсько-правовий аналіз). Автореф. дис. д-ра юрид. наук. 12.00.12/Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 2000 – 40 с.
23) Козюбра М. І. Бурлай Є.В. Радянська соціалістична законність. – К.. 1983. – 15 с.
24) Конституція України, стаття 1
25) Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві. Право України, №2, 2001. - с. 47-52.
26) Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права. - Право України, №7, 2001, - с. 23-26
27) Костецький В. Економічний патріотизм, як соціально-економічне і правове явище. - Право України, №6, 2001, - с. 17-22
28) Костицький В. Право як цілісність. - Право України, №2, 2002, - с. 8, 9
29) Кудрявцев В.Н. Закон. Поступок. Ответственность. М., 1986. с. 50.
30) Лукашева Е.А. Общая теория права и многоаспектный анализ правовых явлений // Советское государство и право.1975. № 4. С. 31.
31) Матузов Н.И. Правовая система развитого социалистического общества // Советское государство и право. 1983. № 1. С. 18—19.
32) Медведчук В. В. Питання ефективності чинного законодавства. – К, 1998, с. 69-72
33) Метек О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України – поняття, структура. Право України, №4, 2001. - с. 21-23.
34) Мицкевич А.В. Общее «нормативное» понятие права и его место в марксистском правопонимании // Советское государство и право. 1988. № 6. С. 12.
35) Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі. - Право України, №12, 2001, - с. 47-51
36) Неновски, Нено. Право и ценности. – Изд-во НАН, 1983. – 145 с.
37) Панов М. Герасіна Л. Правова політика як універсальний феномен соціального буття. - Право України, №8, 2001, - с. 36-41
38) Петрова Л. В. Фундаментальні проблеми методології права (Філософсько-правовий дискурс) Автореф. Дис. Д-ра юрид. Наук. 12.00.12/Нац. Юридична академія України ім.. Ярослава Мудрого. – Х. 1996 – 36 с.
39) Поленина С.В. Российская правовая система и международное право: современные проблемы взаимодействия // Государство и право. 1996. № 2. С. 4.
40) Правова культура і підприємництво/ В. М.Селіванов та ін. (голов. Ред.) Інститут приватного права і підприємництва. Академія правових наук України. – Донецький інститут підприємництва. К. Донецьк, 1999. – 287 с.
41) Правовая система социализма: понятие, структура, социальные связи / Под ред. А.М. Васильева. М., 1986. С. 32—34.
42) Рабіновіч П. Лобода Ю. Соціальна сутність держави і теоретико-методологічні засади дослідження. Право України, №8, 2001, - с. 41-44
43) Радько Т. Н. Социальные функции советского права. Учеб. Пособие. – Волгоград, 1971. – 167 с.
44) Савицька О. Норма права в системі чинників регулювання соціальних конфліктів. - Право України, №8, 2001, - с. 13-15
45) Сальников В. П. Социалистическая правовая культура: методологические проблемы: - Саратов, 1989
46) Селіванов В. Діденко Н. Діалектика приватного та публічного в правовому регулюванні. - Право України, №11, 2001, - с. 15-22
47) Селіванов В. Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин. - Право України, №10, 2000, - с. 10-21
48) Селіванов В. Цвєтков В. Від „здорового глузду” до теорії державного управління. – Право України, №5, 2001, - с. 18-24
49) Семитко А. П. Понятие, структура и функции правовой культуры. – Барнаул, 1986. - с. 31
50) Синюков В.Н. Материалы научно-практической конференции в Нижнем Новгороде. С. 10—11.
51) Скиба В. Н. Утилітаризм і свобода. Філософсько-правовий аналіз /НАН України. Інститут історії України – К., 1997 – 227 с. (Історіософія ліберальної демократії)
52) Сливка С. С. Українска національна філософія права: антологічний ракурс. – Х. Воля, 2001. – 168 с.
53) Сокоренко С. К. Идеологичско-воспитательная функция права и морали в развитом социалистическом обществе. Автореф. Дис. На соиск. Ученой степени канд. Филос. Наук. – К., 1978 – 24 с.
54) Стараенко А. А. Философия права и принципы правосудия в США., М., Высш школа, 1969. - 120 с.
55) Теория государства и права / Под ред. Г.Н. Манова. М., 1996. С. 180.
56) Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко. М., 1996. С. 300.
57) Теория права – нове идеи РАН. Інститут государства и права. Отв. Ред. Шаленин Н. С. Славин М. М. – М., 1992. – Вып. 2 – 96 с.
58) Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. М., 1975. С. 90—93.
59) Тиунова Л.Б. О понятии правовой системы // Правоведение. 1985. № 1. С. 26.
60) Тихомиров Ю.А. Закон и формирование гражданского общества // Советское государство и право. 1990. № 8. С. 24.
61) Тихонравов Ю. В. Осеновы философии права. Учеб. Пособие. – М., Вестник, 1997. – 608 с.
62) Третьяков Ф. Ф. Воспитательная роль совесткого права. Л., 1966. – 39 с.
63) Шаповалова О. Витоки економічно обумовлених тенденцій розвитку господарського законодавства України. - Право України, №11, 2001, - с. 39-43
64) Эпикур. Письмо Пифоклу // Материалисты Древней Греции. М., 1955. С. 207.
65) Явич Л.С. Социализм: право и общественный прогресс. М., 1990. С. 13.
66) Adams, Michael (1984), ‘Ist die Ökonomie eine imperialistische Wissenschaft? - Über Nutz und Frommen der Ökonomischen Analyse des Rechts (Is Economics an Imperialist Science? On the Usefulness and Forms of Economic Analysis of Law)’, 7 JURA, 337-349.
67) Adelstein, Richard P. (1981a), ‘The Plea Bargain in England and America: A Comparative Institutional View’, in Burrows, Paul and Veljanovski, Cento G. (eds), The Economic Approach to Law, London, Butterworths, 226-252.
68) Adelstein, Richard P. (1981b), ‘Institutional Function and Evolution in the Criminal Process’, 76 Northwestern University Law Review, 1-99.
69) Adelstein, Richard P. and Peretz, Steven I. (1985), ‘The Competition of Technologies in Markets for Ideas: Copyright and Fair Use in Evolutionary Perspective’, 5 International Review of Law and Economics, 209-238.
70) Alpa, Guido (1996), ‘Lo Snobismo degli Economisti e il Rifiuto del Dialogo con i Giuristi (a Proposito dell’Introduzione alla Versione Italiana di ‘Impresa, Mercato e Diritto’ di R.H. Coase) (The Economists’ Snobbery and the Refusal of Dialogue with Lawyers)’, Economia e Diritto del Terziario, 745-749.
71) Backhaus, Jürgen G. (1996), Good Economics, Bad Economics, and European Economics, Meteor Research Memorandum, Maastricht, No. RM/96/007.
72) Baird, Douglas G. (1997), ‘The Future of Law and Economics: Looking Forward’, 64 University of Chicago Law Review, 1129-1165.
73) Becker, Gary S. (1976), The Economic Approach to Human Behavior, Chicago: University of Chicago Press.
74) Becker, Gary S. (1991), A Treatise on the Family, Enlarged edition, Cambridge, MA, Harvard University Press.
75) Becker, Gary S. (1996), Accounting for Tastes, Cambridge, MA, Harvard University Press.
76) Brenner, Reuven (1980), ‘Economics: An Imperialistic Science?’, 9 Journal of Legal Studies, 184 ff.
77) Brietzke, Paul H. and Whitton, Linda S. (1996), ‘An Old(er) Master Stands on the Shoulders of Ageism to Stake Another Claim for Law and Economics (Book Review of Richard A. Posner, Aging and Old Age)’, 31 Valparaiso University Law Review, 89-109.
78) Bruce, Christopher J. (1989), ‘A Positive Analysis of Methodology in the Law and Economics Literature’, Hamline Law Review, 197-228.
79) Buchanan, James M. (1990), ‘The Domain of Constitutional Economics’, 1 Constitutional Political Economy, 1-18.
80) Campbell, David (1994), ‘Ayres versus Coase: An Attempt to Recover the Issue of Equality in Law and Economics’, 21 British Journal of Law and Society, 434-463.
81) Campbell, David (1996), ‘On What is Valuable in Law and Economics’, 8 Otago Law Review, 489-514.
82) Campbell, David (1997), ‘The Relational Constitution of Contract and the Limits of Economics: Kenneth Arrow on the Social Background of Markets’, in Deakin, Simon and Michie, Jonathan (eds), Contracts, Co-operation and Competition: Studies in Economics, Management and Law, Oxford, Oxford University Press, 529-596.
83) Coase, Ronald H. (1988), The Firm, the Market, and the Law, Chicago, University of Chicago Press.
84) Coase, Ronald H. (1994), Essays on Economics and Economists, Chicago, University of Chicago Press.
85) Cooter, Robert (1998), ‘Expressive Law and Economics’, 27 Journal of Legal Studies, 585-608.
86) Cotter, Thomas F. (1996), ‘Legal Pragmatism and the Law and Economics Movement’, 84 Georgetown Law Journal, 2071-2141.
87) Couwenberg, S.W., Nagelkerke, J.J. and Slagter, Wiek J. (1980), Recht en Economie (Law and Economics), Rotterdam.
88) De Geest, Gerrit (1996), ‘The Debate on the Scientific Status on Law and Economics’, 40 European Economic Review, 999-1006.
89) Duxbury, Neil (1995), Patterns of American Jurisprudence, Oxford, Clarendon.
90) Dworkin, Ronald M. (1980), ‘Is Wealth a Value?’, 9 Journal of Legal Studies, 191-226.
91) Ellickson, R.C. (1991), Order Without Law: How Neighbors Settle Disputes, Cambridge, MA, Harvard University Press.
92) Elster, Jon (1979), Sour Grapes, Cambridge, Cambridge University Press.
93) Elster, Jon (1989), The Cement of Society. A Study of Social Order, Cambridge, Cambridge University Press.
94) Elster, Jon (1997), ‘More Than Enough. Review of G.S. Becker, Accounting for Tastes’, 64 University of Chicago Law Review, 749-764.
95) Epstein, Richard A. (1997), ‘Law and Economics: Its Glorious Past and Cloudy Future’, 64 University of Chicago Law Review, 1167-1174.
96) Feichtinger, Gustav (1995), ‘Crime and Punishment: A Dynamic Approach’, 195
97) Forschungsbericht/Research Memorandum.
98) Feichtinger, G., Forst, Ch.V. and Piccardi, C. (1993), ‘A Nonlinear Dynamic Model for the Dynastic Cycle’, 165 Forschungsbericht/Research Memorandum.
99) Ferrarese, Maria Rosaria (1992), Diritto e Mercato: il Caso degli Stati Uniti (Law and Market: the Case of the United States), Torino, Giappichelli.
100) Fezer, Karl-Heinz (1988), ‘Nochmals, Kritik an der Ökonomischen Analyse des Rechts (More Critics on Law and Economics)’, 43 Juristenzeitung, 223 ff.
101) Frech, H. Edward III (1995), ‘European versus American Economics, Artificial Intellegence and Scientific Content’, 48 Kyklos, 219-226.
102) Friedman, David D. (1987), ‘Law and Economics’, in X (ed.), The New Palgrave: Invisible Hand, London, Macmillan, 173-182.
103) Friedman, Milton (1953), ‘The Methodology of Positive Economics’, in X (ed.), Essays in Positive Economics, Chicago, University of Chicago Press.
104) Gay, David E.R. (1981), ‘Book Review of Moral Revolution and Economic Science: The Demise of Laissez-Faire in Ninteenth Century British Political Economy, Ellen Frankel Paul’, 48 Southern Economic Journal, 530-531.
105) Gay, David E.R. (1982), ‘Book Review of The Role of Government in a Free Society, Phil Gramm’, 50 Southern Economic Journal, 916-917.
106) Gemtos, Petros A. (1988), ‘Methodologika Programmata sten Oikonomike kai te Nomike
107) Gemtos, Petros A. (1990), ‘Law and Economics: Methodological Problems in their Interdisciplinary Cooperation’, in Nicolacopoulos, Pantelis D. (ed.), Greek Studies in the Philosophy and History of Science (Boston Studies in the Philosophy of Science, vol. 121), Dordrecht, Kluwer, 239-250.
108) Gragnani, A., Feichtinger, G. and Rinaldi, S. (1994), ‘Dynamics of Drug Consumption: A Theoretical Model’, 94-77 Working Paper.
109) Gragnani, A., Rinaldi, S. and Feichtinger, G. (1995), ‘Slow-Fast Limit Cycles in Controlled Drug Markets’, 185 Forschungsbericht/Research Memorandum.
110) Gridel, J.-P. (1994), Introduction au droit et au droit français. Notions fondamentales.
111) Méthodologie. Synthèses. (Introduction to the Law and the French Law. Fundamentals notions. Methodology. Synthesis), Dalloz.
112) Grillo, Michele (1996), ‘Lo Snobismo degli Economisti e il Rifiuto del Dialogo con i Giuristi.
113) Huerta De Soto, Jesús (1982), ‘Método y Crisis en la Ciencia Económica (Method and Crisis in Economics)’, 74 Hacienda Pública Española, 33-48.
114) Johnsen, D. Bruce (1986), ‘Wealth is Value’, 15 Journal of Legal Studies, 263-288.
115) Katz, Avery (1996a), ‘Taking Private Ordering Seriously’, 144 University of Pennsylvania Law Review.
116) Katz, Avery (1996b), ‘Positivism and the Separation of Law and Economics’, 94 Michigan Law Review.
117) Kelman, Mark G. (1987), A Guide to Critical Legal Studies, Cambridge, MA, Harvard University Press.
118) Kerkmeester, Heico (1992), ‘De Veronderstellingen in de Rechtseconomie: Wanneer Zij Bruikbaar Zijn en Wanneer Niet’, 21 Nederlands Tijdschrift voor Rechtsfilosofie en Rechtsrtheorie, 126-143.
119) Kerkmeester, Heico (1995), ‘Game Theory as a Method in Law and Economics’, in Bouckaert, Boudewijn and De Geest, Gerrit (eds), Essays in Law and Economics II: Contract Law, Regulation, and Reflections on Law and Economics, Antwerpen, Maklu, 267-285.
120) Kerkmeester, Heico (1996), ‘Bespreking van R.P. Malloy en J. Evensky (red.), Adam Smith and the Philosophy of Law and Economics en van R.H. Coase, Essays on Economics and Economists (Book Reviews)’, 22 Recht en Kritiek, 290-296.
121) Kerkmeester, Heico (1997), ‘De Retoriek van de Rechtseconomie (The Rhetorics of Law and Economics)’, in Feteris, E.T. et al. (eds), Op Goede Gronden, Nijmegen, Ars Aequi Libri, 207-213.
122) Kitch, Edmund W. (1983), ‘Intellectual Foundations of Law and Economics’, 33(2) Journal of Legal Education, 183-209.
123) Kitch, Edmund W. (1992), ‘The Framing Hypothesis’, in Newman, Peter, Milgate, Murray and Eatwell, John (eds), The New Palgrave Dictionary of Money and Finance, London, MacMillan.
124) Kornhauser, Lewis A. (1984), ‘The Great Image of Authority’, 36 Stanford Law Review, 349 ff.
125) Kornhauser, Lewis A. (1986), ‘Economic Analysis of Law’, 16 Materiali per una Storia della Cultura Giuridica, 233 ff.
126) Kornhauser, Lewis A. (1988), ‘Economique (Analyse - du droit)’, in Arnaud, André-Jean (ed.), Dictionnaire Encyclopedique de Theorie et de Sociologie du Droit, Librairie General de Droit et de Jurisprudence.
127) Kornhauser, Lewis A. (1989), ‘The New Economic Analysis of Law: Legal Rules as Incentives’, in Mercuro, Nicholas (ed.), Law and Economics, Boston, Kluwer Academic Publishers.
128) Kornhauser, Lewis A. (1992), ‘Analise Economica do Direito’, 43(2) Sub Judica: Justica e Sociedade.
129) Kronman, Anthony T. (1980), ‘Wealth Maximization as a Normative Principle’, 9 Journal of Legal Studies, 227-242.
130) Lande, Robert H. (1989), ‘Commentary: Implications of Professor Scherer’s Research for the Future of Antitrust’, 29 Washburn Law Journal, 256 ff.
131) Leff, Arthur A. (1974), ‘Economic Analysis of Law: Some Realism About Nominalism’, 60 Virginia Law Review, 78 ff.
132) Malloy, Robin Paul and Evensky, Jerry (eds) (1995), Adam Smith and the Philosophy of Law and Economics, Dordrecht, Kluwer Academic Publishers.
133) Mercuro, Nicholas and Medema, Steven G. (1997), Economics and the Law. From Posner to Post-Modernism, Princeton, Princeton University Press.
134) Mercuro, Nicholas and Ryan, Timothy P. (1984), Law, Economics, and Public Policy,Greenwood, JAI Press.
135) Migué, Jean-Luc (1977), ‘Méthodologie Économique et Économie Non Marchande (Economic Methodology and Non-Trading Economics)’, Revue d’Économique Politique, 506 ff.
136) Monateri, Pier Giuseppe (1995), ‘Risultati e Regole. (Un’Analisi Giuridica dell’Analisi Economica del Diritto) (Rules and Outcomes. A Legal Analysis of the Economic Analysis of Law)’, Rivista Critica del Diritto Privato, 605-619.
137) Nussbaum, Martha C. (1997), ‘Flawed Foundations. The Philosophical Critique of (a Particular Type of) Economics’, 64 University of Chicago Law Review, 1197-1214.
138) Parisi, Francesco (1998), The Economic Structure of the Law (The Collected Papers of Richard A. Posner: Volume I), Cheltenham and Lyme, Edward Elgar, 354 p.
139) Parisi, Francesco and Posner Richard A. (1997a), ‘Law and Economics: An Introduction’, in Posner, Richard A. and Parisi, Francesco (ed.), Law and Economics, Cheltenham and Lyme, Edward Elgar, Ashgate, 3-57.
140) Parisi, Francesco and Posner Richard A. (1997b), ‘Scuole e Tendenze nella Analisi Economica del Diritto’, 15 Rivista Critica del Diritto Privato.
141) Parisi, Francesco and Posner Richard A. (1997c), International Library of Critical Writings in Economics, Volume I: Theoretical and Methodological Foundations, Cheltenham and Lyme, Edward Elgar.
142) Pastor, Santos (1984), ‘Una Introducción al Análisis Económico del Derecho (An Introduction to Law and Economics)’, 89 Hacienda Pública Española.
143) Pastor, Santos (1989), ‘Derechos de Propiedad y Análisis Económico: ¿Nuevas Luces a Viejas Sombras? (Economics of Property Rights: Shading Lights?)’, 38 Economistas, 28-35.
144) Polinsky, A. Mitchell (1974), ‘Economic Analysis as a Potentially Defective Product: A Buyer’s Guide to Posner’s Economic Analysis of Law’, 87 Harvard Law Review, 1655-1681.
145) Posner, Richard A. (1979), ‘Utilitarianism, Economics, and Legal Theory’, 8 Journal of Legal Studies, 103-140.
146) Posner, Richard A. (1980), ‘The Value of Wealth: A Comment on Dworkin and Kronman’, 9 Journal of Legal Studies, 243-252.
147) Posner, Richard A. (1992), Economic Analysis of Law, 4th edn, Boston, Little Brown.
148) Posner, Richard A. (1993a), ‘The New Institutional Economics Meets Law and Economics’, 149 Journal of Institutional and Theoretical Economics, 73-87.
149) Posner, Richard A. (1993b), ‘Ronald Coase and Methodology’, Journal of Economic Perspectives, 195-210.
150) Raes, Koen (1990), ‘Het Recht van de Schaarste (The Law of Scarcity)’, 16 Recht en Kritiek, 380-394.
151) Reumer, Andrés (1996), Análisis Económico del Derecho (Economic Analysis of Law), Mexico,
152) Fondo de Cultura Económica, Sociedad Mexicana de geografía y Estadística, e Instituto Technológico Autónome de México.
153) Rinaldi, S., Feichtinger, G. and Wirl, F. (1994), ‘Corruption Dynamics in Democratic Systems’, 168 Forschungsbericht/Research Memorandum.
154) Roemer, Andrès (1992), Importancia del Análisis Económico del Derecho, Mexico, SUMMA de la Sociedad Mexicana de Geografía en México y Estadística.
155) Roemer, John E. (1996), Theories of Distributive Justice, Cambridge, MA, Harvard University Press.
156) Romani, Franco (1990), ‘Diritto ed Economia: la Prospettiva di un Economista (Law and Economics: the Perspective of an Economist)’, Sociologia del Diritto, 245-254.
157) Rowley, Charles K. (1981), ‘Social Sciences and the Law: The Relevance of Economic Theories’, 1 Oxford Journal of Legal Studies, 391-405.
158) Slagter, Wiek J. (1995), ‘Grensoverschrijdingen en Grensgeschillen tussen de Economische en Rechtswetenschap (Border-crossings and Border-differences Between Economic and Legal Science)’, in Slagter, Wiek J. et al. (eds), Ondernemen Tussen Macht en Ordening: Opstellen op het Grensvlak van Economie en Recht, Amsterdam, Thesis Publishers, 1-14.
159) Sousa Franco, Atónio (1992), ‘Análise Económica do Direito: Exercício Intelectual ou Fonte de Ensinamento?’, 2 Sub Judice, 63-70.
160) Stake, Jeffrey E. (1991), ‘Status and Incentive Aspects of Judicial Decisions’, 79 Georgetown Law Journal, 1447-1497.
161) Stout, Lynn A. (1997), ‘Irrational Expectations’, (forthcoming) Journal of Legal Theory.
162) Sunstein, Cass R. (1997a), Free Markets and Social Justice, Oxford, Oxford University Press.
163) Sunstein, Cass R. (1997b), ‘Behavioral Analysis of Law’, 64 University of Chicago Law Review, 1175-1195.
164) Teijl, Rob and Holzhauer, Rudi W. (1997), Wisselende Perspectieven in de Rechtseconomie (Changing Perspectives in Law and Economics), Deventer, Gouda Quint.
165) Trebilcock, Michael J. (1983), ‘The Prospects of ‘Law and Economics’: A Canadian Perspective’, 33 Journal of Legal Education, 288-290.
166) Turnbull, Shann (1977), Impact of Mining Royalties on Aboriginal Communities in the Northern Territory, First Report, Parliamentary Paper, Canberra, Australian Government Publishing Service, No. 135/1978.
167) Turnbull, Shann (1978), Economic Development of Aboriginal Communities in the Northern Territory Second Report, Self-sufficiency (with Land Rights), Parliamentary Paper, Canberra, Australian Government Publishing Service, No. 438/1978.
168) Turnbull, Shann (1980), Economic Development of Aboriginal Communities in the Northern Territory: A Study in two parts, Department of Aboriginal Affairs, Canberra, Australian Government Publishing Service.
169) Turnbull, Shann (1992), ‘Economics and the Laws of Nature’, in Marston, Alan (ed.), The Other Economy: Economics Nature Can Live With, LBD Publishers, Auckland, 81-138.
170) Turnbull, Shann (1994), ‘Stakeholder Democracy: Redesigning the Governance of Firms and Bureaucracies’, 23(3) Journal of Socio-Economics, 321-360.
171) Turnbull, Shann (1997), ‘Stakeholder Governance: A Cybernetic and Property Rights Analysis’, 5(1) Corporate Governance: An International Review, 11-23.
172) Weise, Peter (1991), ‘Effizienz und Menschenwürde - Ein Gegensatz? Anmerkungen zu einer Kontroverse zwischen Ott/Schäfer und Fezer (Efficiency and Human Dignity – a Contradiction? Remarks on a Controversy between Ott/Schäfer and Fezer)’, in Ott, C. and
173) Schäfer, H.-B. (eds), Ökonomische Probleme des Zivilrechts, Beiträge zur ökonomischen Analyse des Rechts, Heidelberg/New York, Springer, 18-34.
174) West, Robin (1988), ‘Economic Man and Literary Woman: One Contrast’, 39 Mercer Law Review, 867-878.
175) White, James Boyd (1987), ‘The Language and Culture of Economics’, 54 Tennessee Law Review, 161-202.
176) Williamson, Oliver E. (1991), ‘Intellectual Foundations: The Need for a Broader View’, 33 Journal of Legal Education, 210-216.